Тренінгове заняття на тему: «Попередження насильства».

Тренінгове заняття на тему:

«Попередження насильства».

Мета: підвищити рівень знань про проблему насильства, його негативні наслідки; сформувати навички відповідальної поведінки.

Матеріали: фліп-чарт, інтерактивна дошка, великі аркуші паперу, папір формату А4, маркери різних кольорів, кольорові стікери, скотч, картки із завданнями.

Тривалість заняття: 1год 30 хвилин.

Учасники: Учні 9 - 11-х класів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний етап заняття

Психолог. Доброго дня, дорогі друзі. Тема нашого заняття не проста, але дуже актуальна. Тема насилля з давніх-давен йде пліч-о-пліч із дорогою життя. Прояви насильства ми можемо спостерігати щодня, що години. Протягом тисячоліть одна людина кривдить іншу за для забезпечення моральної, фізичної чи матеріальної потреби. На землі повсякчас відбуваються війни, революції. Деякі науковці, проаналізувавши всю відому історію людства, прийшли до висновку, що без війн і усіляких конфліктів людство прожило лише близько 30 років!!!

Ми вже настільки звикли до насильства, звикли сприймати його як щось неминуче, що не зреагуємо на крики про допомогу. Ми повинні схаменутись: прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами, чи в нашому домі, у школі, на вулиці, то ми повинні зупинити його. Сьогодні ми з вами підвищимо рівень знань про проблему насильства, його негативні наслідки; сформуємо навички відповідальної поведінки.

Епіграф заняття: Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш називатися людиною. (Сааді)

Вправа «Привітання - знайомство» (5 хв.)

Мета: підвищити рівень згуртованості групи та проявити свою індивідуальність.

Назвіть  своє  ім’я,  особливості  вашої  поведінки  чи  зовнішності,  які починаються з тієї самої літери, що й ваше ім’я, а учасники всі разом говорять «Це здорово!».

Вправа «Правила» (3 хв.)

Мета: ознайомити з правилами.

Психолог. Щоб наша робота була ефективною й результативною, ми  мусимо прийняти правила. Я пропоную такі правила:

• бути позитивними;
• бути активними;
• говорити по черзі;
• діяти за принципом « тут і тепер»;
• діяти та говорити тільки від свого імені;
• слухати й чути кожного;
• толерантно ставитись одне до одного;
• бути пунктуальними.

Чи згодні всі та чи приймаєте ці правила?

Вправа «Очікування» (5 хв.)

Мета: визначити очікування учасників тренінгу.

Психолог. Зараз ви повинні визначитися, що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття. Свої очікування напишіть на човниках. (Учасники прикріплюють човники на берег сподівань.) А ось чи переправляться вони в кінці заняття на берег очікувань, ми дізнаємося пізніше.

ІІ. Основна частина.

Вправа «Насильство чи ні?» (15хв.)

Мета: з’ясувати уявлення учасників про небезпечність ситуації насильства.

Методика проведення: Психолог об’єднує учасників у 3 групи, кожна з яких обирає картку з описом життєвої ситуації. Учасники мають ознайомитися з ситуацією і визначити, у чому полягає її небезпечність, чи пов’язана вона зі скоєнням насильства.

Орієнтовний опис ситуацій:

Ситуація 1

Хлопець і дівчина стоять біля входу в під’їзд.

Він: «Знайомі поїхали на дачу, залишили ключ від квартири мені, ходімо зі мною, покусуємось».

Вона: «Знаю я тебе, знову чіплятися почнеш…».

Він: «Ну чого ти ламаєшся?».

Вона: «Чого це я ламаюсь? Просто не хочу!».

Хлопець хапає її за руку і тягне в під’їзд силою.

Він: «Я сказав, пішли до мене!».

Ситуація 2

Хлопець зустрів у провулку свого колишнього однокласника, який повертався з вечірки у нетверезому стані.

Хл.: «О, привіт! Бачу, що гарно погуляв! А в мене якраз гроші закінчились, позич, не будь жаднюгою!».

Од.: «Привіт! В мене зараз нічого немає».

Хл.: «Що мені твоє «Привіт»! Гроші давай!».

Од.: «Немає в мене».

Хл.: «Ти зі мною ще й сперечатися вирішив?!».

Хлопець вдарив колишнього однокласника по обличчю, вихопив рюкзак і втік геть.

Ситуація 3

Дівчина повертається додому одна пізно ввечері. Дорогою зустрічає знайому своєї подруги.

Зн.: «Привіт! Чого минаєш і не вітаєшся?»,

Д.: «Привіт!», - і йде далі.

Зн.: «Чекай є «тема». Так це ти мене обізвала «коровою» у розмові з моїми друзями? Мені все розповіли!».

