Прийоми розвитку критичного мислення в учнів початкової школи

 

                                                       Логвиненко Ю.В.

       

Мета: познайомити учасників тренінгу з основними теоретичними аспектами з теми «критичне мислення», презентувати та навчити використовувати в практичній роботі такі прийоми розвитку критичного мислення як «Вірні та невірні твердження», «Кошик ідей», «Фішбоун», «Припущення на основі запропонованих слів\термінів».

Обладнання: плакат «Весняна галявина», квіти для очікувань і зворотнього зв’язку для кожного учасника, плакат з «пошкодженим» літаком, наліпки, плакат з кошиком, схема «фішбоун», тексти для роботи для кожної групи учасників, плакат з опорними словами, роздатковий канцелярський матеріал, таблиці.

Сервіси для інтерактивної взаємодії: menti.com, classtime.com

План заходу

1.        Привітання.

2.        Знайомство, оформлення галявини очікуваннями учасників тренінгу.

3.        Правила роботи в групі (робота з сервісом menti.com).

4.        Вправа «Асоціації» (робота з сервісом menti.com).

5.        Вправа «Літак».

6.        Теоретична частина.

7.        Ознайомлення з методом «Вірні та невірні твердження».

8.        Ознайомлення з методом «Кошик ідей».

9.        Руханка.

10.   Ознайомлення з методом «Фішбоун».

11.   Ознайомлення    з        методом      «Припущення      на      основі          запропонованих слів\термінів».

12.   Фінальне опитування  (робота з сервісом classtime.com).

13.   Підведення підсумків тренінгу, завершення оформлення галявини очікувань.

Хід тренінгу

Привітання

Щиро вітаю всіх учасників тренінгу! Сьогодні на нас чекає цікава робота. Ми познайомимось з прийомами розвитку критичного мислення в учнів початкової школи. Основний акцент буде приділений саме роботі з текстами.

Знайомство, оформлення галявини очікуваннями учасників тренінгу

Я хочу ближче познайомитись з кожним із вас, а також почути ваші очікування від сьогоднішнього тренінгу. Ми всі з вами з нетерпінням очікуємо приходу весни, тому пропоную заповнити нашу весняну галявину паростками-очікуваннями. У кожного з вас є зелений паросток, напишіть на ньому свої очікування. Перед тим, як закріпити цей паросток на галявині, назвіть своє ім’я та озвучте очікування.

Правила роботи в групі

На дошці презентовані правила роботи в групі. Я ще раз зачитаю їх. Якщо ви погоджуєтеся з ними, проголосуйте, скориставшись сервісом menti.com. Код сесії ви можете бачити на екрані. Вправа «Асоціації»

Введіть три слова\словосполучення – асоціації на тему «критичне мислення». Користуйтесь сервісом menti.com. Код сесії ви можете бачити на екрані (підсумки підводяться відповідно з найбільш частими асоціаціями).

Вправа «Літак»

Пропоную вам послухати реальну історію, яка допоможе ще раз усвідомити важливість критичного мислення.

Під час Другої світової війни перед американським військовим командуванням постала така проблема: як уберегти життя своїх льотчиків? Адже професія льотчика на той час, по суті, була фахом смертників, оскільки шанс вижити в бою дорівнював імовірності підкинути монету до гори і викинути решку. Отже, шанс льотчика вижити складав 50 %. Безумовно, за таких ймовірностей було практично неможливо вижити. Постало питання: як забезпечити кращі шанси льотчиків на виживання? Американське командування дослідило усі літаки, що поверталися з поля бою та вивчило місця, де вони були найбільш уражені. Значні пошкодження були вдовж крил, по нижній частині фюзеляжу та біля стрілка хвостової частини. Таким чином, найбільше уражень зазнавали низ фюзеляжу, крила та хвіст літака. Відповідно американське командування ухвалило рішення про укріплення вищезазначених місць додатковою бронею. Оскільки літак – це не танк, і його неможливо повністю обшити бронею (йому треба піднятися у повітря), відтак треба було визначити найоптимальніші місця для укріплення додатковою бронею, щоб підвищити шанси льотчиків на виживання. 

Пропоную вам, скориставшись наліпками показати, які місця у літака укріплювали б ви. (Учасники тренінгу роблять відмітки на плакаті з пошкодженим літаком. Зазвичай, всі стають жертвами так званої «помилки вижившого»).

