Тренінг для батьків "Виховувати чи любити? Мистецтво ефективного спілкування з дитиною"

Виховувати чи любити? Мистецтво ефективного спілкування з дитиною

 

Тренінгове заняття для батьків

МЕТА:

Формування провідної національної цінності — родинності; Знайомство  з ефективними методами спілкування з дітьми; виявлення позитивного досвіду сімейного виховання; обговорення проблем виховання.

 

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА

 

Зміст діяльності	Ресурси	Час (хв.)
ВСТУПНА ЧАСТИНА		25
Знайомство	вирізані фігурки квадратиків та кружечків (за кількістю учасників тренінгу)	5
Вправа «Сімейне коло»	2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем	10
Тема, ціль зустрічі з батьками   Очікування	плакат «Правила роботи групи»	5 5
ОСНОВНА ЧАСТИНА		70
Вправа «Спілкування»	презентація PowerPoint; мультимедійний проектор; ноутбук	20
Мозковий штурм   Інформаційне повідомлення «Теми для спілкування з дитиною».	фліпчарт; аркуш паперу для фліпчарту; маркери; бланки «Реакції на несподівані зміни» на кожного учасника; олівці	15   10
Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»	фліпчарт; аркуші паперу для фліпчарту (5 штук); маркери;	25
ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА		25
Рефлексія Справдження очікувань.   Вправа «Усмішка по колу»		10 10   5
Усього:		120

 

ОПИС ЗМІСТУ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Вправа «Сімейне коло»

Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

Ресурси: вирізані з паперу фігурки квадратиків та кружечків (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.

Хід проведення

Тренер роздає вирізані з паперу фігурки. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час само презентацій учасників психолог прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола».

Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання певних правил роботи в групі, що сприятимуть продуктивній тренінговій роботі.

Ресурси: плакат «Правила роботи групи».

Хід проведення.

Тренер пропонує учасникам вважати на час тренінгу їхню групу великою сімєю, в колі якої обговорюватимуться питання взаємовідносин в сімї, виховання дитини.

Формулюємо правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Учасники вносять свої пропозиції методом мозкового штурму. Кожне запропоноване правило обговорюється й, якщо всі згодні, записується у центрі «сімейного кола», утвореного з фігурок учасників.

Правила:

• говорити по черзі (правило руки);
• бути позитивними до себе та інших;
• дотримуватись регламенту;
• бути активними;
• працювати у групі від початку до кінця.

 

Тренер.

Пропоную поговорити сьогодні про те, в якому стилі дорослі спілкуються з дітьми. Для встановлення контакту з будь-якою людиною потрібно вміти встановити контакт - вибрати правильне поводження, підібрати потрібну інтонацію, навіть положення тіла, використовувати необхідні жести, міміку, тобто визначити стиль спілкування. Особливо важливо це при спілкуванні з дітьми. Чому? Тому що неправильно обраний стиль спілкування може:

1.               придушити найкращі душевні і творчі пориви дитини,
2.               зупинити розвиток його унікальних здібностей,
3.               заглушити прояви індивідуальності,
4.               привести до неправильного вибору в житті.

У сім'ї, де стиль спілкування вибрано неправильно, творчий розвиток дитини може піти двома шляхами.

Перший шлях: привчити тільки виконувати завдання дорослих, дитина повністю втратить здатність до творчості.

Другий шлях: дитина зможе творчо розкритися не вдома, якщо йому пощастить і йому зустрінеться хороший педагог. А якщо не зустрінеться, то талант може бути загублена.

Крім того, неправильний (або непродуктивний) стиль спілкування може повністю дезорієнтувати дитину. Тоді справжні цінності будуть підмінятися помилковими, пороки прийматися за чесноти, а ціле підмінятися приватним і дріб'язковим.

Написані багато томів, присвячені професійної етики поведінки, але етиці спілкування з дітьми дорослі приділяють мало уваги. І хоча виник цілий напрямок - "Етична педагогіка", про неї багато педагогів і тим більше батьки нічого не чули.

Як дорослі найчастіше спілкуються з дітьми?

Ви думаєте, що дорослі, такі великі і мудрі, здебільшого вибирають довірчий, уважний або люблячий стиль спілкування з дітьми? На жаль, зовсім ні. Ось вони, самі звичні, найпоширеніші стилі:

1.     пригнічує
2.     зарозумілий
3.     повчаючий
4.     безвольний
5.     подкупающий
6.     сверхопекающій
7.     отстраняющий
8.     начальницький
9.     нудотний
10. панібратський
11. винуватий
12. обвинувачує

Вправа «Спілкування». (20 хв.)

