Презентація до заняття з педагогами "Навички першої психологічної допомоги (ППД)"
Вправа «Що таке ППД?»ППД – ЦЕ (правда) •втішати людину, що знаходиться в дистресі, і допомагати їй почуватися в безпеці і спокої ;•оцінка потреб і проблем; •захист людей від подальшої шкоди;•надання емоційної підтримки; •допомога в задоволенні нагальних основних потреб, таких як їжа і вода, ковдра або тимчасове місце проживання; •допомога людям в доступі до інформації, послуг і соціальної підтримки. ППД - ЦЕ НЕ (неправда) те, що роблять тільки професіонали;професійне консультування або терапія;заохочення детального обговорення події, яка викликала стан дистресу;прохання людини проаналізувати, що з нею сталося;тиск на людину для отримання інформації про те, що сталося;примус людей ділитися своїми почуттями і реакціями на події.
1. Що таке перша психологічна допомога (ППД)?Перша психологічна допомога – це дії, які надають підтримку та допомогу людям, що цього потребують. Це набір навичок і знань, які застосовуються аби підтримати людину в дистресі, а також це метод допомогти комусь заспокоїтися та керувати ситуацією. ППД допомагає людині, яка перебуває у стані дистресу, відчувати, що її бачать, чують, підтримують. Відчуття підтримки є важливим для розширення власних можливостей справлятися із проблемами та складними ситуаціями. Перша психологічна допомога не є постійною підтримкою. Зазвичай це разова зустріч або бесіда, яка триває від 30 до 60 хвилин залежно від ситуації.
Коли ви надаєте ППД будь-кому, важливо поводитись так, щоб поважати безпеку, гідність і права людей, яким надається допомога. Уникайте наражання на подальший ризик людей в результаті ваших дій. У міру своїх можливостей переконайтеся, що люди, яким ви допомагаєте, знаходяться в безпеці і захищені від фізичних або психологічних загроз. БЕЗПЕКАСтавтеся до людей з повагою і відповідно до їх культурних і соціальних норм. ГІДНІСТЬПереконайтесь, що люди можуть звертатися за допомогою справедливо і без дискримінації. Допоможіть людям відстоювати свої права і отримати доступ до підтримки. Дійте тільки в інтересах людини, з якою ви працюєте. ПРАВА
2. Кому потрібна ППД?Ви можете надавати таку допомогу і дорослим, і дітям. Однак не кожна людина, що пережила кризову подію, потребує ППД або прагне її отримати. Деякі люди можуть самостійно, чи за допомогою інших людей, впоратися із складними ситуаціями. Не нав’язуйте допомогу тим, хто не хоче її отримувати, але будьте доступні для тих, кому підтримка може знадобитися. Кращий спосіб дізнатися, чи потребує людина допомоги, – це спостерігати і запитувати.
Можливі ситуації, коли особа потребуватиме більш професійної підтримки, аніж звичайної ППД. Оцінюйте свої можливості та отримуйте допомогу інших, наприклад, медичних працівників (якщо вони є), колег або інших людей, які знаходяться на місці події, органів місцевого самоврядування або лідерів громад і релігійних лідерів (священників)ОСОБИ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ БІЛЬШ ПРОФЕСІЙНОЇНАГАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ:особи із серйозними травмами, що становлять загрозу для життя,потребуватимуть невідкладної медичної допомоги; особи, настільки засмучені, що не спроможні дбати про себе або своїх дітей;особи, які можуть завдати собі шкоди; особи, які можуть завдати шкоди іншим. 2. Кому потрібна ППД?
3. Коли ви надаєте ППД?ППД спрямована на підтримку тих осіб, які постраждали від кризової події нещодавно. Ви можете надавати ППД під час першого ж контакту із людьми, що перебувають у стані сильного дистресу. А таке зазвичай буває або під час, або одразу ж після події. Інші можуть відчути дистрес набагато пізніше: тижні, місяці, чи навіть роки після події.
4. Де ви надаєте ППД?Перша психологічна допомога може бути надана в будь-якому місці, що є безпечним та зручним для того, хто надає допомогу та для людини (людей), які перебувають у стані дистресу. Безпосередньо на місці події (наприклад,якщо йдеться про нещасний випадок)Вдома У громадських центрах Торгівельно-розважальних центрах Школах Вокзалх Аеропортах тощо. Оберіть місце, в якому буде безпечно та спокійно.
5. Хто може надавати ППД?Надавати ППД може кожен – волонтери, служби швидкого реагування, представники громадськості. Це не той вид допомоги, який можуть надавати лише професіонали, навички надання ППД не залежать від досвіду фахівців у сфері психічного здоров’я або професійних психологів. Навичкам надання ППД неважко навчитися. Більшість людей вже знають їх та користуються ними, не усвідомлюючи, що це навички першої психологічної допомоги. (Прикладами є активне слухання, надання допомоги без суджень, заспокоєння людей,що переживають дистрес та задоволення чиїхось невідкладних потреб)
6. Як ви надаєте ППД?Існує три принципи дії, які є центральними для ППД. Принцип «Дивитися» означає зважати на:• інформацію про те, що відбулося та відбувається;• те, кому потрібна допомога;• ризики для безпеки;• фізичні травми;• невідкладні основні та практичні потреби;• емоційні реакції.«Дивитися» «Слухати» «Направляти»
Існує три принципи дії, які є центральними для ППД. Принцип «Слухати» стосується того, як людина, що надає допомогу, підходить і звертається до когось; представляється; приділяє увагу та активно слухає; приймає почуття інших, ставиться з повагою; заспокоює людей, що переживають дистрес; запитує про потреби та проблеми; допомагає людині (людям), що переживають дистрес, знайти вирішення їхніх нагальних потреб і проблем. «Дивитися» «Слухати» «Направляти» 6. Як ви надаєте ППД?
Існує три принципи дії, які є центральними для ППД. Принцип «Направляти» означає допомагати людям:отримувати доступ до інформації;зв’язатися з рідними та близькими людьми та отримувати соціальну підтримку;вирішувати практичні проблеми;отримувати доступ до послуг та іншої допомоги;знаходити рішення їхніх нагальних проблем і потреб«Дивитися» «Слухати» «Направляти» 6. Як ви надаєте ППД?ПОШИРЕНІ ПОТРЕБИ: тимчасове житло, їжа, вода, гігієна, послуги з охорони здоров’я для людей із травмами або хронічними захворюваннями, зрозуміла та достовірна інформація про подію, близьких людей та наявні послуги, можливість зв’язатися з близькими людьми, друзями або отримати іншу соціальну підтримку, тощо
7. Принцип «не нашкодь»Не обов’язково мати психологічну освіту, щоб надавати першу психологічну допомогу, але обов’язково треба знати, як це правильно робити, щоб не нашкодити й бути ефективними. Культура впливає на те, як люди ставляться один до одного, і на те, що прийнятно і неприйнятно говорити або робити.1. Культурний контекст. Гендер, вік і можливість взаємодіїДотик і поведінка. Вірування і релігія
7. Принцип «не нашкодь»2. Безпека,гідність,права3. Конфіденційність. Конфіденційність – це взаємна довіра й повага. Інформація про будь-кого не повинна передаватися іншим особам без усвідомленої згоди цієї особи. Із цього правила є деякі винятки, які стосуються безпеки людини, її найближчих родичів або інших осіб. (Наприклад, людина не може говорити)Розголос і соціальна стигматизація. Розголос конфіденційної інформації про будь-кого може піддати його або її соціальній стигмі. Стигма– це коли хтось сприймає вас у негативному сенсі через певну характеристику чи ознаку (наприклад, стать, колір шкіри, інвалідність, психічне захворювання, ВІЛ-статус, сексуальну орієнтацію, статус ВПО та інші ознаки)
4. Що можна і чого не можна робити{BC89 EF96-8 CEA-46 FF-86 C4-4 CE0 E7609802} ЩО МОЖНА РОБИТИ ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ поважати приватне життя і зберігати історію людини в таємниці порушувати правило конфіденційності, якщо у вас немає дуже вагомих причин надавати емоційну та практичну підтримку втручатися занадто глибоко у справи людини, що перебуває у дистресі поводитись належним чином, з огляду на культуру, вік і стать людини виявляти неповагу або використовувати ваші стосунки як особи, яка надає допомогу застосовувати активне слухання відволікатися й думати про інші речі, доки хтось говорить вам про щось важливе бути обізнаним про власні упередження та упередження інших людей засуджувати людину за її вчинки та почуття поважати право людей приймати власні рішення та сприяти самодопомозі розповідати іншій людині, що робити або як вирішувати свої проблеми бути чесним і заслуговувати довіри надавати неправдиві обіцянки або давати неправдиву інформацію допомогти людям отримати доступ до основних потреб просити в людини грошей чи послуг за допомогу знати свої можливості переоцінювати свої навички дати зрозуміти людям, що навіть якщо вони не хочуть вашої допомоги зараз, вони все одно можуть отримати допомогу в майбутньому продовжувати тиск, якщо людина не хоче вашої підтримки припинити вашу допомогу з повагою раптово припинити допомогу
Алгоритм надання першої психологічної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій❤ Підійди (знайдіть сили, щоб підійти):назвіть своє ім’я та дізнайтеся ім’я потерпілого;запитайте, чи можна з ним поговорити;запитайте, чи потрібна допомога;поясніть свої цілі;пам’ятайте про мову тіла.❤Підтримай:знайдіть безпечне місце;захистіть від зайвої уваги;допоможіть знайти опору (стіна, стілець, ваша рука);захистіть людську гідність (наприклад, знайти, чим прикрити оголене тіло, якщо ситуація цього потребує);кажіть фрази «я з тобою», «ти в безпеці», «дихай повільніше».❤ Пам’ятай про реальність:називайте потерпілого на ім’я;запитайте, чи знає він, що сталося, де зараз його близькі;поясність, де ви перебуваєте і що трапилося;попросіть називати предмети, які вас оточують;попросіть робити короткі вдихи та видихи.
Алгоритм надання першої психологічної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій❤ Заохочуй:вислухайте уважно та зі співчуттям;заспокойте з приводу прояву реакцій;не потрібно змушувати припинити плакати;не сприймайте агресію як таку, що спрямована на вас;уникайте припущень щодо переживань потерпілого;не припускайте, що всі травмовані — це потерпілі;уникайте постановки діагнозу.❤Подбай («слухай, мовчи, піклуйся»):допоможіть настільки, наскільки можете на цей момент;надайте медичну допомогу;надайте психіатричну допомогу (у разі марення, галюцинацій);поважайте бажання потерпілого побути на самоті, але не випускайте його з поля зору;запитайте про плани;надайте інформацію про служби, інстанції, які можуть допомогти.❤Передай:направте потерпілого до фахівця, який допоможе йому в подальшому.