Тренінг для батьків «Адаптація п'ятикласників до навчання. Допомога батьків»

АДАПТАЦІЯ П'ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ.

 ДОПОМОГА БАТЬКІВ

 

(Семінар-тренінг для батьків п’ятикласників)

 

Мета: дати батькам  знання, необхідні для підтримки п’ятикласників у період адаптації до нових умов навчання, розвинути необхідні навички та вміння для сприяння полегшенню процесу адаптації та попередженню можливих негативних проявів у майбутньому житті школяра

Обладнання: ручки, олівці, бланки із проблемними ситуаціями.

 

Хід проведення

Організаційна частина (3 хв).

Вступ (привітання батьків, повідомлення теми зустрічі). Шановні батьки! Ми раді вітати вас на сьогоднішній зустрічі, тема якої «Адаптація п’ятикласників. Допомога батьків». Сподіваємось, що ми сьогодні для себе візьмемо багато цікавого так корисного, зробимо яскравішим і життя наших дітей, адже нещодавно вони перейшли на новий етап свого розвитку – стали п’ятикласниками, отримала безліч вражень, стикнулись із певними труднощами, з якими допомогти справитися можемо і ми  з вами.

А для того, щоб наша зустріч була максимально ефективною, пропоную прийняти і затвердити її правила

 

Вправа «Правила роботи» (5 хв)

•   Правило «тут і зараз».

•   Правило піднятої руки.

•   Правило відвертості й відкритості.

•   Правило «Я-висловлювань».

•   Правило активності та лаконічності.

•   Правило конфіденційності.

Можливі доповнення, за бажанням батьків.

 

Вправа «Самопредставлення батьків учнів» (7 хв)

Мета: налаштувати батьків на роботу, згуртувати між собою, визначитися із очікуваннями батьків

Хід виконання: батьки розказують про себе, свої сім'ї та про свої очікування, які у них пов'язані із навчанням дітей у 5-му класі.

 

Інформаційне повідомлення «Особливості адаптаційного періоду п’ятикласників» (15 хв)

Мета: ознайомлення батьків із особливостями навчання п’ятикласників, факторами, які впливають на успішну адаптацію

Початок навчання дітей у п’ятому класі супроводжується низкою умов, до яких він змушений пристосовуватися. Тривалий процес таких змін у житті п’ятикласника прийнято називати «адаптацією». Школяр, залишивши за плечима враження від навчання у початкових класах, по новому сприймає процес навчання у середній школі. Йому приходиться пристосовуватися до нових вчителів, їх вимог, намагатися відповідати очікуванням, які ставлять по відношенню до нього батьки, виборювати своє місце у системі класних стосунків, звикати до статусу «меншого» у основній школі. Все це викликає масу негативних реакцій та проявів у його поведінці, помітивши які ми з вами, батьки, вчасно можемо допомогти подолати та посприяти гармонійному розвитку дитини у майбутньому.

Головні зміни, які відбуваються у житті п’ятикласника:

1. Початок статевого  дозрівання.
2. Інтенсивний ріст тіла.
3. Зростання  фізичного  навантаження на  всі органи.
4. Психічний розвиток п’ятикласника ускладнюється нерівномірністю фізичного розвитку і нервової системи. Попри те, що гальмівні процеси стають досконаліші, все ж процеси збудження переважають.         Як наслідок у школярів появляється роздратованість, збудженість, психічна напруга.
5. У зв’язку з формуванням головного мозку в період з 5 по 7 клас зменшується робота пам’яті. Дітям важче запам’ятовувати.
6. Змінюється провідний вид діяльності із навчання на спілкування, через незадоволення яким часто знижується успішність.
7. Розвиток мислення в підлітковому віці стає більш логічним, системним, доказовим і обґрунтованим, розвивається здатність самостійно аналізувати, порівнювати, узагальнювати.
8. Найважливішим новоутворенням п’ятикласників є розвиток самосвідомості, уявлення про самого себе, яке супроводжується передусім почуттям дорослості. 

 

Вправа «Моя дитина - п’ятикласник» (5 хв)

Мета: допомогти визначитися із ознаками, які вказують на дезадаптацію школяра, визначити проблеми п’ятикласників

Хід виконання: кожному учаснику роздається бланк із зображенням сонця. В середині кола зроблено надпис «П’ятикласник». На промінцях, які йдуть від зображення кола батькам потрібно написати характерні риси та ознаки поведінки, які проявилися в учнів у зв’язку із переходом до середньої школи.

