ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.
Обладнання: ватман, стікери, маркери, скринька, ілюстративні картки, камінці. Мушлі, мішечок, мультимедійна дошка.
Хід заняття:
1. Привітання учасників.
Мета: повідомлення теми заняття, установка на роботу.
Психолог. Доброго дня, шановні учасники тренінгу. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів.
Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлена на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.
Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.
2. Вправа "Знайомство"
Мета: підвищити рівень згуртованості групи, допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу.
Психолог. Пропоную познайомитися в такий спосіб. Кожен по черзі називає своє ім'я та одну позитивну рису характеру, яка вас найкраще презентує. Риса має бути названа на будь-яку букву з вашого імені.
3. Вправа "Правила роботи"
Мета: організація групи та створення можливості ефективної роботи.
Психолог. Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.
ПРАВИЛА РОБОТИ:
1. Говорити від свого імені
2. Бути доброзичливими і активними
3. "Піднята рука"
4. Один говорить - усі слухають
5. "Тут і тепер"
6. Обговорювати дію, а не особу.
7. "Вільна нога"
8. Конфіденційність.
Запитання до групи:
1. Чи згодні ви з правилами?
2. Чи маєте ще якісь пропозиції?
4. Вправа "Мої очікування"
Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів.
Психолог. Наша наступна вправа так і називається. Пропоную вам на яблучках, які ви знайдете у себе на спинках стільців, написати, а потім озвучити, що ви чекаєте від нашої зустрічі і прикріпити їх до нашого дерева.
5. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"
Мета: ознайомити учасників з поняттям булінгу, соціальними ролями у булінгу та стилями їх поведінки.
Психолог. Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.
Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.
4 головні компоненти булінгу:
- агресивна і негативна поведінка;
- здійснюється регулярно;
- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;
- така поведінка є навмисною.
Форми шкільного булінгу:
• фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);
• психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість)
Соціальна структура булінгу:
• переслідувач (кривдник, агресор);
• постраждала дитина (жертва);
• спостерігач.
Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.
Як розпізнати жертву:
• діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
• невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
• діти, які мають руде волосся, повні чи худі;
• діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);
• діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
Як розпізнати агресора:
• якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;
• виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
• вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
• не дуже гарно вчаться;
• мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.
Як розпізнати спостерігача:
• діти з кола кривдника;
• однокласники;
• випадкові учні або ін..
Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.
Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра -- жертва.
6. Вправа "Відгадай хто"
Мета: навчити учасників тренінгу розпізнавати соціальні ролі булінгу.
Психолог. Зараз ми з вами об'єднаємося у 3 групи.
Завдання для кожної групи однакове. Ви отримаєте однакову кількість картинок і спробуєте серед них віднайти жертв булінгу, агресорів та спостерігачів. Кожна група представить свої напрацювання і пояснить, чому вона так думає.
7. Вправа "Тягар емоцій"
Мета: надати можливість учасникам відчути переживання, які виникають у жертви булінгу, виховувати почуття емпатії.
Психолог. Перед вами камінці та мушлі. Виберіть з них те, з чим у вас асоціюється негативна емоція.
Зараз кожен з вас назве ту емоцію, про яку подумав, і вкине камінець чи мушлю у мішечок.
Питання для обговорення:
1. Чи важко було виконувати вправу?
2. Як ви думаєте, емоції кого ми називали?
3. Що ви при цьому відчували?
8. Вправа "Чому так стається"
Мета: зʼясувати причини поведінки учасників булінгу.
Психолог. Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони тає є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати скомусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу обʼєднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва). Ви знову, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.
Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.
Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.
Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.
9. Вправа "Скринька безпеки"
Мета: формувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту у небезпечних для них ситуаціях.
Психолог. Завдання вправи полягає у тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:
1. Як захистити себе від булінгу.
2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.
Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну "скриньку безпеки".
Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.
Рекомендації:
1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.
2. Стримуй гнів.
3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.
4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).
5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.
6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.
7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
8. Усунь провокативні фактори.
ПАМʼЯТАЙТЕ!
• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.
• Ваша власність належить тільки вам.
• Ви маєте право на допомогу.
• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!
10. Вправа "Я зможу допомогти"
Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.
Психолог. Ви залишаєтеся працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути наша "Скринька безпеки" та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.
Ситуація 1.
Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.
Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.
І раптом…..СТОП!
Ситуація 2.
Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.
До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…
Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.
В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.
І раптом………СТОП!
Ситуація 3.
Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.
Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…
Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.
Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.
І раптом…….СТОП!
Питання для обговорення:
1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то вчому саме?
2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?
11. Підведення підсумків.
Психолог. Наше заняття закінчилося. А зараз прошу сказати: "Що вам найбільше запам’яталося?" "Що зможете за необхідності застосувати в житті?" "Чи збулися очікування?»