Тренінгове заняття на тему:«Згуртований, доброзичливий колектив як запорука успішного навчання учнів»

Міністерство освіти і науки України
ДНЗ «Вишнівецький професійний ліцей»

Тренінгове заняття на тему:

«Згуртований, доброзичливий колектив

як запорука успішного навчання учнів»

Розробила: методист
ДНЗ «Вишнівецький ПЛ»
Шушкевич Л.С.

Вишнівець – 2017 р.

Тренінг спрямований на згуртування педагогічного колективу, розвиток комунікативних навичок, впевненості в собі, доброзичливого ставлення один до одного. Виконуючи вправи тренінгу, педагоги вчаться розуміти один одного. Тренінг мотивує педагогів до рефлексії, оволодіння механізмами комунікативної компетентності

Завдання тренінгу:

  - формування сприятливого психологічного клімату;

-знаходження схожих рис учасників групи для покращення
взаємовідносин у колективі;

•    розвиток вміння працювати в команді;
•    згуртування групи;
•    усвідомлення кожним учасником своєї ролі, функції у групі;
•    підвищити комунікативні навички педагогів;
•   розвинути впевненість  та віру у покращення ,добро .
•   Необхідні матеріали:
• аркуші формату А - 4 , степлер, тематичні малюнки, клей, букви
  абетки, кольорові олівці, ножиці;
•    спокійна музика для релаксації

Доброго дня, колеги! Сьогодні ми поговоримо з Вами про
психологічний клімат колективу, про важливість згуртованості.

Психологічний клімат - це міжособистісні відносини, типові для
трудового колективу, які визначають його основний настрій.

В одному кліматі рослина може розквітнути, в іншому - зачахнути. Те
ж саме можна сказати і про психологічний клімат: в одних умовах люди
відчувають себе некомфортно, прагнуть залишити колектив, проводять
в ньому менше часу, їх особистісний ріст сповільнюється, в інших -
колектив функціонує оптимально і його члени отримують можливість
максимально реалізувати свій потенціал.

Будівництво психологічного клімату, згуртованості працівників ліцею

•    це найважливіша справа не тільки адміністрації, але і кожного члена
  колективу.

Клімат називають сприятливим, якщо серед працівників панує
атмосфера доброзичливості, довіри і підтримки, якщо члени колективу
готові до роботи, виявляють творчість і досягають високої якості,
працюючи без контролю і несучи відповідальність за справу, якщо в
колективі кожен захищений, відчуває причетність до всього, що
відбувається і активний у своїх судженнях та висловлюваннях.

Саме тому я зараз пропоную виконати певні вправи, спрямовані на
згуртування членів колективу.

Мета ігор на групову згуртованість - об’єднати учасників групи
для спільного вирішення поставлених завдань, розвиток вміння
висловлювати симпатію і повагу один до одного.

Такі ігри надзвичайно важливі, адже від того, на скільки згуртована група
залежить якість виконання завдань та рівень досягнення поставлених
цілей всього тренінгу.

Вправа «Подібність і відмінність».

Ведучий:

Незважаючи на те, що ми усі різні, ми розмовляємо, спілкуємося один з одним. Давайте знайдемо відмінності і схожість один з одним. Кожен з вас повинен вимовити фазу, звертаючись до сусіда справа: “Ми з тобою схожі, тим що ... (називається будь - яка ознака “схожості “), але на відміну від
тебе я ... (називається будь - якої ознака “відмінності “). Наприклад: “Ми
з тобою схожі, тим що любимо тварин, а особливо кішок, але на відміну
від тебе я люблю їсти пломбір з солоним огірком.”

Інформаційне повідомлення

Згуртованість колективу - це поняття, що розкриває особливості
міжособистісних відносин в колективі, єдність ціннісних орієнтацій,
єдність цілей і мотивів діяльності в межах спільної діяльності. Дружні
контакти під час роботи і після неї, співпраця та взаємодопомога формують
хороший соціально-психологічний клімат.

Фактори, що впливають на соціально-психологічний клімат колективу,
обумовлені індивідуальними та психологічними особливостями
кожного з її членів. Тому для формування соціально-психологічного
клімату колективу мають значення не стільки психологічні якості членів,
скільки ефект їх поєднання.

Загальна ціль: досягти хороших міжособистісних відносин демократичного рівня в колективі, оптимального рівня психологічної сумісності.

Створити такі умови праці, щоб члени колективу відчували себе "командою". Однією з ознак команди є згуртованість, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з найважливіших показників, що колектив це "команда" - є хорошій соціально-психологічний клімат, тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей та 
нахилів.

Вправа «Друкарська машинка».

Мета вправи: розвивати взаєморозуміння у групі

Завдання: Учасникам загадується слово або фраза. Букви, що становлять текст, розподіляються між членами групи. Потім фраза повинна бути сказана якомога швидше, причому кожен називає свою букву, а в проміжках між словами всі плескають у долоні.

