Тренінг “Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів в умовах НУШ”

Тренінг “Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів в умовах НУШ”

Мета:  

• активізація творчого потенціалу  педагогічних працівників навчального закладу, шляхом впровадження елементів критичного мислення на практиці;
• стимулювання бажання педагогів підвищувати свій фаховий рівень, застосовуючи на уроках стратегії китичного мислення;
• забезпечення  умов вільного спілкування та створення позитивного мікроклімату в колективі.          

Завдання:  

• ознайомити педагогів із поняттям “ критичного мислення ”,
• дати поняття основним стратегіям «критичного мислення»;
• допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти, застосовуючи стратегії критичного мислення учнів початкових класів в умовах НУШ; 
• розкрити шляхи самореалізації особистості педагогів.

Обладнання:

комп'ютерна техніка, мультимедійне обладннання

Портфель ведучого тренінгу: 

мультимедійні слайди, роздатковий матеріал для учасників тренінгу,  відеоматеріали “Весела фізкультхвилинка”, музичний супровід,  керівництво для ведучого тренінгу.

Час тренінгу:  1 год

Тренінгова група:  12-15 осіб

 Структура тренінгу

 1. Вступ 

(Звучить спокійна, тиха музика, ведучий тренінгу читає притчу про  щастя)

Притча про щастя

  Якось ішов дорогою мудрець. Милувався красою світу і тішився життям, і ось, стрівся йому чоловік, що, згорбившись, тягнув велетенський  тягар.

-Навіщо ти прирікаєш себе на такі страждання? - запитав мудрець.

- Я страждаю заради щастя своїх дітей і онуків, - відповів чоловік,- мій прадід  усе життя страждав заради щастя діда, дід страждав заради щастя мого батька. І я готовий усе життя страждати - лише б мої діти та онуки були б щасливими.
-А чи був хтось щасливий у твоїй сім’ї? – запитав мудрець.

- Ні, але мої діти і онуки доконче будуть щасливі, - відказав нещасний чоловік.

- Неписьменний не навчить читати, а кротові не виховати орла, - мовив мудрець. Спершу навчися сам бути щасливим, а тоді зможеш ощасливити своїх дітей та онуків.

  Ведучий тренінгу

• Професійна діяльність, робота  є частиною життя кожної людини. А успіх у роботі є складовою щастя.  Якщо говорити про педагогів, то  тут варто  згадати вислів “Щоб запалити вогонь в очах дитини, самому потрібно горіти”. Доречними  будуть також слова Михайла Остроградського “...Хороші, критично мислячі, вчителі створюють хороших, критично мислячих , учнів”

Який же він, ХОРОШИЙ УЧИТЕЛЬ? Хто він? Якими рисами та ознаками характеризується? Які стратегії обирає для успішного навчання? Про це пропоную поговорити на нашому занятті. Отож, тема тренінгу “Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів в умовах НУШ”

 2.Знайомство 

  Учасникам пропонується познайомитися  ближче ( адже всі вони уже знайомі). Сидячи по колу, кожен називає своє ім”я, вказує свою одну позитивну рису, яка починається на першу  букву імені.

Аналіз вправи ведучого тренінгу.

 Як бачимо, у кожного з нас є багато позитивних рис,  і навіть негативні риси можуть іноді допомогти учителеві у його роботі. Отож, для педагогів дуже важливо вміти вирішувати проблемні ситуації, вміти наповну використовувати свій природний потенціал, вміти критично ставитись до себе, критично мислити, навчати критичному мисленню своїх вихованців.

3. Інформаційне повідомлення «Технології розвитку критичного мислення. Стратегії»  ( 10 хв)

Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм "надиктував" учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учителі» не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

В технологію розвитку критичного мислення входять такі стратегії:

Гронування

Міні стратегія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Добре застосовується у невеликих групах. Забирає небагато часу. Не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці. Вигляд тренування на етапі накопичення фактів

Метод "ажурна пилка" передбачає наявність третього етапу, під час якого учні повергаються в первинну групу й діляться отриманою підчас другого етапу інформацією.

"Пошук інформації". Аналіз першоджерел за допомогою пізнавальних завдань. Може поєднувати вивчення однакових джерел за спільними, різних -завізними завданнями.

