ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки;

оцінювання потреб і проблем;

                                                                                                                                                                                               надання                                                                     допомоги                                                                                       в                                                                 задоволенні                                                                         базових                                                                           потреб

(наприклад: їжа, вода, інформація);

Елементи: слухання людей, не примушуючи їх говорити;  розрада та заспокоєння людей;

надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку із

службами та структурами соціальної підтримки;

захист людини від подальшої шкоди

формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;

сприяти                                        доступу                                                  до                                 соціальної,

Завдання:     фізичної та емоційної підтримки;

зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме;

поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості;

бути поруч із людиною, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури (якщо потрібно обняти, то обов’язково спитати дозволу);

показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи

Необхідно: бути терплячим і спокійним; короткі підтверджувальні репліки;

надавати фактичну інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»;

надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами;

висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття, перенесену втрату чи важливі події (втрата будинку, смерть близької людини тощо); надати людині можливість помовчати

змушувати людину розповідати про те, що з нею відбулося;

перебивати і квапити співрозмовника (наприклад, дивитися на годинник,

говорити занадто швидко); торкатися до людини, якщо немає впевненості про те, чи прийнято це в її культурному середовищі;

давати оцінку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоціям;

вигадувати того, чого не знаєте;

Заборонено: давати обіцянки; використовувати специфічні терміни;

переказувати співрозмовнику оповідання, почуті від інших;

розповідати про свої власні труднощі;

думати і діяти так, немов зобов’язані вирішити за іншого всі його проблеми;

позбавляти людину віри у власні сили і здатність самій подбати про себе; описувати людей, використовуючи негативні епітети (наприклад, називати їх «божевільними»).

ПЕРША МЕНТАЛЬНА ДОПОМОГА В СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ ЗА МОШЕ ФАРХІ

 Р – разом, обов’язково бути поряд.

Під час травмуючої ситуації людина відчуває себе самотньою і безпомічною. Важливо повернути її до відчуття того, що «ми разом, ти не один».

 І – ініціатива, підтримка ефективних дій.

 Наш перший порив – заспокоювати людину, яка страждає від тривоги. Цього не варто робити. Замість цього слід спонукати до активних самостійних дій, щоб відновити в людини відчуття контролю.

 З – запитання, які спонукають до роздумів.

Канал спілкування з постраждалими від тривоги в час інциденту повинен бути ментальним, раціональним, ні в якому разі емоційним. Потрібні запитання, які вимагають активувати думки, а не емоції. Не варто говорити «Це нормально – бути наляканим, схвильованим». Варто говорити

«Порахуй і скажи, скільки людей/машин/стільців зараз навколо тебе?» або «Де знаходиться найближче до тебе захищений простір?».

 У – усвідомлення ситуації.

Дуже важливо розповісти людині, яка постраждала, що було до ситуації, і що було після пережитої ситуації. Важливо підкреслити: ця ситуація вже завершилася.