Тренінгове заняття "Секрети успішного спілкування"

Тренінгове заняття «Секрети успішного спілкування»

Мета: підвищити обізнаність учнів про принципи успішного та ефективного спілкування.

Завдання:

• активізувати в учасників роздуми про основні фактори, які впливають на спілкування між людьми;
• дослідити уявлення учасників тренінгу про процес спілкування;
• допомогти усвідомити основні чинники, які беруть участь у формуванні уявлень про інших;
• проаналізувати наслідки навішування ярликів для усіх учасників комунікативного процесу;
• сприяти формуванню усвідомленого розуміння в учасників тренінгу важливості толерантного ставлення один до одного.

Тривалість заняття: 1год. 20хв.

Вступне слово.

Тривалість: 5хв.

Зміст:

Ми, люди – істоти соціальні, щодня  ми перебуваємо в контакті з великою кількістю людей – знайомими, незнайомими, рідними. І здійснюється цей контакт, в основному, через спілкування. Спілкування є невід’ємною частиною нашого життя, і хоча в кожного з нас десятки років досвіду спілкування з іншими, це не вберігає нас від конфліктів, непорозумінь, образ, пліток та інших труднощів, які можуть виникати в процесі комунікації з іншими. Чому так? Які основні фактори впливають на спілкування між людьми? Чому виникають образи, непорозуміння? Що необхідно знати та які навики тренувати, щоб спілкуватися з іншими було легко та комфортно? Саме відповіді на ці запитання ми сьогодні спробуємо з вами пошукати. Як ви вже зрозуміли, говорити ми будемо про спілкування. Темою нашого заняття є «Секрети успішного спілкування».

Вправа «Правила»

Мета: підготовка групи до ефективної роботи на тренінгу шляхом погодження основних норм взаємодії в групі.

Тривалість: 10 хв.

Хід вправи:

Для злагодженої спільної роботи пропонується запровадити певні правила, норми й дотримуватись їх. Основні норми пропонує ведучий і записує на фліпчарті після обговорення та погодження з групою. Додаткові правила від учасників також можна включити у перелік, якщо вони відповідають дружній атмосфері, і група з ними погоджується. Список норм закріплюється на помітному місці, щоб можна було звернутися до нього при потребі.

Рекомендовані норми взаємодії:

• цінувати час;

• бути уважними і присутніми «тут і тепер»;

• позитивно мислити, висловлюватися в категоріях бажань, а не страхів (без часток «НЕ»);

• персоніфікувати висловлювання «А я думаю так…»;

• акцентувати мову почуттів;

• надавати конструктивний зворотний зв’язок;

• правило «Стоп»;

• дослідницька позиція;

• конфіденційність.

Варіанти пояснення групі норм взаємодії:

Цінувати час. Тренінг є обмеженим у часі. За досить короткий період нам доведеться розглянути важливі питання, навчитися управляти власними емоціями. Тому уважність, зосередженість на обговорюваній темі, аргументоване висловлення думок, дотримання регламенту допоможуть досягнути бажаного результату. Емоційно компетентні люди цінують свій час, раціонально використовують його, живуть за принципом «тут і тепер».

Бути уважним і присутнім «тут і тепер» – означає усвідомлювати те, що відбувається навколо, а також власні думки, почуття, тілесні відчуття. Тільки перебуваючи в «тут», можна відчути потік життя і себе в ньому. Бути уважним – це не тільки спостерігати за тим, що відбувається, а й уважно слухати, не перебиваючи інших, намагаючись їх зрозуміти. Думки всіх учасників тренінгу є цінними і необхідними для наповнення загальної скарбнички досвіду.

Позитивно мислити, висловлюватися в категоріях бажань, а не страхів. Позитивно мислити означає бути позитивно налаштованими, звертати увагу переважно на позитивні аспекти життя та здобувати цінний досвід з того, що відбувається. Тип мислення впливає не лише на те, як сприймаємо реальність та реагуємо на неї, а й визначає стиль мовлення. Побудова словесних конструкцій без часток «Не» є мотивуючою. Звільнюючись від часток «Не», ніби задаємо напрямок мисленню: від негативного до позитивного. Позитивне мислення і гумор створюють «простір радості», в якому легко, приємно і безпечно навчатися. Кожна зустріч може бути джерелом гарного настрою для нас.

