Тренінгове заняття для батьків "Мудрість батьківської любові"

Великокиріївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тренінгове заняття

 для батьків

 «Мудрість батьківської любові»

Розробила: пр. психолог

В.П.Мазурик

2017-2018 н.р.

Мета: розширення свідомості батьків про важливість любові у розвитку дитини, підвищення психологічної компетентності із питань застосування різних методів виховання дітей.

Кількість учасників: 10

Структура тренінгу

Хід тренінгового заняття

1. Привітання. Знайомство.

Психолог. Пропоную кожному привітатися, назвати своє ім’я та  згадати, як  вас лагідно називали в дитинстві.

2. Правила.

Психолог. Щоб ми могли ефективно пра­цювати, необхідно прийняти правила роботи у групі.

1. Говорити від свого імені, висловлю­ватися коротко й аргументо­вано.
2.  Бути позитивно налаштованими.
3. Говорити правду.
4.  Поважати думку іншого, не крити­кувати.
5. Висловлювати власну думку з кожного питання.
6. Не перебивати, говорити по черзі.
7. Дотримуватися конфіденцій­ності.

3. Вступ. Очікування.

Психолог.

Послухайте, будь ласка,  притчу «Не продаємо…»

Одна молода пара зайшла у крамницю дитячих іграшок, де довго оглядала на полицях ляльок, які плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци… Однак батьки ніяк не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива продавчиня, запитала, чим допомогти.
Розумієте, — почала пояснювати жінка, — у нас маленька дівчинка, але ми цілими днями не буваємо вдома.
Дівчинка, яка мало усміхається, — вів далі чоловік.
Ми хотіли б купити їй щось, що б її ощасливило, — говорила далі жінка, — навіть коли нас немає поруч. Щось, що б її розрадило, потішило, коли вона сама.
Вибачте, — усміхнулася продавчиня, — ми не продаємо батьків.

Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про важливе в житті кож­ної людини - батьківську любов. Потреба в батьківській любові - одна з найсильніших і найтриваліших потреб лю­дини будь-якого віку, особливо раннього.

Батьківська любов гарантує почуття без­пеки, підтримує сприятливий емоційний стан, вчить любові, моральної по­ведінки й загалом стає джерелом життєвого досвіду. Від задоволення цієї життєво важливої потреби багато в чому залежить фізичний і психічний розвиток дитини, відчуття захищеності.

Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу у вигляді сердечок різного кольору, на яких необхідно написати, чого саме вони очікують від заняття. Після чого кожен учасник зачитує свій запис і прикріплює його на плакат «Наші очікування»

4. Інформаційне повідомлення

Усі ми - діти своїх батьків, а зараз і самі є батьками. Усі ми любимо своїх дітей. Але батьки мають не тільки любити своїх дітей, а й давати їм право на помилки  та самостійний вибір. Турбота про дітей зовсім не означає, що їх треба захищати від будь-яких самостійних кроків. Кожна проблема,  яка виникає в житті дитини, - це, насамперед, проблема батьків. Ваша любов та ваше ставлення до дитини визначають те, як ваші діти будуть справлятися з більшістю своїх проблем. У міру сил і можливостей  ми виражаємо свою любов, але не за­вжди знаходимо бажану відповідь на неї в душах своїх дітей. Можливо, ми щось робимо не так? Або, чого ми взагалі не робимо для того, щоб наші діти могли з повагою впевнено сказати: «Мої батьки люблять мене».

Вищим проявом любові у стосунках з рідними є любов безумовна, коли ми приймаємо інших такими, якими вони є. Безумовно приймати дитину – означає любити її не за те, що вона красива, розумна, слухняна, добре навчається, а просто за те, що вона є! Дитина повинна відчувати, що вона залишається для батька, матері любимою незалежно від її оцінок, успіхів-неуспіхів, поведінки, наявності-відсутності таланту тощо: «Я тебе люблю і приймаю тебе такою, якою ти є».

5. Пропоную вам переглянути відеоролик «Хочу бути телевізором»

•  Що ви відчували по відношенню до цього хлопчика?
• Що відчували по відношенню до батьків?
• Як, на вашу думку, що є найважливішим для дитини?

