Тренінг "Торгівля людьми"

Про матеріал
Тренінг "Торгівля людьми" для 7-9 класів. Мета: підвищити рівень поінформованості учнів щодо проблеми торгівлі людьми; сформувати уявлення про суть торгівлі людьми; з’ясувати причини торгівлі людьми; ознайомити учнів з різними формами торгівлі людьми; позбавитися небезпечних стереотипів щодо торгівлі людьми.
Перегляд файлу

Тренінг (7-9 класи)

«Торгівля людьми»

Мета: підвищити рівень  поінформованості учнів щодо проблеми торгівлі людьми; сформувати уявлення про суть торгівлі людьми; з’ясувати причини торгівлі людьми; ознайомити учнів з різними формами торгівлі людьми;  позбавитися небезпечних стереотипів щодо торгівлі людьми.

Обладнання:  

1)Відеофільм «Запобігання торгівлі людьми».

Хід роботи

 І. Організаційна частина

 Перевірка наявності учнів та створення відповідного настрою.

 ІІ. Вступна частина

Учитель

          У кожного з вас своя стежка, свій шлях до мети. І щоб із вами не трапилася біда, яка ставить людину в залежність від обставин, ви повинні добре знати – рабство в третьому тисячолітті існує і сучасний прояв його – це торгівля людьми.

Давайте поміркуємо разом, чи існують в Україні такі явища, як торгівля людьми, експлуатація дітей.

Для цього використовуємо метод:

«Займи позицію»

«Так»                                                                                                  «Ні»

(Діти наводять приклади про експлуатацію дітей, вербування, переховування дітей шляхом погроз, викрадення обману.)

«Так!»

1.Газети рясніють повідомленнями про порушення прав дітей, про експлуатацію дитячої праці.

2. Окремі правознавці вважають, що проблеми торгівлі дітьми в Україні фактично розпочалася з масового незаконного усиновлення дітей іноземцями, так спеціальна слідча комісія Верховної Ради України встановила, що такі дії мали характер прихованої торгівлі неповнолітніми.

3. Україна стала третьою державою Європи, поряд з Бельгією і Німеччиною, які на законодавчому рівні визначили торгівлю людьми тяжким злочином.

ІІІ. Основна частина

 Мені хотілося, щоб ви звернули увагу на головні аспекти порушеної проблеми.

Перегляд частини № 2 відеофільму «Запобігання торгівлі людьми».

 

Учитель:

Завдання: 1.Які ви бачите помилки допущені учасниками ситуацій?

         2.Які права людини порушено?

         3. Які б правила безпечної поведінки ви б порадили?

Учні:      1) Право на безпеку і свободу.

      2) Право на безпечні умови праці.

      3) Право на відпочинок.

      4) Свобода від знущань та жорстокості.

Висновок:

Насправді поняття «торгівля людьми» охоплює значно ширше коло соціальних явищ. Предметом торгівлі може бути будь-яка особа незалежно від статі й віку: чоловіки – з метою експлуатації праці; діти – з метою використання в жебрацтві; будь-які особи – для вилучення і трансплантації органів.

 

Учитель:   А які країни беруть участь у торгівлі людьми?

Учні:

    1) Країни – постачальники живого товару.

    2) Країни, через які здійснюється транзит.

    3) Країни призначення, куди власне вивозяться люди.

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується, як до бідності так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів.

  •              Що ж означає визначення «торгівля людьми»?

Учитель «Торгівля людьми» означає вербування, перевезення, передачу, приховування або заволодіння людьми із застосуванням насильства або під загрозою насильства, шляхом викрадення, шахрайства, примусу або зловживання владою чи уразливістю становища або шляхом підкупу у вигляді платежів, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою.

 Учитель

  •              Із якою метою може здійснюватися торгівля людьми?

 2 .Учень 

 Мета різна. Це примусова праця, примусовий шлюб, насильницьке використання в домашньому господарстві, в промисловому або сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово або на замовлення, використання в легальному або нелегальному бізнесі, викрадання людей різного віку для трансплантації органів, дітей – для жебракування або нелегального усиновлення.

  1.               Інформаційне повідомлення «Сучасна ситуація щодо торгівлі людьми»

Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно від слідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лише один з сотень таких випадків.

