Тренінг. Конфлікти.., Вирішення конфліктів

Семенів Галина Миколаївна, практичний психолог вищої категорії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Івано-Франківська

м.т. 0661027790, 0962504812, e-mail semeniv64@gmail.com

Конфлікти ... Вирішення конфліктів

Конфлікти – це норма життя.

Коли вам здається, що у вашому житті немає конфліктів,

перевірте, чи є у вас пульс.

Ч. Ліксон

Люди за характером, за темпераментом і багатьом іншим критеріям неоднакові, тому вони по-різному сприймають ситуацію, в якій опиняються. Людина, наскільки б безконфліктною вона не була, не в змозі уникнути розбіжностей з оточуючими. Скільки людей - стільки думок, і інтереси різних людей вступають в протиріччя один з одним. Різниця в сприйнятті часто призводить до того, що люди не погоджуються один з одним з певного приводу. Ця незгода виникає, коли ситуація дійсно носить конфліктний характер. Конфлікт визначається тим, що свідома поведінка однієї зі сторін (особистості, або групи) порушує інтереси іншої сторони.

Поняття конфлікту має безліч визначень і тлумачень, але всі вони підкреслюють наявність протиріччя, яке приймає форму розбіжностей, якщо йдеться про взаємодію людей.

Мета та завдання тренінгу: поглибити знання учасників про конфлікт; знаходити конструктивні способи вирішення проблемних ситуацій; вчити використовувати у спілкуванні з іншими людьми тактику співробітництва; працювати над розвитком професійної рефлексії.

Методи проведення: міні-лекції, обговорення проблемних питань і групові дискусії, практичні завдання, вирішення проблемних ситуацій, анкетування.

Цільова аудиторія: керівники навчальних закладів, заступники з виховної роботи, класні керівники, вчителі.

Вікова категорія: дорослі.

Кількість учасників тренінгу: 15-20 осіб.

Тривалість тренінгу: 3 години.

Структура тренінгу:

Зміст діяльності Час хв.

Доброго дня, шановні присутні!

Останнім часом гостро постала проблема зростання кон­фліктності серед педагогів та учнів загальноосвітніх шкіл, спри­чинена умовами нашого сьогодення і специфічними проблемами педагогічного середовища.

Суб'єктивними умовами підвищеної конфліктності педагога є його індивідуально-психологічні особливості, психологічний клімат у сім'ї, взаємини з навколишніми, індивідуальний стиль поведінки тощо. Па­діння загальної культури спілкування вчителів впливає не тільки на їхні взаємини з учнями, а й на мікроклімат у педагогічному колективі, виникають непорозуміння з рідними й напруження у стосунках.

З огляду на актуальність проблеми подолання конфліктності серед педагогів ми проведемо нашу зустріч у формі тренінгу.

Що таке тренінг? Тренінг – це навчання досвідом, передбачає, що присутні мають можливість поділитися і обмінятися між собою знаннями та проблемами, а також попрацювати разом для пошуку рішення. Це активний метод групової психологічної допомоги, якого так бракує педагогові: учитель насам­перед має вивчити, зрозуміти себе самого, навчитися розв'язувати свої конфлікти і вирішувати проблеми.

Психологічний тренінг суттєво полегшує процес ово­лодіння знаннями та навичками ефективної соціальної поведінки, сприяє оптимізації комунікативних можливостей людини, форму­ванню необхідних її якостей у взаємодії з іншими людьми, а у взає­минах — застосуванню цих умінь у конкретних ситуаціях соціуму.

Повідомлення теми і мети тренінгу.

ВАЖЛИВІ УРОКИ ЖИТТЯ

Мета: надання учасникам можливості познайомитися один з одним, створення дружної атмосфери, покращення навичок уважного слухання.

Метод: фасилітація

Ресурси: бейджики, твердження «Важливі уроки життя» (додаток 1).

Опис. Попросіть учасників ознайомитися з висловами, запропонованими у вправі «Важливі уроки життя». Дайте час для того, щоб усі прочитали та обрали один вислів, який їм здається на даний момент найбільш актуальними. Після цього кожен з учасників коротко відрекомендовується та говорить про те, який з уроків він обрав і чому саме цей.

Обговорення, зворотна комунікація

• Чи сподобалась така форма знайомства?

• Які висновки можна зробити після того, як ми вислухали усіх учасників?

• Чому, на ваш погляд, ми обрали саме таку форму знайомства?

• Чому, на вашу думку, деякі з вас обрали однакові вислови? (різні люди, але спільні цінності)

• Яке значення цінностей під час вирішення конфліктів?

Коментар. Ми не тільки познайомилися нестандартно, а й почали налаштовуватися на тему тренінгу.

ОЧІКУВАННЯ

Мета: з’ясування очікувань і побоювань учасників, того, наскільки очікування співпадають із загальною метою тренінгу.

Метод: модерація.

Ресурси: фліп-чарт, стікери, ручки.

Опис. Ведучий пропонує учасникам написати на окремих картках їхні сподівання і побоювання, пов’язані з тренінгом. Ведучий зачитує записки по одній, наклеює їх на фліп-чарт. Потім учасники обговорюють, що потрібно зробити для того, щоб сподівання здійснилися, а побоювання зникли.

Обговорення, зворотна комунікація

• Для чого взагалі потрібно визначати свої сподівання, побоювання?

Інформація для ведучого. Завдання ведучого полягає у тому, щоб допомогти учасникам відпрацювати навички формування очікувань, мети; сформулювати результати, яких вони досягнуть, пройшовши тренінг. Усвідомлення очікуваних результатів навчання допомагає побороти недовіру, створює вагому мотивацію.

ПРАВИЛА РОБОТИ У ГРУПІ

Мета: налагодження роботи з ефективним використанням часу і спільне вироблення правил поведінки учасників в групі.

