Тренінг "Емоційне виснаження"

Тренінг «Емоційне виснаження»

Мета: ознайомити педагогів з поняттям "синдром емоційного виснаження", його основними причинами і симптомами, визначити основні умови збереження емоційного здоров'я педагога; створити умови для психологічного розвантаження педагогів; надати інформацію про сучасні техніки і прийоми стабілізації емоційного стану педагогів.

Матеріали: магнітна дошка, магніти, малюнок «Сходинки надій», олівці, ручки, дошка, стікери. 

1. Вступ.

У професійній діяльності педагог спілкується з дітьми, батьками, колегами. Професійне спілкування педагога тривале, емоційно насичене, інтенсивне. Ці фактори руйнівні для емоційної сфери педагога.

Сьогодні актуальним і затребуваним завданням у роботі практичного психолога є профілактика синдрому емоційного виснаження педагогів.

У швидкому ритмі сучасного життя більшість із нас забуває про таку важливу річ, як турбота про власне здоровʼя. Цю ситуацію яскраво характеризує відоме висловлення А. Вінцевича: «Здоровий спосіб життя в молодості – тягар, у зрілості – боротьба з собою, у старості – необхідність».

Тенденція до здорового способу життя в останнє десятиліття стала, як ніколи, популярною. У сучасному світі здоровʼя людини щодня піддається негативному впливу екології, що особливо відбивається на молодому поколінні. Часто людина сама стає причиною виникнення проблем у роботі власного організму внаслідок поганих звичок, неправильного харчування, відсутності профілактичних заходів. Психологічне та ментальне здоров’я в сучасному ритмі життя страждають більше всього.

Профілактичні заходи – це найважливіша складова системи охорони здоров'я, спрямована на формування в населення медико-соціальної активності й мотивації на здоровий спосіб життя. Профілактичні заходи особливо важливо здійснювати особам, робота яких повʼязана з тісним контактом із людьми – лікарям, психологам, педагогам.

Наприклад, у процесі професійної діяльності педагог спілкується з дітьми, батьками, колегами. Професійне спілкування педагога характеризується такими чинниками: тривалістю, необхідністю отримати результати від спільної роботи, емоційною насиченістю, інтенсивністю. Ці фактори негативно впливають на емоційну сферу педагога. У нього різко зростає кількість афективних розладів, зʼявляються стани невдоволення собою та своїм життям, труднощі у встановленні теплих, довірчих контактів із дітьми, колегами, оточуючими людьми. Так відбувається зміна в мотиваційній сфері педагога, розвивається синдром емоційного виснаження.

Синдром емоційного виснаження – реакція організму спричинена тривалим впливом професійних стресів середньої інтенсивності. Розвиток цього стану є наслідком роботи в одноманітному або напруженому ритмі, емоційним навантаженням при взаємодії з дітьми. Призводить до цього й відсутність належної винагороди (не тільки матеріальної, але йпсихологічної) за виконану роботу, що змушує людину вважати, що ії робота не цінується. Подібні думки руйнують особистість педагога на психологічному рівні. Те, заради чого він прийшов у сферу освіти, починає втрачати сенс і значення.

2. Основна частина.

 Вправа «Мавпа, пальма, слон».

Meтa: активізація уваги учасників, зняття емоційного напруження; створення позитивного емоційного налаштування на роботу, згуртування колективу.

Ведучий пропонує учасникам запамʼятати три слова й відповідні їм рухи.

•        пальма (зображення високого дерева з великою кроною);
•        мавпа (широко посміхаючись, триматися за вуха);
•        слон (зображення довгого хобота слона за допомогою рук, притиснутих одна до одної).

Ведучий по черзі називає слово, а учасники показують його за допомогою рухів.

3. Вітання

Мета: створення емоційно-сприятливої ситуації в групі; розвиток творчої активності; формування навичок спілкування.

Ведучий. Привіт усім у кого... (наприклад, гарний настрій; хто любить дітей, хто знає, в чому полягає здоровий спосіб життя тощо). Ті, кому підходить вітання, відповідають «Привіт!». Так по черзі вітається кожен учасник тренінгу.

4. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

Мета: усвідомлення та прийняття учасниками правил поведінки в групі; організація спілкування.

Правила: активність, доброзичливість, персоніфікація, емпатія, правило «стоп», не оцінювання, конфіденційність.