    Торгують і жінками, і чоловіками. І дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки. Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей. Їх вивозять в інші країни або регіони з метою всиновлення, випрошування милостині, використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, порнобізнесі тощо. Спектр роботи стає все більшим. Людей експлуатують у домашньому господарстві і виробництві, торгівці переходять до вербування у сільську місцевість, поширюється внутрішня торгівля та змінюються шляхи вивезення.

         Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світі після торгівлі зброєю і наркотиками.

          Торгівля людьми не визнає держаних кордонів, не робить різниці між багатими і бідними державами. За даними ООН, людей продають у рабство в 127 країнах світу. В 11 держав відмічених «дуже високий» рівень активності викрадачів людей, серед них – Росія, Україна, Білорусь, Молдова і Литва.

         Щороку в Україні, Білорусії, Болгарії, Молдові, Румунії до тенет работоргівців потрапляє близько 225 тис. людей. При цьому Україна є лідером Східної Європи за кількістю постраждалих.

 Україна виступає одночасно і як країна призначення (в основному, з країн СНД і Азії), і як країна походження і транзиту (до Західної Європи, Японії, США, Австралії, Ізраїлю й ін.).

2.Вправа «Причини торгівлі людьми»

Кожна група отримує аркуш паперу з заголовком «Причини торгівлі людьми». Через 10 хвилин учасники презентують напрацювання груп.

Причини, які призводять до торгівлі людьми:

Інформаційні:

 - погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування за кордоном та їх наслідки;

 - публікації багатообіцяючої реклами в пресі та «агітація»;

 - низька обізнаність стосовно своїх прав.

 Правові:

 - відсутність належної системи захисту потерпілих;

 - недостатнє покарання злочинців.

Причини, пов’язані з «людським фактором»:

 - складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, вживання батьками алкоголю, наркотиків; очікування фінансової допомоги від одного з членів родини ….);

 - слабкі професійні навички;

 - зависока або занизька самооцінка;

 - бажання зробити запаморочливу кар’єру;

 - швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші;

 - жага до «красивого життя»;

 - надмірна схильність до ризикованої поведінки;

 - зайва довірливість ….

 Запитання для обговорення:

 - Що нового ви дізнались, виконуючи дану вправу?

 - Як ви вважаєте, чи потрібна така інформація для кожного? Чому?

3.Інформаційне повідомлення «Форми торгівлі людьми»

Торгівля людьми може відбуватися у різних формах.

 Серед них:

  •                 рабство або звичаї, подібні до рабства;
  •                 підневільний стан;
  •                 залучення в боргову кабалу;
  •                 торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;
  •                 торгівля людьми з метою використання у порнобізнесі;
  •                 торгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця);
  •                 торгівля людьми з метою використання у жебракуванні;
  •                 торгівля людьми з метою вилучення органів;
  •                 торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;
  •                 торгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність;
  •                 проведення дослідів над людиною без її згоди;
  •                 примусова вагітність;
  •                 усиновлення/удочеріння з метою наживи.

4. Вправа «Етапи торгівлі людьми»

  •              Які етапи торгівлі людьми, виходячи з визначення «торгівля людьми» ви можете назвати?

Етапи торгівлі людьми

1)Першим етапом торгівлі людьми є вербування, він нерозривно пов’язаний з наступним та створює сприятливі умови для їх реалізації.

 У широкому значенні вербування – це схилення людини до згоди на її використання в якості виконавця певних видів робіт або надання послуг.

 Цей етап може здійснюватися шляхом повного чи часткового обману майбутньої жертви, так і у насильницький спосіб.

 У першому випадку людині, наприклад, обіцяють працевлаштування у певній сфері, а потім змушують займатися іншою діяльністю, у другому – особа хоча і знає, чим вона буде займатися, однак її обманюють стосовно умов праці або країни призначення, у третьому – застосовуються засоби примусу (в т.ч. викрадення), коли людина не може виявляти свою волю.

