ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ "СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ І ЇХ РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА"

 СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ

І ЇХ РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ

 

Бутмарчук С.В.

практичний психолог

КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат»

 

 

Не все однаково придатне для всіх.

Римський поет Проперцій

 

Звички - це те, як звикли Ви.

 Стереотипи - це те, як звикли всі.

А Ви - слідом за ними.

Тому що Вас так виховали.

  М. Козлов

 

Мета: усвідомлення впливу установок та стереотипів на особистість психолога, його професійну діяльність.

 

Завдання:

• виявити і корегувати стереотипи професійної діяльності;
• визначити й усвідомити свої стереотипи;
• спонукати учасників до пошуку власних способів позбавлення від стереотипів та упереджень.

 

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

 

1. Вправа «Ламання стереотипів» (5хв.)

 

Мета: налаштувати на вільну атмосферу в групі, доброзичливе ставлення один до одного.

 

Тренер. Нам у житті часто допомагають сформовані раніше стереотипи. Це, з одного боку, полегшує життя, а з другого – ускладнює, адже губиться свіжість сприйняття, притупляються відчуття, одержувані у звичайній обстановці, під час спілкування з уже знайомим. Наприклад, людина вітається з іншою за руку, говорить «Як ти?», - і біжить далі, не дослухавши відповіді і за хвилину забувши, з ким віталася. Це був просто ритуал, спрацював поведінковий стереотип.

А чи можна запропонувати натомість таке привітання, щоб людина пам’ятала про це кілька днів? Ваші пропозиції?

 Тепер від теорії до практики: почнемо опановувати запропоновані вами ж способи вітатися. Протягом трьох хвилин ви привітаєте одне одного тільки новими способами вітання.

Обговорення.

• Які враження?
• Чи варто використовувати такі способи вітання в повсякденному житті?

 

 

2. Формулювання та затвердження правил роботи групи. (5хв.)

 

Мета: визначити правила для продуктивної роботи під час заняття, створити сприятливий психологічний клімат для активної роботи.

Тренер. Я пропоную і далі ламати стереотипита прийняти правила роботи групи дещо незвичним способом. Ось правила роботи групи, які зашифровані у прислів’ях.

 

ПРИСЛІВ’Я	ПРАВИЛА
Вік живи – вік учись.	Будь відкритим до нових знань та ідей.
Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.	Не перебивай. Правило піднятої руки.
Треба знати, що і де сказати.	Не відхиляйся від теми обговорення.
Не допікай іншим, бо і тобі допечуть.	Не критикуй і не засуджуй.
Розкажи другу – піде по кругу.	Дотримуйся конфіденційності.
Можна і жартувати, можна і діло робити.	Працюй у доброму гуморі.

 

Обговорення:

• Які у вас є ще пропозиції щодо правил роботи?
• Чи погоджуєтеся прийняти ці правила?

 

3. Вправа «Очікування» (5хв.)

 

Мета: виявити сподівання учасників від роботи в групі й одержати зворотний зв’язок.

Тренер пропонує учасникам кожному по черзі розповісти про свої очікування і побоювання щодо заняття, а також про ресурси, які допоможуть у роботі.

ПОБОЮВАННЯ

РЕСУРС

ОЧІКУВАННЯ

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

 

4. Вправа «Новини» (5хв.)

 

Мета: розвиток критичного мислення.

Тренер. Уявіть, що ви почули  в новинах два твердження:

1. Під час англо-бурської війни українець врятував від страти майбутнього англійського прем’єра Уінстона Черчіля.
2. Китайські товари мають низьку якість.

Запитання:

• Яке з них викликає більшу довіру? Чому?
• Чи можна це твердження поставити під сумнів?
• Як перевірити правдивість тверджень?

Тренер. Насправді, вірним є перше твердження, його засвідчують різні історичні документи. Але багато з вас повірили другому, спираючись на знання про масову дешеву китайську продукцію, якої багато в магазинах чи на ринку, хоча в Китаї виготовляють і величезну кількість високоякісних товарів. Такі загальновідомі спрощені твердження, що часто не мають під собою реального підґрунтя, насправді дуже живучі. Їх називають стереотипами. З ними ми зустрічаємось щоденно: у побуті, на роботі, в ЗМІ, часто не усвідомлюючи їх негативної ролі.

 

5. Жартівливий тест. (5хв.)

Мета: тренувати вміння відходити від стереотипів.

Інструкція:

1. Згадайте будь-яке число від 2 до 9.
2. Помножте це число на 9.
3. Складіть всі цифри отриманого двозначного числа.
4. На першу букву щойно отриманого числа загадайте країну в Європі.
5. На 3-тю букву назви цієї країни загадайте тварину.
6. ВСЕ загадали?

 

Відповідь:

• Ну і з чого ви взяли, що в Данії водяться носороги?
• Ну принаймні 99,9% відсотків опонентів загадують Данію і носорога

 

6. Вправа «Стара казка на новий лад» (20 хв.)

 

Мета: розвиток критичного мислення, уяви, фантазії та гнучкості мислення; ламання стереотипів, розуміння впливу упереджень та відсутності інформації на виникнення конфлікту.

Завдання: тренер обирає учасників, які розкажуть відому казку «Колобок» по версії кожного з казкових героїв (з точки зору окремо взятого казкового персонажу – від першої особи)

Обговорення:

• Що нового ви дізналися з цієї казки?
• Як змінений кут зору допоміг вам по-новому подивитися на відомі події?
• Які висновки можна зробити за результати цієї вправи?
• Наскільки влучно можна судити стосовно конфлікту, почувши опис ситуації з однієї сторони? Які проблеми можуть виникати в такому разі?
• Чи відомі вам побідні казки, в яких один з персонажів був несправедливо обвинувачений?