"Акваріум". Учитель об'єднує учнів у групи й пропонує їм познайомитися з проблемою. Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку переднього ряду), отримує завдання для опрацювання й протягом 3-5 хвилин обговорює варіанти рішення. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг дискусії. По завершенні роботи повертаються на свої місця, а вчитель зі слухачами аналізує побачене. Після цього місце в "акваріумі" займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

"Коло ідей". Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

"Круглий стіл". Кожна група обговорює всі обгрунтовані позиції-щодо поставленої проблеми й фіксує їх у зошитах. Учитель пропонує першій групі назвати 2-3 записані тези. Якщо такі версії е в інших групах, учні викреслюють їх зі свого списку. Наступні групи називають ті варіанти, що не звучали раніше. Робота триває до повного розгляду проблеми.

Кубик Блума

Коли використовувати

Прийом розвитку критичного мислення учнів «кубик Блума» універсальний. Його можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями.

У вступній частині вчитель формулює і записує тему уроку. Тема «визначає» коло питань, на які учням треба відповідати, досліджуючи її. Це можуть бути запитання на актуалізацію знань і досвіду учнів (щоб підготуватись до сприйняття) або на дослідження нового. Вони і будуть поставлені перед учнями за допомогою кубика.

Кубик вчитель виготовляє попередньо таким чином, щоб він був достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на його гранях. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми.

Як використовувати

Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:

● Що таке..?

● Що означає..?

● Для чого потрібно..?

● З чого складається..?

● Чому? Що якщо..?

● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми (її аспекта).

В основній частині уроку кубик використовується після першого знайомства з темою за підручником.

Які є варіанти використання

Можливі два варіанти використання «Кубика»:

1. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії – коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Очевидно, що вчитель має вислухати як мінімум 5-6 варіантів запитання одного рівня.

2. Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

Пам’ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!

Питання на гранях кубика можна варіювати за своїм бажанням. Важливо тільки, щоб вони торкались різних аспектів заданої теми.

Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:

1 – Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)

2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)

3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)

4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін., порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)

5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)

6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього ставишся).

Метод Fishbone можна використовувати як окремо для здійснення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час уроків узагальнення та

систематизації знань, коли тема вже вивчена.

Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за конкретні складові:

голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу;

верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;

нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;

хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

РОМАШКА ЗАПИТАНЬ (або ромашка Блума)

Коли використовувати?

Мета цього методу, як і попереднього, – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу.

Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.

В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації.

Як використовувати?

Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

Які є варіанти використання?

Організація роботи за цим методом передбачає, наприклад, наступне:

Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.

Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.

Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

4.Рухова вправа “Весела фізкультхвилинка” (проходить  під  музичнй та відеосупрвід)

5.Інформаційне повідомлення «Використання технології критичного мислення.Ромашка Блума» ( 10 хв)  

При спілкуванні з іншими людьми ми не обходимось без питань: ми задаємо питання своїм рідним та знайомим, учням та їхнім батькам. Ми можемо просто запитати перехожого про щось або продавця у магазині, а також користуємося пошуковими системами в Інтернеті.

На жаль, сучасні діти не вміють ставити питання. Наприклад, це можна спостерігати у навчальному процесі при використанні проектної технології на етапі публічної презентації результатів проекту. Це є результатом того, що на уроках частіше запитує учитель, учні відповідають тільки на питання, яких самі і не задавали. Діти поступово перестають задавати питання. Адже ж їм обов’язково будуть щось розповідати, частіше те, що їм нецікаво чи незрозуміло.

Прийом «Ромашка Блума» або «ромашка питань і відповідей» досить популярний в світі сучасної освіти. Цей прийом засновано на роботі з текстом. «Ромашка» складається з шести пелюсток, кожен з яких містить певний тип питання. Таким чином, шість пелюсток - шість питань.

Тема: Олесь Гончар «Солов’їна сторожа».

