Тренінг «СПІЛКУЄМОСЬ, РОЗУМІЄМО ТА ПОВАЖАЄМО ІНШИХ»

Тренінг

«СПІЛКУЄМОСЬ, РОЗУМІЄМО ТА ПОВАЖАЄМО ІНШИХ»

Мета:  з’єднання дитячого колективу, формування позитивної самооцінки, подолання бар’єрів у спілкуванні, розвиток терпимості до оточуючих. 

Розповідь для активізації уваги учасників «Історія про рай і пекло»

Якось один  іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої  стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі – довші за руки.

• Так, це справді пекло, – сказав мудрець.

Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею, а люди, що були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але ці люди були ситі, щасливі й веселі.

• Так це ж рай, – вигукнув мудрець.

Запитання для обговорення:

• Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій?
• Що зробили щасливі люди і були в змозі зробити нещасні?
• Що допомогло людям у раю бути щасливими?

Вправа «Правила групової роботи»

Діти повторюють правила роботи в групі, що написані у вигляді квітки.

Вправа «Бінго»

Мета:  Сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини; продовжити знайомство учасників один з одним.

Хід вправи

Кожному учасникові дається аркуш паперу. Необхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім без ножиць або будь-яких інших ріжучих предметів, тільки руками,  «вирізати» фігурку «Бінго» – силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» про свою мрію, захоплення, улюблену музику, улюблену страву та місце відпочинку. На все це відводиться 5 хв.

На наступному етапі учасники встають зі своїх місць і, підходячи один до одного, мають знайти та записати на відповідних частинах «Бінго»  імена тих, з ким у них однакові одна або кілька позицій.

         Після цього учасники повертаються у коло. Психолог ставить питання:

• Чи є такі учасники, в яких однаковими є всі позиції?
• У кого збіглася одна позиція?
• У кого збіглися декілька позицій?
• Про що ми можемо сказати, аналізуючи цю вправу?
• Що допомагає людям пізнати одне одного?

Мозковий штурм «Спілкування – це…»

Усі відповіді учасників записуються на фліпчарті. Після цього тренер узагальнює їх разом з учасниками. В ході мозкового штурму учні можуть висловитися щодо «конфліктного» спілкування. Психолог має обговорити цей момент і підвести учасників до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблемну ситуацію можна за умов ЕФЕКТИВНОГО спілкування.

Інформаційне повідомлення «Три сторони спілкування»

         Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.

               У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми); інтерактивну (організація взаємодії між людьми, наприклад, потрібно узгодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника); перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного при спілкуванні та встановлення на цій основі порозуміння між ними).

              Під час спілкування на формування першого враження впливає багато факторів: особистий життєвий багаж (досвід), який містить багато соціальних стереотипів, ситуація, в якій відбувається спілкування, загальна атмосфера спілкування (позитивна чи негативна), а також самопрезентація партнерів по спілкуванню.

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПЕРШОГО ВРАЖЕННЯ:

1. «Фактор переваги»  

            Найчастіше ця схема спрацьовує у випадку нерівності партнерів (за соціальним статусом, інтелектом тощо). Помилки нерівності виявляються у тому, що люди схильні систематично переоцінювати різні особистісні властивості тих, хто перевершує їх за якимсь значущим параметром.

2. «Фактор привабливості»

             Пов’язана з цим фактором помилка привабливості  полягає в тому, що, коли людина нам подобається зовні, ми схильні до переоцінки її внутрішніх якостей.

3. «Фактор ставлення до нас»

            Суть помилки, пов’язаної з цим фактором, полягає в тому, що люди, які ставляться до нас добре, оцінюються нами вище, ніж ті, що ставляться до нас гірше.

           Ці три фактори охоплюють так званий «ефект ореола», який виявляється в тому, що перше позитивне враження призводить до переоцінки, а негативне – до недооцінки партнерів по спілкуванню. Джерела «ореола» в кожному випадку різні, але на основі переваги, привабливості, ставлення до нас.

        Комунікативна сторона характеризується тим, що на успіх взаємодії впливають бар’єри спілкування.

1. Бар’єр уникнення.

            Уникнення контакту з партнером, коли спілкування стає неможливим. У випадку контакту бар’єр уникнення виявляється у неуважності.

 Подолання бар’єра:

• Привернення уваги;
• Підтримка уваги;
• Акцентування уваги.

2. Бар’єр авторитета.

           Сутність – люди схильні беззастережно довіряти авторитетам і тому не завжди критично сприймають інформацію від них.