Деякі батьки думають, що проводять час разом з дитиною, однак в дійсності вони просто живуть під одним дахом. Вони в одному і тому ж будинку, в один і той же час, але вони не разом. Коли ви сидите поруч зі своєю дитиною і приділяєте їй двадцять хвилин безроздільної уваги, то ви даруєте один одному двадцять хвилин життя. Ці двадцять хвилин не повторяться ніколи; ми даруємо один одному наші життя. Це могутній емоційний засіб передачі любові. Пам’ятайте про це!

  6. Вправа «Малювання в парах»

       Учасники об’єднуються в пари, сідають спиною один до одного і отримують картки з геометрич­ними фігурками, з’єднаними між собою різними способами. Завдання: той, хто отримав аркуш з фігурками, розповідає іншому, що на ньому зображено. Інший учасник намагається за сло­вами партнера намалювати це в себе на чистому аркуші.

- Які труднощі ви відчували, виконуючи це завдання?

- Що було легше  -  розповідати чи малювати?

Отже, важливо вміти слухати і чути свою дитину.

7. Вправа «Квітка дитинства»

Кожний учасник отримує па­перову квітку. Ведучий пропонує написати на серединці квітки слово «дитина», а на пелюстках - ті потрібні речі, якими кожен батько хоче ото­чити свою дитину. Потім учас­ники обговорюють зміст написано­го, визначають спільне й відмінне. Спільне ведучий записує на плакаті із заголовком: «Чим батьки хочуть оточити свою дитину?»

Потім показує учасникам плакат із заголовком «Чим діти прагнуть оточити себе?» (вибірка дітей зі школи виконували цю вправу раніше)

Після цього ведучий звертає увагу учасників на обидва плакати й пропо­нує всім відповісти на такі запитання:

• Чи відрізняється зміст написаного на плакатах?
• Чому виникли відмінності?

Отже, щоб розбіжностей  не виникало – батькам і дітям необхідно спілкуватися та довіряти один одному.

8. Вправа «Ситуації з життя»

    Кожен  учасник  отримує картку з ситу­ацією.  Завдання учасників  — зрозуміти і описати почуття, які відчуває в цій ситуації дитина

1. Випадково розбив кришталеву вазу.

        2. Розмалював щоденник старшого брата.

3.  Поламала мамину губну помаду.

        4. Пофарбував волосся в неймо­вірний колір.

        5.  Хотів полагодити магнітофон, розібрав, а зібрати не зміг.

6. Грав вдома у футбол  в кімнаті і розбив скло в серванті.
7. Посварився з найкращим другом.
8. Отримав у школі погану оцінку.
9. Пекла пиріг, щоб почастувати батьків, але він згорів.
10.  Сказав батькам, що вони в мене найкращі і я дуже їх люблю.

Психолог. Я бажаю вам, щоб ви отримували тільки радість та задоволення від спілкування зі своїми дітьми.

9. Вправа на релаксацію «Тропічний острів»

Психолог пропонує учасникам сісти зручно і заплющити очі.

Інструкція: «Уявіть собі, що ви на березі маленького тропічного острова, лежите на піску і ваших ніг ледь торкаються морські хвилі. Вода тепла, і її дотики майже непомітно легкі. Над головою від вітерцю тихенько колишуться пальми. Їхнє листя так високо над землею, що здається, начебто вони торкаються хмар і розгойдуються разом з ними. Вам так добре, що навіть лінь поворухнути рукою чи ногою. Все спокійно, все гаразд. Пробиваючись через крони пальм,на ваше праве плече падає сонячний промінь, і по руці повільно розходиться тепло. Воно поволі переходить з правої руки на груди і далі – на ноги й ліву руку. Разом з теплом приходить відчуття припливу енергії, сили. Ви знаєте,що тепер все буде гаразд, і все, що задумано, здійсниться. Ви надовго запам’ятаєте цей острів і завжди зможете повернутися сюди»

На рахунок 3 розплющіть очі.  Зробіть глибокий вдих – видих і з новими силами приступайте до роботи.

10.               Підсумки.

Психолог пропонує кожному учаснику відповісти на питання: яку важливу річ я зрозумів (або ще раз переконався) сьогодні? І записати це на стікерах різного  кольору у формі сердечок.

Далі всі учасники по колу озвучують свої записи і прикріплюють їх на плакат «Наші очікування», об’єднуючи їх в одне велике серце.

Я бажаю,  щоб у ваших серцях та серцях ваших дітей завжди жила любов один до одного.

Відеоролик «Бережіть своїх дітей»