Тренінгове заняття "Профілактика емоційного та професійного вигорання педагога"

Про матеріал

Познайомити педагогів з поняття професійного та емоційного вигорання, допомогти усвідомити важливість прийняття свого Я; зняти психологічні бар'єри, розвинути емоційну стійкість у різних життєвих ситуаціях; усвідомити професійно значущі риси для професій «людина - людина»

Перегляд файлу

Синдром професійного та емоційного вигорання

Мета: познайомити з поняття професійного та емоційного вигорання, допомогти усвідомити важливість прийняття свого Я; зняти психологічні бар'єри, розвинути емоційну стійкість у різних життєвих ситуаціях; усвідомити професійно значущі риси для професій «людина - людина»

Обладнання:ручки, фломастери, клей, ножиці, аркуші парперуА4, ватмани,бейджики, журнали, газети, стікери у вигляді корабликів, плакат «Острів очікування та надії», смужки із висловами, чарівний мішечок.

Хід заняття

І. Вступна частина

1. Вправа «Знайомство»

Мета: познайомити учасників, налаштувати на подальшу роботу, активізувати увагу та інтерес учасників одне до одного.

2. Вправа «Прийняття правил»

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в групі є такі правила:

- Спілкування на основі довіри.

- Спілкування за принципом « тут» і « тепер» (говорити про те, що турбує саме зараз) «Я» висловлювання (я думаю, я вважаю).

- Щирість спілкування (немає бажання висловитися відверто, краще промовчи).

- Активна участь у тому, що відбувається ( активно слухаємо, дивимося, говоримо. Не замикаємося, ми весь час у групі, уважні до оточуючих).

- Толерантність один до одного (повага, тактовність, терплячість, співчуття, товариськість, рівність, люб’язність, інтелігентність).

3. Повідомлення теми та мети заняття

Сьогодні ми з вами дізнаємося про професійне та емоційне вигорання, спробуємо заглянути у свій внутрішній світ, спробуємо бути майстром свого життя – жити в гармонії з собою та світом.

4. Вправа. Очікування «Острів очікувань»

Кожному учаснику даються паперові кораблики на яких вони пишуть свої очікування від заняття та кріплять на острів «Очікувань». На ватмані намальовані два острови, острів «Очікувань» і острів «Надії».

Пропоную кожному учаснику написати свої побажання від заняття на кораблик і прикріпити на острів «Очікувань».

5. Вправа «Чарівний мішечок»

Інструкція. Колеги! Пропоную вам дістати по одному папірцю з чарівного глечика (вази, мішечка), який підкаже, що на вас чекає сьогодні або що вам потрібно зробити найближчим часом. Ці побажання чарівно впливають на настрій, підбадьорюють, надають упевненості.(побажання можна змінювати на розсуд тренера)

Тобі сьогодні особливо пощастить!
Життя готує тобі приємний сюрприз!
Усе складається для тебе найкращим чином!
Сьогодні Фортуна з тобою разом!
Пам’ятай: ти народилася, щоб бути щасливою!
Сьогодні очікуй прибутку!
Люби себе такою, якою ти є, — неповторною!
Потурбуйся про здоров’я свого тіла!
Зроби собі подарунок, ти на нього заслуговуєш!
Вищі сили оберігають тебе!
У тебе є все, щоб насолоджуватися життям!
Усе, що потрібно тобі, легко приходить до тебе!
Усі твої бажання та мрії реалізуються, повір у це!
Сьогодні з тобою спокій і радість!
Сьогодні щасливий день.

ІІ. Основна частина

Слово психолога

Сьогодні добре знайомим явищем у навчальних закладах є синдром емоційного та професійного вигорання.

Постійна втома, емоційна спустошеність, байдужість, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори учням та їхнім батькам, незадоволення професією - мабуть знайоме явище для багатьох присутніх, а це і є прояви синдрому емоційного та професійного вигорання.

Вправа - асоціація «Мозковий штурм»

Як ви гадаєте, що таке професійне вигорання?

Професійне вигорання – це синдром, який розвивається на фоні хронічного стресу та призводить до виснаження емоційно – енергетичних та особистісних ресурсів людини, накопичення внутрішніх негативних емоцій та невміння їх позбутися.

Інформаційне повідомлення

Через декілька років роботи у школі багато вчителів відчувають своєрідне психологічне явище — емоційне вигорання. Емоційне вигорання відчувають вчителі у всьому світі. Емоційне виснаження виникає від втоми при надмірних навантаженнях.

Термін «професійне вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Дж.Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Це люди, які працюють у системі «людина-людина»: лікарі, юристи, соціальні працівники, психіатри, психологи, вчителі.

Професія педагога належить до категорії стресогенних і вимагає великих резервів володіння собою та саморегуляції. У педагогічній діяльності постійно спостерігають стан емоційної напруженості. Після перебування в складних ситуаціях педагог найчастіше відчуває виснаженість, пригніченість, бажання розслабитись. В окремих випадках емоційна напруженість досягає критичного моменту – й результатом стає втрата самовладання та самоконтролю.

У подібних випадках зазвичай говорять, що людина «згоріла».

У медицині такий стан називають синдром емоційного вигорання (СЕВ).

Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина».

Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово.

Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для виконання навіть дріб'язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи. Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту.

Стає усе важче зосередитись на виконуваній роботі, усе частіше з голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. Якщо ж це не вдається, то спрацьовує певна захисна реакція організму, яка може виражатися у байдужості до людей, цинізмі і навіть агресії.

Яким чином проявляється синдром «професійного вигорання»?

Синдром виявляється у:

депресивному стані;
почутті втоми і спустошеності;
втраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
негативній настанові щодо роботи і життя в цілому.

Якщо подібний синдром спостерігається у педагогічного працівника, то це стає небезпекою для його учнів, тому що, настрій наставника швидко передається підопічним.

Складові «синдрому вигорання»:

Синдром вигорання включає в себе три основні складові:

- емоційну виснаженість; (під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.)

- редукцію професійних досягнень. (редукція професійних досягнень - виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній).

- деперсоналізацію; ( під деперсоналізацією (дегуманізацією) - цинічне відношення до роботи та до її об'єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють)

4. Вправа «Футболка з написом»

Мета: розвиток позитивної самооцінки та вміння самовиражатися.

Інструкція:педагогам пропонується уявити себе в футболці, фасон, колір та фактуру якої обирає кожний учасник для себе сам. Крім того, кожна футболка повинна мати на собі напис, який є своєрідним життєвим кредом учасника. Кожен по колу розказує оточуючим про свою модель і таким чином презентує себе групі.

Методичні рекомендації: Психолог запитує учасників, чи хотіли б вони собі таку футболку, як у когось із колег. Яку футболку ніколи не одягнули б? Чому?

Слово психолога

Симптоми «синдрому вигорання».

Для того,щоб впевнено керувати своїми емоціями, розуміти що з нами відбувається необхідно розумітися на симптомах «синдрому вигорання», яких розрізняють три:

Психофізичні симптоми:

почуття постійної, не минаючої втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми);
відчуття емоційного і фізичного виснаження;
відсутність реакції цікавості та страху;
загальна слабість, зниження активності і енергії;
часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
різка втрата чи різке збільшення ваги;
повне чи часткове безсоння;
постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня.

Соціально-психологічні симптоми:

байдужість, нудьга, пасивність і депресія , почуття пригніченості;
підвищена дратівливість , часті нервові «зриви», «відхід у себе»;
почуття провини, невпевненості, образи, підозри, сорому;
почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності;
загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (типу «Як не намагайся, все одно нічого не вийде»).

Поведінкові симптоми:

відчуття, що роботу виконувати стає все складніше і складніше;
співробітник помітно змінює свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде);
незалежно від необхідності, працівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить;
відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів;
витрата більшої частини робочого часу на виконання автоматичних і елементарних дій;
відсторонення від співробітників і учнів, підвищення неадекватної критичності;
зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день цигарок, вживання психотропних засобів.

Вправа "Баланс реальний і бажаний"

Пропонується намалювати два кола. У першому, орієнтуючись на внутрішні психологічні відчуття, секторами відмітити, в якому співвідношенні нині знаходяться робота (професійне життя), робота по господарству й особисте життя (подорожі, відпочинок, захоплення). У іншому крузі відобразити їх ідеальне співвідношення. Обговорення:

Чи є відмінності? У чому вони полягають? Чому так вийшло?

Що можна зробити, щоб їх наблизити один до одного? За рахунок чого?

Від кого або від чого це залежить?

Вправа «Літак»

Мета: відпрацювання навиків роботи у колективі.

Досить багато вправ було виконано, тому пропоную трохи відпочити. Уявіть, що ви літак. Він гарний, світлий. Дивлячись на нього затамовуєш подих. Який він. Покажіть розмах його крил.

Завдання: усі літаки одночасно почали рух, у кожного літака своя траєкторія, але при цьому потрібно дотримуватися 2-х правил. Перше – не можна зачіпати, шкодити іншому літакові, друге – не можна змінювати розмах крил.

Рефлексія: Чи сподобалася ця вправа? Чи легко було виконувати? Що допомогло виконувати? Чому вчить нас дана вправа?

Створення колажу «Портрет педагога?»

Мета: перевірити наскільки учасники зрозуміли отриману інформацію.

Учасники об’єднуються у 2 групи.

Презентація своєї роботи. Обговорення.

Намалювати – педагог у розпалі емоційного вигорання
Намалювати – педагог у кінці емоційного вигорання

Рекомендації «Що ж треба робити, щоб уникнути професійного вигорання:

Не приховувати свої почуття, виявляти свої емоції.
Думати лише про те, що відбулося.
Не чекайте, що важкість сама по собі зникне.
Виділяйте час для сну, відпочинку, роздумів.
Виявляйте ваші побажання безпосередньо, ясно, конкретно, розповідайте про них у сім’ї, подрузі…
Дотримуйтеся чіткого розпорядку вашого життя.
Розраховуйте свої переживання.
Не намагайтеся бути найкращим у всьому й завжди.

ІІІ. Заключна частина

Вправа «Очікування»

Чи здійснилися ваші очікування?

На дошці прикріплений острів надії, який намальований на ватмані. Якщо здійснилися всі ваші очікування, які ви очікували від тренінгу, промовте, які саме та приклейте на острів надії.

Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання.

Нажаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, що приносить радість. А робота без радості - пришвидшує вигорання в багато разів.

Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме!

Притча «Дружна родина»

Жила колись на світі родина. Вона була проста. Більше 100 людей було в ній. І займала вона ціле село. Так і жили всією родиною й усім селом. Ви скажете: «Ну той що, є чимало й більших сімей на світі. Але річ у тім, що родина була особлива – мир і спокій панували в ній, а отже, і в селі. Ні сварок, ні лайки, ні крий Боже, бійок і розбрату.

Чутка про цю родину дійшла до самого володаря країни. І він вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його зраділа: навкруги чистота, краса, статок і мир. Добре дітям, спокійно старим. Задумався володар. Вирішив довідатися, як жителі села досягли такого ладу, прийшов до голови родини: «Розкажи, чому така згода і лад у твоїй родині?» Той взяв аркуш паперу й став щось писати. Писав довго – видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш володарю. Три слова були на папері: «Любов, прощення, терпіння». І наприкінці аркуша: «Сто разів любов, сто разів прощення, сто разів терпіння». Прочитав володар, почухав потилицю і запитав:

І все?

Так, - відповів старий, - це і є основа життя всякої гарної родини. – І подумавши, додав: - У світі теж!.

Бажаємо і у ваших родинах багато любові, прощення і терпіння.