Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі за власними спостереженнями

Тема: Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі за власними

            спостереженнями

Мета: ознайомити учнів із особливостями опису зовнішності людини;

           навчити їх через  зовнішність розкривати внутрішній світ людини,

           її характер і настрій, знаходити неповторне в образі конкретної

           особистості і описувати свої спостереження;

           розвивати зв’язне мовлення учнів, увагу, уяву;

           формувати уміння описувати портрет у художньому стилі;

           виховувати  любов до українського слова, почуття  прекрасного,

           людяність, доброту

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: мультимедійна презентація,  підручник «Рідна мова» 7 клас,

             таблиці, картки

                                                                         Люди – прекрасні

                                                                                        В. Симоненко

                                                                   Ти знаєш, що ти – людина.

                                                                          Ти знаєш про це чи ні?

                                                                          Усмішка твоя – єдина,

                                                                                Мука твоя – єдина,

                                                                                       Очі твої – одні

                                                                                       В. Симоненко

                                          Хід уроку

1. Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

•    Ми живемо в суспільстві, серед людей. І кожна людина, що нас оточує, є неповторною, своєрідною і водночас прекрасною. Одна людина відрізняється від іншої не тільки зовнішністю, але й своїм внутрішнім світом, властивими тільки їй одній вдачею, характером, смаком. Дивні й неповторні і ми самі. В обличчях людей ми іноді можемо помітити схожі, вже знайомі нам риси, але не побачимо облич в усьому однакових.

         Зовнішність – візитка людини. Через неї ми робимо висновок    про певні особливості характеру, звички, уподобання. Часто у зовнішніх рисах знаходить своє відображення внутрішній світ людини.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів

• На уроці ми ознайомимося з особливостями опису зовнішності людини, навчимося описувати портрет, у зовнішніх рисах вбачати особливості внутрішнього світу описуваного.

3. Актуалізація опорних знань

      1.Бесіда

• Які стилі і типи мовлення ви знаєте?
• Як  називаються описи природи, приміщення, зовнішності?        (Пейзаж, інтер’єр, портрет)
• Назвіть засоби, якими користується для зображення зовнішності людини художник? ( Фарби, тінь, кольори…)
• За допомогою чого створює портрет людини письменник? (Слів)
• Для чого опис зовнішності вводиться в художній твір? (Щоб уявити людину, якою вона є)
• Як ви думаєте, чи можемо за описом зовнішності людини                     визначити її професію, настрій?
• У яких творах української чи світової літератури ви зустрічали описи зовнішності персонажів?

               2. Літературна вікторина «Впізнай героя»

• Один із їздців, мужчина  вже в літах, був у рицарськім строю, в зброї, з мечем і топором, з шоломом на голові і з списом, прип’ятим до кінського сідла. З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі. Навіть густі сумерки, що хмаркою лежали на горах і величезними клубами котилися з ярів і дебрів чимраз вище на верхи, не могли на його лиці закрити виразу глибокого невдоволення, гніву і якоїсь сліпої завзятості, що розливався по ньому то їдким, прикрим сміхом, то понурою хмарою. ( Опис Тугара Вовка)
• То була молода, гарна дівчина, одіта в полотняну, шовковими нитками перетикану одежу, з невеличким бобровим ковпаком на голові, що не міг вмістити в собі її багатого, буйного, золотисто-жовтого волосся. Через плечі у неї перевішений був лук з турового рога і сагайдак зо стрілами, її чорні, палкі очі ластівками літали довкола, любуючись рівними, хвилястими контурами верховини і темно-зеленими, ситими барвами лісів та полонин. ( Опис Мирослави)

• Це був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани. На ногах добрі шкапові чоботи. Миючись, засукав рукави поза лікті і показав жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки. Він на Січі мав славу неабиякого силача. Згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана. ( Опис Семена Непорадного)
• У нього були сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, старі очі. Він ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою і починає сміятись. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт. В таку хвилину вся його постать перехитується, карлючки вусів одстовбурчуються, з рота вириваються клекіт і «ох, рятуйте мою душу», з одежі осипається дерев’яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня підставляй під них. ( Опис діда Дем”яна )
• Вона стояла осторонь від натовпу, що затулив підводу, і, маленька, бліда, дивилася на бороданя широко розплющеними очима. В них не було ні презирства, ні гніву, а лише зляканий подив. Одна її брова, поторкана золотом од ранкового сонця, напружено піднялася вгору і дрібно-дрібно тремтіла. ( Опис вчительки Наталі Миколаївни)
• З двору наполохано виходить у рам’ї, у розтоптаному взутті глибокоока, ще молода жінка, її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять угору. Збоку до неї тулиться босоногий без картузика хлопчак, їхні страдні, виснажені обличчя припали темінню далеких доріг і голоду. Вона зупиняється навпроти мене, потрісканими пальцями поправляє хустку, а в її чорних очах закипають темні сльози… Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на мене. На його тонкій шиї похитувалась заважка голова, що вершилась збитими хмелястими кучерями. (Опис жінки і хлопчика-жебрака)
• Хлопці побачили маленьке-маленьке личко, біле, аж крейдяне, і щільно заплющені повіки, що здригалися від сонця, а губенята, не червоні, а синюваті, ожинові, невпинно ворушилися, наче шукали щось. (Опис дівчинки Олі)

