Семінар – практикум для учнів «Соціальні мережі в житті підлітків"

Семінар – практикум для учнів «Соціальні мережі в житті підлітків.

Останнім часом невід’ємною частиною життя людства став комп’ютер. Неможливо переоцінити користь, яку приносить нам Інтернет. Але за порівняно нетривалий термін масового користування комп’ютером уже виявилося чимало чинників негативного впливу його на здоров’я людини. Особливо це стосується дітей, психіка, яких вразливіша порівняно із психікою дорослих.

Вправа – знайомство «Мій Всесвіт»

Мета: налаштувати на роботу, створити позитивний емоційний клімат в колективі.

Учасники малюють на аркушах паперу сонце, у центрі пишуть велику літеру «Я». Від «Я» - центра свого всесвіту креслять лінії до зір і планет: моє улюблене заняття,  мій улюблений колір, моя улюблена тварина, мій найкращий друг, мій улюблений звук, мій улюблений запах, моя улюблена гра, мій улюблений одяг, моя улюблена музика, моя улюблена пора року, моє улюблене заняття,місце, де я люблю найбільше бувати, мій улюблений співак, група, мій улюблений літературний персонаж. Презентувати себе і хоча б одну якусь характеристику.

Вправа «Погоджуюсь, не погоджуюсь»

Мета: актуалізувати потребу в обміні думками між учасниками,та сприяти самовираженню підлітків з актуальної проблеми.

Учасникам зачитуються твердження, якщо вони з ним погоджуються, то займають місце біля таблички «Погоджуюсь», якщо не погоджуються із даним твердженням, то займають місце біля таблички «Не погоджуюсь», якщо учні не визначилися із власною позицією залишаються в центрі кола біля таблички «Вагаюсь». Після цього відбувається обговорення тверджень за бажанням.

1. Ви настільки часто користуєтесь Інтернетом, що відчуваєте дискомфорт, якщо не маєте доступу до Інтернету принаймні день.
2. Чи можете ви назвати комп’ютер своїм другом?
3. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням: «Залежності від Інтернету не існує?»
4. Чи жертвуєте ви сном, сидячи в Інтернеті допізна?
5. Чи згодні ви, що життя без Інтернету було б безцільним, нецікавим і сумним?
6. Чи відчуваєте ви сильну роздратованість і агресію, якщо хтось намагається відволікти вас від перебування в Інтернеті?
7. Чи роблять вам зауваження батьки, друзі, вчителі з приводу того, що ви забагато часу проводите перед комп’ютером?

Інформаційне повідомлення «Соціальні мережі в житті підлітків. Профілактика комп’ютерної залежності»

