Тренінг Я в майбутньому

Я в майбутньому

Тренінг для підлітків

Мета: допомогти учням зро­зуміти зміст людського життя, визначити своє місце в ньому; розвивати Індивідуальність кож­ної дитини; спрямувати на вибір майбутньої професії; виховувати прагнення здійснювати свої мрії.

Хід заходу

І. Привітання

Учитель. Доброго дня! Я хочу почати наш час спілкування з ві­рша російського поета Євгена Євтушенка:

Людей неинтересных в мире мет,

Их судьбы, как истории планет, —

У каждой есть особое, свое,

И нет планет, похожих на нее.

А если кто - то незаметно жил

И с этой незаметностью дружил,

Он интересен был среди людей

Самой неинтересностью своей.

Ці чудові рядки будуть епігра­фом до нашої співпраці.

II. Очікування

Учитель. Зараз я пропоную вам записати свої очікування від нашого тренінгу. Прикріпіть їх на плакаті біля «Берега надії». Що ж, вирушаймо з вами в дорогу до «Берега реалізованих надій».

 Розповідь учителя

Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що нам здається знайомим і водночас назавжди залишається таємницею. Йдеться про нас із вами. Кожна людина, яка при-
йшла у цей світ, — неоціненна. Необхідно краще придивлятися до себе,
виявляти зацікавленість до тих, хто поряд. 

Самопізнання — процес дуже складний, буває, на це витрачаєш ціле життя. Ми сьогодні тільки спробуємо гляну­ти на себе по-новому.

Іноді в філософській літературі людину називають індивідуумом, тому що кожна людина унікальна, не схожа ні на кого, неповторна. І для того, щоб довести це на прак­тиці, ми зараз виконаємо вправу « Представлення», тобто по-новому подивимося на себе.

Приклад: Олена (о - оригінальна,а - люб'язна, е — ексцентрична, в — ніжна, а—альтернативна).

(Діти пояснюють значення сво­го імені по літерах.)

 Тест«Психотипи»

Учитель. Є така наука — кокологія, яка пропонує нам із вами про­йти один цікавий «Тест геометрич­них фігур».Він нескладний.

Подивіться уважно на малюнки чотирьох фігур (трикутник, ква­драт, коло, зигзаг). Кожен з вас по­винен вибрати ту, яка в цей момент йому більше подобається. Обрали? А ось ключ — що означає кожен варіант.

 Трикутник. Ця фігура символізує лідерство. Характерна риса справжнього «трикутника» — вмін­ня концентрувати увагу на головній меті. Трикутники — енергійні, не­стримані, сильні особистості, які ставлять точну мету і, як правило, її досягають. Вони честолюбні і праг­матичні. Намагаються завжди бути першими і тому часто конкурують, змагаються з іншими.

Квадрат. Дуже організована фігура. Має багато «кутів», які ускладнюють спілкування з «ква­дратом». Прагне бути лідером, але часто при цьому не звертає ува­ги на інших. У міру енергійний і емоційний, честолюбний і прагма­тичний. Часто досягає мети, іноді дозволяє собі розслабитися. Може бути лідером.

Коло. Найдобріша з фігур. Наділена високою чутливістю, розвиненими здібностями співчувати, емоційно відгукується на хвилювання інших. Відчуває чужу радість і чужий біль, як свої особисті. Радіє, коли всі ладнають між собою. Тому, коли виникає конфлікт, поступається першим. Користується авторитетом і може бути неформальним лідером.

Зигзаг. Фігура, яка символізує творчість. Комбінування абсолютно різних, несхожих ідей, і побудова на цій основі чогось нового, оригінального – ось що подобається

«зигзазам». «Зигзаг» — найактивніший і найчутгєвіший. Коли в нього з'являється нова ціка­ва ідея, він готовий поділитися нею з усім світом.  «Зигзаги» — невтом­ні проповідники своїх ідей і можуть захопити ними, інших. Водночас цей знак дуже емоційний і залежний від оцінки тих, хто поряд.

Дуже добре. Ви сьогодні дізна­лися про себе ще щось нове, роз­крили таємниці свого характеру.

VIII. Вправа «Вибір»

Учитель. А зараз я хочу запро­понувати вам виконати завдання, яке має назву «Вибір».

Уявіть собі, що єн в незнайомому місті, без друзів, батьків, родичів. У вас немає житла, роботи, але є гроші, зовсім небагато, на перший час...

Вам необхідно розробити алго­ритм дій, зробити вибір, для того щоб вижити. Я дам підказку. Вам потрібні гроші, і ви їх зможете отримати за роботу, але у вас немає освіти.

Необхідно письмово відповісти на запитання:

• У якому місті або навіть країні ви перебуваєте?
• Яка у вас пора року?
• Що ви будете робити? ..Які ваші дії?
• Що ви вмієте робити (складіть перелік видів робіт)?