Метод: фасилітація.

Ресурси: плакат «Правила роботи», маркери.

Опис. Ведучий ознайомлює учасників з правилами роботи у групі, що записані на плакаті.

Правила роботи в групі:

1. Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте свої почуття, думки, ставлення до того, що відбувається на занятті.

2. Будьте доброзичливими і щирими, ставтеся уважно до того, що відбувається у колі, але немає потреби кривити душею, висловлюватися про те, з чим ви не згодні.

3. Ви маєте особисту думку, вона цінна для нас, висловлюйте її в коректній формі, говоріть від свого імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.

4. Світ навколо нас вирує, а ми - «Т У Т і ЗАРАЗ» - вчимося

5. Найдорогоцінніше, що у нас є - це Ч А С, використаймо його для себе найефективніше.

6. Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті.

7. ……………………

Обговорення, зворотна комунікація

• Які є думки стосовно правил до тренінгу?

• Чи є у когось доповнення?

• Які правила зайві?

• Чи потрібні взагалі правила для тренінгу?

Коментар. Успіх тренінгу значною мірою визначається дотриманням специфічних принципів роботи. Правила – випробуваний і ефективний метод для досягнення атмосфери довіри, доброзичливості і співробітництва для конструктивної та успішної роботи.

Інформація для ведучого.

Члени групи можуть прийняти ці правила, внести до них зміни або додати нові. Необхідно залишити можливість членам групи коригувати правила роботи. Завдання ведучого нагадувати про правила членам групи, контролювати їх виконання. Не рекомендується використовувати такі правила, які свідомо нездійсненні. Важливо пам’ятати, що дотримання правил потрібне для досягнення мети тренінгу і створення комфортної психологічної атмосфери.

ТОРБИНКА АСОЦІАЦІЙ

Мета: усвідомлення емоційного поля сприйняття конфлікту.

Метод: «мозковий штурм» або змагання між командами.

Ресурси: плакат із словом «конфлікт», малюнок «Торбинка асоціацій», стікери, ручки, маркери.

Коментар. У фокусі нашої уваги конфлікт. Коли ми вимовляємо це слово, у нас виникає ряд асоціацій, почуттів. Ми чули про конфлікт, знаємо, як він проявляється у поведінці людей. Зараз ми досліджуємо відображення конфлікту на внутрішньому стані людини. Який образ підказує ваша уява?

Опис. На плакаті написано слово «конфлікт», воно написано зверху вниз по буквах.

На кожну букву напишіть слово-асоціацію з поняттям «конфлікт».

Виходить, на кшталт:

К рик

О бурення

Н ікчема

Ф ронт

Л айка

І золятор

К риза

Т иранія

Інформація для ведучого.

Ведучий звертає увагу групи, що ВСІ слова - негативні, тобто конфлікт сприймається тільки як погана, безвихідна ситуація. А потрібно шукати вихід, бачити хороше, розглядати конфлікт і як можливість почати нове, з'ясувати причину невдач, спосіб домовитися.

Опис. Розпишіть по буквах те ж слово, але постаратися знайти позитив.

К алина

О птимізм

Н овина

Ф ундамент

Л юдина

І дея

К расномовство

Т олерантність

Обговорення, зворотна комунікація

• Що спільного мають ваші асоціації з поняттям «конфлікт»?

• Чому слово «конфлікт» набуває переважно негативного значення?

• Чому ви асоціюєте конфлікт з позитивним поняттям?

Коментар. Після дискусії можна підбити підсумки про суть конфлікту, його позитивні та негативні сторони. Отже, конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії.

Конфлікти є частиною повсякденного життя. Конфлікт у соціальній сфері як суперечка сторін, як протиріччя в їх інтересах і цілях природний, і тому неминучий, більш того, за словами відомого фахівця в області переговорів Р.Фішера, чим більш різноманітним стає світ, з тим більшим числом протиріч в інтересах доводиться стикатися.

Коли люди думають про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю і т. п. В результаті існує думка, що конфлікт - явище завжди небажане, що його слід негайно вирішувати, як тільки він виникає. Але в багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більше число альтернатив або проблем.

Якщо під час конфлікту ми відчуваємо дискомфорт, дисгармонію, тривожність, якщо наша реакція на конфлікт пригнічує нас, сковує, віддаляє від друзів, рідних, колег – необхідно змінити нашу внутрішню установку стосовно конфлікту. Бо насправді конфлікт – це діалог, взаємодія, джерело розвитку нових стосунків, бачень, гармонії.

ІСТОРІЯ, РОЗКАЗАНА ВОВКОМ

Мета: розуміння впливу упереджень та відсутності інформації на виникнення конфлікту.

Метод: тематична вправа.

Ресурси: фліп-чарт, маркери, малюнки «Червона Шапочка» та «Вовк», інформаційне повідомлення «Історія, розказана Вовком».

Опис. Ведучий пропонує учасникам згадати казку про Червону Шапочку і описати головну героїню (характерні властивості записує на підготовленому фліп-чарті, де зображена Червона Шапочка), те ж саме робить з портретом (характеристиками) Вовка. Після цього ведучий читає вголос інформаційне повідомлення «Історія, розказана Вовком» і просить учасників висловити свої думки про головних героїв, почувши інший варіант казки.

«Історія, розказана Вовком». Розуміння причин виникнення конфлікту

Ліс був моєю домівкою. Я тут мешкав, тому я дбав про нього. Намагався тримати його в чистоті.