Д.: «Ні, я не робила цього! Я тебе ледь знаю!».

Зн.: «Не відпирайся! Це ти! Ти нарвалася на неприємності».

Д.: «Будь ласка, повір, це не я. Я взагалі ні з ким про тебе не говорила».

Зн.: «Досить балачок! Проси пробачення!».

Вона хапає дівчину за куртку, починає її трясти й бити.

Після обговорення ситуацій у малих групах учасники висловлюють думки чи мало місце заподіяння насильства і якого.

Психолог демонструє на інтерактивній дошці різні види насильства та дає визначення їм.

Вправа «П’ять варіантів» (10хв.)

Мета: закріпити знання учасників про ознаки різних видів насильства.

Методика проведення: Психолог прикріплює до дошки 5 аркушів паперу різних кольорів з надписами «Фізичне насильство», «Сексуальне насильство», «Психологічне насильство», «Економічне насильство», «Не насильство» і роздає кожному учасникові по картці з твердженням. Вони мають визначити, чи пов’язане твердження з насильством (якщо так, то з яким саме видом) і прикріпити картку до дошки біля відповідного надпису.

Орієнтовний перелік тверджень:

Погрожувати ножем

Вдарити по обличчю

Обмежувати в їжі

Примусити до статевого акту

Наполегливо пропонувати алкогольний напій

 Побити

 Принизити, образити

Підглядати за тим, хто миється в душі, переодягається

Замкнути в кімнаті

Наполегливо пропонувати сигарети

Відняти гроші

Вказувати другові на те, що він був неправий

Накричати

Назвати «ідіотом»

Вщипнути за сідницю

Поставити двійку за домашнє завдання

Вжити до іншого нецензурну лексику

Учасники по черзі виходять до дошки, зачитують твердження, обґрунтовують своє рішення і за допомогою ведучого скотчем прикріплюють картку до дошки біля кольорового аркушу паперу з відповідним надписом.

Вправа «Булінг чи подражнювання» (15 хв.)

Мета: визначити які з тверджень мають ознаки булінгу, а які ознаки дружніх піддражнювань.

Методика проведення: Психолог пропонує виконати вправу, у процесі  якої учасники повправляються відрізняти дружні піддражнювання від булінгу. Ведучий зачитує твердження, а учні показують відповідний смайлик.

Твердження

Ти та інша людина — добрі друзі.

Це трапляється регулярно, приміром, щодня.

Ти відчуваєш страх, образу.

Слова чи дії цієї людини не ображають тебе.

Людина припиняє дражнитися, коли ти просиш про це.

Тобі не подобається ця людина, у вас погані стосунки.

Смішно усім, зокрема й тобі.

Це трапляється зрідка.

Людина намагається зачепити твої почуття.

Людина не зупиняється, коли ти просиш.

Смішно всім, крім тебе.

Тобі це неприємно.

Інша людина сильніша за тебе.

Ти та інша людина рівні.

Ти почуваєшся в безпеці.

Запитання для обговорення:

• Що, на вашу думку, трапляється частіше: булінг чи піддражнювання?

Вправа «Наслідки насильства» (15 хв.)

Мета: визначити наслідки вчинення насильства.

Методика проведення: Психолог звертається до учасників із запитанням: Коли чиниться насильство над іншою людиною, чи замислюються над шкодою, що може бути їй завдана? Далі ведучий об’єднує учасників у 4 групи і дає завдання:

Першій групі – визначити, які наслідки матиме для людини вчинення над нею фізичного насильства;

Другій групі – визначити наслідки психологічного насильства;

Третій групі – визначити наслідки сексуального насильства;

Четвертій групі – визначити наслідки економічного насильства.

Групи отримують по маркеру й аркушу паперу формату А1, де протягом 10 хв. Мають написати основні наслідки насильства. Потім представники груп по черзі презентують результати роботи за допомогою підготовлених групами плакатів, які прикріплюються до дошки.

Вправа «Як не стати жертвою насильства» (10 хв.)

Мета: з’ясувати уявлення учасників про можливості протидії насильству.

Методика проведення: Психолог об’єднує учасників у 2 групи і дає завдання протягом 5 хвилин чорним маркером на отриманому аркуші паперу формату А1 написати перелік основних правил щодо того, як уникнути насильства і не стати його жертвою. Далі групи міняються виготовленими плакатами і позначають маркером червоного кольору ті правила, які вважають найкориснішими. По завершенню виконання завдання  групи представляють і коментують результати роботи одна одної.

Вправа «Порадник» (10 хв.)

Мета: надати знання про правовий захист від насильства і можливості отримання допомоги.

Методика проведення: Психолог звертається до учасників із запитаннями:

• Чи передбачена в українському законодавстві відповідальність за насильницькі дії?
• Чи захищає законодавство права жертв насильства?
• До кого можна звернутися у разі, якщо зазнав насильства?

Відповіді записує на фліп-чарті.

ІІІ. Заключний етап.

Вправа «Світ без насильства» (10 хв.)

Мета: позитивно завершити заняття.

Методика проведення: Психолог пропонує учасникам виконати груповий малюнок «Світ без насильства». Кожен підходить до дошки, де прикріплено великий аркуш паперу, і малює те, що асоціюється з темою малюнку.

Притча «Все залишає свій слід»

Жив був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. Одного разу його батько дав йому мішечок із цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримує свого гніву, вбивав один цвях у стовп огорожі. У перший день у стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше. Наступного тижня він навчився стримувати гнів, і з кожним днем число забитих у стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху.

Йшов час, і настав день, коли він міг повідомити батьку про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі та сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким, як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся – шрам залишиться».

Обговорення:

• Чого вчить нас ця притча?
• Який висновок для себе ви можете зробити?

Вправа «Берег сподівань» (3 хв.)

Психолог пропонує учасникам пригадати ті сподівання, які були на початку заняття, і вказує, що настав час визначити, чи попливуть човники з берега сподівань до берега очікувань, чи залишаться на березі сподівань. Учасники, сподівання яких справдилися, прикріплюють свої човники на берег очікувань.

Всім учасникам гарного дня.

Дякую за співпрацю.

Додатки

Насильство -  застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили щодо беззахисних.

Фізичне насильство – умисне нанесення іншій людині побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією однієї людини на психіку іншої шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Сексуальне насильство – вид домагання, що виражається у формі як нав'язаних сексуальних доторкань, сексуального приниження, так і примусу до сексу й здійснення сексуальних дій ( аж до зґвалтування й інцесту) проти волі жертви.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування.

Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для організованих дитячих колективів, у першу чергу, в школі.

Три суттєво важливих показника булінгу:

1.Нерівність сил;

2.Повторюваність;

3.Неадекватно висока чутливість жертви.

Наслідки вчинення насильства

Можливі наслідки вчинення фізичного насильства:

• Розлад сну, апетиту
• Травми та інші проблеми зі здоров’ям
• Залишення сім’ї
• Спроби самогубства
• Проблеми з навчанням
• Проблеми в стосунках з іншими людьми
• Агресивність
• Підвищена тривожність

Можливі наслідки вчинення психологічного насильства:

• Особа вважає себе невдахою, поганою, зайвою
• Має проблеми у спілкуванні, конфліктує з іншими людьми
• Страждає від низької самооцінки та комплексу неповноцінності
• Може скоїти самогубство

Можливі наслідки вчинення сексуального насильства:

• Особа відчуває сором, провину, тривогу, страх, біль
• Знаходиться у депресивному стані
• Робить спроби самогубства
• Утікає з дому
• Може заразитися на ІПСШ та ВІЛ-інфекцію
• Може завагітніти
• Може отримати травми статевих органів
• Може набути проблем у сфері сексуального життя
• Починає вживати наркотики та алкоголь

Можливі наслідки вчинення економічного насильства:

• Проблеми в стосунках з іншими людьми через недовіру до них
• Проблеми з навчанням
• Агресивність, тривожність
• Проблеми зі здоров’ям через неналежний догляд та відсутність умов для здійснення гігієнічних процедур

Основні правила, як уникнути насильства і не стати його жертвою:

• Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.
• Говори спокійно і впевнено. Не панікуй, зосередься на ситуації.
• Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
• Чітко висловлюй свою незгоду, якщо не бажаєш щось виконувати.
• Гарний спосіб зруйнувати план насильника – здійсни неочікувану, шокуючу дію.
• Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!
• Якщо є ризик потрапити в неприємну ситуацію, заручися чиєюсь підтримкою.
• Якщо тебе провокують, принижують, ображають, краще відмовся від спілкування, вийди із ситуації.
• Коли тобі пропонують щось «недобре», «заборонене» - відмовся!
• У разі небезпеки – виказуй активний супротив – кричи, боронись, кусайся… Активні дії злякають нападника!

До кого можна звернутися у разі небезпеки насильства:

• шкільний психолог, соціальний педагог;
• класний керівник;
• дорослий, якому довіряєш;
• батьки;
• служба у справах дітей;
• соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді;
• громадські організації;
• Національна поліція України;
• центр надання безоплатної правової допомоги;
• кризові центри;
• національна «гаряча лінія» з протидії насильства.