 

7. Вправа «Пари слів» (20 хв.)

Мета: усвідомити хибність більшості стереотипів та їхньої шкоди для розвитку взаємин.

Учасників об’єднують у дві групи. Їм видають комплекти розрізаних пар слів (кількість комплектів можна зменшити або замінити на власний розсуд) та дають завдання.

Завдання для  груп:

Крок 1. Складаємо стереотипи.

Тренер пропонує учасникам всією групою з карток, що розкидані довільно зібрати пари.

Обговорення:

• Як проходив процес складання фраз? Чи були розбіжності? Чи легко прийшли до спільної думки? Чому?
• Наскільки отримані твердження відповідають реальності? Чи можуть бути винятки, неспівпадіння? Наведіть приклади.
• Чи доводилося вам у житті зустрічатися з представниками цих груп?
• Якщо ні, то на підставі чого ви давали характеристики?
• Якщо так, то наскільки співпадають ці характеристики?
• Які можна виділити групи стереотипів (етнічні, професійні, гендерні)?
• Чи впливають стереотипи на міжетнічні стереотипи?

Крок 2. Ламаємо стереотипи – складаємо пари слів таким чином, щоб стереотип зламався, щоб фрази були незвичайними. (додаток 2)

Обговорення:

• Як тепер ішов процес складання фраз?
• Коли було важче виконувати завдання: в перший раз чи вдруге? Чому?
• До чого можуть призвести такі стереотипи?
• Що може статися, якщо чутки будуть сприйматися як істина?
• В якому випадку легше було домовитись?

Тренеру важливо показати, що, здебільшого, ми керуємось думкою більшості. Важливо, щоб наші стереотипи (особливо негативні) не впливали на нашу поведінку і прийняття рішень.

 

ВСІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ	ХАБАРНИКИ
ВСІ ДЕПУТАТИ	ГАРНО ОБІЦЯЮТЬ
ВСІ БІЛЯВКИ	ЛЕГКОВАЖНІ
ВСІ ЦИГАНИ	ЛЕДАЧІ
ВСІ ЯПОНЦІ	ГАРНО ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ
ВСІ РОСІЯНИ	ЛЮБЛЯТЬ ВИПИТИ
ВСІ ІТАЛІЙЦІ	ТЕМПЕРАМЕНТНІ
ВСІ УКРАЇНЦІ	ПРАЦЬОВИТІ
ВСІ НІМЦІ	ПУНКТУАЛЬНІ
ВСІ ФРАНЦУЗИ	ПОГАНО ВОДЯТЬ АВТО
ВСІ АКТОРИ	ДУМАЮТЬ ПРО ЗОВНІШНІСТЬ
ВСІ ПСИХОЛОГИ	ЛЮБЛЯТЬ СВОЮ ПРОФЕСІЮ
ВСІ ВЧИТЕЛІ	ЗАВЖДИ ПОВЧАЮТЬ
ВСІ КЕРІВНИКИ	ДЕСПОТИЧНІ
ВСІ ДАЛЕКОБІЙНИКИ	ГОТОВІ ДО ЗРАДИ
ВСІ БІЗНЕСМЕНИ	ГОТОВІ РИЗИКУВАТИ
ВСІ ХУДОЖНИКИ	ЗАВЖДИ ФАНТАЗУЮТЬ
ВСІ ПИСЬМЕННИКИ	МРІЙНИКИ
ВСІ БАНКІРИ	ВРАХОВУЮТЬ ВСІ РИЗИКИ
ВСІ ПЕНСІОНЕРИ	ЗАВЖДИ ПОВЧАЮТЬ
ВСІ ЖІНКИ	ГАРНО ГОТУЮТЬ
ВСІ ЖІНКИ	ЗАВЖДИ ЗАПІЗНЮЮТЬСЯ
ВСІ ЖІНКИ	БРЕХЛИВІ
ВСІ ЧОЛОВІКИ	ВІДПОВІДАЛЬНІ
ВСІ ЧОЛОВІКИ	СИЛЬНІ
ВСІ ЧОЛОВІКИ	ДЕСПОТИЧНІ
ВСІ ЧОЛОВІКИ	ВСЕ  КОНТРОЛЮЮТЬ
ВСІ ЛІКАРІ	ПУНКТУАЛЬНІ
ВСІ НАЧАЛЬНИК,И	ПИХАТІ
ВСІ ВАГІТНІ ЖІНКИ	ДРАТІВЛИВІ
ВСІ АНГЛІЙЦІ	КОНСЕРВАТИВНІ
ВСІ ПРИБАЛТИ	ПОВІЛЬНІ
ВСІ ПІДЛІТКИ	«ВАЖКІ»
ВСІ ЧОЛОВІКИ	НЕ ПЛАЧУТЬ
ВСІ ВЧИТЕЛІ	РОЗУМНІ
ВСІ УКРАЇНЦІ	ЛЮБЛЯТЬ БОРЩ
ВСІ ІТАЛІЙЦІ	ОБОЖНЮЮТЬ ПІЦУ
ВСІ ПІДЛІТКИ	НЕКОНТРОЛЬОВАНІ
ВСІ  ЯПОНЦІ	СХОЖІ ОДНЕ НА ОДНОГО
ВСІ ПОВНІ ЛЮДИ	ДОБРОДУШНІ
ВСІ ШВЕДИ	СВІТЛОВОЛОСІ
ВСІ УКРАЇНЦІ	ОБОЖНЮЮТЬ САЛО
ВСІ ДОМОГОСПОДАРКИ	СЕНТИМЕНТАЛЬНІ
ВСІ ДОМОГОСПОДАРКИ	ПЛІТКАРКИ
ВСІ НАЧАЛЬНИКИ	ТИРАНИ

