Тренінг - відкритий діалог «Фасилітація як засіб інтеграції екоосвіти в навчально-виховний простір»

ТРЕНІНГ - ВІДКРИТИЙ ДІАЛОГ

«ФАСИЛІТАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ ЕКООСВІТИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОСТІР»

ЧАСТИНА 1 / 80 хв.

      I.     УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ БЛОК ^{/ 17 хв.}

1.1. ВІТАННЯ / 1 хв.

1.2. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ SPARE ENERGY HUB ^{/ 2 хв.}

1.     «Школа поступово може створити такий тип суспільства, який нам хотілося би бачити. Впливаючи на розум у цьому напрямку, ми поступово змінили б і доросле суспільство»    Дж.Дьюї

2.     Мета проекту – створити школи-хаби у різних областях України з питань енергозбереження та зміни клімату.

3.     Учасники: 20 областей України, 25 педагогів.

4.     Реалізується за фінансової підтримки Норвезького товариства охорони природи. В рамках міжнародного освітнього проекту SPARE (шкільний проект з раціонального використання ресурсів та енергії). В Україні впроваджує – ГО «Світ Освіт».

1.3.          Вправа «ДОЛАЄМО БАР’ЄРИ» / ^{3 хв.}

Тренер має кольорові маркери (наприклад, краплі води: сині, червоні, зелені). Їх кількість повинна бути однаковою, а загальна кількість рівна кількості людей (наприклад, 18=6:6:6). Далі тренер використає цей неформальний поділ у наступних вправах.

Мета: познайомитися, подолати бар’єр офіційності, спонукати учасників до дружньої роботи, звертатися один до одного без бар’єрів, тільки по імені (Олена, пані Тетяна, Володимир тощо).

Завдання: учасники по черзі обирають краплю будь-якого кольору і презентують її будь-кому із присутніх. Презентація супроводжується вітальними словами, побажаннями, обґрунтуваннями свого вибору тощо. Важливо називати один одного лише по імені.

1.4.          Вправа «BINGO» / ^{11 хв.}

Перегляд кліпу Майкла Джексона «Песнь Земли».

Учасники діляться на кольорові групи (по отриманим крапелькам).

Мета: розвивати навички уваги, спостережливості, асоціативного мислення, роботи в команді.

Завдання: на аркушах написати екологічні проблеми, які демонструвалися у кліпі. Групи по черзі озвучують свої варіанти. Тренер записує на дошці. Якщо у іншої групи також є така відповідь, то ця команда учасників говорить «Bingo».

II. НАВЧАЛЬНО-ІГРОВИЙ БЛОК: СТЕЖТЕ ЗА ПОДІЯМИ: ЗМІНИ КЛІМАТУ ЧИ ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ / ^{63 хв.}

2.1. Вправа «БАРОМЕТР ДУМОК: Зміни клімату чи глобальне потепління?» / ^8хв.

Використовується вправа-руханка «Барометр думок», що дасть можливість кожному учаснику висловити свою думку щодо взаємозв’язку термінів.

Мета: роз’яснення термінів.

Сутність вправи. Утворюється умовний барометр:

-         праворуч - позначка «0-49»: цю позицію займають ті, хто вважає, що більш правильно говорити «зміни клімату»;

-         центр – позначка «50»: цю позицію займають ті, хто вважає, що ці терміни мають однакове значення;

-         ліворуч – позначка «51-100»: цю позицію займають ті, хто вважає, що більш правильно говорити «глобальне потепління».

Учасники по черзі обирають умовну відмітку та займають позицію на барометрі. У ході виступів позиції можна змінювати, якщо хтось зміг переконати колег у правильності своєї відповіді. Тренер узагальнює та пояснює значення термінів.

Клімат теплішає. Усі прояви кліматичних змін вказують на зростання середньої глобальної температури. «Глобальне потепління» - це спрощений термін, адже, навіть за наявності глобальної тенденції з підвищення температури на нашій планеті є місця, де не стало тепліше, а навіть навпаки, стало холодніше. Тому термін «зміна клімату» є більш точним.

2.2. КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ / ^{10 хв.}

2.2.1. СІМЕЙСТВО «ПАРНИКОВИХ»

Розповідь веде тренер.

