Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні Рея Дугласа Бредбері "Усмішка"

Тема. Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні Рея Дугласа Бредбері “Усмішка”                       

Мета:

- вчити учнів висловлювати судження про події, зображені у творі; вчити розмірковувати про причини деградації людської цивілізації; пояснювати сенс заголвку новели та його зв’язок з оптимістичним звучанням фіналу твору;

- розвивати мислення, мовні навички та творчі здібності;

- виховувати почуття відповідальності за свої вчинки; виховувати християнські ідеали та почуття прекрасного.

Обладнання: підручники, портрет письменника Р.Д. Бредбері; портрет Леонардо да Вінчі; репродукція картини Леонардо да Вінчі «Джоконда», комп’ютерні слайди, учнівські малюнки-схеми, таблиці із словниковими статтями.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Епіграф до уроку:

Дивних багато на світі див.

Найдивніше з них — людина.

                                                                               Софокл

Хід уроку

І. Організаційний момент

    Доброго дня вам, діти! Перш ніж розпочати урок, прошу заплющити очі й уявити десь далеко маленький світлий промінчик. Він до вас наближається, збільшується... І ось ви уже відчуваєте його тепло. Розплющіть очі. Посміхніться. Подаруйте посмішку своєму сусіду. Поверніться один до одного, посміхніться й налаштуйтесь на творчу працю.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

   Напевно, не помилюсь, якщо скажу, що немає жодної людини, яка б хоч на мить не замислювалась над тим, що чекає її завтра чи в недалекому майбутньому. Дуже хочеться дізнатися, що трапиться з нами через тиждень, рік, місяць чи через десяток років.

    Багато хто тривожиться не тільки за себе чи за своїх рідних, а й за майбутнє усього людства, розуміючи, що їхнє життя залежить від того, в якому стані буде наш спільний дім - Земля. Переймаються цими проблемами й письменники, які не можуть лишатися байдужими спостерігачами занепаду людства, стояти осторонь вирішення долі нашої планети. У своїх творах вони намагаються зрозуміти внутрішній світ людини, пояснити причини того чи іншого її вчинку. Так, Бредбері не звичайний фантаст. Він віддає перевагу не машині, а людині, її сьогоднішнім проблемам.

   Отож, запишемо тему уроку: «Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні Р.Д.Бредбері «Усмішка». І відповідно епіграфом до нашого уроку ми візьмемо слова давньогрецького поета-драматурга, мислителя Софокла:

                                                                              Дивних багато в світі див.                                                     .                                                                           Найдивніше з них — людина.

                                                                                                               Софокл

Зробіть прогноз на основі епіграфа: про що чи про кого буде наша розмова?

  (У центрі розмови — людина).

(Учитель оголошує мету уроку).

   Уважно прочитайте тему уроку. Назвіть ключові слова.

● Послухаємо учня-енциклопедиста, який підготував визначення цих понять.

(Прикріплює на дошці)

   Так, цивілізація — розвинене суспільство  з високою матеріальною культурою, передовою наукою та технікою.

   Але розвиток цивілізації може привести і до знищення цієї культури, до катастрофи; згадаймо Давній Рим, Атлантиду, Давній Єгипет.

(Показ слайдів)

   Чому? За яких умов це відбувається?

   Що може врятувати цивілізацію, а отже наш з вами світ? Відповісти на ці запитання — завдання сьогоднішнього уроку, а допоможе нам у цьому новела Рея Бредбері.

(Слайд: Проблемне питання: Що врятує світ від бездуховності?)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

    ● Що ж таке новела?  

(Розповідь учня-літературознавця)

(Показ слайду)

Бесіда за питаннями:

 — Про що ця новела? (Розповісти 1- 2 реченнями)

( Про втрату цінностей, про знищення суспільства, про катастрофу бездуховності.)

— Хто дійові особи оповідання?

( Том, Грігзбі, натовп)

— З перших рядків новели ми дізнаємося, що о 05 год. ранку на площі зібралися люди. Для чого?

