Тренінг програми що є функцією грошей,урок з економіки

  Психологічний тренінг " переосмислення функції Грошей"

 Данилової ІВ магістр- психолог.

Мета: Переосмислення власного ставлення до грошей, їхньої психологічної складової та переживання емоцій з цим пов’язаних.

Сценарій СПТ:

1. Пояснення студентам мети та задач заняття.
2. Вироблення групових норм. Розминка-підготовка до заняття.
3. Виконання вправ на переосмислення ставлення до грошей.
4. Групове обговорення та рефлексія.
5. Завершальна вправа тренінгова програма

Насамперед для мене суть переосмислення грошей це є сутевою проблемою на сьогодні,оскільки зараз таке життя ,що  без грошей обойтись не можна.

На сьогодні це головна цінність нашого життя.

Гроші визнають наш статус"благо" існування ,цінності та матеріальних потреб.

Без грошей не можлисве існування

За допомогою грошей ,та їх способом вміти заробляти гроші в кожного своє,ставлення до гршей кожне свое,такі тренінги та семінари, зустрічі та заходи, що передбачають участь груп незнайомих між собою людей. Тематика навчання може відрізнятися за змістом: права людини, стійкий розвиток, розбудова громади, соціальне підприємництво, гендерна рівність, соціальна інклюзія, протидія насильству, вирішення конфліктів тощо. Водночас, загальною рисою тренінгів є використання інструментів неформального навчання: ігор, вправ, розв’язання практичних завдань та ситуацій, а також мінімальна кількість лекцій і теорій.

Вправи, що використовують під час тренінгів, можна класифікувати залежно від їхніх цілей: криголами, розминки, комунікативні, тематичні, командоутворення, рефлексивні тощо.

 Ці вправи служать для представлення та знайомства учасників, налаштування членів групи на певний розумовий стан для майбутньої сесії. Вправи можуть варіюватися залежно від типу та тематики навчання, розмірів групи та ступеня знайомства членів групи з другом.

Розминки (енерджайзери)

Розминки призначені для досягнення активної участі групи. Вони використовуються під час спаду в середині дня або під час послаблення уваги групи. Розминки можуть мати форму стимулюючих головоломок або фізичної активності, яка піднімає людей із місць і змушує їх рухатися. Секрет цих вправ у їхній спонтанності. Під час  розробки курсу тренеру варто мати в арсеналі кілька підходящих вправ, які можна використовувати в будь-який момент, коли увага групи починає зникати.

Командоутворення

Мета таких вправ — покращити відносини людей у групі під час тренування. Ці завдання є складними для тренерів, оскільки спрямовані на самостійну роботу учасників у невеликих групах (зазвичай розв’язання якої-небудь проблеми). Зазвичай ці завдання займають більше часу, ніж інші вправи. Завдання тренера — стежити за роботою груп і сприяти їхньому руху до заданої цілі.

Підведення підсумків та рефлексія

Наприкінці будь-якого навчання передбачається отримання тренером зворотного зв’язку від учасників, а також оцінка результатів навчання й досягнення поставлених цілей на тренінгу членами групи. Підведення підсумків може бути у формі групового обговорення, графічних методів, інтерв’ю, заповнення анкет, самоаналізу.

Нижче пропонуються приклади вправ, які можна використовувати як на тренінгах, так і заходах за участю великої кількості людей.

Ігри та вправи для знайомства (криголами)

Імена та прикметники

Мета: запам’ятати імена учасників

1. Учасники стають у коло.

2.Перший учасник називає своє ім’я та прикметник на ту ж букву. Наприклад, великий Володимир або прекрасна Поліна.

(Що для них ознає функція грошей)

3.Кожен наступний учасник спочатку повторює імена і прикметники попередніх учасників, а потім називає своє ім’я та прикметник.

4. Якщо група велика, можна обмежити повторення до останніх 4–5 учасників.

Моя буква

Мета: розтопити лід, краще пізнати учасників

Опис:

1. Кожен учасник вибирає собі будь-яку букву алфавіту й озвучує її всій групі або сусідові.

2. Протягом 2 хвилин учасники підбирають якомога більше слів, які описують їх і починаються на обрану літеру.

3. Кожен учасник ділиться своїми словами з групою

Наприклад: мене звуть Вікторія й моя буква П. Я практична, пунктуальна, розуміюча і прямолінійна.