Парниковий ефект - це явище, при якому атмосферні гази утримують вихідне від Землі тепло в тропосфері, не даючи йому підніматися в більш високі шари атмосфери. При цьому відбувається нагрівання, як самої атмосфери, так і земної поверхні.

Демонструється відео «Парниковий ефект».

Які ж гази затримують тепло в атмосфери, тобто є парниковими?

Діоксид карбону (вуглекислий газ СО₂), метан (СН₄), озон (О₃), оксид нітрогену (N₂О), водяна пара (Н₂О).

2.2.2. НЕХАЙ СОБІ ТЕПЛІШАЄ!

Існує думка, що 2-3^оС – це несуттєво. Нехай буде трішки тепліше, кому від цього погано?

Нажаль, 2-3^оС – це зовсім не мало, оскільки мова йде про усереднену температуру по всій планеті Земля. Підвищення за рік середньої температури повітря на 2^оС призводить до збільшення тривалості вегетаційного періоду і, відповідно, теплого періоду на 20 днів. Конкретно «на місцях» 2^оС можуть означати набагато більше: в Арктиці, наприклад, до кінця століття температура повітря може підвищитися на 10-12^оС. Відповідно, тривалість теплого періоду може зрости на 100-120 днів, тобто майже на сезон. Такі зміни є катастрофічними для цього регіону. Для арктичних екосистем є дуже важливим, аби глобальна температура не підвищувалася більш ніж на 1,5^оС.

Головна різниця між 2^оС і 3^оС або й більше – це частота і тривалість посушливих періодів та охоплення ними величезних територій. За 2^оС – лише 500 млн., а за 3^оС – вже 3 млрд. людей, або третина майбутнього населення планети, страждатимуть від нестачі води.

Демонструється відео «Наслідки глобального потепління».

2.3. КОЛОВОРОТ ПОДІЙ / ^{15 хв.}

Вправа «Світове кафе». Час виконання – 10 хв.

Для поділу на групи (3 групи) використовується вправа-руханка «Градаційне розташування». Тренер говорить твердження, а учасники займають позиції.

Твердження:

1.        «Я живу неподалік ВПУ №7, тому ходжу на роботу пішки» (займають позицію праворуч).

2.        «Я живу далеко від ВПУ №7 і користуюся громадським транспортом» (займають позицію ліворуч).

3.        «Я живу поза межами міста і користуюся власним транспортом або транспортом друга» (займають позицію в центрі).

Після того, як групи сформовано, обираються «господарі столів» у «світовому кафе». Можна обрати «господарів» із тих груп, де найбільша кількість учасників (щоб вирівняти кількість). «Господарі» займають позиції за столами, де на них чекає завдання:

-         стіл №1: Зібрати докази, що відбуваються зміни клімату.

-         стіл №2: Визначити причини утворення парникових газів (об’єкти).

-         стіл №3: Наші дії щодо зменшення рівня парникових газів та уповільнення змін клімату.

2.4. Вправа «ДЕРЕВА, ЛЮДИ, СО2» / ^{5 хв.}

Для подальшого поділу на групи використовується вправа-руханка «Дерева, люди, СО2».

Мета: продемонструвати зв'язок між вирубуванням дерев, збільшенням кількості СО₂ та змінами клімату; зробити невимушений розподіл учасників для іншої вправи.

Умови вправи: учасники стоять у правильному колі. На вухо говорять сусіду одну із категорій          гри:   дерево,       СО₂, люди. Після визначення ролей тренер пояснює дії:

-         дерева – підіймають руки над головою і рухають ними;

-         люди – підбігають до дерева та «рубають сокирою»;

-         СО₂ – присідають, роблять стрибок до центру кола, широко розвівши руки та ноги в сторони. 

Команди готові до наступної вправи.

2.5. Цикл вправ «ПРОГНОЗИ НА МАЙБУТНЄ» / ^{25 хв.}

Групи вже сформовано. Одночасно виконується 3 вправи. Час виконання –

10 хв.

2.5.1. Вправа «Світ у 2050 році» - 1 група.

Мета – усвідомити актуальність проблеми зміни клімату та можливі наслідки цих змін.

Завдання – спрогнозувати майбутнє і створити макет газети про події у світі у 2050 році.

Учасники працюють в команді, отримують аркуш А2, фломастери.

2.5.2. Вправа «Мій екологічний слід» - 2 група.