Американське Військове командування прийняло таке саме рішення, як і ви. Але прикладний математик Абрахам Вальд сказав: «Ні, ви помиляєтесь!». Він переконав військове керівництво, що ці дірки від куль засвідчили сильні місця літака. Насправді нанесені ушкодження продемонстрували, які втрати може понести літак, аби бути спроможним повернутися з поля бою достатньо цілим. А. Вальд стверджував, що укріплювати слід ті місця, де немає дірок від куль, оскільки це – найуразливіші місця. Літаки, яким туди влучили, не повернулися. Таким чином, Абрахам Вальд зміг упередити помилку та врятувати життя тисячам американських льотчиків. Подібна помилка є типовою для людського мислення, її називають «помилкою виживших», коли ми досліджуємо лише ту частину сукупності, що вижила після якогось процесу.

Після будь-якого процесу завжди існує частина, яка вижила (переможці), та частина, що зазнала невдачі (вона, як правило, прихована). Відповідно, у нас виникає спокуса досліджувати лише ту частину множини, що знаходиться у нас перед очима, а решту ми відкидаємо. Це стосується так само і рекомендацій щодо досягнення успіху: ми всі ретельно вивчаємо та намагаємося розтягти по шматках той успіх, що його досягли деякі компанії або окремі особистості, та при цьому забуваємо, що інколи важливіше знати те, що спричинює невдачі. Це має значення тому, що успіх інколи може бути забезпечений сукупністю випадкових факторів. Цей приклад наочно демонструє нам, для чого потрібне критичне мислення.

Теоретична частина

Людина як свідома істота завжди діє під впливом думок, власних виборів і рішень. Розмірковуючи над тим чи іншим рішенням, ми намагаємося врахувати те, що нам відомо, і вибрати найкращий спосіб діяльності. Однак набагато рідше ми замислюємося над тим, чи гарно ми вміємо думати? Чи є наш процес мислення продуктивним? Чи вміємо ми думати так, щоб бути успішними сьогодні і завжди?

На жаль, від природи люди не наділені здатністю бачити речі такими, як вони є, і не можуть автоматично, інтуїтивно відчувати, що є розумним,  а що – ні, що є істинним, а що помилковим. Наше мислення зазвичай обмежено. Серед обмежень:

Вплив попереднього досвіду. Ви, мабуть неодноразово помічали, що дитина, яку принижують і б’ють батьки, часто  так саме поводиться з дітьми у класі. Одна з причин – у досвіді дитини нема іншої моделі досягнення бажаного результату. Вчитель, караючи таку дитину, демонструє ту саму модель. 

Вплив групи. Уявіть, що у педагогічному колективі прийнято виконувати усі, навіть самі безглузді накази авторитарного директора. Вам не подобається черговий наказ, але «всі ж погодились». Настрій поганий, але ви робите «як усі»,  не тому що інших варіантів немає (вони завжди є), а тому, що під впливом групи ви їх не бачите. 

Вплив стереотипів. «З цього району завжди приходять проблемні діти, ви з ними будьте суворіше!» І вчителька, яка ще не бачила дітей, вже має до них упереджене ставлення, навіть не піддаючи сумніву надану пораду. 

Вплив емоцій. Ваша подруга постійно заходить в один відділ у торговельному центрі й обов’язково там щось купує. Потім сваріть себе, але ж в цьому  відділі завжди так чудово пахне цитрусовими ароматами і музика така приємна грає, як не зайти?  Приємні емоції обмежують здатність бачити інші варіанти: не купувати, купувати в іншому місці за меншою ціною. 

Отже, типовим для більшості людей є упереджене бачення дійсності такою, якою вони хочуть її бачити.

Щоб подолати ці обмеження і розширити можливості мислення, нам потрібно системно рухатися шляхом його розвитку, зокрема розвитку раціональності, критичності мислення. 

Критично мислити можуть усі, але не всі хочуть це робити. Критичного мислення потрібно вчити для того, щоб учні могли використовувати його навички в конкретній предметній діяльності.

Сьогодні критичне мислення – один з модних трендів і не лише в освіті. Тому часто можна чути запитання  на зразок: чи є критичне мислення новим видом мислення? Які  його особливості? Чи можна його розвивати? Як саме?

У численних визначеннях цього поняття вчені наголошують або на одному, або іншому аспекті цього виду мислення.