Можна написати свої імена й букви на постерах, а потім розвісити їх на стінах для загального ознайомлення протягом дня. Якщо група учасників дуже велика, потрібно спочатку розділити її на невеликі команди.

Інтерв’ю

Мета: познайомитися, зав’язати контакти

Тривалість: 10 хв на пару для інтерв’ю, 2–3хвилини на презентацію кожної людини

З теми "функції грошей "

1.Учасники розподіляються на  пари.

2. Вони малюють на папері обриси руки або тіла партнера й заповнюють відповідями на питання інтерв’ю: ім’я, вік, брати й сестри, робота, заняття, хобі, щось особисте, очікування від семінару.

3. Кожен представляє учасникам свого партнера з допомогою листочка з відповідями.

Мета: представити учасників один одному в позитивному, оптимістичному ключі, який підкреслює цінність учасника для групи.

Розмір групи: до 20 осіб

1. Учасники стають у пари

2. Протягом хвилин учасники опитують один одного і краще пізнають.

3. Потім кожен учасник представляє групі свого партнера.

4. Подання має представити людини в найкращому вигляді, «продати» його, показати його цінність для тренінгу або отриманого завдання.

Поясніть учасникам, що мета вправи — успіх, а не просто представлення свого партнера. Потрібно показати членам групи яким цінним активом для команди або групи є людина. Можна змінити завдання, щоби кожен учасник представляв себе, показуючи яку цінність він може представляти для команди.

Як ми схожі!

Вправа допомагає учасникам краще пізнати один одного, а також дозволяє обговорити питання, пов’язані зі встановленням контакту зі співрозмовником, покупцем, клієнтом тощо.

Необхідні матеріали: папір, олівці, призи.

Час: 10–15 хвилин.

Розмір групи: 10–20  осіб.

1.Тренер просить групу розбитися на пари й пояснює, як буде проходити вправа.

2. Кожна пара повинна якомога швидше знайти й записати 10 характеристик, вірних для них обох. Не можна писати загальнолюдські відомості, такі як «у мене дві ноги». Можна вказати, наприклад, рік народження, місце навчання, хобі, сімейний стан тощо.

3. Після того як 10 характеристик записані, кожен член групи обирає іншого партнера й повторює те ж саме з ним.

4. Той, хто швидше за всіх знайде 10 якостей, які об’єднують його з п’ятьма іншими учасниками, отримує приз.

5. Після вправи тренер обговорює, що спільні риси можна знайти будь із ким (клієнтом, партнером, колегою тощо).

Чарівний ящик

Мета: познайомитися один з одним, розтопити лід між учасниками

1. Кожен учасник підходить до коробки, дивиться всередину й каже одну хорошу річ про людину, чиє фото він бачить всередині, не відкриваючи групі секрету, хто там. Коли учасники заглядають у коробку, вони бачать там своє відображення, тобто повинні сказати щось хороше про себе.

2. Наприкінці  вправи тренер каже, що гра має  безліч позитивних рис і в учасників буде шанс проявити ці риси під час тренінгу (навчання)

Це можна довести на спеціальній тренінгової програми.

Такий тренінг іде у вигляді уроку,вигляді ігор.

Сцинарій розроблений на прикладі   студентів які навчаються на третьому курсі філологічного факультета

 Назва тренінгу "психологічний тренінг "функція Грошей"

Цільова група-3курс студенти

Кількість учасників – максимум 10студентів.

Переважаючі рівні навчальних досягнень – початковий і середній.

Тривалість – 25 хвилин.

Пяснення теми  студентам ,їх розуміння.

Тема Гроші: їх функції та види

Операційні цілі вчителя психолога – розкрити тему уроку, розвивати навички взаєморозуміння та виховувати економічну грамотність.

Після закінчення уроку учень знає:

- знає: сутність грошей, їх функції та види;

- розуміє: значення грошей в економіці та суспільстві;

- вміє: працювати у системі тренінгу.

Методи та техніки – тренінг.

Обладнання: стікери, папір, маркери, ІКТ, підручники.

Допоміжні матеріали: зображення поля очікувань і скриньки набутих знань, плакат з правилами тренінгу, слогани, картки для руханки «Знайди пару».

Зміст тренінгового заняття

1. Привітання.

1.1. Вчитель психолог  оголошує тему і мету заняття.

