Тренінгові заняття «Світячи іншим – не згори сам!»

Система занять «Світячи іншим – не згори сам!»

Професії педагогів і психологів належать до так званих хелперських (від англ. help — допомагати), оскільки пов'язані з роботою у системі «людина — людина», тривалим спілкуванням, наданням підтримки і допо­моги. При роботі у сучасній школі вчителю необхідно не лише конструктивно взаємодіяти, творчо розвиватися, а й уміти презентувати себе, відстоювати свої інтереси, зберігати та відновлювати своє психологічне здоров'я, уміти різними методами релаксації знижувати стресові ситуації та їх вплив на власний організм.

Саме психологічна служба може допомогти вчителям розвинути й реалізувати свій потенціал, навички збереження здоров'я.

Мета програми: профілактика виникнення та подолання проявів синдрому професійного вигорання педагога шляхом конструктивної взаємодії з соціумом та активним збереженням власного психологічного здоров'я.

Завдання:

•     дібрати способи та методи відновлення психоемоційного комфорту;
•     спонукати вчителя до поглибленого самопізнання власної особистості;
•     формувати навички ефективної самопрезентації;
•     відпрацювати навички конструктивної та безпечної взаємодії з соціумом;
•     формувати систему демократичних цінностей, заснованих на принципах толерантності та мирного урегулювання конфлікту;
•     учити педагогів технік самозбереження та самовідновлення;
•     оволодіти методами релаксації, спрямованими на зниження стресорів у педагогічній діяльності.

Методи і форми роботи: вправи, групова робота, інформаційне повідомлення, міні-лекція, руханки, релаксація, гімнастика, мозготрон, колаж, групова дискусія, практикум, самодіагностика, пам'ятки, вправа-проект, тести.

Програма складається з 7 занять, кожне – з 9-11  завдань, вправ. Тривалість занять 1 – 1,5 години. Оптимальна кількість 20-25 осіб. Зустріч з учасниками - раз на місяць. Кожне заняття є тематичне. Можна використовувати як психолого-педагогічні семінари.

Тематичний план занять:

№ п/п	Тема	Кількість годин
1	Світячи іншим – не згори сам!	1
2	Я вмію конструктивно взаємодіяти.	1
3	Конфлікт та спілкування. Моя позиція в конфліктах.	1
4	Вийдемо зі стресу разом!	1
5	Збереження психологічного здоров'я.	1
6	Подорож у казку – збереження здоров'я педагога.	1
7	Я сам будую своє життя! Усе в моїх руках!	1
		Всього годин: 7

 

Заняття 1.

Тема: Світячи іншим – не згори сам!

Мета: розібрати приклади психолого-педагогічного виснаження; роз­глянути фактори, стадії та ознаки вигоран­ня; дібрати способи та методи відновлення психоемоційного комфорту; гармонізація внутрішнього світу педагогів; розвиток співпраці, допомоги і самодопомоги; покращення емоційного стану та психічного здоров'я.

Людина тільки тоді чогось гідна, коли вірить у свої сили.

Л. Феєрбах

Хід заняття

1.Вступне слово.

Професії педагогів і психологів належать до так званих хелперських (від англ. help — допомагати), оскільки пов'язані з роботою у системі «людина — людина», тривалим спілкуванням, наданням підтримки і допо­моги. У таких фахівців дуже високий ризик психічних і соматичних (тілесних) реакцій на напружені ситуації на роботі. У Міжна­родній класифікації хвороб (МКХ) навіть виділяють окремий стан — «професійний стрес», визначаючи його як «стрес керування своїм життям». Один із наслідків тривалого професійного стресу — синдром професій­ного вигорання.

Термін «професійне вигорання» з'явився у психологічній літературі відносно не­давно. Його ввів американський психіатр X. Дж. Фрейденбергер у 1974 році для харак­теристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, па­цієнтами, постійно емоційно напружені.

Синдром «професійного вигорання» - один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

2.Знайомство «Мій телефон скаже про мене...»

Мета: створення комфортної атмосфери; формувати навички ефективної самопрезентації; згуртування колективу для подальшої роботи.

Учасникам пропонують дістати мобільні телефони або іншу улюблену річ. За бажан­ням кожен розповідає про себе щось цікаве, починаючи монолог із фрази: «Мій телефон скаже про мене...». Участь кожного встанов­лює емоційний контакт і піднімає настрій.

3.Вправа «Три кольори моєї особистості».

Мета: формувати навички ефективної самопрезентації, уміння підкреслити свою індивідуальність; розвивати уміння співпраці та взаємопідтримки.

Кожен учасник отримує три невеликі листочки різного кольору. Психолог пояснює значення кожного кольору: зелений  - "як усі", синій  - "як деякі", жовтий   - "як ніхто більше". Кожному учасникові пропонується на листочках відповідного кольору зробити запис про себе, про власні властивості і риси. При цьому на листочку "як усі" повинна бути записана якість, реально властива цій людині і що об'єднує його (на його думку) з усіма іншими учасниками групи.

На листочку "як деякі" - якість, властивість характеру або особливість поведінки, стилю життя, що ріднить його з деякими, але не з усіма учасниками. На листочку "як ніхто більше" вказуються унікальні риси цієї людини, які або взагалі не властиві іншим, або виражені у нього значно сильніше. Вправа дозволяє учасникам побачити себе як деяку "єдність несхожих".

4.Гімнастика «Цивільна оборона»

Мета: емоційне розвантаження, позитивні емоції.

Усі ходять по кімнаті. Коли пролунає сиг­нал цивільної оборони («Увага! Увага! Всім! Всім! На місто (країну) напали марсіани (динозаври, мутанти...)!»), учасники мають зібратися тісною групою, взятися за руки, сховати всередину слабших (менших) і гур­том сказати: «Дамо відсіч марсіанам (дино­заврам, мутантам...)!». За сигналом «Відбій тривоги!» всі розходяться. Бажано повторити декілька разів, змінюючи інтонації.

5.Мозготрон «Професійне вигорання».

Мета: розібрати приклади психолого-педагогічного виснаження; роз­глянути фактори, стадії та ознаки вигоран­ня.

Багатовіковий виховний досвід людства засвідчив, що для забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини спершу треба пробудити в маленькій людині душу і лише потім – потім шліфувати розум. Життя розсудить і відкриє істини буття, а поки що педагогові потрібно чимало мужності, сили, здоров'я, щоб дарувати дітям свою любов і життєву мудрість.

Давайте подумаємо, чи легко працювати в умовах сучасної школи? Мабуть, не дуже. Про існування великої кількості стресорів у педагогічній діяльності говорять уже давно як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. Прояви стресу в роботі вчителя різноманітні й численні, найпоширеніші з них: фрустрованість, підвищена тривожність, дратівливість, виснаженість. Суттєвим стресогенним фактором є психологічне і фізичне перевантаження педагогів, які спричиняють виникнення так званого синдрому професійного вигорання – виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному стані, так і на стосунках у сім'ї.

Термін «вигорання» походить від англ. bum-out — припинення горіння. За кордоном його використовують уже понад 30 років — відколи почали активно вивчати проблему емоційного виснаження професіоналів, ро­бота яких пов'язана з тривалим прямим кон­тактом із людьми. Сьогодні під професійним вигоранням розуміють захисну поведінку, спрямовану на уникнення або зменшен­ня витрачання сил та емоцій. У людини загострюються індивідуальні особливості й деякі риси характеру, слабшає сила волі. Емоції незаперечно можна назвати одним із основних інструментів у роботі педагогів і психологів.

Основні ознаки професійного вигорання:

• швидка втомлюваність;

• негативізм у спілкуванні з учнями та колегами;

• безсоння;

• апатія та пасивність;

• почуття провини;

• зниження самооцінки;

• підвищення дратівливості;

• потреба у психостимуляторах;

• порушення у харчуванні;

• соматичні захворювання.

Причини «синдрому вигорання»:

• напруженість і конфлікти у професій­ному оточенні, недостатня підтримка ко­лег;

• погані умови для самовираження, екс­периментування та інновацій;

• одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;

• вкладання в роботу значних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання керівництва;

• робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар'єру;

• невмотивованість учнів, результати ро­боти з якими «непомітні»;

• невирішені особистісні конфлікти.

Питанням запобігання та подолання професійного стресу й вигорання останнім часом приділяють дедалі більше уваги. Зви­чайно, обсяг допомоги залежить від особли­востей кожної конкретної людини й умов, у яких вона живе та працює. На ранніх ета­пах ефективним є застосування різних видів психологічного розвантаження: хобі, спорт, емоційне спілкування з дітьми, близькими людьми або домашніми тваринами, інколи просто прогулянки в парку, гаряча ванна й ароматерапія, читання улюблених казок наодинці чи разом із членами родини (казкотерапія). На роботі можуть допомог­ти фотографії тих, хто любий серцю, ауто­тренінг, точковий самомасаж. Глибші ознаки вигорання часто можна подолати груповими формами психологічної та професійної до­помоги, тренінгами спілкування.

6.Діагностика професійної спрямованості педагогів.

Мета: самооцінка власної професійної діяльності.

Інструкція: в опитувальнику перераховані риси, які можуть бути властиві вам більшою чи меншою мірою. Можливі 2 варіанти відповіді:

а) так, ця риса типова для моєї поведінки (або властива мені більшою мірою);

б) ні, це нетипово для моєї поведінки (або властиво мені меншою мірою).

Прочитайте твердження й оберіть один із варіантів відповіді.

Опитувальник:

1.     Я цілком міг би жити один, далеко від людей.
2.     Я часто перемагаю інших своєю самовпевненістю.
3.     Глибокі знання з мого предмета можуть суттєво полегшити життя людині.
4.     Люди повинні більше, ніж зараз, дотримуватися законів моралі.
5.     Я уважно читаю кожну книжку, перш ніж повернути її до бібліотеки.
6.     Мій ідеал робочої атмосфери – тиха кімната з письмовим столом.
7.     Люди кажуть, що мені подобається робити все своїм, оригінальним способом.
8.     Серед моїх ідеалів чільне місце посідають особистості вчених, які зробили значний внесок у мій предмет.
9.     Люди вважають, що на грубість я просто не здатний.
10.  Я завжди уважно стежу за тим, як вдягнутий.
11.  Буває, що весь ранок я ні з ким не хочу розмовляти.
12.  Мені важливо, щоб у всьому, що мене оточує, не було безладу.
13.  Більшість моїх друзів – люди, інтереси яких мають багато спільного з моєю професією.
14.  Я часто аналізую свою поведінку.
15.  Удома я поводжуся за столом так само, як у ресторані.
16.  У компанії я надаю можливість іншим жартувати і розповідати різні історії.
17.  Мене дратують люди, які не можуть швидко приймати рішення.
18.  Якщо маю трохи вільного часу, то вважаю за краще почитати щось із моєї дисципліни.
19.  Мені ніяково дуріти в компанії, навіть якщо інші це роблять.
20.  Інколи я люблю лихословити про відсутніх.
21.  Мені дуже подобається запрошувати гостей і розважати їх.
22.  Я рідко дію наперекір думці колективу.
23.  Мені більше подобаються люди, які добре знаються на своїй професії, незалежно від їхніх особистісних рис.
24.  Я не можу бути байдужим до проблем інших.
25.  Я завжди охоче визнаю свої помилки.
26.  Найгірше покарання для мене – бути на самоті.
27.  Зусилля, витрачені на складання планів, - не варті їх.
28.  У шкільні роки я поповнював свої знання, читаючи спеціальну літературу.
29.  Я не засуджую людину за обман тих, хто дозволяє себе обманювати.
30.  У мене не виникає внутрішнього протесту, коли мене просять про послугу.
31.  Можливо, деякі люди вважають, що я забагато говорю.
32.  Я уникаю громадської роботи і пов'язаної з нею відповідальністю.
33.  Наука – це те, що найбільше цікавить мене у житті.
34.  Люди вважають мою сім'ю інтелігентною.
35.  Перед довгою поїздкою я завжди ретельно продумую, що із собою взяти.
36.  Я живу сьогоднішнім днем більшою мірою, ніж інші люди.
37.  Якщо є вибір, то я вважаю за краще організувати позакласний захід, ніж розповідати учням щось із предмета.
38.  Основне завдання вчителя – передати учням знання з предмета.
39.  Я люблю читати філософські статті на теми моралі, етики.
40.  Інколи мене дратують люди, які звертаються до мене із питаннями.
41.  Більшість людей, з якими я буваю в компаніях, безперечно раді мене бачити.
42.  Думаю, мені сподобалася б робота, пов'язана з відповідальністю, адміністративно-господарською діяльністю.
43.  Навряд чи я буду прикро вражений, якщо доведеться провести свою відпустку, навчаючись на курсах підвищення кваліфікації.
44.  Моя люб'язність часто не подобається іншим людям.
45.  Були випадки, коли я заздрив успіху інших.
46.  Якщо мені хтось нагрубіянить, то я можу швидко забути про це.
47.  Зазвичай люди прислухаються до моїх пропозицій.
48.  Якби мені вдалося перенестися у майбутнє на короткий час, то я, передусім, набрав би книжок з мого предмета.
49.  Мене дуже цікавить. Доля інших.
50.  Я ніколи з посмішкою не говорю про неприємні речі.

Ключ до опитувальника

1.     Комунікатор: 1б, 6б, 11б, 16б, 21а, 26а, 31а, 36а, 41а, 46а = 100%.
2.     Організатор: 2а, 7а, 12а, 17а, 22б, 27б, 32б, 37а, 42а, 47а = 100%.
3.     Предметник: 3а, 8а, 13а, 18а, 23а, 28а, 33а, 38а, 43а, 48а = 100%.
4.     Інтелігент: 4а, 9а, 14а, 19а, 24а, 29б, 34а, 39а, 44а, 49а = 100%.
5.     Щирість: 5а, 10а, 15а, 20б, 25а, 30а, 35а, 40б, 45б, 50а = 100%.

Інтерпретація результатів

Якщо шкала брехні не перевищує 50%, то результати діагностики правдиві, якщо перевищує – вам доведеться змиритися з тим, що з певних причин ви намагалися показати себе кращим, ніж є.

Тепер розглянемо напрями професійної спрямованості: комунікабельність, організованість, орієнтованість на предмет, інтелігентність. Кожен із напрямів є недостатньо розвинутим, якщо отримано менше 30%, і яскраво вираженим, якщо понад 70%. Яскрава вираженість одного фактора свідчить про моно спрямованість вашої особистості як учителя, рівномірна вираженість кількох факторів – про полі спрямованість, прагнення до всебічної самореалізації у професії.

Організатор.

Для організатора важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої риси вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати позакласні заходи, він уміє пробудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділової співпраці, відповідальності.

Предметник.

Учитель-предметник реалізує свій інтелект, глибокі знання з предмета. Він поважає розум і виховує його в учнів засобами свого предмета. Це професійно компетентна і творча людина, віддана своєму фаху. Для неї виховувати – означає навчати, зацікавлювати предметом.

Комунікатор.

Учитель-комунікатор реалізує у професії вчителя потребу в спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди у курсі проблем їхнього особистого життя. Доброзичливий, співчутливий, привабливий. Його вплив на дітей насамперед емоційний через пошук шляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому легко зрозуміти дитину, він для неї насамперед товариш.

Інтелігент.

Учитель-інтелігент реалізує у професії свою потребу в духовності, моральності та вихованні таких рис у дітей. Це людина з високою внутрішньою культурою, значним рівнем вербального інтелекту, високими морально-етичними орієнтирами, постійними духовними пошуками. Його вплив глибоко просвітницький. Він виховує власним прикладом, буденною поведінкою, всією своєю особистістю.

7.Вправа «Я вчуся у тебе».

Мета: гармонізація внутрішнього світу педагогів; розвиток емпатії.

Учасники кидають один одному в довільному порядку м'ячик із словами: "Я вчуся у тебе". (називається професійна або особиста якість цієї людини, яка дійсно має цінність, привабливість для того, що говорить). Завдання того, що прийняв м'яч,  передусім,  підтвердити висловлену думку: "Так, у мене можна навчитися", чи "Так, я можу навчити". Потім він кидає м'ячик іншому учасникові.

8.Арома- і музикотерапія.

Мета: учити педагогів використовувати одну із технік самовідновлення та самозбереження: аромотерапію та музикотерапію.

(Звучить релаксаційна музика, запалюються аромосвічки).

Ароматерапія — застосування ефірних олій ароматичних трав із лікувальною ме­тою. Ароматерапія є складовою частиною фітотерапії. Історія ефірних олій сягає сивої давнини. Давні єгиптяни, греки, римляни не тільки розумілися на ароматах квітів, але й знали, як ними лікувати. Гомер в «Одіссеї» неодноразово згадував про застосування аро­матичних олій. Перший твір про лікарські рослини, що дійшов до нас, науково обґрун­товує застосування ароматичних олій. Його автор — великий давньогрецький мислитель і лікар, засновник медицини — Гіппократ (460—377 pp. до н. е.)

Лавандова олія допомагає заспокоїтися, покращує сон, знімає головні болі та спазми; гвоздична — антибактеріальна та протиза­пальна; олія геранієва усуває біль та запальні процеси вуха, горла, носа, а також знімає головний біль, мігрень; мелісова олія допо­магає побороти астенію, слабкість, запамо­рочення, заспокоює при неврозах, істерії; трояндова — протизапальна, лікує органи дихання, ліквідує бронхоспазми, лікує за­студу, знеболює, очищає лімфу.

Релаксація

Сядьте зручно, заспокойтеся і заплющте очі. Намагайтеся дихати повільно, ритмічно, на повні груди.  Вслухайтесь у шум лісу, уявіть його. Вдихніть пахощі кедру, сосни, евкаліпту, а далі помрійте. Уявіть як ви спускаєтеся гірською річкою, тепла вода ніжно обіймає ваші ноги, ніби лоскоче їх… А вам так приємно, ви намагаєтеся йти все повільніше, присідаєте і рукою лагідно проводите по воді, набираєте її у долоні і підносите до обличчя…. Ця тепла вода так хлюпоче, що вам не хочеться підводитися… Ви продовжуєте гратися з водою…. Чуєте, як співає гірська пташка? Спробуйте поспілкуватися з нею…. Що вона вам розкаже? Ось і сонечко посміхається вам, а ви підвелися і йдете гірською річкою… Уявіть, що ви зустрілися з тим, кого так давно не бачили….. обійміть його чи її, посміхніться… Погляньте, вам посміхаються у відповідь… Ви взялися за руки і вже разом пішли теплою гірською річкою…. Ще раз посміхніться всім: і річці, і пташці, яка співала для вас, і тому, хто йде поруч з вами… Ще раз послухайте, як шумить ріка… і повільно відкривайте очі.

Обговорення:

— Подумайте, які відчуття у вас зараз?

— Як змінився настрій?

— Які загальні враження?

9.Вправа «Дерево досягнень».

Мета: формувати навички ефективної самопрезентації через усвідомлення своїх досягнень.

Згідно з легендою, у світі існують дивовижні дерева, що приносять удачу і виконують бажання. Багато сміливців намагалися знайти їх, але поверталися ні з чим. Тоді вони оголосили історію про дивовижні дерева вигадкою і перестали шукати їх. Але людям так хотілося вірити в легенду! І вони стали наділяти особливими здібностями звичайні дерева, вірячи, що ті принесуть їм удачу. А щоб закріпити своє бажання, люди прив'язували до дерев шматочки тканини. Але незабаром з'ясувалося, що багато дерев від цього гинуть. Чи то вузлики виявлялися занадто міцними, і це заважало текти деревним сокам; чи то бажання людей були такими невгамовними, що дерево не справлялося з ними. Люди забули найголовніший секрет легенди, який свідчив: "І дерево це людина сама робить, а живить його успіхами і досягненнями своїми".

Сьогодні я пропоную усім нам виростити таке дивовижне дерево. (Психолог звертає увагу присутніх на листочки трьох кольорів). Кожне ваше досягнення або успіх допоможе дереву покритися різнокольоровим листям. Якщо ви досягли успіхів в професійній діяльності, в роботі - з'явиться зелений листочок. Якщо ви навчилися успішно спілкуватися один з одним - червоний. Якщо ви досягли успіхів в особистому плані - жовтий. Я упевнена, що сьогодні на кожній гілочці з'явиться листочок, можливо не один. Подумайте, якого кольору листочки вам хотілося б помістити на дерево?

Дерево допомагає усвідомити, що виходить краще всього, а над чим ще потрібно попрацювати. Якщо на гілочці педагога з'являються усі три листочки різного кольору - розпускається велика квітка (пропонує психолог), якщо одного і того ж кольору - то дрібний. При обговоренні успіхів важливо пам'ятати головний сенс притчі - усе в твоїх руках.

10.Вправа «Мої враження та побажання».

Мета: зворотній зв'язок; підтримка позитивного настрою від заняття.

Кожен учасник у довільній формі розповідає про свої враження від заняття і побажання учасникам у трьох-чотирьох словах.

Заключне слово психолога: Чому потрібно вміти розслаблятися? Розслаблення — це мистецтво й наука водночас.

Релаксація — це м'язове та психічне роз­слаблення для відновлення життєвих сил, і хто оволодів цією технікою, зможе не лише ефективно відпочивати, а й плідно працюва­ти. Техніку релаксації може легко засвоїти кожен, потрібні лише щоденні тренування впродовж 5-10 хв. Бажаю Вам, навчитися використовувати отримані на занятті знання у своєму повсякденному житті. 

Заняття 2.

Тема: Я вмію конструктивно взаємодіяти.

Мета: дати поняття конфлікту, його позитивних та негативних функцій; усвідомлення вчителями власного досвіду та індивідуальної поведінки в конфліктах; формування в учасників системи демократичних цінностей, заснованих на принципах толерантності та мирного урегулювання конфлікту.

Хід заняття

1.Вступне слово.

В останні роки ми часто говоримо про гуманізацію та демократизацію навчально-виховного процесу. І це дійсно важливо та актуально. Часи авторитарної педагогіки минули. Темою нашого сьогоднішнього заняття та декількох наступних буде Конфлікт. Чому саме конфлікт? Конфлікт – це важлива складова людських взаємовідносин. Саме, як ми знаходимо вихід із конфлікту і як при цьому відбувається взаємодія між його учасниками, є показником характеру усієї системи відношень, що склалася за певний час в суспільстві – в країні, школі, класі, сім'ї.

Повага до особистості дитини, спілкування з нею «на рівних» - це зовсім нелегко і потребує від педагога певної особистісної зрілості. Тільки змінившись самому, ми можемо змінити іншого!

2.Вправа «Самопрезентація».

Мета: створення невимушеної атмосфери; включення в подальшу роботу.

Учасники по колу називають своє ім'я і позитивну якість, яка починається з букви імені (наприклад, Валентина – вірна, Ольга – охайна і т. д.).

Кожен наступний учасник, перед тим як назвати своє ім'я і якість, повторює ім'я і якість усіх інших учасників, починаючи з першого.

3.Вправа «Лист очікування».

Мета: вивчення очікувань від семінару.

Учасникам пропонується на «ракушках» (символьне зображення, яке буде наклеюватися на символічний піщаний пляж з морем) написати свої очікування: що ви хочете дізнатися про конфлікт? Чого б ви хотіли навчитися від семінару?

Очікування озвучуються і наклеюються на ватман.

4.Вправа «Асоціація «Конфлікт».

Мета: актуалізація емоційного досвіду учасників;  раціональна оцінка позитивних і негативних функцій конфлікту.

На ватмані пишеться слово «Конфлікт» і пропонується вчителям перечислити слова-асоціації до слова «конфлікт». Пояснювати нічого не треба. Після того, як список буде складений (15-20 слів), необхідно перейти до наступної частини заняття.

Учасники намагаються емоційно оцінити навантаження кожної асоціації (позитив, негатив, нейтральна позиція), психолог біля слів ставить знаки «+», «-», «+-». Потім робиться висновок про позитивні та негативні функції конфлікту. (Додаток 1.)

5.Групова дискусія «Три підходи до вирішення конфлікту».

Мета: дати визначення конфлікту; усвідомити та використовувати в подальшому 3 підходи до вирішення конфлікту.

Організовується групова дискусія, за допомогою питань:

•         Чи можливо в житті обійтися без конфлікту?
•         Наскільки часто ми зіштовхуємося з конфліктами?
•         Що таке конфлікт?

Пропонується пустий стілець і декілька пар вчителів повинні програти ситуації, як двом людям поділити цей стілець (необхідно програти ситуації з людьми різного віку, статі, наприклад, поїздка в автобусі).

Робиться висновок про те, що таке конфлікт. Малюється трикутник, що описує 3 різних підходи до вирішення конфлікту. (Додаток 2)

Конфлікт – це завжди невідповідність, протиріччя або зіткнення позицій, в основі яких лежать якісь потреби чи інтереси конфліктуючих сторін.

(Учасникам можна роздати списки джерел конфлікту як пам'ятку.)

Джерела конфлікту:

1.Брак ресурсів.

2.Відмінності в цінностях.

3.Протиріччя цілей та інтересів.

4.Відмінності у смаках та перевагах.

5.Порушення правил гри.

6.Невизначеність функцій та відповідальності.

7.Психологічні потреби (кожній людині необхідно почувати себе впевненим, потрібним,вільним, відповідальним, коханим).

8. «З принципу» (іноді учасники забувають з чого все почалося, «воюють» виключно з принципу).

6.Практикум «Історія про пляшку молока».

Мета: практично вирішити конфлікт з позиції третього  підходу.

Зараз спробуємо вирішити конфліктну ситуацію з позиції трьох, раніше ознайомлених, підходів.

Історія про пляшку молока

Брат та сестра сиділи на кухні за столом. На столі стояла пляшка з молоком.

•         Пляшка моя! – закричав хлопчик та схопив пляшку.
•         Ні, це моя! – репетувала дівчинка. Вона вихопила пляшку у брата.

На кухню зайшла мати.

•         Мені набридли ваші постійні сварки, - сказала вона.

Мати взяла у дівчинки пляшку, дістала два стакана та налила в них молоко. Порожню пляшку винесла за двері.

Брат та сестра переглянулися. Ніхто з них не був задоволений, тому що ніхто не отримав того, чого хотів насправді. Брат хотів відлити молока, щоб нагодувати сусідніх кішок. А сестрі потрібна була порожня пляшка: вона збиралася з друзями за місто і хотіла налити в неї води.

Давайте заповнимо таблицю «Позиції - інтереси» по цій історії.

	Брат	Сестра
Позиції	Отримати пляшку молока	Отримати пляшку молока
Інтереси	Нагодувати кішок	Отримати порожню пляшку для води

Психолог повинен зробити висновок про те, що часто можна поєднати більш глибинні інтереси та потреби сторін. Перейти від боротьби до співпраці, можна знайти взаємовигідне рішення, яке влаштує обох.

7.Самодіагностика «Методика виявлення здатності до самоконтролю Л. Радзіховського».

Мета: самодіагностика визначення особливостей саморегуляції поведінки людини та здатності до самоконтролю в певній ситуації.

(Додаток 3.)

Інтерпретація: Особистість, якій притаманний екстернальний тип контролю, приписує відповідальність за свої дії, вчинки, поведінку зовнішнім обставинам. У разі невдачі людина звинувачує не себе, а ситуацію, посилається на складність завдання тощо. Вона не достатньо впевнена у собі й не вірить в успішне подолання перешкод, активізує свою діяльність здебільшого після невдач.

Особистість, якій властивий інтернальний тип контролю, навпаки, бере всю відповідальність на себе, прагне до розв'язання складних завдань. Вона ще активніше починає діяти, досягши успіху.

8.Міні-лекція «5 стратегій поведінки в конфліктах: переваги й недоліки».

Мета: визначити найбільш продуктивні стратегії поведінки в конфлікті; розглянути їх позитивні та негативні моменти.

Необхідно не відмовлятися від певних стратегій поведінки, а  навпаки, бажано культивувати в собі навички конфліктної поведінки у стилі усіх п'яти стратегій, які ми з вами зараз розглянемо.

Ухилення – ефективно в ситуаціях, коли партнер об'єктивно володіє більшою фізичною силою (владою) та використовує її в конфлікті рангової боротьби. Іноді ухилення корисне з метою виграшу часу, на час відійти від конфлікту, щоб потім його вирішити остаточно – іноді це єдина вірна стратегія.

Негативні наслідки (якщо ухилення стає переважаючою стратегією поведінки):

•         Проблеми не вирішуються, а тільки накопичуються.
•         Інша сторона може посилити тиск, не зустрічаючи ніякої протидії.
•         Виключається можливість здорових, близьких взаємовідносин.
•         З часом може виникнути відчуття безпорадності.

Поступливість – природна в ситуаціях, коли порушена проблема не така важлива для людини, як для його опонента. Дуже важливо відчувати, що інша людина (партнер конфлікту) помітила та оцінила вашу жертву. В іншому випадку залишається почуття образи, прикрості та ґрунт для емоційного конфлікту.

Негативні наслідки:

•         Зростає емоційна напруга, яка може з часом знайти вихід в неадекватній по силі емоційній реакції та привести до розриву відносин.
•         Зростає ризик психосоматичних розладів (організм на хронічне пригнічення власних потреб реагує хворобою).
•         Страждає сфера досягнень.
•         Призводить до формування егоїстичних рис характеру дитини, якщо батьки (вчителі) користуються здебільшого цим стилем у вихованні.

Протиборство – стратегія для серйозних обставин та життєво важливих проблем. Ця стратегія, як правило, ефективна в екстремальних ситуаціях. Крім того, протиборство в особистих відношеннях загрожує відчуженням.

Негативні наслідки:

•         Неминуча поява ворогів, що жадають реваншу.
•         Можливо зіткнення з «тихим саботажем».
•         Мало шансів отримати від оточуючих допомоги в тяжку хвилину.
•         Втрачається контакт та вплив у взаємовідносинах.

Компроміс – («торг зі взаємними поступками») ефективний в ситуаціях потребуючих швидкого вирішення.

Негативні наслідки: компроміс рідко приносить справжнє задоволення обом сторонам.

Співпраця – це не стільки стратегія поведінки, скільки стратегія взаємодії. Вона незамінна в близьких, довготривалих та цінних для обох партнерів відносинах. Співпраця усім позитивна, крім одного: займає багато часу – вона не терпить суєти та поспіху, дозволяє повністю вирішити конфлікт.

9.Рольова вправа «Жива скульптура».

Мета: продемонструвати відмінності у сприйнятті.

Учасники діляться на малі групи по 6-8 чоловік. Кожна група отримує завдання – назву живої скульптури, яку вони повинні зобразити. На підготовку надається 5-7 хвилин. Групи по черзі демонструють свої «скульптури», а інші учасники відгадують, що могло бути зображеним. Якщо глядачам складно відгадати, то група може представити свою ідею в дії.

Завдання: «Черга в шкільній їдальні.», «І знову двійка…», «Ура, у нас канікули!», «В знанні наша сила!», «Вчитель – звучить гордо!», «Збір металолому».

Психолог підводить учасників до висновку, що версії різних людей відрізняються одна від одної, всі ми по-різному сприймаємо одне і те ж зображення, почуте, побачене і все це залежить від нашого життєвого досвіду, настрою та від ряду різних причин та обставин. Демонструються малюнки з подвійним зображенням, на їх прикладі пояснюється психологічний механізм ефекту сприйняття. (Додаток 4.) Точка зору кожної людини не може бути правильною чи неправильною – кожна думка має право на існування.

10.Пам'ятка «Активне слухання».

Мета: рекомендації по комунікативним навичкам активного слухання, як запорука урегулювання конфлікту.

(Додаток 5.)

11.Рефлексія.

Мета: отримання зворотного зв'язку.

Учасникам пропонується згадати свої очікування («ракушки» на початку заняття) і висловити думки про те, чи отримали вони бажаного. Якщо так, то «ракушки» залишаються на символічному піщаному пляжу, якщо ні – можна підійти і зняти свою «ракушку».

Заняття 3.

Тема: Конфлікт та спілкування. Моя позиція в конфліктах.

Мета: ознайомлення з техніками «Я - висловлювання», поняттям «медіація», «медіатор»; вироблення практичних навичок набутих технік поведінки в конфліктах, аналізу конфліктних ситуацій та навичок ведення переговорів зі сторони третьої особи – медіатора.

Хід заняття

1.Вправа-привітання «Дні народження».

Мета: створення доброзичливої атмосфери, налаштування на роботу.

Учасники, не говорячи ні слова, користуючись лише невербальним спілкуванням, повинні вишикуватися за днями народження, починаючи з 1 січня і закінчуючи груднем місяцем.

2.Міні-лекція «Я- висловлювання».

Мета: активація інтелектуальної активності учасників; постановка проблеми заняття; визначення поняття «Я - висловлювання»; практичні рекомендації.

На сьогоднішньому занятті нам необхідно виробити практичні навички поведінки і дій взагалі у конфліктних ситуаціях, навчитися виступати у ролі третьої особи – медіатора.

Є певний спосіб вираження вашого ставлення до тієї чи іншої ситуації, який може бути дуже корисним при необхідності висловлювання своєї думки, не травмуючи почуттів іншої людини та не провокуючи її на агресивні дії.

Є таке поняття «Я - висловлювання», фрази побудовані таким чином допомагають нам утримувати свою позицію, не перетворюючи іншу людину в опонента конфлікту. Якщо «Ти - висловлювання» - це спосіб донесення інформації про людину, її поведінку, риси характеру та ін.., при якому складається враження вашої переваги чи навпаки над іншою людиною, то «Я - висловлювання» - це спосіб донесення інформації про ваші особисті потреби, почуття, бажання без зневаги та осуду того, до кого звертаєтеся. Ви говорите про те, що ви хочете, що вам необхідно, про те, що ви думаєте, а не про те, що необхідно робити чи говорити іній людині.

«Я - висловлювання»:

•         Не дає оцінки поведінки іншої людини.
•         Не звинувачує.
•         Не потребую.
•         Не повчає.
•         Об'єктивно та нейтрально описує ситуацію, яка являє для вас проблему.
•         Описує ваше відношення.
•         Повідомляє про те, що вам необхідно для того, щоб почуватися краще.

Структура (рецепт) «Я - висловлювання»:

1.Подія.

2.Ваша реакція.

3.Бажаний вами результат.

Приклад:

1.Коли я бачу, що…

2.Я відчуваю…

3.Мені б хотілося…

У вигляді пам'яток роздаються таблиці з «Я - висловлюваннями» та «Ти - висловлюваннями» для того, щоб вчителі оцінили свої дії, реакції у певних ситуаціях та могли скорегувати на майбутнє правильну поведінку за допомогою техніки «Я - висловлювання». (Додаток 6.)

3.Гра «Переговори».

Мета: закріплення навичок по «Я - висловлюванню»; формувати принципи переговорів, заснованих на інтересах обох сторін.

Психолог ділить учасників на 4 групи, кожна із яких буде представляти інтереси однієї з чотирьох сторін: адміністрація школи, вчителі, учні випускного класу; їхні батьки (поділити можна методом сліпого вибору папірців з написами цих груп).

Групи отримують опис ситуації (Додаток 7.) і 10 хвилин на узгодження своїх позицій та дій. Кожна група отримує опис своєї позиції.

Завдання – відстояти свої основні інтереси та прийти до згоди між сторонами. Від кожної групи у переговорах беруть участь 2 людини.

Починаються переговори з групи учнів або їх батьків. Бажано щоб у процесі переговорів брали участь усі члени груп.

Група спостерігачів (вчителі) отримує завдання слідкувати за ходом переговорів та фіксувати ті моменти, які ускладнювали хід переговорів і з чим ці зміни були пов'язані.

Гра закінчується, коли сторони приходять до якоїсь згоди або якась зі сторін відмовляється брати участь у подальших переговорах.

Аналіз:

•         Задоволені ви результатом переговорів?
•         Чи був конфлікт? Чим він викликаний?
•         Чи почували ви себе в безпеці під час переговорів?
•         Що із сказаного вашими партнерами викликало роздратування і бажання піти, «хлопнути дверима»?
•         Як ви зараз оцінюєте результати переговорів? (В результаті аналізу оцінка може змінитися).

Заслуховується думка спостерігачів.

Психолог доповнює та дає свої коментарі з приводу проведених переговорів.

4.Гра «Пляшкові пробки».

Мета: набуття учасниками досвіду генерування ідей методом мозкового штурму.

Учасники діляться на малі групи. Психолог розповідає наступну історію.

«Сьогодні директор визвала мене до кабінету і сказала, що наша школа отримала дуже незвичайний подарунок. Винзавод, який перейшов на виробництво безалкогольних напоїв, подарував нам мільйон пляшкових пробок. Директор запитала у мене, що з ними робити, і я відповіла, що не знаю. Школі потрібна ваша допомога. Потрібні цікаві ідеї.»

Зараз спробуйте методом мозкового штурму знайти цим пробкам як можна більше способів застосування. Ваше завдання – придумати якомога більше варіантів. Для допомоги можна використати правила мозкового штурму (Додаток 8.). на виконання роботи 10 – 15 хвилин.

Психолог робить висновок, що гнучкість та творчий підхід до вирішення проблеми є одним із найважливіших навичок при розв'язанні конфліктів.

5.Групова робота «Медіація - посередництво у врегулюванні конфліктів».

Мета: обговорення позицій (ролей), які може займати по відношенню до конфлікту третя сторона; ознайомлення з поняттям «медіація».

У кожної людини є свій звичний стиль входження у конфлікт. Ось типові з них (за Т. Григор’євою):

•  «вулкан» — непередбачувані спалахи (людина без причини раптом починає конфліктувати);

•  «глечик» — повільно розігрівається (довго ображається, накопичує образи, потім починає конфліктувати);

•  «хвиля» — спірне питання здається вирішеним, але потім піднімається знову і знову (людина неодноразово повертається до причини конфлікту);

•  «накопичувач» — накопичує образи, не показує реакції (ніхто не знає, що він ображений);

•  «реактор» — людина швидко «розходиться», її потім важко зупинити.

Подумайте, який стиль поведінки в конфлікті притаманний саме вам? Учасникам пропонується визначити, в якій ролі по відношенню до конфлікту може виступати вчитель у школі.

В числі можливих ролей можуть бути названі наступні:

•         учасник, сторона конфлікту (з учнями, колегами, адміністрацією);
•         спостерігач (конфлікт між колегами чи між дітьми, коли на думку вчителя вони повинні розібратися самі);
•         радник (знаходячись в близьких відносинах з однією із сторін, вчитель може обговорити цю ситуацію і дати цій стороні пораду);
•         адвокат (часто вчитель виступає у ролі захисника);
•         арбітр (висловлює свою думку дітям з приводу їх поведінки, але не наполягає на своїй точці зору);
•         суддя (визначає ступінь відповідальності кожного; виносить рішення та слідкує, щоб воно виконувалося);
•         психолог (вислуховує, допомагає розібратися в своїх почуттях, надає моральну підтримку);
•         посередник або миротворець (допомагає сторонам знайти спільну мову та вийти на конструктивне рішення).

Психолог звертає увагу на те, що навіть не беручи участі безпосередньо в конфлікті, ми часто опиняємося в ньому у якості третьої сторони. Ви можете стати ефективними посередниками в конфлікті – третьою стороною: медіатором.

Медіація на відміну від судової та арбітражної практики заснована на принципах ненасильницького урегулювання конфліктів. Медіатор займає нейтральну позицію: він не оцінює, не засуджує, не приймає рішень. Сторони самі повинні домовитися. Завдання медіатора: створити умови для того, щоб вони могли дійти до згоди; почути один одного, перейти від боротьби до співпраці.

Медіація – це професійна діяльність в області організації комунікації, яка має свої правила, достатньо регламентовану процедуру, відпрацьовані комунікативні техніки та стратегії.

В процесі медіації медіатор:

•         надає кожній стороні по черзі висказатися та пояснити, що трапилося. (Розкажіть, що трапилося?)
•         резюмує почуте;
•         слідкує, щоб сторони не переходили до взаємних обвинувачень, пропонує говорити від свого імені і лише про себе;
•         зупиняє висловлювання, які містять готові рішення та вказівки другій стороні;
•         підводить сторони до своїх реальних потреб та інтересів (Для чого це вам потрібно? Що з цього ви будете мати?);
•         пропонує кожній стороні висловитися, який вихід задовольнив би кожну сторону (Чого б ви хотіли? Який би вихід вас задовольнив?);
•         стимулює пошук рішень, роблячи акцент на реальних потребах та інтересах;
•         задає питання, направлені на конкретизацію згоди та оцінку її реальності (життєздатності);
•         обговорює, що буде, якщо хтось порушить умови згоди.

Психолог робить висновок, що медіатор – це лише перекладач, це посередник «між пальцями та струнами. Щадить те й інше і покращує якість звучання». Тільки до тих пір, доки він залишається нейтральним, не включеним в ситуацію, він може допомогти в конфлікті.

6.Рольова гра «Медіація».

Мета: вироблення практичних навичок набутих технік поведінки в конфліктах, аналізу конфліктних ситуацій та навичок ведення переговорів зі сторони третьої особи – медіатора.

Учасникам пропонується програти ситуацію і спробувати себе у ролі медіатора. Для полегшення обираються 2 добровольці, які будуть медіаторами (працюватимуть в парі) та двоє учасників, що будуть сторонами конфлікту.

Сторони отримують свої ролі (опис ситуації і своєї позиції у конфлікті) та інструкцію до рольової гри (Додаток 9). Надається 5 хвилин на підготовку. Медіатори узгоджують свої дії та вирішують, як вони розсадять сторони (організують простір). Завдання медіатора: допомогти сторонам дійти згоди. (Їм можна для допомоги надати з попередньої вправи позицію медіатора).

Під час рефлексії можна обговорити враження та спостереження учасників.

7.Пам'ятка «Моя поведінка в конфліктах».

Мета: надання рекомендацій.

Учасникам роздаються рекомендації, як висновок заняття (Додаток 10).

8.Вправа «Долонька».

Мета: отримання зворотного зв'язку; підтримка позитивного настрою від заняття.

Ведучий дає інструкцію: «Зараз кожен із вас повинен обвести свою руку (кисть) на аркуші паперу і написати на долоні своє ім’я. Потім ви передаєте свій листок сусіду справа, а самі отримуєте малюнок від сусіда зліва. На цій долоні ви повинні написати якусь позитивну рису людини, яка передала вам листок (наприклад, доброта, чуйність, оригінальність, вміння вислухати тощо). Потім ви віддаєте листок з вашим написом сусіду справа і отримуєте новий і т.д. так продовжуєте, поки ваша «долоня» до вас не повернеться. В кінці кожен з учасників зачитує написи на «долоні правди» і усі дякують один одному за гарні слова.

Заняття 4.

Тема: Вийдемо зі стресу разом!

Мета: підвищити психологічну компетентність; поінформувати про методи профілактики та боротьби зі стресом; сприяти формуванню практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях; оволодіти методами релаксації, спрямованими на зниження стресорів у педагогічній діяльності.

Хід заняття

1. Вправа «Привітання-комплімент».

Мета: створити доброзичливу атмосферу.

Учасники вітаються за допомогою м’ячика, кидаючи його учаснику і говорячи йому комплімент.

2.Міні-лекція «Стрес та його особливості».

Мета: з'ясувати вплив стресових ситуацій на організм людини.

Щоденна робота педагога є досить великим навантаженням на психіку, тому що постійно перед ним постають нові і складні завдання, без часу на обміркування. Стрес – (від англ..stress -  тиск, напруження) – реакція тіла і психіки на ситуацію, що вимагає функціональної перебудови організму, відповідної адаптації. Це комплексний процес, який включає як фізіологічні, так і психологічні компоненти. Стан стресу викликають стресори: фізіологічні та психологічні.

При фізіологічних стресових впливах змінюється режим роботи багатьох органів та систем організму, наприклад, пришвидшується ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму.

Психологічні стресори – це фактори, що діють через сигнали: погрозу, небезпеку, образливість. Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емоційний.

Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не може впоратися із завданням, не встигає приймати правильні рішення при високому ступені відповідальності за їхні наслідки. Емоційний стрес виникає в ситуаціях небезпеки, погрози.

Стрес є складовою життя кожної людини і його неможливо уникнути. Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна – під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до певної межі («стрес лева»), а в інших – реакція пасивна, ефективність їхньої діяльності спадає («стрес кролика»).

Характер реакції тісно пов'язаний з хворобами, що виникають внаслідок стресу. Отримано докази, що в людини, яка придушує постійний свій гнів, підвищується ймовірність таких захворювань як ревматичний артрит, псоріаз, виразка шлунку, гіпертонія. Як писав академік К. Биков: «Туга, яка не виливається в сльозах, змушує плакати інші органи».

Лікарі давно звернули увагу на зв'язок конкретних емоцій з деякими хворобами. Так, М. Аствацатуров вважав, що серце частіше вражається страхом, печінка – гнівом і люттю, шлунок – апатією та придушеним станом, а ймовірність блювоти зростає під час хвилювання. Постійне напруження м'язів спричиняє порушення іннервації тканин, внаслідок чого розвиваються запалення в м'язах, суглобах, болі в спині, шиї, плечах – розлади опорно-м'язового апарату. Підвищене вироблення глюкози порушує регуляцію обміну речовин. Надмірна активація організму не тільки спричиняє безсоння, а й знижує якість сну. Неповноцінний сон підвищує нервозність, дратівливість, знижує уважність, пам'ять, самоконтроль – погіршення психоемоційної регуляції.

Велике значення для психічного та фізичного здоров'я має емоційний клімат удома та на роботі. Настрій кожного багато в чому залежить від оточення, від їхнього ставлення, виявленого в словах, міміці, вчинках. Спілкуючись з людьми несвідомо «заряджаєшся» їхнім оптимізмом чи смутком. Найбільш очевидними проявами сприятливої атмосфери є увага, симпатія людини до людини. Неможливість зовнішньо виявити активність, цілеспрямовано діяти переносить активність усередину і вона стає деструктивною для особистості – розвивається невроз.

Зберігати рівний настрій і внутрішню гармонію дозволяє психологічна стійкість особистості. Психологічну стійкість підтримують внутрішні (особистісні) і зовнішні (міжособистісні) ресурси. (Додаток 11).

3.Тестування стійкості людини до дії стресових подразників.

Мета: самодіагностика стійкості організму в стресових ситуаціях.

Наш час дає чимало підстав для негативних емоцій, стресів. Небагато побачиш на вулиці людей усміхнених, розкутих, радісних. Та й за собою дедалі частіше помічаємо роздратування, нервовість. Тож чи годні ми зустріти розважливо критичну ситуацію, чи можемо протистояти повсякденним подразникам? Відповісти вам допоможе цей тест. На запитання ви мусите відповісти: "дуже", "не дуже", "аж ніяк". Отже, чи дратує вас:

1. Зірвана сторінка газети, яку Ви збираєтесь прочитати?

2. Літня жінка, вдягнена як молоденька дівчина?

3. Надмірна близькість того, хто поруч (приміром, у трамваї чи автобусі в годину пік)?

4. Жінка, що палить на вулиці?

5. Коли хтось кашляє у Ваш бік?

6. Коли хтось гризе нігті?

7. Коли хтось сміється недоречно?

8. Коли хтось намагається повчати Вас, як і що слід робити?

9. Коли кохана людина весь час спізнюється?

10. Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед Вами, весь чає крутиться й коментує фільм?

11. Коли Вам намагаються переказати зміст роману, який Ви щойно зібралися прочитати?

12. Коли Вам дарують непотрібні предмети?

13. Голосна розмова у громадському транспорті?

14. Надто сильний запах парфумів?

15. Людина, що жестикулює розмовляючи?

16. Колега, що надто часто вживає іншомовні слова?

За кожну відповідь "дуже" запишіть троє очок, за відповідь "не дуже" - одне, за відповідь "аж ніяк" - нуль.

Якщо ви набрали понад 50 очок: Вас не зарахуєш до числа терплячих і спокійних людей. Вас дратує все, навіть речі неістотні, Ви запальні, легко втрачаєте рівновагу, а це псує нервову систему, від чого потерпають і навколишні.

Від 12 до 49. Ви належите до найпоширенішої групи людей вас дратують речі справді найнеприємніші, але з повсякденних прикрощів ви не робите драми. До неприємностей Ви вмієте обертатись спиною, досить легко забуваєте про них.

11 і менше очок. Ви досить спокійна людина, реально дивитесь на життя. Та, можливо, цей тест не вичерпний, і Ваші найвразливіші місця не знайшли в ньому вияву. Дивіться самі. В усякому разі з упевненістю можна сказати: ви не та людина, яку легко вивести з рівноваги.

4.Вправа «Стаканчик».

Мета: вироблення психотехнік видозміни, послаблення стресових переживань.

Психолог кладе на долоню м'який стаканчик і говорить учасникам: «Уявіть, що цей стаканчик – для ваших найпотаємніших почуттів, бажань і думок. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, і те, що ви любите».

Протягом кількох хвилин у кімнаті тиша, раптом ведучий зіжмакує цей стаканчик. Потім ведеться робота з емоційними реакціями, які виникли в учасників групи. Важливо обговорити, що відчули учасники і що їм захотілося зробити. Можливе проведення паралелей переживань «тут – і - зараз» на ситуації спілкування.

Рефлексія:

•         Коли виникають такі почуття?
•         Хто ними керує?
•         Куди вони зникають потім?

Психолог робить висновок: «Те, що ви зараз пережили, - це реальний стрес, це реальне напруження, і те, як ви це пережили, і є ваша справжня реакція на стрес, реакція на проблеми, які виникають у вас у спілкуванні з іншими людьми».

5.Релаксаційна вправа «Ракушка».

Мета: оволодіння методами релаксації, спрямованими на зниження стресорів у педагогічній діяльності: робота з парашутом; зняття напруження, розслаблення.

Одним із видів зняття стресу є робота з парашутом. Учасники тримають парашут за краї і утворюють море (коли психолог читає текст, вони колишучи парашут відтворюють те про, що говорить психолог), бажаючий лягає під парашут, заплющує очі і розслаблюється.

Психолог читає текст: «Ти маленька ракушка, ти лежиш на дні океану. Тобі тепло та затишно. Сонце лагідно світить… Ти маленька ракушка. Насуваються хмари. Починається гроза, буря посилюється… Гроза стихає. Вийшло сонечко. Ти маленька ракушка, тобі тепло та затишно, океан тебе захищає.»

Обговорення: як себе відчували? Які відчуття виникли?

6.Вправа «Я переживаю стрес, коли…»

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану, з'ясувати практично основні стресори.

Учасники об'єднуються в малі групи. Кожна група, враховуючи усі думки учасників, на аркуші паперу зображує схематично у будь-якій формі думки на тему: «Я переживаю стрес, коли…» На виконання 7-10 хвилин. Кожна група презентує свої думки.

Висновок психолога: стреси, як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

7.Вправа «Заспокойте своє тіло».

Мета: оволодіння методами релаксації, спрямованими на зниження стресорів у педагогічній діяльності: релаксаційна музика; зняття напруження, розслаблення.

Під релаксаційну музику (можна комбінувати повільну і більш швидку) необхідно викликати напруження м'язів, потім – розслаблення та відчуття теплоти. Спочатку напружте м'язи: рук, живота, ніг. Стисніть зуби, розслабте всі м'язи, наскільки це можливо. Виконайте цю вправу тричі. Тепер сконцентруйтеся на кожній частині свого тіла, починаючи зі ступнів, закінчуючи частинами обличчя. При цьому говоріть собі: «Мої пальці теплі та розслаблені…»

Примітка: проводячи цю вправу психолог може озвучувати хід розслаблення частин тіла, щоб показати учасникам як в домашній обстановці вони самі зможуть використовувати цю вправу.

8.Комплекс вправ «Як зняти стрес».

Мета: надати рекомендації по зняттю стресу практичним комплексом вправ.

Психолог підводить учасників до того, що існує багато способів профілактики та боротьби зі стресовими ситуаціями, головне не залишатися наодинці зі своїми проблемами або ще гірше – відкладати їх на потім. Бо частіше всього все залишене накопичується і вдаряє болючіше у декілька разів. Кожному учаснику роздається пам'ятка «Комплекс вправ». Необхідно, щоб психолог озвучив їх і по бажанню провів з групою одну із вправ (Додаток 12).

9.Вправа-проект «Правила душевної рівноваги».

Мета: розвиток групової згуртованості та отримання зворотного зв'язку.

Учасники об'єднуються у 3 групи. Кожна з них повинна розробити свій проект: як зберегти душевну рівновагу в стресовій ситуації. На роботу надається 15-20 хвилин. Після кожна група презентує свій проект.

Примітка: можна просто записати проект, а можна створити колаж – надати групам ножиці, олівці, маркери, кольоровий папір, клей.

10.Рекомендації.

Мета: надання рекомендацій.

ПОРАДИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

•        Визначте для себе головні життєві цілі й зосередьте зусилля на досягненні їх.
•          Не нехтуйте спілкуванням.
•        Зробіть кроки для усунення причин напруження.
•        Використовуйте короткі паузи (хвили­ни очікування, вимушеної бездіяльності) для розслаблення.
•        Подбайте про психотерапевтичний вплив середовища, що вас оточує (кольорова гама).
•        Обговорюйте з близькими людьми свої проблеми.
•        Навчіться слухати, щоб зрозуміти спів­розмовника.
•        Знайдіть резерви часу.
•        Відпочивайте разом із сім'єю.
•        Знайдіть місце для гумору та сміху у вашому житті.
•        Музика — це теж психотерапія.
•        Фізичні вправи знімають нервове на­пруження.
•        Допоможе зміна діяльності, коли пози­тивні емоції від приємного заняття витісня­ють сум.

Заняття 5.

Тема: Збереження психологічного здоров'я.

Мета: вдосконалити вміння зберігати власне здоров'я; учити педагогів технік самозбереження та самовідновлення.

Хід заняття

1.Вправа – привітання «Три символи».

Мета: створення комфортної атмосфери; налаштування на роботу.

На аркуші паперу потрібно записати своє ім'я і символами зобразити асоціацію на себе, на те, які з ваших дій погіршують і покращують ваше здоров'я. учасники презентують свої символи.

2.Інформаційне повідомлення «Психологічне здоров'я та його складові».

Мета: інформувати педагогів про складові психологічного здоров'я.

Здоров'я – це стан повного фізичного, душевного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

Складові психологічного здоров'я:

Фізичне здоров'я – індивідуальні особливості організму людини, краса, сила, витривалість, генетична спадковість, рівень фізичного розвитку органів і функціональних систем, відсутність чи наявність тілесних вад або недугів.

Духовне здоров'я – цінності, принципи, ідеали, світогляди, переконання, які потрібно не просто усвідомлювати чи проголошувати, а й активно впроваджувати у життя.

Інтелектуальне здоров'я – здатність знаходити потрібну інформацію, засвоювати нові знання, використовувати їх, приймати важливі рішення.

Емоційне здоров'я – вміння адекватно переживати все, що з нами відбувається, розуміти емоції та почуття інших, керувати своїм емоційним станом, бути емоційно врівноваженим.

Соціальне здоров'я – здатність будувати і підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми, кількість близьких, на допомогу яких можна розраховувати у складних ситуаціях.

Професійне здоров'я – професійне самовизначення, відчуття «на своєму місці», самореалізація в обраній професії та задоволення від того, що робиш.

Екологічне здоров'я – ставлення людини до природи, її вплив на довкілля.

Психологічне здоров'я – вміння людини пристосовуватися до мінливих умов життя, розвиватися та самовдосконалюватися.

3.Вправа «Колесо життя».

Мета: визначити сектори здоров'я.

Кожному пропонується на аркуші паперу намалювати коло, поділити його на 8 рівних частин, кожен сектор підпишіть: екологічне, фізичне, емоційне, психологічне, соціальне, духовне, інтелектуальне, професійне.

Поставте на кожному секторі точки, які відповідають вираженості вашого здоров'я таким чином, щоб біля центру розмістилася з найменшим ступенем вираженості, а біля великого кола – з найбільшим: духовне (неактивний - активний); інтелектуальне (самовдоволений - допитливий); емоційне (нестійкий - стійкий); фізичне (хворий - здоровий); психічне (не адаптивний - адаптивний); соціальне (самотній - товариський); професійне (незадоволений - задоволений); екологічне (марнотратний - ощадний). З'єднайте ці точки.

Кожна зі спиць утримує ваше колесо в рівновазі, кожна вимагає уваги. Нам необхідно рівномірно розвивати ці спиці, щоб прожити життя гармонійно.

4.Тест «Визначення рівня психологічного здоров'я людини».

Мета: самодіагностика стану психологічного здоров'я.

Інструкція: Отже 30 запитань. Зосередьтеся, відповідайте швидко "так" або "ні".

1. У різних частинах свого тіла я часто відчуваю жар, поколювання, повзання "мурашок", оніміння.

2. Голова в мене болить часто.

3. Ночами, 2-3 рази на тиждень, мене мучать жахи.

4. Зараз я почуваю себе не ліпше, як будь-коли.

5. Майже щодня трапляється щось таке, що лякає мене.

6. У мене настають періоди, коли через хвилювання я втрачаю сон.

7. Як правило, робота для мене - велика напруга.

8. Більшу частину часу я не задоволений своїм життям.

9. Я дуже втомлююсь.

10. Раз на тиждень або частіше, без явної причини, раптово, відчуваю жар у всьому тілі.

11. Кілька разів на тиждень у мене буває таке почуття, ніби має статися щось страшне.

12. Зараз мені складніше керувати людьми.

13. Життя для мене майже завжди пов' язане з недугою.

14. Раз на тиждень я буваю дуже збудженим і схвильованим.

15. Я не зовсім упевнений у собі.

16. Часом я хвилююся через дрібниці.

17. Часом я виснажуюся через те, що забагато на себе беру.

18. Біль у серці й грудях буває в мене часто (або не буває зовсім).

19. Іноді у мене буває такий стан, що переді мною нагромадилося стільки труднощів, що подолати їх просто неможливо.

20. Психологічні навантаження викликають у мене слабкість і роздратування.

21. Мене часто турбують похмурі думки.

22. Ви легко прокидаєтеся від будь-якого шуму.

23. Траплялося, що по кілька днів, тижнів ви нічим не могли зайнятися, бо було важко примусити себе включитися в роботу.

24. Коли ви йдете з дому, вас переслідує думка про те, що ви не закрили двері, не вимкнули газ, електроприлади.

25. У вас переривчастий і неспокійний сон.

26. Ви часто стурбовані своїм здоров' ям.

27. У більшості випадків ви відчуваєте слабкість.

28. Коли ви що-небудь робите, то постійно щось відволікає вашу увагу.

29. Іноді ви так наполягаєте на чому-небудь, що люди починають втрачати терпіння

30. Якщо справа не ладиться, вам відразу ж хочеться облишити її.

Підрахуйте кількість ствердних відповідей.

Якщо їх від 1 до 10: стан вашого психологічного здоров' я може вас не турбувати. Ви самі справляєтеся з життєвими проблемами.

Якщо їх 10-15: ви - дещо стурбована людина, але намагаєтеся самостійно розібратися в проблемах, які вас оточують. Усе ж досвідчений психотерапевт допоможе знайти шляхи вирішення труднощів.

Якщо їх 15 і більше: життєві проблеми спадають на вас лавиною, з якою неможливо справитися самостійно. Зверніться до досвідченого психотерапевта.

5. Релаксаційна вправа «Ельф».

Мета: зняття емоційного напруження, почуття захищеності.

Хотілося б ознайомити Вас і ще з однією технікою, яка надає впевненості у власних силах, знімає напруження, та надихає на подальшу роботу. Це вправи з парашутом (вони можуть бути різними).

Учасники стають у коло, тримаючи парашут за краї, один бажаючий сідає в середину парашута, ніби у чашечку квітки. Учасники качають парашут, а психолог читає текст.

«Ти сідаєш в чашечку квітки. Ти маленький ельф. Це твоя квітка. Ти радієш сонцю. Ти – маленький ельф. Коли сонце заходить за обрій, настає вечір. Квітка закривається і охороняє тебе... А вранці сонечко прокидається. Квітка розкривається і ти радієш сонцю. Ти – маленький ельф. Це твоя квітка. Вона тебе захищає!»

Обговорення: як себе відчували? Які відчуття виникли?

6.Коллаж «Портрет успішного педагога».

Мета: удосконалювати уміння працювати у групі; згуртованість колективу.

Усі діляться на 2 групи. Кожна група отримує набір для роботи: маркери, клей, ножиці, журнали, газети. Завдання: необхідно створити колаж – «Портрет успішного педагога». Групи презентують свої роботи.

7.Пам'ятка «Правила збереження психологічного здоров'я».

Мета: надання рекомендацій; підтримка комфортного стану педагогів.

Пропонується зробити слайд-шоу з фотографіями вчителів у різних життєвих ситуаціях:  на роботі, у конкурсах (можна заздалегідь попросити фотографії вчителів у домашніх умовах). Під музичний супровід прочитати пам'ятку, яку бажано роздати вчителям.

Правила збереження психологічного здоров'я:

1.     Контролюйте свій настрій.
2.     Уникайте сварок.
3.     Не замикайтеся в собі.
4.     Намагайтеся частіше усміхатися.
5.     Не будьте надміру чутливими до образливих слів.
6.     Припиняйте безпідставні хвилювання.
7.     Створюйте собі гарний настрій.
8.     Не потураючи емоціям, але й не пригнічуючи їх, налагоджуйте повноцінні стосунки з людьми.
9.     Зосереджуйтеся, якщо хочете з'ясувати суть проблеми.
10.  Гнів може спонукати до позитивних змін, якщо ви розумно використаєте його.
11.  Отримуйте задоволення як від самого процесу діяльності, так і від її наслідків.

 

Заняття 6.

Тема: Подорож у казку – збереження здоров'я педагога.

Мета: ознайомити учасників з базовими положеннями казкотерапія, як методу спрямованого на зниження стресорів у педагогічній діяльності; з можливостями використання педагогами в роботі з дітьми художніх казок із психокорекційною метою; сприяння згуртованості колективу; дати нагоду відчути себе єдиним цілим з оточенням.

Хід заняття

1.Вітання «Казкова скринька».

Мета: створення комфортної атмосфери; налаштування на роботу.

Доброго дня усім добрим людям. Сьогодні ми помандруємо у світ дитинства, у світ казки. Світ повний чудес і таємниць, а людина закриває їх від себе. Сучасні люди вірять, що завдяки науці стоять на твердому ґрунті, а тим часом провалюються в прірву тривоги та відчаю. Зберегти психологічне здоров'я дорослих та дітей, пізнати себе та інших допоможе нам казкотерапія.

Перед вами казкова скринька, у якій знаходяться різні казкові герої. Вам необхідно вибрати (навмання) героя і протягом усього заняття намагатися виконувати роль свого героя. Той, хто найкраще ввійде в роль, отримає сюрприз.

Перелік казкових героїв: Мальвіна, Буратіно, П'єро, Карлсон, Малюк, Снігова Королева, Кай, Герда, Розбійниця, Колобок, Ріпка, Мишка, Кішка, Жучка, Пан Коцький, Лисичка-сестричка, Попелюшка, Мачуха Попелюшки, Карабас-Барабас, Дуремар, черепаха Тортілла, Червона Шапочка, Царівна Несміяна, Василіса-премудра, Дід, Баба, Дюймовочка, Кріт.

2. Інформаційне повідомлення «Поняття про казкотерапію».

Мета: надання інформації про казкотерапію.

 Казкотерапія — це терапія середови­щем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть виявитися потенційні риси особистості, щось нереалізоване; може ма­теріалізуватися мрія; а головне — виникає відчуття захищеності та смак таємниці.

Казкотерапія - це процес утворення зв'язку між казковими подіями та поведін­кою в реальному житті, це процес перене­сення казкових смислів у реальність.

Казка є одним із інструментів педагога, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мо­вою. Насамперед, це потрібно дорослим.

Сьогодні казкотерапія синтезує багато досягнень психології, педагогіки, філо­софії - усе це подається в казковій формі, у формі метафори. В сучасній казкотерапії використовуються різні психотехнічні прийоми: аналіз, розповідь, створення, пе­реписування, лялькотерапія, іміджтерапія, малювання, психодинамічні медитації, постановка казок.

3.Арт-терапевтична техніка «Намалюй зле обличчя».

Мета: ознайомлення з можливостями використання казки в роботі з дітьми із психокорекційною метою.

Ні для кого не секрет, що в сучасних мультфільмах і казках є багато негативних персонажів. Їхня поведінка на екрані агре­сивна, часто деструктивно впливає на пси­хіку дитини. Подолати страх і негативні емоції можна за допомогою малюнка. Отже, перше завдання для вас, шановні педаго­ги, —намалювати злого казкового героя...

•А тепер—домалюйте щось таке, щоб цей герой став більш симпатичним і при­ємним для вас...

 •  Поділіться з нами результатами своєї творчості...

4.Тест «Погода в Домі».

Мета: самодіагностика реакції на різні життєві ситуації як характеристика себе як особистості.

Інструкція: виберіть один із чотирьох варіантів на таку життєву ситуацію: «Ви заходите в магазин і купуєте пончик з варенням. Але коли Ви приходите додому і відкушуєте пончик, помічаєте, що варення всередині немає.» Ваша реакція на цю дрібну невдачу?

1.     Повертаєте бракований пончик назад в магазин і вимагаєте новий.
2.     Кажете: «Буває» - і з'їдаєте пустий пончик.
3.     З'їдаєте щось інше.
4.     Намазуєте маслом чи варенням, щоб був смачнішим.

Інтерпретація:

Якщо ви обрали перший варіант:  то ви – людина, яка не піддається паніці, до ваших порад часто прислуховуються інші. Ви оцінюєте себе як розсудливу, організовану особистість. Як правило, люди, які обирають цей варіант, не рвуться в лідерство, але якщо їх обирають, то вони намагаються виправдати довіру до них. Іноді ви ставитеся до колег з почуттям зверхності. Ви не дозволите застати себе зненацька.