Мета – ознайомитися з поняттями екологічного сліду, перевірити, наскільки особистий стиль життя впливає на екосистему, переосмислити можливість змін у власній діяльності. Завдання:

1)    використовуючи анкету «Мій екологічний слід» порахувати свій екослід;

2)    представити результат;

2.5.3. Вправа «Мій вуглецевий слід» або «Слоненя» - 3 група.

Мета – ознайомитися із концентрацією вуглецевого сліду, перевірити розмір свого «вуглецевого сліду», переосмислити можливість змін у власній діяльності.

Завдання:

1)    використовуючи картку «Слоненя» та статистичну довідку, скласти свій «вуглецевий слід». Кожен квадратик – це 100 кг СО_2е на рік. Із статистичної довідки оберіть ті види діяльності, які стосуються Вас, розрахунковий еквівалент можна зменшувати або збільшувати, в залежності від Вашого ритму життя. Якщо одного «Слоненя» не вистачає, візьміть ще. Відповідно до обраних позицій зафарбуйте квадратики;

2)    представити результат;

3)    поміркувати: Що можна зробити, щоб зменшити вагу «вуглецевого сліду»? Відбувається представлення результатів.

Перед представленням результатів 2-ю групою тренер розповідає, що таке «екологічний слід».

Довідка. Термін «екологічний слід» був введений в обіг у 1992 році канадським професором Вільямом Різом.

Наразі, це доволі складний показник, яким обраховують площу поверхні землі та кількість ресурсів, що потрібні одній людині або цілій країні для нормального існування. Зазвичай, виявляється, що кожна людина, яка живе в більш-менш заможній країні, споживає в 2-3 рази більше, ніж їй може дати планета Земля. 

Таким чином, екологічний слід – це міра потреб людини у екосистемах планети.

Було   вирахувано          так     звані екологічні межі, які дозволяють природі         підтримувати       людську діяльність        в        рамках        існуючого способу життя. Екологічний слід виражається      у        «глобальних гектарах». Він становить 2,2 га на одного мешканця планети. Якщо всі мешканці      світу будуть використовувати більше норми, нам знадобиться ще одна планета.

Середнє       значення     екосліду: США – 12,2 га, Європа – 6,3 га, Канада – 6 га, Австралія – 5 га, Нікарагуа – 3 га, Шрі-Ланка – 1,5 га.

Перед представленням результатів 3-ю групою тренер розповідає, що таке «вуглецевий слід».

Довідка. Вуглецевий слід – це міра парникових газів, що виділяються в процесі виробництва, використання та утилізації продуктів і послуг. Показник «вуглецевого сліду» являє собою огляд всіх парникових газів, що виділяються у ході тієї чи іншої діяльності. Етап виробництва охоплює всі процеси – від вилучення сировини з землі до потрапляння товару на полицю магазину (після реалізації товару його упаковка потрапляє в розряд відходів і процес її утилізації теж повинен бути врахований).

Вуглецевий слід складається з прямих та опосередкованих викидів. Прямі викиди – це кількість СО₂ або інших парникових газів, яка викидається у атмосферу з території певного підприємства, країни, домогосподарства тощо. Також сюди входять показники спожитого тепла та електроенергії.

Для окремої людини прямі викиди вираховують визначаючи скільки поїздок здійснює людина на тому чи іншому виді транспорту, скільки газу або вугілля необхідно витратити для обігріву житла, скільки використовується електроенергії для роботи електроприладів.

Опосередковані викиди – кількість СО₂ або інших парникових газів, які викидаються у атмосферу у процесі виробництва та транспортування продукції, яку використовує певна людина, підприємство, країна.

Для    спрощення розрахунків кількість викидів усіх парникових газів перераховують у еквівалент СО_2е, тобто розраховуєть кількість СО_2е у тонах.

Допустиме річне навантаження на довкілля – 3 тонни СО_2е (це маса слоненя). У середньому в Європі вуглецевий слід однієї людини становить 15 тонн (як 2 дорослих слона).

Після представлених результатів обговорити:

1.     Чи можете Ви зменшити свій «вуглецевий слід»?

2.     Від          чого Ви     готові відмовитися?

Усі учасники тренінгу отримують методики визначення «екологічного сліду», «вуглецевого сліду» та пам’ятку «Карбоновий слід».

