Тренінг "Толерантне спілкування"

Красноградський ДНЗ (ясла-садок) №17

Семінар-тренінг

«Толерантне спілкування»

Підготувала:

практичний психолог:

Гелета Ж.Є.

Мета: показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спіл­кування з дітьми та батьками.

Матеріали: аркуші А4, АЗ, ватман, мар­кери, стікери, ножиці, скотч, плакати «То­лерантність», «Веселка», картки з буквами слова «толерантність».

Тривалість: 1 год.

ВСТУП

Оголошення теми й мети тренінгу (2 хв)

Сьогодні ви станете учасниками психо­логічного тренінгу, метою якого є показати значимість толерантності під час взаємодії з дітьми та батьками, закріплення знань учасників про компоненти толерантності, удосконалення вмінь толерантного спілкування.

Прийняття правил роботи в групі (3 хв)

Мета: визначити правила продуктивної роботи групи під час тренінгу, створити спри­ятливий психологічний клімат.

Аби досягти гармонії в роботі, необхідно виробити правила роботи, якими будуть ке­руватися учасники.

Група методом «мозкового штурму» встановлює правила ефективної взаємодії, відповідаючи на запитання: «Що потрібно зробити для того, щоб робота групи була ефективна?», і записують на плакаті «Правила».

Наприклад: відкритість, принцип «тут і зараз», конфіденційність, не критикувати, активність, повага, довіра, регламент, правило піднятої руки, обговорення не людини, а проблеми, слухати й чути, почуття гумору тощо.

Вправа «Веселка» (5 хв)

Мета: визначити очікування й одержати зворотний зв'язок.

Учасникам пропонується на стікерах кількома словами написати свої очікування від тренінгу. Потім по черзі наклеїти їх на плакат із зображенням веселки, при цьому озвучуючи свої думки.

— Я сподіваюся, що ваші очікування виправдаються!

Обговорення

— Що дала нам ця вправа?

Висновок: ми краще пізнали один одного й розрядили атмосферу в групі.

Інформаційне повідомлення «Що таке толерантність?» (7 хв)

Мета: зосередити увагу учасників на основних аспектах толерантності, дати об'єктивну інформацію.

Інтерес до толерантності як однієї зі сторін людської психіки й соціального жит­тя з'явився порівняно недавно.

Термін «толерантність» виник у минуло­му тисячолітті. Сучасне поняття толерант­ності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів XVI—XVII сторіч, які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстких релігійних зіткнень. Послідовним критиком фанатизму й захисником толерантності був Вольтер. Англійський філософ Джон Локк уперше поставив питання про необхідність виховання толерантності в «Нарисах у терпимості 1667 року» й у «Листах про терпимість» 1685 року.

Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерант­ності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами.

Складність розуміння поняття «толерантність»» полягає в його різному значенні в різних мовах. Воно залежить від історичного досвіду народів.

                                                                                    терпимість

                                                                                                 ↑

                               повага

                               до людської гідності   ←     ТОЛЕРАНТНІСТЬ      →   прощення

                                                                                              ↓

                                                                                      милосердя

Tolerance (англ.) — готовність і здатність бути терпимим, без протесту сприймати осо­бистість.

Tolerance (франц.) — ставлення, яке припускає відмінну від твоєї думки та дії інших; повага до волі іншого, його способу мисленння, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

Tolerance (іспан.) — здатність визнавати відмінний від власного світогляд.

Kuan rong (китайськ.) — дозволяти приймати, бути до інших доброзичливими.

Tasamul (арабськ.) — прощення, м'якість, милосердя, співчуття, доброзичливість, терпимість.

Перською — це терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Російською — здатність терпіти щось або когось.

В українській мові існує два слова з подібним значенням: «толерантність» і «терпимість». Частіше вживають слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з інакшою думкою.

Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має зміст, в основі якого — загальне значення цього слова в будь-якій мові світу.

Отже, толерантність (від лат. tolerantia — стійкий, терпимий, що допускає відхилення) — особистісна риса людини, терпиме ставлення до чужої думки, релігії, поведінки, повага до гідності й прав інших людей; здатність поставити себе на місце іншої людини. Це повага, прийняття й пра­вильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовиражен­ня й способів прояву людської індивіду­альності.

Генеральна Конференція ЮНЕСКО ого­лосила 1995 рік роком толерантності й при­йняла Декларацію принципів толерантності. 16 листопада названо Міжнародним днем толерантності.

Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального роз­витку особистості, а це є дуже важливим в роботі вихователя і взагалі працівника сфери освіти.

Вправа «Толерантність» (4 хв)

Мета: розширити знання та уявлення учасників про толерантну поведінку.

Здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак — забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки. Вони критично ставляться до себе і не зви­нувачують у своїх бідах інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не розфарбовує світ двома кольорами — чорним і білим. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти думки інших.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїм слабким місцем — особлива риса толерантної людини. У здатної до цього людини менша по­треба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Примітки

1. Заздалегідь вертикально написати на плакаті великого формату слово «Толерантність» великими літерами.
2. Групу розподілити на пари. Учасники витягають одну з літер цього слова, на яку і підбиратимуть значення слова «толерантність». Наприклад: «Т» — терпіння, творчість, талант, «Л» — лагідність, ласкавість тощо.
3. Після обговорення учасники заповнюють великий плакат маркерами різних кольорів. Дістаємо яскравий і наочний плакат, результат колек­тивної творчості, зміст якого підготовлений учасниками тренінгу.

Вправа «Товариський суд» (10 хв)

 Мета: тренувати учасників вирішувати конфліктні ситуації за принципом толерант­ності.

Учасникам пропонуються проблемні си­туації для обговорення в підгрупах. Група відіграє роль товариського суду, який по­винен винести «вирок» ситуації. Потім усі учасники тренінгу обговорюють, чи був цей «суд» толерантним, і чи можна бути толерант­ним у цій ситуації.

Ситуацій

1. В одному з дощкільних навчальних закладів старшої групи, де навчаються представники різних національ­ностей, склалася конфліктна ситуація: по­билися хлопчики. Причиною бійки стало й «національне питання». Дорослі — педагоги й батьки — зайняли різні позиції щодо учас­ників і причин інциденту. Оскільки конф­лікт набув розголосу, й батьки «потерпілого» хлопчика вважають себе і свою дитину скривдженими, вони подали до суду для компенса­ції фізичного й морального збитку.

Яке рішення прийняв товариський суд?

2. В одній із загальноосвітніх шкіл спа­лахнув конфлікт через те, що класним керів­ником 9-го класу було призначено викла­дача, члена «Свідків Єгови». Учитель на належному рівні проводив уроки, ніколи не вів релігійної пропаганди. І хоча жодних інших претензій до вчителя не було, батьки вимагали від адміністрації «захистити» їхніх дітей від «сектанта».

Яке рішення прийняв би товариський суд?

3. У дитячому оздоровчому таборі про­ходила зміна для дітей-інвалідів «Повір у себе!». Поруч, у цьому ж таборі, відбувалися заняття школи для обдарованих дітей. Одну з «обдарованих» дівчаток батьки забрали з табору, висуваючи претензії керівництву табору за те, що дівчинка одержала психо­логічну травму, оскільки щодня бачила хво­рих дітей. Вони вимагали покарати винних, які не вжили заходів для того, щоб захис­тити групи дітей одну від іншої, і навіть не повідомили батьків про таке «небезпечне» сусідство.

Яке рішення прийняв товариський суд?

Вправа «Згода, незгода, оцінка» (5 хв)

Учасники об’єднуються в дві групи. Кожній групі дається картка з варіантом завдання.

•               Складіть перелік слів і фраз, за допомогою яких ви вислов­люєте згоду з дитиною чи батьками.
•               Складіть перелік слів і фраз, за допомогою яких ви вислов­люєте незгоду з дитиною чи батьками.

На виконання дається 5 хвилин. Після цього кожна група демонструє результати своєї роботи.

Після обговорення на плакаті записуються ті фрази, які можна використовувати під час толерантного спілкування.

Пам’ятка!

Толерантними висловленнями згоди і незгоди людини можуть бути:

Висловити згоду Вам допоможуть такі фрази:

•               -Це не викликає заперечень (сумніву)...
•               -Я готовий з цим погодитися...
•               -Мені близькі ці думки...
•               -Я поділяю (підтримую) точку зору (думку)...
•               -Я теж хотів це (про це) сказати...
•               -Моя точка зору (позиція) цілком збігається...
•               -Ніхто і не заперечує...

