Твір "Вода – це основа життя"

Вода – це основа життя

Вода – джерело життя і одне з найцінніших багатств людини. Від води залежить не просто нормальне життя, а й саме існування людства. Адже невипадково з давніх часів люди селилися по берегах річок і озер, намагалися будувати свої житла якомога ближче до води. Ніщо живе не може існувати без води, будь то рідкісні краплі, що зрошують пустелю, або потужні зливи, дзюркотливі струмочки або мирні річкові потоки, легкий морський бриз або нищівні океанські хвилі.

Вода — це наша мати. Вона тамує спрагу, дає прохолоду, дарує життя. Як відомо, у виникненні життя на Землі, формуванні клімату на нашій планеті провідна роль належить воді.

Вода — це сила землі. Це саме життя. Квіти в’януть без її чудодійної сили, звірі помирають від спраги, гинуть урожаї. Вважають, що вода також має магічні властивості: якщо скупатися у річці, то потік забере злу долю; водою проводять хрещення, дівчата ворожать, дивлячись у діжку з водою. Людина не може прожити без води, бо вода — це основна частка усіх живих організмів.Кожен день люди споживають воду, багато води.

Вода – саме життя, кожен день людина потребує того, щоб пити.

Вода – друга по важливості речовина на Землі, після кисню. Без води, людина може прожити всього три дні.

Точно так без води неможливо уявити життя кожного з нас, адже, насамперед, це одна з головних складових людського організму. І добре знайоме кожному з нас почуття спраги є нічим іншим, як нагадуванням нашого організму про своєчасне поповнення водного балансу.

Вода підживлює кожну клітинку нашого тіла. Вона дарує оновлення і молодість, небувалу енергію і красу. Як і весь навколишній світ, людина завжди радіє спілкуванню зі стихією води, щиро насолоджуючись розкотистими травневими грозами, повільною течією лісових струмочків, силою і шумом морського прибою, крапельками роси на ранковому лузі або теплим літнім дощем. І цей природній потяг до досконалості і пишності води завжди залишається і передається від покоління до покоління, ковток за ковтком живлячи людство цілющою силою.

Воду п’ють і ліси, і поля. Без неї не можуть жити ні люди, ні птахи, ні звірі. Але вода не тільки нас «напуває», а й «годує» – на просторах морів і океанів вдень і вночі трудяться тисячі риболовецьких судів. Вода допомагає людині виробляти електроенергію, працюючи на гідроелектростанціях, вода миє людей, машини, дороги й міста. По воді перевозяться мільйони тонн вантажів і мільйони пасажирів. Без води неможливо зробити ні ліки, ні цукерки, ні гуму, ні тканину, та й взагалі, практично нічого.

Зараз питна вода доступна нам у будь-яку хвилину, навіть із дому не треба виходити. Ми в будь-який час можемо зварити каву, попрати, помитися, прибратися… Можливо, через це ми й не усвідомлюємо її цінність. І тому не сприймаємо як особисту справу те, що зараз воду забруднюють заводи і фабрики, скидаючи хімікати у водойми та ґрунт. Ми не звикли економити воду – можемо відкрити кран й вилити значно води більше, ніж нам потрібно. А якби ми жили десь у Африці, де людям доводиться щодня проходити декілька кілометрів до колодязя, щоб напоїти свою родину, наше ставлення до споживання води змінилося би.

Тож я вважаю, що варто розуміти, що така просто і звична речовина як вода – насправді скарб, якому ми завдячуємо існуванням. Тому треба берегти її, хоча б з егоїстичних міркувань! Це, звичайно, жарт, але в кожному з них, як кажуть, є частина правди.

Щоб донести дорогоцінний ковток чистої води до людини, інші люди будують водопроводи, бурять свердловини на кам’янистому ґрунті. Мені здається, їх варто подякувати за це від душі.

Вода — це святиня для кожної людини. Ми повинні з повагою ставитися до того, що дарує нам життя і природа.