Урок "Дніпровський каскад"

Про матеріал

Кожен з викладачів, неодноразово відчував дискомфорт від одноманітності форм, до яких нас зобов'язує чіткий навчальний план і програмні вимоги. Деяке варіювання форм проведення уроку переважно продиктоване дидактичними засадами: урок нового матеріалу, урок закріплення знань тощо. Інтенсивна робота (насамперед, при розробці авторських програм, підготовці навчальної документації за індивідуальними навчальними планами та програмами) над змістовними критеріями вибору жанру уроку зумовила створення таких типів уроків, як «урок-екскурсія», «урок-дискусія», «урок-експеримент», «урок-конференція» тощо. Стало очевидним, що глибина бачення свого предмета, наскрізні міжпредметні зв'язки, можуть і мають стимулювати викладача на урок певного жанру.

У методичній розробці представлено методику проведення уроку-конференції. Особливістю побудови даного уроку є використання міжпредметних зв'язків, залучення учнів до позаурочної діяльності («перевернуте навчання»), використання опорних конспектів та елементів тренінгу. Розробка супроводжується методичними коментарями, що допоможе користувачам використовувати видання у реалізації поставленої мети.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Перегляд файлу

Тема уроку. Дніпровський каскад.

1.   Дніпро має багато назв:_______________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

2.   Дніпро протікає по території декількох держав: __________

_____________________________________________________ 3 До Дніпра впадають ріки: _____________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________ У кременчуцькому регіоні протікає ріка __________________ 4. Протяжність Дніпра складає ________ км, а площа його басейну – ______ тис. км². Бере свій початок на __________________ вишині, протікає по території Росії – ______ км, Білорусі - ______ км, кордоном по Білорусії та Україні - ______ км і Україною - _________ км.

5.   У Дніпра налічується понад _____ приток. Найбільш значимі: праві: _____________________________________ ____________________________________________________; ліві: _________________________________________________ _____________________________________________________

6.   На берегах Дніпра розташовані обласні центри: __________ _____________________________________________________

_____________________________________________________

7.   На Дніпрі зосереджено такі індустріальні центри, як

_____________________________________________________

_____________________________________________________

8.   Дніпро - надійне джерело питної, технічної і поливної води для _____________________________________________ ___________________________________________________

9.   Виробіток електроенергії на українських ГЕС становить ____ %.

 

Тема уроку. Дніпровський каскад.

1.   Дніпро має багато назв:_______________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

2.   Дніпро протікає по території декількох держав: __________

_____________________________________________________ 3 До Дніпра впадають ріки: _____________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________ У кременчуцькому регіоні протікає ріка __________________ 4. Протяжність Дніпра складає ________ км, а площа його басейну – ______ тис. км². Бере свій початок на __________________ вишині, протікає по території Росії – ______ км, Білорусі - ______ км, кордоном по Білорусії та Україні - ______ км і Україною - _________ км.

5.       У Дніпра налічується понад _____ приток. Найбільш значимі: праві: _____________________________________ ____________________________________________________; ліві: _________________________________________________ _____________________________________________________

6.       На берегах Дніпра розташовані обласні центри: __________ _____________________________________________________

_____________________________________________________

7.       На Дніпрі зосереджено такі індустріальні центри, як

_____________________________________________________

_____________________________________________________

8.       Дніпро - надійне джерело питної, технічної і поливної води для _____________________________________________ ___________________________________________________

9.       Виробіток електроенергії на українських ГЕС становить ____ %.

 

10.   Дніпровська вода за допомогою каналів і трубопроводів постачається до ________ сільських населених пунктів, __ великих міст, ____ тисяч промислових підприємств, ____ комунальних господарств, __ атомних електростанцій. Дніпровську воду безпосередньо використовують _____ теплові електростанції: _______________________________ _____________________________________________________.

Її п’ють __________ жителів України. До дніпровського джерела води підключено ______ га зрошувальних систем.

11.   Канали дніпровських вод: __________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

12.   Дніпровський каскад включає наступні ГЕС (вказати назву ГЕС і місто, де вона знаходиться): _________________ _____________________________________________________ _____________________________________________________

_____________________________________________________

13.   Кременчуцька ГЕС здана в експлуатацію у ________ р.

14.   Екологічні проблеми Дніпровського каскаду: ________

_____________________________________________________

_____________________________________________________ _____________________________________________________ ___________________________________________________

15.   Техногенні проблеми Дніпровського каскаду: ________

_____________________________________________________

_____________________________________________________ _____________________________________________________ __________________________________________________

Д/з: 1. Заповнити опорний конспект.

2. Написати (набрати на ПК) міні твір-роздум «Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?».

10.   Дніпровська вода за допомогою каналів і трубопроводів постачається до ________ сільських населених пунктів, __ великих міст, ____ тисяч промислових підприємств, ____ комунальних господарств, __ атомних електростанцій. Дніпровську воду безпосередньо використовують _____ теплові електростанції: _______________________________ _____________________________________________________.

Її п’ють __________ жителів України. До дніпровського джерела води підключено ______ га зрошувальних систем.

11.   Канали дніпровських вод: __________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

12.   Дніпровський каскад включає наступні ГЕС (вказати назву ГЕС і місто, де вона знаходиться): _________________ _____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

13.   Кременчуцька ГЕС здана в експлуатацію у ________ р.

14.   Екологічні проблеми Дніпровського каскаду: ________

_____________________________________________________ _____________________________________________________ _____________________________________________________ ___________________________________________________

15.   Техногенні проблеми Дніпровського каскаду: ________

_____________________________________________________ _____________________________________________________ _____________________________________________________ __________________________________________________

Д/з: 1. Заповнити опорний конспект.

2. Написати (набрати на ПК) міні твір-роздум

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?».

Перегляд файлу

ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №7

Ю.М. ХАЙЧІНА


    

 

 

   

 

 

 

АНОТАЦІЯ

У методичній розробці представлено методику проведення урокуконференції. Особливістю побудови даного уроку є використання міжпредметних зв’язків, залучення учнів до позаурочної діяльності («перевернуте навчання»), використання опорних конспектів та елементів тренінгу.

Розробка супроводжується методичними коментарями, що допоможе користувачам використовувати видання у реалізації поставленої мети.

          

МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД

Кожен з викладачів, неодноразово відчував дискомфорт від одноманітності форм, до яких нас зобов'язує чіткий навчальний план і програмні вимоги.

Деяке варіювання форм проведення уроку переважно продиктоване дидактичними засадами: урок нового матеріалу, урок закріплення знань тощо.

Інтенсивна робота (насамперед, при розробці авторських програм, підготовці навчальної документації за індивідуальними навчальними планами та програмами) над змістовними критеріями вибору жанру уроку зумовила створення таких типів уроків, як «урок-екскурсія», «урок-дискусія», «урокексперимент», «урок-конференція» тощо.

Стало очевидним, що глибина бачення свого предмета, наскрізні міжпредметні зв'язки, можуть і мають стимулювати викладача на урок певного жанру.

Довідка. Жанр - це поняття, що означає певний історично сформований тип змісту й функціонування чогось (наприклад, авторська методика). Кожний жанр має свої закони й межі, а також можливість взаємодії з іншими жанрами. Пошук жанру уроку - складний і важливий момент у діяльності викладача.

Жанр уроку - це є те необхідне бачення різних шляхів подачі матеріалу. Цей шлях вибирають залежно від можливостей групи учнів чи одного учня.

У методичній розробці розглянуто методику проведення нестандартного уроку, а саме уроку – конференції.

Розробка уроку та її реалізація в навчально-виховному процесі передбачають використання різних методів і прийомів:

 елементи «перевернутого» навчання;  прийом «історико-географічний квест»;  прийом «журналістське розслідування»;  прийом «прес – конференція»;  метод експрес-проектів;  прийом «битва експертів» тощо.

Урок - конференція – це нестандартна форма навчання, яка основана на елементах перевернутого навчання, що сприяє формуванню навиків організації самоосвітньої діяльності учнів та розвитку критичного мислення.

Довідка. «Перевернене» навчання – це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є самостійне опрацювання матеріалу (або частини) наступного уроку.

«Перевернений» клас – це така педагогічна модель, в якій типова подача лекцій та організація домашніх завдань міняються місцями. Учні дивляться вдома короткі відеолекції, вивчають самостійно навчальний матеріал за джерелами, що вказав викладач, або, використовуючи навчальний сайт викладача. На уроці ж виконують вправи, створюють проекти, обговорюють проблемні питання, дискутують.  «Перевернений» урок – це урок, який інвертує традиційні методи викладання: подача матеріалу проходить за межами навчального закладу, а домашня робота перенесена на урок. Це не просто зміна навчальної послідовності. Такий урок передбачає зміну власних педагогічних прийомів.

Перевагами «переверненого» навчання є зростання активності, розвиток співробітництва, персоналізація навчання, доступність інформаційно-комунікаційних технологій.

Перевернена модель покладає більшу відповідальність за навчання на учнів, дає їм стимул для дослідження, експерименту. Цінність перевернутих класів у можливості використовувати навчальний час для групових занять, де учні можуть обговорити зміст лекції, перевірити свої знання і взаємодіяти один з одним в практичній діяльності. Під час навчальних занять роль викладача – виступати ментором або консультантом, заохочуючи учнів до самостійного дослідження і спільної роботи.

Особливу увагу при розробці даного уроку звернено на тісну співпрацю викладача з учнями. Щоб створити та реалізувати урок вищезгаданого типу, необхідні, насамперед, знання та розуміння самого викладача по організації такого типу уроків, його комп’ютерна грамотність та вміння працювати з різноманітним програмним забезпеченням - MS Microsoft Word, Adobe Photoshop, MS PowerPoint, відео редакторами тощо. Саме викладач виступає ментором при розробці проекту і контролює та керує діяльністю учнів.

Довідка. Ментор – той, хто стежить за процесом від початку і до кінця. він не організовує проект, але може дати поради та іншу підтримку в разі потреби. Він працює працює з усією командою проекту, допомагає звернути увагу на індивідуальні цілі.

Найважливішим завданням ментора є підтримка навчального процесу підопічного і процес його рефлексії. Такі відносини мають партнерський характер, де, незважаючи на різний ступінь досвіду, ментор і менті (виконавці) рівні. 

Працюючи у форматі менторингу, важливо розуміти його основні теоретичні засади, адже саме вони допомагають перетворити неорганізовані процеси передачі досвіду і неформального супроводу за принципом «рівний-рівному» в справжній повноцінний навчально-виховний процес.

Урок-конференція та його аналіз. Конференція, як форма організації навчальновиховного процесу, передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою - вирішення певної теоретичної чи практичної проблеми.

Творче обговорення та розв'язок вибраної проблеми детермінують зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а її результатом - осмислення цієї проблеми.

Учнівська конференція - це важлива форма навчання, яка сприяє формуванню знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню й систематизації; це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів під керівництвом викладача, що здійснюється завдяки спільним зусиллям. Метою конференції є поглиблення, зміцнення та розширення діапазону знань учнів; формування позитивного ставлення до самостійного набуття ними знань; розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їх активності; створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів.

Підготовка конференції. Підготовку конференції можна умовно поділити на два етапи.

На першому етапі визначаються тема конференції, ставляться мета та завдання; розробляється перелік питань, які розкривають тему (план); девіз конференції; розподіляються обов'язки між учнями; готуються виставочні матеріали, наочність.

Другий етап підготовки до конференції характеризується більш інтенсивною діяльністю викладача й учнів; уточнюється план конференції, визначаються її учасники (учні однієї групи, паралельних груп), складається список рекомендованої літератури, оголошуються доповідачі та виступаючі, готується інформаційний стенд. На другому етапі центральною ланкою в підготовці конференції є її змістова сторона. У цьому плані першим помічником (ментором) є викладач, який надає допомогу учням, іншим учасникам конференції; переглядає зміст доповідей, аналізує їх; порівнює, співставляє, прогнозує можливі зіткнення різних точок зору, поглядів, переконань. Якщо визначаються опоненти доповідачів, то вони теж повинні заздалегідь ознайомитися зі змістом доповідей. При цьому переслідується мета виявлення наявності нової інформації, цікавих статистичних даних, фактів, прикладів з літератури та практичної діяльності, які мають узагальнюючий характер і сприяють підвищенню інтересу учнів до певного курсу навчального предмета, у т. ч. теми конференції.

Практика роботи навчальних закладів підтверджує, що доцільно проводити конференції з таких тем, які б дозволили використовувати знання учнів з кількох навчальних предметів (використання міжпредметних зв’язків). При цьому якість конференції підвищується завдяки об'єднанню зусиль викладачів - предметників у її підготовці та проведенні.

Технологія проведення. Технологія проведення уроку-конференції наступна:

 оголошення теми, доповідей, співдоповідей, виступів;  затвердження регламенту роботи;

 підтримка робочої атмосфери;

 концентрація уваги учнів на темі конференції, активізація навчально-

пізнавальної діяльності учасників конференції;

 дотримання чіткої процедури її проведення;

 забезпечення позитивної установки на сприйняття змісту повідомлень, відповідного морального та психологічного мікроклімату, атмосфери поваги та довіри.

Підсумки конференції доцільно підбивати колективно, залучаючи учасників до оцінки її результативності, використовуючи думки та ідеї опонентів. 

Оцінка ефективності проведення конференції. У процесі відвідування та аналізу уроку-конференції доцільно враховувати параметри:

 раціональність вибору теми конференції, постановки навчальновиховних цілей та завдань; 

 підготовка конференції (зміст доповідей, співдоповідей, виступів, рекомендацій, внесених доповідачами як результат самостійної творчої праці; ознайомлення учнів із запропонованою літературою, підготовка наочності та інших ілюстративно-демонстраційних матеріалів); 

 дотримання процедури проведення уроку-конференції (повідомлення теми, регламенту роботи; психологічний настрій на сприйняття та обговорення інформації учасниками конференції); 

 порядок і дисципліна учнів під час проведення конференції, зацікавленість у змісті доповідей та повідомлень; 

 зміст конференції (глибина, повнота розкриття теми; зміст окремих доповідей, читання напам'ять уривків, цитат з літературних джерел; використання наочності; ораторські здібності доповідачів,

літературний стиль, грамотність і чистота мови); 

 ефективність конференції (формування світогляду учнів; поглиблення та розширення діапазону знань у даній галузі науки; формування навичок самостійної роботи з інформаційними джерелами та їх аналізу; умінь писати доповіді, публічно виступати перед аудиторією; виховання почуття відповідальності; задоволення учнів від проведеної конференції).

У даній методичній розробці представлена технологія проведення навчальної конференції проблемного характеру. Переваги цього методу проведення уроку суттєві. Готуючись до уроку, учні самостійно проходять вебквест (у даній роботі історико-географічного спрямування) за обговореними з викладачем категоріями, самостійно створюють експрес-проекти, в залежності від свого бачення рішення завдання, своїх естетичних смаків та способів подання. Веб-квест спонукає учнів до осмисленого інформаційного пошуку за допомогою технологій web-2.0. Особливістю організації такого роду проекту є тісна співпраця керівника проекту та виконавця, опис покрокових завдань, вирішення яких відбувається під час опрацювання інформаційних джерел, співставлення фактів, синтезу інформації та ототожнення висновків.

Представляючи свій експрес-проект, в учнів формуються ораторські здібності, вміння переконувати опонентів, ставити до них питання, робити висновки. Таким чином, учні бачать, що вдало проведений урок – це їх особиста заслуга, що, в свою чергу, підвищу їх навчальних статус та статус викладача, як їх наставника.

Безперечно, уроки такого типу неможливо використовувати систематично. Це обумовлено, насамперед, обмеженням викладання навчального матеріалу у часі, а також професійною комп’ютерною підготовкою викладача (робота з графічними редакторами, відеоредакторами, аудіоформатами та ін.). Але уроки вищевказаного типу спонукають учнів до продуктивної праці, сприяють розвитку зацікавленості, творчості та формуванню власного «Я», впевненості в своїх силах.

          

МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ УРОКУ УРОК №9

Тема програми №2. Енергоспоживання та екологічні проблеми

Тема уроку.  Дніпровський каскад (1 год.) Мета уроку:

навчальна:  дослідити етапи формування та становлення Дніпра, визначити історичну значимість річки як природнього середовища;

 розглянути Дніпро як цілісну систему водних ресурсів та головного водного ресурсу України;

 з’ясувати, чому Дніпро вважається стратегічним індустріальним об’єктом; з яких енергетичних об’єктів складається каскад Дніпра; дослідити історичний шлях Кременчуцької ГЕС, визначити її можливості щодо забезпечення регіонів України гідроенергією;

 проаналізувати вплив Дніпровського каскаду на навколишнє середовище, визначити вагу користі та екологічної небезпеки

Дніпровського каскаду;  зробити висновки щодо ролі та значення каскадів Дніпра для України. розвивальна:

 формувати навички організації перевернутого навчання в контексті інтеграції змісту освіти з новітніми технологіями навчання, вміння критичного мислення, синтезу та аналізу інформації;

 розвивати навички самонавчання, логічного мислення і творчої думки, ініціативи та уміння втілювати свої знання в практичне рішення поставленої проблеми, політехнічного кругозору, вміння вільно висловлювати свої думки та поважати погляди інших;

виховна:

 виховувати національно-патріотичну свідомість молоді, впевненість у майбутньому держави, гордість за досягнення вітчизняної енергетичної галузі;

 виховувати екологічну та енергетичну свідомість, вміння приймати рішення та нести відповідальність за них;

 формувати цілеспрямованість, впевненість в собі.

       

Очікувані результати:

учні знають:  історію формування Дніпровського каскаду, місце розташування та

характеристику його стратегічних об’єктів;

 переваги та недоліки використання гідроенергетики;

учні вміють:  визначити історичну значимість Дніпра як природнього середовища;  проводити системний аналіз гідропотенціалу України;

 аналізувати вплив Дніпровського каскаду на навколишнє середовище, визначити вагу користі та екологічної небезпеки Дніпровського каскаду;

 робити висновки щодо ролі та значення каскадів Дніпра для України в цілому та кременчуцького регіону зокрема.

Методична мета:

 продемонструвати ефективність використання авторського електронного ресурсу, зокрема, навчального сайту, з метою заощадження часу на уроці;

 показати методику використання елементів «перевернутого» навчання (веб-квест, експрес-проекти) з метою організації самоосвітньої діяльності учнів та розвитку критичного мислення;

 показати результат роботи з перспективними учнями за рахунок використання конкурсних учнівських матеріалів під час організації навчально-виховного процесу (матеріали даного уроку взяті із конкурсної роботи Ромашини Світлани, група О-31, яка виборола ІІ місце у ХV всеукраїнському конкурсі «Молодь енергетиці України-2015: відкритий конкурс молодих енергетиків та вчених»).

Тип уроку:

 комбінований. Вид уроку:

 урок-конференція проблемного характеру.

Забезпечення уроку:

 план-конспект викладача та опорний конспект для учнів; бейджи експертів; географічна карта світу; мультимедійна презентації «Дніпровський каскад» до якої включено експрес-проекти «Багатоликий Дніпро», «Коштовне намисто на Дніпрі», «Химери на воді»; магнітні кольорові крапельки, магнітна дошка, білий екран, мультимедійна техніка; відеофрагменти «Свято на воді», «Кременчуцька ГЕС: сьогодення».

Методи та прийоми:

 методи: «перевернуте» навчання,   метод          експрес-проектів, історико-географічний квест, рольова гра;

 прийоми: кольорові думки, постановка ключового та проблемного

запитань, учнівські повідомлення, відеодемонстрація, віртуальна зустріч з історичними постатями, літературна світлиця, битва експертів, журналістське розслідування. Міжпредметні зв’язки

 знання:  екологія     (екологічне          забруднення,        екологічна          катастрофа;

техногенне навантаження; поняття «ГДК»);

 фізика (поняття «енергія», «потужність»; фізичні величини);  основи електротехніки (поняття «електростанція», «енергія», «електроенергія», «альтернативна енергія»; принцип роботи ГЕС; потужність);

 історія (стародавня історія; загальні відомості про СРСР, історичну постать М. Хрущова; історія формування української держави);

 українська література (загальне уявлення про письменників та поетів – О. Довженко, П. Тичина, О. Гончар, О. Корнійчук,

А. Малишко, В. Василевська);  географія (територіальне розташування Дніпра та прилеглих до нього об’єктів);

 математика (поняття об’єм, площа, довжина, ширина, процентна частка);

 хімія (загальні відомості про біогенні, органічні, поверхнево-

активні речовини, нафтопродукти, феноли, пестициди, важкі метали, токсичні речовини, важкі метали, пестициди);

 вміння:

 інформатика (робота у відео- та графічних редакторах; створення

презентацій у Microsoft PowerPoint);

 українська література (мовленнєві вміння);  географія (робота з географічною картою).        

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний момент /0,5 хв.

ІІ. Відкриття конференції /6,5 хв.

2.1. Етап мотивації /3 хв.

2.1.1. Визначення проблеми.

2.1.2. Оголошення теми конференції.

2.1.3. Представлення учасників конференції.

2.1.4. Затвердження регламенту роботи.

2.2. Багатойменний Дніпро /3,5 хв.

ІІІ. Проведення конференції /30 хв.

Прес-реліз конференції І. Постановка проблемного запитання.

ІІ. Битва експертів: «Дніпровський гідропотенціал України: «За» та «Проти».

1.     Коштовне намисто на Дніпрі.

1.1.  Дніпро як цілісна річкова система України.

1.2.  Дніпро – важливий індустріальний об'єкт.

1.3.  Гідропотенціал кременчуцького регіону.

1.4.  Водяний гігант і мистецтво.

2.     Химери на воді.

2.1.  Сьогодення найважливішого енергетичного вузла.

2.2.  Екологічні та техногенні химери.

VІ. Прес-конференція /5 хв.

4.1.   Заключне слово.

4.2.   Зміна кольору думки.

V. Підведення підсумків конференції /3 хв.

5.1. Виставлення та обґрунтування оцінок.

5.2. Повідомлення домашнього завдання.

 

          

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ /0,5 хв.

ІІ. ВІДКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ /6,5 хв.

2.1. Етап мотивації /3 хв.

2.1.1. Визначення проблеми

Оволодіти водою і користуватись нею для своїх потреб Методичний коментар              – одне із найголовніших завдань людини» (О.Воєйков).

Викладач ставить ключове запитання: «Чи має

Україна потенціал розвитку альтернативної енергетики в цілому, та Кременчуцький регіон, зокрема?» Учні висловлюють припущення.

2.1.2. Оголошення теми конференції

Викладач повідомляє тему уроку, учні записують. Методичний коментар

Навчальна мета не повідомляється, вона буде

ставитися перед аудиторією під час уроку.

Учням пропонується опорний конспект (додаток 1), який вони з легкістю і без додаткових затрат часу можуть заповнити під час уроку або вдома, використовуючи навчальний сайт «Енергозбереження та енергоефективність».

Тема. Дніпровський каскад.

2.1.3. Представлення учасників конференції

Прес-реліз конференції Викладач представляє учасників конференції:

 експерт-історик;  експерт-географ;  експерт-енергетик, представник Міністерства палива та енергетики

України;  експерт-енергетик кременчуцького регіону;  експерт-еколог;

 представник Міністерства надзвичайних ситуацій;  журналіст;  літературний критик;  опоненти (учні навчальної групи, які не є основними доповідачами);  слухачі (гості конференції).         

2.1.4. Затвердження регламенту роботи Викладач затверджує регламент роботи,

Методичний коментар повідомляє тему конференції та режим

роботи:

1.     Історико-географічна подорож «Багатойменний Дніпро» - 3,5 хв.

(експерт-історик).

2.     Битва експертів «Дніпровський гідропотенціал України: «за» та «проти» - 30 хв. (експерт-географ, експерти-енергетики, експертісторик, літературний критик, журналіст, представник Міністерства надзвичайних ситуацій, експерт-еколог).

3.     Прес – конференція «“За” та “Проти”» - 5 хв.

4.     Підведення підсумків конференції - 3 хв. Опоненти та слухачі мають право:

 під час обговорення (на прес – конференції) поставити питання, що цікавлять їх по темі;

 відповісти на поставлене питання, якщо на нього не зуміли відповісти доповідачі; 

 законспектувати в зручній і зрозумілій для себе і викладача формі виступ доповідача.

Під час конференції забороняється:

 перебивати доповідача;   коментувати вголос;  користуватися мобільним телефоном;  розмовляти.

План конференції.  1. Багатойменний Дніпро.

2.   Коштовне намисто на Дніпрі.

2.1.   Дніпро як цілісна річкова система України.

2.2.   Дніпро – важливий індустріальний об'єкт.

2.3.   Гідропотенціал кременчуцького регіону.

3.   Химери на воді.

3.1.   Сьогодення найважливішого енергетичного вузла.

3.2.   Екологічні та техногенні химери.

          

2.2. Багатойменний Дніпро /3,5 хв.

Викладач повідомляє навчальну мету: визначити

Методичний коментар   історичну значимість    річки як        природнього середовища. 

За 2 тижні учень отримав завдання: дослідити етапи формування та становлення Дніпра. Дослідження було побудовано у вигляді історико-географічного квесту, тобто, учневі було задано ключові категорії дослідження (назва, час, географія розташування) на основі яких необхідно було підготувати історико-географічну подорож. Під час виступу для візуалізації сказаного використовується учнівський експрес-проект «Багатойменний Дніпро» та географічна карта. Бажано, щоб у доповідача був «суфлергеограф», який зможе унаочнити квест (знайти на карті об’єкти, про які буде йти мова).

При самостійному проходженні квесту учні використовують міжпредметні зв’язки з історією, географією, екологією, фізикою, інформатикою. Завдяки тому, що учні готують саме експрес-проекти, їх виступи будуть займати мінімум часу, доповіді будуть цікавими та візуально сприйнятими.

Доповідь виголошує експерт-історик.

ЕКСПРЕС-ПРОЕКТ №1 БАГАТОЙМЕННИЙ ДНІПРО

НАЗВА І ЧАС. У першу чергу хотілося б дещо сказати про саму назву річки. Існує думка, що назва річка отримана від скіфо-сарматського «Дану апар», що означає задня річка. Хоча найбільш вірогідна версія російського мовознавця-іраніста, осетина за національністю, доктора філологічних наук, професора і почесного члена ряду іноземних академій і наукових товариств Абаєва В.І. Dan-Apr - буквально Dаn («Ріка») – Аpr («Глибока»). Існує ще одна з версій, що спочатку назва річки перекладалася як «Річка Дани», названої так на честь богині полювання Дано або Діани. 

Наш Дніпро дуже древня річка. Перші згадки про річку зустрічаються у греків у V столітті до н.е., Геродот називав її Борисфеном (річкою з півночі); у римських істориків річка отримала ім'я Данапріс. Слов'янська назва в період Київської Русі - Славута.

Могутня рівнинна річка тисячі років текла собі вільно серед густих лісових масивів та розлогих степів. На її довгому шляху не було жодних перешкод, окрім ділянки гранітних порогів в її нижній течії.

ГЕОГРАФІЯ РОЗТАШУВАННЯ. Завдяки водосховищам на Дніпрі

утворився глибоководний судноплавний шлях через всю Україну – від Чорного моря до Білорусі і далі. Судна через шлюзи, ніби по драбині, можуть вільно піднятись вглиб держави. Раніше судноплавство мало значні обмеження внаслідок недостатніх глибин. Остерігались нічних рейсів. Розвиток судноплавства істотно гальмував дніпровські пороги. У маловодні роки судна взагалі не проходили через них, а в багатоводні роки із навігації випадали літні місяці (липень-серпень). Ще в кінці IX-го тисячоліття Князю Володимиру довелося виїжджати на дніпровські пороги і зустрічати свою візантійську наречену Анну, щоб провести через пороги і заодно вберегти від печенігів, які знали про цю перепону, користались затримкою слов’янських човнів і нападали на них.

Історія Дніпра безпосередньо пов'язана з історією формування української держави. Хоча напевно правильніше буде сказати, що історія існування цієї великої ріки пов'язана з історією території, на якій зараз розташована Україна, точніше її центральна частина. Адже насправді Дніпро набагато старше від України, як сформованої незалежної держави, він існував ще

за часів заселення території сучасної України та Росії слов'янами, а також варто доповнити, що про Дніпро згадується в різних пам'ятках історії та літописах (описується період існування Київської Русі і ті події, які відбувалися на території сучасної України в період її приєднання до Московського царства, поділу між сусідніми зміцнілими державами та ін.).

Дніпро був частиною важливого торговельного шляху, що з'єднував Прибалтику з Причорномор'ям. На нижньому Дніпрі існувала природна перепона у вигляді порогів, яка була подолана тільки в новітній історії з будівництвом дамби Дніпровської ГЕС. На землях навколо середньої течії Дніпра в IX столітті сформувалося ядро Давньоруської держави, тут розташовувалася перша столиця Русі (нині Україна) - м. Київ. У XVI столітті в закруті нижнього Дніпра сформувалася база українського козацтва - Запорізька Січ, що служила буфером між степовими кочівниками і землеробськими слов'янськими районами на північно-західнішій території. Саме звідси почали свій переможний похід на захід козацькі загони Богдана Хмельницького в 1648 р. Надалі Середнє Придніпров'я стало найбільшим промисловим регіоном півдня Російської імперії, а згодом - СРСР і України. 

ІІІ. ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ /30 хв. І. Постановка проблемного запитання.

Методичний коментар               На етапі формування нових знань (безпосередньо під час проведення конференції) викладач ставить

проблемне запитання: «Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?».

Учні висловлюють власні думки, обговорення закінчується голосуванням «палітра кольорів», пропонується обрати колір думки (магнітна кольорова крапелька (додаток 2), яка кріпиться на магнітну дошку): блакитний – коштовне намисто (праворуч), червоний – химери на воді (ліворуч), зелений – ще не визначився (зверху). Наприкінці конференції колір думки можна змінити.

Постановка проблемного запитання спонукає учнів до включення розумового потенціалу, дає можливість кожному учню проявити себе у висловлюванні розуміння проблеми по-своєму. На цьому етапі не може бути правильних чи неправильних відповідей. Усі думки вірні та мають право на існування. Саме від моменту постановки проблемного запитання залежить кінцевий результат заходу, аудиторія або «розкриється» та зможе відверто висловити своє ставлення до існуючої проблеми, або прийме позицію «втримання» та прийме почуту інформацію як беззаперечний факт.

ІІ. Битва експертів: «Дніпровський гідропотенціал України: «За» та «Проти».

На даному етапі продовжується історико-

Методичний коментар географічний квест. Представлення кожної категорії

квесту відбувається за допомогою презентації експрес-проектів, які учні підготували у ході організації «перевернутого» навчання. 

Учні, які готували експрес-проекти, на уроці виступають у ролі експертів, завдання яких довести свою думку до аудиторії та переконати слухачів у своїх доказах. Категорії експертів (8 осіб): географ, історик, енергетики, літературний критик, екологи, журналіст. Усі експерти мають бейджи, що допоможе учням відчути себе почесними гостями на уроці та додасть впевненості у представленні свої результатів.

Учні, які не задіяні у конференції як доповідачі, є опонентами.

Експерти розділені на 2 групи.

Завдання 1 групи (географ, історик, енергетики, літературний критик) – донести до громади, що Дніпровський каскад – це коштовне намисто нашої держави, порятунок від енергетичної кризи.

Завдання 2 групи (журналіст, еколог, представник Міністерства надзвичайних ситуацій) – переконати громаду, що Дніпровський каскад – це химери на воді, які призведуть до екологічного та техногенного колапсу.

ЕКСПРЕС-ПРОЕКТ №2

2.1. КОШТОВНЕ НАМИСТО НА ДНІПРІ

2.1.1. Дніпро як цілісна річкова система України

Викладач повідомляє навчальну мету: розглянути

Методичний коментар

Дніпро як цілісну систему водних ресурсів. Доповідач

використовує географічну карту та учнівську презентацію, що унаочнює доповідь.

Доповідь виголошує експерт-географ.

Дніпро - головна ріка України, оспівана у різноманітних художніх та документальних творах. Завдяки йому з’явилися такі назви як Лівобережна та Правобережна Україна.

Про географічне становище Дніпра можна сказати, що річка протікає по території Росії, Білорусії та України.

Протяжність Дніпра складає 2285 км, а площа його басейну – 504 тис. км².

Бере свій початок на Валдайській вишині, протікає по території Росії – 485 км, Білорусі -595 км, кордоном по Білорусії та Україні - 115 км і Україною - 1090 км. Підвищений правий берег, круто зриваючись, йде до річки, являє собою живописні Дніпровські кручі.

До Дніпра впадає багато рік, які самі собою дуже важливі в історії людства: Десна, Сула, Рось, Псел, Ворскла, Самара, Інгулець та ін.

Русло річки досить звивисте, ділиться на величезну кількість рукавів. Про притоки Дніпра можна додати, що всього у Дніпра налічується понад 420 приток. Серед найбільш значних з них слід назвати такі як:

  праві: Друть, Березина, Прип'ять, Ірпінь, Базавлук, Інгулець, Тетерів;   ліві: Сож, Сула, Ворскла, Орель, Самара, Рось, Конка, Десна, Псел.

Запитання до аудиторії: Яка із вищезгаданих приток Дніпра знаходиться у кременчуцькому регіоні?

              Очікувана відповідь:         Псел.

Дніпро важливий об’єкт для транспорту і економіки України: всі його водосховища обладнані великими шлюзами, що дозволяють рухатися судам розмірами до 270×18 м, це створює прекрасний транспортний коридор. Річка також використовується пасажирськими судами: круїзи по Дніпру приносять немалі доходи в останні десятиліття. 

Головна ріка країни є рекордсменом по кількості розташованих на її берегах обласних центрів: Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон.

               Тут      зосереджені      такі      індустріальні      центри,     як      Кременчук,

Дніпродзержинськ (Кам'янське), Дніпро (Катеринослав), Запоріжжя (Олександрівськ), Нікополь.

2.1.2. Дніпро – важливий індустріальний об'єкт

          Методичний коментар                  Викладач повідомляє навчальну мету: з’ясувати, чому

                                                                                  Дніпро     вважається     стратегічним      індустріальним

об’єктом, розглянути значення Дніпра як головного водного ресурсу України; визначити, з яких енергетичних об’єктів складається каскад Дніпра.

Доповідь виголошує експерт-енергетик, представник Міністерства палива та енергетики України.

Дніпро має велике господарське значення. Річка є основним джерелом водопостачання України. На ньому розташовані могутні гідроелектростанції

України. Дніпровська вода постачається на 4 атомні електростанції: Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську, Хмельницьку, її безпосередньо використовують 4 теплові електростанції: Київська-5, Трипільська, Придніпровська, Запорізька.

Дніпро став надійним джерелом питної, технічної і поливної води для прилеглих до водосховищ територій та більш віддалених районів, зокрема, Криворіжжя, Криму, Донбасу і Харківщини.

Дніпровська вода за допомогою каналів і трубопроводів постачається до 2,2 тисяч сільських населених пунктів, 50 великих міст, 10 тисяч промислових підприємств, 1000 комунальних господарств, її п’ють 22 млн. жителів України.

До дніпровського джерела води підключено 1,8 млн. га зрошувальних систем (при необхідності цю площу можна подвоїти). Сумарний щорічний об’єм водокористування сягає 15-20 км3, тобто майже третину стоку річки, який складає близько 54 км3.

За рахунок дніпровських водних ресурсів вирішуються проблеми водопостачання і зрошення ряду регіонів півдня та сходу України: 

 Канал Дніпро – Донбас: штучний водотік, що сполучає найбільші річки України Дніпро і Сіверський Донець. Почав функціонувати у квітні 1982 року. Канал виходить із Дніпродзержинського водосховища, дюкером проходить під річкою Оріль, йде по Дніпропетровській області, потім входить в Харківську область, де з'єднується з Орільським і Краснопавлівським водосховищами, які були побудовані для забезпечення безперебійної роботи каналу в разі аварії. Загальна довжина цієї ділянки каналу 194 км.

 Орільський канал: щоб уникнути затоплення гирла р. Оріль при утворенні Дніпродзержинського водосховища її русло було штучно продовжене на кілька десятків кілометрів нижче і гирло виявилося в районі м. Дніпра; 

 Канал Дніпро - Кривий Ріг: канал у Дніпропетровській області України, споруджений для водопостачання промислових районів Криворіжжя;

 Каховський магістральний канал (південний схід Херсонської області): штучний 130-кілометровий канал, споруджений у 1979 році для зрошування сільськогосподарських угідь та водопостачання сільських населених пунктів Херсонської і Запорізької областей. Свій початок бере з Каховського водосховища.

 Краснознам’янська зрошувальна система: розташована на півдні Херсонської області (Скадовський і Голопристанський райони) і умовно поділяється на дві частини: з самопливним зрошенням (побудованим в 1956-1966 рр.) та з механічним підйомом води (побудована в 1976 р.). Водозабір самопливної частини системи здійснюється з Північнокримського каналу на 61-му кілометрі. Північнокримський канал - дозволив в значній мірі вирішити водну проблему півострова (на той час).

З русла Дніпра, яке протікає територією України, в природному стані збереглося лише 100 км. Решта річки зарегульована каскадом дніпровських водосховищ загальною площа водного дзеркала 6979 км², повним об’ємом - 43,8 км³ води, що відповідно становить 94,7 і 90,8% до загальної кількості всіх великих водосховищ України.

Найвідоміша - ДніпроГЕС в Запоріжжі, була побудована в 1927-1932 роках і мала потужність в 558 МВт. У 1969-1975 роках була введена друга черга станції: ДніпроГЕС-2.

Каховська ГЕС була побудована другою в

1950-1956 роках, за нею Кременчуцька в 1954-

1960 роках, Київська у 1960-1964 роках,

Дніпродзержинська в 1956-1964 роках, і в 1963-

1975      роках      Канівська      ГЕС     завершила

Дніпровський каскад гребель. 

Нині на крупній рівнинній річці зведено шість високих і міцних гребель з гідроелектростанціями, шлюзами і водозливами. Майже піврічки по довжині перетворилось на безперервний шести ступеневий каскад на 100250 км в довжину і до 20-25 км в ширину водних плес – водосховищ.

На думку експертів, енергетична система України не зможе повноцінно функціонувати без ГЕС, незважаючи на те, що виробіток ними електроенергії становить лише 5-7% від загального її виробітку, оскільки вони виконують роль аварійного резерву потужності енергосистеми країни, а також є основним регулятором частоти та потужності енергосистеми України, тобто знімають пікове навантаження на неї. 

Якщо відмовитися від енергетичної послуги Дніпра доведеться двічі на добу (вранці та ввечері) вимикати з енергосистеми третину споживачів.

2.1.3. Гідропотенціал кременчуцького регіону

           Методичний коментар                                Викладач повідомляє навчальну мету: дослідити

гідропотенціал кременчуцького регіону, визначити

можливості Кременчуцької ГЕС щодо забезпечення регіонів України гідроенергією. Доповідь виголошує експерт-енергетик кременчуцького регіону.

Кременчуцька ГЕС стала першою станцією у пострадянському просторі, в якій був відсутній машинний зал, управління і регулювання процесами були повністю автоматизовані.

Кременчуцька ГЕС входить до складу «Укргідроенерго», знаходиться у

м. Світловодськ Кіровоградської області.

Кременчуцька ГЕС - третя ступінь Дніпровського каскаду, здана в експлуатацію у 1959 році і виконує особливу роль в енергетичному комплексі України, вона є швидкодіючим аварійним резервом потужності енергосистеми. Окрім цього, створення великого Кременчуцького водосховища відіграє значну роль у використанні зрошувальних систем півдня України. З утворенням Кременчуцького водосховища на Дніпрі почало інтенсивно розвиватися рибне господарство.

Кременчуцька ГЕС має найбільше на Дніпрі водосховище. Його довжина 172 км, ширина у окремих місцях досягає 40 км, а середня глибина - 6 м. У створі гідровузла ширина долини Дніпра сягає 12 км.

У середньому, щорічно станція виробляє 1506 млн. кВт/год. електроенергії. 

                                                                                             Викладач повідомляє навчальну мету: встановити

Методичний коментар хронологію будівництва Кременчуцької ГЕС.  Доповідь виголошує експерт-історик.

Місцем спорудження Кременчуцької ГЕС ще з 30-х років ХХ ст. обрали дві на вибір вузькі ділянки Дніпра: одна поблизу с. Табурище Новогеоргіївського району, інша - біля м. Новогеоргіївськ

(Кіровоградська обл.), зараз це Світловодськ.

Історична довідка

Зараз на карті Ви не знайдете Новогеоргіївського району. Він був створений у 1923 році на території теперішньої Світловодщини.

У 1925 році Новогеоргіївський район було приєднано до Кременчуцької округи. У 1928 році Новогеоргіївський район було укрупнено шляхом приєднання до нього частини ліквідованого тоді Крюківського району. Станом на 1928 рік Новогеоргіївський район включав 70 населених пунктів і складався з 20 сільрад.

У 1932 році Новогеоргіївський район увійшов до Харківської області.

З 1937 року Новогеоргіївський район включено до складу новоутвореної Полтавської області.

                                       У     1939     році      Новогеоргіївський     район     передано      новоствореній

Кіровоградській області.

З 1962 року по 1969 рік район існував під назвою Кремгесівський, а з 1969 року Кремгесівський район перейменовано на Світловодський.

Дослідження території для розташування майбутнього фундаменту бетонної греблі, приміщення ГЕС та дамби показало, що поблизу с. Табурище в основі ґрунту залягає потужний монолітний шар граніту до 16-18 метрів завтовшки, а біля м. Новогеоргіївська дамбу та греблю довелося б «ставити» на м’які лесові відкладення. Тож розвідана гранітна підошва для майбутньої ГЕС поблизу с. Табурище відіграла значну роль у виборі місця її розташування, але не головну. Бралися до уваги й інші розрахунки.

Будівництво ГЕС було розпочато в травні 1954 року. Протягом 1954-1957 рр. створено комплекс підсобних промислових підприємств – склади, гаражі, кар’єри,

каменедробильне і бетонне господарство, під’їзні шляхи, ЛЕП та інше. 

Кременчуцька ГЕС стала всесоюзною ударною будовою.

21 серпня 1957 року будову відвідав Перший секретар ЦК КПРС, Голова Ради Міністрів СРСР М.С. Хрущов.

Методичний коментар                На даному етапі використовується відеофрагмент із офіційного наукового фільму «Свято

на Дніпрі», що допоможе здійснити історичну подорож у часі більш ніж на півстоліття

назад.

Використання документальних відеофрагментів сприяє націленню учнів на усвідомлене отримання інформації та розумінню значення теми уроку не лише на особистісному рівні але й на державному. Використання відеовиступів представників влади сприяє формуванню національно-патріотичної свідомості молоді, розширенню кругозору учнів щодо політичної та енергетичної ситуації у державі та світі (незалежно від особистого ставлення до конкретної персони, часу, подій).

На спорудженні зібралися люди різного віку і професій з усіх кінців країни. Багато з них не мали спеціальності. Але майже з самого початку будівництва був організований навчальний пункт, який займався навчанням спеціалістів, котрих бракувало на будівництві.

Будівельний майданчик Кременчукгесбуду був живою творчою лабораторією, де створювалось, а також застосовувалося в практику, все нове і прогресивне, що мала вітчизняна наука і техніка.

Колектив будівників створювався в дуже складних умовах. Не вистачало житла, їдалень, магазинів, шкіл. Людей розміщували в селах за 5–20 кілометрів від будівництва. На будові трудилося десятки багатонаціональних бригад. Вже на кінець 1959 року тут працювало понад 9 тисяч молодих робітників. У 1960 році на будівництві ГЕС нараховувалося 810 технічних працівників.

15 грудня 1959 року о 18 год. 6 хв. другий агрегат гідроелектростанції підімкнули до системи «Дніпроенерго», 25 грудня дав промисловий струм третій агрегат, а 29 грудня почав працювати четвертий.

31 березня 1960 року о 18 год. 12 хв. п’ятий агрегат Кременчуцької ГЕС дав країні промисловий струм, на черзі був шостий агрегат.

29 квітня 1960 року дав промисловий струм шостий агрегат. Кременчуцька ГЕС почала працювати на половину своєї проектної потужності.

До травня 1960 р. було повністю закінчено монтаж закладальних частин на всіх 12 агрегатах, зібрано робочі колеса 7, 8 і 9 турбін, а також встановлено статори на двох наступних агрегатах.

31 травня о 23 год. 30 хв. дав промисловий струм сьомий агрегат станції, а в серпні 1960 р. будівельники поставили під навантаження восьмий і дев’ятий агрегати Кременчуцької гідроелектростанції.

16 вересня о 22 год. 30 хв. почав працювати десятий агрегат гідровузла.

30 жовтня 1960 р. всі електромонтажні роботи по 11–му та 12–му агрегатах були повністю закінчені, а генератор підготовлений до ввімкнення в загальну мережу і 31 жовтня о 1год. 30 хв. ночі сприйняв промислове навантаження.

Кременчуцька ГЕС почала давати струм на повну потужність на два роки раніше встановленого строку.

Уряд країни високо оцінив трудовий героїзм будівників Кременчуцької ГЕС. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1961 р. колектив Кременчукгесбуду було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 509 кращих робітників, інженерно-технічних працівників і службовців нагородили орденами і медалями Радянського Союзу.

29 липня 1962 року колектив гідробудівників урочисто відкрив Кременчуцьку ГЕС – найважливіший енергетичний вузол Дніпровського каскаду. Колектив будівельників гідроелектростанції разом з вченими і проектувальниками вніс значний вклад в освоєння і впровадження нової техніки та прогресивної технології, що дало змогу значно скоротити строки і знизити вартість будівництва при одночасному збільшенні її потужності з 450 до 625 тис. кВт.

2.1.4. Водяний гігант і мистецтво.

Викладач повідомляє навчальну мету: дослідити

Методичний коментар слід водяного гіганта Кременчуцької ГЕС у мистецтві. 

Прийом «літературна світлиця» спрямований на розвиток почуття прекрасного засобами художніх образів. Мета використання прийому – з’єднати «силу» та «мистецтво».

Доповідь виголошує літературний критик.

У 1956 році на будівництві Кременчуцької ГЕС побував видатний кінорежисер і письменник Олександр Довженко, а через два роки тут знімались окремі кадри «Поеми про море». Натхненну працю будівників гідроелектростанції оспівували у своїх творах письменники та поети. Перед зодчими ГЕС виступали: українські письменники Олесь Гончар, Олександр Корнійчук, Андрій

Малишко, Ванда Василевська та інші.

Відомий український поет Павло Тичина, який гостював тут влітку 1957 року, в одному з своїх віршів писав: «Чуєш, як в серце епоха торкає?

Думка одна тут – а тисячі рук.

Ось де ця думка оформлень чекає!

Ось де глибинне пізнання наук.

Хмарки нехай – бо летять куди вгодно, Що в них цікавого? Ти їх облиш!

Ми ж тут будуєм усі всенародно

Чудо таке, що й не снилось раніш…»

ЕКСПРЕС-ПРОЕКТ №3

2.2. ХИМЕРИ НА ВОДІ

2.2.1. Сьогодення найважливішого енергетичного вузла.

Викладач повідомляє навчальну мету:

Методичний коментар проаналізувати вплив Дніпровського каскаду на

навколишнє середовище, визначити вагу користі та екологічно-техногенної небезпеки Дніпровського каскаду.

Доповідь розпочинає журналіст.

Кременчуцька ГЕС – найпотужніша складова у каскаді Дніпровських гідровузлів. Вона другий за величиною енергетичний гігант. ГЕС бере участь в покритті пікової частини графіку навантажень, є швидкодіючим аварійним резервом потужності енергосистеми; працюючи в режимі синхронного компенсатора, є досить великим джерелом реактивної потужності, підтримуючи відповідний рівень напруги на шинах своєї підстанції, де з’єднуються Північна, Дніпровська і Центральна енергосистеми. Їй належить особливе місце у комплексному використанні енергетичних ресурсів Дніпра.

На думку енергетиків, тільки завдяки використанню потужностей ГЕС у скрутний економічний період становлення та розвитку нашої держави вдалося запобігти розвалу енергосистеми України.

Сьогодні безперебійну роботу гідроелектростанції забезпечують майже 300 її працівників. Із початку введення в експлуатацію Кременчуцької ГЕС тут вироблено майже 70 млрд. кВт/год. електроенергії.

Щороку підприємство має відремонтувати 3 гідроагрегати. Якщо врахувати, що їх 12, то кожен агрегат ремонтується один раз на 4 роки. Час спливає, і не зважаючи на зусилля колективу та керівництва тримати все у відмінному стані, щороку агрегати та обладнання Кременчуцької ГЕС старіють та зношуються. Для ефективного функціонування найбільшого гідропотенціалу каскаду Дніпра необхідні значні інвестиції не лише на ремонт але й на модернізацію обладнання та технологій!

Електроенергія, вироблена на Кременчуцькій ГЕС (як і на будь-яких інших ГЕС України), надходить на підприємство з оптової торгівлі (Енергоринок). Тарифи ж встановлюються державою – НКРЕ (національною комісією з регулювання електроенергії). Зароблені гроші витрачаються на чисельні ремонти та реконструкції, заміну окремих деталей та інші роботи, без яких безперебійна та надійна робота гідроелектростанції неможлива.

Але, ГЕС потребує значних капіталовкладень у капітальні ремонти та модернізацію обладнання, без яких рівень небезпеки від могутнього водяного гіганта рівний ефективному значенню існування ГЕС.

2.2.2. Екологічні та техногенні химери.

Доповідь продовжує експерт-еколог.

Розглядаючи усі переваги утворення та функціонування Дніпровського каскаду, не можна оминути екологічні та техногенні проблеми, що вважаються химерами на воді.

ЕКОЛОГІЧНІ ХИМЕРИ

1.  Виникнення мілководь.

Із-за розвитку каскадів значно збільшуються зона мілководдя, які можуть займати від 5 до 39% площі водосховищ. Ці зони характеризуються уповільненими течіями, зниженням турбулентного перемішування, більшим прогріванням. Все це спричиняє інтенсивне відкладення на дно органічної маси відмерлих рослин, замулення, зменшення глибини, що може призвести до переходу цих ділянок у болото.

2.  Руйнування берегів.

Берегова лінія Дніпровських водосховищ - це абразійно-ерозійні береги, що потребують закріплення. Внаслідок руйнування берегів вже втрачено 617 га землі. За останні 35 років у водосховища надійшло більш 337 м3 продуктів руйнування берегів.

При створенні водосховищ порушується динамічна рівновага й починається переформування берегів - розмив, оповзання або акумуляція відкладень.

У цілому по мірі збільшення віку водосховищ переформування берегів зменшується, утворюється стійкий профіль берега. Однак зміна водогосподарських функцій і режиму водосховища може знову викликати переформування берегів. 3. Підтоплення земель.

При створенні водосховищ змінюється режим, а іноді й загальний напрямок руху підземних вод, виникають нові водоносні горизонти, які до підпору були сухими. У зонах водосховищ відбуваються процеси підтоплення та затоплення земель. На незахищених масивах у зонах впливу водосховищ Дніпра площі підтоплених земель становлять 90 тис. га, а на незахищеному мілководді - близько 133 тис. га. З цими процесами пов'язані такі явища як трансформація земель, деградація рослинного і тваринного світу, замулення та заболочення, ефтрофікація водойм.

Підтоплення починається із моменту заповнення водосховища при підйомі ґрунтових вод до 1-1,5 м й вище від поверхні. Коли ґрунтові води досягають шару, в якому знаходяться корені рослин, у ньому створюється додаткове зволоження, що погіршує аерацію. В результаті часто територія заболочується. 4. Забруднення.

Водосховищах Дніпра зазнають значного техногенного навантаження. Вони акумулюють не лише запаси води, але й усі забруднення, які надходять із площі водозабору. При їх каскадному розташуванні чинники, які раніше визначали природний режим, тепер впливають лише на верхнє - Київське водосховище.

Найбільше забруднені водосховища Дніпровського каскаду біогенними, органічними і поверхнево-активними речовинами, нафтопродуктами, фенолами, пестицидами, важкими металами та ін. За одночасного вмісту у воді великої кількості органічних речовин та амонійного азоту утворюються сильнодіючі токсичні речовини.

Одним із основних забруднювачів водних об'єктів є нафтопродукти. З тієї кількості їх, що потрапляє у воду близько 40% залишається у воді у вигляді емульсії і стільки ж осідає на дно, а 20% утворюють на поверхні води плівку, яка погіршує аерацію води. Крім цього адсорбовані донними відкладеннями нафтопродукти відокремлюють фауну і флору дна від іншої частини водосховищ і стають причиною вторинного забруднення води. 

Так, у Каховському водосховищі вміст нафтопродуктів іноді перевищує ГДК для питної води у 3-4 рази, а найбільша їх кількість - у нижньому б'єфі Київського, середній та нижній частині Дніпродзержинського водосховищ (4-6 ГДК). Нафтопродукти, особливо ароматичні вуглеводні, є токсичними для організму людини, негативно впливають на серцево-судинну і нервову системи.

Велику небезпеку становлять й пестициди. Найбільше їх міститься у донних відкладеннях Дніпровського та Каховського водосховищ.

Важкі метали (Fe, Cu, Zn, Ni, Pb, Cd, Mn, Cr та ін.) - одна з основних груп хімічного забруднення водосховищ. На відміну від органічних речовин, які певною мірою піддаються деструкції, важкі метали лише перерозподіляються між окремими ланками водних екосистем (вода, донні відклади, біота). 

Доповідь продовжує представник Міністерства надзвичайних ситуацій

ТЕХНОГЕННІ ХИМЕРИ

Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з великими водосховищами хоча зменшує небезпеку затоплення територій під час повеней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплення при прориві дамб цих водосховищ.

Затоплення прибережних територій з розташованими на них населеними пунктами, господарськими об'єктами може наступити в результаті руйнування гідротехнічних споруд (гребель, дамб, перемичок), розташованих вище за течією річки, або системи іригаційних споруд в зрошуваних районах. Основні вражаючі фактори гідродинамічних аварій, пов'язаних з руйнуванням гідротехнічних споруд, - хвиля прориву і затоплення місцевості. 

Дніпровський каскад гідростанцій несе в собі смерть не лише Україні, а й цілому світові... Ми живемо на бомбі сповільненої дії. Хоча МНС запевняють, що прорвати будь-яку з дніпровських дамб зможе лише вибух ядерної бомби, не варто розслаблятися... 

Чорнобильська аварія – не все, на що здатна Україна... 

Дніпро на території України перетворено в потужну перешкоду з військової точки зору. В наш час повільно ушкоджується цілісність греблі, тому, що термін експлуатації залізобетонних конструкцій минув. Процесу ушкодження сприяють техногенні землетруси від неподалік розташованих кар’єрів з добування залізної руди. При порушенні цілісності дамби, наслідки можуть бути трагічними та великомасштабними. Дніпровський каскад – це небезпечний об’єкт на планеті, який у разі військової загрози може завдати значної шкоди життю людей та збитків державі в цілому, яку у сучасному світі називають екологічно-техногенною небезпекою.

Наведемо лише декілька прикладів, які не прогнозують нам щасливого майбутнього.

Руйнування Київського водосховища може призвести до всесвітньої екологічної катастрофи. За словами керівника незалежної міжнародної групи вчених з питань прогнозування наслiдкiв катастроф i надзвичайних ситуацій Василя Кредо, Дніпровський каскад – похилий крутоперепадний об’єкт. Якщо в наслідок навіть не надто сильного землетрусу постраждає Київська ГЕС, то земляна гребля, аварійність якої сьогодні сягає 93%, буде знищена. На столичні райони Оболонь та Троєщину, а в результаті і на всю Україну, хлине радіоактивне цунамі з води Київського моря. 

Після 1986 року, на думку Кредо, у Київське водосховище потрапила неймовірна кількість радiонуклiдiв, що були змиті опадами iз радiацiйно забруднених територій Бiлорусi, Росiї та України й поступово накопичилися у придонному мулi. Висока аварійність Київської греблі дає підстави вважати Київське море найнебезпечнішим об’єктом всієї земної кулі.

У разі руйнування греблі або дамби найвищого за течією Київського моря, радiонуклiди невiдворотно розтечуться всією Україною та врешті потраплять до Атлантичного океану. До того ж, в зонi затоплення опиняється найпотужнiша у Європi Запорiзька АЕС iз шiстьма реакторами-мiльйонниками. Отже, каскад реально загрожує всьому свiтовi екологiчною (а можливо, i ядерною) катастрофою небувалого масштабу. На відновлення території, по якій пройде цей мул, буде необхідно мінімум тисячу років.

У випадку прориву Київської греблі, 27 українських міст буде знищено. Для Черкащини ж найнебезпечнішою є Канівська дамба.

Канівська дамба заввишки 25 метрів. На переконання черкаських МНСників, в наших умовах не можливо створити хвилю, яка б могла її накрити, а прорвати дамбу зможе лише ядерна бомба.

Руйнування греблі може відбутися через:

-    поступове старіння споруд;

-    акт диверсії;

-    потужний вибух неподалік дамби (наприклад, складів боєприпасів, падіння літака, супутника, метеорита, іншого штучного чи природного об'єкта, причому не обов'язково на дамбу, може й просто у водосховище неподалік від неї); землетрус;

-    зсув ґрунту.

Два з половиною кубічних кілометри води вивільниться, якщо її прорве. Вода хлине на місто, затоплюючи дорогою усі прибережні села. На території області буде підтоплено близько 223 кілометрів прибережної території, а в самих Черкасах – 14,6 кілометри. Під водою опиняться Сокирне, Канів, Золотоноша та мікрорайони Черкас – Дахнівка і Митниця. Область втратить автомобільні та залізничні дороги.

Дорогою до Черкас, на кожному повороті русла Дніпра, хвиля втрачатиме швидкість і потужність. Останньою перепоною хвилі на шляху до міста стане Черкаська дамба, де для проходу вода матиме лише 1 кілометр під мостом.

Для того щоб дійти до міста, хвилі вистачить максимум 4-х годин. За цей час черкаські МНСники сподіваються евакуювати зі спальних районів міста близько 50-ти тисяч людей – жителів Дахнівки та Митниці.

Гідротехнічні захисні споруди Кременчуцького водосховища відпрацювали свій ресурс і потребують термінового ремонту. Інакше існує небезпека прориву захисних гребель і затоплення багатьох населених пунктів і угідь Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей. 

Сьогодні гідротехнічні споруди захищають від затоплення та підтоплення близько 45 тис. гектарів сільськогосподарських угідь та 56 населених пунктів Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Чигиринського, Смілянського районів Черкаської області; Світловодського району Кіровоградської області; Глобинського і Кременчуцького районів Полтавської області.

Особливо активізуються руйнівні процеси на берегах водоймищ у період весняних повеней. На Кременчуцькому водосховищі поблизу Чигирина хвиля при швидкості вітру 20 м/с досягає висоти 3,5 метра. Така хвиля вдаряє об берег і руйнує його. Особливо руйнівні процеси відбуваються на правому березі від Боровиці і нижче Стецівки. На лівому березі – від Васютинців (Чорнобаївський район Черкаської області) і до впадання Сули в затоку. У верхів’ї водосховища – від Канева до Мошни. Такі руйнування відбуваються і на Канівському водосховищі.

Кременчуцьке водосховище – одне з найбільших в Європі. Створення Кременчуцького водосховища призвело до активізації хвильової абразії Дніпровських берегів. Щороку втрата земель на окремих ділянках становить від 4 до 10 метрів. Існує також загроза руйнування земель з інженерною та житловою забудовою.

VІ. ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ /5 хв.

Методичний коментар               Прес-конференція у структурі уроку відображує етап рефлексії. Рефлексія є невід’ємним і

найважливішим компонентом на уроці. Вона віддзеркалює бінарний зв'язок між учнями та викладачем: учням дає змогу усвідомити, чого вони навчилися, оцінити власний рівень розуміння й засвоєння навчального матеріалу, порівняти своє сприйняття з думками та поглядами інших, а викладачеві – побачити реакцію учнів на навчання і внести потрібні корективи у подальшу траєкторію навчально-виховного процесу.

4.1. Заключне слово.

Викладач підводить підсумок конференції. Під час

Методичний коментар

заключного слова викладача-організатора конференції

демонструється відеофрагмент «Кременчуцька ГЕС: сьогодення», що допоможе здійснити віртуальну подорож на один із водяних гігантів Дніпровського каскаду – Кременчуцьку ГЕС.

Річка Дніпро зі своїм каскадом гребель і водосховищ, річки і водойми України відігравали, відіграють і будуть відігравати надзвичайно важливу роль у житті України. Вони здавен сприяють її економічному розвитку, благотворно впливають на всі сторони життєдіяльності.

Наприклад, Олександр Довженко мріяв про те, що Каховське водосховище через двісті років буде розглядатись прекрасною старовиною, а відомий вчений-метеоролог Олександр Іванович Воєйков (1842-1916) зауважував, що «Оволодіти водою і користуватись нею для своїх потреб – одне із найголовніших завдань людини».

Нині у відношенні водосховищ сформовано дві полярні позиції. Як говорив О. Довженко, двоє дивляться вниз, один бачить калюжу, а другий – зорі, які відбиваються в ній. З одного боку у відомих літературних колах діяння зі створення водосховищ розцінюється як варварство, катастрофа, злочин. Самі водосховища називають – химерами, чудищами, антиекологічними системи, а греблі – зашморгами. З другої сторони, водосховища - це культурні б’єфи (О. Довженко), коштовне намисто (О. Молчанов).

4.2. Зміна кольору думки.

Викладач звертає увагу на кольорові крапельки,

Методичний коментар

що знаходяться на магнітній дошці. Учням

пропонується ще раз подумати та дати відповідь на проблемне запитання, яке ставилося на початку уроку «Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?».

Тим учням, які вирішили змінити колір своєї думки та учням, які на початку уроку не визначилися, пропонується підійти до дошки та змінити кольорову крапельку.

Викладач коментує картину кольорових думок. Узагальнює. 

Треба бути реалістами. Людина ніде і ніколи не відмовлялась від гідротехнічного будівництва і водогосподарської діяльності. Вони ведуться вже тисячоліттями. Нині гідроенергетика має розвиток у всьому світі. На воді зараз виробляється близько 15 % електроенергії у світі. Перемагає та користь, яку отримує людина від енергетики, судноплавства, рибного господарства, зрошення і водопостачання, регулювання повеней, рекреації. Часто землі водного фонду, які прилягають до водосховищ, стають навіть дуже цінними і їх скуповують для рекреаційного бізнесу або заповідних справ. Єдине, до чого необхідно прагнути, - забезпечення екологічної безпеки.

У Дніпра також є своє свято. Офіційна дата проведення Дня Дніпра на законодавчому рівні не встановлена, однак у першу суботу липня відзначається Міжнародний день Дніпра – однієї з найспокійніших і величавих рівнинних річок, яка займає третє місце в Європі за довжиною і площею басейну (після Волги і Дунаю). Свято відзначається з 1995 року на території трьох країн – України, Росії та Білорусії.

Це свято покликане привернути увагу громадськості до проблем, пов’язаних з раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів Дніпра, які вирішити без активної участі населення, що проживає на берегах річки, неможливо.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ /3 хв.

Висновками про виконану роботу викладач

Методичний коментар зацікавлює учнів у подальшій співпраці, спонукає їх

працювати вдумливо і творчо. Потрібно зосередити увагу на типових помилках і неточностях (якщо це має місце на даному уроці), їх причинах та способах усунення, а також навести позитивні приклади підготовки, організації та роботи на уроці.

Робота учнів повинна бути об’єктивно оцінена викладачем, інакше він подасть приклад недбалого ставлення до дорученої справи.

5.1. Виставлення та обґрунтування оцінок.

5.2. Повідомлення домашнього завдання:

1.  Заповнити опорний конспект.

2.  Написати (набрати на ПК) міні твір-роздум «Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?».

          

ВИКОРИСТАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

1.     http://5ka.at.ua/load/ekologija/dniprovskij_kaskad_pozitivi_ta_negativi_referat

/18-1-0-7831 [Електронний ресурс: Дніпровський каскад: позитиви та негативи].

2.     http://gazeta.ua/articles/life/_na-kremenchuckomu-vodoshovischi-zagovorilipro-nebezpeku-prorivu/305769 [Електронний ресурс: На Кременчуцькому водосховищі заговорили про небезпеку прориву].

3.     http://kremenhistory.org.ua/ru/istoriya-kremenchugskikh-okrain/73kremenchutska-ges-istoriya-stvorennya [Електронний ресурс: кременчуцька ГЕС. Історія створення].

4.     http://ua-

referat.com/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0 %B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96% D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%B

D%D1%96 [Електронний ресурс: Дніпро велика ріка Україні].

5.     https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B 0%D0%B4_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0

%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D

0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D0%94 %D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%96 [Електронний      ресурс:

Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі].

          

Додаток 1. Опорний конспект Тема уроку. Дніпровський каскад.

1.  Дніпро має багато назв:___________________________________________________.

2.  Дніпро протікає по території декількох держав: ______________________________.

3 До Дніпра впадають ріки: _________________________________________________. У кременчуцькому регіоні протікає ріка __________________.

4.       Протяжність Дніпра складає __________ км, а площа його басейну – _______ тис. км². Бере свій початок на _____________________ вишині, протікає по території Росії – ______ км, Білорусі - ________ км, кордоном по Білорусії та Україні - ___________ км і Україною - ____________ км.

5.       У Дніпра налічується понад _________ приток. Найбільш значимі:

праві: ___________________________________________________________________; ліві: _____________________________________________________________________.

6.       На берегах Дніпра розташовані обласні центри: ______________________________.

7.       На Дніпрі зосереджено такі індустріальні центри, як __________________________ _________________________________________________________________________.

8.       Дніпро - надійне джерело питної, технічної і поливної води для _________________ _________________________________________________________________________.

9.       Виробіток електроенергії на українських ГЕС становить ____ %.

10.  Дніпровська вода за допомогою каналів і трубопроводів постачається до ___ сільських населених пунктів, __ великих міст, ____ тисяч промислових підприємств, ____ комунальних господарств, __ атомних електростанцій. Дніпровську воду безпосередньо використовують _____ теплові електростанції: _________________________________________________________________________.

Її п’ють __________ жителів України. До дніпровського джерела води підключено ______ га зрошувальних систем.

11.  Канали дніпровських вод: ________________________________________________ _________________________________________________________________________.

12.  Дніпровський каскад включає наступні ГЕС (вказати назву ГЕС і місто, де вона знаходиться): _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________.

13.  Кременчуцька ГЕС здана в експлуатацію у ________ р.

14.  Екологічні проблеми Дніпровського каскаду: _______________________________

__________________________________________________________________________

15.  Техногенні проблеми Дніпровського каскаду: _______________________________ __________________________________________________________________________

Д/з:      1. Заповнити опорний конспект.

2. Написати (набрати на ПК) міні твір-роздум «Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?».  

Додаток 2. Технологія виготовлення «магнітної крапельки»

 

1.         Крапельки друкуються на кольоровому папері: зеленому, червоному, синьому.

2.         Вирізаються – ламінуються – вирізаються.

3.         На   зворотній    бік     кожної крапельки на двухсторонній скотч        клеїться      магнітна стрічка (в       нагоді         стануть дитячі магніти, наприклад, від йогуртів).

 

 

          

Додаток 3. Бейджики експертів

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ експерт-історик

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ експерт-географ

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ експерт-енергетик,

Міністерство палива та енергетики України

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ експерт-енергетик,

кременчуцький регіон

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ експерт-еколог 

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ експерт-еколог

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________

представник Міністерства надзвичайних ситуацій

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________

журналіст

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ літературний критик

 

Учнівська конференція

«Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

 

_________________________________ організатор конференції

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

ГАСЛО КОНФЕРЕНЦІЇОВОЛОДІТИ ВОДОЮ І КОРИСТУВАТИСЬ НЕЮ ДЛЯ СВОЇХ ПОТРЕБ – ОДНЕ ІЗ НАЙГОЛОВНІШИХ ЗАВДАНЬ ЛЮДИНИ О. Воєйков

Номер слайду 3

ПОМІРКУЙТЕ!ЧИ МАЄ УКРАЇНА В ЦІЛОМУ ТА КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РЕГІОН, ЗОКРЕМА, ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ?

Номер слайду 4

Номер слайду 5

ПРЕС-РЕЛІЗ КОНФЕРЕНЦІЇ експерти:історики;географ;еколог;енергетики (представники Міністерства палива та енергетики України і кременчуцького регіону);представник Міністерства надзвичайних ситуацій,журналіст;літературний критик;опоненти;слухачі. УЧАСНИКИКОНФЕРЕНЦІЇ:

Номер слайду 6

ПРАВИЛА КОНФЕРЕНЦІЇОпоненти та слухачі мають право:під час обговорення поставити питання по темі;відповісти на поставлене питання, якщо на нього не зуміли відповісти доповідачі; законспектувати в зручній і зрозумілій для себе формі виступ доповідача. Забороняється:перебивати доповідача; коментувати вголос;користуватися мобільним телефоном;розмовляти.

Номер слайду 7

ПЛАН КОНФЕРЕНЦІЇ1. Багатойменний Дніпро.2. Коштовне намисто на Дніпрі.2.1. Дніпро як цілісна річкова система України.2.2. Дніпро – важливий індустріальний об'єкт.2.3. Гідропотенціал кременчуцького регіону.3. Химери на воді.3.1. Сьогодення найважливішого енергетичного вузла.3.2. Екологічні та техногенні химери.

Номер слайду 8

КОЛЬОРОВІ ДУМКИкоштовне намистохимери на водіще не визначився Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?

