Тренінг "Комунікативна компетентність педагога"

Тренінг «Комунікативна компетентність педагога як складова професійної ідентичності»

Христина Червак , практичний психолог

Павлівського ліцею  Ямницької сільської ради ОТГ

Мета: розвивати  комунікативні навички педагогів шляхом використання проективних метафоричних карт

Завдання:

 -  розвиток  навичок самоаналізу;

 -  зняття психоемоційної напруги;

 - формування орієнтації на  партнерську  взаємодію.

Обладнання і матеріали: стікери, папір А4,А3, маркери, кольорові олівці, фломастери, фарби, пам’ятки педагогам.

Хід заняття

Вступна частина

1. Вступне слово тренера

 Комунікативний компонент сприяє розвитку навичок спілкування  й формуванню професійного «Я» . Комунікація педагога  є важливим чинником  формування професійної ідентичності й охоплює всі сфери педагогічної діяльності.  Педагог повинен вміти встановлювати і підтримувати   контакти з колегами по роботі, батьками, учнями,  керівниками позашкільних установ, громадськими об’єднаннями, ЗМІ тощо.

Успіх педагогічної комунікації залежить від  багатьох умінь. Під час взаємодії, педагог має вміти подати інформацію так, щоб вона була цікавою і зрозумілою для усіх учасників освітнього процесу. В процесі взаємодії сучасний вчитель повинен володіти знаннями педагогіки, психології, методики викладання предмету  і використовувати їх в своїй професійній діяльності.

Ознайомлення з темою і завданнями тренінгу

2. Вправа на знайомство «Чому це Я/ не я?»

 Мета:  знайомство, налаштувати учасників на позитивну атмосферу.

Хід вправи.   Вправа здійснюється за допомогою проективних метафоричних карт.  Тренер дає установку:  «Оберіть із запропонованих карт, не  дивлячись на них,   дві карти . Першу картинку аналізуєте, відповідаючи на питання: Чим, чому  ця картка схожа на мене? При аналізі другої карти даєте відповідь на питання : Чим, чому ця  картка не схожа на мене?». Обрані дві карти залишаються з учасниками до кінці заняття.

Обговорення :

• Які думки  виникли, коли побачили  обрані карти?
• Що Вам було найскладніше? 
• Які емоції відчували під час аналізу?

3. Вправа «Правила роботи»

Мета:  створити комфортну атмосферу для роботи

Учасники пропонують правила, тренер  записує.

Окрім запропонованих учасниками, можна запропонувати групі правила:

•         Висловлювати особисту думку, говорити про свої вiдчуття, переживання.
•         Дотримуватися принципу конфiденцiйностi - не обговорювати за межами групи отриману iнформацiю.

4. Вправа на визначення очікувань «Наші думки»

Мета: визначити основні очікування учасників .

Хід проведення: Тренер просить учасників на стікерах написати, чого саме вони чекають від заняття. Кожен учасник зачитує свої очікування і приклеює  свій стікер на зображення процесу спілкування.

Основна частина

5. Вправа на активізацію « Ми схожі, ми відмінні»

Мета: актуалізувати знання  учасників з даної теми, налаштувати на роботу в групі

Хід проведення.  В приміщенні на підлозі клеїться  лінія. Група об’єднується в дві маленькі підгрупи. Учасниками пропонується стати по обидві сторони лінії і відійти від неї на декілька кроків назад .  Питання, твердження ставляться таким чином , щоб відповідь на них була «так» або «ні». Коли відповідь на питання  «так», то учасник робить крок вперед, коли  відповідь  «ні»  - залишається на місці. Далі учасникам пропонується  задати своє питання групі, відповідно до теми заняття.

Орієнтовні питання, твердження для вправи:

Комунікація – це обмін інформацією, досвідом  і не завжди вона буває вдалою?

 Чи відчували Ви негативні емоції, коли спілкування не було таким, як Ви хотіли ?

Для педагога не важливі комунікативні навички і вміння.

 Чи дратує  Вас, коли співрозмовник тисне в процесі комунікації?

Питання для обговорення:

• Коли було важко визначитись із відповіддю?
• Чи завжди було комфортно розкриватись перед групою?
• Як ви себе почували, коли ваша відповідь відрізнялась від інших?

