ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНЯМИ-ПІДЛІТКАМИ

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНОГО

 ІНТЕЛЕКТУ УЧНЯМИ-ПІДЛІТКАМИ

Чернобай Ірина Володимирівна

        Криворізьказагальноосвітня школа № 90,

практичний психолог.

    Тема, якій присвячена робота, досить актуальна та важлива для практики сучасної школи. Проблема дослідження визначається як тенденціями розвитку наукового знання, так і існуючими потребами соціальної практики. Актуальність обраної проблематики зумовлена тим, що емоційний інтелект (EMOTIONAL QUALITY), як предмет соціально-психологічного дослідження в останні десятиліття став широко розповсюдженим феноменом, концепція емоційного інтелекту  згідно положення про Нову Українську школу є вагомим аспектом під час освітнього процесу.  Емпіричні дослідження заданої проблематики, на жаль,  не рекомендовані для моніторингових досліджень  в роботі практичного психолога, хоча  в наукових  джерелах є досить багато різноманітних методик, спрямованих на визначення рівня емоційного інтелекту. Тому дослідження емоційного інтелекту та його складових є актуальним на даному етапі і має значний теоретико-пізнавальний та практичний інтерес.

Головний об’єкт дослідження – емоційний  інтелект,як психологічний феномен. Предмет дослідження  - особливості вираження емоційного інтелекту у підлітковому віці. Мета роботи: виявити та узагальнити особливості виявлення емоційного інтелекту у підлітковому віці.

У розкритті даної теми ми спираємося на передові школи розвитку емоційного інтелекту (EQ школи) та розвитку емоційних здібностей: “Школа емоційного інтелекту” Дена Дубравіна; Лондонська EQ школа, яка працює за  трирічною програмою емоційної грамотності; Ньюхемська  програма “ Ініціатива  з емоційної грамотності”; Програма “соціального і емоційного навчання” (скорочено SEL).

Американський учений Даніель Гоулман (DanielGoleman) у своїй книзі «Емоційний інтелект» («Emotionalintelligenge»), переконливо доводить, що справжнім показником інтелекту є саме ЕQ, а не ІQ (логічний інтелект) “насамперед у тих “піддатливих” сферах, де розумові здібності є відносно менш значущими для досягнення успіху-там, де, наприклад, емоційна саморегуляція та емпатія відіграють більшу роль, ніж суто пізнавальні здібності”[5,с.15].  Емоційний інтелект – незамінний чинник, що активізує і підносить нашу розумову вправність; тобто, коли людина визнає свої почуття і керується ними в конструктивний спосіб, то це збільшує інтелектуальні сили особистості.  Саме емоційний інтелект є провідником знань про світ. Це дозволяє глибше зануритись у приховану сутність буття , здобути цілісне знання [цит. за 23].

     Оскільки підлітковий вік - період підвищеної емоційності, слід припустити, що в цей період життя можуть виникнути тривожність, агресивність, страхи, тому розвивати емоційний інтелект саме в цьому віці особливо важливо. Критеріями  розвитку емоційного інтелекту у підлітків є такі: усвідомлення своїх почуттів та емоцій; управління своїми почуттями та емоціями; усвідомлення почуттів та емоцій інших людей.  Розглянувши праці та результати досліджень емоційного інтелекту підлітків можемо сказати, що в цей період відбувається подальше становлення феномена емоційного інтелекту, спостерігаються кількісні та якісні зміни. Розвиток емоційного інтелекту потребує цілеспрямованого психолого-педагогічного впливу [9;80-84].    

     Особливості розвитку емоційного інтелекту підлітків досліджувала Ю.В.Давидова, яка визначала, що в цьому віці емоційний інтелект має складну структуру, в якій виділяються два фактори: зовнішній аспект (розуміння емоцій) і внутрішній аспект (емоційна саморегуляція). Основні функції емоційного інтелекту на думку автору полягають у забезпеченні успішності діяльності, а також гармонізації процесів внутрішньо-особистісної та міжособистісної взаємодії.

     О.І.Власова у своїх дослідженнях виявила, що у молодших підлітків провідними емоційними здібностями є здатність до системної ідентифікації емоційної експресії людини, яка пов’язана з індивідуальною соціальною активністю, набуттям здатності до соціально-адаптивної поведінки в емоційно напружених ситуаціях[цит. за 4].

