Традиційні українські прикраси від давнини до сьогодення. Їх призначення.

Тема: Традиційні українські прикраси від давнини до сьогодення,їх призначення.

Мета: визначити особливості українських народних прикрас, дослідити, проаналізувати оберегові функції прикрас; розвивати критичне мислення, стимулювати творчість школярів; виховувати почуття поваги до української народної культури, звичаїв та традицій.

Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ілюстративний матеріал,презентація, посилання відео,вправи.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Вивчення нового матеріалу
Вчитель.

1.Сучасна жінка не може уявити своє життя без прикрас. Це й не дивно, адже вони вже є повсякденною річчю, що увійшла в звичку. В давнину, як і сьогодні, жінки одягали найрізноманітніші прикраси. Проте тоді вони були не лише гарними “цяцьками”, а й мали особливе значення та навіть оберігали їхнього власника. Наприклад, намисто захищало від злих сил та зурочень, а також було символом здоров’я та дівочої вроди. Вважали, що розрив нитки намиста попереджав власницю про нещастя.

Українські прикраси, що сформувалися у сиву давнину, упродовж багатьох років змінювались за своєю формою, матеріалом, кольором, значенням…

Мотиви традиційних прикрас дістались нам від предків. У ці узори вони вкладали глибокий сакральний та обереговий зміст. Ще за часів трипільської культури наші пращури носили прикраси, декорували свій одяг вишивкою, аплікаціями,розписом.

Найбільш розповсюдженою традиційною українською прикрасою було намисто. Жінки одягали його  як у святкові, так і будні дні. Чим більше нагрудних прикрас було  у жінки – тим заможнішою вона вважалася. 

Намисто часто поєднували з іншим прикрасами: дукачами, герданами, саблами, перлами, які разом з українським вбранням створювали довершений традиційний образ. Найпопулярнішим кольором намиста був червоний. Саме він є кольором сміливості, відваги, любові, символізує невичерпну енергію.

Спочатку намиста виготовляли із рослинних матеріалів:   з ягід горобини, кісточок, горіхів, насіння. Згодом використовували глину, дерево, корали, перли, різноманітні каміння, метали, дорогоцінні матеріали. 

Давньою прикрасою є дукач (личман, ягнус) – українська прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. Дукач слугував певним композиційним центром усіх жіночих нагрудних прикрас та закріплювався на найбільш видній частині намиста. Як правило, його виготовляли із монет, а своєю історією він сягає часів козацтва.

Салба – масивне намисто з тканини розшитої монетами. Такі прикраси притаманні Буковині та є дуже схожими до турецьких, татарських та молдовських прикрас.

Ще однією прикрасою, в основу якої покладені монети – є дукати. Монети нанизували на нитку разом із бісером, коралями та скріпляли між собою у вигляді намиста.

Масивними та порівняно дорогими коралями були пацьорки. Так називали прикрасу із скла, що оздоблювалася вручну.  Про писані пацьорки колись мріяла кожна дівчина. Не дарма в коломийці співається:  “Аж ня любиш, як я, щиро, солодкий Василю, то купи ми пацьорочки на біленьку шию”. 

Зграда – традиційна гуцульська прикраса-оберіг. Вона мала вигляд нанизаних на ремінець, шнурок чи дротик в один, два чи три ряди мідних литих хрестиків, між якими чіпляли мідні трубочки або спіральки. Зграду дарували дівчаткам на їхнє 6-річчя та одягали на шию. З кожним роком, кількість цих прикрас  збільшувалася, а згідно з віруваннями, і сила оберега також росла.

Серед прикрас з бісеру, варто виділити гердани. Створення таких кольорових прикрас із крихітних намистин потребувало неабиякої витримки та терпіння.  Гердани користувалися популярністю серед жінок на Галичині, Поділлі та Волині, а орнаменти, які зображали на цих прикрасах – залежали від регіональної приналежності. Як не дивно, але ці окраси спочатку одягали чоловіки. Лише з часом гердами доповнювали й жіночі українські образи.

Своєрідними комірцями з бісеру є кризи. Такі прикраси мали різний орнамент та розмір. Найбільші, наприклад, одночасно прикрашали шию та плечі жінки.

Силянки  (плетенки) — прикраси, назва яких походить від техніки нанизування (силення) бісеру.

За посиланням З

2. За посиланням переглянути відео «Розмаїття українських прикрас» або «Тралиційні прикраси…»

( https://www.youtube.com/watch?v=HCl5wNz1eJM  або

https://ua.igotoworld.com/ua/article/985_tradiciini-prikrasi-ukrajinok.htm)

3. Бесіда. Сучасні прикраси. Перегляд фото сучасних прикрас .

ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

4. Вправа «Сенкан» до слова прикраси  (учні складають сенкан).

5. Скласти асоціативний кущ  до слова намисто або кросворд.

Н— найдавніше

А – аплікаційне

М-  мосяжне ,монетне

С -  срібне,сакральне

Т - традиційне

О- оберегове

ІY. Підсумок урок. Вправа «Незавершене речення».

• За часів якої культури носили прикраси ….(трипільської)
• Прикраси дісталися нам від … (наших предків)
• Яку функцію виконували  прикраси …(оберегову)
• Найпопулярніший колір намиста був…(червоний)
• Традиційною українською прикрасою було …(намисто).

Y. Домашнє завдання. Скласти тестові завдання на 12 запитань.