• Що буде потім? (Фантазії учнів про своє  май­бутнє.)

Учениця- Я в незнайомому міс­ті. Це місто у Франції — Париж. Мені 21 рік. Я закінчила в своєму рідному місті Луганський націо­нальний університет. Навчалася на економічному факультеті.   Там   і  вивчила   кілька мов, у тому числі   французьку. Коли, я приїхала до  Парижа, то почала шукати роботу. Для цього я маю такі навички: вмію готувати, можу бути кухаркою    в будь - якому барі; можу бути    офіціанткою; можу бути при­биральницею в готелі; можу бути кур'єром; можу бути, домогоспо­даркою в будь-якому домі.

Учень. Я зараз у незнайомому місті (Севастополі), в мене є не­багато грошей на перший час. Я можу    влаштуватися   працювати програмістом в будь – який банк або організацію, тому, що я закінчив факультет комп’ютерних наук і мені 25 років.

ІХ. Обговорений результатів роботи

Учитель. А. зараз, будь ласка, обговоримо ваші дії.

Підсобні роботи — це тимча­совий заробіток, а в цілому треба навчатися. Для того щоб учитися будь-якої справи, необхідно спо­чатку все ж таки визначитися у виборі, а для цього пізнати свої можливості, здібності, виявити професійні нахили. Результатом ва­шої кропіткої праці будуть іспити й атестат зрілості.

Перед вами багато шляхів, але треба обрати один. У житті кожної людини  є момент, коли необхідно прийняти для себе одне найголовніше   рішення — обрати справу до душі. Вибір професії недарма і називають    другим народженням людини. Тому що від того, наскільки правильно зроблено вибір професії, залежить суспільна цінність людини, і її радість, і щастя. З    цього   приводу    відомий український  педагог  і   психолог К. Д. Ушинськнй писав: «Якщо ви вдало оберете працю і вкладете в неї душу, то щастя саме вас знайде». Життя кожен день ставить людину перед необхідністю вибору — при­йняття   відповідального  рішення. Ви можете бути ким завгодно. Вибір за вами.

Гра «Аукціон»

Мета. Виявити, які, на думку учнів, особистісні риси необхідні для успішного оволодіння професією; побачити, яку рису вони найбільше цінують у конкретній професії.

Матеріали. Картки з написами особистісних рис, заготовлені у.о.

Хід гри

• Розпродаж на аукціоні здійснює вчитель.
• На аукціон виставляються особистісні риси, записані на картках. Кожен учасник має можливість їх бачити.
• Для купівлі кожен учень отримує по 20 у.о.
• Перед початком аукціону кожен обирає собі професію, яку б він хотів здобути.
• Для риси, яка продається, встановлюється початкова ціна 3 у.о.
• Покупку обирають самі учасники.
• Риси продаються до тих пір, поки в учасників є гроші.

Кожен учасник ділиться своїми враженнями від покупки, називає рису, яку він придбав, до­водить, чому він здійснив цю покупку тощо.

Запитання для обговорення:

• Які б ще риси ви придбали б, якби у вас залишились у.о.?
•    Чи не шкодуєте про витрачені кошти?

•    Чи є ця риса у вас?
• Запропонуйте риси, які ви вважаєте по­трібними і яких у даному списку не було.

Перелік особистісних рис

Організованість Акуратність Терплячість Концентрація уваги  Відповідальність Витривалість Швидка реакція Творчість Художній смак Охайність Комунікабельність Тактовність Співчуття Дисциплінованість Високий рівень професійних знань Уважність

Безкорислива любов до дитини Доброта Врівноваженість Довготривала пам'ять Організованість  Пунктуальність Зібраність

 Високий самоконтроль поведінки та емоцій

Мета. Вчити учнів правильно приймати рі­шення, враховувати всі «за» і «проти».

Матеріали. Три великі коробки, яблуко, ци­булина, пляшка з водою.

Хід гри

Вибираються три учасники. їм пропонується вибрати один із трьох ящиків. Ніхто з учнів не знає, що знаходиться в коробках. Решта учнів може підказувати, яку коробку обрати. Коли учні зроблять свій вибір, починається обговорення.

Запитання для обговорення

^ Чому ви обрали саме цей ящик?

^ Що ви відчували, коли відкрили ящик?

Підсумки.

Для прийняття рішення (будь-якого) по­трібно мати достатню кількість інформації, а ви її не мали. Тому ви робили свій вибір, ке­руючись тільки власною інтуїцією та порада­ми оточуючих.

Коли ви приймаєте рішення, яку професію вам обрати, потрібно врахувати інтереси, нахи­ли і потреби ринку праці в кадрах.

Хочу Можу Потрібно

(інтереси, (здібності, (потреби

нахили) стан здоров'я) ринку)

X. Скринька сподівань

Учитель. І все ж дуже цікаво знати, про що ви мрієте, в що ви ві­рите, яким цінностям надаєте пере­вагу? Ким станете? Яка ваша мета на найближчі 5 – 10 років?