Батьки обєднуються в 2 групи (день – ніч).

Завдання для роботи в групах:

1 група – Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

2 група - Що, на вашу думку, заважає ефективному спілкуванню з дитиною?

Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-2, А-3 за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї презентують, а схеми приклеюються на дошку.

Коментар тренера: ефективний діалог з дитиною залежить від 3-х факторів:

 

 

 

 

 

 

Якщо батьки розуміють потребу дитини в спілкуванні з ними, вони обов’язково знайдуть час, місце і потрібні слова.

«Мозковий штурм». (15 хв.)

Завдання: які моменти (ситуації), на ваш погляд, є слушними для спілкування з дитиною . Тренер записує відповіді на дошці.

Коментар тренера: головне в спілкуванні, щоб моменти були неформальні та ненав’язливі, наприклад під час відпочинку спільного.

3.Інформаційне повідомлення «Теми для спілкування з дитиною», «Прийоми ефективного спілкування». (10 хв.)

Вивішуються на дошку плакати з темами та прийомами спілкування. (або у формі презентації)

Теми для спілкування з дитиною

•                   Що робить людину унікальною.
•                   Що таке дружба.?
•                   Що таке повага?
•                   Яким чином можна завоювати повагу друзів?
•                   Чи можна розважатися без алкоголю, наркотиків, сигарет? Як?
•                   Які проблеми можуть виникнути, якщо почати вживати наркотики, алкоголь, почати курити?
•                   Хто для тебе є кумирами і чому?
•                   Що означає мати власний погляд на щось? Чи важливо це?
•                   Що для тебе означають гроші?
•                   Що для тебе є «цінність»?
•                   Які методи допомагають тобі покращити настрій?

 

«Прийоми ефективного спілкування».

•         Відкласти справи заради розмови з дитиною. Під час спілкування з дитиною не варто займатись іншою роботою. Дитина може подумати, що вона для вас не цікава.
•         Розмова на рівні зросту дитини повинна відбуватись
•         Потрібно демонструвати дитині, що ви її чуєте.
•         Мова вашого тіла повинна демонструвати, що ви уважно слухаєте дитину.
•         Підтримка дитини посмішкою, обіймами, поглядом під час розмови.
•         Тон вашої мови повинен бути довірливий.
•         Робіть паузи, дайте дитині подумати, помовчати, не вимагайте негайної відповіді.

НЕ варто під час спілкування зі своєю дитиною

•         Ігнорувати.
•          Віддавати накази
•         Погрожувати.
•         Читати мораль, повчати.
•         Давати відразу готові рішення
•         Критикувати, ображати,
•         Наводити свої здогадки.
•         Проводити розслідування. Залякувати під час бесіди.
•         Нагадувати минулі провини.
•         Наводити приклади інших дітей.
•          Вести монолог, а не діалог.

Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»

Який стиль спілкування між батьками і дітьми притаманний вашій сім’ї: демократичний, авторитарний чи ліберальний? Нагадую, чим характеризуються ці стилі.

Демократичний (Д): дружній тон, коректне направлення поведінки, допускаються диспути з приводу розпоряджень дорослого, не підкреслюється «керівне» положення.

Авторитарний (А): короткі ділові розпорядження без пояснень, не приймаються в рахунок почуття та емоції дитини, витримується дистанція між дорослими і дітьми.

Ліберальний (Л): Не даються вказівки та розпорядження, повне погодження з усіма діями дитини і домашніх, і взагалі дотримання в сім’ї принципу «Моя хата з краю».

Проаналізуйте стиль вашого спілкування з дитиною і підніміть карточку відповідного кольору.

У кожного на столах картки, на яких описано педагогічні ситуації. Ознайомтесь із ними і спорбуйте дати поради вирішення тієї чи іншої ситуації:

Ситуація 1

Ці батьки хочуть, щоб їхні діти слухалися, але не завжди вміють цього добитися. Або роблять це пізно, коли дитина вже звикне не слухатися.

Я почала привчати свою дочку до слухняності, коли вона була зовсім крихіткою, коли помітила, що моя Ася розуміє слово «не можна». Тоді я почала їй дечого, не дозволяти робити, але вдавалася до заборони не часто. Говорила «не можна» спокійним голосом. Намагалася не допускати «досвіду неслухняності». І завжди поводилася з дочкою лагідно. Адже коли серце дитини щире, матері легше вселяти те, що хочеш. На своєму материнському досвіді переконалася: слухняності можна досягти тільки любов’ю і довір’ям до дитини.

1. Проаналізуйте позицію автора листа. Які виховні дії, на думку автора, сприяють слухняності дітей?