5. Вправа «Сходинки надій»

Мета: виявлення очікувань учасників.

Ведучий. Коли ви приходите на якийсь захід, обовʼязково на щось сподіваєтеся й хочете, щоб ваші очікування виправдалися. Подивіться на малюнок «Сходинки надій». Ви зараз перебуваєте на першій сходинці, якщо ж ваші очікування виправдаються, то ви підніметеся вгору. (Учасники тренінгу пишуть й озвучують свої очікування від тренінгу та прикріплюють їх на першій сходинці).

6. Для емоційного вигорання характерні:

–                   почуття втоми та млявість;

–                   втрата інтересу та насолоди життям;

–                   підвищена дратівливість та тривожність;

–                   проблеми зі сном та відсутність енергії;

–                   знижена працездатність та зниження продуктивності;

–                   проблеми з пам'яттю та концентрацією.

7. Фази емоційного виснаження

Емоційне виснаження проходить через кілька фаз. У кожної з них є свої особливості та симптоми. Знання особливостей кожного етапу допоможе вам краще зрозуміти процес розвитку емоційного виснаження та вжити необхідних заходів.

Фаза 1: Первинний стрес

Перша фаза емоційного виснаження – це етап попереднього стресу. У цій фазі ви можете відчувати постійну тривогу, дратівливість та підвищену втому. Помічаєте, що ваші сили швидко вичерпалися, і вам важко долати повсякденні завдання.

Фаза 2: Пік емоційного виснаження

Друга фаза – це пік емоційного виснаження. У цій фазі симптоми стають найбільш явними та вираженими. Ви можете відчувати розпач, безпорадність та безвихідь. Фізичні прояви виражаються проблемами зі сном, головними болями та розладом травлення. Настрій може бути пригніченим, відсутній інтерес до життя.

Фаза 3: Знемога та відторгнення

Третя фаза – це знемога та відторгнення. У цій фазі можна відчувати повну пригніченість як фізично, так й емоційно. Важко знаходити мотивацію та виконувати свої обов'язки. З'являється бажання відмовитися від навколишнього світу, спілкування з будь-ким. Фізичні симптоми виявляються зниженням імунітету, підвищеним кров'яним тиском та проблемами з травленням.

8. Як відрізнити виснаження від втоми та депресії?

Важливо відрізняти професійне виснаження від звичайної втоми та депресії, оскільки ці стани мають свої особливості. Втома може бути тимчасовою та зникає після відпочинку. Для виснаження характерна тривала втома, а відновлення не відбувається навіть після відпустки. Депресія, своєю чергою, проявляється важчими симптомами, що характеризуються соціальною ізоляцією і зниженою самооцінкою.

9. Яка може бути профілактика емоційного вигорання?

Емоційне виснаження – це стан, який розвивається поступово. Тож не варто нехтувати власним здоров'ям та заздалегідь дізнатися, як боротися з емоційним вигоранням. Навіть якщо проблема вже спіткала, не варто впадати у відчай.

10. Тест «Прання білизни»

Мета: визначення рівня стресостійкості учасників тренінгу, зниження напруженості в групі.

Ведучий. Ви перенеслися назад у час, коли все прали руками й вивішували сушитися на мотузці. Брудний одяг став накопичуватися, і вам необхідно зайнятися пранням саме сьогодні. Однак, подивившись на небо, ви бачите велику чорну хмару, що віщує дощ. Що ви думаєте?

1) Та ні, це, мабуть, жарт! Це значить, що я повинна чекати до завтра? Що ж мені робити?

2) Почекаємо трішки й подивимося, може, погода проясниться.

3) Ну, добре, зрештою, мені не доведеться сьогодні прати.

4) Я все-таки пратиму, незалежно від того, буде дощ чи ні.

Інтерпретація

Перше твердження – рівень стресу 80. Ця людина допитлива, звертає увагу на дрібниці, аналізує їх, будь-яка негативна подія може викликати її роздратування. Чим можна допомогти цій людині? Зробити її напарником людини оптимістичної, впевненої, організованої.

Друге твердження – рівень стресу 50. Ця людина не піддається стресу, їй вдається зберігати позитивне бачення проблеми, навіть тоді, коли відбуваються незаплановані події. Такі люди ставляться до стресу як до спонукального чинника й здатні допомогти впоратися з ним колегам.