Якщо узагальнити думки багатьох дослідників, критичне мислення постає як складне, багатовимірне і багаторівневе  явище. Отже можна стверджувати, що під критичним мисленням розуміють  особливий тип, спосіб мислення, який поєднує:

            процеси      аналізування,      синтезування      й      обґрунтованого      оцінювання

достовірності/цінності інформації;

здатність людини визначати проблеми, знаходити їхні  причини і передбачати

наслідки, формулювати альтернативні гіпотези їх  розв’язування; генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів і аргументів; приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

Іншими словами, критичне мислення – це, по суті, набір розумових стратегій і операцій, опанування яким передбачає вільне використання  людиною мисленевих операцій високого рівня, що застосовуються для формулювання обґрунтованих висновків та оцінок і прийняття рішень. 

Не можна зводити навчання критичного мислення до формування в учнів лише мисленнєвих операцій. Критичне мислення поступово формує у людини іншу внутрішню позицію, інші ціннісні установки й орієнтації.

У навчально-виховному процесі формування навичок мислення високого рівня згідно з певними інтелектуальними стандартами, організація простору для системного тренування таких навичок дає можливість  учням отримати певний життєвий досвід. Це досвід самостійного дослідження і будування знань, а не «ковтання» готової інформації; досвід народження нових ідей, рішень у спільному обговоренні, а не засвоєння  чужих «істин»; досвід формулювання власних оцінок, поглядів, ставлення та висловлення їх у голос, а не мовчазне  прийняття  нав’язаних думок.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Вірні і невірні висловлювання

Мета методу – навчити учнів  установлювати, чи вірні надані їм  твердження, обґрунтовуючи свою відповідь, співвідносити власні думки  з текстом; пояснювати, чому виникли відмінності.

На якому етапі уроку доречно застосувати – метод застосовується на будьякому  з трьох етапів уроку: у вступній частині – це звернення до опорних знань, на основній частині уроку – спосіб активізації уваги під час подальшого читання чи слухання,  під час рефлексії – демонстрація розуміння засвоєного.

Організація діяльності

Учасникам пропонується  список тверджень, створених на основі тексту, який вони в подальшому будуть вивчати.  Прошу визначити, чи вірні подані твердження й обґрунтувати свою відповідь. Після знайомства з основною інформацією, учасники знову оцінюють  правильність  тверджень, використовуючи отриману на уроці інформацію.

Наприклад, перед читанням твору «Добре вдома» Зоряни Живки, варто запропонувати учням визначити правильність таких тверджень:

1.                     У кожного є дім.

2.                     Бджоли живуть у мурашнику.

3.                     Равлик живе у норі.

4.                     Сміття живе на смітнику.

5.                     Усім подобається вуличне сміття ( яке кинуте на вулиці).

6.                     Сміття може пересуватись  полем, вулицею і лісом.

7.                     Люди не звертають увагу на сміття.

8.                     Люди незадоволені тим, що сміття забруднює місто.

Свої рішення  учні заносять у таблицю, ставлячи «+» та «-» у відповідній клітинці.

1	2	3	4	5	6	7	8

 

Після читання тексту вони ще раз оцінюють ці твердження.

«Кошик ідей»

Мета методу – актуалізувати опорні знання. Мотивувати до пізнавальної діяльності, сприяти  вдумливому читанню тексту. 

На якому етапі уроку доречно застосувати – метод ефективно застосовувати у вступній частині уроку, коли необхідно з’ясувати  все, що знають або думають учні  з обговорюваної  теми уроку.  Якщо його застосовують для пошуку рішення під час обговорення на уроці певної проблеми, то це доречно зробити в основні частині уроку. 

Організація діяльності

На дошці вчитель малює зображення кошика, в який умовно збиратимуть те, що всі учні  разом знають з теми,  яка вивчається. 

Обмін інформацією  відбувається за такою процедурою:

Крок 1. Учитель ставить пряме запитання про те, що відомо учням з тієї чи іншої  проблеми/теми. Спочатку кожен учень згадує і записує в зошиті все, що знає, індивідуально за 1-2 хвилини.

Крок 2. Потім може відбуватися обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомими знаннями (групова робота) .  Час на обговорення не більше , ніж 3 хвилини. Це обговорення має бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати в чому збіглися наявні уявлення, з приводу чого виникли розбіжності.

Крок 3. Учитель коротко, у вигляді тез,  без коментарів записує ідеї, що виникли в учнів, у «кошик» ідей, навіть якщо вони помилкові. У кошик ідей можна «складати» факти, думки, імена, проблеми, поняття, що стосуються теми уроку. Далі протягом року ці розрізнені в свідомості дитини факти або думки, проблеми або поняття може бути зв’язано в  логічні ланцюжки.

Перед читанням вірша Івана Андрусяка «Тринадцятий трамвай», запитую «Що ви знаєте про трамвай?» і записую всі названі слова у зображення кошика, а  потім ставить ще одне запитання : «Чому автор, на вашу думку, назвав вірш «Тринадцятий трамвай»? »  - і продовжує «заповнювати кошик» ідеями. Перечитуємо вірш, аналізуємо, ставимо запитання, шукаємо відповіді, підводимо підсумки.

РУХАНКА («Ремонт, переселення, землетрус»)

Припущення на основі запропонованих опорних слів (термінів)

Мета методу – навчити учнів слухати  або читати активно, аналізуючи текст; формулювати  і обґрунтовувати власні припущення та гіпотези  щодо розвитку подій (чи думок автора)  у тексті.

На якому етапі уроку застосовувати – метод застосовується  на уроці  під час актуалізації , для того, щоб привернути увагу учнів  до змісту  тексту, який вони читатимуть або слухають.

Організація  діяльності

Крок 1. До початку уроку учитель вибирає п’ять  або шість слів із тексту,  які вказують на ключові поняття, важливі події або головних  персонажів.

Ці слова записуються на дошці й вчитель говорить учням, що ці слова траплятимуться в розповіді або в тексті.

Крок 2. Учитель запрошує учнів у парах подумати над словами і скласти одне-два речення, у яких були б поєднані усі ці слова/терміни. Ці речення мають коротко передавати уявлення учнів про зміст тексту, який вони читатимуть  чи слухатимуть (три-чотири хвилини).

Крок 3. Через три або чотири хвилини вчитель пропонує кільком парам

розповісти  свої придумані  історії. Учитель має вислухати їх,  але не говорити,  схожі вони чи ні на те, що має бути почуте.

Крок 4.  Запрошує учнів уважно послухати текст і порівняти його  з тим, що вони щойно придумали. Далі  запитую, що навело їх на більш-менш подібні думки/образи – до прочитаного/прослуханого тексту.

Робота з віршем Анатолія Качана «Рідні береги». Пропоную учасникам передбачити, що саме буде змістом вірша, в якому трапляються такі слова: маяк, серце,  сльоза , теплохід.

Об’єдную учасників у групи та запрошую їх протягом 2-3 хв скласти речення  про зміст  цього вірша із запропонованими словами.

Вислухавши декілька (4-5) варіантів передбачень, пропоную  прочитати текст вірша.

Аналізуємо та підводимо підсумки.

 

«Риб’ячий скелет» або «Фішбоун»

Мета методу – навчити учнів аналізувати текст, розрізняючи факти й думки, причини й наслідки, робити висновки на основі проведеного аналізу.

На якому етапі уроку доречно застосовувати – метод застосовується  під час роботи  з текстами  в основній частині уроку.

Організація діяльності

Цей різновид графічного організатора вчитель малює на дошці під час обговорення.

У голові скелета  записується проблема, яку розглядатимуть в навчанні. На самому скелеті є верхні і нижні кісточки. На верхніх кісточках зазначаються причини виникнення проблеми, на нижніх виписуються факти, що підтверджують наявність сформульованих причин. Або на верхніх прояви проблеми, а на нижніх – причини цих проявів. Інший варіант – записуються думки та факти, які їх підтверджують чи спростовують. Головний принцип полягає в тому, що верхній і нижній ряд записів мають бути логічно пов’язані. 

«Риб’ячий хвіст» містить висновок з міркувань. 

Метод потребує постійного заохочення учнів до пошуку в тексті фактів і думок, зв’язків між ними.

Наприклад, після читання тексту казки «Дракон Комод»  Біссета Д., пропоную проаналізувати текст за допомогою методу «риб’ячий скелет». У цій роботі доречно зверху дописувати факти,  а знизу – причини. (Факт – жителі боялись дракона; причинна – він вивергав вогонь. Факт – дівчинка поговорила з драконом; причина – вона його не боялась…) Головним питанням , яке розміщується в «голові риби» , є стосунки людей та дракона. А висновок , до якого можуть дійти діти: «Домовлятися краще, ніж ворогувати». 

Фінальне опитування (застосування сервісу classtime.com, код сесії на екрані) Підведення підсумків, завершення роботи над галявиною очікувань.

Дякую всім учасникам за активну роботу, пропоную вам завершити нашу галявину, і нехай кожний паросток розквітне весняною квіткою. Напишіть на квітці, чи справдились ваші очікування, чи можливо у вас є певні побажання та закріпіть суцвіття над паростком.

На завершення тренінгу пропоную кожному з вас пам’ятки по критичному мисленню.