І ось одного сонячного дня, коли я прибирав сміття після туристів, то почув за спиною чиїсь кроки. Я сховався за деревом і побачив маленьке дівчисько, що самовпевнено спускалося по стежці, тримаючи в руці кошик. Я зразу ж запідозрив щось недобре, тому що вона була вдягнута якось чудернацьки — вся в червоному, на голові щось незрозуміле, начебто вона не хотіла, щоб її впізнали. Звичайно я зупинив її, щоб поставити кілька запитань. Я запитав, хто вона така, звідки і куди прямує. Вона почала щось базікати про те, що йде до своєї бабусі та несе їй сніданок у кошику. Власне кажучи, вона здалася мені щирою дівчинкою, але вона була в моєму лісі, до того ж вона виглядала досить підозріло з тим дивним червоним клобуком на голові. Ось я й вирішив дати їй науку, наскільки це серйозна справа вештатись по моєму лісі без попереднього запрошення та ще й в такому кумедному вбранні.

Я дозволив їй продовжувати свій шлях, а сам випередив її і дістався хатинки її бабці раніше. Мені відкрила порядна стара жіночка. Я розповів їй про свою проблему, і вона погодилася, що її онука заслуговує на добру прочуханку. Ми домовилися, що бабця сховається і не буде показуватися, доки я її не покличу. Як ви вже, мабуть, здогадуєтеся, вона сховалася під ліжком.

Коли дівчисько дісталося до хатинки, я запросив її до спальні, де я лежав у ліжку, одягнутий як її бабуся. Дівчисько швиденько зайшла до спальні, така собі розрум’янена, і почала плести щось зовсім нечемне про мої великі вуха. Мені це дуже не сподобалося, але я стримався і сказав, що маю такі великі вуха, щоб краще її чути. Я просто мав на увазі, що хотів більш уважно почути, що вона верзе. Але вона знову почала нести образливу нісенітницю — на цей раз про мої банькуваті очі. Тепер ви маєте зрозуміти, як я ставився до цієї дівчинки, котра попри свою пришелепкувату зовнішність, виявилася такою уїдливою. Але ж я свого часу поклявся завше підставляти щоку, тому нагадав їй, що маю такі великі очі, щоб краще її бачити.

Те, що вона сказала після цього, мене дійсно дістало. Розумієте, я маю дуже проблемні великі зуби. І коли це дівчисько знову-таки нечемно про них відізвалася, я втратив контроль над собою. Я скочив з того ліжка і гримнув на неї, що, мовляв, маю такі великі зуби, щоб краще її було їсти.

Тепер, давайте подивимося правді в очі: чи чули ви колись, щоб який-небудь вовк, що поважає себе, з’їв хоч одну маленьку дівчинку. Відповідь буде «ні» — це всім відомо! Але те дівчисько немов з глузду з’їхало: воно почало бігати по всій хатинці і репетувати немов її ріжуть! А я був змушений ганятися за нею, щоб якось її угамувати. Мені довелося скинути бабцин одяг, але це все тільки ускладнило. Раптом двері з тріском відчинилися — на порозі стояв дроворуб з великою сокирою в руці. Я подивився на нього і негайно зрозумів, що маю ВЕЛИКІ проблеми. Вікно за моєю спиною було відчинено, і я прожогом вискочив в нього.

Цим все і закінчилося. Але, на жаль, бабця ніколи нікому не розповідала мою версію того, що сталося. Через це пішов поголос, що я дуже злий і страшний звір. Всі почали мене обминати десятою дорогою. Не знаю, що сталося з тим дівчиськом у пришелепкуватому червоному клобуку, але мені з тих пір живеться не дуже солодко.

Обговорення, зворотна комунікація

• Які висновки можна зробити за результати цієї вправи?

• Наскільки влучно можна судити стосовно конфлікту, почувши опис ситуації з однієї сторони? Які проблеми можуть виникати в такому разі?

• Чи відомі вам побідні казки, в яких один з персонажів був несправедливо обвинувачений?

Коментар. Відмінності у життєвих переконаннях можуть викликати непорозуміння у стосунках. Насправді, у багатьох ситуаціях не існує єдиної і правильної відповіді. Обидві сторони можуть розглядати реальність з різних позицій, мати різну думку про неї.

Розуміння того, що безліч інших думок мають право на існування, і всі вони по-своєму корисні, додає толерантності у ставленні до інших. Вміння зрозуміти картину світу іншої людини, її життєві правила не лише розширює світогляд, а й допомагає зберігати емоційну рівновагу. Пам’ятайте про це, коли вважатимете, що ваша точка зору є правильною, і враховані всі нюанси.

Інформація для ведучого. У процесі обговорення необхідно прийти до ідеї трьох складових, які призводять до конфлікту: невміння спілкуватися, невміння співпрацювати і відсутність позитивного ствердження особистості іншого.

ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ І СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ

Мета: надання інформації про конструктивні стратегії вирішення конфліктів і механізми їх застосування

Метод: міні-лекція

Ресурси: плакат «Способи урегулювання конфліктів» (додаток 2), презентація у режимі Mirrosoft Office Power Point

Люди неминуче будуть конфліктувати і не погоджуватися один з одним. Це, повторював Карлсон, «справа житейська», але аж ніяк не привід для сварок. Пристрасний сперечальник Вольтер любив говорити співрозмовнику, що в корені не згоден з його думкою, але готовий віддати життя за те, щоб він міг її висловити.

Коли людина потрапляє в конфліктну ситуацію, для більш ефективного вирішення проблеми йому необхідно вибрати певну стратегію і стиль поведінки.

Кардинальним (принциповим) значенням в питанні вирішення конфлікту є вибір стратегії виходу з нього, що залежить від різних факторів: особистісні особливості опонента, рівень завданого збитку, статус опонента, можливі наслідки і т.д. Можна виділити п'ять основних стратегій виходу з конфліктної ситуації (додаток 3), презентація у режимі Mirrosoft Office Power Point.