1.2.вчитель  вказує на основні поняття та терміни які будуть використовуватися під час заняття (доцільно проводити такі заняття для дітей, наскільки правильно потрібно користуватись грошима  ).

2. Вправа «Знайомство»  – «Гроші для мене – це…»

Мета: налаштування учасників на розгляд проблеми заняття та активізація їх уваги.

2.1. Вчитель налаштовує учасників на тему заняття: «Ринкова економіка «розмовляє мовою грошей». Для того, щоб зрозуміти мову ринку, треба з’ясувати, що таке гроші. Л.Макконнел писав: «Гроші зачаровують людей. Гроші мучать людей, які у поті чола заробляють їх. Люди вигадують найоригінальніші способи, щоб роздобути їх і найрізноманітніші способи, щоб розтратити їх…
    Люди зроблять майже все заради грошей. Гроші – зроблять майже все для людей. Гроші – це загадка, яка змінює людей, приваблює і зачаровує.»

Для мене гроші – це можливість спокійно дивитися у майбутнє…»

2.2. Учасники, студенти   сидять колом та передають по черзі імпровізовану велику монету.

2.2. Студент  що отримав «монету» представляється та продовжує запропоноване речення. Наприклад: «Надія, гроші для мне, це – можливість отримати престижну освіту за кордоном».

 

3. Мета: налаштувати групу на плідну роботу, співпрацю учасників і ведучого.

3.1. Психолог звертається до учасників із запитанням: «Хто бажає зачитати наші правила роботи?»

3.2. По ходу озвучення  кожного правила ведучий з’ясовує в студент його значення.

3.3. Після розгляду всього переліку ведучий може запитати: «Чи є необхідність дописати якесь нове правило?»

4. Вправа «Очікування»

Мета: дати можливість учасникам визначити свої очікування щодо теми заняття.

4.1. Вчитель роздає кожному учаснику по стікеру (клейкому папірцю).

4.2.  Психолог нагадує учасникам тему заняття та пропонує сформулювати та записати на стікерах власні очікування щодо своєї участі у занятті.

4.3. Учні по черзі  зачитують свої очікування.

4.4. Психолог пояснює: «Сьогодні, недаремно, на ваших стікерах зображені монети, адже, вони – головний об’єкт нашого дослідження. Той з вас, чиї очікування від тренінгу збудуться,  зможе помістити їх у скарбничку власних знань»  та пропонує учням закріпити  стікери на зображенні поля очікування.

4.5. По завершенні ведучий проводить коротке обговорення.

5. Вправа «Візуалізація»

Мета: допомогти учням запам’ятати інформацію за допомогою візуальної подібності з відомими дорожніми знаками.

5.1. Вчитель звертає увагу не те, що  попередня вправа показала можливість грошей  задовольняти зовсім різні потреби.

5.2. Психолог запитує студента, чи можна  вважати гроші універсальним благом; обговорюють це питання.

5.3. Вчитель  демонструє плакат із стилізованим інформаційним знаком з написом: «Універсальне благо. ТАК».

5.4. Псизологія запитує учасників про те, чи  всі наші потреби можна задовольнити за допомогою грошей? Учасники обговорюють це питання.

 5.5. Вчитель демонструє плакат із стилізованим знаком «Проїзд заборонено» + напис «Універсальне благо. НІ»

5.6. Вчитель робить висновок: «Гроші для господарського життя суспільства важливі не самі по собі, а з огляду на виконувані ними функції.»

6. Вправа «Мікс»

Мета: допомогти студентам засвоїти інформацію за допомогою прийомів ейдетики.

6.1. Вчитель  пояснює функції грошей (засобу обігу, засобу платежу, міри вартості, засобу нагромадження, світових грошей), поєднуючи візуальні образи комп’ютерної презентації та малюнків-схем і пояснення.

7. Вправа «Дешифрувальник»

Мета: закріпити  уміння учасників працювати в групі, надати можливість проявити фантазію та креатив за допомогою творчих завдань.

7.1. Вчитель  пропонує учасникам розділитися простим розрахунком (адже гроші рахунок люблять) на групи: «Один. Два. Три. Чотири»

7.2. Усі групи отримують один із слоганів та  за допомогою підручника (с.47) розшифровують одну із функцій грошей.

7.3. Дві групи демонструють присутнім свій варіант розшифровки за допомогою малюнка, а дві інші – пантоміми.

7.4. Учасники трьох інших груп вгадують функцію, згідно з побаченим.