          В основі авторитетності можуть бути:

       - Соціальний та економічний статуси;

       - Членство в значущій групі;

       - Привабливість.

    Подолання бар’єра:

• використання незацікавленості (чим менше співрозмовник думає, що його хочуть переконати, тим більше він довіряє);
• при навчанні краще використовувати середній авторитет, а при агітації – високий, тому що в середнього авторитета запам’ятовується  хід думок, а у високого – висновки.

3. Бар’єр нерозуміння

А) бар’єр нерозуміння на фонетичному рівні.

Відбувається, коли говорять швидко, невиразно, з акцентом або використовують жести, що не відповідають контексту, чи занадто активно жестикулюють.

Подолання бар’єра:

• вміння донести інформацію з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей (потрібно говорити повільно з дітьми, людьми похилого віку, з тими, які погано знають мову, незнайомі з предметом обговорення або мають низький рівень освіти). Завжди треба спиратися на реакцію співрозмовника

Б) бар’єр нерозуміння на поняттєвому рівні.

Визначається фактом багатозначності слів.

Подолання бар’єра:

•  визначення значення слів у певному контексті і ситуації.

В) Бар’єр нерозуміння на логічному рівні.

    -     неприйняття одним з партнерів логіки й аргументів іншого.

Подолання бар’єра:

      - вміння позитивно налаштуватися на співрозмовника і знайти спільне (спільні моменти) в аргументах обох сторін (партнерів).

Вправа «Плітка»

Мета: Показати механізми створення неефективної комунікації, виявити чинники, що впливають на спотворення інформації.

Хід вправи

Шість осіб виходять з класу. Сьомому демонструють картинку, яку він має уважно роздивитися і запам’ятати її зміст. Після цього учасники, що перебували за дверима, по одному заходять до класу. Їхнє завдання – уважно вислухати сьомого учасника, який розповість про зміст картинки, та якомога точніше переповісти цей зміст наступному учасникові. Останні два гравці мають зобразити на малюнку інформацію, яку почули. Всім іншим учасникам дається завдання мовчки спостерігати за ходом вправи, запам’ятовувати або занотувати всі подробиці, щоб бути готовими аналізувати її після завершення.

Запитання для обговорення:

• Що відбувалося з інформацією, яка передавалася учасниками, під час виконання вправи ?
• Чи змінилася інформація у фіналі вправи?
• Чому це відбулося?
• Чому інформація спотворювалася?
• Які чинники впливали на процес передачі інформації?
• Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?
• До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

Вправа «Передача інформації»

Мета:      показати механізми створення неефективної комунікації, виявити чинники, що впливають на спотворення інформації у процесі спілкування.

Хід вправи:

Учасники об’єднуються у дві  групи. Члени першої групи виконують роль телефоністів, що передають важливе повідомлення, члени другої групи – експерти. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять у кімнату і говорять свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен передає зміст інформації. Після цього групи можуть помінятися ролями (психолог готує новий варіант повідомлення). Далі психолог проводить обговорення.

Варіант повідомлення:

Сьогодні в нас незвичайна погода. В мене зранку погане самопочуття і настрій, голова болить, якось усе сумно та невдало. А ще в четвер у нас контрольна робота з математики, а в неділю о 10 годині ми їдемо на виставку котів. Вона проводиться в будинку за кінотеатром «Київ». Потрібно взяти 3 гривні і не спізнитися.

Запитання для обговорення:

• Чи важко було передавати інформацію?
• Чи була інформація передана точно?
• Що заважало передавати інформацію достовірно? Чому інформація спотворювалась?
• Які факти впливали на процес передачі інформації?
• Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?
• До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

Бувальщина про грецького філософа

Якось до грецького філософа Сократа прибіг якийсь чоловік і схвильовано почав:

- Послухай, Сократе, я мушу тобі сказати, що твій приятель…

- Стривай, – урвав його філософ. – Спершу дізнаємось, чи те, що ти мені скажеш, просіюється крізь три сита.

- Три сита? – здивувався чоловік.

- Так, любий приятелю, крізь три сита! Перше сито – це правда. Ти переконаний, що все у твоїй розповіді правда?

- Я чув про це від… – ніяковіючи почав той.

- Так, так. Спробуємо друге сито. Це сито добра. Те, що ти мені хочеш сказати, напевно, добре?

- Мабуть, навпаки…

- Тоді випробуємо третє сито. Скажи, чи мені конче потрібно знати те, що тебе так хвилювало?