Після завершення виконання вправи відбувається обговорення та здійснюється поділ ознак на 2 групи: «Адаптація», «Дезадаптація».

Інформація для практичного психолога. Ознаки адаптації:

• задоволеність процесом навчання, однокласниками, вчителями;
• вміння та бажання самому виконувати домашні завдання.

 Ознаки дезадаптації:

• небажання вчитися, ходити до школи;
• конфліктність з учителями;
• агресивність;
• часті скарги на однокласників;
• неспокійний сон, погане самопочуття;
• тривожність;
• недисциплінованість на уроках;
• занижена самооцінка.

Бланк

 

 

 

 

 

 

Вправа «Піраміда адаптації» (10 хв)

Мета:  допомогти батькам усвідомити, що сім'я є одним із найголовніших чинників, який впливає на успішну адаптацію дитини до навчання у п’ятому класі

Хід виконання: батькам пропонується поділити пірамідки на стільки частин-основ, скільки на їхню думку мають бути враховані в процесі адаптації та прорангувати їх від найнижчої до найвищої з відсотками (частини піраміди називаються: «сім'я, класний керівник, вчителі, директор, медсестра, однокласники»).

Після завершення відбувається обговорення та м’яко робиться висновок про сім'ю як один із найважливіших чинників, які впливають на адаптацію п’ятикласника. Доцільним буде обговорити  методи неправильного виховання.

Бланк

 

Вправа «Кактус» (6 хв)

Мета: визначити особливості сімейного виховання, які впливають на появу ознак дезадаптації у школяра

Хід виконання: робота виконується в групах (2-3 залежно від кількості учасників). Пропонується назвати негативні чинники сімейного впливу на дитину.

Інформація для психолога. Неправильні методи виховання дитини в сім′ї:

• несприймання  дитини;

• відсутність єдиних  вимог з боку  батьків;

• жорстоке  ставлення  до дитини, підвищені вимоги;

• занадто лояльне  ставлення;

відсутність належного контролю за діяльністю дитини з боку батьків.

Все це призводить до низької організованості, неуважності і недисциплінованості на уроках; низького рівня працездатності, зниження інтересу до навчання і його результатів, високого рівня тривожності.

 

 

 

Вправа «Поміняйтесь місцями» (4 хв)

Мета: зняти емоційну напругу від роботи, активізувати увагу учасників тренінгу

Хід виконання: батькам пропонується помінятись місцями із іншими, якщо в них співпадуть однакові думки та риси, які будуть названі психологом.

Можливі варіанти:

-«…ті, хто  любить відпочивати на озері»;

- «…ті, хто є сусідами»;

- «…ті, хто любить їсти морозиво»;

- «…ті, хто мріє поїхати в Туреччину»;

- «… ті, хто любить своїх дітей».

 

Вправа «Проблемні ситуації» (10 хв)

Мета: допомогти батькам зрозуміти, як сімейна атмосфера та особливості спілкування з дітьми можуть впливати на дитину, її бажання вчитися

Хід виконання: учасники розбиваються на групи, кожній із них дається опис ситуації та пропонується проаналізувати її і дати відповіді на запитання.

Ситуація 1.  Дмитрик - учень п’ятого класу. Його мама працює продавцем, а тато водій маршрутного таксі. Батьки повертаються додому пізно увечері та одразу вирішують справи, пов’язані із домашнім господарством. У нього є ще старший брат та сестра. Діти між собою дружні. Останнім часом Дмитро почав порушувати дисципліну на уроках, конфліктувати із учителями, перестав готувати домашні завдання, а за словами однокласників, почав часто знущатися із тварин.

Запитання:

- Чому Дмитрик почав себе так поводити?

- Що робити батькам?

Ситуація 2.  Іванко охоче навчається у п’ятому класі. Йому подобаються всі вчителі та однокласники. Але він дуже часто починає плакати, якщо у нього щось не виходить, особливо, коли отримає погану оцінку. Часто при відповідях на уроках він дуже хвилюється, у нього тремтять руки та голос.

Запитання:

- Як ви думаєте, що відбувається із хлопчиком?

- Який метод виховання використовують батьки?

- Яка атмосфера у сім'ї може впливати на таку поведінку дитини?