Персоніфікувати висловлення «А я думаю так…» – означає відмовитися від безособових тверджень, мовних форм і замінити їх адресними. Пропонується замість висловів «вважається…», «дехто вважає, що…» вживати словосполучення типу: «Я вважаю, що…», «Я так думаю…», «На мій погляд…». Вислови на зразок «Усі так думають» не несуть конкретної інформації, не відповідають дійсності. При цьому, висловлюємо власні думки та ідеї, не заперечуючи думок інших учасників. Кожний має право на власну думку та її висловлення. Розуміти позицію іншої людини ще не означає її поділяти. Проте розуміння і повага до права іншої людини на погляди, які не збігаються з вашими, важливі самі по собі. Отже, пропонується персоніфікувати висловлювання, брати до уваги різні точки зору і поповнювати скарбничку спільного досвіду.

Акцентувати мову почуттів – замінити критичні зауваження, оціночні судження стосовно інших описом власних емоційних станів (не «ти мене образив, а «я почуваюся ображеним, коли…»).

Надавати конструктивний зворотний зв’язок. Потенційна перевага групової роботи – можливість отримувати і надавати зворотний зв’язок й підтримку – полягає в тому, що на будь-яку дію або подію під час тренінгу кожен учасник групи має право безпосередньо і відразу відреагувати, поділитися з іншими власними думками й відчуттями. Оскільки саморозкриття учасників, засвоєння нових поведінкових навичок залежать від якості зворотного зв’язку, до нього висувають спеціальні вимоги: надавати зворотний зв’язок щодо поведінки, а не властивостей особистості (замість «Ви – безвідповідальні» – «За останній тиждень ви запізнилися чотири рази»); надавати зворотний зв’язок стосовно актуальних подій, а не тих, що були в минулому.

Правило «Стоп». Дає можливість кожному учаснику «пропустити хід» без додаткових пояснень причин свого рішення.

Дослідницька позиція – творче ставлення до того, що відбувається у групі, налаштування учасників на суб’єктивне «відкриття» уже відомих ідей, фактів, закономірностей, а також власних можливостей, ресурсів, способів поведінки. Ми будемо експериментувати з різними техніками і прийомами. Іноді набувати досвід доведеться через спроби і помилки. Через експериментування шукатимемо найкращі способи управління емоціями, взаємодії з людьми.

Конфіденційність полягає в рекомендації не розголошувати особистісну інформацію поза межами тренінгу. Плітки, обговорення когось зі свого оточення можуть стати причиною або початком конфліктних ситуацій. В атмосфері безпеки легше спілкуватися відверто.

Правила можуть доповнюватися і модифікуватися за бажанням учасників.

Обговорення (на вибір, залежно від ситуації).

Як ухвалені норми вплинуть на нашу спільну роботу?

Яка поведінка допомагає, а яка заважає плідній роботі під час тренінгу?

Чи можна ці правила застосовувати в повсякденному житті? Що зміниться?

Чи можуть вони сприяти вдосконаленню емоційної компетентності?

Як дотримання норм може допомогти у майбутній професійній діяльності?Чи існують перешкоди для їх застосування?Які?

Резюме. Норми взаємодії створюють атмосферу безпеки, довіри, доброзичливості та співпраці, допомагають досягненню цілей.

Мозковий штурм «Що таке спілкування?»

Мета: активізувати мислення, дослідити уявлення учасників тренінгу про те, що таке спілкування.

Тривалість: 10хв.

Хід вправи:

Учасники висловлюють свої думки з приводу того, що вони вкладають в поняття «спілкування».

Інформаційне повідомлення на тему: «Спілкування – це…»

Мета: узагальнити та систематизувати уявлення про процес спілкування, які були висловлені учасниками під час мозкового штурму.

Тривалість: 5хв.

СПІЛКУВАННЯ - це процес передавання й сприймання повідомлень за допомогою вербальних і невербальних засобів, що охоплює обмін інформацією між учасниками спілкування, її сприйняття й пізнання, а також їхній вплив один на одного і взаємодією щодо досягнення змін у діяльності.

Невербальні засоби спілкування: рух рук, ніг, голови, тулуба, напрям погляду і візуальний контакт; вираз очей; вираз обличчя; поза (зокрема, локалізація, зміна поз щодо словесного тексту); дистанція (відстань до співрозмовника, кут повороту до нього; особистий простір); засобів зміни зовнішності (одяг, косметика, окуляри, прикраси, татуювання, вуса, борода, сигарета та ін.); інтонація, звук, тембр, тон, ритм, висота звуку, мовні паузи і їхня локалізація в тексті); сміх, плач, кашель, подих, скрегіт зубів, «моргання» носом тощо).

Міжособистісний характер спілкування виводить партнерів на проблему взаєморозуміння, що активізує пізнавальні функції суб'єктів спілкування, і вони постають у ролі практичних психологів. Питання про те, хто мій співрозмовник, що він за людина, чого від нього можна чекати і багато інших, пов'язані з особистістю партнера. Вони стають головними психологічними загадками для учасників спілкування. Пізнавальний аспект спілкування охоплює не лише пізнання іншої людини, а й рефлексивно - самопізнання. Узагальнюючим ефектом цих процесів стають образи - уявлення про себе і про партнерів. Такі образи формуються через групову оцінку особистості й соціально-психологічну інтерпретацію особистості за її зовнішніми виявами.

Змістове наповнення образів та уявлень про партнера по спілкуванню залежить від установок, переконань, цінностей, минулого досвіду. Еталони й стереотипи виконують функцію регуляції спілкування людей. Позитивний чи негативний образ партнера закріплює ставлення певної спрямованості, усуваючи чи встановлюючи психологічні бар'єри між партнерами. У розбіжностях взаємного уявлення і самооцінки партнерів приховані психологічні конфлікти, пізнавальні за сутністю, що час до часу переростають у конфліктні стосунки між людьми, які взаємодіють.

 Крім образів-уявлень партнерів один про одного, до системи психологічних регуляторів спілкування входять образи-уявлення про себе, уявлення партнерів про враження один від одного, ідеальний образ суспільної ролі, яку вони виконують. Ці образи люди не завжди чітко усвідомлюють у процесах спілкування. Найчастіше вони постають як неусвідомлені враження.

Експеримент «Як ми оцінюємо інших»

Мета: в експериментальних умовах допомогти учасникам відслідкувати ті фактори, які впливають на формування вражень від інших людей.

Тривалість: 15 хв.

Хід вправи:

Учасникам демонструються картинки з людьми різного віку та статі та пропонується описати те, що вони бачать на зображенні та яке перше враження виникає від побаченого. Наочний матеріал знаходиться в Додатку А.

Обговорення:

Чи помітили ви певні особливості в процесі опису картин з зображенням людей?

Чи були ідентичні думки в групі? Про що це говорить?

Чому, на вашу думку, у різних учасників виникали різні враження і думки від побаченого на одній і тій же картинці?Від чого це залежить?

На що ми звертаємо увагу при оцінці інших людей?

Чи можна стовідсотково стверджувати, що людина є такою, якою ми її бачимо?

Чи відслідкували ви, як включаються стереотипні та оціночні судження під час опису людей на зображеннях, яких ми не знаємо, але приписуємо їм щось?

Які висновки можна зробити, якщо подивитися на взаємодію людей між собою через призму отриманого досвіду під час виконання цієї вправи?

Коментар: Людина сприймає навколишню дійсність суб’єктивно. У кожного своя шкала оцінок, яка формується на основі індивідуального розуміння того, що добре, а що погано, як правильно, як ні, яким має бути «хороший» учень, друг, мама, жінка, «належний» вигляд, «достойна» поведінка тощо. На формування власної картини світу впливає виховання, життєвий досвід, рівень розвитку самосвідомості. Тому, уявлення про те, що ми можемо всім подобатися, що нас повинні всі розуміти є хибним. Також умовною істиною є і те, що ми думаємо і як ми сприймаємо людей, які нас оточують. Цю думку підтвердив експеримент, коли ми отримали на одну картинку-стимул полярні враження за емоційним забарвленням, полярні оцінки побаченого на картинці. Пам’ятайте, що незалежно від того, як вас бачать та оцінюють інші, ваша цінність як особистостей від того не змінюється, як і тих, кого оцінюєте ви. Дозволяйте проявлятися собі так, як ви цього хочете, будучи готовим до того, що кожен вас буде сприймати по своєму, при тому поважайте право інших на самовираження. Вам не обов’язково має все подобатись. Головне у самовираженні кожного з нас -  не порушувати особистісних кордонів інших людей та відстоювати власні.

Вправа «Корони»

Мета: допомогти усвідомити вплив уявлень про співрозмовника на ставлення до нього, забезпечити ситуацію для отримання досвіду самовідчуття себе учасниками в ситуації навішування ярликів.

Тривалість: 15хв.

Хід вправи:

Учасникам пропонується розділитися на малі групи. Тренер роздає кожній групі пазли і ставить завдання скласти їх. Перед тим, як учасники приступлять до виконання завдання, з кожної групи обирається по два бажаючих, які будуть працювати в «коронах». Корони ці не звичайні, а з написами - установками для інших членів малих груп як ставитися до учасника, який в «короні». Завдання для тих, хто без корон – демонструвати таке ставлення до осіб в «коронах», яке написано на короні. Завдання для тих, хто в «коронах» –  слідкувати за своїми емоціями та почуттями, що виникають у відповідь на конкретне ставлення учасників до них під час складання пазлів.

Надписи на коронах: «Розмовляй зі мною як з п’ятирічною дитиною», «Ігноруй мене», «Кажи мені, що я молодець», «Кажи мені, що в мене нічого не виходить», «Підтримуй мене», «Усміхайся мені».

Обговорення:

Як себе почували ті, хто був у «коронах»?

Як ви реагували на негативне ставлення до себе?Чи є ця реакція такою ж, як у житті?

Які висновки ви зробили на основі досвіду проведення цієї вправи?

Чи завжди ми задумуємося над тим, як ставимось до інших, що їм говоримо?

Які це може нести наслідки для нашого спілкування з іншими?

Вправа «Горіхи»

Мета: акцентувати увагу на існуванні захисних механізмів, допомогти усвідомити їхню роль у спілкуванні.

Тривалість: 15 хв.

Хід вправи:

Учасникам пропонується вибрати з коробочки з горіхами по одному, добре вивчити і положити назад до інших. Після цього тренер знову підносить коробочку з горіхами до кожного учасника та просить віднайти свій горіх.

Коли всі будуть тримати по горіху, тренер запитує:

Чи всі з вас упевнені в тому, що тримаєте зараз в руках свій горіх?

Чи легко було віднайти свій горіх серед інших?

Чим, на вашу думку, ми, люди,схожі з горіхами?

Яку функцію виконує шкарлупка горіха для ніжного ядра?Чи бувають у людей випадки, коли вони теж ховаються у невидимі «шкарлупки»?У яких випадках ми це робимо?Як це впливає на взаємодію з іншими?

Коментар: Ми, люди, схожі з горіхами в тому, що на перший погляд, і ми, і горіхи дуже схожі, хоча кожен з нас має індивідуальні неповторні особливості, які вирізняють нас серед інших. Проте, часто буває так, що ми відгороджуємося від інших, одягаємо «маски», хочемо здаватися не такими, якими є насправді, а бути сильнішими, менш вразливими, такими, яких нічого не зачіпає, бути незворушними тощо. Ми маємо на це причини, але маємо розуміти, що це впливає на те, як нас сприймають інші і на наші стосунки з ними. Для того, щоб бути собою, потрібно мати поруч людей, яким довіряємо і з якими безпечно взаємодіяти без «масок№. Тож давайте своїм толерантним, терпимим ставленням один до одного допоможемо собі та іншим показати своє справжнє «Я», розкритися і ми будемо приємно здивовані, скільки цікавого і неповторного криється в наших душах.

Притча «Синичка та голуб»

Тривалість: 5хв.

Зміст:

Основний месидж, який я хотіла донести до вас на сьогоднішньому занятті, криється в моралі притчі, яку я розкажу на завершення.

«Одного зимового ранку прилетіла синичка на дерево, на якому сидів дикий голуб і запитала: «Голубе, а чи знаєш ти, скільки важить одна сніжинка?». Голуб відповів: «Не більше, ніж нічого». Тоді синичка розповіла йому таку історію: «Якось я сиділа на ялині, коли починався легкий сніг, це навіть не була хуртовина. Я стала рахувати, скільки ж сніжинок впаде на гілку ялини і нарахувала 453 654 983 сніжинки і коли впала наступна, гілка зламалася». Після цих слів синичка залишила голуба в роздумах і полетіла».

Коментар: Наші слова теж мають вагу. Необережно сказане слово може стати для когось останньою краплею, щоб впасти духом і зневіритися, а добрі слова, підтримка та щира посмішка можуть бути тією рятівною соломинкою, яка не дасть зневіритися в людях.

 Тож бажаю вам, щоб кожна прожита ситуація у вашому житті додавала мудрості, досвіду. Нехай спілкування з іншими приносить вам радість та задоволення. Ваше життя - у ваших руках, у ваших силах зробити так, щоб люди до вас тяглися і мали бажання спілкуватися з вами.

Рефлексія заняття.
Додаток А