2. Чи згодні ви з висловленою думкою? Як ви добиваєтесь слухняності дітей у своїй сім’ї?

Ситуація2

Мені шістнадцять років. У мене є мама, тато, молодший брат. Але кожний у нашій сім’ї живе сам по собі. За стіл ми ніколи не сідаємо разом, а кожний їсть окремо. Ми нікуди не ходимо всією сім’єю: ні гуляти, ні в кіно. Одного разу купили квитки до цирку, і то тато з мамою з нами не пішли.

Тато не п’є, любить працювати, допомагає мамі, мама також дуже роботяща. Але як вона до мене ставиться! Жодного разу мене не приголубила. Коли я з нею раджусь, вона відповідає коротко: «Не знаю». Коли ж я сама хочу поцілувати маму, вона мене зупиняє: «Не люблю телячих ніжностей». Радитися мені доводиться з бабунею (мамина мама). Бабуня в мене чудова, вона мене розуміє. Але бабуня старенька, багато в її житті було по-іншому, а мама могла б зрозуміти мене краще.

Я дуже заздрю своїй подрузі, у неї мама зовсім інша Коли я в них буваю вдома, мама подруги завжди цікавиться моїми справами. Разом ми п’ємо чай, розмовляємо. Мама подруги розповідає про себе, я про себе, про що мрію, ким хочу стати. Ця чужа жінка звертається до мене лагідно, а моя мама ні разу не назвала мене дочкою. Тільки Лілька! Вона дуже нестримана, кричить, обзиває, а іноді може й вдарити. В присутності гостей лає, принижує мене, виставляє напоказ мої недоліки. Я дуже ображена на мою маму, часто плачу.

1. Проаналізуйте ситуації сімейного життя, які описала Ліля.

2. Визначте характер стосунків між дорослими і дітьми в кожній з ситуацій.

3. Як спливають особливості стосунків у сім’ї на формування особистості?

4. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім’ї, стосунки між дорослими і дітьми.

Ситуація 3

Скажіть, скільки часу ви буваєте разом зі своїми дітьми? Судячи з усього, небагато. Та й дослідження, які проводяться соціологами, свідчать: час, коли батько, мати і діти перебувають вдома разом (не враховуючи сон] — менше 1,8 години на добу (десь трохи більше ста хвилин). В основному батьки виховують окремо, витрачаючи на тиждень: мами 8 годин 40 хвилин, татусі — 6 годин 30 хвилин. Але це загалом, на безпосереднє ж виховання — мається на увазі прогулянки з дітьми, ігри з ними, читання вголос, перевірка уроків — батьки відводять в середньому 35 хвилини. Пише в десяти сім’ях зі ста батьки ходять з дітьми на прогулянки, в театри, музеї, кіно, на стадіон.

1. Проаналізуйте, скільки часу протягом тижня ви прово¬дите разом з дитиною: витрачаєте на перевірку домашніх завдань, заняття спортом, відвідання кіно, музеїв тощо.

2. Вивчіть кращий досвід сімейного виховання щодо раціонального використання вільного часу для спілкування з дітьми.

3. Які ви знаєте форми сімейного відпочинку? Розкажіть про традиції вашої сім’ї.

Ситуація4

Останнім часом загострилися стосунки в сім’ї. Справа в тому, що син, якому 13 років, росте кволим, часто хворіє. Усі мої спроби заохотити його до занять спортом, почати принаймні з десятихвилинної ранкової гімнастики наштовхуються на його вперте небажання, іноді озлоблення. Більше того, дружина горою стоїть на охороні його вдаваного спокою: «Не чіпляйся, нехай дитина краще довше поспить». Такі ситуації закінчуються розмовою на високих тонах, сваркою з дружиною, але головне — мене турбує здоров’я сина. Бачу довкола активних, рухливих, здорових дітей, а синові допомогти не можу.

1. Дайте оцінку позиціям членів сім’ї у наведеній ситуації.

2. Як би ви діяли в подібному випадку?

3. Обґрунтуйте необхідність єдиних вимог до дітей у сім’ї. Як досягти цієї єдності щодо фізичного виховання дітей?

Ситуація 5

Наш син ріс кволим, хворобливим. У цьому, напевно, і наша вина: не звертали уваги на фізкультуру, а турбувалися про те, щоб нагодувати смачно і ситно, вдягти, взути. Так, мабуть, і продовжувалося б, але до школи прийшов новий вчитель фізкультури. Вона побувала у нас вдома, поговорила і, знаєте, переконала нас у тому, що за такого способу життя синові буде важко вчитися у школі. Минув лише рік. Якісно іншими стали уроки фізкультури — син буквально прагне їх відвідувати. Але головне — щодня він робить зарядку, обтирання, ходить на лижах. Зникли простуди і пригнічений стан, він став бадьорим, життєрадісним, активним, значно зміцнів фізично. Дякуємо вчителеві!