6. Вправа «Ефективний комунікатор»

Мета: визначити цілісний образ педагога ,який здійснює ефективну, неефективну  комунікації в освітньому просторі

Хід проведення.  На папері формату А3  намальовані два «чоловічки».  Завдання для групи: «Створити два портрети. Один із них розкриває образ  педагога, який ефективно комунікує. Інший портрет – навпаки відображає  образ педагога, який має труднощі, конфлікти під час комунікації».  На частинах тіла написати  певні психологічні, характерологічні, поведінкові ознаки, де голова  відображає  про що думає ефективний , неефективний комунікатори; тулуб  – життєві  установки, життєві принципи;  руки , ноги -  як реалізує все в житті, проявляє себе у спілкуванні. Доповнити, підсилити образ вибором  відповідних  картинок, які обираються із набору карток.

Педагоги представляють свої «портрети». В кінці кожна з  підгруп  має назвати слово – асоціацію на портрет, який створила інша підгрупа.

Питання для обговорення:

• Які емоції, думки  виникають, коли бачимо два портрети?
• На кого Ви би хотіли бути схожим?
• Чим вони відрізняються?

7.  Інформаційне повідомлення "Комунікативна компетентність падагога"

Комунікативна компетентність – це здатність встановлювати та підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, що включає систему внутрішніх ресурсів, необхідних для побудови ефективної комунікації в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії. Вона передбачає такий рівень взаємодії з оточуючими, який дозволяє в межах своїх здібностей і соціального статусу успішно функціонувати в суспільстві, а також включає певний життєвий досвід, ерудицію, наукові знання тощо [5, с. 35].

У широкому розумінні поняття «комунікативна компетентність» розглядається як ідейно-моральна категорія, що регулює всю систему ставлень людини до природного й соціального світу, а також до самої себе як синтезу цих двох світів [3, с. 5].

  Боровець зазначає,  що компонентами професійно-педагогічної комунікативності вчителя є стійка потреба в систематичній комунікації з дітьми ; взаємодія загальнолюдських і професійних елементів комунікативності; емоційне задоволення на всіх етапах процесу комунікації; наявність здібностей до здійснення комунікації; прагнення до набуття комунікативних навичок і вмінь. [1]

Існують спеціальні якості вчителя, які характеризують структуру його комунікативності. До них належать:

Ці якості проявляються, розвиваються під час професійної взаємодії вчителя на різних рівнях

Для кожного з учасників освітнього процесу якість і результат професійної взаємодії визначатимуться:

• спрямованістю особистості (орієнтація на іншу людину, на спільну діяльність, бажання зрозуміти її, підтримувати взаємини);
• педагогічним тактом і стилем спілкування (частка відповідальності, яку беруть на себе учасники спільної діяльності, повинна бути адекватною до внеску в кінцевий результат, а форми спілкування повинні відображати не тільки соціальний статус, але й інші суб’єктні якості особистості);

рівнем толерантності (властивість особистості, що припускає її захищеність від дії несприятливих чинників, сформованість виборчої стерпності несприятливих дій без зниження адаптивних можливостей, прояви витримки, самовладання [7].

8.  Вправа «Образ мого я»

Мета:  розширити усвідомлення учасників про свої зони розвитку і  сильні сторони  як комунікаторів

Хід проведення.  Педагогам дають Диференційно-аналітичний опитувальник (ДАО)  (Додаток 1), який використовується в методі Позитивної психотерапії.

Коротке інформаційне повідомлення для учасників

ДАО використовується в  методі Позитивної психотерапії для того, щоб  клієнт побачив свій внутрішній ресурс по відношенню до ситуації, з  його допомогою учасник бачить, що він має і що він може зробити, що він уже робив із використанням своїх ресурсів. Так появляється особистісна готовність до дії і відчуття , що тут «я можу впоратись».

Диференційний аналіз – це дві базові здібності із яких розвиваються вторинні та первинні здібності.

 Учасникам пропонується із переліку рис особистості обрати риси ті, які проявляються найкраще, є ресурсом у конфліктних, важких ситуаціях і відзначити їх в першій колонці. Далі слід вибрати із рис, які залишились  ті, які би хотіли розвивати  надалі . позначивши в другій колонці.

Питання для обговорення:

• Що Ви побачили в обраному переліку рис?
• Чого Вам не вистачає , щоб відчувати себе більш впевненими?
• З чим було важко визначитись?

9.   Гра   «Театр Кабукі»

Мета:переключити, активізувати учасників на подальшу роботу

Хід проведення: Учасники об’єднуються у дві команди.  Гра  відбувається за принцом гри « Камінь-ножиці – папір».  Дорослі  об’єднуються у дві команди. Якщо команда обирає певну роль, то грає цю роль кожен учасник одночасно. Всі домовляються попередньо, яку роль гратимуть так, щоб інша команда про це не знала.

Інстукція для учасників: у Японії існує театр «Кабукі» в якому в одній виставі є  тільки три персонажі: «Принцеса», «Самурай» і «Дракон». «Принцеса» у грі  робить реверанс і вигукує звук «ті-ті», «Дракон» піднімає руки в гору, імітуючи пащу із звуком «ар»,  «Лицар»  помахом руки імітує рух  меча із звуком «ха». Зараз ми з вами спробуємо стати акторами  і , в жартівливій формі, позмагатись.   В дитинстві ми всі гра гру «Камінь-ножиці - папір». Наша гра відбувається так само. Якщо ми обираємо роль, то граємо її  одночасно. Кожна команда грає свою роль. Якщо одна команда обрала роль «Принцеси», а інша -  роль «Дракон», то перемагає «Дракон», бо він її з’їдає. Коли одночасно обирають роль «Самурай» і «Дракон» , то перемагає «Самурай», він вбиває дракона. Якщо учасники гри обирають роль «Принцеса » і «Самурай». То принцеса зачаровує самурая і перемагає. Коли одночасно обираються дві однакові ролі, то – нічия.

Питання для обговорення:

• Які емоції відчували під час гри?
• Чи було Вам важко домовитись, яку саме роль грати?

10. Вправа  «Кроки до успіху»

Мета: усвідомлення факторів, що сприяють розвитку власної комунікативної компетентності

Хід проведення. Учасники  із колоди  метафоричних карт  «Сила часу»  свідомо обирають дві картки із думками про вирішення певної ситуації:  1 карта: « Яким я є/ моя ситуація зараз»,  2 карта : «Яким  я хочу стати/ моя ситуація, коли вона вирішиться».  Після вибору картки учасники повинні обрати  по черзі, не відкриваючи , 5 карт, які  будуть виступати  кроками вирішення ситації .

В рядок роставляються всі картки: спочатку  карта « Яким я є/ моя ситуація зараз»  за нею по черзі 5 обраних карт (вони не відкриваються), які виступають кроками до реалізації мети,  чи вирішення ситуації. В кінці ставиться остання картка «Яким  я хочу стати/ моя ситуація, коли вона вирішиться».   Коли розтавлені всі картки, то від криваються 5 карт-кроків.  Кожен учасник аналізує для себе. Хто бажає , висловлює свої думки, відкриття на  коло.

Питання для обговорення:

• Які думки виникли, коли побачили свій вибір ?
• Що було найважче в ?
• Які усвідомлення / розуміння «прийшли»? І чи «прийшли»?

11.  Релаксаційна вправа «Моя комунікація»

Мета :  створення позитивного емоційного настрою, налаштування на завершення  роботи, підсумування.

 Хід проведення. Методом кляксографії чи іншим зручним для себе мотодом малювання створити «Картину сьогоднішнього заняття»

Питання для обговорення:

• Які емоції викликала вправа?
• Що відчували  під час роботи?

Завершальна частина

12. Вправа «Чому це можу бути Я?»

Мета :  завершення роботи, розвиток навичок рефлексії

 Хід проведення. Картки, які обрали на початку заняття, поміняли місцями. Та картка, яку аналізували, відповідаючи на питання: Чим, чому  ця картка схожа на мене?  - аналізують, відповідаючи на питання: «Чим, чому ця  картка не схожа на мене?».  А та, яка аналізувалась як не «схожа» , аналізується як «схожа на мене».

13.  Визначення очікувань. Заключне слово

Мета: підвести підсумки роботи.

Хід проведення. На стікерах  учасники пишуть и свої очікування і прикріплюють до своїх попередніх. Педагоги  дають зворотній зв'язок , аналізують свої очікування, аналізують тренінг.

        Використана література

1.Боровець О. В. Формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки / О. В. Боровець// Інноватика у вихованні. - 2016. - Вип. 4. - С. 82-89.

2.Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.

3. Максименко С. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / С. Максименко, М. Заброцький. – К. : Главник, 2005. – 112 с.

 4.Мусатов С. Психологічний вимір педагогічної комунікації / С. Мусатов // Психолого-педагогічні та культурологічні питання гуманізації освіти: зб. наук. статей. – Рівне : Вид. О. Зень, 2007. – С. 74–81.

5. Тренінги з розвитку комунікативності вчителів / Укл. А. Дербеньова, А. Кунцевська. – Х. : Основа, 2009. – 191 с.

6.Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни: тренинг разрешения конфликтов./Н.Пезешкиан// СПб.: Речь.- 2002. — 288 с.

7. http://osnova.com.ua/news/685-Складові_комунікативної_компетентності_педагога

Додаток 1

Диференційно-аналітичний опитувальник (ДАО)

в методі Позитивної психотерапії

розширена модифікація Ю.Кравченко

(с) Український Інститут Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту, 2006-2007