Творчі проекти на уроках в початковій школі.3клас

Про матеріал

На допомогу творчому учителю.

Перегляд файлу

КЗ «Нікольська ЗОШ  

IIII ступенів №1

імені Якименка А.Д. 

Нікольської районної ради  

Донецької області»                                                                       

опорна школа 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Укладач. Чадукова О.В.,

 учитель початкових класів

 вищої категорії, старший учитель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 смт Нікольське 2016

 

I ВСТУП

 

«Життя – театр, а всі ми в нім актори» - писав Шекспір. А великий педагог К.Д.Ушинський сказав: «Педагогіка не тільки наука, а й мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв». