Тренінгове заняття: Стресостійкість, синдроми професійного та емоційного вигорання, збереження психічного здоров’я учителя

Тренінг

 «Стресостійкість, синдроми професійного та емоційного вигорання, збереження психічного здоров’я учителя»

Мета: профілактика емоційного вигорання та збереження психічного здоров’я педагогів, розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самоаналізу, як необхідних складових здоров’я педагога.

Завдання тренінгу:

1. інформування про феномен "професійного вигорання", його причини та наслідки;
2. визначення шляхів профілактики та подолання синдрому емоційного вигорання;
3. розширення знань про емоційний інтелект;
4. сприяння  формуванню практичних навичок володіння собою в різних ситуаціях;
5. збагачення психологічної компетентності педагогів з даного питання.

Хід тренінгу

Шановні колеги, сьогодні ми з вами проведемо тренінг на тему «Стресостійкість, синдроми професійного та емоційного вигорання, збереження психічного здоров’я учителя»

  Дуже точно про вчителя писав Симон Соловейчик «Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення?. Тільки в самому собі, тільки в усвідомленні величі своєї справи…»

Знайомство ( 5-7 хв)

Перед початком роботи, я думаю, нам варто познайомитися. Як правило в тренінгових групах прийнято називати один одного по імені, тому забудьте на деякий час, що у вас є по батькові.

Давайте влаштуємося зручніше, представимося, передаючи м'яч і називаючи своє ім'я і слово, яке відображає ваш теперішній настрій або стан (Світлана – активна).

Вправа «Асоціації»

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточення, з'ясувати головні стресори присутніх.

 Запитання тренера: ”На плакаті ви бачите напис „Що для мене означає стрес ?” Що для вас означає поняття стрес. Як ви можете його охарактеризувати ?”

    Усі відповіді учасників записують на плакаті. Після цього тренер разом з усіма узагальнює їх.

 Рефлексія: стреси, які виникають у житті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

Орієнтовні відповіді Стрес – це: • проблеми на роботі • особистісні негаразди • нестабільне матеріальне становище • психічне напруження • невдачі, страхи, зриви • відчуття небезпеки • ДТП, аварії і т.д.

Актуальність теми (5 хв)

Повноцінно прожити життя, уникаючи стресів і криз, нереально. Кожен день приносить чергове напруження, нові випробування, несподіванки, проблеми. Результатом тривалого стресу та низької стресостійкості людини є синдром емоційного вигорання.

Професія педагога належить до стресогенних Вона вимагає від людини постійних резервів самовладання і саморегуляції. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, коефіцієнт стресогенності педагогічної діяльності становить 6,2 бала (за максимального коефіцієнта 10 балів).  Тому варто звернути увагу  на діагностику та профілактику синдрому  емоційного вигорання учителя.

То що ж таке стрес? Відповім вам словами Ганса Сельє: «Стрес — це не те, що з вами трапилося, а те, як ви на це реагуєте». Всі фактори, які викликають стрес, називаються стресорами.

Стресостійкість – це визначена сукупність особистих якостей, що дозволяють переносити стресові ситуації без неприємних наслідків для особистої діяльності людини та її оточення. Стресостійка людина, у будь-яких умовах, може виконувати поставлене завдання. Така людина завжди виділяється з маси – спокійна, упевнена в собі, самодостатня.

Для протистояння стресу важливі кілька факторів: ефективне планування часу, уміння розслаблятися, розуміння своїх емоцій, самоконтроль, позитивний настрій, фізичне навантаження тощо

Діяльність педагога за суспільними функціями, вимогами до професійних та особистих якостей, складністю психологічної напруженості та емоційного навантаження наближена до діяльності артиста, вченого, письменника.

У педагогічній діяльності поряд із загальними факторами ризику для здоров'я працівників розумової сфери (наприклад, нервово-емоційне напруження, інформаційні перевантаження, зниження м’язової активності) є і специфічні: значне голосове навантаження, переважання в процесі діяльності статичного навантаження, великий обсяг зорової роботи, порушення режиму праці і відпочинку тощо.

Вправа-опитування «Самооцінка стійкості до стресу» 10-15 хв

Тест містить 18 тверджень. Прочитайте їх і в ході читання оберіть одну з трьох відповідей «дуже рідко», «час від часу» або «часто». Обведіть бал, який відповідає Вашій відповіді.

 Пам’ятайте, що в тесті нема «гарних» й «поганих» відповідей. Не намагайтеся своїми відповідями зробити сприятливе враження. Свою думку виражайте вільно й щиро, тільки в тому випадку Ви одержите дійсні дані. Краще давати ту відповідь, що першою прийшла Вам у голову.

Бланк – опитування

Обробка та інтерпретація результатів

Підрахуйте суму балів, яку ви набрали, і визначте рівень вашої стійкості до стресу

Чим меншу загальну кількість балів ви набрали, тим вища стійкість до стресу і навпаки.

Синдро́м емоці́йного вигорання виникає через постійний стрес на роботі та вдома, а також через одноманітність повторюваних дій, напружений ритм, недостатнє заохочення праці (матеріальне і психологічне), регулярну незаслужену критику, неясні постановки задач.

Симптоми емоційного вигорання:

1. Фізичні прояви: хронічна втома;  слабкість  у м'язах; мігрені; зниження імунітету; безсоння;

2. Соціально-поведінкові ознаки:  прагнення до ізоляції,  ухилення від обов'язків і відповідальності;  скарги на життя і на те, що доводиться працювати «цілодобово»;

3. Психоемоційні ознаки: байдужість до подій, що відбуваються навколо;  зневіра в своїх силах;  роздратованість і невдоволення близькими людьми; постійний поганий настрій.

Рисунковий тест «Годинник» (7-10 хв)

Мета:визначення рівня своєї життєвої енергії.

Наручні та настільні, настінні і пісочні, кишенькові та камінні, баштові і «з зозулею»… Годинники роблять наше життя більш упорядкованим. У той же час, вони нагадують нам, що час не стоїть на місці, а значить потрібно поспішати, інакше все найцікавіше пройде мимо. А ще за допомогою годинника можна визначити рівень нашої життєвої енергії. Це стверджують розробники графічного експрес-тесту, який так і називається «Годинник». Перед вами схематично зображений будильник. Ваше завдання – перемалювати картинку на листок паперу і надати їй закінчений вигляд. Ви можете намалювати тільки необхідні відсутні деталі, а можете також виділити фон, додати якісь предмети інтер’єру… Як забажаєте !

Інтерпретація малюнків

Стрілки. Отже, стрілки, невід’ємний атрибут будь-яких годинників… Якщо на вашому малюнку вони спрямовані вгору – немає ніяких приводів для занепокоєння: з вашою життєвою енергією все гаразд: ви бадьорі, повні сил і вас, безсумнівно, чекають великі звершення. Якщо ж стрілки «дивляться» вниз, ймовірно ваші сили закінчуються, а значить, є сенс подумати про «підзарядку». Справи йдуть зовсім погано, якщо ваш будильник показує половину шостої. Це говорить про серйозний енергетичний спад. І тут вже не до роздумів: як би не складалися зараз ваші життєві обставини, здоров’я – передусім. Тому тайм-аут взяти безперечно варто.

Цифри. Якщо ви зобразили, в першу чергу, цифри, зробили акцент саме на них, або – промалювали циферблат з особливою ретельністю, не забувши і про секундні ділення, значить, на сьогоднішній день ви ведете досить метушливе життя. Ймовірно, вам не вистачає розміреності і впорядкованості. Спробуйте, по можливості, навести порядок в повсякденних справах. Ставши для самого себе ефективним тайм-менеджером, ви з подивом виявите, що, розумно плануючи свій час, можна заощадити сили і встигнути набагато більше.

Кнопка дзвінка. Якщо ви заштрихованими цей елемент, схоже, те, чим ви зараз професійно займаєтеся – аж ніяк не робота вашої мрії. Можливо, вам варто пошукати справу до душі. І тоді життя засяє новими фарбами, а ранковий дзвін будильника буде викликати не звичне роздратування, а радість від того, що починається новий, цікавий день.

Фон. Якщо ви приділили підвищену увагу фону, інтер’єру, що  оточує годинник – намалювали стіл, «підклали» під будильник серветочку, «поставили» поруч з ним вазу з квітами, «розсипали» по стільниці олівці – ви, швидше за все, «підзаряджаєтеся», спілкуючись з іншими людьми. Перебуваючи серед людей, ловлячи на собі захоплені погляди, привертаючи до себе підвищену увагу оточуючих – ви черпаєте енергію і життєві сили. До речі, як давно ви виходили «у світ» востаннє? Можливо, це саме те, що вам зараз потрібно?

Вправа «Портрет вчителя» (10-15 хв)

Робота в групах.

1 групі дається завдання створити портрет вчителя, який має ознаки психоемоційного вигорання.

2 група описує вчителя, який не має синдрому психоемоційного вигорання.

3 групі потрібно розробити рекомендації по запобіганню професійному вигоранню учителя.

Обговорення.

Вправи для зняття стресу та емоційної напруги (15-20 хв)

Техніки заземлення

Це – прекрасний інструмент для таких ситуацій, і їх можна використовувати де б ви не знаходилися. Повертаючи свою свідомість і тіло назад в даний момент, ми можемо організувати нашому мозку простір, щоб він заспокоївся, і відчути себе трохи більш сконцентрованими.

1.  «Дихання по квадрату»– це одна з найпростіших методик швидкого заспокоєння. За цією методикою потрібно пальцем однієї руки водити по долоні іншої, утворюючи квадрат. На вертикальних гранях уявного квадрату треба робити вдих/видих, а на горизонтальних паузи. Вдих – пауза – видих – пауза. Так треба повторювати 2-3 хвилини або поки не заспокоїшся. Спробуємо. Опишіть, що ви відчуваєте.
2. Вправа «Стирання інформації»

Розслабтеся. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Опишіть, що ви відчуваєте.

3. Вправа «Ворона на шафі»

Якщо певна людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані від себе, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу тощо. Тобто віднайдіть такі доповнення до ситуації, людини, що зроблять її кумедною або незначущою для вас. Опишіть, що ви відчуваєте.

Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати для себе найефективніший.