8 Висновки

8.1. Питання для обговорення:

- Що таке гроші?

- Які функції грошей?

- Які види грошей вам відомі?

8.2. Висновок вчителя: гроші виконують різні функції та мають різний вигляд. Однак, окрім монет та паперових грошей в сучасному світі існують замінники грошей (чеки, векселі, банківські пластикові картки),  банківські рахунки або депозитні гроші та міжнародні гроші.

Мета: емоційне завершення тренінгу.

Практичне значення.

Отже щотаке гроші .На сьогодні стати в коло, взятися за руки і хором сказати: «Гроші – для життя, а не життя заради грошей!»,це частина тренінгової прогвами.

Гроші виникли в результаті обміну .

Уявімо землероба, який продає продукт своєї праці, а взамін отримує йому необхідний товар. Так, наприклад, стародавні фінікійські та грецькі купці не тільки торгували товаром, а й надавали послуги з перевезення вантажів та пасажирів. Процес еволюції грошей полягав у тому, що людство перейшло від «штучних» грошей (худоба, хутро, прикраси, тканини і т.д.) до «вагових» грошей, коли вагова кількість певного товару, скажімо сіль, метал, зерно ставали грошовою одиницею. А пізніше роль грошей почали виконувати золото та срібло. Відбувся такий собі перехід від вагових металевих грошей до їх монетарної форми, коли за гроші хотіли шматки металу певної маси, форми, сплаву з клеймом, яке засвідчувало їх товарний вміст. Спочатку ці монети карбували купці, як приватні особи, що стали посередниками між  виробником і покупцем та надавав послуги з продажу товарів. Потім за купцем з’явився  міняйло, який позичав гроші для обслуговування товарообігу. 

По-перше, для того, щоб продукт (товар), послугу можна було придбати (купити, продати) або обміняти за  певну кількість грошей, наприклад, 1 кг цукру за ціною 12,99 грн., тобто  гроші мають міру вартості, яка зазвичай прирівнюється  до якогось єдиного масштабу. Еквівалентом, який виступає таким  масштабом являється ваговий вміст золота або срібла. Золото та срібло – єдині дорогоцінні метали, які   не знецінюються.

 Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші стали виконувати функції світових.

Етимологія 

Слово «гроші» походить через ст.-чеськ. groš або дав.-в.-нім. grosch(e) від лат. grossus denarius — «великий денарій»)[1]. Вперше монету з назвою грош (гріш) відкарбували у XII столітті в Генуї, Флоренції, Венеції. Пізніше назва перейшла до срібних монет Франції, Чехії, Угорщини, Польщі. В Австрії (до переходу на євро) та Польщі (до теперішнього часу) розмінна монета називається «грошем».

На території Русі монета «грош» чеського походження відома з XIV сторіччя. У Московії срібна монета «грош» мала обмежений обіг з 1530-х років та дорівнювала двом копійкам або чотирьом деньгам. В 1654 році ненадовго з'явився мідний грош, прирівняний до двох копійок. Слово «грош» чи «грошевик» стало загальновживаною назвою 2-копійкової монети. Після входження у 1815 році до складу Російської імперії Царства Польського, грошовою одиницєю для цієї частини держави стає злотий, що поділявся на 30 «грошей». Монети з номіналом у російсько-польських «грошах» знаходилися в обмеженому обігу і в інших частинах Імперії, особливо прилеглих до Царства Польського.

Поступово слово «гроші» стало означати мірило вартості та засіб обігу.

Історія виникнення Функції грошей 

Гроші виконують ряд важливих функцій:

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін та встановлює певну грошову одиницю для розрахунків — національну валюту.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.

Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Види грошей Редагувати

За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні)[3]:

Повноцінні — це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. До повноцінних відносять товарні та металеві гроші.

Неповноцінні гроші — це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них належать паперові, кредитні гроші та білонна монета.

Змішані форми грошей ─ гроші, якими користувалися в період переходу від повноцінних до неповноцінних грошей.[4]

Товарні гроші — це різновид грошей, які є товаром (наприклад худоба, зерно, мушлі, хутра). Тобто предмети, які можна безпосередньо використовувати, проте одночасно вони виступають і як еквівалент вартості інших товарів. Купівельна спроможність товарних грошей ґрунтується на вартості, властивій конкретному товару, який виступає в ролі грошей.

Металеві гроші спочатку з'явилися як шматки металу різної форми та ваги. З часом вони трансформувались у форму монет. Монета — грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.

Паперові гроші — це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.

Кредитні гроші — це права вимоги до фізичних або юридичних осіб, спеціальним чином оформлений борг, зазвичай у формі переданого цінного паперу, які можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів. Оплата по таким зобов'язанням зазвичай проводиться у визначений термін, хоча є варіанти, коли оплата проводиться в будь-який час на першу вимогу. Кредитні гроші несуть в собі ризик невиконання вимоги. Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.

Грошові агрегати Вартість грошей. Вартість грошей, як засобу обігу, визначається їх купівельною спроможністю. Купівельна спроможність не обов'язково повинна бути обумовлена реальною вартістю, наприклад, вартістю золота, з якого гроші виготовлені або на яке вони легко і гарантовано можуть бути обмінені (золотий запас). Вона визначається довірою до емітенту власників грошових коштів.

Інфляція.

Рівень інфляції у світі на 2007 рік

Інфляція (від лат. inflatio — роздування)  — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.[6][7].

Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін, що, в свою чергу, є вираженням вартості набору товарів (послуг) в певний період часу, %. Найпоширенішим показником для розрахунку інфляції є:

індекс споживчих цін (ІСЦ, англ. CPI — Consumer Price Index)

індекс цін виробників (ІЦВ, англ. WPI — Wholesale Price Index, PPI — Production Price Index);

дефлятор ВВП (англ. GDP deflator).

Паритет купівельної спроможності Редагувати

Докладніше: Паритет купівельної спроможності

Парите́т купіве́льної спромо́жності (ПКС; англ. purchasing power parity, PPP) — поняття, яке використовується в різних контекстах:

У економічній теорії паритетом купівельної спроможності називається формулювання закону єдиної ціни для міжнародних ринків: купівельна спроможність деякої суми на одному ринку повинна бути рівна купівельній спроможності цієї ж суми на ринку іншої країни, якщо перевести дану суму за поточним обмінним курсом в іноземну валюту.

Під паритетом купівельної спроможності може матися на увазі також фіктивний обмінний курс двох або декількох валют, розрахований на основі їх купівельної спроможності стосовно певних наборів товарів і послуг.

Закон Грешема Редагувати

Докладніше: Закон Грешема

Закон Грешема — економічний закон, названий на честь англійського фінансиста Томаса Грешема (1519 — 1579) про співвідношення між різними валютами.

Визначення[8]: Переоцінені державою гроші витіснять з обороту недооцінені державою гроші. («Money overvalued by the State will drive money undervalued by the State out of circulation.»)

 

Грошова система Докладніше: Грошова система.

Грошова система — це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування. Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки.

Кожна з нині діючих грошових систем мають багато спільних ознак та включають такі елементи:

грошову одиницю;

види державних грошових знаків;

масштаб цін;

валютний курс;

порядок готівкової й безготівкової емісії та обігу грошових знаків;

регламентацію безготівкового грошового обігу;

правила вивозу й ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків;

державний орган, який здійснює грошово — кредитне й валютне регулювання.

Оскільки грошові системи — це складні економічні системи, що перебувають у стані розвитку і змін, то їх слід розглядати з різних боків:

залежно від панівних економічних відносин можна визначити два типи грошових систем: a) ринкового типу, який характеризується вільним функціонуванням грошей, грошово — кредитним регулюванням на рівні банківської системи, використання переважно економічних важелів підтримання стабільності грошового обігу тощо; b) неринкова грошова система, якій властиві адміністративно — командні методи і важелі управлінням виробництвом та обміном, а панівним було регулювання виробництва і обміну для зближення і витіснення Товар — Гроші — Виробництво і грошового обігу;

залежно від рівня входження національної економіки у світовій ринок і глибини міжнародного поділу праці виділяють: a) грошові системи відкритого типу — відсутні обмеження у формуванні валютних курсів та обмінних операцій, вільне переміщення грошових ресурсів до країни та за її межі, в обігу перебуває вільно конвертована валюта, діють інші важелі підтримання національного грошового обігу як інтегрованої частини світового господарського і грошового обігу; b) грошові системи закритого типу. В них переважно панують адміністративно — командні важелі управління суспільним виробництвом, відсутня вільна конвертованість національної грошової одиниці на іноземні валюти, діють численні обмеження у валютних операціях тощо.

залежно від форми грошей у обігу є 2 типи грошових систем: a) якщо роль загального еквіваленту виконують благородні метали, то такі системи грошового обігу називають грошовими системами металевого обігу. У них грошовий товар безпосередньо перебуває в обігу і виконує всі функції грошей, а кредитні гроші є безперешкодно розмінюваними на дійсні гроші; b) система обігу кредитних і паперових грошей, коли благородні метали з обігу вилучено, а в обігу перебувають знаки вартості.

Закон грошового обігу Редагувати

Докладніше: Закон грошового обігу

Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

 

Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:

M — об'єктивно необхідна маса грошей;

ΣPQ — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

ΣК — сума продажів товарів і послуг у кредит;

ΣП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;

ΣВП — сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;

V — швидкість обороту грошової одиниці за рік.

По-друге, для  обігу, тобто гроші мають здатність переміщатись , обмінюватись. Це посередники, що використовуються при обміні від початку угоди  придбання (купівлі)  товару  та отримання грошей  до її завершення, оплати  грошей за придбаний товар.  В наш час , після виникнення кредиту та розвитку економіки на перший план виходить функція засобу платежу, яка включає в себе функцію засобу обігу і трансформується у функцію засобу розрахунків. Цьому сприяє використання пластикових карток та інших електронних інструментів розрахунків, що дозволяють розплачуватися шляхом перерахування з банківського рахунку, а також здійснення оптових і роздрібних покупок.

По-третє, для здійснення платежів, тобто можливістю здійснювати платіж, якщо  час платежу не збігається з часом оплати, таким чином  товари  можна продавати у кредит з відстрочкою платежу.

По-четверте, для  заощаджень та накопичення. В даному випадку роль грошей полягає в накопиченні, формуванні, розподілі та перерозподілі національного доходу країни , вони  утворюють заощадження для  населення. Це так званий золотовалютний резерв, який дозволяє  зберігати рівновагу  в економіці.

По-п’яте, для міжнародних розрахунків,тобто світові гроші. Для прикладу, запровадження  єдиної валюти євро, якою розраховуються країни, що входять до Європейського Союзу.

Найбільш характерними функціями грошей для розвиненої економіки є  міра вартості, засобу нагромадження та засобу розрахунків, а засіб обігу залишається в дуже невеликих розмірах.

В Україні використовується дві форми розрахунків: готівкова, тобто  “живі» гроші  та безготівкова (по перерахунку, переказу). Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.  Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі, або ж готівкою  якщо інше не встановлено законом (тобто з застосуванням РРО чи без).

Безумовно, ми звикли використовувати готівку (гривню, монети) при купівлі, продажі товару, послуги, і це є не завжди зручно, але розвиток нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів невпинно та швидко впроваджуються в систему таких розрахунків та створюють потужну конкуренцію паперовим грошам.

Особливо хочу відзначити  розвиток  такої  форми  розрахунків, як  розрахунки за допомогою платіжних систем (електронні гроші), що  максимально дозволяє зменшити  кількість операцій з готівкою і  готівкової маси в обігу. За допомогою електронних грошей можна  здійснювати оплату  за будь-що в режимі он-лайн, купувати квитки, поповнювати телефони тощо… при цьому це зручно та швидко. І власне, з переходом до нових платіжних інструментів та сучасних технологій платежу  зникне необхідність готівкових розрахунків, гроші  стануть віртуальні.

Що таке електронні гроші? Це умовна назва грошових коштів, засобів, які використовуються в електронній системі  банківських послуг, для безготівкових платежів і розрахунків через систему електронних платежів (СЕП). За своєю сутністю це кредитні кошти, що обертаються не за допомогою паперових, металевих  грошей, а шляхом запровадження у сферу розрахунків комп’ютерної техніки  і новітніх  систем зв’язку через банківські автомати-касири (банкомати), термінали, кредитні картки і т.п. Широке ж застосування «пластикових» грошей – магнітних карток дозволяє швидко і вчасно здійснювати взаєморозрахунки, а значить рух товарів та грошей. А що є простішим, підійшов до банкомата – зняв готівку, використав термінал для оплати товару, послуг, або ж поповнив рахунок. І це невеликий перелік операцій в системі електронних платежів (приймання, передачі, обробки та захисту інформації про рух коштів). 

Отже на сьонодні дана психологічна тенінгова програма є ефективною.

Закріпленнятакої програми дає змогу оціпити правильне становише грошей для чого вони є., та як вплисають гроші на життя людей.

У всьому світі (і Україна  далеко не остання в цьому напрямку країна)  розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій. Тому, електронні гроші широко залучаються до обігу і стають важливим інструментом фінансової інфраструктури економічно розвинених країн. Прогрес швидко входить в життя бізнесу, поліпшує банківську діяльність, торгівлю, сферу послуг, пошту, громадське харчування, аптеки, інші суб’єкти, які на сьогодні здійснюють господарські  операції саме через платіжні системи, використовуючи електронні гроші.

Як, бачите, гроші видозмінились, набули інших форм, розрахунків, але значення  та ролі не змінили. Їх придумали ми як засіб обігу, міри вартості, платежів, накопичення, але вони призначені саме для служіння людству, тож нехай виконують лише призначені їм функції,   та  виступають мірою добра та благочинності…

 

CПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Полянський П. Абетка рівності. // Програма Розвитку ООН в Україні, 2007.

2. Жіноче лідерство. Підручник для тренерів. // Жіночий консорціум ННД-США. –

К., 1997.

3. Ефективне запобігання та реагування на випадки насильства в сім’ї.

Методичний посібник для тренерів з проведення тренінгів для дільничних

інспекторів міліції. // Заг. ред. Павлиш С., Христова Г. Авт. кол.: Кочемировська О.,

Стрейстяну Д., Христова Г. – Запоріжжя: Друкарський світ, 2010. – 364 с.

4. Красій В., Федькович Г., Чумало М. Насильство в сім’ї: захист прав потерпілих. –

Львів: «Львівська політехніка», 2008.

5. Наш вибір – ґендерний паритет в Україні / Видання здійснене в рамках проекту за

підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні. – Рівне, 2008.

6. Основи теорії ґендеру. Навчальний посібник. // Відповідальний редактор

Скорик М. М. – Київ: «К.І.С.», 2004.

7. Трохим І., Федькович Г., Чумало М. Подолання насильства в сім’ї. – Львів: «Львівська

політехніка», 2008.

8. Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International,

1 Easton Street, London WCIX 8DJ, United Kindom. Український переклад видання

підготовлено Українською асоціацією «Міжнародна амністія» за сприяння

Міжнародного секретаріату Міжнародної амністії та Голандської секції

Міжнародної амністії, 1997.

9. Кіммел Майкл С. Ґендероване суспільство. – К.: Сфера, 2003.

10. Предотвращение домашнего насилия и торговли людьми. Учебник по проведению

тренингов. – К.: Winrock international, ЗАТ «НІЧЛАВА», 2002. – 251 с.

11. Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні. Правові, соціальні,

психологічні та медичні аспекти // За заг. ред. О. Кечимировська Авт. кол.:

Бондаровська В. М., Кочемировська О. О., Лактіонова Г. М., Онишко Ю. В.,

Христова Г. О. – К.: ФОП Клименко Ю. Я., 2010. – 372 с.

 

12. Дейнека О. С. Символизация денег: опыт эмпирического

исследования / О. С. Дейнека // Проблемы экономической

психологии. Том 1./ отв.ред. А. Л. Журавлёв, А. Б. Купрей 

ченко. – М.: Изд во “Институт психологии РАН”, 2004. –

С. 207 240.

13. Дейнека О. С. Экономическая психология : [уч. пос.] / О. С. Дей 

нека. – Спб : Питер, изд. С.Петерб. ун та, 2000. – 160 с.

14. Донцов А. И. Концепция социальных представлений в

современной французской психологии / А. И. Донцов,

Т.П. Емельянова. – М.,1987 – 128 с.

15. Козлова Е. В. Психологические основы экономической

социализации: [уч. пос.] / Е. В. Козлова. – Великий Новгород:

НовГУ ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 160 с.

16. Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев. – М.:

Издательство Московского психолого социального института;

Воронеж : Изд во НПО “МОДЭК”, 2003. – 356 с.

17. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения

личности / под ред. В. А. Ядова. – Л. : Наука, 1979. – 264 с.

18. Фернам А. Деньги. Психология денег и финансового поведе 

ния / А. Фернам, М. Аргайл; [пер. с англ. А. Можаева и др.]. –

Спб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2005. – 352 с.