     Була спланована програма емпіричного дослідження, яке проводилося у Криворізькій загальноосвітній школі № 90  вересні – грудні 2018 року.  Слід зазначити те, що першопричиною проведення даного дослідження стало збільшення учнів з проявами нервово-психічної нестійкості, високим рівнем емоційності за даними діагностичних досліджень практичного психолога школи Чернобай І.В. Уточнення даної інформації обумовило вивчення показників EQ.

На основі виділених нами  критеріїв розвитку емоційного інтелекту, було обрано наступні діагностичні методики:Методика Н. Холла; Опитувальник емоційного інтелекту “ЕМІН” (Д.В.Люсіна); Експрес ЕQ-тест «Школа ЕQ» Д.Дубравіна. Загальна вибірка склала  60 підлітків 11-12 років та 14-15 років, що дозволило визначити динаміку розвитку  ЕQ.

     Отримані  результати розглянемо детально  за кожним параметром на прикладі методики Н.Холла, узагальнені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Результати дослідження за методикою Н.Холла

    Аналізуючи отримані дані, можна говорити про наступне. За параметром  емоційної обізнаності було виявлено, що показники у віковій динаміці майже не змінилися.  За параметром управління власними емоціями було виявлено, що у вибірковій сукупності (у 2-х вибірках) переважає низький рівень: у підлітків 12 р. – 67%, у підлітків 14-15 р. – 50%.  В динаміці кількість учнів з середнім рівнем за даним параметром збільшилася 47% учнів (14-15 р) проти 30% (12 р). Водночас кількість учнів з низьким рівнем управління власними емоціями несуттєво, але зменшилася з 67% до 50%. За параметром самомотивації було виявлено, що у вибірковій сукупності переважає низький рівень у двох вибірках : 60% у підлітків 12 р., 47% у підлітків 14-15 р. В динаміці кількість учнів з середнім рівнем самомотивації зростає: 43% у вибірці 14-15 р., проти 34% у 12 р., а з низьким зменшується з 60% до 47%. За показником емпатіїу двох вибірках переважає низький рівень, але слід відмітити те, що у віковій динаміці низький рівень збільшується із 50% до 63%. За показником розпізнавання емоцій інших людейбуло виявлено, що у вибірковій сукупності переважає низький рівень у двох вибірках: 60% у підлітків 11-12 р., 67% у підлітків 14-15 р. В динаміці кількість учнів  з низьким рівнем збільшується у вибірці 14-15 р., а показник високого рівня несуттєво, але збільшується у вибірці 14-15 років.

Отже, можна говорити, що за всіма параметрами методики Н.Холла, більшість учнів виявляють низький рівень компонентів EQ.

 Кількісні результати дослідження рівня розвитку емоційного інтелекту в підлітків двох груп за допомогою методики «Емін» Д.В.Люсіна узагальнено в таблиці  2.

Таблиця 2.

Результати дослідження за методикою «ЕМІН» Д.В.Люсіна у відсотковому співвідношенні.

    Аналізуючи отримані дані, можна говорити про наступне. У вибірковій сукупності  підлітків 11-12 р.  переважає низький рівень емоційного інтелекту  43%.  В динаміці кількість учнів за даним параметром зменшилася  у вибірковій сукупності 14-15 р. до 40%.  У вибірці 14-15 р. незначно, але переважає середній рівень емоційного інтелекту 43% проти 40%.  Слід зазначити й те, що у динаміці двох груп  високий рівень інтелекту вибірці 14-15 років 23% проти 17% у вибірці 11-12 років.

         Для  отримання середнього значимого за трьома методиками результати  було зведено в таблиці 3.

Таблиця 3.

Результати дослідження емоційного інтелекту  за трьома методиками.

     Аналізуючи отримані дані можемо зробити висновок: у сукупностях двох вибірок переважає середній рівень емоційного інтелекту, а саме  57%  у вибірці 11-12 років  та 54% у вибірці 14-15 років. У динаміці можна говорити, що низький рівень емоційного інтелекту у вибірці  14-15 років  дещо зменшується – 33% проти 43%. А також несуттєво, але збільшується високий рівень емоційного інтелекту, а саме 13% у вибірці 14-15років проти 0% у вибірці 11-12 років.