- Та ні…

- Тоді, – усміхнувся мудрець, – коли те, що ти хотів мені сказати, ні правдиве, ні добре, ані необхідне, то поховай його в собі і не переобтяжуй ні себе, ні інших.

Вправа «Надія і вузлики»

Мета:  Навчити розуміти почуття іншої людини, розвивати співчуття, терпимість до оточуючих.

Хід вправи:

Дівчинка в центрі кола, кругом неї: батько, мати, подруга, її друг, компанія  друзів, однокласники, вчителі. Дівчинку і оточуючих з’єднують нитки. Коли дівчинка свариться з усіма, нитки рвуться. Після примирення залишаються вузлики.

Обговорення.

Інформаційне повідомлення «Толерантна людина»

Поняття толерантності вперше почали вживати у ХVІІІ столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник та філософ Вольтер писав: «Безумством  є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів – як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає – великодушно й щиросердо ставитись до інших. В арабському світі толерантність – це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персидському – ще й здатність до примирення.

У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших людей на власні думки та погляди.  Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Поділ людей на толерантних та інтолерантних (нетолерантних) є досить умовним. Кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і не толерантні вчинки. Але здатність поводитись толерантно може стати особистісною рисою, а відтак – забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають власної відповідальності на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори – чорний та білий. Вона не акцентує уваги на розбіжностях між « своїми » та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами – особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших.

Вправа «Асоціативний ряд до слова ТОЛЕРАНТНІСТЬ»

Мета:  Засвоїти поняття толерантність, розширити його зміст.

Хід вправи:

На фліпчарті по вертикалі записується слово «толерантність». Учасники називають характеристики людини, що асоціюються з поняттям толерантності і починаються з букви вертикального рядка.

Можна виконати цю вправу в іншому варіанті, запропонувавши учасникам дібрати асоціації до слова «толерантність».

Вправа  «ЗГОДА, НЕЗГОДА, ОЦІНКА»

Мета: Закріпити теоретичний матеріал про толерантність.

Хід вправи:

Учасники об’єднуються у три групи. Кожній групі даються аркуш паперу формату А-4 та картка з варіантом завдання.

Група № 1. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте ЗГОДУ.

Група № 2. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте НЕЗГОДУ.

Група № 3. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте ОЦІНКУ ДІЙ або ВЧИНКІВ ІНШОГО.

На виконання завдання дається 5 хвилин. Після цього кожна група по черзі демонструє результати своєї роботи.

Після обговорення психолог пропонує учасникам підкреслити на плакатах ті вирази, які можна використовувати при толерантному спілкуванні.

Вправа «Поле вражень»

Мета:  Заохочення учасників для індивідуальної рефлексії.

Хід вправи:

На аркушах паперу довільно написані слова, що відображають відчуття учасників під час проведення тренінгу:

• Щасливий
• Збентежений
• Зацікавлений
• Незацікавлений
• Задоволений
• Незадоволений
• Стомлений
• Вражений

Психолог просить учасників обвести на аркуші паперу ті слова, які відповідають їхнім відчуттям. Робота здійснюється під музичний супровід. Вибір учасників не коментується й не аналізується.

Рефлексія «Коло побажання»

Мета: отримати зворотній зв'язок від учасників тренінгу, активізувати почуття задоволення від роботи.

Хід вправи:

Тримаючись за руки (в колі) всі учасники тренінгу передають побажання одне одному, злегка стискуючи долоні (як легкий «струм», що передається ланцюжком від одного учасника до іншого). Перше й останнє побажання передає тренер, словами обіграє «тепло дружніх відносин чи світло людських почуттів через «струм».

Увага!  Ця вправа підкреслює єдність групи, створює відчуття приналежності до групи і викликає почуття душевного підйому від спільної діяльності.

Заключне слово психолога, вірш «Сильному»

Є сила в того, хто назвав себе рабом,

Бо він сидітиме як знатний за столом.

Таких мужів Господь на царство вибирав,

Смиренне серце серед молоді шукав.

Лиш сильний той, хто визнає себе слабким,

Бо далі рішення тверде піде за ним,

Змінитися і не сидіти в темноті,

А мати Бога в серці і думки святі!

Ще сильний той, хто здатний менших похвалити,

І без платні готовий брату послужити.

В скрутну годину може ближнього обняти,

Всевишній Бог буде таких благословляти!

 – Діти, бажаю вам успіху в житті і будьте сильними!