Розглянемо більш докладно ці стилі.

· Конкуренція;

· Компроміс;

· Співпраця;

· Уникнення;

· Пристосування.

Конкуренція, тобто суперництво, полягає в нав'язуванні протилежній стороні кращого рішення для себе. Такий стиль поведінки може використовувати людина, що володіє сильною волею, авторитетом, владою.

Компроміс як стратегію виходу з конфлікту необхідно застосовувати у випадку, коли сторони хочуть досягти згоди, врегулювати відносини.

Стратегія уникнення зазвичай реалізується, якщо конфлікт не зачіпає прямих інтересів сторін і немає необхідності відстоювати свої права.

Стратегія пристосування полягає в тому, що сторони діють спільно, відстоюючи при цьому власні інтереси, з метою згладжування конфліктної ситуації та відновлення стабільної робочої обстановки.

Співпраця як шлях вирішення конфлікту — це дії спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей.

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМИ

Мета: показати учасникам, яким чином можна попереджати, усувати конфлікт.

Метод: практична вправа.

Ресурси: шість капелюхів різного кольору, фліп-чарт, папір формату А-4, маркери, друкований варіант інформаційного матеріалу «Шість капелюхів мислення» (за кольором капелюха) (додаток 4), презентація у режимі Mirrosoft Office Power Point.

Опис. Учасників необхідно об’єднати у 6 груп (за кольором капелюха). Кожна з утворених груп отримує друкований варіант проблеми (зміст проблеми у кожної групи один) та знаходить варіант її вирішення, відповідно до завдань кольору капелюха певної групи. По завершенні вправи лідери груп по черзі презентують результати напрацювань та прикріплюють картки на фліп-чарт.

Інформація для ведучого.

6 капелюхів і ролей:

Білий капелюх. Вчений. - Акцент на викладі фактів.

Викладіть факти, тобто як розвивалися події у конфліктній ситуації:  що було спочатку, з чого все почалося - що сталося потім - що було  після того - чим завершився конфлікт?

Чорний капелюх. Критик. - Акцент на критичне сприйняття.

Визначте, що у даній події було найбільш негативне, неприємне. Які     негативні наслідки можна надалі очікувати? Іншими словами, знайдіть усе «чорне» у цій ситуації

   Жовтий капелюх. Оптиміст. - Акцент на плюсах.

Подивіться на цю ситуацію з позитивної сторони. Не буває так, щоб у ситуації все було негативним. Знайдіть у тому, що сталося, щось гарне. «Одягнувши» жовтий капелюх, ми вчимо розум свій та душу переборювати труднощі, знайшовши щось позитивне у тому, що сталось.  Знайдіть та назвіть ці позитивні моменти.

Зелений капелюх. Креативщик. - Акцент на нетрадиційних та провокаційних рішеннях.

Людям у зеленому капелюсі необхідно у конфліктній ситуації використати творче мислення. Кажуть, що навіть неприємне може викликати натхнення (від нещасливого кохання – пишуть вірші, тощо).

Завдання: покличте на допомогу почуття гумору, пожартуйте над даною ситуацією, можете придумати частівку чи вірш.

Червоний капелюх. Художник. - Акцент на інтуїцію і почуття. Ніяких обгрунтувань своїх емоцій.

У червоному капелюсі народжуються думки про відчуття, емоції, які  пережито учасниками конфлікту:

-  на початку зародження конфлікту;

 – під час розвитку конфліктної ситуації;

 – наприкінці  конфлікту.

 Синій капелюх. Керівник. - Координує роботу, збирає результати, організовує, регламентує. Підводить підсумки.

Це останній капелюх. Він має допомогти з’ясувати:

-         який життєвий урок ми отримали?

-         якого життєвого досвіду набули у результаті обидві сторони конфлікту?

Педагогічна ситуація. Загальновідомою проблемою педагогічної взаємодії є конфлікт між вчителями початкових класів та вчителями-предметниками середньої школи. Суть взаємних претензій один до одного можна визначити наступним чином. Вчителі-предметники різко висловлюються про те, що діти, які прийшли до них з початкової школи, недостатньо самостійні, звикли до надлишкової опіки і не навчені шкільній дисципліні. Вчителі початкових класів, в свою чергу, з гіркотою говорять, що віддали цим дітям частину своєї душі, знають кожну дитину, ситуацію в сім’ї, витратили багато зусиль на те, щоб навчити слухати, зберігати увагу на уроці, читати, писати, рахувати. Висловлюються докори на адресу вчителів-предметників, що ті не бажають рахуватися з індивідуальними особливостями дітей, не приділяють їм достатньо уваги і тепла, не бажають навіть прослідкувати за тим, щоб діти почули і записали домашнє завдання і т. ін.

Як організувати роботу: Спочатку ведучий коротко знайомить групу із загальною концепцією шести капелюхів мислення, далі позначає проблему або задачу. Кожна група розглядає та вирішує проблему (завдання) згідно кольору свого капелюха (описує можливі варіанти на папері). Потім відбувається презентація та обговорення напрацювань. Цей вид діяльності починається з того, що всі беруть у ній участь, разом «надягають капелюх» одного і того ж кольору, і дивляться оцінюючим поглядом на ситуацію по черзі, у відповідному цьому капелюсі ракурсі. Порядок примірки капелюхів в принципі не грає величезної ролі, однак, спробуйте використовувати наступний варіант:

Почніть обговорення теми (проблеми, завдання) у білому капелюсі (І), тобто зберіть і розгляньте всі наявні факти, цифри, статистичні дані, запропоновані умови і т.д. Потім всі наявні дані обговоріть у негативному ключі, тобто в чорному капелюсі (ІІ), і навіть якщо пропозиція вигідна, ложка дьогтю в бочці з медом, як правило, завжди є. Її то й треба побачити. Далі знайдіть всі позитивні моменти у співпраці, надівши позитивний жовтий капелюх (ІІІ).