1. Чи вважаєте ви, що кожній сім’ї, де не приділяється увага фізичному вихованню, слід чекати відвідин вчителя, щоб змінити свою виховну поведінку?

2. Як пропаганда фізичного виховання дітей в сім’ї, що здійснюється багатьма каналами, впливає на життя вашої сім’ї?

3. Що може зробити школа для активізації ролі сім’ї щодо фізичного розвитку дітей?

Ситуація 6

Двері розчинилися, і на порозі з’явилася жінка в поганому настрої, тримаючи за руку здорованя, який опирався: «Валентине Івановичу, візьміть до училища мого телепня. Ніяк не можу примусити його вчитися або працювати...»

— До п’ятого класу син добре вчився, — розповідала мати. — Потім купили йому мопед, потім мотоцикл. І поступово школу він закинув.

— А сам заробив скільки-небудь? — запитую хлопця.

— Ні, звичайно.

1. До формування яких рис характеру спричиняють подібні помилки у вихованні дітей?

2. Назвіть способи і методи стимулювання навчаль¬ної діяльності. Наведіть приклади з вашого досвіду.

3. Чи треба враховувати характер, темперамент, вік та інші індивідуальні особливості дітей у процесі стимулювання їх навчання?

Що можуть зробити батьки, щоб, з одного боку, не перешкоджати розвитку інтересу учня до техніки, а з іншого — заохочувати до навчання?

... Здібності дітей... Про них окремі батьки судять з надзвичайною легкістю.

—У мого Володі такі здібності! Він уроки робить на ходу, а з деяких дисциплін зовсім нічого не читає... Але в нього тільки «чотири» і «п’ять». Коли б він учив...

1. За якими ознаками можна судити про наявність в учня здібностей?

2. Наполеглива праця і розвиток здібностей, як вони пов’язані між собою? Наведіть приклади.

3. Проаналізуйте поведінку, звички, інтереси вашої дитини. Якої ви думки про її здібності?

Ситуація 7

Раніше у Толі все було гаразд. Я не працювала і дуже багато часу приділяла йому.

Потім пішла працювати, і відразу ж посипались у нас двійки. Приходжу увечері додому, перевіряю уроки — страхіття! Частина не зроблена, а те, що зроблено, треба переробляти — бруд, виправлення.

1. Про які недоліки у вихованні дитини свідчить ця ситуація?

2. Проаналізуйте поведінку своєї дитини. Подумайте, які навички самоконтролю розвинуті в на добре, а які недостатньо.

3. Які методи доцільно застосовувати для формування у дітей навичок самоконтролю в процесі навчання?

Ситуація 8

Учень восьмого класу читає підручник з історії і намагається запам’ятовувати основні дати. Батько придивляється до нього і нарешті запитує: «Ну як справи, синку? Ти ось вже цілісіньку годину читаєш одне й те ж». А хлопець і сам, як кажуть, дійшов до ручки: «Я навіть розгубився. Ніби все важливе, але жодна нормальна людина всього цього не запам’ятає».

1. Що ви радите своїм дітям у подібній ситуації?

2. Як часто звертаються до вас діти за допомогою під час приготування уроків? У чому виявляється ця допомога?

3. Що, на вашу думку, треба порадити учневі: повторно прочитати матеріал; скласти план прочитаного, зазначивши головні події та дати; виписати дати, які потрібно запам’ятати.

Проконсультуйтеся з класним керівником, як краще організувати навчання дітей вдома.

ІІІ. Заключна частина.

Рефлексія. (7 -10 хв.)

Батька пропонується висловити свої почуття, враження від тренінгу.

Справдження очікувань. (7-10 хв.)

Якщо очікування справдились, то на стікерах у вигляді квітки батьки пишуть, що саме справдилось та в якій мірі. Приклеюють на малюнок «Квітки» на верхню її частину.

Вправа «Усмішка по колу». (5 хв.)

Батькам пропонується завершити роботу усмішкою по колу.

Дякую за роботу!

 

Використані джерела:

1. Бех І.Д. Виховання особистості. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
2. Класний керівник: грані пошуку і творчості: Методичний посібник. – Дніпропетрвськ: «Видавництво «Промінь», 2004-128с.
3. Радчук Г.К., Тіунова О.В. Сімейне виховання. Освітній тренінг для батьків : навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 120 с.