 

Учасники по черзі завершують речення: «Людина, яка керується стереотипами, ризикує…»

Тренер. Слово "сте­реотип" у перекладі з грецької означає "твердий відбиток". Стерео­тип — стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину або групу людей. Часто це впевненість у тому, що всім чле­нам цієї групи притаманні схожі якості. У своїй крайній формі стереотип ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного. Припустимо, ви зустріли мешканця планети Марс, який розмовляв з вами зверх­ньо. Висновком, ґрунтованим на стереотипі, буде: "Всі мешканці Марса — зухвалі". Але що ви знаєте про інших мешканців плане­ти? Чи всі вони невиховані та зухвалі? Напевно, ні. Дехто з них може бути саме таким, а дехто — іншим.Ми зустрічаємося зі стереотипами щодня.

Наприклад, яким є стереотипне уявлення про:

• білявку;
• поганого учня;
• вчительку;
• бомжа;
• ділову жінку?

 

1. Виберіть 2 стереотипи і стисло (3-4 реченнями) запишіть їхні характерні риси.
2. Об'єднайтеся в пари або четвірки, обміняйтеся своїми характеристиками.

Обговорення:

1. Чи в усіх були однакові стереотипи? Якщо так, чому? Якщо ні, чому?
2. Чому у вас виникли такі стереотипи?
3. Під впливом яких чинників формуються стереотипи у суспільстві?

Тренер. Стереотипи можуть виникати через недостатність інформації, під впливом певної ситуації, особистого досвіду й уявлень, прийнятих у суспільстві. Деякі стереотипи передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру і не перевіряють. Часто вони є підставою для жартів та анекдотів про представників різних рас і народів. Ані ті, хто розказує, ані слухачі не замислюються над тим, що сміючись, вони створюють і поширюють неповагу, а інколи і нетер­пимість до представників певної групи чи нації.

Звичайно, у кожної людини є риси схожості й відмінності з інши­ми. Стереотипи та пов'язані з ними упередження насамперед скла­даються внаслідок перебільшення відмінностей та недооцінювання схожості. Стереотипи призводять до спрощення реальності: "вони всі такі...": працівники ДАІ беруть хабарі; відмінниці — зануди; студенти — жартівники; начальники — тирани, грузини — емоцій­ні, чоловіки — мовчазні; жінки — пліткарки. Стереотипи інколи є неправдою, а інколи — правдою, але найчастіше вони перебільшу­ють негативні риси.

За змістом стереотипи поділяються на:

• позитивні, ознакою яких є те, що позитивні риси одного чи кількох представників групи, наці­ональності, держави у перебільшеному вигляді пе­реносять на всю групу, національність чи держа­ву. Наприклад: у нашій школі — найкращі учні.
• негативні, коли негативні риси одного чи кі­лькох представників групи, нації, держави пере­носяться на всю групу, націю чи державу (в сусід­ній школі немає нічого цікавого)
• нейтральні — такий тип стереотипів ґрун­тується на нейтральному (ані негативному, ані по­зитивному) враженні про різні категорії людей. Наприклад: усі українці люблять борщ.

Заповніть таблицю прикладами позитивних, негативних і нейтральних стереотипів.

 

«+» стереотипи	«-» стереотипи	нейтральні

 

Обговорення:

1. Яку роль у нашому житті відіграють негативні стереотипи?
2. Який вплив на наше мислення і поведінку справляють позитивні стереотипи?
3. Чи можете ви навести приклад, коли позитивний/негативний стереотип відіграв негативну/позитивну роль у вашому житті або в житті ваших знайомих?

 

 

8. Вправа «М’яч по колу» (5 хв.)

 

Мета: емоційне піднесення, групове згуртування, усвідомлення обмежень, що заважають нам у вирішенні завдання. Вправа також в повній мірі демонструє те, що багато речей, що здаються спочатку неможливими, насправді не є такими.

 

Одному члену групи дається м'ячик. Учасників не попереджаються наперед про те, що вони повинні встати зі стільців. Встановлюється ліміт часу на цю вправу (спочатку дається 15 секунд, потім - 10, потім - 3).

 

Інструкція: Завдання полягає в тому, щоб м'ячик пройшов через руки всієї команди, але при цьому не можна передавати м'ячик тим, хто сидить поруч.

 

Обговорення:

• Що допомагало виконати вправу?
• Що заважало виконати вправу?

 

Тренеру важливо продемонструвати, як часто ми самі створюємо обмеження, що заважають нам чогось домогтися. Ніхто не говорив, що люди повинні залишатися на одному місці, але практично завжди всі роблять цю помилку. Крім того, поспіх, як правило, не сприяє творчим рішенням. Вставши з місця, учасники відразу ж знімають одне з обмежень - ніхто вже не сидить поруч один з одним.

 

 

9. Інформаційне повідомлення. (10 хв.)