Ситуація 3. Оленка постійно не виконує домашні завдання, часто забуває підручники та зошити. На уроках переважно займається другорядними справами, але не заважає проводити вчителям урок. При цьому на запитання вчителів вона дуже часто відповідає правильно, але високі бали на уроках вона отримує рідко. Щоденник переповнений зауваженнями: «Не готова до уроку…». Батьки постійно сварять її за погані оцінки, говорять, що вона забудькувата та дуже неуважна, порівнюють із успіхами старшого брата, погрожують відправити у інтернат.

-  Яка риса та особливість характеру розвивається у дитини?

- Яких помилок допускають батьки?

- Чи може дитина вчитися краще?

- Чи можуть батьки викликати батьки у неї таке бажання? Якщо так, то як саме?

Ситуація 4. Софійка непогано навчається у школі. Сім’я у дитини хороша, благополучна. Найбільше свого часу дитина проводить із мамою. Але у неї дуже часто виникають конфлікти із однокласниками, особливо із хлопчиками. Нерідко вона ображається і на дівчаток. Про це вона дуже часто розповідає мамі, яка пропонує у відповідь на будь-які образи не мовчати та теж ображати. Часто трапляється так, що Софійка придумує різні історії із свого життя та розповідає їх однокласникам, придумуючи багато неправдивих фактів. Будь-які спірні ситуації з однокласниками трактує по своєму.

- Якою є поведінка дитини? Навіщо вона вигадує різні історії?

- Чому у неї виникають конфлікти із однокласниками?

- Яку пораду ви дали б дитині, якби вона поскаржилась на свого ровесника і охарактеризувала б його як дуже поганого учня?

Рефлексія:

- Чи легко було виконувати завдання?

- Які висновки можна зробити?

 

Рольова гра  «Почуття дитини» (10 хв)

Мета: проаналізувати почуття дитини, які виникають у дітей, коли батьки реагують на поведінку дитини різними негативними висловлюваннями

Хід виконання: батьків просять утворити коло. Одного із них просять стати у його центр та максимально спробувати відчути себе дитиною. Тим, батькам, які стоять у колі попередньо роздають записані на стікерах висловлювання типу: «Ти приносиш мені тільки одні неприємності», «Твоя поведінка мене уже дістала», «І в кого ти такий вдався?», «У всіх нормальні діти, а ти як завжди», «Ти окрім дурниць робити нічого не вмієш», «Тато повернеться, от тоді ти добре отримаєш на горіхи», «Чому ти не можеш так зробити, як Оленка із твого класу?», «Невже тобі важко бути хорошим учнем?», «Ти нічого не вмієш», «Про що ти тільки і думаєш?», «Ти такий самий як і твій батько».

Рефлексія:

- Як почувала себе дитина, вислуховуючи такі слова?

- Які ярлики ми навішуємо на дитину такими висловлюваннями? Які можливі особливості поведінки та характеру у дитини можуть сформуватися?

- Як часто ми спілкуємось із дітьми у такий спосіб?

- Як дитина реагує на такі слова?

- Чи легко позбутися сформованих станів та викликаних почуттів у дитини внаслідок такого спілкування? Як це зробити?

Коментар психолога. Часто для батьків подібні висловлювання є нормою. І вони навіть не задумуються, що своїм стилем спілкування негативно впливають на дитину, занижують її самооцінку, формують бар’єри у стосунках із своїми дітьми, змушують дитину робити все навпаки, провокують шкільну неуспішність.

Тому ми зараз з вами потренуємося правильно спілкуватися із своїми дітьми, підвищувати їхню мотивацію до навчання.

 

Вправа «Хороші слова» (10 хв)

Мета: розвинути у батьків навички хорошого спілкування із дітьми, сприяти підвищенню мотивації до навчання

Хід виконання:  кожному із батьків роздаються бланки із заготовленими записами та проситься написати такі слова, які на, їхню думку, сприяли б формуванню у дитини бажання навчатися краще.

Бланк 1. Дитина отримала незадовільну оцінку з уроку історії.

Негативна відповідь батьків: «Ти сьогодні знову отримав двійку?  Нічого більше я від тебе і не очікував. Чи довго це ще триватиме?»

Позитивна відповідь: ____________________________________________

 

Бланк 2. П’ятикласник скаржиться батькам на несправедливе оцінювання однокласників з уроку N, говорить, що його оцінки постійно занижують, а до відмінників ставляться з особливою увагою. Він повідомляє, що більше вчити цей урок не буде. 

Негативна відповідь: «Готуйся до інших уроків, а про цей можеш взагалі забути. Знання з цього уроку тобі не потрібні. Подумаєш, не знатимеш про Крістіана Андерсена, то й що. Нічого ж не трапиться. Тобі й не обов’язково про нього знати».