Розглянувши питання з усіх боків і зібравши достатньо інформації для подальшого аналізу, надягайте зелений, креативний капелюх (ІV). У ньому спробуйте знайти щось нове, вийшовши за рамки існуючих пропозицій. Підсильте позитивні моменти, згладьте негативні. Нехай кожен учасник запропонує альтернативний шлях. Так, і не забудьте дати учасникам випустити пар в червоному капелюсі (V). Та підвести підсумки в синьому (VІ).

Обговорення, зворотна комунікація

• Як ви ви­рішуєте протиріччя, виходите зі складних ситу­ацій непорозуміння?

• Які прийоми та способи ви б радили педагогам, щоб вдало розв'язати конф­лікт?

• Який загальний висновок можна зробити?

Коментар. Конфлікт можна було вирішити через дотримання наступності між початковою та середньою ланкою школи: відвідування уроків в другому семестрі четвертого класу вчителями-предметниками, відвідування уроків в першому семестрі п’ятого класу їх колишнім класоводом та наступні консультації для вчителів з приводу тих учнів, з якими виникають труднощі, спільна розмова на психолого-педагогічних консиліумах при переході до п’ятого класу і з приводу адаптації в середній школі. Всі ці дії можуть значно пом’якшити складну ситуацію для дітей, а головне – нівелювати педагогічний конфлікт.

Інформація для ведучого. Метод «шести капелюхів» чудово допомагає в пошуку рішень виникаючих проблем і завдань. Крім того, він добре зарекомендував себе в ситуаціях, коли неясно, з чого починати вирішення питання і в разі нової, нестандартної ситуації.

ПРИТЧА-БЛЮЗ

Мета: розвиток толерантності у ставленні до інших людей.

Метод: модерація.

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився володіти собою і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися володіти своїми емоціями, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав, що в цей день він не забив жодного цвяха. Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху в той день, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося... Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись...»

Обговорення, зворотна комунікація.

• Яку мораль має притча?

• Який висновок ви зробили з притчі?

Коментар. Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Тому, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

ЧИ КОНФЛІКТНА ВИ ОСОБИСТІСТЬ?

Мета: дати можливість учасникам навчитись об‘єктивно оцінювати свої дії та поступки.

Метод: самодіагностика.

Ресурси: ручки, бланк анкети (додаток 6)

Опис. Робота самостійна. Кожному учаснику тренінгу роздається анкета з бланком для відповідей. Підраховує загальний бал кожен також самостійно. Потім ведучий ознайомлює з результатами анкетування відповідно до набраної суми балів.

Обговорення, зворотна комунікація:

• Як ви прокоментуєте свої результати?

• Чи згодні з отриманими даними?

• Який висновок ви зробили?

Коментар. Отримавши результати тесту, можливо, хтось із вас відкрив для себе щось нове. Але не варто сприймати це як щось незмінне. Це привід задуматися і в подальшому змінити свою точку зору, самого себе.

КОНФЛІКТ

Мета: зняти психоемоційне напруження учасників групи

Метод: релаксаційна вправа.

Ресурси: програвач, повільна музика.

Опис. Ведучий просить учасників сісти зручно. Звучить релаксаційна музика.

Коментар. Уявіть собі гаптовану театраль­ну завісу, яка повільно підіймається. По­чинається п'єса з вашого життя. На сцені ви бачите знайомих людей у конфліктній ситуації. Ви дивитеся цю п'єсу із глядацької зали, а серед людей на сцені впізнаєте себе. Чуєте голоси... Про що там говорять люди? Ви розглядаєте їхній одяг. Він вам не по­добається, ви вирішуєте переодягнути всіх у костюми іншої епохи. Це п'єса вашого життя, ви — її режисер, її головний герой. Ви переносите цю сцену на екран телевізо­ра. Спробуйте уявити її в чорно-білих кольо­рах... А тепер — різнобарвною. Спробуйте вимкнути звук. Тепер учасники вашої п'єси жестикулюють у повній тиші. За деякий час увімкнете звук, щоб почути слова головного героя — себе. Ви вмикаєте звук і чуєте ці слова. Про що ви говорите?

Уявіть екран у вигляді шахової дошки. На ній розміщені об'ємні фігурки. Ви бачите на цій шаховій дошці учасників конфлікту і себе. Де ваше місце на цій дошці? Уявіть, як ви переставляєте фігурки з однієї клітин­ки на іншу, вишиковуєте в один ряд.

Зараз ви прибираєте фігурки з дошки і кладете їх у коробку. Закриваєте її, на­кидаєте на неї гачок і обережно ставите на місце. Ваше поле внутрішнього зору починає затягуватися важкою театральною завісою. Ви пригадуєте, що все відбувалося на телевізійному екрані, і повертаєте ви­микач. Екран гасне. Деякий час на ньому залишається світла крапка. Потім зникає і вона.

Обговорення, зворотна комунікація

• Які відчуття у вас виникли після виконання вправи?

• Які переживання, емоції відчували?

• На які думки і почуття наштовхнула вас ця вправа?

МОЇ ВРАЖЕННЯ

Мета: узагальнення отриманого досвіду, зворотний зв’язок, підбиття підсумків тренінгу.

Метод: шерінг

Ресурси: зображення із смайликами.

Опис. Ведучий пропонує учасникам визначитися, чи справдилися їхні очікування, та прикріпити на ватман смайлики, які відповідали б їхнім враженням:

веселий смайлик — мені все сподобалося;

сумний смайлик — ні те ні се;

злий смайлик — дуже погано..

Обговорення, зворотна комунікація.

• Чи підтвердилися ваші очікування?

• Чи отримали щось позитивне на тренінгу? Що саме?

• Що може бути критерієм результативності тренінгового заняття?

Дякую всім за участь. До побачення!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антоненко І. Усе про конфлікти // Психолог. – 2007. - № 44.

2. Безпальча Р. Шляхи мирного розв'язання конфліктів у школі. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.

3. Костенко Т. Г., Сивкова Л. Ю. Конфлік­ти та причини їх виникнення: виховні години з морально-етичного виховання // Позакласний час. — 2006. — № 7

4. Кушнірчук Т. Д. Подолання конфліктів серед педагогів: соціально-педагогічний аспект // Практична психологія та соціальна робота. — 1998. - № 9.

5. Мешко Г. М., Мешко О. 1. Професійне здоров'я педагога як об'єкт діяльності шкільної психологічної служби // Психолог. — 2007. — № 36 (276).

6. Панченко Н. Як поводитися в конфлік­тній ситуації? // Позакласний час. — 2006. — № 7-8.

7. Панаскевич Г. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Завуч. – 2007. - №33.

8. Чухілевич О. Конструктивне вирішення конфліктів // Психолог. – 2007. - № 25-27.

9. Рубан С. Методика проведення тренінгових занять// Директор школи - № 40, 2

Додаток 1

ТВЕРДЖЕННЯ «ВАЖЛИВІ УРОКИ ЖИТТЯ»

• Важливо не те, що з нами трапилось, а те, як ми вийшли з ситуації, що склалася.

• Зреагувати набагато легше, аніж подумати.

• Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них.

• Ніколи не варто говорити дитині, що її мрії безглузді та нереальні. Складно придумати щось більш трагічне та образливе, якщо вона вам повірить.

• Довіра будується роками, а руйнується протягом кількох секунд.

• Важливо не те, що ти маєш у цьому житті, а те, хто поруч з тобою.

• Простіше запалити одну маленьку свічку, ніж проклинати темінь.

• Двоє можуть одночасно дивитись на одну і ту саму річ, але бачити дещо абсолютно протилежне.

• Багато говорити і багато сказати – це не одне і те ж саме.

• Чим чесніша людина, тим менше вона підозрює інших в нечесності.

• Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.

• Дружби закінчується там, де починається недовіра.

• Перемагає лише той, хто вірить.

• Ми не стільки потребуємо допомоги від друзів, скільки впевненості, що ми її отримаємо.

• Чудеса стаються там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони стаються.

• Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.

• Щоб повірити в добро, треба почати його робити.

Додаток 2

СПОСОБИ УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ

Додаток 3

П´ЯТЬ ТИПОВИХ СТИЛІВ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ

Стиль конкуренції.

Ви намагаєтеся в першу чергу задовольнити власні інтереси на шкоду інтересам інших, змушуючи інших людей приймати ваше рішення проблеми. Для досягнення мети ви використовуєте свої вольові якості, і якщо воля ваша достатня, сильна, то вам це вдається.

Це може бути ефективним стилем в тому випадку, якщо ви володієте певною владою, і ви знаєте, що ваше рішення чи підхід у даній ситуації правильні, і ви маєте можливість наполягати на них.

Ось приклади тих випадків, коли варто використовувати стиль конкуренції:

- Ви маєте достатній авторитет для прийняття рішення;

- Рішення необхідно прийняти швидко, і ви маєте достатньо влади для цього;

- Ви відчуваєте, що у вас немає іншого вибору і що вам нема чого втрачати;

- Ви знаходитесь у критичній ситуації, яка вимагає миттєвого реагування;

- Ви повинні прийняти нестандартне рішення, але зараз вам необхідно діяти і у вас достатньо повноважень для цього кроку.

Коли ви використовуєте цей підхід, ви можете бути недостатньо визнаним, але ви завоюєте прихильників, якщо він дасть позитивний результат.

Стиль ухилення.

Реалізується тоді, коли ви не відстоюєте свої права, не співпрацюєте ні з ким для вироблення рішення проблеми або просто ухиляєтеся від розв'язання конфлікту. Ви можете використовувати цей стиль, коли зачеплена проблема не настільки важлива для вас, коли ви не хочете витрачати сил на її рішення або коли ви відчуваєте, що знаходитеся в безнадійному становищі.

Типові ситуації, в яких рекомендується застосовувати стиль ухилення:

- Результат не дуже важливий для вас або ви вважаєте, що це настільки тривіально, що не варто витрачати на нього сили;

- У вас важкий день, а рішення цієї проблеми може принести додаткові неприємності;

- Ви хочете виграти час;

- Ситуація дуже складна, і ви відчуваєте, що вирішення конфлікту зажадає занадто багато від вас;

- У вас мало влади для вирішення проблеми;

- Ви відчуваєте, що в інших більше шансів вирішити цю проблему.

Стиль пристосування.

Він означає, що ви дієте з іншою людиною, не намагаючись відстоювати власні інтереси. Ви можете використовувати цей підхід, коли результат справи надзвичайно важливий для іншої людини і не істотний для вас.

Він не підходить, коли ви відчуваєте, що інша людина не збирається в свою чергу поступитися чимось або що ця людина не оцінить зробленого вами.

Найбільш характерні ситуації, в яких рекомендується стиль пристосування:

- Вас це не особливо хвилює;

- Ви хочете зберегти мир і добрі стосунки з іншими людьми;

- Ви розумієте, що правда на вашому боці;

- У вас мало шансів перемогти;

- Ви вважаєте, що інша людина може отримати з цієї ситуації корисний урок, якщо ви поступитися його бажанням.

Стиль співробітництва.

