Тренінг "Профілактика професійного вигорання"

Профілактика професійного вигорання

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ №1

 

 

Мета: познайомити учасників тренінгу з метою та завданням тренінгових занять. Розкрити поняття: «тренінг», «стрес» та «емоційне вигорання». Розвивати рефлексивні навички. Сприяти встановленню контакту між учасниками та виявлення їхніх внутрішніх переживань

Хід заняття:

1. Вправа: «Моя колега…»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Хід вправи: психолог вітається з групою. Просить учасників по черзі назвати ім’я своєї колеги зліва та розказати про неї щось хороше, приємне. Психолог вітається першим і передає естафету колезі зліва.

 

Психолог пропонує скласти правила групи, за якими будуть працювати всі учасники:

• Щирість у спілкуванні.
• Принцип «тут і тепер».
• Таємниця.
• Не критикувати.
• Активна участь.
• Повага до мовця.
• Довіра.

 

2. Вправа : «Мене турбує у моїй роботі ...»

Мета: встановлення контакту між учасниками та виявлення їхніх внутрішніх переживань.

Матеріал: фломастери, аркуші паперу (можна у вигляді якоїсь фігури)

Хід вправи: психолог пропонує записати на аркуші паперу ті проблеми, які турбують педагогів щодо їхньої професійної діяльності та передати йому, після чого зачитує та пропонує обговорити дану проблему

 

Інформаційне повідомлення «Синдром «емоційного вигорання». (Додаток №1)

Рефлексія: поділіться вашими емоціями і почуттями, чи важко вам було визначити,що саме турбує вас у вашій роботі?

 

3. Вправа: “Стаканчик”

Мета: допомогти учасникам групи зрозуміти поняття «стрес»

Матеріал: пластиковий стаканчик, папір, ручка

Хід вправи: психолог ставить на долоню м’який стаканчик і говорить учасникам: “Цей стаканчик – для ваших найприємніших спогадів, почуттів, бажань. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, і те, що ви любите.” (записують на папері і кидають у стаканчик) Протягом кількох хвилин у кімнаті тиша, раптом ведуча зіжмакує цей стаканчик. Потім ведеться обговорення того, що відчули учасники і що їм захотілося зробити.

 

Запитання до учасників:

- Коли виникають такі почуття?

- Хто ними керує?

- Куди вони зникають потім?

Рефлексія: “Те, що ви зараз пережили – це реальний стрес, реальне напруження, і те, як ви це пережили, і є ваша справжня реакція на стрес, реакція на проблеми, які виникають у вас у спілкуванні з іншими людьми ”

 

4.Вправа :«Мій емоційний стан»

Мета:вчити учасників визначати свій внутрішній стан та уміти його висловлювати

Матеріал: аркуші паперу формату А3, фломастери

Хід вправи: психолог пропонує учасникам об’єднатися у 3 групи. Кожній групі потрібно підготувати гпрезентацію на тему: «Як зберегти душевну рівновагу в стресові ситуації», після завершення роботи презентувати (Додаток №2)

Рефлексія: що ви взяли для себе з даної вправи? якими методами будете користуватися у житті?

Підсумок вправи «Мій емоційний рівень»

Отже, важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з'явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?

    Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.

 Пам’ятайте, що подібне притягує подібне: чим ми цей світ наповнюємо     через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається. Як говориться у відомій приказці: «Що посієш, те й пожнеш».

 

5. Вправа «Самодіагностика ознак вигорання»

Мета:визначитирівеньпрофесійноговиснаження

Зміствправи:коженучасникотримуєзаздалегідьпідготовлені тренером бланки нижчеперерахованихдіагностичних методик (додаток 1) та почерговозаповнюєїх:

6. Рефлексія

Кожен учасник практичного заняття завершує речення: «Я сьогодні…», «Для мене сьогоднішня зустріч…» також відмітити, з яким настроєм завершує сьогоднішню зустріч.

 

 

 

 

Додаток №1

 

Інформаційне повідомлення «Синдром «емоційного вигорання».