Якщо ви обрали другий варіант: то ви - м'яка, терпляча, гнучка людина. З вами легко жити, колеги завжди можуть знайти у вас підтримку. Ви не любите галасу,  готові поступитися головною роллю і надати підтримку лідеру. Ви завжди опиняєтеся в потрібний час у потрібному місці. Іноді ви здаєтеся нерішучим, але ви здатні відстоювати переконання, в яких твердо впевнені.

Якщо ви обрали третій варіант: то ви вмієте швидко приймати рішення і швидко (хоча і не завжди правильно) діяти. Ви авторитарна людина, готові прийняти на себе головну роль у будь-якій справі. У підготовці та проведенні серйозних заходів можливі конфлікти, так як у відносинах з колегами ви можете бути наполегливими і різкими, вимагаєте чіткості та відповідальності.

Якщо ви обрали четвертий варіант: то ви людина, здатна до нестандартного мислення, новаторським ідеям, деякою ексцентричності. До колег ви ставитеся як до партнерів по грі і можете образитися, якщо вони грають не за вашими правилами. Ви завжди готові запропонувати декілька оригінальних ідей для вирішення тієї чи іншої проблеми.

5.Інформаційне повідомлення «Психологічна характеристика художньої казки».

Мета: ознайомити учасників з базовими характеристиками художньої казки; з можливостями використання педагогами в роботі з дітьми художніх казок із психокорекційною метою.

Концепція комплексної казкотерапії ба­зується на п'яти видах казок: художніх, ди­дактичних, психотерапевтичних, психокорекційних, медитативних. Психологи в своїй роботі використовують здебільшого психокорекційні та психотерапевтичні казки. Але й художня казка має надзвичайно великий потенціал впливу на психіку дитини.

До художніх казок ми відносимо каз­ки, міфи, притчі, створені багатовіковою мудрістю народу, а також авторські історії. В художніх казках є й дидактичний, і психокорекційний, і психотерапевтичний, і, навіть, медитативний аспекти.

Можливо, ви не раз замислювалися над тим, чому дитина просить розказувати одну й ту саму казку багато разів, адже майже напам'ять її знає.

Напевно, малюка так захоплюють каз­кові події, що він хоче пережити свої внутрішні стани, викликані казкою, ще і ще раз. Спостережливі дорослі помічають, що під час читання казки у дитини блищать очі, темп дихання стає швидшим, щічки рожевіють. Певні казкові події є для дити­ни значимими й захоплюючими. Слухаю­чи казку, малюк на підсвідомому рівні пе­реймає стилі людських стосунків і мо­делі поведінки. Якщо дитина любить слу­хати одну й ту ж саму казку, значить ця історія розгортає для неї її внутрішні про­блеми й відповідає на важливі питання. Переживши багато разів казкові події, ди­тина збагачується значимим для неї жит­тєвим досвідом.

Народні казки несуть в собі надзви­чайно важливі для нас ідеї:

•        Оточуючий нас світ — також живий. У будь-який момент він може заговорити з нами. Ця ідея важлива для формування бережливого ставлення до того, що нас оточує.
•        Якщо оживають якісь певні об'єкти природи, то вони здатні діяти само­стійно, мають право на власне життя. Ця ідея важлива для формування здатності прийняти іншого.
•        Протистояння добра й зла, перемога добра. Ця ідея важлива для підтримки ба­дьорого духу й розвитку прагнення до кра­щого.
•        Найбільш цінне дістається через по­долання перешкод, а те, що прийшло да­ром —так же швидко й втратиться. Ця ідея важлива для формування механізму цілепокладання й терпіння.
•        Навколо нас є багато помічників, але вони приходять на допомогу тільки в тому випадку, коли ми самі не можемо впоратися з ситуацією, вирішити певну проблему. Ця ідея важлива для формування само­стійності й довіри до оточуючого світу.

Дітям просто необхідно читати народні казки, саме в них прихована вікова мудрість. Наприклад, едіпові казки (чарівні казки) для дітей після 5 років, у кожній казці є головний герой чи героїня, які прямують до певної мети, долаючи перешкоди (Баба Яга, Змій Горинич, ліс, і т. д.) – все це говорить про те, що в житті нічого не дається просто так, необхідно подолати деякі перешкоди, навчитися терпінню, самостійності, і в кінці головний герой отримує в нагороду дружину, не як ношу, а як нагороду за свої дії та вчинки; головна героїня – принца. Головний герой (героїня) прямуючи до своєї мети, завжди мають якийсь оберіг, талісман (клубок, перстень тощо), що дала мати – а це і є материнське благословення на подальше життя.

Всі ці ідеї необхідно проговорювати з дітьми після прочитання казок, звичайно, в доступній для них формі. Після обговорен­ня казки можна застосовувати й інші фор­ми роботи: малювання й драматизацію.

6.Руханка «Фруктовий салат».

Мета: розслаблення, розвиток уважності, спостережливості.

Психолог ділить учасників на фрукти (методом лічилки, називаючи певні фрукти по колу). Педагоги повинні запам’ятати свій фрукт. Всі під рухливу музику рухаються по кімнаті, коли психолог називає певний фрукт, то ті, хто є цим фруктом утворюють пари, взявшись за руки. А коли психолог говорить «фруктовий салат», то змішуватися утворювати пари або групки можуть усі «фрукти». Хто не встиг утворити пару, стає ведучим  і гра продовжується.

7.Групова робота «Опиши казку».

Мета: вчити аналізувати казки, виділяючи в них соціальні проблеми.

Учасники поділяються на 4 групи. Аналізують казки за схемою. У кожної ко­манди своя казка: «Рукавичка», «Буратіно», «Снігова Королева», «Попелюшка».

Схема аналізу

— Про що ця казка? Який її прихований зміст?

—Чому вчить нас ця казка?

- Які соціальні проблеми розкриті в цій казці? (Сирітство, насильство в сім'ї, без­притульність (відсутність житла), виховання дітей із обмеженими можливостями, викрадення дітей, загроза життю й здоро­в'ю дітей тощо.)

8.Творча робота «Допиши казку».

Мета: розвивати уміння творчо вирішувати проблемні ситуації.

Кожній команді дається зачин казки, а вашим  завданням буде — дописати її, але є такі умови: треба дописати п'ять речень, роз­повідь має бути логічною, а кінець казки — щасливий...

Зачини казок

1. В одного Короля було троє дочок. Старші дочки були красиві, щасливі, їх дуже любив батько. А молодша не була кра­сунею, і ні в чому їй не щастило. Батько не приділяв їй уваги, й вона почувалася дуже самотньою. Але якось...
2. Жила собі Канцелярська Кнопка. Вона потрапила в руки злому хлопчиськові, що використовував її для своїх жартів: підкладав товаришам на стільці й, коли вони, присівши, схоплювалися як ужалені, голосно реготав. Кнопці її роль дуже не по­добалася. І якось...
3.  У родині Левів народилося Левеня. Тато з мамою його дуже любили та оберігали від усіх негараздів, труднощів і небез­пек. Вони продовжували це робити й тоді, коли Левеня виросло й стало Левом...
4. Якось маленький Жайворонок випав із гнізда і впав у болото. «Де я?» — запитав він у Жаби. «В найчарівнішому місці - в бо­лоті, — сказала вона. — Ти розкошуватимеш тут усе своє життя!» Жайворонок повірив їй, хоча йому часом так хотілося в небо...

Презентація казок.

Для подальшої роботи вчителів з дітьми пропонуються пам'ятки «Деякі способи вирішення проблем у казках» (Додаток 13).

9.Гра «Королівський двір».

Мета: розслаблення.

Зараз ми потрапимо на королівський двір. Кожному з вас необхідно походити, як ваш герой з чарівної скриньки.

Обговорення:

Чи важко було в ролі казкового героя?

10.Рефлексія «Що собі подарувати».

Мета: зворотний зв'язок, підтримка позитивного настрою від заняття.

Кожен з вас намалює картину-подарунок найближчій людині. Як ви думаєте, кому? Кому ви можете довірити найважливіший секрет? Хто знає про вас усе, і навіть трошки більше? Звичайно, це ви самі. Зараз ми і займемося малюванням подарунка самому собі. Це буде ваза з букетом квітів.

Психолог малює на великому аркуші (ватмані) вазу з стовбурами квітів (бажано за кількістю учасників), без квітів, а учасникам дається завдання – намалювати по одній квітці з п'ятьма пелюстками. Зафарбуйте пелюстки різними кольорами, як вам подобається. Головна умова - щоб при погляді на малюнок у вас поліпшувався настрій. А зараз напишіть у 4 пелюстках ті якості, якими ви можете гордитися (можна написати ті якості, які є у вас, чи ті, які б ви хотіли мати – вони подобаються вам у інших людях), а на 5-ій пелюстці те, що вам сподобалося на занятті. Потім педагогам пропонується вирізати свої квіточки і психолог приклеює їх на загальний малюнок вази з квітами. (Можна зачитати написане на квітах).

Погляньте на цю вазу – це те, чим ми можемо сьогодні пишатися.

Заняття 7. Психологічна гостинна (Заняття-закріплення).

Тема: Я сам будую своє життя!  Усе в моїх руках!

Мета: розглянути можливість трансформування негативних відчуттів, пов'язаних із синдромом, у позитивні; відкрити доступ до власного ресурсного стану; дібрати способи та методи відновлення психоемоційного комфорту; гармонізація внутрішнього світу педагогів; розвиток співпраці, допомоги і самодопомоги;  усвідомити доступність великої кількості засобів подолання стресу.

Хід заняття

1.Вправа-очікування «Берег Надій».

Мета: створення позитивної атмосфери, налаштування на роботу.

Кожному учасникові заняття пропонується написати на стікерах - корабликах свої очікування від заняття.

Учасники по черзі називають своє ім'я, або ім'я яким би вони хотіли, щоб їх сьогодні називали, наклеюють кораблики на плакат із заздалегідь намальованою річкою з берегом Надій, озвучуючи свої думки.

2. Вступне слово «Зумій себе захистити».

Мета: підвищення психологічної культури вчителів; зацікавлення у власному внутрішньому світі, стимул до самопізнання.

Не вважайте себе непроханими гостями на бенкеті мудреців.

Займіть там уготоване Вам місце.

А. Франс

Перша умова будь-якого самовдосконалення — це прийняти себе таким, яким ти є насправді, сприйняти з усіма достоїнствами і недоліками, полюбити себе, і нарешті бути самим собою. Любити себе означає: бути вимогливим до себе, завжди працювати над собою, поважати свою душу і тіло.

У педагогічних фахівців дуже високий ризик психічних і соматичних (тілесних) реакцій на напружені ситуації на роботі. Тому необхідно вчитися захищати себе, свою нервову систему від небажаних стресорів та перенапруження, необхідно вчасно сказати «стоп» вигоранню власної гармонії.

Я хочу сьогодні спробувати з вами ті вправи на зниження напруження, які ви зможете проробити самостійно.

3. Вправа «Перетворення» (позитивне мислення).

Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду)

Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції

Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.

А інший – листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,

Побачив другий – весна давно!...

Дивились двоє в одне вікно.

Отже, важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з'явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?

Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.

Пам’ятайте, що подібне притягує подібне: чим ми цей світ наповнюємо через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається.

Учасники поділені на 3 групки, завдання замінити негативні думки позитивними, проговорити це.

Ситуація 1: у вас запланований семінар, майже все підготовлено, вчитель, який за це відповідає, терміново від'їжджає  і його немає ким замінити. Все ви повинні робити самі. Спробуйте замінити ваші негативні думки на позитивні.

Ситуація 2: в магазині ви простояли 1,5 години в черзі за  потрібною вам річчю. Коли черга підійшла до Вас, продавець сказав, що магазин сьогодні працювати більше не буде. Спробуйте замінити ваші негативні думки на позитивні.

Ситуація 3: ви чекали гостей, готували цілий день (навіть самі не встигли причепуритися), а ваші гості не прийшли, зателефонували за півгодини до наміченого приходу і сказали, що вибачаються, але з'явилися інші справи. Спробуйте замінити ваші негативні думки на позитивні.

4. Дихальна вправа на розслаблення під час роботи.

Одне з найпростіших, але дуже ефективних розслаблюючих вправ — дихальне, які ви зможете виконувати як вдома, так і на роботі.

Вдихніть через ніс, порахувавши при цьому до чотирьох. Видихніть через рот, порахувавши при цьому до п’яти. У міру видиху цілеспрямовано розслаблюйте плечі. Слідкуйте під час дихання за м’язами живота: під час вдиху живіт надувається з надходженням повітря в легені, під час видиху — втягуйте живіт. Таким чином, ви дихаєте більш глибоко, що допомагає отримати максимальну користь від цієї вправи. Якщо ви будете виконувати цю вправу щодня, то зможете знімати нервову напругу, роблячи цю вправу в будь-якому місці, навіть під час бесіди.

5.Релаксаційна методика «Малюємо цифри».

Мета: розслаблення; зняття напруження.

Для того, щоб зберегти власне здоров'я, необхідно правильно виходити зі стресу. Нам часто це не вдається, потім ми переживаємо, хворіємо, можливо знаходимося й у стані депресії. Зараз спробуємо відпочити, зняти стресове навантаження.