(На свято)

— Що ж таке свято?

(Свято — день радості чи торжества з якогось приводу.)

 —  Так, свято — це радість. А яке почуття сповнює тих, які зібралися на площі?

(Ненависть.)

— До чого ненависть?

(До своєї долі, до тих, які руйнють їхнє життя)

— То до чого тут машини, книги, картини? Про що вони нагадують людям?

( Про їхнє безсилля, слабкість, страх, жорстокість, байдужість, злість — про те, що насправді руйнує людину.)

— Чи допомагає людям їхня ненависть? До чого вона призвела?

( До руйнації їхніх душ)

(Учениця демонструє малюнок-асоціацію

«Розруха в людській душі».)

— То що люди збиралися робити на святі?

(Плювати)

ІV. Робота над темою уроку

— То що ж це за такі люди? В яких умовах вони жили? Яка була в них культура, промисловість?

— Індивідуальне завдання. Робота на картках: знайти цитати і зачитати їх.

   Опис чи характеристика:

1. Одягу, їжі.

2. Житла, культури.

3. Промисловості, сільського господарства.

4. Природи, правоохоронних органів.

— Хто створює цивілізацію?

(Людина-творець)

— Хто руйнує цивілізацію?

(Людина-руйнівник)

— Які ви знаєте здобутки цивілізації?

( Автомобілі, побутова техніка, фантастичні якості, іграшки, телебачення, кіно, комп’ютерна техніка, мобільні телефони, літаки, космічні апарати та ін.)

   Це все стало сучасною реальністю. Водночас Рея Бредбері тривожило знецінення духовності і занепад моралі в процесі стрімкого розвитку техніки. Він вважав, що людина, яка втратила людяність, тримаючи в руках найсучасніші прилади,  є небезпечною для світу. Але все ж таки він вірив у перемогу розуму, добра і краси.

 — Здобутки цивілізації можуть привести і до глобальних катастроф. Як ви думаєте, до яких?

(1. Людство, що удосконалює своє озброєння (атомна, ядерна зброя), може стати причиною своєї загибелі.

2. Внаслідок розвитку техніки може загинути мистецтво.

3. Можливість глобальних катастроф (Чорнобиль, Хіросіма)

4. Зміни в природі і людині під впливом радіації.

5. Загибель Землі в результаті космічної катастрофи.

6. Світ руйнується тривалим і загальним вживанням наркотиків.)

— Діти, ось ви вище назвали ті чинники, яким може бути майбутнє людства і про це попереджають письменники-фантасти у своїх творах.

— А хто хоче повернення цивілізації?

( Людина з черги «Було в ній дещо добре»)

— Яка людина може повернути цивілізацію?

(«з’явиться якийсь головатий; та людина матиме чутливе серце... Хтось із доброю душею». Тобто з’явиться людина-творець.

   Тобто людина-творець — це головатий (розумний) + чутливе серце + добра душа).

— Як ви думаєте, хто із героїв твору є людиною з чутливим серцем і доброю душею?

( Том, тому що лише він задає питання «Чому?», тільки він відчуває серцебиття при зустрічі з картиною...)

— Яка ж це була картина?

(Леонардо да Вінчі «Джоконда») (показ слайду)

● —Учень-мистецтвознавець підготував нам презентацію «Леонардо да Вінчі і його безсмертне творіння «Мона Ліза» («Джоконда»)»

(Демонстрація презентації)

  Леонардо да Вінчі народився в 1452 році в селищі Анкіано поблизу містечка Вінчі, біля підніжжя Албанських гір, недалеко від провінції. Помітивши неабиякі здібності хлопчика, батько віддав його навчатися до флорентійського художника Андре́а Веррокьо.Через шість років учитель доручив написати на своїй картині ангела. Розповідали, що, побачивши постать, зображену Леонардо, вчитель зрозумів, наскільки учень перевершив його, і з того часу не брав пензля в руки.  

