В презентації представлені традиції проведення Нового року в різних країнах світу:В Шотландії, Австрії, Угорщині , Японії, Німеччині, Ірані, і звичайно в Україні. Презентація містить ілюстрації та текстовий матеріал
Хоча всі урочистості мають різні традиції та обряди, вони відзначаються яскраво, весело, з небувалим розмахом. Не дарма в самій Індії великі свята іменують фестивалями. Якщо ж сім’я віддає перевагу тихому вечері в колі рідних і близьких, то на стіл зазвичай ставлять вегетаріанські страви, приправлені гострими приправами. Місцеве населення вірить: чим більше спецій – тим щасливішим і радіснішим буде наступаючий рік. Традиційна новорічна страва тут – рис з овочами.
Таку знайому нам ялинку в японській оселі можна зустріти вкрай рідко. Японці прикрашають свій дім гілками бамбуку, сливи та сосни. А на особливе новорічне деревце замість блискучих іграшок вішають кульки, зроблені з рису. Новорічна вечеря проходить в Японії дуже серйозно. Ніхто не слухає музику, не співає і не танцює, навіть не бавиться хлопавками - кожен сидить мовчки та розмірковує над тим, що чекає на нього у новому році. Проте у момент настання власне Нового року усі японці раптом починають сміятися.
На Півночі країни в будинку під Новий рік встановлюють квітучу гілку персика або прикрашають мандариновими деревами, обвішаними помаранчевими плодами, що символізують процвітання. У цей період розпускаються персикові та абрикосові дерева, мандарини і мигдаль. Молодими квітучими гілками і просто букетами квітів прикрашають вулиці.
У низці мусульманських держав відзначається Навруз або Ноуруз ("Новий день") - Новий рік за іранським сонячним календарем. Свято припадає на дні весняного рівнодення і відзначається вранці, зі сходом сонця. У ніч з 20 на 21 березня 2013 року настане 1393 рік. В Ірані його святкують 13 днів довше, ніж у всіх інших країнах. У стародавньому Ірані Ноуруза був також днем коронації царів.
Шотландський Новий рік називається Hogmanay. А як його святкують читайте далі!В Шотландії Новий рік зустрічають цілих чотири дні - з 29 грудня по 1 січня. Це традиційне свято Hogmanay, що існує в Шотландії століттями. Головними подіями свята є: факельний парад 29 грудня, фієста Night Afore 30 грудня, вулична вечірка Hogmanay і концерт при свічках 31 грудня, музичні і спортивні заходи 1 січня.+Факельний парад - це похід військового корабля вікінгів. 15 000 чоловік з палаючими смолоскипами йдуть вулицями міста. Хода завершується спаленням корабля і феєрверком.
Новий рік в Італії: викидаємо старі речіСвяткування Нового року у італійців починається 6 січня. В цей час прямо з вікон викидають різне начиння, давно втратила значення для господарів. Слід бути дуже обережним, гуляючи під вікнами мирних городян. На вас може запросто звалитися праска, столові прилади, набір інструментів і навіть різні меблі.
В Угорщині прийнято весело і гучно святкувати зустріч Нового року. Традиційний барвистий феєрверк — одна з головних прикмет свята. В цей момент все висипають на вулиці, п’ють шампанське, вітають один одного зі святом, після чого продовжують гуляти по ошатним вулицях і заходять зігріватися в бари і клуби. На вулицях міст у новорічну ніч величезна кількість народу, в тому числі безліч туристів, всюди панує атмосфера добродушного веселощів. Багато гуляють у новорічну ніч на пішохідній вулиці Ваци утса, на площі Героїв, на набережній Дунаю. Недалеко від площі Героїв, у парку є величезні пісочні годинники, які перевертаються в 12 годин і починається відлік нового року.
Святкування Нового року в Німеччині називають Сильвестром. Сильвестр — це ім’я одного ченця, який помер в останній день грудня 335 року. Німці ведуть підготовчі роботи до Нового року за кілька місяців: вони бронюють місця в культурно-розважальних закладах, придбавають квитки на новорічні бали і запрошують друзів у гості. Обмін подарунків здійснюється за тиждень до Нового року — Різдво. Перед настанням наступного року в будинках ведеться ретельне прибирання, святкові столи прикрашаються красивим посудом. Коли куранти б’ють 12 годин, німці забираються на стільці і під час останнього удару годинника з радісними і гучними криками «встрибують в Новий рік». Після цього вже 1 січня вони відправляються на вулиці і продовжують святкування.
Французькі малята, як і всі діти світу, страшенно полюбляють подарунки. І, щоб отримати їх у новорічну ніч, діти виставляють свої черевички біля каміну в надії, що Пер Ноель наповнить їх приємними речами. Пер Ноель - це добрий чарівник, такий самий, як і наш Дід Мороз. Проте на випадок, якщо раптом хазяїн Нового року не зможе відвідати їх, маленькі французи також пишуть листи Санта Клаусу, і, до речі, він завжди відповідає їм новорічною листівкою. Втім, подарунки отримують лише слухняні дітлахи. У Франції вірять, що до бешкетників приходить Пер Фуетар (Рогатий Дід). Він відшукує неслухняних дітей, які погано поводилися протягом року, і дарує їм замість ласощів та іграшок вуглинку. Французи, як і інші народи, прикрашають до свята ялинку. В стародавні часи вони вішали на її гілочки яблука та цукерки, зараз же прикрашають звичайними іграшками, а на підлогу ставлять сантони - дерев'яні або глиняні фігурки. До того ж французи страшенно люблять солодощі. У новорічний пиріг вони часто запікають біб. Той, кому дістався такий сюрприз, стає «бобовим королем». Це значить, що друзі та родичі повинні виконувати його жартівливі забаганки протягом усього новорічного вечора.
Під час святкувань нового року у Відні вирують бурхливі емоції радості та позитиву. Підсвічена лазерними променями та яскравими ліхтарями, старовинна частина Відня перетворюється на величезний карнавал з розвагами: запальні танцювальні шоу, грандіозні концерти, нарядний Новорічний бал під відкритим небом з обовязковим новорічним феєрверком. Новорічний настрій доповнюють особливо нарядні символи Відня: річка Дунай, величний палац Хофбург, бароковий палац Бельведер, старовинна Віденська Ратуша, унікальний палацовий комплекс Шенбрунн, скарбниця Відня - Собор святого Стефана.
Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо. Побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. На Полтавщині у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину, якщо з півночі – на озимину. Тієї ж ночі намагалися дізнатися, які зернові будуть найбільш урожайними наступного року. Для цього надворі лишали пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Вважалося, що краще вродить та культура, на яку впав іній. Яскраво ігровий характер мали ворожіння про шлюб.
В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.