За даними дослідження американського Національного інституту проблем здоров'я і професійної безпеки в наш час більше 35 млн. людей у всьому світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми. На початку 70 років XX ст. цей стан було визначено як синдром «емоційного вигорання». 

Існує так звана «група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання – це ті, хто працює у сфері «людина-людина» і в силу своєї професії змушені багато і інтенсивно спілкуватись з іншими людьми. Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина».

Синдром професійного (емоційного) вигорання — так називається серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї педагоги.

Результати досліджень вітчизняних науковців в професіях системи «людина-людина» свідчать, що ознаки синдрому вигорання мають :

• 80% лікарів;

• 65 % педагогів;

• 85% соціальних працівників,

• 60% працівників органів внутрішніх справ.

Специфіка роботи людей даних професій відрізняється тим, що в них присутня велика кількість ситуацій з високою емоційною насиченістю і необхідністю міжособистісного спілкування.

Як і ознаки емоційного вигорання?

Перша стадія походить непомітно й ми на неї не звертаємо увагу, в нас ще є інтерес до роботи та обов’язків, але ми помічаємо, що навантаження дуже велике. Друга стадія починається, коли інтерес до роботи, яку ми виконуємо щодня, знижується й виконувати її важко, ми починаємо погано спати. Зазвичай на цій стадії людина починає навантажувати себе ще більше і приходить фізична втома. Й наступна стадія – це і є хронічна втома, роздратування, коли людину все може не влаштовувати, вона шукає винних. Це через те, що людина погано спить, навантаження "оголили" її й вона потребує підтримки й допомоги.  Й остання стадія – це депресія й нервовий стан.

Як зрозуміти, що ви в стані емоційного вигорання?

Перш за все, це сон: якщо ви не можете спати, не відновлюєте сили, встаєте зранку і нічого не хочете. Дуже багато проблем починаються з того, що ми не дозволяємо собі отримувати задоволення від життя. Дозволяємо працювати, поки не впадемо, присвячувати себе іншим, але не собі. Це треба змінювати, інакше буде зруйноване ваше життя.

 

 

 

Що таке « Стрес»

 1.Стрес-це захисна реакція організму, яка допомагає йому подолати складні життєві ситуації. Викид у кров спеціальних гормонів підвищує тонус м’язів, збільшує кількість глюкози, зменшує потяг до сну. Під час стресу страждає, насамперед, імунна система, порушуються процеси регенерації тканин, блокується вироблення статевих гормонів та гормонів росту. Тривале перебування в стресовому стані призводить до виснаження, розвитку психосоматичних розладів.

 Патогенний вплив надмірного стресу на здоров’я людини відбувається за трьома основними напрямками: розлади опорно-м'язового апарату; порушення обміну речовин; погіршення психоемоційної регуляції .

 Профілактика негативного стресу на організм полягає в зменшенні часу або сили дії стресових факторів на людину засобами саморегуляції дихання , мислення та тонусу м язів.

 

 

Як допомогти собі коли ти часто знаходишся в стресовій ситуації?

3.Методи гармонізації психофізичного стану.

Людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому вплив на будь-яку з цих складових позначається і на інших. Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати в 3 групи:

1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).

2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану(вплив на емоційний стан).

3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду).

    Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло):

- достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму сну: засипати і прокидатись в один і той самий час);

- збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій);

- достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика

- танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота);

- фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої);

- масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам);

- терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість);

- аромотерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження);

- терапія мінералами;

- дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість);

- баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив).

    Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан):

- гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);

- музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій);

- спілкування з сім’єю, друзями;

- заняття улюбленою справою, хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм…).

- спілкування з природою(природа завжди дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії);

- спілкування з тваринами;

- медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи і т.д.);

- аутотренінги (самонавіювання)(емоційне напруження безпосередньо пов'язане з напруженням м'язів – у стані стресу організм входить у стан «бойової готовності» до активних дій; знімаючи напруження певної групи м'язів, можна впливати на негативні емоції, позбавитись від них);

Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду);

    Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції. Відомий дослідник стресу Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.