Інтернет дає ілюзію вседозволеності, витягаючи з нас найгірше що в нас є, а що? Адже все можна! В Інтернеті існують клуби  релігійних сект, клуби наркоманів, клуби навчальні початківців терористів. У таких клубах можна замовити власну смерть, купити пару шашок динаміту, навчиться правильно підбирати і колоти наркотики. 
Діти дивляться на дорослих, вбирають інформацію як губка . 
В Інтернеті з'явилися хакери , які знищують все на своєму шляху заради задоволення свого  самолюбства, вони не можуть створити, можуть тільки зруйнувати. Та це специ екстра-класу - але давайте подумаємо що їх спонукало на руйнування вся і все в Інтернеті? Не прогулянка по ньому? Я часто бачу сайти які хочеться знищити. На жаль негативна інформація в Інтернеті на даний момент переважає. Тривала робота за комп'ютером негативно позначається на багатьох функціях нашого організму: вищої нервової діяльності, ендокринної, імунної та репродуктивної системах, на зорі і кістково-м'язовому апараті людини ... Що це може означати для простої людини? Все що завгодно! Від зіпсованого зору до варикозного розширення вен на ногах. Чесно кажучи, все це Ви можете "заробити" і без комп'ютера, просто ведучи незбалансований спосіб життя. Комп'ютер є лише ще однією ланкою в тому ж ланцюгу: недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя, неорганічно харчування і т.д. 
Якщо зір, слух можуть зіпсуватися допомогою клавіатури, "миші" або монітора, то на психіку в першу чергу впливають більш, так би мовити, віртуальні речі - ігри та інтернет. Це те що "затягує", те, від чого неможливо відірватися, то, без чого багато більше не уявляють свого життя - це маніакальна залежність від інтернету або від ігор. Перш за все необхідно відразу сказати, що мова йде про багатогодинне сидіння за комп'ютером. Друге, ми маємо на увазі людей, які проводять свій час у чатах, форумах, за іграми, а не займаються роботою в інтернеті (збором інформації тощо). До речі, вони складають близько 90% від всіх "довгосидячих" в мережі. Звідси випливає третє положення: портрет цієї аудиторії. Це і є основна причина подібного проведення часу, з витікаючими з цього наслідками. Людям, які проживають своє життя в інтернеті часто необхідна соціальна підтримка, у них великі труднощі в спілкуванні, вони відчувають незадоволеність, низьку самооцінку, закомплексованість, сором'язливість і т.п. Всі ці проблеми "вирішує" Інтернет! Інтернет як ніби каже їм: "Ідіть у чат, представляєтеся ким завгодно, задовольняйте будь-які свої бажання і нічого не бійтеся!" І люди поспішають піти у безпечне для них середовище, ні до чого не зобов'язуюче  життя. Таким чином, вони, по-перше, посилюють ті свої риси характеру, від яких хотіли б позбутися, а також набувають нових: відхід від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, віртуально змінюючи свою стать, вік ... Безумовно, поступово такий спосіб життя, спосіб мислення, просочується на  всі рівні їхнього життя. Людина починає діяти і думати по-іншому. Вона  по-іншому вирішує побутові питання, сімейні, особисті,професійні, партнерські і т.д. 

Ось які психологічні симптоми може почати відчувати людина, якщо вона відноситься до групи ризику інтернет-залежних людей: 
· Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером; 
· Неможливість зупинитися; 
· Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером; 
· Нехтування сім'єю і друзями; 
· Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером; 
· Брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність; 
· Проблеми з роботою чи навчанням. 
Небезпечними сигналами є також: 

· Нав'язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту; 
· Передчуття наступного сеансу он-лайн; 
· Збільшення часу, проведеного он-лайн; 
Вчена і письменниця з Великобританії Сюзан Грінфілд, дослідниця впливу сучасних технологій на роботу головного мозку людини, вважає, що в сучасного покоління, яке виростає на соціальних мережах, зникає емпатія — здатність до співпереживання та розуміння інших. Дуже важко "через Інтернет" навчитися міжособистісного спілкування: піклуватися про когось, дивитися у вічі, спонтанно емоційно реагувати, і практично неможливо відразу отримати відповідь від співрозмовника, тобто важко вести реальний діалог. Людський мозок побудований так, що близько 70% інформації про людину (підсвідомо чи свідомо) ми отримуємо з невербальної поведінки. А віртуал практично не дає нам такої інформації. Тому віддавати перевагу "інтернет-спілкуванню" перед реальним — означає обмежувати себе в тому, чого справді потребує людина.  Дружба в соціальних мережах досить поверхова, і деякі молоді люди, а особливо діти, намагаються "додати" до свого профілю якнайбільше друзів — цифри коливаються від кількасот до кількох тисяч. Із такою кількістю "друзів" не лише нереально спілкуватися, а й неможливо привітати кожного хоча б із днем народженням. І зрозуміло, що переважно це незнайомі люди. Інколи підлітки створюють ще й по кілька різних профілів (із різними іменами) на одній і тій самій соціальній мережі. Що коїться з само ідентифікацією дитини, котра має кілька профілів, важко уявити. Ще одна негативна сторона спілкування підлітків у соціальних мережах - обмеження комунікативних можливостей у реальному світі. Часто підлітки, які звикли знайомитися «заочно», відчувають проблеми в зав'язуванні реальних знайомств. Адже в Інтернеті дитина може вибрати для себе будь-яку роль, зробити себе кращим, красивішим, але в житті все не так просто, адже ти такий, який ти є, і деякі виявляються неготові прийняти це.