Факт наявності стереотипів у людини не є чимось позитивним чи негативним. Людина використовує стереотипи в різних ситуаціях. Якщо ви намагаєтеся триматись якомога далі від імовірно небезпечних людей, уникаєте перебування на вулиці пізно в ночі, перелічуєте гроші, не відходячи від каси, — ви теж дієте за стереотипами. Стереотипи є корисними ще й тому, що вони допомагають систематизувати уявлення про світ.

Але нерідко користування стереотипами веде до спрощення і перекручення дійсності. Наприклад, група, яка оцінюється за стереотипами, здається незнайомою, негативною (вони не такі, як ми); люди поділяються на "наших" і "не наших". Через негативні стереотипи щодо іншої групи людей можна не помітити недоліків у власній групі. Наявність стереотипів спричиняє ситуацію, коли люди помічають тільки те, що відповідає стереотипу, і відкидають інформацію, що йому суперечить.

Стереотипи не завжди хибні. Чимало їх містять достовірну інформацію. Але інколи люди схильні вважати, що зерна істини, вміщені в стереотипах — це вся істина. Тоді судження, оцінки перебувають під впливом того, що люди, приміром, вважають спосіб життя, культуру свого народу єдино правильною, найкращою, свої цінності — універсальними. Інші культури видаються екзотичними, не викликають поваги, не сприймаються як рівноцінні.

Стереотипи — це переконання, які впливають на нашу поведінку. Тому конче важливо навчитися критично аналізувати свої та чужі переконання і водночас бути терпимими, толерантними до переконань інших. Інакше вони можуть стати коротким шляхом до виникнення конфліктних ситуацій як у особистому житті, так і на рівні суспільства.

Поняття «стереотип», утворене від грецьких слів στερεός – твердий і τύπος – відбиток, спало на соціально-психологічний лексикон з видавничої справи. Так називалися друковані форми, що використовувалися для багаторазового відтворення тексту. Близькими за змістом є і інші поліграфічні поняття – кліше, штамп. Стереотип — стале, спрощене уявлення про кого-небудь або що-небудь.

Уперше термін «стереотип» використав класик американської журналістики Уолтер Ліппман в 1922 р. у книзі «Суспільна думка». Цим словом він намагався описати метод, за допомогою якого суспільство намагається розділити людей на категорії. Як правило, громадська думка просто ставить «штамп» на підставі деяких характеристик.

Уолтер Ліппман, виділив чотири основні ознаки стереотипу.

• По-перше, стереотипи завжди простіші, ніж реальність – складні характеристики стереотипи "укладають" в дві-три пропозиції.
• По-друге, стереотипи люди набувають (від знайомих, засобів масової інформації і ін.), а не формулюють їх самі на основі особистого досвіду.
• По-третє, всі стереотипи помилкові, більшою чи меншою мірою. Завжди вони приписують конкретній людині межі, якими вона зобов'язана володіти лише через свою приналежність до певної групи.
• По-четверте, стереотипи дуже живучі. Навіть якщо люди переконуються у тому, що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не відмовитися від нього, а стверджувати, що виключення лише підтверджує правило. Наприклад, зустріч з високим китайцем лише переконує жертву стереотипу у тому, що вся решта китайців – маленького зросту. Стереотип може змінитися і бути перенесений на іншу групу населення.              

 

Стереотипи є складовою частиною масової культури. Вони можуть формуватися на основі

• віку («молодь некерована»),
• статі («усі чоловіки хочуть від жінок тільки одного»),
• раси («японці не відрізняються одне від одного»),
• релігії («іслам — релігія терору»),
• професії («усі адвокати — шахраї»),
• національності («усі євреї — жадібні»).

Існують також стереотипи

• географічні («життя в невеликих містах безпечніше, ніж у мегаполісах»),
• речові («німецькі машини — найякісніші») тощо.

 

Наявність стереотипів не є провиною людини. Вони є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу. Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості.

В умовах нинішнього швидкого ритму життя стереотипи певною мірою нам допомагають. Вони економлять час, не примушуючи довго роздумувати над тим чи іншим питанням. Часу на обдумування певних явищ часто не вистачає, а установка дає можливість орієнтуватися в нашому швидкоплинному світі. Таким чином ми економимо свій час, звертаючи увагу лише на те, що для нас важливо.

Потрібно розуміти природу та джерела стереотипів, навчитися розрізняти етнічні стереотипи та упередження. Пам’ятати, що стереотипи є першою сходинкою до упереджень. Усвідомлювати хибності більшості етнічних стереотипів та їхню шкоду для розвитку взаємин.

Упередження – це iррацiональне, негнучке ставлення до цілої категорії людей. Можливі i позитивні упередження, але звичайно упередження являє собою негативні почуття – антипатію, ворожнечу, або навіть страх. Упередження, забобони — це думки, найчастіше негативні, про явища, людину або групу людей, що формуються без всебічного знайомства з ними.

Передсуди складають підґрунтя традиційних забобонів та упереджень. Напевно, всі ви чули від інших, а може й самі говорили: "Понеділок — важкий день", "Якщо чорна кішка перейшла дорогу — буде лихо". Такі складові суспільної психології пов'язані з рівнем розвитку суспільства та його духовними цінностями. Передсуди, упередження — це погляди, які "випереджують" розум, сприймаються некритично, не перевірені на досвіді й емоційно забарвлені.

Якщо стереотипи — це переконання, то упередження — це емоційне ставлення, яке зазвичай пов'язане з існуючими стереотипами або формується на їх підставі.

 

 

10.        Вправа «Ярлики» (15 хв.)

 

Мета: усвідомлення впливу установок та стереотипів на поведінку, на уявлення про оточення та про себе.

 

Учасників об’єднують у три групи. Кожна група отримує фото чоловіка й інструкцію. Портрети однакові, але групи не мають про це знати.

 

Інструкція.

Опишіть цього чоловіказа такими критеріями:

• характер;
• моральні якості;
• манера спілкування;
• сімейний стан;
• освіта;
• шкідливі звички;
• ставлення оточення до людини.

 

Першій групі учасників повідомляємо, що на фото — відомий лікар-кардіолог, другій – що це письменник, третій – політик, археолог. (А насправді це член терористичного угрупування, найманий вбивця – про це тренер скаже після обговорення)

Після складання описів групи по черзі озвучують їх. Потім тренер показує групам фотокартки осіб, яких вони описували, і учасники дізнаються, що це одна й та сама людина.

Зворотний зв’язок:

• Чи збігаються описи?
• Чому описи однієї людини виявилися різними?
• На що ви орієнтувалися під час складання характеристики?
• Що найбільше вплинуло на створення опису?
• Які люди найбільше впливають на формування уявлень про себе та оточення?

 

Тренер. Тож на ваші описи вплинула установка про те, ким є людина на фотокартці. Не існує об’єктивних чинників — усі вони особистісно забарвлені, оскільки ми живемо в суспільстві, де так чи інакше прислухаємося до оточення. Від-так установка має вплив на наші уявлення про себе та інших, про добро і зло. Усе життя людини минає під впливом установок. Деякі з них ми створюємо самостійно, інші формують наше оточення. Висновок: не поспішайте з висновками про інших, не поспілкувавшись із ними. Перше враження може бути оманливим.

Таким чином, сприймання іншого завжди одночасно і вірне і невірне, правильне і неправильне, точніше відносно головних в даний момент характеристик і менш точне відносно решти. Пам'ятаючи про це, можна сформулювати наступні правила сприйняття:

Правило 1. Коли ми спілкуємося з людиною, ми повинні усвідомлювати, що взаємодіємо з особистістю, а не зі стереотипом.

Правило 2. Для поліпшення сприймання іншої людини ми повинні докладати зусиль, щоб бачити як схожість, так і відмінності між людьми.

Поза сумнівом, загальні здібності, інтелект, уміння використовувати свій досвід, наявність системи уявлень про типи особистостей, виробленої на особистому досвіді, розвинена інтуїція, уміння співпереживати роблять людину проникливою, своєрідним провидцем в складній сфері взаємодії людей.

Коли ми поспішно намагаємося скласти судження про людину, зростає ймовірність того, що воно буде помилковим і поверхневим. Лабрюйєр сказав: «Не можна судити про людину з першого погляду. Чесноти зазвичай оповиті покривом скромності, недоліки прикриті маскою лицемірства». Потрібен певний час, щоб відокремити помилкове від істинного. Як показують експерименти, найбільш точне враження про людину формується за період двотижневого знайомства. Далі нарощуються помилки, починають впливати взаємини, прихильність-неприхильність, симпатія-антипатія, припущення про те, як людина ставиться до того, що сприймає, формуються упередження.

У ряді досліджень підтвердження отримували наступні припущення:

• деякі люди легше і точніше судять про інших, краще розуміють їх поведінку;
• про деякі риси легше судити, ніж про інші;
• люди точніше судять про тих, хто схожий до них.

На думку психологів, серед людей, які точніше оцінюють інших, частіше зустрічаються ті, хто у своїх висновках спирається на спостереження за поведінкою, а не на стереотипи, є менш авторитарними особистостями і об'єктивно ставляться до себе. Людина з неглибоким внутрішнім світом і обмеженим запасом знань не в змозі оцінити складнішу особистість. Ще Б. Паскаль писав: «Чим розумніша людина, тим більше вона знаходить оригінальних людей»

 

11.        Сучасна притча «Стереотипи та діти» (5 хв.)

 

Жив собі маленький хлопчик. І ось прийшов час йти йому до школи. Він був цьому дуже радий. У школі йому все подобалося. Він радів новим друзям, йому подобалося вчитися.

Коли вчителька оголосила, що на уроці малювання діти малюватимуть картину, він подумав, що це чудово. Хлопчик любив малювати. Він умів малювати все: будинки, поїзди, кораблі, тварин. Він дістав свої новенькі олівці і почав малювати. Але вчителька строго сказала: «Почекайте, не починайте малювати». Дочекавшись, коли всі приготуються, вона продовжила: «Малювати сьогодні ми будемо квіти».

Малювати квіти хлопчикові теж дуже подобалося, і він дістав рожевий, жовтий, блакитний олівці, представляючи яким красивим буде його квітка. Але вчителька сказала: «Не поспішайте, я покажу, як це робити правильно». І вона намалювала червону квітку з зеленим стеблом.

Хлопчик подивився на квітку вчительки, потім на свою, остання йому подобався незрівнянно більше. Але він промовчав і, зітхнувши, перевернув листок. Потім намалював квітку таку саму, як показала вчителька.

На другий день був урок праці. Вчителька оголосила, що будуть ліпити з глини. «Чудово!» - Подумав хлопчик, тому що йому подобалося ліпити з глини. У нього це добре виходило, і він умів ліпити сніговиків, машини і багато іншого. Він уже почав розминати шматок глини, передчуваючи радість від роботи. Але вчителька знову зупинила його, почекала поки всі приготуються, і сказала: «Ліпити будемо блюдо». Посуд хлопчикові теж подобалося ліпити, і він взявся за справу. У нього вийшли гарні тарілки різної форми. Однак, вчителька знову зупинила його і показала всьому класу, як ліпити глибоке блюдо. Хлопчику його посуд подобався більше, але він загріб весь свій зліплений посуд в один шмат глини  і виконав завдання вчительки.