 Вербування може здійснюватися різними шляхами:

  •                 через оголошення про працевлаштування або навчання за кордоном в ЗМІ чи Інтернет;
  •                 через туристичні, шлюбні, модельні агенції, фірми працевлаштування за кордоном;
  •                 через листування («наречена по пошті»);
  •                 через спеціалізовані сайти;
  •                 через фізичних осіб-вербувальників (свах, колишніх постраждалих від торгівлі людьми, «випадкових» знайомих);
  •                 через близьке оточення (друзів, знайомих, сусідів).

Вербувальники дають брехливі обіцянки і надії, намагаються представити роботу за кордоном як єдиний спосіб заробити необхідні гроші. Свої дії найчастіше мотивують «простим людським бажанням «допомогти». Вони також можуть запропонувати фінансову допомогу по оформленню проїзних документів, віз тощо. Таким чином, майбутня жертва вже підпадає під економічну залежність.

 Зробивши свою роботу, вербувальники передають жертву до рук перевізників.

2) Переміщення людини – це зміна її перебування шляхом перевезення та іншого переміщення її як через державний кордон країни, так і в межах території країни.

 Воно може бути відкритим чи таємним, примусовим чи добровільним, легальним чи нелегальним. Нерідко жертв переміщення укривають (переховують в спеціальних приміщеннях, не випускають за територію, змінюють зовнішність).

3) Наступний етап торгівлі людьми – передача людини, яка є об’єктом торгівлі, до рук покупця або його представників. Таким чином, здійснюється акт купівлі-продажу, в результаті якого жертва переходить у власність іншої людини.

4) Кінцевим етапом торгівлі людьми є експлуатація людини.

 Щоб змусить людину підкоритися, торгівці використовують різні методи: вилучають документи, ставлять у боргову кабалу (жертва повинна відпрацьовувати «витрачені» на неї гроші, сплачувати за житло, їжу), обкладають великими штрафами, застосовують фізичне насилля, катують, погрожують, шантажують, обмежують свободу пересування та спілкування тощо.

 Запитання для обговорення:

 - Як ви гадаєте, з якою метою ми говорили про етапи торгівлі людьми?

 - Як ми можемо використати дану інформацію?

 5. Мозковий штурм «Хто може стати жертвою торгівлі людьми?»

Жертвою торгівлі людьми може стати хто завгодно, незалежно від статі, віку, соціального статусу. Навіть немовля може опинитися у рабстві. Так, наприклад, згідно статистики наймолодшому врятованому було 3 роки, а найстаршому – 73 роки. Постраждати від торгівлі людьми може як жінка, так і чоловік, як малозабезпечена людина, так і достатньо благополучна.

6. Вправа «Торгівля людьми: міфи та стереотипи»

Кожен учасник  отримує по три картки: «Згоден», «Не згоден» (або три картки зеленого, червоного, кольору відповідно). На екран виводиться по одному міфу стосовно торгівлі людьми, а учасники відповідно до свого ставлення мають підняти картку та пояснити свою позицію (за бажанням).

 Відносно торгівлі людьми існує багато стереотипних суджень. Стереотипи взагалі дуже розповсюджені в суспільстві. Вони виникають в результаті схильності людей до спрощеного мислення та виступають як умовні «ярлики», що наклеюються на людей та явища. Через те, що стереотипи дають хибне уявлення, яке не зовсім відповідає дійсності, їх часто називають міфами.

Деякі поширені міфи стосовно торгівлі людьми:

1. Зі мною такого не станеться.

 Так зазвичай вважають благополучні люди, які мають вищу освіту, гарну роботу, достаток. Але факти переконують, що від ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми ніхто не застрахований. До того ж сучасні работоргівці стали значно винахідливішими і почали використовувати більш витончені методи вербування.

 Так зазвичай кажуть студенти, до яких приходять з лекціями фахівці громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Більшість з них не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, чіпляючись за будь-яку можливість заробити гроші.

 2. Торгівля людьми – це торгівля виключно лише молодими жінками, яких використовують виключно у сексуальній сфері.

 Існує думка, що жертвами торгівців людьми, як правило стають дівчата та молоді жінки. Але багато прикладів свідчать про те, що у ситуацію торгівлі людьми можуть потрапити чоловіки, діти і навіть люди похилого віку. Використовувати їх можуть у різних сферах: на виробництві, у сільському господарстві й т. ін.