Ви не скривдите іншого, якщо вираження своєї незгоди по­чнете зі слів:

•               -Мені так не здасться...
•               -Я думаю по-іншому (навпаки)...
•               -Я дотримуюсь іншої думки...
•               -У мене інша (протилежна) точка зору...
•               -Я дозволю собі не погодитися з вами...
•               -На жаль, не можу погодитися з вами...
•               -Мені хотілося б висловити свою незгоду...

Діагностика «Що означає бути толерант­ним» (10 хв)

Мета: допомогти учням проаналізувати наявність у себе рис толерантної особистості.

Учасникам роздають анкети з риса­ми толерантної особистості. Такий же набір рис написано на плакаті. За результатами всіх анкет формуються визначення групою толерантної особистості.

Китайська притча «Дружна родина» Жила колись на світі родина. Вона була не проста. Більше 100 людей було в ній. І займала вона ціле село. Так і жили всією родиною й усім селом. Ви скажете: «Ну то й що, є чимало й більших сімей на світі. Але річ у тім, що родина була особлива — мир і спокій панували в ній, а отже, і в селі. Ні сварок, ні лайки, ні, крий Боже, бійок і роз­брату.

Чутка про цю родину дійшла до самого володаря країни. І він вирішив перевіри­ти, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його зраділа: навкруги чисто­та, краса, статок і мир. Добре дітям, спокій­но старим. Зачудувався володар. Вирішив довідатися, як жителі села досягли такого ладу, прийшов до глави родини: «Розка­жи, чому така згода і лад у твоїй родині?». Той взяв аркуш паперу й став щось писати. Писав довго — видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш володарю. Три слова були на папері: «Любов, прощен­ня, терпіння». І наприкінці аркуша: «Сто разів любов, сто разів прощення, сто разів терпіння». Прочитав володар, почухав по­тилицю і запитав:

• І все?
• Так, — відповів старий, — це і є основа життя всякої гарної родини. — І подумавши, додав: — І світу теж.

Очікування «Святковий салют» (5 хв)

Що цікавого, важливого дав вам тренінг? Напишіть на стікерах. Чи здійснилися ваші очікування?

Підбиття підсумків, прощання Притча про цвяхи. ВІДЕО

Жив собі хлопчик із жахливим характе­ром. Якось батько дав йому мішок із цвяхами й велів по одному забивати їх у паркан щора­зу, коли хлопчик втратить терпець і з кимось посвариться. У перший день хлопчик забив 37 цвяхів. Згодом він навчився володіти со­бою, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше навчитися опа­новувати себе, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька й сказав йому про це.

Тоді батько велів синові витягати із пар­кана по одному цвяху тими днями, коли він не втратить самоконтролю, і ні з ким не по­свариться.

Минали дні, і згодом син зміг сказати батькові, що у паркані не залишилося жод­ного цвяха. Батько підвів сина до паркана і сказав: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося... Паркан ніколи не буде таким, як колись».

Коли ви з кимось сваритесь і говорите щось неприємне, ви залишаєте по собі такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани зоста­ються, попри те, скільки разів потім ви по­просите пробачення. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні.

Не залишайте на своєму шляху цих дірок. Не забивайте цвяхи ворожнечі, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьте толерант­ними!

               Література:

1. Пудак Р.Л. «Вчимося бути толерантними» // Виховна робота в школі.-2009.-№ 6(55).-с.48-49
2. Зубова С., Мельниченко О. «Крок назустріч» // Психолог.-2008.-№ 45(333).-с.19-23
3. Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 5-9 кл. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007, с. 39-87
4. Салтикова О. «Надати право бути іншими. Виховання толерантності у позашкільному закладі» // Позашкілля.-2008.-№ 11(14).- вкладка
5. Соцька М. Тиждень толерантності у школі // Психолог.-2004.-№ 16(112).-с.3-5
6. Солдатова І., Шайгерова Л., Шарова О. «Тренінг толерантності для підлітків» // 2002.-червень,- с.57-71

Т – терплячий, товариський, тактовний

О – обережний, об’єктивний, оригінальний, особливий

Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні

Е – енергійний, елегантний, ефективний

Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний

А – активний, акуратний, авторитетний

Н – надійний, найдорожчий

Т – терплячий, толерантний

Н – необхідний людям, ніжний, незалежний

І – інтелігентний, ідеальний, ідейний

С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого,      страждаючий

Т – тактовний, товариський