Дуже скоро він навчився чекати, дивитися, робити все, як це робила вчителька. Він перестав робити що-небудь сам.

Коли хлопчик з батьками переїхав в інше місто, він пішов в іншу школу. І коли вчителька сказала, що будемо малювати подарунок, він зрадів, але став чекати, коли ж вона скаже, що і як треба робити. Але вчителька нічого не говорила, а тільки походжала по класу. Підійшовши до хлопчика, вона запитала:

• «Тобі не хочеться малювати?»
• «Я хочу малювати, але що ми сьогодні повинні малювати?» - Запитав хлопчик.
• «Це знаєш тільки ти. А я дізнаюся, коли ти намалюєш свій подарунок»
• «А як я повинен його малювати?»
• «Так, як тобі захочеться».
• «І будь-якими кольорами?»
• «Будь-якими. Якщо всі малюнки будуть однаковими, то як же я дізнаюся де чий?»

 

Хлопчик задумався, взяв олівці і став малювати. Він намалював яскравий букет з різнобарвних квітів.

 

Мораль. Ось так і формуються стереотипи в дитячому віці, з якими потім люди живуть все життя і дивуються, чому хтось обходить їх по службі, більш успішний в матеріальному плані, чому не виконуються мрії і бажання.

 

12.        Відео сюжет «Експеримент 1971» (10 хв.)

 

Висновки після перегляду. Одним із дієвих способів протидії стереотипам є розвиток гнучкості та критичності мислення, розширення кругозору, самоосвіта. Будьте собою, дійте відповідно до власних переконань.

 

 

13.        Тест «Який ви психолог?» (10 хв.)

 

Тренер. Кожному психологу доводиться оцінювати, аналізувати поведінку інших людей. Даний тест допоможе зрозуміти, чи вмієте ви об’єктивно оцінювати клієнтів як психолог-професіонал, чи ваші оцінки мають суб’єктивний характер та базуються на стереотипах.

 

 

14.             Вправа «Стереотипні окуляри» (20 хв.)

 

Мета: формувати мотивацію до самоаналізу та виявити професійні стереотипи.

 

Обладнання: метафоричні катки «Роботи» Т. Ушакової.

Учасники об’єднуються в групи. Кожна група отримує завдання.

 

Тренер. Суть у тому, що стереотипи вирізняються руйнівною дією, оскільки вони обмежують наш потенціал! Проте ми знаємо, що чимало людей прагнуть поводитись відповідно до стереотипів.

 

Завдання групі «Педагоги»

1. Продовжити фразу «Усі психологи -  …», записавши кілька поширених стереотипів.
2. Сформувати образ психолога, за допомогою метафоричних карток «Роботи», з точки зору педагогів.

 

Завдання групі «Батьки»

1. Продовжити фразу «Усі психологи -  …», записавши кілька поширених стереотипів.
2. Сформувати образ психолога, за допомогою метафоричних карток «Роботи», з точки зору батьків.

 

Завдання групі «Адміністрація»

1. Продовжити фразу «Усі психологи -  …», записавши кілька поширених стереотипів.
2. Сформувати образ психолога, за допомогою метафоричних карток «Роботи», з точки зору адміністрації.

 

Завдання групі «Психологи»

1. Продовжити фразу «Усі психологи -  …», записавши кілька поширених стереотипів.
2. Сформувати образ психолога, за допомогою метафоричних карток «Роботи», з точки зору психолога.

 

Кожна група презентує свої образи.

 

Обговорення:

• З якими із запропонованих тверджень ви можете погодитися, а з якими – ні?
• Чому ваш «робот» має саме такий вигляд? Що символізує кожна його частина?
• Який «робот» найбільше вас здивував? Який образ здався вам найбільш вдалим, відповідним і точним?
• Чи відповідають уявлення педагогів, батьків та адміністрації про психолога з тим, якими бачать себе самі психологи?

• Як це можна пояснити?

 

 

15.        Мозковий штурм «Як позбавитися стереотипів та установок?» (15 хв.)

 

Мета: розвивати оригінальність і гнучкість мислення; пошук власних способів позбавлення від стереотипів та установок.

 

Учасників об’єднують у дві групи і пропонують їм розробити способи подолання установок та стереотипів. Кожна група записує на ватмані розроблені нею способи. Потім ватмани обох груп розміщують на фліп-чарті й учасники по черзі презентують свої записи.

 

Тренер. Подолати установки та стереотипи дає змогу метод порівняння. Він зовсім не складний, адже й саме стереотипне мислення — доволі примітивне. Метод полягає в тому, щоб порівнювати несприятливу ситуації з іншою, більш негативною, яка гіпотетично могла б статися. Це не розв’язує проблему, але значно знижує негативний ефект полярного мислення.

Подолати стереотипи щодо необґрунтованих очікувань допоможе «дитяче» сприймання. Адже діти настільки відкриті, що сприймають усе таким, яким воно є: наприклад, до дорослих вони ставляться незалежно від їхнього матеріального становища, професії та успішного/негативного досвіду. Тож спробуйте «приміряти» на себе модель дитячого мислення — будьте відкриті до всього і робіть висновки про людину лише після того як поспілкуєтеся з нею, а не ґрунтуючись на своїх суб’єктивних уявленнях про те, якою вона є. Щоразу, коли ви впіймали себе на очікуваннях, запитайте себе: «На чому ґрунтуються мої очікування у цій ситуації — на реальних передумовах чи на моєму бажанні отримати щось?», «Чи не створюю я сам обставини, що ускладнюють здійснення моїх очікувань?», «Чи розуміють люди, чого я від них чекаю і чому відчуваю роздратування, якщо мої очікування не справджуються?».

Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; ніяка творчість у межах стереотипів неможлива.

 

Мені б хотілося, щоб ви винесли для себе декілька правил.

 

Потрібно:

• бути свідомим того, що спроби відповідати стереотипам потенційно небезпечні і можуть призвести до насильства і жорстокості як щодо самого себе, так і щодо інших;
• розуміти, що бути, як усі, значить жертвувати своїми власними принципами (розрізняти фантазії (те, що пропагують по телебаченню, в кіно та рекламі) і реальністю (те що відбувається в реальному житті));
• розуміти, що досконалість, нав'язана ґендерними стереотипами, ілюзорна і нереальна;
• розуміти марність і шкідливість прагнення досягти досконалості за шаблоном;
• цінувати переваги своєї індивідуальності.

 

Сформовані стереотипи зазвичай стійкі і можуть зберігатися упродовж тривалого відрізку життя людини. Їх руйнування може супроводжуватись роздратуванням, відчуттям дискомфорту, порушеннями психічної рівноваги. Можливо, ваше вороже ставлення до нового – це вияв інстинкту самозбереження, що намагається захистити вас від можливих потрясінь, пов’язаних із руйнуванням звичних стереотипів?

 

 

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

 

16.        Вправа «Святий Миколай» (10 хв.)

 

Мета: створення доброзичливої атмосфери.

 

Тренер. Багато хто з нас щиро шкодує про те, що Новий рік, як і день народження, буває тільки раз на рік. Адже в ці дні ми радіємо, одержуємо подарунки, відчуваємо особливу увагу до себе, турботу рідних та близьких. А що якщо ми призначимо позачерговий Новий рік?

Найважливіше, що нам зараз доведеться зробити, - це підготувати подарунки. І кожен із вас побуде Святим Миколаєм і підготує цілий мішок подарунків для всіх учасників. У цей мішок можна покласти тільки ті подарунки, які на вашу думку, справді необхідні тому, кому вони призначені. Бажано щоб подарунки були неординарними і необов’язково матеріальними.

 

Кожен з учасників на символічному мішку (додаток) пише своє ім’я та прізвище. Після чого цей мішок мандрує серед учасників, які записують в ньому свій подарунок для адресата.

Таким чинок кожен отримає повний мішок подарунків від всіх учасників.

 

17.        Рефлексія «Все як на долоні» (10 хв.)

 

Мета: підведення підсумків заняття, надання можливості висловити свою думку з приводу змісту і організації роботи.

 

Інструкція: Тренер просить учасників на листку А4 обвести свою долоню, підписати її. Накожному пальчику написати відповіді на запитання:

 

1. Великий палець – що сподобалось? «над цим я хотів би ще попрацювати»
2. Вказівний палець – що взяли собі на замітку? «тут мені були дані конкретні вказівки»
3. Середній палець – що не сподобалося? «це мені зовсім не сподобалося»
4. Безіменний палець – що зачепило? «я себе відчуваю»
5. Мізинець – чого не вистачило? «мені тут не вистачало»

Висловіть ваші побажання.

 

Відповіді не коментують. Можливі уточнюючі питання тренера і інших учасників групи.

 

18.        Вправа «Оплески по колу» (5  хв.)

 

Мета: підвищення самооцінки, створення позитивної, комфортної атмосфери після завершення роботи.

 

Тренер. Ми добре попрацювали сьогодні, і мені хочеться запропонувати вам гру, в ході якої ми подаруємо один одному оплески. Зараз я, аплодуючи, підійду до одного з учасників, який мене сьогодні особливо порадував (варіанти: надихнув, здивував, вразив, відкрився по-новому). Коли я підійду до учасника, він також починає аплодувати разом і мною і веде мене до того учасника, якому вже він хотів би сказати «респект» за сьогоднішній день і подарувати оплески. І так, число тих хто аплодують буде весь час зростати доти, поки ми не подякуємо за роботу всіх наших учасників. Таким чином, останньому учаснику пощастить більше всіх – йому буде аплодувати вся група.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

ТЕСТ «ЯКИЙ ВИ ПСИХОЛОГ?» (за О.І. Щебетенком)

Джерело – «Базова програма: працюємо з педагогами (психолого-методичний супровід)

О.Л. Дроботій, М.Л. Кривоніс. – Х.: Видавництво «Ранок», 2011.

 

Кожному психологу доводиться оцінювати, аналізувати поведінку інших людей. Даний тест допоможе вам зрозуміти, чи вмієте ви об’єктивно оцінювати  клієнтів як психолог-професіонал, чи ваші оцінки мають суб’єктивний характер та базуються на стереотипах.

НЕ ЗАМИСЛЮЙТЕСЬ ДОВГО, ОБЕРІТЬ ОДИН З ВАРІАНТІВ.

1. На вашу думку, люди, які завжди дотримуються правил етикету:

1. Ввічливі, приємні в спілкуванні;
2. Добре виховані;
3. Просто приховують свій справжній характер.

2. Ви знаєте чоловіка й дружину, які ніколи не сваряться. На вашу думку, вони:

1. Щасливі;
2. Байдужі одне до одного;
3. Не довіряють одне одному.