 Чоловіки становлять приблизно 24%, від кількості осіб, що потрапляють в рабство - це досить великий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе, тому пункт перший «зі мною такого не станеться» стосується їх у першу чергу .

 3. Тільки малоосвічені, наївні люди можуть стати жертвами торгівлі людьми.

 Більшість постраждалих, що звернулися по допомогу, закінчили технікуми, коледжі, інститути. Тож говорити про низький рівень освіти не можна. Крім того, чимало людей отримують пропозицію з працевлаштування від тих, кому довіряють.

 4. Друзі та родичі не можуть бути замішаними у торгівлю людьми.

 Друзі, родичі, знайомі – це ті, кому довіряють найбільше. Останнім часом сформовано нову стратегію вербування, коли людину, що працювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших «працівників». Залякані жертви повертаються додому і проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів. По статистиці, 17% постраждалих були продані в рабство своїми же друзями, партнерами чи колегами.

 5. Довести вину і покарати торгівців людьми неможливо.

 Торгівля людьми - це кримінальний злочин, що в Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув'язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. А у деяких державах, наприклад США та Канаді, - довічним ув'язненням.

 За 2008 рік було порушено 322 кримінальні справи і винесено 83 вироки за статтею 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» Кримінального кодексу України.

 Запитання для обговорення:

 - Чи змінилась у когось думка після виконання цієї вправи?

 - Чим шкідливе існування таких міфів та стереотипів?

7. Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …

 У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (ЗМГ, реклама), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді ...

 Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.

              Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.

              Поцікавтеся в центрі зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.

              Вимагайте оформлення спеціальної робочої візи - туристична та гостьова візи не дають права на роботу.

            Підписаний контракт є обов'язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).

            Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).

 У контракті повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи:

 - термін дії контракту;

 - тривалість робочого дня;

 - вихідні дні;

 - оплата праці;

 - умови проживання;

 - медичне страхування;

 - повне ім'я та адреса роботодавця;

 - умови розірвання контракту.

 Уникайте фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

 Від'їжджаючи, обов'язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування (точну адресу та реквізити організації, усі можливі контактні телефони, ваше місцезнаходження - майбутню адресу проживання, координати людини, через яку ви знайшли роботу - менеджера організації, знайомого, який порадив цю роботу). Обов'язково телефонуйте додому.

 Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України - інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

Запитання для обговорення:

 - Як ви гадаєте, з якою метою виконували дану вправу?

 - Чи отримали ви нову для вас інформацію?

ІV Підбиття підсумків

            Ви отримали певну інформацію з проблеми, якою розмірковують не тільки журналісти, а й юристи, правозахисники. І вам вибирати: ризикувати чи ні, ставати жертвами работоргівлі чи ні.

            І все ж пам’ятаємо народну приказку: «Береженого Бог береже». А на мою думку, не вам шукати примарного щастя там, де воно вас чекає. Шукайте його у власному домі. Кому, як не вам піднімати українську економіку, будувати незалежну державу. І, знаючи закони держави, не втратити людської гідності, зберегти своє життя, здоров’я.

           Хотілося б, на згадку вам залишити такі золоті правила.

 Золоті правила:

 - Нікому не довіряйте ваш паспорт.

 - Залиште вдома своїм рідним інформацію про своє перебування за кордоном.

 - Не забувайте, знання іноземної мови полегшить вам перебування за кордоном.

 - Запам’ятайте: фіктивний шлюб – злочин.

 - Переконайтеся, що шлюб, зареєстрований в Україні, буде дійсний за кордоном.

 - Порадьтеся з юристом щодо украдання шлюбного контракту.

 - Регулярно телефонуйте додому.

 - Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном.

 - По приїзді в країну, де ви будете працювати зареєструйтеся в посольстві України.

 - Не забудьте з’ясувати номери телефонів українських посольств, неурядових організацій, які надають допомогу особам, які опинилися у скрутному становищі.

  •              Що нового, важливого ви дізналися сьогодні?
  •              Які висновки зробили для себе?

 Як використаєте отриману інформацію для себе?

docx
Пов’язані теми
Психологія, Виховна робота
Додано
6 квітня 2020
Переглядів
852
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку