Творчі диктанти на основі матеріалів про Ратнівщину.

Творчі диктанти на основі матеріалів про Ратнівщину.

 

Абетковий

Проводиться у процесі закріплення та систематизації знань.

а) перший учень називає словникове слово (чи слово на певну орфограму), що починається на А, другий на Б, третій на В...

б) Перший ряд придумує слова на А, другий на Б, третій на В...

( Можна в парі, „ланцюжком”, групами ).

Наприклад:

Назви сіл Ратнівщини

Адамівка, Броди, Видраниця, Гірники, Датинь, Жиричі, Заброди, Кортеліси, Лучичі, Мельники, Оріхове, Поступель, Річиця, Самари, Теребовичі, Хабарище, Шменьки, Щедрогір, Якушів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Антидиктант

Навчальний вид диктанту. Сутність його полягає у тому, щоб усвідомлено робити помилки на місці кожної орфограми.

Такий диктант навчає бачити у слові орфограми, тобто визначити звук у слабкій позиції.

Йду заквітчаним рідним краєм. Тихо шепочуть з вітром тополі. Он пишається  своєю  красою  калина. А  над  Вижівкою  витьохкують  невгамовні  солов’ї. Йду, а верба ласкаво простягає мені вслід зелені віти. І мамина вишня зустрічає мене в саду тихою усмішкою.

Це — моя Ратнівщина, моя маленька Батьківщина. Тут  я народилася, виросла. Тут уперше побачила сліпучу синь неба і золоті розливи полів. Тут вимовила найперші святі слова: ..., ..., ... .

Завдання:

1. Закінчити речення.
2. Дібрати і записати заголовок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

                                  

 

 

 

 

Взаємний диктант

«Рука руку миє»

Один учень повинен продиктувати іншому завчасно підготовлений вдома диктант. Обсяг тексту вчитель повинен чітко регламувати.  Інколи перевіряє, чи дібрані тексти не занадто складні.

Прапор  і  Герб  Ратнівщини

Герб являє собою щит   синього  кольору, на якому срібне зображення приаркової  брами, обабіч якої фрагменти зубчастих стін.

У просвіті  брами – постаті трьох  ратників в обладунках. Один з них з мечем, інші – з сохою і молотом.

Прапором району є полотнище, поділене на 2 рівні частини. Ліва частина -білого кольору, права – синього. У центрі  білого поля Прапора розміщене зображення герба району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    

                           

 

 

 

 

 

Макро - диктант

 Форма проведення – довільна. Суть його полягає в тому, що учні записують стільки слів (речень), скільки згадають.

Корисні копалини Ратнівського району

Земні надра Ратнівщини  добре  ховають  свої скарби. Але вченим вдалося виявити  корисну копалину – самородну мідь, яка залягає на глибині 400 метрів. Тому  для її видобутку  потрібно будувати  спеціальні шахти. А мідь вкрай  потрібна нашій державі для розвитку електротехнічної промисловості.
       Багато в нашому краї торфу, який використовується не лише як паливо, але й як органічне добриво, на підстилку худобі.

Дуже поширеними на Волині   корисними копалинами є вапняки, глина, пісок – цінні будівельні  матеріали.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Попереджувальний диктант

Учні під керівництвом вчителя розбирають на слух необхідні слова чи весь текст, пояснюючи, що і чому так пишеться.
Потім записують текст під диктовку вчителя.

Проводиться на початку вивчення граматичної теми.

Голубі  артерії  Ратнівщини

Ратнівщина – край рік і озер. Через  район  несуть свої  води  голубі артерії у Чорне море. З них найбільшою є річка Прип’ять – права притока Дніпра.

Її довжина  748 км, в тому числі на Україні – 261 км.
Неподалік від Ратного тече  права притока  Прип’яті – Вижівка.  Вона впадає в Прип'ять біля села Якушів.
       Поблизу сіл Датинь та Велимче  через Ратнівщину довжиною 12 км  протікає ще одна притока Прип'яті – Турія.
      Окрім того, у краї є багато малих річок, які є улюбленим місцем відпочинку  населення.
                      

 

 

 

 

 

 

 

 

                             

 

 

 

 

 

Синонімічний диктант

«Заміни синоніми»

Використовується на будь–якому етапі. Сприяє  збагаченню словника, вдосконалює мовлення.

Учні по ходу замінюють ключове слово у реченні синонімами, творчо обробляючи текст.

Тварини водойм

Водойми та прилеглі до них луки і заболочені території є місцями  проживання багатьох тварин. Для одних із них  вода є постійним середовищем життя, а інші, що живуть на суходолі, знаходять у ній свій корм.

Густа прибережна рослинність надійно захищає їх від ворогів.
Постійними мешканцями водойм є риби, яких на Ратнівщині налічується понад 30 видів.

Найчастіше у наших річках та озерах ловиться карась, плітка, краснопірка, лин, короп, лящ. З хижих риб водяться окунь, щука, судак,  а в ямах на дні озер та річок – сом. Крім риб, постійними мешканцями водойм є різні безхребетні тварини.

Із земноводних в наших водоймах є багато озерних та ставкових жаб, зустрічаються звичайний та гребінчастий тритони.
До життя у водоймах та їх берегах пристосувалися і деякі плазуни: черепахи, ящірки, вужі та гадюки.
Водойми – річки, озера, ставки,
середовище життя – місце проживання,
суходіл -  суша, корм – їжа,

Мешканці – жителі, багато – велика кількість.

                                

 

 

 

Вільний диктант

Проміжний  вид  (між диктантом  і  переказом)

Учні вільно передають зміст окремих речень чи абзаців (частин) тексту.

Можна передавати близько до тексту зміст, а можна  основний зміст.

Робота має творчий характер.

                          Замок, який пішов на той світ

Дивовижні історії траплялися з різними замками, але з жодним з них не сталося таке, як з тим, що був у Ратному: він пішов на той світ…

Але де ж зникли руїни давньої фортеці? І чому замок поглинула земля?

Виникає багато різних питань.
Нині у Ратному є урочище «Замок». Це невисокий, ледве помітний пагорб, недалеко від церкви.

Старожили розповідали, що пагорб цей колись – колись насипали люди: носили землю шапками, запасками.

« Жила в замку якась королева», - кажуть вони та ще й підкреслюють, що були на цьому місці таємничі провалля – підземні ходи чи льохи.

Викопували тут черепки й загострені дубові кілки. Так передають перекази від наших прадідів.

А от в одному польському журналі  стверджується, що в Ратному, побудованого  на насипному кургані замку не витримала заболочена земля - цілком поглинула, він опустився начебто в провалля.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оригінальний диктант

Різновид творчого диктанту

Слова добирають, групують їх за певними ознаками, але так, щоб потім можна було скласти з них речення чи текст.

 

   Іменники               Прикметники                 Дієслова

   Полісся                  Соснові                          Уявити

   бори                      дубові                             вкривають                             

   краєвиди               березові                          шумлять

   ліси                       тихі                                 спускаються

   ріки                       лісові                              стоять

   кущі                      вікові                              ростуть

   дуби                      соснові                           оспівують

 

Краєвиди Полісся неможливо уявити  без соснових, дубових і березових лісів понад тихими ріками, оповитими вранці туманами, без лісів і чагарників, що вкривають піщані горби або спускаються в заболочені рівнини.
       Незважаючи на велике скорочення лісових площ, і понині шумлять соснові бори на землях Ратнівщини.  В лісових площах Полісся міцно стоять вікові дуби.

Мальовничий волинський ліс не раз давав натхнення славетній поетесі, дочці українського народу Лесі Українці, яка оспівувала його  в своїх творах.

 

 

 

 

Дитячий  диктант

«Учні – вчителю»

Дітям вдома треба підібрати 2 – 3 речення, щоб потім продиктувати вчителю, який має записати на дошці каліграфічно і грамотно, як зразок для дітей.

В цей час всі решта учні пишуть диктант в робочих зошитах.

Зразок записаного вчителем є опорою для учнівської самоперевірки.

Діти охоче беруться за пошук таких речень. Дібраний учнями матеріал

має бути пов’язаний з щойно опрацьованими правилами правопису.

Це сприяє орфографічній підготовці школяра. Адже, щоб продиктувати диктант у класі, дитина вдома має засвоїти текст.

Наприклад, під час вивчення теми: «Власні іменники» діти запропонували такі речення:

Понад селом Заброди протікає річка Вижівка. Це притока Прип'яті.  Вижівка з'єднується з Прип'яттю біля села Якушів.

 

Підготовлений диктант

За кілька уроків до диктанту  текст проробляється  з учнями під керівництвом учителя( пропонуються різні види завдань).

Для підготовленого диктанту  беруть великий  за обсягом  текст, а під час написання  можна записати лише частину, адже  він вже знайомий школярам.

 

Ліс – наше багатство

Ліси – величезне  багатство. Щороку в них заготовляють  велику кількість деревини, дров, живиці,  грибів, ягід, горіхів. Але значення лісу не вичерпується лише цим.

Ліс  здійснює великий вплив на клімат і водний режим місцевості.

Дерева захищають землю від палаючих променів сонця, сухих вітрів, затримують талі  снігові та дощові води.

Тому при надмірній вирубці лісу  міліють і пересихають ріки, зменшується врожай на прилеглих полях.

Ліс очищає повітря, вбираючи з нього вуглекислий газ і виділяючи необхідний для дихання кисень.

Листя і хвоя  не лише затримують пил, вловлюють  отруйні гази, але й насичують повітря особливими речовинами, які вбивають хвороботворні мікроби.

Нарешті, в лісі багато красивих, привабливих місць для відпочинку, екскурсій, туристичних походів, збору ягід і грибів.

Завдання: запишіть, яке значення лісів.

                                  

Диктант – опис

Записати, дібрати, вибрати, виписати  слова,що допомагають описати предмет, явище чи подію.

Наприклад:  описати сосну, ялину, дуба, березу.

Обширні простори на Поліссі займає сосна звичайна. Вона найменш вибаглива до ґрунтів і може рости на самих пісках. Крона її рідка, тому соснові ліси світлі.

На перезволожених ділянках Ратнівщини невеликими острівцями зростають ялинові ліси.

Ялина – тінелюбне дерево, яке віддає перевагу сирим глинистим ґрунтам. Густа крона ялини пропускає мало світла, тому ялинові ліси темні, похмурі.

Окрасою наших лісів є могутні і стрункі дуби. Вік цих велетнів може сягати кілька сотень років. Їх гарна і міцна деревина здавна цінується як будівельний матеріал. А плоди – жолуді є кормом для багатьох звірів.

Скрізь на Волині можна зустріти білокору красуню березу. Ліси її світлі, з пишним трав’яним килимом, тому що крона берези пропускає багато світла. Береза дає міцну деревину, а навесні в березових гаях заготовляють смачний березовий сік.

Взаємодиктант

Учні працюють у парах. Спочатку по черзі диктують одне одному текст, невеликий за обсягом, а потім перевіряють у два етапи:

1-й етап —кожний перевіряє зошит партнера;

2-й етап—разом перевіряють по черзі обидва тексти (з опорою на друкований текст).

 

Лелеки

Весну в наші краї приносять лелеки. Ще приморозки сковують ночами калюжі дзвінким льодком, а вдень сонячне проміння швидко розтоплює його. На болотах походжають довгоногі лелеки.

Прилітають ці красиві птахи кожної весни і в село Заброди.

Лелечі сім’ї мостять собі гнізда на стовпах, високих деревах, на дахах будинків та хлівів.

Де живе лелека—там щастя живе,—переконані люди в селі. 

       

Стислий диктант

Вчитель читає диктант повністю, а потім по одному  реченню. Учні спрощують речення, але  так, щоб текст можна було зрозуміти і зв’язок речень не губився, щоб текст залишався  зв’язним.

 

За козацької доби
      З кінця XІV століття споконвічно українські  землі  Ратнівщини перебували під  польською  короною. Важким  було  становище  ратнівчан, на плечі яких лягли  великі  податки.
      Часто селяни  Ратнівщини  цілими  сім'ями   втікали  від  панської  сваволі у лісові нетрі або на південь, де збиралася козацька вольниця.   Козацькі ватаги  були  й на самій Ратнівській землі.

Ще й нині пагорб біля села Видраниця йменується Козацькою горою. А одна із приток Вижівки біля Ратного  носить назву Козацький рів, або Козачівка.

Багато чоловіків  пішло в козацькі загони  Северина  Наливайка, коли він у 1595 році проходив через Ратне, громив шляхту.

Адже, поліщук був навчений гіркою ситуацією життя – вміти постояти за себе, за своє майно.  

 

Диктант – фантазія

(Робота творчого характеру)

Хтось каже  заголовок (визначає тему) та початок (перше речення). Далі учні додають по одному реченню, щоб вийшов зв’язний текст. Потім роблять  колективний аналіз твору. 

Ратнівська земля

Ратнівська земля є унікальною територією з напрочуд мальовничою природою. Тут сплелися воєдино чудові пейзажи розкішних лісів, зелених лук, синіх озер і річок.

Ратнівський район знаходиться в межах Поліської низовини. Місцевість рівнинна, але є багато боліт. Третину району вкривають ліси. Особливою окрасою краю є соснові бори, в яких дуже багато ягідників, зокрема чорниці, лохини, ожини.

 

 

 

Прискорений диктант

„Народ скаже як зав’яже”

Добираються прислів’я, приказки, влучні вислови, які учні можуть запам’ятати, подумати над їх значенням, пояснити їх і зможуть використати пізніше у своєму мовленні. Записати слід 2-3 речення. Учитель читає лише один раз, в дещо прискореному темпі. 

Перевірка може бути як колективна , так і групова чи взаємна .

 

Прислів’я і приказки , влучні вислови, поширені на Ратнівщині.

 

1. У нього сім п’ятниць в тиждень .

2. Язик до Києва доведе . 

3.У неї не випросиш і серед зими льоду .

4. Одна ластівка весни не робить.

5. Після дощику в четвер.

6. Не святі горщики ліплять .

7.Один розум добре, а два краще.

8.Кашу маслом не зіпсуєш. 

 9.Що посієш, те й пожнеш.

10.Сім раз відмір, а один раз відріж. 

11.У кого дочок сім, то щастя всім.

 

Послідовний диктант

„ Що буде далі — відгадай ”

Текст можна пропонувати протягом 3-5 послідовних уроків. Диктант проводиться на початку уроку, обмежується часом, має невеликий обсяг слів, сприяє розвитку логічного мислення, зв’язного мовлення. Учитель попереджує, що диктуватиме дещо швидше, ніж звичайний диктант, і пропонує здогадатися, на які правила дається текст. Після запису частини тексту, школярі повідомляють, які орфограми зустрілися, пояснюють їх правопис, перевіряють написання. Оскільки записано тільки частину зв’язного тексту, дітям цікаво знати продовження. Вони будують свої здогадки, продовжують текст. Після вислуховування всіх варіантів, вчитель повідомляє, що продовження діти дізнаються і запишуть на наступному уроці. Учні можуть працювати в парі, в групах.      

Орієнтовний текст ( це випадок стався на хуторі біля с.Адамівка Ратнівського району)

Одного разу дідусь знайшов на болоті поранену дику качку. Він приніс її до хати і віддав бабі. Бабуся поклала пташку в кошик з курчатами. Вранці...

Вранці пішла старенька подивитися на своїх пташенят. У куточку сиділа дика качка, а під її крилами примостилася п’ятеро курчат. Двоє сиділо в її на спині. За кілька днів...

За кілька днів крило у качечки загоїлось. Бабуся випустила курчат на невеличке подвір’я. І тоді...

І тоді, несподівано так, зраділа качка. Злетіла до курчат, розставила крила і голосно крякнула. Так і залишилася жити дика качка у бабусі і дідуся.

 

 

Груповий диктант

„Гуртом — добре”

Перед написанням диктанту клас ділиться на кілька груп. Кожна група обирає учня-консультанта. Диктант, як звичайно,  обмежений обсягом і часом, читається швидко. Кожна група перед записом слів чи речень радиться з приводу всіх сумнівних випадків, пригадує відповідне правило правопису.

Зразок диктанту на правило правопису однорідних членів речення:

 

 

Тваринний світ Ратнівщини

Багатим є тваринний світ нашого краю. У лісах водяться дикі кабани, зайці, лосі, вовки, лисиці. На берегах річок і озер  зустрічаються видри, ласки, куниці, тхори.

Багата Ратнівщина різними птахами: лелека, синиця, горобець, сіра ворона, ластівка.

Окрасою озер стали лебеді-шипуни, сірі журавлі. В лісах є шуліки, яструби. На полях гніздяться сірі куріпки, перепілки. Рідше зустрічаються тетерук, рябчик, глухар, лелека чорний.

 

 

Вибірковий диктант
      Учні записують не весь текст, а й слова, словосполучення чи речення за завданням вчителя.
      Завдання: виписати загальні та власні назви.

Наполеонівський  тракт

В історію Ратнівщини особливою сторінкою увійшов 1811 рік.

Весною і на початку літа безупинно йшли дощі. Поля були затоплені, знищені зернові.

Селяни через неврожай зазнали важких випробувань – у селах лютував голод. Саме в цей час Наполеон виступив в похід на міста. На Ратнівщині  розташувався загін наполеонівської армії, яка також страждала від голоду. Французи використовували місцеве населення для будівництва дороги від Бреста на Ковель через Ратне.

Ще й нині давній насип проходить через ліси поблизу села Тур. Старожили називають його наполеонівським трактом.

 

Невпевнений диктант

„Через ситечко”

Це один із видів вибіркових, але з дещо іншим завданням . Учитель диктує, а діти виписують у зошити тільки те, чого вони не знають, як написати. Відоме пропускають.

Наприклад, пропонується текст:

 

Зміни у природі

Природа Волині змінена людьми, які здавна жили тут і господарювали. Поступово розорювались родючі чорноземи, внаслідок чого зникли степові ділянки з властивими для них рослинами і тваринами. У волинському лісостепу невеликі масиви лісів тепер чергуються з обширними  сільськогосподарськими угіддями на місці степу.

Вирубування лісів, полювання на різноманітну мисливську дичину призвело до різкого скорочення лісових тварин. Так були винищені бурі ведмеді, рисі, зубри, бобри. Про диких биків турів, великі стада яких колись вільно паслись у волинських лісах, тепер нагадують лише назви рік, озер, несених пунктів.

Діти виписують ( підкреслені в тексті ) слова. Завдання вчителя і учнів—з’ясувати, як вони пишуться. На допомогу приходять орфографічний словник, підручник, слово вчителя, тощо.