П Е Р Е Р В А

ЧАСТИНА 2 / ^{40 хв.}

III. МЕТОДИЧНИЙ БЛОК: фасилітація як засіб інтеграції ЕкоОсвіти в навчально-виховний простір

3.1. ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ НАВЧАННЯ / ^{10 хв.} Групове визначення понять.

-         Суб’єкти     навчально-виховного процесу:     викладач-ученьадміністрація.

-         Ознаки навчально-виховного процесу: урок, ЗУН, єдині дидактичні та організаційні вимоги.

-         Розподіл ролей: викладач – транслятор знань, учень – слухач, отримувач знань.

Освітній процес потребує переформатування!

Вправа: переформатування освітнього процесу.

Поділ на групи: тренер пропонує три слова: енергія-збереженняенергозбереження. Учасники тренінгу по-черзі повторюють слова, тим самим розділившись на групи.

Завдання: підібрати до основних категорій «традиційної освіти» категоріїтрансформери (новий, сучасний формат освіти). Час виконання – 3 хв.

КАРТКИ-ЗАВДАННЯ

Обговорення – відкритий діалог.

3.2. БАГАТОЛИКИЙ ПЕДАГОГ / ^{3 хв.}

Робота в групах. Підібрати синонімічні ролі педагога (розподіл по кольору крапельок).

Педагог – це:

Обговорення – відкритий діалог, тренер записує на дошці синонімічні ролі педагога.

               3.3. ПЕДАГОГІЧНА      ФАСИЛІТАЦІЯ      ЯК      БАГАТОЗНАЧНИЙ

ФЕНОМЕН / 23 хв.

Розповідь веде тренер.

3.3.1. ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ^{/ 2 хв.} Основними функціями педагогічного процесу є:

- трансляційна (освітня); - проектуючи; - організаційна; - соціалізаційна; - інформаційна; - консультативна; - оцінювальна; - контролююча; - адаптивна.

За умов гуманістичного переосмислення, трансляційна функція постає у більшості випадків не відтворювальною, а перетворювальною. Провідною також стає адаптаційна функція. Вона полягає у тому, щоб допомогти індивідові пристосуватися до сучасних вимог суспільства, які постійно змінюються.

Активізація визначених функцій педагогічного процесу потребує переосмислення ролі та функцій педагога. Гуманістичні підходи до навчання передбачають пріоритетність адаптаційної та організаційноконсультативної функцій педагога. Педагог стає насамперед фасилітатором (від англійського – to facilitate – полегшувати) та консультантом, радником учнів.

3.3.2. КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ФАСИЛІТАЦІЇ ^{/ 3 хв.}

Види фасилітації: психологічна, педагогічна, соціальна, спортивна, екофасилітація.

Основні категорії фасилітаційного процесу

-         Педагогічна фасилітація - специфічний вид педагогічної діяльності, яка має за мету допомагати дитині в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти її особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації допомагаючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри.

-         Екофасилітація - це процес управління відкритою динамічною системою особистості з метою підтримання її у стані саморозвитку.

-         Фасилітатор - фахівець, який не зацікавлений у підсумках обговорення, не представляє інтереси жодної з груп-учасників і не бере участі в обговоренні, але несе відповідальність за якісне виконання завдань.

-         Процесинг - це діяльність фасилітатора з учнем; робота з проблемами учня та їх перетворення у результат.

-         Перетворюючий процесинг - це система педагогічних принципів і технік, які допомагають учням змінити своє бачення, справитися із несприятливими умовами навчання і отримати від освіти якомога кращий результат.

3.3.3. ТИПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ФАСИЛІТАЦІЇ ^{/ 3 хв.}

Авторитарний – педагог очолює і спрямовує навчальний процес у потрібному йому руслі, використовуючи при цьому свою владу; приймає рішення щодо цілей і методів роботи, дає пояснення; бере на себе повну відповідальність за основні рішення.

Партнерський (гуманістичний) – педагог спрямовує навчальний процес на підставі діалогічної стратегії міжособистісних впливів, розділяє свої повноваження з учнями; співпрацює з групою. Педагог зосереджує свою увагу на конструктивній взаємодії учнів, припускає існування різних поглядів у групі, керує групою так, що вона стає більш самостійною, при необхідності дає поради групі щодо реалізації певних ідей та можливих рішень, дозволяє групі обирати найбільш прийнятні методи навчання, є активним спостерігачем. За допомогою простих ідей крок за кроком підводить учнів до вирішення складних завдань. 