 Вправа : малюнок «Мій колектив»

Мета: усвідомлення учасниками рис і якостей колективу ,в якому вони
працюють.

Матеріали: аркуші паперу А4, кольорові олівці, релаксаційна музика.
Хід: Кожен колектив індивідуальний і неповторний. Бувають колективи
схожі на:

Сипучий пісок.

Не так рідко зустрічається на нашому шляху сипучий пісок. Скільки піщинок зібрано разом, і водночас кожна з них сама пособі. Повіє легенький вітерець — віднесе частину піску, що лежить скраю, подалі. Повіє вітер сильніше — рознесе пісок на всі боки, поки хто-небудь не згребе його в купу. Буває так і в колективах. Неначе всі разом, і в той же час кожен сам по собі. Немає зв’язку між людьми. Водному випадку вони не прагнуть піти один одному назустріч. В іншому— не бажають знайти спільних інтересів, спільної мови. Немає тут того авторитетного центру, навколо якого відбувалось би об’єднання, згуртування людей, де кожен відчував би, що він потрібний іншому. А поки «сипучий пісок» не приносить ні радості, ні задоволення тим, хто є в його складі.

М’яка глина.

Відомо, що м’яка глина — матеріал, який порівняно легко піддається обробці й з нього можна ліпити різні вироби. Але якщо до нього не докласти зусиль, то він може залишитися простим шматком глини. Націй стадії більш помітні зусилля для згуртування колективу, хоча це можуть бути перші кроки. Не все виходить, нема достатнього досвіду взаємодії, взаємодопомоги. Важко досягти якої-небудь мети. Стосунки
доброзичливі, проте не скажеш, що діти завжди бувають уважні одне до одного і готові прийти на допомогу. Якщо це й відбувається, то рідко. У групі існують замкнені приятельські угруповання, які мало спілкуються між собою. Справжнього хорошого організатора поки немає. Чи він не може себе проявити, чи просто йому важко, бо нікому його підтримати.

Мерехтливий маяк.

У штормовому морі мерехтливий маяк і початківцю, і досвідченому мореплавцеві приносить упевненість, що курс вибраний правильно. Необхідно тільки бути уважним, не втратити маяк з поля зору. Зауважте, маяк не горить постійним світлом, а періодично викидає пучки світла і неначе говорить: «Я тут. Я готовий
прийти на допомогу». Колектив, який формується в класі, також подає кожному сигнал: «Так тримати». У такій групі переважає бажання працювати спільно, допомагати один одному, товаришувати. Але бажання — це ще не все. Дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не поодиноких, нехай навіть дуже частих, спалахів. Водночас у групі вже є на кого покластися. Проте недостатньо виявляється ініціатива, рідко вносяться пропозиції щодо покращення справ не тільки у себе в класі, але й у школі. Бачимо прояви активності спалахами, та й це не у всіх.

Червоне вітрило.

Символ спрямованості вперед, дружньої вірності й обов’язку. Тут живуть і діють за принципом: «Один за всіх — і всі за одного». Дружня прихильність і зацікавлення справами один одного поєднуються з принциповістю і взаємною вимогливістю. Командний склад вітрильника — знаючі та надійні організатори й авторитетну особистості. До них ідуть за порадою, допомогою. У більшості членів екіпажу є почуття гордості за колектив. Усі переживають, коли з кимось трапиться невдача. Група цікавиться тим, як ідуть, справи в паралельних класах, іноді приходять на допомогу, коли їх просять про це. Але хоча група згуртована, вона не завжди готова йти всупереч бурям. Не завжди вистачає мужності визнати свої помилки зразу, але це становище може бути виправлене.

Факел, що палає.

Це живе полум’я, матеріалом якого є міцна дружба, єдина воля, взаєморозуміння, ділова співпраця, відповідальність кожного не тільки за себе, а й за інших. Тут яскраво виявляються всі якості колективу, які характерні для червоного вітрила. Але не тільки це. Справжнім колективом можна назвати тільки таку групу, яка не залишається у вузьких рамках. Справжній колектив той, де люди самі бачать, коли вони потрібні, і самі йдуть на допомогу; той, де не залишаються байдужими, якщо іншим погано; той, який веде за собою, освітлюючи, як легендарний Данко, жаром свого палаючого серця дорогу людям.

Вправа «Вавилонська вежа»

Мета: підвищення рівня згуртування і взаємодії в групі, розвиток навичок невербальної комунікації.

Інтрига (ігрова метафора), яка розповідається перед інструкцією ігри: "Всі ми чудово пам'ятаємо міф про Вавилонську вежу. Величезну кількість людей було зібрано для будівництва. Безліч засобів і матеріалів було використано для її зведення. Процес споруди йшов. Але башта так і не була збудована тому, що люди які її будували ,в одну мить стали розмовляти на різних мовах і перестали розуміти один одного.

А чи сильно змінилися люди за ці тисячоліття ? Чи завжди ми можемо домовитися? Чи можемо ми зрозуміти один одного без слів, не володіючи спільною мовою?

Саме це нам зараз і належить з'ясувати!

Інструкція (поетапна, дослівна):

1. Зараз ми розділимося на дві команди, приблизно рівні за кількістю учасників.
2. Кожна команда може користуватися "будівельними матеріалами" -канцелярським приладдям (папір, маркери, клей, стікери, ножиці і т. д.) - в необмеженій кількості, але жоден з учасників не може користуватися голосом. Тобто в процесі гри вам не можна розмовляти! Правило це нескладне, але саме воно повинно чітко виконуватися. За кожне порушення правила команда буде позбавлятися одного з видів будівельних матеріалів.
3. У вас є 15 хвилин, і ваша мета - у повному мовчанні побудувати свою "Вавилонську вежу"!
4. Отже, вежі побудовані! Зараз ми виміряємо і подивимося, хто ж став переможцем. В результаті напруженого швидкісного будівництва перемогла команда... (називаються імена учасників команди). Тепер
   ми акуратно розмістимо вежу на її вже законне почесне місце!

    В даний момент від учасників команди-переможців може з’явитися  пропозиція поставити поряд башти обох команд. Тренеру слід підтримати цю ініціативу. Якщо ж пропозиції не буде, то ведучий може сам акуратно натякнути учасникам про таку можливість. Наприклад, наступним чином: "Чесно кажучи, мені дуже подобаються обидві башти, і мені здається, що вони відмінно б виглядали разом. Як думаєте?" Варто відзначити, що тренер має сам вирішити, чи потрібно йому
робити учасникам таку пропозицію. (На його рішення можуть вплинути такі фактори, як реакція обох команд на перемогу (поразка) у змаганні, емоційний стан групи на даний момент тренінгу, особливості групової динаміки тощо)

Можливі питання для обговорення:

• Як пройшов процес будівництва?
• Що ви відчували, спілкуючись без слів, тобто не вербально?
•  Які переживання зараз у представників команди яка перемогла?
•  Які переживання зараз у представників команди яка не перемогла?
• Наскільки успішно вдалося виконати завдання і не повторити помилок "стародавніх предків"?
• Чи задоволені ви результатом своєї команди? А своїм власним?
• 3 якими труднощами довелося зіткнутися в процесі гри?
• Що дозволило домовитися, зрозуміти, що і як потрібно робити?
• Що заважало процесу "будівництва"? Які труднощі подолати не вдалося?
• Хто і які функції брав на себе?
• Хто був виконавцем, хто генератором ідей, хто організовував інших тощо?
• Чим керувалися при визначенні того, хто чим буде займатися, за що відповідати в ході будівництва ? Чому ви обрали для себе саме такі ролі? Хто і як відчував себе, виконуючи саме таку роботу?

Як вам здається, що змінилося б, якщо б можна було розмовляти? Що саме?

Вправа « Колаж побажань»

Мета: підтримка позитивного психологічного клімату у групі, розвиток вміння розуміти власні бажання та відчувати потреби іншої людини.

Матеріали: листок ватману, тематичні малюнки ,клей, кольорові олівці.

Хід. Ми сьогодні навчилися взаємодіяти, допомагати один-одному і стали справжнім колективом. А зараз давайте кожен з вас намалює або наклеїть побажання нашому навчальному закладу та власне усьому колективу.

Створюємо колаж.

І на останок....

Притча

До однієї оази прийшов молодий юнак, попив води і запитав у старого, який відпочивав біля джерела:

•            Які люди тут живуть?

Старий в свою чергу запитав у юнака:

•            А які люди живуть там, звідки ти прийшов?
•            Купка егоїстів з поганими помислами - відповів молодий чоловік.
•            Таких же знайдеш і тут - сказав старий.

В той же день інший юнак підійшов до джерела втамувати спрагу, він привітався і запитав:

-Які люди живуть в цьому місці?

Старий у відповідь задав те ж питання:

•            А які живуть там, звідки ти прийшов?
•            Прекрасні! Гостинні і дружелюбні. Мені боляче було розлучатися з ними.
•            Таких же знайдеш і тут - сказав старий.

Один чоловік, який чув обидві розмови, спитав:

•            Як ти міг дати два таких різних відповіді на одне і те ж питання?

На що старий відповів:

•            Кожен із нас може бачити тільки те, що несе в своєму серці.

У наших руках можливість створити в закладі таку атмосферу, в якій всі будуть почувати себе "як удома", атмосферу психологічного комфорту, атмосферу любові і прийняття.