  Порівнявши  отримані результати діагностики в двох групах,  можемо з точністю говорити, що в умовах підліткової кризи, що супроводжується емоційною тривожністю, рівень емоційного інтелекту має незначну динаміку. Таким чином маємо перспективи подальших досліджень та впровадження системи розвитку емоційного інтелекту підлітків під час освітнього процесу, а саме – шляхом тісної співпраці практичного психолога з класними керівниками щодо впровадження  занять з розвитку емоційного інтелекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева И. Предпосылки развития эмоционального интеллекта // Вопросы психологи. – 2007. - №5. – С. 57-66.
2. Андреева И.Н. Эмоциональный интелект: исследование феномена // Вопросы психологи 2006. №3. С. 78-86
3. Бредбері Т., Грівз Д.Емоційний інтелект. Саме важливе. – АСТ Москва, 2008. – 187 с.
4. Власова О.І.. Психологія соц. здібностей : структура, динаміка, чинники розвитку / О.І.Власова. – К. : ВПЦ “Київський Університет” , 2005. – 308 с.
5. Гоулман Д. Емоційний інтелект / Деніел Гоулман ;  пер. з англ. С.-Л. Гумецької. – Х. : Віват, 2018. – 512с.
6. Давыдова Ю.В. ЭИ: сущностные признаки, структура и особенности проявления в подростковом возрасте : автореф. дисс. … канд. психол. Наук : спец. 19.00.01 / Ю.В.Давыдова. – М., 2011. – 22 с.
7. Дубравін Ден. Психологіяемоцій: відчуття під контролем/ Ден Дубравін – К.: “Агенство“IPIO”, 2018. – 256 с.: іл. – (Академія Експертів Іцхака Пінтосевича)
8. Дубравін Ден. Управління гнівом / Ден Дубравін – К. : “Агенство “IPIO”, 2019. – 208 с., іл.
9. Журавлева М. О. Изучение эмоциаонального интеллекта практических психологов / М. О. Журавлева // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства: Збірник наукових праць. — Донецьк, 2011. — С. 168—174 с.
10.          Кабаченко Т.С. Психология управления. – М.: Педагогическое общество России, 2000.
11.          Калошин В.Ф., Трокалюк О. Емоційний інтелект: сутність, необхідність, підхід до визначення // Управління школою. – 2007. - №33. – С. 2-17.
12.          Кобринчук З.П.. Розвиток емоційного інтелекту підлітків // Психологічні науки “YoungScientist” №4 (56) April, 2018
13.          Князева Т.С. Распознавание музыкальных эмоций и эмоциональный інтелект/ Т.С.Князева // Вопросы психологи,-  2014. - №1. – С. 80-87.
14.          Кульчицкая Е. Эмоциональное и интеллектуальное поведение. // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. - №1. – С. 1-4.
15.          Наукові записки. – Випуск 121. – Серія: Педагогічні науки. Частина ІІ. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. – 332 с.
16.          Немов Р.С..Психологія: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів: В 3 кн. – 4-е вид. – М.: Гуманіт. Вид. центр ВЛАДОС,2002.  – Кн. 2: Психологія освіти. – 608с.
17.          Орел Е. Особенности интеллекта профессиональных програмистов. // Вестник МУ. Серия психология. – 2007. - №2. – С. 70-80
18.          Особистість як об’єкт психологічного впливу: Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих учених/ Під ред.. З.М.Мірошник, О.А.Чаркіної. – Кривий Ріг: Вид-во Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «КНУ», 2016. – 164 с.
19.          Панкратова А.А. Практичесский, социальный и эмоциональный виды интеллекта: сравнительный анализ / А.А.Панкратова // Вопросы психологи, - 2010. - №2. – С. 111-120.
20.          Сергієнко О.А. Емоційний інтелект: модель, структура теста (MSCEITV 2.0.) / О.А.Сергієнко //Практична психологія та соціальна робота. – 2010. - №11. – С.11-29.
21.          Токарева Н.М. Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу: монографія/ Н.М.Токарева, А.В.Шамне, Н.М.Макаренко. – Кривий Ріг, ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2014 – 312 с.
22.          Фельдман Баррет Ліза. Як народжуються емоції.  – Харків, 2018 - 480 с. Перекладено за виданням Feldman Barrett L. How Emotions Are Made: The Secret Life of the Brain / Lisa Feldman Barrett. – Boston : Houghton Mifflin Harcourt, 2017. – 448 p.