 Сьогодні ми з вами надішлемо листа до міста Мрії – ваші листи в майбутнє. Ось у цих конвертах ви залишаєте свої мрії, а десь років через 5 – 10 ми їх відкриємо і побачимо, чи здійснились ваші мрії.

Мені дуже хочеться, щоб ви не витратили ваше життя: на дрібниці. І щоб ніколи не відчули гіркоти життєвого полину в зрілому віці, не жалкували, що життя пройшло марно.  Стали справжньою люди­ною, досягали в житті справжнього людського щастя.

Якось одна людина предстала пе­ред Всевишнім і попросила його по­казати пройдений шлях. Бог відповів:

—Бачиш цей ланцюг слідів? Це твій земний шлях.

— Бачу,—відповіла людина, — але тут не один ланцюг, а два. Хто йшов зі мною поруч?

—- Я,—відповів Бог.

—- Але я бачу також, що ти не завжди був зі мною поруч, іноді один ланцюг обривається. Що це означає?

—Це ті місця, де в тебе були про­блеми, випробування, нещастя, — відповів Всевишній.

• 1 ти в такі хвилини кидав мене? — закричала людина.
• Ти не зрозуміла мене, в такі хвилини я ніс тебе на руках, — про­лунало у відповідь.

Ваші батьки, дорогі мої діти, якоюсь мірою схожі на Бога, тому що у важкі хвилини вашого життя завжди підставляють свої руки, щоб допомогти вам пережити всі не­щастя, здолати всі труднощі. Вони готові підхопити вас на руки, тіль­ки б обійшли вас невдачі і тривоги, поразки і відчаї, тому що кожен з батьків мріє бачити свою дитину щасливою. Не забувайте про це, і в складні моменти вашого життя не соромтесь прийти за порадою до батьків.

У кожної людини є вибір — яким зробити своє життя, для кого жити. Щоб життя стало щасливим, треба наповни   його сенсом.

Дня чого живе людина? Який слід залишає на землі?

Мені хотілося б, щоб ви послу­хали притчу В. Сухомлинського.

«Старий майстер побудував кам'яний будинок. Став і дивиться збоку. «Завтра в цьому будинку осе­ляться люди», — думав він.

А в цей час біля будинку грався семирічний хлопчик. Він зістриб­нув на тільки що зацементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослою людиною. Життя його склалося так, що він часто пе­реїжджав з місця на місце, ніде дов­го не затримувався, ні до чого не прив'язувався ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав Літ­ній Чоловік про рідне сто на березі Дніпра. Схотілося йому приїхати до рідного села. Приїхав Чоловік на рідну землю.

Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі тільки плечи­ма знизують — ніхто не пам'ятає цієї людини.

Зустрівся на дорозі старий ді­дусь і питає у нього:

— Може, ти щось залишив після себе? Може, в тебе є син або донька?

•       Ні, нема в мене ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.
•       Може, ти посадив у нашому селі сад, а може, дерево?
• Ні, не посадив я сад...
• Може, тн поле засіяв?

— Ні, не працював я на полі... —А може, ти вірші чи пісні пи­шеш?

— Ні, я і цього не вмію...

— Тоді хто ти такий? Що ти робив усе своє життя? — здивовано запитав дідусь.

Нічого не зміг відповісти Літ­ній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов він до нього. Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі закам’янілий слід його дитячої ніжки. «Ось і все, що залишилось! після мене на землі, — з гіркотою поду­мав Літній Чоловік. — Але цього мало! Не так треба було прожити: своє життя...»

Я вважаю, ви будете справжні­ми людьми, забажаєте побудувати своє життя так, щоб оточуючим лю­дям було світло і радісно з вами.

XI. Віночок побажань

Учитель, Любі діти, на початку нашого тренінгу у вас у кожного були свої сподівання. Якщо вони здійснилися, то ви маєте можли­вість переправитися на «Берег ре­алізованих надій». Дуже добре, коли сподівання здійснюються.

Наш сьогоднішній тренінг ми закінчимо вправою «Віночок по­бажань».  Візьміться, бідь – ласка за руки і побажайте щось важливе один одному.

Нашу зустріч хочу закінчити словами Р. Кіплінга:

...Останься, прост, беседуя с царями,

Останься честен, говоря с толпой;

Будь прям и тверд с врагами и друзьями,

Пусть все, в своя час, считаются с тобой;

Наполни смислом каждое мгновенье,

Часов и дней неутомимый бег, —

Тогда весь мир ты примешь во владенья,

Тогда, мой сын, ты будешь Человек!

Діти, я вам бажаю, щоб ви не розгубили головних цінностей: віру, добро, любов, щоб своє та чуже життя берегли як найвищу цінність на землі.