Презентація на тему: "Булінг. Причини, наслідки, шляхи боротьби з насильством"

БУЛІНГ. Причини,наслідки,шляхи боротьби з насильством Підготувала: соціальний педагог Рівнянського ліцею Данилів М. В.

Вправа «Привітання»Знайомство з учасниками групи, налаштування на сприйняття нового матеріалу. Вчитель пропонує назвати своє ім’я та закінчити вислів: «Я є подарунком в цьому світі тому що…»

Булінг - це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

Булінг може бути у: ШколіВдома. Робочому колективі

Ознаки булінгу: Систематичність (повторюваність) діяння. Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності)Дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Головні компоненти булінгу:агресивна і негативна поведінказдійснюється регулярновідбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владутака поведінка є навмисною1234

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо. Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо. Фізичне насильство - найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя). Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі). Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Бажання бути лідером. Зовнішній вигляд. Агресивність. Відсутність захоплень. Різність інтересів. Заздрість (через матеріальне становище і навчання)Причини булінгу:

Соціальна структура булінгу:спостерігачпереслідувач (кривдник, агресор)постраждала дитина (жертва)

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Як розпізнати жертву:діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;діти, які уникають певних місць у навчальному закладі (наприклад, на перерві сидять у класі);діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;не дуже гарно вчаться;мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:• діти з кола кривдника;• однокласники;• випадкові учні.

ПОКАРАННЯ

Що робити, якщо дитина потерпає від булінгу?4321 Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу. Якщо адміністрація навчального закладу проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.

ПАМ’ЯТАЙ!Що сьогодні ти – спостерігач, а завтра — жертва

РЕКОМЕНДАЦІЇ: Систематично контролювати будь які прояви глузування, насилля, цькування ліцеїстів, з метою недопущенні булінгу в дитячому колективі. Ознайомити ліцеїстів та батьків з адміністративною та кримінальною відповідальністю щодо вчинення насилля в дитячому колективі. Проводити виховні справи з теми «Стоп булінг» за участю психологічної служби ліцею. Розширювати знання у ліцеїстів щодо можливості шляхів виходу зі складної ситуації. Проінформувати ліцеїстів щодо існування «гарячої лінії» з питань насильства та захисту прав дітей.

«Спробуйте бути хоч трохи добрішими – і ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок» Конфуцій