Розлади навчання

Learning  Disabilities

Адекватне навчання залежить від цілого ряду чинників, що включають зберігання когнітивні функції, мотивацію, знайомство з рідною мовою, на якій проводиться навчання в школі, рівень очікуваних академічних успіхів, якість пояснення в класі.

Низька академічна успішність може надавати несприятливий ефект на самооцінку, приводячи до соціальної ізоляції, виключення з повноцінного культурного життя і економічної діяльності суспільства.

До 40-х років XX століття академічну неуспішність в США пов'язували виключно з розумовою відсталістю, емоційними розладами, соціально-культурної депривації. Пізніше академічну неуспішність стали пояснювати неврологічними причинами і ввели невдалі терміни «мінімальне пошкодження мозку» і «мінімальна мозкова дисфункція» .

У подальшому з'явилися терміни «дизлексії» - для позначення розладів читання, «дисграфія» - для позначення розладів письма, «дискалькулия» - для позначення порушень формування математичних навичок. Передбачалося, що ці розлади мають загальну етіологію і повинні мати єдину стратегію лікування.

Характеристика розладів навчання:

1.   Розлади навчання виявляються в низькому рівні успішності дитини в школі. Такі діти мають значну різницю між потенційним і реальним обсягом знань.

2.   У дітей із розладами навчання неоднаково розвинені різні сфери (мовленнєва, фізична, навчальна та сфера сприйняття).

3.   Розлади навчання не залежать від оточення дитини або атмосфери в школі.

4.   Причинами розладів навчання не є затримка розумового або емоційного розвитку.

Класифікація розладів навчання: - Розлад читання.

-       Розлад математичних здібностей.

-       Розлад письма.

-       Розлади комунікації.

-       Розлад розвитку експресивного мовлення.

-       Змішаний розлад рецептивної та експресивної мови.

-       Фонологічний розлад (розлад артикуляції).

-       Розлади моторних навичок.

Причини розладів навчання:

Причини розладів навчання до кінця не вивчені. Водночас учені виділяють такі загальні закономірності:

-       деякі діти дозрівають і розвиваються повільніше, ніж їх однолітки. Унаслідок цього вони не можуть опанувати шкільну програму. Цей розлад навчання називається

«затримка розвитку»;

-       деякі діти з нормальним зором і слухом можуть неправильно інтерпретувати зорові та слухові сигнали через ті чи інші нез'ясовані порушення нервової системи; травми, отримані до народження та в ранньому дитинстві, стають причиною проблем із навчанням у старшому віці;

-       діти, народжені передчасно, і ті, які мали проблеми зі здоров'ям одразу після народження, іноді відчувають труднощі з навчанням;

-       розлади навчання можуть передаватися у спадок;

-       розлади навчання частіше трапляються у хлопчиків, ніж дівчаток у співвідношенні 2:1,5:1. Імовірно, причиною цього є те, що хлопчики дозрівають повільніше, ніж дівчатка.

Поширеність розладів навчання залишається невідомою, перш за все, через відсутність єдиного визначення. Згідно досліджень, розлади навчання виявляються у 5-10% школярів.

До порушень розвитку шкільних навичок відносяться:

Дислексія (порушення навичок читання) найчастіше зустрічається у хлопчиків, більш очевидним стає до другого класу.

При дислексії дитина припускається помилок під час читання: змінює літери місцями, спотворює звуки слів, пропускає звуки та початкові склади слів. Він не здатний сприймати на слух певні звуки та використовувати у своїй промові/листі.

Дитина не може розрізнити близькі звуки: “Б-П”, “Д-Т”, “С-З”, “Ж-Ш”, тому йому важко виконувати такі завдання, як читання або переказ тексту.

До таких порушень відносять і дисграфію – порушення листа. Таке порушення позначається на неправильному співвідношенні почутих звуків зі своїми написанням. При листі дитина пропускає голосні літери та приголосні літери, або навіть цілі склади. Він може розчленувати слово або навпаки, написати разом окремі слова. Трапляються такі випадки, коли діти з дисграфією починають дзеркально писати букви.

Дискалькуляція – це порушення розвитку досвіду рахунку. Таке порушення проявляється як складнощі в операціях з числами, в осмисленні структури числа. Дитині важко аналізувати предмети, розшукувати за зразком геометричні фігури, визначати де право і ліво, зрозуміти час на годиннику, оскільки він не може визначити розміщення стрілки на циферблаті. Нерідко зустрічається дискалькуляція разом із дисграфією.

Дитина з порушенням рахунку не може освоїти навичку зав’язування шнурків, у неї виникають проблеми з творчістю (ліплення, малювання).

Ускладнення,до яких призводять розлади у навчанні.

Специфічні розлади розвитку шкільних навичок без своєчасної корекції ускладнюються вторинними емоційними та поведінковими відхиленнями. Діти усвідомлюють своє невміння, намагаються уникати ситуацій, де потрібне застосування читання, рахунку чи письма. Вони тривожно реагують на зауваження дорослих, бояться глузування з боку однолітків.

Тяжкі випадки характеризуються вираженою агресивністю, порушеннями норм моралі, правил поведінки. Супутніми проблемами стають прогули уроків, погана успішність у всіх предметах. Відчуження, розпач виявляються депресивними розладами, асоціальними вчинками.

ВАЖЛИВО!

Коли ви намагаєтеся знайти в дитини будь-які з перерахованих вище симптомів, вам потрібно пам'ятати таке:

•           усі симптоми в однієї людини не зустрічаються;

•           деякі симптоми зустрічаються частіше, ніж інші;

•           практично в кожної людини є як мінімум 2–3 симптоми;

•           кількість симптомів, які є в дитини, не означають, легку чи важку форму має її розлад. Ступінь тяжкості залежить від того, чи є симптоми хронічними та в яких поєднаннях вони виявляються.

Як розлади навчання в дитини впливають на батьків.

Американські психологи підтверджують, що батьки переживають цілу низку емоцій, перш ніж зможуть прийняти дитину та її проблему.

Однак загалом вони проходять такі етапи:

-   заперечення: «Нічого страшного не сталося», «У мене в дитинстві теж так було», «Він переросте»;

-   звинувачення: «Ти занадто багато чого від нього очікуєш», «

-   страх: «Чи, може, насправді все гірше, ніж вони говорять?», «Він зможе коли-небудь одружитися, вступити в університет, знайти роботу?»;

-   заздрість: «Чому він не може бути таким же, як його сестра?»;

-   смуток: «Якби не розлад, він би міг досягти багато чого»; - торги: «Краще почекати до наступного навчального року»

-   злість: «Учитель нічого не розуміє», «Я ненавиджу цю школу»;

-   почуття провини: «Моя мама була права: потрібно було краще займатися з дитиною з раннього віку»;

-   ізоляція: «Ми з тобою залишилися удвох, ніхто нас не розуміє»;

-   уникнення: «Ми будемо міняти лікарів, доки не почуємо, що цей розлад можна вилікувати».

Письменники

Музиканти

Сучасність

Кіноіндустрія

Політика