Штучні друзі в соціальних мережах позбавляють підлітків можливості пізнати щирість справжньої дружби. На жаль, все частіше дружба вимірюється кількістю віртуальних друзів, ніж справжніх.

Тим часом, далеко не всі висновки, які зроблені вченими, свідчать про негативні наслідки використання соціальних мереж. Зокрема, молоді повнолітні користувачі демонструють велику здатність співпереживати своїм віртуальним співрозмовникам. Також дослідники стверджують, що соцмережі можуть допомогти підліткам - інтровертам придбати деякі навички соціалізації . Згідно з опитуванням маркетингової компанії AWeber американських школярів та студентів, 90% підлітків постійно проводять час у Facebook (рідше — Email), часто використовуючи для цього і стільникові телефони. Молоді люди заходять у соціальні мережі, щойно прокинувшись зранку. Вони перебувають там дорогою на навчання (чи повертаючись додому), у школі, не можуть відірватися від он-лайн спілкування навіть на відпочинку. 18% опитуваних підлітків заявили, що взагалі перестануть спілкуватися, коли раптом зникнуть соціальні мережі.

Не виставляйте фотографії, з приводу яких потім можете пожалкувати, і не пишіть нічого такого, за що б вам було соромно. Тож якщо ви серйозно налаштовані робити кар'єру, але хочете також вести активне он-лайн життя, вам слід пам'ятати про три кити, на яких базується репутація сучасного працівника: етичність, обережність, здоровий глузд. Не забувайте, що можна завантажувати фотографії не тільки з вечірок, а й із конференцій, симпозіумів тощо. До речі, ще один плюс соціальних мереж полягає в тому, що тут є можливість познайомитися з потрібними людьми у потрібний час. Кілька моїх знайомих знайшли непогану роботу саме завдяки знайомствам на таких сайтах.  Заходи обережності у соціальних мережах На думку фахівців із безпечної поведінки в Інтернеті, у соціальних мережах, чатах та сайтах для знайомств щодня сидить близько 750 000 (!) зловмисників. Тому, якщо ви спілкуєтеся у соціальних мережах, потрібно дотримуватися певних заходів обережності.  Не зазначайте дату і місце свого народження.  Представниці прекрасної статі не зазначають дату свого народження із суто жіночого кокетства, але вони мають рацію. З допомогою дати і місця вашого народження зловмисники можуть отримати важливі документи (номери паспортів, пенсійні, страхові документи) і використати інформацію у злочинних цілях. Не вказуйте домашню адресу  Нещодавно стався дуже прикрий інцидент, коли сина відомого бізнесмена (який, за іронією долі, плідно працює на теренах сучасних комп'ютерних технологій) викрали і вимагали за нього величезний викуп. Кажуть, 20-річний хлопчина довірливо виклав свої приватні дані, зокрема й домашню адресу, на своїй соціальній сторінці. До речі, 65% власників соціальних сторінок навіть не блокують перегляд своїх даних незнайомими людьми.  Плани на відпустку  Нерідко у статусах на соціальних мережах можна побачити: "7 грудня — вилітаю в Таїланд!". Звісно, такою радістю хочеться поділитися з усім світом, але краще не розголошувати ні своїх планів, ні, тим більше, точного часу відсутності вдома. Це все одно що сказати: "Люди добрі! Десять днів у нас у квартирі нікого не буде: приходьте, робіть що хочете!" А якщо вже так кортить похвалитися своєю поїздкою, то фото на ваш профіль краще викласти після цієї радісної події.  Не розказуйте про ваші "скелети у шафі". Вводьте адресу соціальної мережі безпосередньо в адресовому рядочку браузера або використовуйте закладки на знайомий сайт. Не переходьте на сайт із сумнівних сторінок чи з посилань знайомих, якщо не впевнені, що саме цей лист написали ваші знайомі.  Не реєструйтеся в усіх які тільки є соціальних мережах, а також не додавайте в друзі усіх підряд. Якщо сумніваєтесь у людині, краще не додавайте її, для вашої ж власної безпеки. Особливо це стосується людей без фотографій на профілі чи без друзів.  Безумовно, соціальні мережі набули останнім часом неймовірної популярності. Це явище неоднозначне, але ж неоднозначно завжди ставляться до всього нового. Їхні прихильники стверджують, що вони несуть суцільний позитив, їхні опоненти вважають, що негатив, але правда десь посередині. Соціальні мережі неймовірно розширюють людські можливості спілкування, однак слід пам'ятати, що тепло справжнього дружнього спілкування "у реалі" не замінить навіть найкраща віртуальна дружба.