Займіть зручну позу, дихайте глибоко, але часто. Зосередьтеся на своєму тілі. Підніміть плечі трохи вгору, помалюйте ними нолики. Добре, а зараз, цифру 1, 7, 6. Напружте коліна, намалюйте ними цифру 1 і 0, спочатку вправо, а потім вліво. Розслабте своє тіло і подумки подякуйте йому.

Цю вправу ви можете виконувати після кожного робочого дня для профілактики.

6.Арома- і музикотерапія.

Мета: учити педагогів використовувати одну із технік самовідновлення та самозбереження: аромотерапію та музикотерапію.

(Звучить релаксаційна музика, запалюються аромосвічки).

Існує багато технік самовідновлення, одною із найдієвіших є аромотерапія та музикотерапія оскільки в їх поєднанні відпочиває ваше тіло, м'язи та нервова система.

Ароматерапія — застосування ефірних олій ароматичних трав із лікувальною ме­тою. Ароматерапія є складовою частиною фітотерапії.

Лавандова олія допомагає заспокоїтися, покращує сон, знімає головні болі та спазми; гвоздична — антибактеріальна та протиза­пальна; олія геранієва усуває біль та запальні процеси вуха, горла, носа, а також знімає головний біль, мігрень; мелісова олія допо­магає побороти астенію, слабкість, запамо­рочення, заспокоює при неврозах, істерії; трояндова — протизапальна, лікує органи дихання, ліквідує бронхоспазми, лікує за­студу, знеболює, очищає лімфу.

Під музику «Релакс для кошек» читається текст, а учасникам необхідно зуміти розслабитися і відчути себе кішечками. Таку релаксацію або її модифікацію можна самостійно пророблювати ввечері вдома.

"Я в котячій шкірі"

Подивіться навколо і уявіть, що всі кордони предметів розмиті, а самі вони пофарбовані в тьмяні відтінки зелених і синіх тонів. Уявіть, що Ви перетворилися на гарну кішечку, і у вас є шанс прогулятися по місцевості без ліхтарів, вночі.

Ваше тіло практично перестає сприймати зміни температури. А ось губи і ніс по чутливості перетворюються на кінчики ваших пальців.

Уявіть, що ваші лапки торкаються килиму, спробуйте відчути кожну ворсинку, смітинку, тріщинку.

Прислухайтеся до найтихіший звуків і шорохів.

Присядьте на носках, коліна з'єднайте разом, зіпріться долонями об підлогу на відстані кроку від ступні. Уявіть яка ви гнучка кішечка, як прогинається ваш хребет.

Уявіть, що вам буде неважко вигнувшись торкнутися язиком спини. Ви легко зможете закинути ногу за голову, як це роблять індійські йоги.

Уявіть, що ви залізли на дерево.

Тепер подумки заберіть на шафу і зістрибніть з неї.

Подумки прогуляйтеся по бортику балконних поручнів. Прогуляйтеся по дахам будинків, ви вільні та незалежні і вам добре, намагайтеся запам'ятати це відчуття.

Ви зістрибуєте на балкон, потім на дерево, з дерева знов на вулицю. Вигніться ще раз, пройдіться гарною ходою, полюбуйтеся собою і повільно повертайтеся назад…

Обговорення:

— Подумайте, які відчуття у вас зараз?

— Як змінився настрій?

— Які загальні враження?

Образи можуть бути різні, Ви можете уявляти те, що Вам найбільше подобається, того, ким би Ви хотіли, мріяли стати в якомусь іншому житті, тобто Ваша фантазія повинна не мати меж.

7. Заключне слово психолога.

Присвятіть хоча б годину собі, зробіть манікюр, чи зачіску (це допоможе вам згадати, що ви не лише учитель, а й жінка!) Займіться улюбленою справою, це зменшує емоційне напруження, обов'язково знайдіть собі хобі, якщо його у Вас ще немає!

8. Рефлексія. Вправа «Берег виправданих сподівань».

Мета: зворотний зв'язок, підтримка позитивного настрою від роботи.

Учасникам пропонується висловитися, чи справдилися їхні надії на сьогоднішній тренінг, чи знайшли вони для себе способи відновлення власних сил, як профілактику стресових ситуацій та емоційного вигорання. Якщо ні, то можна відклеїти свій стікер – кораблик від берега Надій.

Література:

1. Антоненко І. Як зняти стрес // Психолог. – 2008. - № 18. – с. 15.
2. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей – К.: Наукова думка, 1989 с. 224
3. Левенець В. Синдром професійного вигорання // Психолог. – 2011. - № 45. – с. 5.
4. Мельниченко О. Збереження психологічного здоров'я педагога // Психолог. – 2010. - № 7. – с. 3.
5. Теплякова К. Конфликт и общение: Тренинг для учителей. Одесса: 2001. – 76 с.
6. Тютюнник М. Горіти, не згораючи // Психолог. – 2010. - № 9. – с. 21.
7. Укісет С. Секрети твого успіху. – Тернопіль: Підручники & посібники, 1998.
8. Хімеон Н. Стрес та його особливості // Психолог. – 2008. - № 2. – с. 3.
9. 101 притча для навчання та виховання / упоряд. Чиренко Н. В. – К.: Вид. група «Шкільний світ», 2015. – 216 с.

 

 

Додаток 1

Позитивні та негативні функції конфлікту

Аргументи «За» (позитив):

•     Будь-яка зміна веде до зміни традиційної поведінки, змінює певну ознаку «застою».
•     Конфлікт стимулює саморозвиток та особистісний зріст, пошук нових шляхів діяльності.
•     Конфлікт може вивести на нову цікаву ідею.
•     Відношення можуть бути сильними та стабільними, якщо кожен зможе задовольнити в цих відношеннях свої потреби. Конфронтація – заява своїх інтересів, необхідний етап розвитку здорових взаємовідносин.
•     В результаті конфлікту можна вийти на нову сходинку у відносинах.
•     Конфлікт загартовує характер, навчає відстоювати свої інтереси.
•     Допомагає виразити свої почуття та зняти напруження.
•     Допомагає подивитися на ситуацію з нової точки зору.
•     Навчає розуміти та поважати відмінних від себе людей, це розширює коло спілкування.

Аргументи «проти» (негатив):

•     Конфлікт пов'язаний з великим емоційним навантаженням.
•     Є ризик зруйнування відношень.
•     Є ризик не отримати того, чого хотів.
•     Часом конфлікт віднімає невиправдану кількість сил і часу.

Додаток 2.

Три підходи до вирішення конфлікту

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Вирішення конфлікту з позиції сили (влади) – традиційний, найбільш типовий підхід до вирішення конфлікту. Коли успіх справи вирішує фізична сила, міцність голосу та запас нецензурних слів.
2.     Вирішення конфлікту з опорою на традиції, норми, правила. Людство виробило ряд правил, норм, стереотипних форм поведінки в конфлікті (наприклад, чоловік повинен уступити місце в транспорті жінці, молодь повинна допомагати старшим і т. д.)
3.     Підхід передбачає облік глибинних потреб та інтересів сторін – цей підхід найбільш конструктивний, це перехід до співпраці від спроби вирішити конфлікт з позиції сили.

Додаток 3

Методика виявлення здатності до самоконтролю Л. Радзіховського

Інструкція: Перед Вами аркуш паперу з 26 твердженнями, які відображають вашу спроможність контролювати якісь свої дії в різних ситуаціях. Відповідаючи, користуйтеся позначками «+», «-», 0. Якщо з твердженням згодні, ставте «+», якщо не погоджуєтеся «-». Якщо важко відповісти – ставте 0. Читайте уважно, відповідайте швидко.

1.     Успіх у роботі більше залежить від збігу обставин, ніж від докладених зусиль і здібностей.
2.     Якщо хочеш викликати до себе інтерес інших людей – сам вияви до них інтерес.
3.     Те, що збоку здається удачею, є результатом значних зусиль.
4.     Я певен, що дуже мало впливаю на те, що зі мною відбувається.
5.     Оцінювання мене людьми більше залежить від обставин (наприклад, їхнього настрою), ніж від моєї власної роботи.
6.     Від мене не залежить, поважатиме мене оточення чи ні.
7.     Я знаю свої вади і зможу з ними впоратися.
8.     Реалізація моїх прагнень частіше залежить від талану.
9.     Усе, зроблене мною, люди оцінюють по заслузі.
10.  За погані вчинки дітей мають відповідати насамперед батьки.
11.  Я певен, що зможу здійснити свої наміри.
12.  Гадаю, що випадок чи доля не відіграють значної ролі в моєму житті.
13. Я не планую нічого далеко вперед. Усе буде, як буде.
14. Мої оцінки залежать передусім від мене.
15. Було б правильним, якби людина сама вирішувала, що треба знати, а що ні.
16. Саме невдалий збіг обставин здебільшого заважає людям досягти успіху.
17. Навіть якщо я дуже цього прагнутиму, то навряд чи зможу сподобатися тим, кому хочу.

Додаток 3.

18. У своїх невдачах звинувачую тільки себе.
19. Якщо хтось не зміг досягти успіху в певній справі, нехай звинувачує лише себе.
20. У моїх невдачах винні інші люди.
21. Стикаючись із труднощами, не пручайтеся.
22. Добрих учинків ніхто не помічає.
23. До тих, кому таланить, успіх приходить випадково.
24. Мені соромно відступати тоді, коли обставити проти мене.
25. Нічого не зміниш навіть тоді, коли бачиш, що робиться це неправдою.
26. Я відчуваю відразу до тієї людини, яка чекає на допомогу інших, а сама нічого не робить.

Інтерпретація результатів

Проводиться за такими показниками:

•        Екстернальність (твердження 1, 4, 5, 6, 8, 10, 13, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 25);
•        Інтернальність (твердження 2, 3, 7, 9, 11, 12, 14, 15, 18, 19, 24, 26).

Додаток 4.

Малюнки з подвійним зображенням
Додаток 4.

Додаток 4.

Додаток 5.

Пам'ятка «Активне слухання»

 «Два уха и один язык нам даны для того, чтобы больше слышать и меньше говорить» (Зенон из Китиона). Шлях до взаєморозуміння – це активне слухання!

Активне слухання – означає повернути тому, хто говорить те, про що він говорить, при цьому показуючи йому, що ви чуєте, правильно розумієте його і з повагою відноситеся до його почуттів та слів.

3 види активного слухання:

1.     Перефраз.
2.     Відображення почуттів.
3.     Резюмування.

Перефраз - передача своїми словами того, що сказав співбесідник в переробленому вигляді, по іншому сформулювавши сказане. Приклади перефразу: Як  я Вас зрозумів…, На вашу думку…, Ви думаєте…, Ви можете мене виправити, якщо я помиляюся, але…, Іншими словами, ви вважаєте…

При відображенні почуттів акцент робиться не на змістові повідомлення, а на почуття та переживання говорючого. Приклади: Ти дуже засмутився і тебе образило…, Тобі здається, що всі до тебе погано відносяться…

Резюмування підводить підсумок основної ідеї та почуттів говорючого. Такі вислови допомагають з'єднати фрагменти розмови водне ціле. Приклади: Те, що ви говорите, може означати…, Таким чином ви вважаєте…, Вашою головною думкою, як я зрозумів, є…, Якщо підвести підсумок сказаному вами…

Активне слухання не передбачає задавання питань!

Мудрі думки, які виражають зміст активного слухання:

«Чтобы найти с человеком общий язык, надо уметь молчать».

«Сон разума рождает чудовищ».

Додаток 6.

«Ти -висловлювання» - «Я - висловлювання» (порівняльна таблиця)

«Я - висловлювання»	«Ти (Ви) - висловлювання»
Коли на моєму столі лежать чужі папери, я не можу нормально організувати свою роботу.	Ви постійно забуваєте свої папери на моєму столі.
Я збиваюся з думки, коли мені задають питання, на які я тільки що детально відповідав.	Ви думаєте про щось інше і мене зовсім не слухаєте!
Коли я бачу, що одна людина пригнічує іншу, я відчуваю себе пригніченим і розгубленим. Мені б хотілося зрозуміти, що відбувається?	Як тобі не соромно? Хіба так можна поводитися з людьми?
Мені важко підтримувати розмову, коли мене постійно перебивають.	Ви постійно мене перебиваєте та не даєте мені висловитися.
У мене опускаються руки, коли приходячи додому  втомленою, я бачу на кухні гори брудного посуду.	Чому ти знову не помив посуд?
Мені неприємно це чути. Я б хотів будувати наші стосунки на основі взаємної допомоги та обов'язків.	Що означає, що Ви не встигли підготуватися? У Вас було 2 тижні!
Мені б хотілося обговорити це питання без зайвих емоцій.	Не треба на мене кричати!
У мене склалося відчуття, що моя думка по цьому питанню нікого не цікавить.	Чому Ви зі мною не порадилися?
Я дуже переживаю, коли ти затримуєшся. Для мене дуже важливо бути впевненою, що з тобою все гаразд.	Де ти був? Невже важко зателефонувати?
Мене стомлює галас у класі.	Припиніть розмовляти!
Мене дратує, коли діти ниють.	Припиніть ниття!
Я не люблю, коли сідають за стіл з брудними руками.	Піди вимий руки!
Я дуже засмучений тим, що почув.	Ти дуже засмутив мене!

 

Структура (рецепт) «Я - висловлювання»:

1.Подія.

2.Ваша реакція.

3.Бажаний вами результат.

Додаток 7.

Гра «Переговори» (роздатковий матеріал)

В школі готується випускний вечір. Виникли розбіжності з приводу організації та місця проведення.

Позиція адміністрації школи

Випускний буде проведено в школі і тільки в школі! Школа – це єдине місце, де можна зберегти контроль над ситуацією.

В шкільній їдальні будуть накриті столи, там же організуємо дискотеку. Шкільне подвір'я необхідно буде перекрити для входу і виходу. Дітей до 5 ранку не випускати – тільки разом із батьками. Організувати чергування батьків (чоловіків) в тих місцях, де можна спробувати вийти з території школи.

Інтереси та побоювання:

•         безпека дітей;
•         можливість контролювати ситуацію;
•         бажання уникнути санкцій зі сторони управління освіти.

Позиція випускників

Де завгодно, тільки не в школі! Можна домовитися в кафе чи на турбазі. А якщо адміністрація буде наполягати, можна взагалі не піти на випускний – просто зібратися самим і відмітити так, як нам подобається. А в школу просто прийти на урочисту частину і взяти атестат.

Інтереси та побоювання:

•         хочеться вийти на природу, відчути себе вільним та дорослим;
•         хочеться, щоб цей вечір запам'ятався;
•         хочеться випити шампанського, не ховаючись від когось;
•         вкрай пригнічує перспектива просидіти в чотирьох стінах, та ще й «за руку з мамою»;
•         в їдальні дуже яскраве освітлення.

Позиція батьків

 

Додаток 7.

Орендувати приміщення десь за межами школи, де можна вийти на вулицю, подихати свіжим повітрям.

Інтереси та побоювання:

•         вважають, що випускний буває раз у житті і хочеться, щоб він дійсно був незвичайним;
•         патрулювання при вході-виході – не дуже гарна перспектива на вечір;
•         більшість батьків довіряють своїм дітям і вважають усі міри зі сторони адміністрації зайвими;
•         кожен буде приглядати за своєю дитиною сам.

Додаток 8.

Правила мозкового штурму:

1.     Записуйте будь-яку ідею, яке прийде вам в голову. Деякі ідеї можуть здатися нереальними та нездійсненими, та це неважливо. Іноді найбезглуздіші ідеї можуть надихнути на цікаву думку.
2.     Намагайтеся придумати якомога більше ідей. Чим більше ідей, тим вище шанс, що серед них будуть цінні думки.
3.     Не оцінюйте ідеї як погані чи хороші. Критика гальмує творчість.
4.     Не обговорюйте, не обмірковуйте ідеї, а просто записуйте їх.

Додаток 9.

Рольова гра «Медіація» (опис ролей)

Ніна Петрівна

Ви - Ніна Петрівна, вчитель Петра Скворцова. Петро ледачий, його нічого не цікавить. Ви намагалися з ним додатково займатися. Батьки – заможні люди та оплачували вашу роботу. Але Петро вирішив, що цього цілком достатньо і йому не треба вчитися. Він, як і раніше, нічого не робить і нічого не знає. Ви змушені виставити йому двійки за семестр. Батьки Петра скаржаться класному керівнику на вас, говорячи про вас неприємні речі. Говорять про сплачені вам гроші, ви обурені. Ви ставите оцінки за знання, а не за гроші. Крім цього, вони з вами так і не розрахувалися за останні 5 занять.

 

Батько Петра Федір Іванович

Ваш син Петро не відрізняється особливими успіхами в школі, але вас це не дуже й засмучує. В житті він не пропаде. Школу все ж таки треба закінчити. Вчителі теж люди, з ними можна домовитися. Доки не з'явилася ця Ніна Петрівна. Ви вже зробили все, що могли: платили їй за додаткові заняття. Але Петро ж не Ломоносов! Невже не зрозуміло? Ви підійшли до класного керівника і попросили його щось зробити. Ви ж не збираєтеся викидати гроші на вітер і хочете, щоб вчитель поставила оцінку, ви ж їй платили. Класний керівник запропонувала звернутися до служби шкільної медіації.

Додаток 10.

Моя поведінка в конфліктах

Рекомендації

•     Визнайте проблему. Погляньте на неї так, як вона є.
•     Пам'ятайте, що при успішних переговорах виграє кожен.
•     Будьте терплячі. Умійте слухати.
•     Визнайте за іншим право мати свою думку, відмінну від вашої.
•     Продемонструйте, що ви партнери, а не опоненти.
•     Намагайтеся зрозуміти, чого насправді хоче інша сторона. Питайте, активно слухайте.
•     Кажіть про те, чого ви хочете у формі «Я - висловлювання».
•     Відокремлюйте особистість від проблеми. Нападайте на проблему, а не на людину.
•     Висловлюйтеся чітко та лаконічно.
•     Шукайте спільні інтереси.
•     Кажіть про те, що вас об'єднує, відмічайте вголос будь-яке спів падання ваших інтересів.
•     Підходьте до пошуку альтернатив творчо.
•     Будьте гнучкими. Тримайтеся своєї мети, але не наміченого маршруту.
•     Намагайтеся показати переваги, які отримує інша сторона від вашої пропозиції.
•     Якщо дискусія стає емоційною, зробіть перерву – випийте чаю чи кави.
•     Майте продуманий запасний план на той випадок, якщо вам не вдасться домовитися.
•     Не відмовляйтеся передчасно від стратегії «виграти - виграти». Продовжуйте пропонувати альтернативні варіанти.

Додаток 11.

Подолання стресів

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 12.

Комплекс вправ «Як зняти стрес».

1.     Вправа «Чудесна посмішка».

Дуже корисно починати день так: уранці перед дзеркалом потрібно виконати що-небудь приємне, що допоможе додати обличчю привітного виразу. Посмішка не повинна бути на «замовлення».

2.     Вправа «Подолання нудьги й поганого настрою».

Включіть швидку музику (яка вам подобається) й потанцюйте. Ви переконаєтесь, що такий танець викличе у вас м'язову радість.

3.     Вправа «Мелодія».

Пригнічений стан легко знімається, а хороший настрій стає ще кращим від насвистування мелодії з «настроєм» (про себе).

4.     Вправа «Звільнення від стресу».

Станьте прямо й максимально розслабте тіло. Дихайте через ніс якнайглибше. Концентруйтеся тільки на диханні. Тіло при цьому може почати рухатися, не заважайте йому. Рухи можуть бути будь-якими.

Станьте прямо й підніміть руки вгору. Починайте вигукувати «ха», намагаючись звільнитися від негативних емоцій, викинути все, що вам заважає, вичерпати себе. Різко зупиніться. Замріть у тому положенні, в якому виявилися. Прислухайтесь до того, що відбувається всередині вас. Починайте легко танцювати, кружляти, наспівувати. Відчуйте благодать і звільнення.

5.     Вправа «Подих під час релаксації».

Дихати неглибоко, гармонійно, оскільки потреба організму в кисні невелика. При цьому подумки вимовляти: «а», «про», «розум», відчуваючи, що при проголошенні «а» наповнюються нижні частини легень, при проголошенні «про» - середні, а при «розум» - верхні (ніби струмінь іде в голову).

Видихнути через рот вузьким струменем, ніби огортаючи тіло «спіраллю» від голови до ніг.

Додаток 13.

Пам'ятки «ДЕЯКІ СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У КАЗКАХ».

 

Спосіб	Характеристика	Використання в психолого-педагогічній практиці
Пряма агресія	Герой мечем відсікає голову дракону	Вирішення проблеми з позиції сили. Побудова самостійного власного життя, «відрив» від матері, оскільки Змій Ір – «прародитель» слов'янського народу.
Хитрість	Герой прикидається слабким, невмілим, дурненьким. Кіт у чоботях говорить, що ніколи не повірить, що можна перетворитися в мишку; Івасик Телесик переконує Зміючку Оленку, що не вміє сідати на лопату.	Подивитися на ситуацію з іншого боку, перетворити все в жарт.
Використання чарівних предметів і помічників	Жива й мертва вода, чоботи скороходи, чарівна паличка тощо.	Передача клієнту талісманів, оберегів. Навіювання почуття захищеності.
Групове вирішення проблеми	Герої розподіляють обов'язки між собою, кожний бере на себе те, що йому найкраще вдається.	Адекватний розподіл ролей і обов'язків у колективі.
Передача ініціативи та відповідаль­ності іншим	Іван-царевич передає право вирішувати проблему Сірому Вовкові.	У ситуаціях, які неможливо вирішити самостійно, важливо подумати, хто б міг прийти на допомогу.

 

 

 

 

 

Додаток 14.

Тест геометричних фігур

ПРЯМОКУТНИК: мінливість, непослідовність, невизначеність, збудженість. Допитливість, позитивна установка до всього нового, сміливість, низька самооцінка, невпевненість у собі, довірливість. Нервозність, швидкі, різкі коливання настрою, уникнення конфліктів, забудькуватість, схильність втрачати речі, непунктуальність. Нові друзі, імітація поведінки інших людей, тенденція до простудних захворювань, травм, дорожньо-транспортних пригод.

ТРИКУТНИК: лідер, прагнення до влади, честолюбство, установка на перемогу. Прагматизм, орієнтація на суть проблеми, впевненість у собі, рішучість. Імпульсивність, сила почуттів, сміливість, неприборкана енергія, схильність до ризику. Висока працездатність, буйні розваги, нетерплячість. Дотепність, широке коло спілкування, вузьке коло близьких і друзів.

ЗИГЗАГ: жага змін, креативність, прагнення до знань, чудова інтуїція. Одержимість своїми ідеями, мрійливість, спрямованість у майбутнє. Позитивна установка до всього нового, захопленість, ентузіазм, безпосередність. Непрактичність, імпульсивність, мінливість настрою, поведінки. Прагнення працювати в поодинці, відраза до паперової роботи, безладність у фінансових питаннях. Дотепність, душа компанії.

КВАДРАТ: організованість, пунктуальність, суворе дотримання інструкцій, правил. Аналітичне мислення, уважність до деталей, орієнтація на факти. Пристрасть до письмової мови, акуратність, охайність, раціональність, обережність, сухість, холодність. Практичність, економність, завзятість, наполегливість, твердість у рішеннях, терплячість, працьовитість. Професійна ерудиція, вузьке коло друзів і знайомих.

КОЛО: висока потреба в спілкуванні, контактність, доброзичливість, турбота про інших. Щедрість, здатність до співпереживання, хороша інтуїція. Спокій, схильність до самозвинувачення і меланхолії, емоційна чутливість. Довірливість, орієнтація на думку оточуючих, нерішучість. Балакучість, здатність умовляти, переконувати інших, сентиментальність, тяга до минулого. Схильність до громадської роботи, гнучкий розпорядок дня, широке коло друзів і знайомих.

Додаток 14.

квадрат	трикутник	прямокутник	коло	зигзаг
Зовнішній вигляд
стриманий, неяскравий, худорлявий	елегантний, дорогі речі, доглянутий	мінливий, навіжений, не в тон ситуації	неофіційний, жіночний, повні	різноманітний, недбалий, екстравагантний
Робоче місце
кожна річ на своєму місці	символи статусу і успіху	безлад	затишна, домашня обстановка	занедбаність або демонстративність
Мова
суха, монотонна, повільна, високий голос, мовні штампи, професійна термінологія	логічна, коротка, емоційна, швидка, гучний, впевнений голос, гостроти, жаргон	невпевнена, неясна, плутана, емоційна, «паузи нерішучості» скоромовка, «слова-паразити», зривається голос	непослідовна, плавна, емоційна, заспокійлива, компліменти	непослідовна, яскрава, образна, емоційна, багата лексика, жаргон, гостроти
Мова тіла
скута поза (скутість»); розраховані рухи, скупі жести; солідна хода, безпристрасне обличчя; потіння, нервовий сміх	впевнені, плавні рухи, виразні жести енергійна хода, стиснуті губи, владний погляд	незграбний, різкі, уривчасті рухи, невпевнені рухи і хода, бігаючий погляд, хихикання, швидко червоніє	розслаблена поза, плавні рухи, доброзичлива посмішка та привітання, життєрадісна хода	швидко мінливі пози, плавні рухи, стрімка хода, жива міміка, манірність

Тест геометричних фігур

 

Опис досвіду впровадження програми з аналізом ефективності роботи:

Апробація програми проводилася протягом 2014-2015 н. р. та протягом вересня-грудня 2015 р., у Першотравневській ЗОШ І-ІІІ ступенів, Ізмаїльського р-ну, Одеської обл. Тренінгові заняття проводилися з педагогами школи. Результати вхідного та вихідного діагностування порівняні та представлені за допомогою діаграм.

Результати вхідного та вихідного діагностування «Тестування стійкості людини до дії стресових подразників», «Визначення рівня психологічного здоров'я людини», «Стиль вирішення конфліктів» (К. Томас) представлені у діаграмах.

Результати вхідного та вихідного діагностування (за результатами «Тестування стійкості людини до дії стресових подразників»)

 

 

Результати вхідного та вихідного діагностування (за результатами «Визначення рівня психологічного здоров'я людини»)

 

 

 

 

Результати вхідного та вихідного діагностування (за результатами «Стиль вирішення конфліктів» (К. Томас)

 

За результатами проведеної роботи можна зробити висновок, що підвищується рівень стресостійкості педагога та уміння конструктивно виходити з конфліктних ситуацій завдяки переосмисленню власної позиції та поведінки у тій чи іншій ситуації.