Прагматичний – педагог прагматично ставиться до учнів, в основному застосовує маніпулятивні впливи: мотивація, стимулювання, заохочення учнів (“вплинути на нього так, щоб він захотів зробити те, що мені потрібно, і був при цьому задоволений”).

Автономний – педагог надає повну свободу діям учнів (не приймає жодних рішень замість них або разом з ними, не втручається в їх рішення, не робить зауважень стосовно роботи групи, не сприяє розв’язанню конфліктів, проте керує процесом результативності). 

Найбільш доцільним є партнерський тип фасилітації.

3.3.4. РОЛЬ І ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГА – ФАСИЛІТАТОРА ^{/ 15 хв.}

Фасилітатор організовує роботу учнів, сприяє розвитку їх особистісних якостей, допомагає ідентифікувати проблеми і приймати рішення.

Мета фасилітації – організація ефективної роботи учнів на засадах гуманізму, особистісного саморозвитку, конструктивної взаємодії. Умови фасилітації:

-         проблемність навчання;

-         глибока довіра педагога до учнів, їх можливостей;

-         повага до учнів;

-         толерантне ставлення до учнів, розуміння їх реакцій;

-         забезпечення учнів інформаційними, дидактичними, матеріальнотехнічними ресурсами.

Вміння педагога- фасилітатора:

-         уважно слухати, спостерігати і запам’ятовувати як хід подій, так і стиль поведінки учнів; 

-         налагоджувати просту і плідну комунікацію між членами навчальної групи; 

-         аналізувати і корегувати дії учнів;

-         діагностувати і заохочувати ефективну (корегувати неефективну) поведінку;

-         сприяти створенню моделі ефективної поведінки;

-         забезпечувати зворотний зв’язок між учасниками навчального процесу, не використовуючи при    цьому         «наступальних»   і «оборонних» форм спілкування;

-         знаходити та активізувати конструктивні моделі поведінки при внутрішньогруповій взаємодії;

-         поширювати подібні моделі у міжгруповій роботі;

-         викликати довіру учнів, бути терплячим;

-         бути справедливим, займати нейтральну позицію при оцінюванні роботи малих груп.

Головні складові процесу фасилітації: 

-         доступність, практична значимість змісту навчання; 

-         відсутність тиску на учнів;

-         позитивне відношення до помилок учнів;

-         навчання у «співпраці»;

-         відповідальність учнів за свої дії; - повага до педагога.

Для забезпечення позицій, які приведені вище, фасилітатор має власним своїм прикладом реалізації ділових, підприємливих якостей сприяти розвитку мотивації учнів, допомогти створити міцний учнівський колектив, застосовувати методи активного навчання.

Вправа: визначення ролей.

                        Учасники тренінгу мають матеріали на               англійській мові «роль

фасилітатора» (Roger Schwarz & Associate;, Inc. From The Skilled Facilitator: A Compn1hensive Resource for Consultants, Facilitaton, Managers, Trainers, and Coaches, by Roger Schwarz. Published by Jossey Bass, 2002). 

Завдання: перекласти матеріали та визначити ролі фасилітатора в навчально-виховному процесі.

IV.     РЕФЛЕКТОРНИЙ БЛОК

Тренер презентує мультимедійну платформу «ЕкоСпектр: калейдоскоп освітянських ідей», створену за матеріалами освітянського флешмобу

«ЕкоОсвіта для сталого розвитку», що проходив у ВПУ №7.                                         

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     http://uk.lib-ebook.com/41mehanika/1892928-1-udk-370113-fisunpedagogichna-fasilitaciya-bagatoznachniy-fenomen-statti-rozkrito-sutnistfasilitacii-ponyattya-pedagogichn.php

2.     http://www.training.com.ua/live/news/fasilitacija_moderacija_mediacija

3.     Roger Schwarz & Associate;, Inc. From The Skilled Facilitator: A Compn1hensive Resource for Consultants, Facilitaton, Managers, Trainers, and Coaches, by Roger Schwarz. Published by Jossey Bass,

2002