Третє твердження – рівень стресу 0. Ця людина не дозволяє дрібним проблемам і безладу впливати на життя й у будь-якій негативній події бачить позитивну сторону. Така людина здатна запропонувати колезі допомогу й підтримку, дати цінну пораду.

Четверте твердження – рівень стресу 100. Можливо, в ії житті відбулися драматичні події, може, вона переживає тиск через прагнення зробити «більше й краще». Чим можна допомогти цій людині? Дати відпустку, можливість розслабитися.

11. Вправа «Асоціації»

Мета: розвиток асоціативного мислення, творчої уяви.

Кожен учасник отримує картки, де зазначена тема асоціації. Один з учасників стає в центр кола, а всі по черзі говорять, із чим асоціюється в них ця людина. Теми запропоновані в таблиці. (Наприклад, тема «Квітка», асоціації можуть бути такі: ромашка, орхідея, тюльпан, кульбаба тощо).

Таблиця

Квітка Дерево Пташка Колір  Тварина Рослина

Транспорт Фрукти Овочі  Солодощі Пори року Комаха

Музика Ягоди Природне явище Музичний інструмент Рослина              Музика

12. Вправа «Якби я був чарівником»

Мета: розвиток творчого мислення; створення атмосфери довіри, толерантності.

Кожен учасник продовжує фразу для того, хто сидить ліворуч: «Якби я був чарівником, То...» (наприклад, зробив би так, щоб усі люди були здорові).

13. Вправа «Конверт побажань»

Мета: розвиток толерантності, емпатїї одне до одного; формування вміння працювати в колективі.

Учасники тренінгу пишуть 2-3 побажання кожному індивідуально й передають їх одне одному в конвертах.

14. Вправа «Сходинки надій»

Мета: висловлювання очікувань учасників тренінгу. Кожен учасник висловлюється про те, чи виправдалися його очікування, й переклеює стікер на відповідну сходинку.

 15. Заключна частина.

 Вправа «Цінувати самого себе»

Мета: навчитися ставитися до себе з повагою і любовʼю.

Ведучий. Сьогодні ми розглянули з вами проблему турботи про власне здоров’я й ознайомилися з методами, що сприяють запобіганню емоційного вигорання, розкриттю творчого потенціалу, які можна використати в роботі з педагогами.

Пропоную вам вправу, спрямовану на роботу з самим собою.

Усі ми родом із дитинства, в кожному з нас і дотепер живе дитина. Спробуємо зʼєднатися зі своєю «внутрішньою дитиною». Тобто встановимо звʼязок з образом себе в дитинстві й подякуємо цьому маленькому створінню, яке пережило з вами радість і біль, може й приниження; подякуємо за те, що ви з ним пережили в цьому житті. Спробуємо простягнути своїй внутрішній дитині руку й почати вчитися спілкуватися з нею терпляче й ласкаво, піклуватися про неї й розвивати цю ніжну частину своєї душі.

Заплющте очі. Уявіть себе маленькою дитиною 5-6 років. Загляньте глибоко в очі цьому маляті. Постарайтеся побачити сум і зрозуміти, що це сум за любов'ю... Простягніть руку й обніміть цю маленьку дитину, пригорніть ії до своїх грудей. Скажіть ій, як дуже ви її любите... Скажіть, що захоплюєтеся її розумом: а якщо вона й помиляється, то це нічого, всі помиляються... Пообіцяйте їй, що ви завжди прийдете до неї, врятуєте, якщо це буде необхідно... Тепер нехай дитина стане маленькою, завбільшки з горошину... Покладіть її в своє серце. Нехай вона оселиться там у найзахищенішому й найзатишнішому куточку. Зробіть це ніжно й ласкаво... Наповніть цей куточок приємним улюбленим кольором і пахощами квітів...

Відчуйте, що вас люблять... Щоразу, заглядаючи у своє серце, віддавайте дитині всю вашу, таку важливу для неї любов.

Говорять: у людському серці досить любові, щоб вилікувати всю нашу планету, але давайте вилікуємо спочатку самих себе. Відчуйте тепло, що розливається у вашому тілу, мʼякість і ніжність. Нехай це дороге почуття починає змінювати ваше життя. Цінуйте себе! Ви – найкраще, що є у вас!