Мета:

• формування предметних компетентностей: актуалізувати знання про птахів, їхнє відображення у художній літературі; вчити застосовувати набуту інформацію для розв’язання навчально-пізнавальних завдань; брати участь в обговоренні прочитаного тексту;
• формування ключових компетентностей: формувати вміння висловлювати оцінні та рефлексивні судження, вміння прогнозувати і моделювати в межах певного завдання…

Міжпредметні зв’язки: природознавство, українська мова, образотворче мистецтво.

  Вступна частина уроку

Ведучий тренінгу оголошує тему і пропонує учасникам сформулювати запитання до нової теми, а потім знайти на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації. Учасники працюють у групах:

1 група: (знаннєві або прості запитання):

• Що може сторожити соловей?
• Що сталося у лісі?

2 група: (уточнюючі запитання):

• Тобто ти кажеш, що соловей вміє сторожити?
• Якщо я правильно зрозуміла, то соловей може кликати на допомогу?

3 група: (практичні запитання):

• Як можна застосувати нові знання про солов’я?
• Де ви в звичайному житті можете спостерігати за цими птахами?

4 група: (інтерпретаційні (синтезуючі) запитання):

• Чому солов’їв вважають сторожами?
• Чому автор дав такий заголовок тексту?

5 група: (оціночні запитання):

• Як ви ставитеся до поведінки людей?
• Чому люди  вважають солов’їв корисними?

6 група: (творчі запитання):

• Що змінилося, якщо б не було поряд солов’я?
• Що буде, якщо люди винищать усіх солов’їв ?

 Отже, ми на практиці застосували стратегію «Ромашка Блума»

6. Вправа “Чарівний глечик” ( 5 хв)

Учасники отримують аркуші паперу  у вигляді краплинок, записують основні риси критичного мислення ,наповнюють  ними “чарівний глечик”.  ведучий тренінгу дістає з глечика аркуші та зачитує висловлювання.

7. Вправа “Оплески” (5 хв)

Всі учасники стають по колу. ведучий тренінгу дає команду: Нехай вийдуть на середину ті, хто... ( по черзі зачитує твердження 1-10, зміст тверджень повинен відповідати позитивним якостям ,вчителям, здатним критично мислити та ознакам педагога). При виході окремих учасників всі присутні їм аплодують.

1. ...хто працює в школі більше 10 років.
2. ..хто в цьому році підвищував свою кваліфікацію.
3. ..хто передплачує фахові видання.
4. ..хто любить читати художню літературу
5. ...хто, ,завдяки критичному мисленню, легко встановлює контакт з учнями.
6. ..хто у колективі має друзів.
7. ..у кого не буває конфліктів з дирекцією.
8. ..хто має педагогічне звання.
9. ..хто володіє навичками роботи на ПК..
10.        .. хто любить свою роботу.

Ведучий тренінгу підводить підсумок, акцентуючи увагу на тому, що кожен з членів колективу впроваджує елементи критичного мислення, таким чином демонструючи показники професійної компетентності, і безперечно кожен працівник заслуговує на оплески, особливо ті, хто любить свою роботу і любить дітей.

8. Вправа “Крок до успіху”

  Ведучий тренінгу роздає учасникам картки у вигляді ступні та пропонує записати ті риси ,критично мислячої особистості,  ознаки, якості, характеристики, яких, на їхню думку, їм не вистачає і яких вони прагнуть набути аби стати більш успішними у роботі. Ведучий тренінгу простилає вишитий рушник, на якому  всі учасники спільно викладають “доріжку професійної майстерності”, кожен роблячи свій “крок до успіху”. (Вправа коментується кожним учасником заняття)

9. Підведення підсумків. Вправа “Поле вражень”

Учасники стають по колу та діляться враженнями від заходу. При цьому вони отримують завдання від ведучого тренінгу на картках і продовжують твердження:

-  мені найбільше сподобалося...

-  мені запам’яталося...

-  повчальним для  мене було...

-  мене вразило...

-  мене засмутило...

-  мені не сподобалося...

-  я була\був розчарована...

-  варто було б...

-  новим для   мене було...

-  недоречним було....

-  мене дратувало...

 -  найбільш позитивним для   мене було...

   Ведучий тренінгу дякує учасникам заходу, наголошуючи на тому, що йому було приємно працювати та висловлює побажання колегам.