Найбільш ефективний стиль, але і найбільш важкий. Якщо ви обидва розумієте, в чому полягає причина конфлікту, ви маєте можливість разом шукати нові альтернативи чи вибрати прийнятні компроміси.

Такий підхід рекомендується використовувати в описаних нижче ситуаціях:

- Вирішення проблеми дуже важливе для обох сторін, і ніхто не хоче повністю від нього усунутися;

- У вас тісні, тривалі й взаємозалежні відносини з іншою стороною;

- У вас є час попрацювати над виниклою проблемою;

- Ви й інша людина обізнані про проблему, і бажання обох сторін відомі;

- Обидві втягнуті в конфлікт сторони мають однакову владу або ігнорують різницю в положенні для того, щоб на рівних шукати вирішення проблеми.

Обидві сторони повинні затратити на це деякий час, вони повинні вміти пояснити свої бажання, висловити свої потреби, вислухати один одного і потім виробити альтернативні варіанти вирішення проблеми. Стиль співробітництва серед інших найважчий, проте він дозволяє виробити найбільш задовольняючі обидві сторони рішення у складних і конфліктних ситуаціях.

Стиль компромісу.

Ви трохи поступаєтеся в своїх інтересах, щоб задовольнити їх частково, і інша сторона робить те ж саме. Як при співпраці, ви не шукаєте приховані потреби і інтереси. Ви розглядаєте лише те, що говорите один одному про свої бажання.

Типові випадки:

- Обидві сторони мають однакову владу і мають взаємовиключні інтереси;

- Вас може влаштувати тимчасове рішення;

- Ви можете скористатися тимчасовою вигодою;

- Інші підходи до вирішення проблеми виявилися неефективними;

- Задоволення вашого бажання має для вас не занадто велике значення, і ви можете дещо змінити поставлену спочатку мету;

- Компроміс дозволить вам зберегти взаємини, і ви віддаєте перевагу отримати хоч щось, ніж все втратити.

Коли ви намагаєтеся прийти до компромісного рішення з кимось, вам слід починати зі з'ясування інтересів і бажань обох сторін. Після цього необхідно позначити область збігу інтересів.

В ідеальному випадку конфлікт сам підказує нам стиль поведінки. Важливо зрозуміти, що кожен з цих стилів ефективний тільки в певних умовах і жоден з них не може бути виділений як найкращий. Найкращий підхід буде визначатися конкретною ситуацією, а також складом вашого характеру.

Додаток 4

ШІСТЬ МЕТАФОРИЧНИХ КАПЕЛЮХІВ

БІЛИЙ КАПЕЛЮХ: Білий наводить на думку про папір. Білий капелюх пов'язаний із інформацією. Надягши білий капелюх, ми задаємо питання такого роду: «Яка інформація у нас є?»; «Яка інформація нам потрібна?»; «Якої інформації нам не вистачає?»; «Як нам одержати відсутню інформацію?»; «Які питання ми повинні задавати?». Білий капелюх використовується для того, щоб спрямувати увагу на наявну чи відсутню інформацію.

Білий капелюх - чистий розум, тверезе мислення. Він оперує тільки наявними фактами і цифрами. Також, крім тих даних, які ми маємо, «надягаючи білий капелюх», важливо зосередитися на можливо відсутній, додатковій інформації, і подумати про те, де її роздобути.

Білий капелюх. Вчений.-Акцент на викладі фактів.

ЧЕРВОНИЙ КАПЕЛЮХ: Червоний наводить на думку про вогонь і тепло. Червоний капелюх зв'язаний з почуттями, інтуїцією й емоціями. Ви можете не усвідомлювати, чому вам щось подобається, чи чому не подобається. Коли використовується червоний капелюх, у вас з'являється можливість описати свої почуття й інтуїцію, без будь-яких пояснень. Ваші почуття існують, і червоний капелюх дає можливість їх викласти.

Червоний капелюх - це емоції, раптові прозріння і інтуїція. На цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки. Люди діляться емоціями (страх, обурення, захоплення, радість і т.д.), що виникають при думці про те чи інше рішення. Тут також важливо бути чесним, як із самим собою, так і з оточуючими (якщо йде відкрите обговорення).

Червоний капелюх. Художник.-Акцент на інтуїцію і почуття. Ніяких обґрунтувань своїх емоцій.

ЧОРНИЙ КАПЕЛЮХ: Це, можливо, самий корисний капелюх. І він, безсумнівно, найчастіше використовується. Чорний колір нагадує про мантію судді. Чорний означає обережність. Чорний капелюх не дає нам зробити що-небудь небезпечне. Чорний капелюх указує на ризик і говорить, чому щось може не вийти. Однак чорним капелюхом не можна зловживати, тому що зловживання небезпечне саме по собі.

Чорний капелюх - це песиміст у колективі. Однак, він повинен бути аргументованим песимістом. Тобто, кажучи своє «нічого у Вас не вийде», він повинен представити цілу доповідь, переконливо доводити цю точку зору. Зауважте: кількість «чорних капелюхів» не повинна ніколи перевищувати цифру «1». У цьому капелюсі повинні йти виключно критичні оцінки ситуації (ідеї, рішення і т.д.): проявіть обережність, зверніть погляд на можливі ризики і таємні загрози, на істотні та уявні недоліки.

Чорний капелюх. Критик.-Акцент на критичне сприйняття.

ЖОВТИЙ КАПЕЛЮХ: Жовтий колір наводить на думку про сонце й оптимізм. Під жовтим капелюхом ми робимо пряме зусилля знайти достоїнства й переваги пропозиції: «Що в цьому гарного?». Навіть якщо ідея нам не подобається, жовтий капелюх просить нас знайти в ній гарні сторони. «Які переваги?»; «Кому це вигідно?»; «Відкіля з'являться переваги?»; «Які різні цінності?».

