Твір – роздум
«Моя заповітна мрія»
(після вивчення повісті-феєрії «Пурпурові вітрила» О.Гріна)
Море…Шум хвиль…Незабутній присмак йодованого повітря…Сіро-блакитне небо, що зливається з темно-синьою безоднею…Враження переповнюють!!!Побачивши раз, тебе тягне туди знову і знову. Розумію Артура Грея, який, лише поглянувши на картину моря, захотів присвятити своє життя морським подорожам.
Коли я вперше побувала на морі, то пообіцяла собі повернутися сюди ще раз. Воно-чарівне: вабить,притягує, захоплює.
Моя заповітна мрія – здійснити навколосвітню подорож на кораблі, або побувати в деяких далеких країнах. Правда, я боюсь морської хвороби, мені лише 12 і я не маю достатньо коштів, але ж мріяти не шкідливо?
Як говорила наша вчителька, щоб здійснилася мрія, то необхідно прикладати зусиль. Тому , відсьогодні, я старанніше буду відноситися до навчання( адже знання в дорозі знадобляться), буду їсти правильну їжу(щоб бути здоровою і швидше вирости, правда,цей пункт мені не дуже), відкладатиму кошти у скарбничку( а значить частіше допомагатиму бабусі), і моя мрія обов’язково здійсниться.
Мрійте, і хай ваші мрії неодмінно збуваються!!!