Позитивна відповідь: ____________________________________________

 

Бланк 3. Ваша дитина часто скаржиться на свого однокласника, тому що він її дуже дражнить, придумує різні прізвиська.

Негативна відповідь: «Він такий, як і його тато. Можеш і на нього обзиватися».

Позитивна відповідь: ____________________________________________

Коментар психолога. Половина людей здаються на шляху до своєї мети, тому що їм ніхто не сказав: «Я вірю в тебе, у тебе все вийде!»

Багато батьків стикаються із проблемою мотивації п’ятикласника до навчання, поганим статусом у шкільному колективі. Як же сформувати у школяра бажання вчитися? Як зробити так, щоб у нього не пропадав внутрішній стимул пізнавати нове, незалежно від того, скільки зусиль треба буде для цього докласти? Як сформувати мотивацію до навчання у школяра, який вважає, що вчитися в школі нудно?

Пам’ятаймо про основні правила, які допоможуть дитині краще почуватися у школі та полегшать вашу виховну роль:

1. Чітка організація життя дитини.

2. Єдині вимоги в сім ї.

3. Існування чітких правил та розумних заборон.

4. Належний, своєчасний контроль.

5. Достатній рівень уваги до особливостей розвитку дитини.

6. Тісна співпраця і спілкування з учителями, класним керівником, практичним психологом.

У кожного із батьків є безліч різноманітних способів та методів, до яких вони вдаються, щоб справитися із такими труднощами. Дехто часто використовує ремінь, погрози, залякування, а дехто – прохання. І біда в тому, що такі методи діють лише ситуативно, але давно вже не є ефективними. Сучасні діти часто потребують позитивної підтримки і правильних спонукань саме від батьків.

Ось декілька позитивних фраз і способів, які спонукають дитину досягати успіху, старатися краще навчатися:

- «Я вірю, що ти можеш краще».

- «У тебе обов’язково це вийде. Ми разом це зробимо».

- «Не вийшло перший раз, вийде наступного разу. Головне почати».

- «Ти старався, молодець. Але ти допустив дві помилки. Знайди їх ».

- «Не важливо, хто і що про тебе каже. Ти для мене – найкращий. Пам’ятай про це».

 

Вправа «Зворотній зв'язок» (5 хв)

Мета: отримати інформацію від батьків про важливість та корисність виконання тренінгових вправ для кожного із них

Рефлексія:

- Що вам сьогодні найбільше сподобалося?

- Чи легко було виконувати завдання?

- Що нового ми для себе сьогодні дізналися?

- Які поради ви можете дати один одному?

- Ваші враження від зустрічі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бланк 1. Дитина отримала незадовільну оцінку з уроку історії.

Негативна відповідь батьків: «Ти сьогодні знову отримав двійку?  Нічого більше я від тебе і не очікував. Чи довго це ще триватиме?»

Позитивна відповідь: ____________________________________________

 

Бланк 2. П’ятикласник скаржиться батькам на несправедливе оцінювання однокласників з уроку N, говорить, що його оцінки постійно занижують, а до відмінників ставляться з особливою увагою. Він повідомляє, що більше вчити цей урок не буде. 

Негативна відповідь: «Готуйся до інших уроків, а про цей можеш взагалі забути. Знання з цього уроку тобі не потрібні. Подумаєш, не знатимеш про Крістіана Андерсена, то й що. Нічого ж не трапиться. Тобі й не обов’язково про нього знати».

Позитивна відповідь: ____________________________________________

 

Бланк 3. Ваша дитина часто скаржиться на свого однокласника, тому що він її дуже дражнить, придумує різні прізвиська.

Негативна відповідь: «Він такий, як і його тато. Можеш і на нього обзиватися».

Позитивна відповідь: ____________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Ти приносиш мені тільки одні неприємності»

 

 

 «Твоя поведінка мене уже дістала»

 

 

 «І в кого ти такий вдався?»

 

 

 «У всіх нормальні діти, а ти як завжди»

 

 

 «Ти окрім дурниць робити нічого не вмієш»

 

 

 «Тато повернеться, от тоді ти добре отримаєш на горіхи»

 

 

 «Чому ти не можеш так зробити, як Оленка із твого класу?»

 

 

 «Невже тобі важко бути хорошим учнем?»

 

 

 «Ти нічого не вмієш»

 

 

 «Про що ти тільки і думаєш?»

 

 

 «Ти такий самий як і твій батько».