Жовтий капелюх - це «позитив». Той, хто заражає оптимізмом всю команду. Розумієте, що найголовніше: жовтий капелюх має вміти знайти «позитив» у «негативі». Одягаючи його, ми думаємо над передбачуваними перевагами, яке дає рішення або пропозиція, розмірковуємо над вигодою і перспективою певної ідеї. І навіть якщо ідея чи рішення на перший погляд не обіцяють нічого хорошого, важливо опрацювати саме цей, оптимістичний бік і спробувати виявити приховані позитивні ресурси.

Жовтий капелюх. Оптиміст. - Акцент на плюсах.

ЗЕЛЕНИЙ КАПЕЛЮХ: Зелений нагадує про рослини, ріст, енергію, життя Зелений капелюх – капелюх енергії. Під зеленим капелюхом ми вносимо пропозиції й обговорюємо нові ідеї й альтернативи. Під зеленим капелюхом ми говоримо про модифікації й варіації існуючих ідей. Зелений капелюх дозволяє думати про можливості. Коли використовується зелений капелюх, кожний прикладає творчі зусилля.

Зелений капелюх - капелюх творчості та креативності, пошуку альтернатив і внесення змін. Розглядайте всілякі варіації, генеруйте нові ідеї, модифікуйте вже існуючі та придивляйтеся до чужих напрацювань, нестандартними і провокаційними підходами, шукайте будь-яку альтернативу.

Зелений капелюх. Креативщик. - Акцент на нетрадиційних та провокаційних рішеннях.

СИНІЙ КАПЕЛЮХ: Синій капелюх використовується для розгляду самого процесу мислення: «Що нам робити далі?»; «Чого ми досягли на сучасний момент?». Синій капелюх використовується на початку обговорень, щоб поставити завдання мислення і вирішити, чого ми хочемо досягти в його результаті. Синій капелюх можна використовувати, щоб упорядкувати послідовність застосовуваних капелюхів і підсумувати досягнуте.

Синій капелюх - це просто організатор всього процесу. Роль синього капелюха - бути координатором, спікером - давати (або не давати) слово всім попереднім капелюхам і підсумовувати результати.

Синій капелюх. Керівник.

Додаток 5

АНКЕТА «ЧИ КОНФЛІКТНА ВИ ОСОБИСТІСТЬ?»

Перед Вами 8 запитань. На кожне питання запропоновано 3 варіанти відповіді. Відповідь на кожне питання занесіть в бланк (обводячи цифру, що відповідає вашому варіанту відповіді). В кінці підрахуйте загальну кількість балів.

1. У групі виникла суперечка на підвищених тонах. Ваша реакція:

а) не беру участі;

б) лише коротко висловлююся на захист тієї точки зору, що вважаю правильною;

в) активно втручаюся й «викликаю вогонь на себе».

2. Чи виступаєте ви на зборах (класних годинах) із критикою?

а) не виступаю.

б) тільки якщо маю для цього вагомі підстави.

в) критикую завжди й з будь-якого приводу.

3. Чи часто ви сперечаєтеся з друзями?

а) тільки жартома і якщо ця людина не вразлива.

б) лише з принципових питань.

в) суперечки — моя стихія.

4. Ви стоїте в черзі. Ваша реакція, якщо хтось намагається вас випередити:

а) обурююся в душі, але мовчу: собі дорожче;

б) зауважую — необхідно ж навчати грубіяна гарного тону;

в) проходжу вперед і починаю спостерігати за порядком.

5. Удома на обід подали несолоний суп. Ваша реакція:

а) не буду здіймати бурю через дурницю;

б) мовчки візьму сільничку;

в) не втримаюся від уїдливих зауважень і, можливо, демонстративно відмовлюся від їжі.

6. На вулиці або в транспорті вам наступили на ногу:

а) обурено подивлюся на кривдника;

б) сухо, без емоцій зроблю зауваження;

в) скажу все, що думаю, не соромлячись виразів.

7. Хтось із рідних придбав річ, що вам не подобається:

а) промовчу;

б) обмежуся коротким, але тактовним коментарем;

в) висловлю все, що я про це думаю.

8. Не пощастило, ви програли в лотерею купу грошей. Ваше ставлення:

а) намагатимусь здаватися байдужим, але дам собі слово ніколи більше не брати участь у цьому неподобстві;

б) не приховаю досади, але поставлюся до події з гумором, пообіцявши взяти реванш;

в) програш зіпсує мені настрій, подумаю, як помститися аферистам.

Оцінювання результатів

Оцінки: «а» — 4 бали, «б» — 2 бали, «в» — 0 балів.

22—32 бали. Ви тактовні й миролюбні, уникаєте суперечок і конфліктів, критичних ситуацій. Вислів «Платон мені друг, але істина дорожча!» не може бути вашим девізом. Вас іноді називають пристосованцем. Наберіться сміливості та (якщо обставини дозволяють) висловлюйтеся принципово.

12-20 балів. Вас вважають людиною конфліктною. Але це перебільшення. Ви конфліктуєте, тільки якщо немає іншого виходу, коли всі інші способи вичерпано. Ви здатні твердо відстоювати свою думку, не думаючи, як це відіб'ється на ставленні до вас товаришів. При цьому ви не «виходите за межі», не принижуєте інших. Усе це викликає до вас повагу.

До 10 балів. Суперечки й конфлікти — це ваша стихія. Адже ви любите критикувати інших, якщо ж почуєте зауваження на свою адресу — можете «з'їсти людину живцем». Це критика заради критики. Не будьте егоїстом. Дуже важко доводиться тим, хто поруч із вами. Ваша нестриманість відштовхує людей. Чи не тому у вас немає справжніх друзів? Спробуйте приборкати свій характер.