   Леонардо мав добру вдачу, був напрочуд вродливим і сильним; його інтереси не знали меж. Він залишив 14 томів рукописів, на сторінках яких збереглися малюнки численних винаходів: проекти підводного човна, гелікоптера, розвідних мостів, кулемета, танка, плавильних печей, автоматичного ткацького верстата.

   Леонардо не мав університетської освіти, проте це не завадило йому стати справжнім зразком всебічно розвиненої людини. Він захоплювався математикою, фізикою, анатомією і ботанікою, був конструктором, поетом, музикантом і мислителем, свої енциклопедичні знання отримав завдяки нестримному потягу до знань і безмежному працелюбству.

  Леонардо да Вінчі працював над портретом Мони Лізи чотири роки. Італійський художник 16 століття, відомий біограф італійських митців доби Відродження. Вазарі ось що писав про цю роботу: “Взявся Леонардо виконати для Франческо дель Джокондо  портрет Мони Лізи, дружини його... Оскільки Мона Ліза була дуже гарна, Леонардо використав такий прийом: під час написання портрета запросив музикантів, які грали на лірі й співали, блазнів, які постійно підтримувли в неї гарний настрій”.

Леонардо да Вінчі за допомогою гри світла і тіні передав тепло людського тіла, живу усмішку.

     Одна з найбільших загадок картини полягає в тому, що, хоч де б ви стояли, здається, вона дивиться на вас.(Це поняття про “золотий перетин”). Саме усмішка притягає нас своєю таємничістю. Вона свідчить про вічні, люблячі відносини людини і Всесвіту, про їхню взаємну любов, до якої людина йде все своє життя. Звернімо увагу на те, що Джоконда значно наближена до глядачів.

  У порівнянні з нею пейзаж видається далеким і набагато меншим, ніж насправді. У такий спосіб автор утверджує велич людини, вона є цілим всесвітом. Пейзаж надає образу Джоконди космічного звучання. І вона ніби зазирає в душу глядача, запитуючи, яка ж ти людино?

     Отже, “Мона Ліза” (“Джоконда”) ─ це своєрідний портрет всього людства і кожного із нас.

— Яке враження справила картина на Тома?

Перекажіть близько до тексту.

— А яке враження справила на вас картина?

( Вона викликає щире захоплення, трепет душі, змушує замислитись)

— Що вам найбільше запало в душу?

(Загадкова посмішка Джоконди; здається, що героїні чомусь сумно і боляче. Вона ніби замислилась над майбутнім. Я вважаю, що на обличчі героїні можна прочитати віру в краще. Вона посміхається обнадійливо, з любов’ю.)

— Чи маємо підстави стверджувати, що на картині образ людини, котра дивиться на світ відкритими для всього прекрасними очима?

(Так, адже героїня картини — уособлення всього доброго, що може бути в людині. Вважаю, що така людина ніколи не буде чинити зла іншим людям чи суспільству.)

— Як ви вважаєте, чи може вихована людина підняти руку на витвір мистецтва?

(Моральна людина ніколи не підніме руку на витвір мистецтва, адже вона розуміє, що прекрасне збагачує людську душу, допомагає не збайдужіти у цьому жорстокому світі.)

— І ось, діти, повертаємося до образу Тома. У нього серце калатало в грудях, у вухах бриніла незнайома музика, заплакав від жалю за картиною. Так сила мистецтва впливає на внутрішній світ людини.

   А чому ж все-таки Том взяв участь у шматуванні полотна?

(Сліпо наслідуючи інших. Адже важко дитині зберегти людську сутність у натовпі. Піддався впливу натовпу.)

— Ось дивіться: Том — натовп,

                             Натовп — картина.

  —Який художній засіб використовує автор? (Антитеза)

  Натовп — це деградовані люди. Деградоване суспільство?

  —Які причини деградації суспільства називає нам автор?

(Бездуховність людей: ненависть, зло, жорстокість, жадібність, байдужість.

 Безвідповідальність тих, які керували ними в минулому, знищення природи (вирубування лісів, відстріл цінних рідкісних тварин); випробування ядерної зброї, знищення пам’яток культури, мистецтва.)

— І ось Том віддаляється від натовпу, від руйнівників, щоб ніколи до них не повернутись. З ним трапилась незвичайна життєва подія, яка повністю змінила його життя.

(Демонстрація уривку з фільму)

... на його долоні лежала Усмішка...— слово вжито з великої літери, бо це вже символ.

— Чому виникає саме цей символ?

(Бо Усмішка — це Любов, Добро, відчуття безпеки, надійної доброї Сили.)

— Чому Усмішка не зникла, коли хлопець заплющив очі?

(Вона дала паростки Добра, Краси, Віри, Надії, Любові, всього того, що посіяло у душі Тома мистецтво.)

— Отже, створимо асоціативне гроно до слова-символа Усмішка.

 Краса

 Добро

 Мир

 Любов

Усмішка — Життя

 Віра

 Надія

 Безпека

 Сила

Висновок: мистецтво пов’зане з красою, воно породжує добро. Мистецтво, краса пробуджують наші душі до Віри, Надії, Любові, до Миру і Життя.

— Чи вдалося режисерові фільму втілити творчий задум автора Рея Бредбері? Як ви поясните відкритий фінал фільму?

(Вдалося. У новелі і у фільмі оптимістичний фінал. Дивлячись на усмішку, Том вірив у краще майбутнє цивілізації. Вона для нього була символом Любові,Віри, Надії, Краси, Миру. І ми віримо в те, що такі люди, як Том, ніколи не піднімуть руку на мистецтво.)

— Яку символіку ви вбачаєте наприкінці твору?

(Ранок — символ нового життя; дитина — майбутнє покоління, яке розуміється на цінностях.)

— То чи можемо ми дати відповідь на проблемне запитання нашого уроку: Що врятує світ від бездуховності?

(відповіді учнів)

Вчитель: таким чином бачимо, що найголовніше — людина, її розум, людина, якій притаманні найкращі людські якості.

— Чи відповідає епіграф нашому сьогоднішньому уроку?                                                .                                                                Дивних багато у світі див.                       .                                                             Найдивніше з них — людина 

                                                                                                       Софокл

— Чим людина дивна?

  (Візьмемо Тома: в душі його відбувається складна боротьба добра і зла, ненависті і прагнення до прекрасного; в образі Джоконди уособлений образ всього людства, в душі якого теж іде боротьба двох начал: доброго і злого, Бога і Диявола, світла і темряви, ненависті і любові.)

— Ось така вона Людина, душі якої притаманна боротьба двох протилежностей.

(Учениця читає напам’ять вірш В. Симоненка

«Ти знаєш, що ти людина»)

V. Підсумок уроку

— Чого навчає нас твір «Усмішка» Рея Бредбері, ми узагальнимо у вигляді рекламного плаката.

(Робота над створенням рекламного плаката)

● — А зараз учень, знавець християнської етики, згадає вивчене на уроках і розповість про те, якою буде створена Богом нова земля, які люди зможуть там жити, що потрібно робити нам уже сьогодні, щоб потрапити до цієї прекрасної країни.

Заключне слово вчителя

  Напевно, кожен з вас, діти, хотів би жити на такій планеті, щоб насолоджуватись тим, що приготував людям Бог. Нам потрібно пам’ятати про застереження, які звучать зі сторінок Рея Бредбері; пам’ятати, що хоче бачити Бог у наших серцях. І ніколи не забувати, що людина — не володар, а частина Природи. Тільки живучи у гармонії з нею, можна зберегти Життя на земній кулі, Любов та Добро.

VІ. Домашнє завдання

    Напишіть твір-мініатюру: «Майбутнє: яким я хочу його бачити».