               IV. Вивчення нового матеріалу

                    1. Слово вчителя

•     Багато сучасних роботодавців не беруть на роботу людей, які не мають із собою імідж-карти – документа, в якому зібрані відомості про майбутнього працівника, починаючи з опису його зовнішності.

     Ми вирішили створити першу сторінку майбутньої імідж-карти деяких учителів, які працюють у вашому класі. Спробуйте цих учителів упізнати.

Лінгвістична гра «Хто це?»

• Вона сувора,  хоча майже ніколи не підвищує голос. Погляд її блакитно-сірих очей примушує навіть останнього в класі ледаря відкривати підручник і вчити заданий матеріал. Невисока на зріст, із короткою стильною зачіскою. У неї сучасні погляди на життя, дівчаткам надає приклад господарки, будь-який конфлікт переводить у жарт. Модно одягається, розуміється на сучасній техніці.  ( Третьякова Л.Ю.)
• Емоційна, весела, дотепна – такі слова якнайкраще характеризують цю вчительку. Вона середнього зросту, повновида, але швидка в рухах. Одягнена зі смаком, добирає одяг такого кольору, який їй личить. Цікаво й ерудовано розповідає про свій предмет, інколи при розповіді поправляє окуляри. Доповнює її кругловиде обличчя акуратно зачесане каштанового кольору волосся.( Новосвітна Г.О.)
• Вона тендітна, гарна, могла б бути телеведучою. У неї витончена фігура, модний одяг робить її сучасною. Пряме світле волосся гарно обрамлює її обличчя. Здається, вона наймолодша серед усіх учителів. Її прикрашають добрі сіро-зелені очі й приємна усмішка. Нешвидка хода цієї жінки робить її рухи виваженими і впевненими. Мабуть, усі дівчата прагнуть бути схожими на неї.(Стангрит Т.С.)
• Учителька середня на зріст, струнка. У неї світле волосся, одягається вона просто, скромно, косметикою не зловживає. Хода в неї легка та впевнена. Вона взірець людини, відданої своїй справі, суворий і справедливий учитель. Педагог не любить, коли не виконують домашнього завдання або погано відповідають на уроці, але ніколи не кричить, не підвищує голосу. Проте навіть її тихе зауваження викликає сором і відчуття провини. Але яка в неї лагідна і весела усмішка, коли вона слухає гарні відповіді учнів на уроках. У цей час вона тихо посміхається і хитає головою, погоджуючись із словами учнів. Іноді учителька розповідає цікаві історії, які вчать нас, як потрібно поводитися у різних життєвих ситуаціях. ( Половко Н.М.)

• Як ви думаєте, якими можуть бути портрети? Чи тільки в художній літературі вони зустрічаються? ( портрети можуть бути живописні, фотопортрети, літературні)
• Що в описі зовнішності людини є «відомим»? (Частини обличчя, постава, хода)
• Що є «новим» ? (Ознаки обличчя, постави,  волосся, ходи)
• Що означає описати зовнішність людини, створити словесний портрет? (Указати «відоме» й «нове»)
• Чим художній опис відрізняється від ділового? (Художніми засобами й емоційно-забарвленою лексикою )
• Де використовується діловий опис зовнішності? (При розшуку людини, що загубилась)
• Порівняйте два описи. Який із них діловий, чому?

• Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її й слухав; а як усміхнеться та очицями поведе, а сама зачервоніється, так от неначе шовковою хусточкою обітреть смажнії уста. Коси у неї як смоль чорнії та довгі-довгі, аж за коліно.

(Г. Квітка – Основ “яненко)

• Загубився хлопчик 5-ти літ. Звати Сергій. Одягнутий у спортивний костюм зеленого кольору. Без головного убору. Очі сині, волосся русе. На правій щоці, ближче до підборіддя, невелика родима пляма. Трохи заїкається.

• Що саме слід брати до уваги описуючи зовнішність? (Поставу, вік, риси обличчя – рот, ніс, очі…)

2. Скласти словесний портрет дівчинки, яка загубилася.

   -  Що із запропонованого потрібно залишити.

      Вона маленька, худенька. Світле, кучеряве волосся. Очі мрійливі, голубі. На ній білі гольфи, голубі босоніжки, сукня в червону клітинку. Вона любить довго спати, їсти морозиво «ескімо». Захоплюється колекціонуванням марок. Любить співати веселі пісні. Над лівою бровою шрам. Дружить із дівчинкою Оленкою. У неї є кицька Мурка.

• Який головний недолік цього тексту? (Непослідовність опису зовнішності)
• Запам’ятаймо, опис складається із трьох частин: у першій передається загальне уявлення про зображуваний предмет, у другій – говориться про окремі деталі, у третій – робляться висновки. Тому зручно користуватися таким планом

                                     План

1. Хто ця людина?
2. Її зовнішність:

1. що найперше впадає у вічі?

б) зріст, постава, фігура людини;

в) обличчя, очі, брови, ніс, рот, губи;

г) волосся, зачіска;

д) одяг.

                         III. Загальне враження (що приваблює у зовнішності людини,

                               а що ні)

               3. Словникова робота

                   Опис зовнішності дійової особи в літературному творі називається

                   портретом.

                    Портрет – це зображення рис  обличчя,  його  виразу,  міміки,    

                    жестів,  фігури,  одягу.  Будь-який  літературний  герой  може    

                    постати перед нами як жива людина  тільки  тоді,  коли  ми  чітко  

                    уявлятимемо його зовнішній вигляд.

               4. Робота з підручником: на сторінці 66 вправи 110-ої  є матеріал

                   для опису зовнішності людини.

               5. Описати  (усно)  товариша,  бабусю,  дідуся,  маму,  подругу в

                   художньому стилі.

V. Узагальнення і систематизація матеріалу

      Скласти сенкан до слів: очі, волосся, обличчя

VI. Підсумок уроку

    - Велику роль під часу опису відіграє усмішка. Один відомий письменник сказав:  «Усмішка скаже про людину все. Добра чи зла, розумна чи ні, чи красива – все покаже». Доброзичливе, освічене ніжною усмішкою обличчя завжди прихиляє до себе, піднімає настрій, знімає втому. Мабуть, тому в Америці усмішка є службовим обов’язком. Хто не хоче або не вміє усміхатися, часто втрачає своє робоче місце.

- Кажуть, справжня усмішка йде від серця. Вона прикрашає усіх без винятку, особливо жінок. Відомі художники і скульптори всіх часів та народів роками працювали над тим, щоб передати загадковість і чарівність жіночої посмішки. До цього часу люди завмирають перед картиною Леонардо да Вінчі «Джоконда». Послухайте вірш Миколи Лисянського «Усмішка Джоконди».

Кидали в посмішку цю камінь,

Втикали лезо гострого ножа,

Та все дарма.

Подивиться прекрасними очима

І усміхнеться всім вона.

Із Лувра викрали. І навіть

На Пікассо упала тінь,

Та знов на вернісажі

Її показують усім.

Сміялись флейти, скрипки грали

На всіх сеансах цілий рік –

Так мить усмішки викликали

І дивний погляд з-під повік.

Та змовкло все,

Все притаїлось

На всіх гілках, на всіх кущах,

Коли ця усмішка з’явилась

У Монни Лізи на устах.

Нам зрозуміти б її варто,

Щоб розпізнать у тім вінці

Замученого Леонардо

Із посмішкою на худім лиці.

Лівша, він сам зробив їй раму,

Сам вирізав там вензелі,

Відтоді  посмішку цю саму

Розгадують митці Землі.

Джоконда владно й вільно

Через чотири скла

Завжди з усмішкою спокійно

Й магічно дивиться вона.

Сміється флейта,

Плаче скрипка –

Не розлучались ніби більше,

А легендарна ця усмішка

Стає з роками ще ясніша.

Не меркне й не згасає,

Світліш за день, сильніша від пітьми.

Джоконда, мабуть, таємницю знає,

Яку не в силах розгадати ми.

- От і закінчився наш урок розвитку зв’язного мовлення, на якому ми говорили про опис зовнішності людини .

Рефлексія ( інтерактивна вправа «Мікрофон»)

• Над чим сьогодні ми працювали?
• Що вдалося, а  що не вийшло?
• Де використовується опис зовнішності людини?
• Чого слід притримуватися при складанні словесного портрета людини? (Послідовності)
• Чи можна при описі зовнішності людини розкрити внутрішній світ, характер і настрій.

  - Кажуть, що краса проходить, а особиста чарівність залишається. Складовою частиною її є те, про що ми говорили сьогодні на уроці. Тож пам’ятайте про це! Дбайте не тільки про зовнішню красу, але і про свою душу. Нехай вона ніколи не зачерствіє і не збайдужіє.

Оцінювання

VII. Домашнє завдання

• Скласти опис зовнішності людини в художньому стилі