Робота в групах «Соціальні мережі :співвідношення позитиву, негативу».

Мета:отримати вичерпну інформацію, потрібну для прийняття певних рішень щодо теми,   привчати до застосування набутих знань у житті.

Учасники об’єднуються в дві групи, одна група знаходить аргументи , щодо користі Інтернету, а інша група шкоди від Інтернету. Після цього групи презентують своє бачення проблеми, а психолог підводить учасників до того, що на сьогоднішній день є дуже актуальною проблема кібербулінгу.

КІБЕР-БУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. На кібер-булінг, як нову форму агресивного нападу на дитину, поки що взагалі звертається уваги дуже мало. Задумуючись про небезпеки широкої практики взаємодії сучасних дітей (особливо підлітків), визначаючи норми часу її перебування у віртуальному середовищі, враховуючи ризики формування комп’ютерної залежності тощо, про загрози кібер-булінгу ми, як правило, не турбуємось, бо й знаємо про ці феномени значно менше. Проте в усьому світі питання кібер-булінгу постають все гостріше, актуальніше з огляду на необхідність інформаційної безпеки дитини.

Перегляд і обговорення відеоролика «Обережно! Кібербулінг».

Вправа – руханка «Передай емоцію»

Мета: створити позитивний настрій, сприяти розслабленню дітей.

Вправа «Домашнє завдання»

Мета: розвивати вміння контролювати тривалість свого перебування в Інтернет – мережі.

Учасникам роздаються таблиці та ручки. Їм потрібно підрахувати, скільки часу вони проводять перед комп’ютером щодня протягом тижня. Результати вписують в таблицю.

Етап 2. Робота в групі. Індивідуальна робота з таблицями.

Інструкція. Порівняйте, скільки часу за день, тиждень ви використали раціонально і скільки часу ви змарнували. Визначте кількість змарнованого часу за день, тиждень. Складіть перелік корисних справ, які можна зробити за цей час.

Обговорення.

Етап 3.Робота в групах «Правила раціонального використання часу в Інтернет – мережі»

Інструкція. Проаналізуйте отримані результати і за допомогою  методу «мозкового штурму» спробуйте розробити правила раціонального використання часу в Інтернет – мережі. Для цього учасники об’єднуються в три групи.

1. Узгодьте тривалість перебування в Інтернеті , можна контролювати себе за допомогою будильника;
2. Навчіться критично ставитися до інформації в  Інтернеті, не повідомляйте свої особисті дані в онлайн. Навчіться отримувати інформацію з різних перевірених джерел.
3. Якщо вам важко контролювати своє перебування в Інтернеті, попросіть дорослих вам допомогти.
4. Тренуйте свою силу волі, намагаючись використовувати Інтернет для навчання та пошуку корисної інформації, а онлайн – ігри та спілкування  замінити на реальне спілкування з друзями та хобі.

Обговорення. Чи існують способи, правила чи прийоми раціонального використання часу в Інтернет – мережі, певні обмеження, які?

Зворотній зв'язок.