3. Ви вперше бачите людину, і вона відразу починає розповідати вам анекдоти, жартувати. Ви робите висновок, що вона:

1. Дотепна;
2. Почувається невпевнено й таким чином намагається вийти з цього неприємного становища;
3. Бажає справити на вас приємне враження.

4. Ви розмовляєте з кимось на цікаву тему, ваш співрозмовник супроводжує бесіду жестикуляцією. Ви вважаєте, що він:

1. Хвилюється;
2. Нещирий;

5. Ви вирішили краще познайомитись із кимось зі своїх знайомих і вважаєте, що треба:

1. Запросити його в якусь компанію;
2. Поспостерігати за ним у дії.

6. Один з відвідувачів ресторану дає великі чайові. Ви впевнені, що:

1. Він хоче справити враження;
2. Йому потрібна прихильність офіціантки;
3. Це щедрість від душі.

7. Якщо людина ніколи не починає розмову першою, то ви вважаєте, що:

1. Вона потайлива або не хоче розмовляти;
2. Вона занадто нерішуча;
3. Вона боїться, що її не зрозуміють.

8. На вашу думку, низьке чоло людини:

1. Свідчить про невеликий рівень її інтелекту;
2. Означає, що вона вперта;
3. Не може «сказати» про людину щось конкретне.

9. Людина ніколи не дивиться іншим в очі. Ви вважаєте, що вона:

1. Має комплекс неповноцінності;
2. Нещира;
3. Занадто розгублена.

10.         Заможна людина купує дешеві речі. Ви вважаєте, що вона:

1. Бережлива;
2. Скромна;
3. Жадібна.

 

 

Обробка результатів.

Підрахування результатів проводять за ключем. Залежно від обраного варіанта відповіді, ви отримуєте певну кількість балів за кожне питання.

 

 

 

 

Варіанти відповідей	Кількість балів за відповіді на запитання
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	2	2	1	4	1	4	2	1	1	4
	4	1	2	1	2	2	4	2	4	2
	1	4	4	-	-	1	1	4	2	1

 

 

 

 

 

 

Результати за сумою балів.

35 балів і більше. Вам дуже легко скласти власну думку про людину. Вам достатньо подивитись на людину, і ви вже знаєте, що вона собою являє. Крім того, ви можете тут-таки сказати їй свою думку, оскільки впевнені, що не помилились. Проте навіть якщо це й так, поміркуйте чи доречно говорити кожному, що ви про нього думаєте? Малоймовірно, що ви цим щось зміните – скоріше тільки спонукатимете до роздратування.

Від 26 до 34 балів. Ви вмієте об’єктивно оцінювати ситуації та тих, хто вас оточує. У вас справді є «нюх» на людей, і у вас не виникають труднощі при визначенні характеру людини. Ви чудовий психолог. Ви не дозволяєте собі приймати на віру чужу думку, а намагаєтесь самостійно визначити, що являє собою людина, яку ви оцінюєте. А якщо ви зрозумієте, що помилились, то не побоїтеся визначити свою помилку.

Від 16 до 25 балів. Ви, як правило, не буваєте впевненими у своїх враженнях, легко приймаєте чужу точку зору. Таким чином ваша спостережливість послаблюється, і все це може призвести до того, що ви взагалі не зможете сформулювати свою власну думку. Спробуйте хоч раз по-своєму оцінити іншу людину.

15 балів і менше. Ви часто готові повірити будь-кому. Ви занадто довірливі й складаєте думку про людей лише за зовнішніми ознаками. Коли ж потім виявляється, що ваша оцінка була помилковою, ви дуже дивуєтесь і розчаровуєтесь. Вас чекають помилки, які ви робите через одну й ту саму причину – через неправильне оцінювання людей.

 

ДОДАТОК

 

 

 

 

 

Література:

 

 

1. Бех І. Д. Виховання особистості: Підручник. - К.: Либідь, 2008. - 848 с.
2. Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі: навч. посіб. / Н. Ю. Бутенко. – К.: КНЕУ, 2006. – 384 с.
3. Грецов А.Г. Тренинг  креативности для старшеклассников  и студентов. – СПб.: Питер, 2007.
4. Дроботій О.Л. Базова програма: працюємо з педагогами (психолого-методичний супровід) / Дроботій О.Л. – Х.: Видавництво «Ранок», 2011. -224с.
5. Від співпраці до примирення: посібник для лідерів громадського суспільства/Під редакцією Смірнова О.К. – Київ: Видавництво ЧП «Золоті ворота», 2015. - 207 с.
6. Грановская Р. М. Творчество и преодоление стереотипов / Р. М. Грановская, Ю. С. Крижанская. – СПб: OMS, 1994. – 192 с.
7. Калошин В. Ф. Подолання негативних педагогічних стереотипів / В. Ф. Калошин // Упр. шк.- 2008. - № 32.- (Вкладка.) - С. 13-16.
8. Коноваленко С.В. Как научиться думать быстрее и запомнить лучшее. – М.: Эксмо, 2004. – 240с.
9. Липман У. Внешний мир и его картина в нашем сознании / Пер. с англ. Т. В. Баргуновой // Социологический журнал. - № 1. - 2003.
10.         Социальная идентификация личности / Под ред. Ядова В. А. – М., 1993. 167 с.
11.         Стефаненко Т. Г. Социальные стереотипы и межличностные отношения / Т. Г. Стефаненко; за ред. Г. М. Андреевой, Я. Яноушек. – М.: изд-во Московского ун-та, 1987. – 357 с.