Номер слайду 9

БИТВА ЕКСПЕРТІВДніпровський гідропотенціал України: «за» та «проти»

Номер слайду 10

ПРОТИСТОЯННЯ ФАКТІВЦе коштовне намисто нашої держави, порятунок від енергетичної кризи.1 група Це химери на воді, які призведуть до екологічного та техногенного колапсу.2 група ДНІПРОВСЬКИЙ КАСКАД

Номер слайду 11

ПЛАН КОНФЕРЕНЦІЇ1. Багатойменний Дніпро.2. Коштовне намисто на Дніпрі.2.1. Дніпро як цілісна річкова система України.2.2. Дніпро – важливий індустріальний об'єкт.2.3. Гідропотенціал кременчуцького регіону.3. Химери на воді.3.1. Сьогодення найважливішого енергетичного вузла.3.2. Екологічні та техногенні химери.

Номер слайду 12

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

Номер слайду 13

Через двісті років Каховське водосховище буде розглядатись прекрасною старовиною (О. Довженко). Водосховища - це культурні б’єфи (О. Довженко). Водосховища – це коштовне намисто (О. Молчанов). ДВОЄ ДИВЛЯТЬСЯ ВНИЗ: ОДИН БАЧИТЬ КАЛЮЖУ,А ДРУГИЙ – ЗОРІ, ЯКІ ВІДБИВАЮТЬСЯ В НІЙЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Номер слайду 14

ДВОЄ ДИВЛЯТЬСЯ ВНИЗ: ОДИН БАЧИТЬ КАЛЮЖУ,А ДРУГИЙ – ЗОРІ, ЯКІ ВІДБИВАЮТЬСЯ В НІЙ

Номер слайду 15

КОЛЬОРОВІ ДУМКИкоштовне намистохимери на водіще не визначився Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?

Номер слайду 16

ДЕНЬ ДНІПРАМІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДНІПРА

Номер слайду 17

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВикористовуючи навчальний сайт «Енергозбереження та енергоефективність» http://energovpu7.ucoz.ua, заповнити опорний конспект;написати (набрати на ПК) міні твір-роздум «Дніпровський каскад: коштовне намисто чи химери на воді?»

Номер слайду 18

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА http://kremenhistory.org.ua/ru/istoriya-kremenchugskikh-okrain/73-kremenchutska-ges-istoriya-stvorennya [Електронний ресурс: кременчуцька ГЕС. Історія створення].http://5ka.at.ua/load/ekologija/dniprovskij_kaskad_pozitivi_ta_negativi_referat/18-1-0-7831 [Електронний ресурс: Дніпровський каскад: позитиви та негативи].http://gazeta.ua/articles/life/_na-kremenchuckomu-vodoshovischi-zagovorili-pro-nebezpeku-prorivu/305769 [Електронний ресурс: На Кременчуцькому водосховищі заговорили про небезпеку прориву].

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Доповідач:експерт-істориквизначити історичну значимість річки як природнього середовища.

Номер слайду 3

БАГАТОЙМЕНИЙ ДНІПРОДНІПРО«Борисфен» - річка з півночі«Данапріс»«Славута»

Номер слайду 4

БАГАТОЙМЕНИЙ ДНІПРО

Номер слайду 5

БАГАТОЙМЕНИЙ ДНІПРО

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

розглянути Дніпро як цілісну систему водних ресурсів. Доповідач:експерт-географ. Дніпро як цілісна система водних ресурсів

Номер слайду 3

ГЕОГРАФІЯ ДНІПРА

Номер слайду 4

РОЗМІРИ ДНІПРА2285 км. ПРОТЯЖНІСТЬ504 тис. км²ПЛОЩА БАСЕЙНУПОЧАТОКВалдайська вершина. Росія – 485 км. Білорусь -595 кмкордон 115 км. ШЛЯХУкраїна - 1090 км

Номер слайду 5

ПРИТОКИ ДНІПРАПсел. Десна. ЛІВІ ПРИТОКИПРАВІ ПРИТОКИПонад 420 приток

Номер слайду 6

ВОЛОДАР ВЕЛИКИХ МІСТ

Номер слайду 7

з’ясувати, чому Дніпро вважається стратегічним індустріальним об’єктом, розглянути значення Дніпра як головного водного ресурсу України; визначити, з яких енергетичних об’єктів складається каскад Дніпра. Доповідач:експерт-енергетик, представник Міністерства палива та енергетики України. Дніпро як стратегічний індустріальний об’єкт

Номер слайду 8

ДНІПРО У ЦИФРАХДніпровська вода постачається на:

Номер слайду 9

ДНІПРО У ЦИФРАХДНІПРОВСЬКА ВОДАVрвик.=15-20 км3 Vр=54 км3

Номер слайду 10

КАНАЛИ ДНІПРА

Номер слайду 11

ДНІПРОВСЬКЕ КАСКАДЗ русла Дніпра, яке протікає територією України, в природному стані збереглося лише 100 км. Решта — зарегульовано каскадом дніпровських водосховищ.

Номер слайду 12

КАСКАДИ ДНІПРАДНІПРОГЕС(Запоріжжя - 650 Мвт)1950-1956 КАХОВСЬКА ГЕС Нова Каховка -351 Мвт)1954-1960 КРЕМЕНЧУЦЬКА ГЕС(Світловодськ - 625 Мвт)КИЇВСЬКА ГЕС(Вишгород - 551 Мвт)ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА ГЕС (Дніпродзержинськ - 352 Мвт)КАНІВСЬКА ГЕС (Канів - 420 Мвт)1960-1964

Номер слайду 13

дослідити гідропотенціал кременчуцького регіону, визначити можливості Кременчуцької ГЕС щодо забезпечення регіонів України гідроенергією. Гідропотенціал кременчуцького регіону. Доповідач:експерт-енергетик кременчуцького регіону

Номер слайду 14

Середньорічний виробіток електроенергії - 1506 млн. к. Вт/год. Входить до складу «Укргідроенерго»;швидкодіючий аварійний резерв потужності енергосистеми. Велике Кременчуцьке водосховище відіграє значну роль у зрошувальних системах півдня України. Має найбільше на Дніпрі водосховище. Перша станція, в якій управління і регулювання процесами були повністю автоматизованіТретя ступінь Дніпровського каскаду. КРЕМЕНЧУЦЬКА ГЕС

Номер слайду 15

встановити хронологію будівництва Кременчуцької ГЕС.Історія будівництва Кременчуцької ГЕСДоповідач:експерт-історик

Номер слайду 16

ПОЧАТОКМісцем спорудження Кременчуцької ГЕС ще з 30-х років ХХ ст. обрали дві на вибір вузькі ділянки Дніпра: одна поблизу села Табурище Новогеоргіївського району, інша – біля міста Новогеоргіївськ (Кіровоградська обл.).

Номер слайду 17

ХРОНОЛОГІЯ БУДІВНИЦТВА15.12.59 25.12.59 29.12.60 31.03.60 29.04.60 31.05.60 2-й агрегат3-й агрегат6-й агрегат7-й агрегат8-й, 9-й агрегатсерпень10-й агрегат11, 12-й агрегати16.09.6031.10.60

Номер слайду 18

ХРОНОЛОГІЯ БУДІВНИЦТВА

Номер слайду 19

дослідити слід водяного гіганта Кременчуцької ГЕС у мистецтві. Доповідач:літературний критик. Велич, оспівана віками

Номер слайду 20

Олександр Корнійчук. Андрій Малишко. Ванда Василевська ВОДЯНИЙ ГІГАНТ І МИСТЕЦТВООлесь Гончар. Олександр Довженко

Номер слайду 21

ВОДЯНИЙ ГІГАНТ І МИСТЕЦТВОХмарки нехай-бо летять куди вгодно, –Що в них цікавого? Ти їх облиш!Ми ж тут будуєм усі всенародно. Чудо таке, що й не снилось раніш…»«Чуєш, як в серце епоха торкає?Думка одна тут – а тисячі рук. Ось де ця думка оформлень чекає!Ось де глибинне пізнання наук. Павло Тичина

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

проаналізувати вплив Дніпровського каскаду на навколишнє середовище, визначити вагу користі та екологічно-техногенної небезпеки Дніпровського каскаду. Доповідачі: журналіст, експерт-еколог, представник Міністерства надзвичайних ситуацій. Що приховуєВодяний гігант?..

Номер слайду 3

НА ТЕРЕЗАХ ДІЙСНОСТІ Найпотужніша складова у каскаді Дніпровських гідровузлів;швидкодіючий аварійний резерв потужності енергосистеми; велике джерело реактивної потужності;вироблено майже 70 млрд. к. Вт/год. електроенергії. Зароблені гроші витрачаються на чисельні ремонти та реконструкції;для ефективного функціонування необхідні значні інвестиції.журналіст

Номер слайду 4

ЕКОЛОГІЧНІ ХИМЕРИВиникнення мілководь. Руйнування берегів. Підтоплення земель. Забруднення навколишнього середовищаексперт-еколог

Номер слайду 5

ТЕХНОГЕННІ ХИМЕРИпредставник Міністерства надзвичайних ситуацій. МИ ЖИВЕМО НА БОМБІ СПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ

Номер слайду 6

ТЕХНОГЕННІ ХИМЕРИМОГУТНІЙ ДНІПРОДніпро на території Україниперетворено в потужну перешкоду з військової точки зору. Процесу ушкодження сприяютьтехногенні землетруси від неподалікрозташованих кар’єрів із видобуваннязалізної руди

Номер слайду 7

Якщо в наслідок навіть не надто сильного землетрусу постраждає Київська ГЕС, то земляна гребля, аварійність якої сьогодні сягає 93%, буде знищена. На столичні райони Оболонь та Троєщину, а в результаті і на всю Україну, хлине радіоактивне цунамі з води Київського моря. На відновлення території, по якій пройде цей мул, буде необхідно мінімум тисячу років. ТЕХНОГЕННІ ХИМЕРИКИЇВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕВисока аварійність Київської греблі дає підстави вважати Київське море найнебезпечнішим об’єктом всієї земної кулі. У випадку прориву Київської греблі, 27 українських міст буде знищено.

Номер слайду 8

Існує небезпека прориву захисних гребель і затоплення багатьох населених пунктів і угідь Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей. ТЕХНОГЕННІ ХИМЕРИКРЕМЕНЧУЦЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕКременчуцьке водосховище – одне з найбільших в Європі. Створення Кременчуцького водосховища призвело до активізації хвильової абразії Дніпровських берегів.

zip
Додано
11 липня 2018
Переглядів
1829
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку