Тренінгове заняття
для учнів 8 класу
«Психологічне здоров’я підлітка»
Тема: Психологічне здоров’я підлітків.
Мета: навчити учнів визначати життєві цінності; надати інформацію про психічне здоров’я, можливість учасникам усвідомити наявність в житті факторів, що руйнують здоров’я; з’ясувати найбільш поширені причини залучення підлітків та молоді до шкідливих звичок; розвинути навички протистояння соціальному тиску та аргументованої відмови; сприяти формуванню толерантного ставлення до людей.
Завдання тренінгового заняття – розвинути вміння розуміти іншого, щоб допомогти покращити якість життя кожного, навчити учасників визначити життєві цінності; сформувати в них відповідальне ставлення до власних вчинків. Надати можливість самостійного усвідомлення, що кожна людина власними думками та діями будує своє майбутнє. Знання та переконання, здобуті учасниками впродовж заняття, допоможуть їм в цій справі.
Обладнання: папір А4, плакати, маркери, музичне супроводження.
І. Вступне слово.
Існує вислів „Всі хвороби від нервів». Сьогодні ми спробуємо розібратися що є основою психічного здоров’я людини, як і що його формує і як зробити так, щоб його зберегти надовше.
ІІ. Вправа „Знайомство”.
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, сприяти згуртованості групи.
1. На початку ведучий наголошує, що кожна людина – це унікальна істота. І кожному з нас необхідно вірити у свою винятковість.
2. Ведучий дає завдання: „Подумайте, у чому виявляється ваша винятковість, унікальність. Аргументуйте своє твердження і презентуйте себе, продовживши речення, наприклад „Я – подарунок для людства, тому що ...”, на обмірковування 3 хв”.
3. Далі учасники презентують себе по колу.
4.Запитання для обговорення:
- чи важко вам було знайти в собі унікальність?
- які думки викликають у вас почуті повідомлення?
- чи є ця унікальність вашою цінністю?
- чи поважаєте ви цінності інших людей?
- чи може впливати ваша цінність на взаємини з людьми?
- чи може бути цінністю ваше здоров’я, психічне здоров’я?
ІІ. Вправа „Очікування” (феєрверк).
Мета: визначити власні очікування учасників, активізувати їх увагу та готовність до роботи.
Для проведення даної вправи напередодні необхідно вирізати з паперу коричневого кольору кружечки – заряди для феєрверку та різнокольорові паперові зірочки по кількості учасників.
1. Ведучий роздає учасникам кружечки – заряди і пропонує написати очікування від роботи на занятті. Поки учасники готуються, ведучий вивішує плакат „Очікування”.
2. На наступному етапі учасники проговорюють очікування і віддають ведучому.
3. Ведучий прикріплює кружечки щільно один біля одного у лівому нижньому куті плакату у напрямку до центру, а потім домальовує малюнок – „Пушку”, так, щоб заряди опинились в середині намальованої пушки.
4. Обговорення.
Запитання для обговорення:
- чому важливо ставити конкретні цілі на заняття?
ІІІ. Мозковий штурм „Психічне здоров’я – це...”.
Мета: визначити, що таке психічне здоров’я.
1. Ведучий запитує учасників: „Як ви думаєте, що таке психічне здоров’я?” Усі відповіді учасників записуються на плакаті.
2. Після цього ведучий зачитує всі визначення і підсумовує їх, подаючи інформаційне повідомлення „Психічне здоров’я”.
ІV. Інформаційне повідомлення „Психічне здоров’я”.
Психічне здоров’я – це набагато більше, ніж просто відсутність психічних захворювань. Психічне здоров’я – це те, що ми всі бажаємо мати, причому незалежно від того, чи знаємо ми що це таке. Коли ми говоримо про щастя, душевний спокій, радість або задоволеність, ми говоримо про психічне здоров’я.
Психічне здоров’я – це стан психосоматичного і психологічного благополуччя, який ґрунтується на відчутті і цінності власного „Я” людини, її здатності досягати згоди з самим собою та іншими на основі доцільної, з огляду на умови навколишньої дійсності, регуляції поведінки і діяльності. Воно забезпечує активність поведінки людини, належний рівень її адаптованості та самодостатності у навколишньому природному і соціальному середовищі. Додаток 1.
V. Вправа „Здоровий спосіб життя: аргументи за і проти”.
Мета: підвести до усвідомлення ризиків щодо втягнення себе до негативних звичок та вчинків.
1. Ведучий об’єднує учасників у дві групи, надає їм маркери та по великому аркушу паперу.
2. Ведучий дає групам завдання: першій групі – перелічити причини, з яких деякі підлітки вдаються до шкідливих звичок, а другій групі – перелічити причини, з яких підлітки приймають рішення вести здоровий спосіб життя (час на виконання 7 хв.).
3. Через 7 хв. групи презентують свої напрацювання, закріпивши їх на дошці.
4. Після цього ведучий проводить обговорення.
Запитання для обговорення:
- які найбільш поширені негативні наслідки шкідливих звичок можна виділити (записуються на дошці).
На наступному етапі ведучий наголошує на тому, що необхідно володіти стратегіями відмови, і пропонує учасникам інформаційний матеріал „Стратегії як сказати : „Ні!” (у вигляді плакату демонструється на дошці).
Додаток 2.
VІ. Рольова гра „Вибачення” ( в парах).
Мета: закріпити знання про прийоми вибачення; сприяти формуванню вміння робити усвідомленні висновки.
Нотатка: важливо обом учасникам зуміти вибачити іншого та попросити вибачення самому.
1. Уявіть собі ситуацію, що при вирішенні конфлікту ви образили свого друга. Чи будете ви просити вибачення і як ви будете це робити?
1. Ви пообіцяли друг прийти й допомогти але не прийшли і не повідомили його. Ваші дії.
2. Учасники працюють в парах.
3. Після проведення гри обговорення.
Запитання для обговорення:
- що відчували, коли грали ролі?
- чи вдалось вам досягти мети вашої ролі (вибачити чи вибачитись)? Чому?
- які висновки ви можете зробити завдяки виконанню цієї вправи?
- чи може поведінка в ситуації конфлікту, непогодження, призвести до стресу?
Обговорення.
Запитання для обговорення:
- що таке стрес, як його уникнути?
До уваги ведучого! На цьому етапі ведучий пропонує учасникам вийти з ролей. Для цього учасникам необхідно підвестись, подякувати один одному за роботу, обернутися навколо себе, назвати власне ім’я, привітати оплесками.
VІІ. Інформаційне повідомлення.
Напружені стосунки вдома, проблеми у школі, втрати близької людини, почуття самотності, конфліктні ситуації... І це ще неповний перелік тих ситуацій, які можуть призвести до стресу.
Відомий дослідник стресу М.Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами трапляється, а те, як ви це сприймаєте. Стрес іноді є необхідним явищем у житті людини. Він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність і творчість. Стрес вчить нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати свої сили і ставати впевненими в собі. Але, водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи. Що ж таке стрес?
Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника незвичайної ситуації.
Стресами різного ступеня інтенсивності наповнене життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, а інші – ні.
Що вам ніколи не принесе полегшення в стані стресу:
VІІІ. Вправа „А чи знаєте ви способи порятунку від стресу?”
1. Усім присутнім на занятті роздають аркуші з інформаційним матеріалом „А чи знаєте ви способи порятунку від стресу?” Додаток 3.
2. Протягом кількох хвилин кожен учасник ознайомлюється зі змістом карток і по колу представляє свою. Першим починає ведучий.
Висновок:
IХ. Підсумок. Вправа „Феєрверк”.
Мета: закріпити в учасників знання, отримані в ході заняття, зв’язати їх з власним життям.
1. Ведучий пропонує учасникам протягом 4 хв. написати на розданих їм кольорових зірочках свої враження від заняття, продовжуючи фрази:
- я навчився (-лась) ...;
- я дізнався (-лась) ...;
- найважливішим для мене було ...;
- я знайшов (-ла) підтвердження тому, що ... .
2. Учасники прикріплюють зірочки на плакаті „Очікування”, створивши таким чином феєрверк.
Увага! Стежте за:
Додаток 1
Основні показники психічного здоров’я:
Додаток 2.
Додаток 3.
10 способів порятунку:
1. З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, - уже наполовину вирішена. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
2. Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб’язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
3. Сплануйте свій день. Вчені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
4. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються не часто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.
5. Навчіться керуватися своїми емоціями. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумайте про щось приємне.
6. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок.
7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему й у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
8. Робіть фізичні вправи не менше 30 хв. на день.
9. Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б’є опудало свого шефа. А якщо під рукою не має ляльки, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути ...(можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом.)
10. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. Цей вітамін у натуральному вигляді міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.
Психічне здоров’я – це стан психосоматичного і психологічного благополуччя, який ґрунтується на відчутті і цінності власного „Я” людини, її здатності досягати згоди з самим собою та іншими.
Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника незвичайної ситуації.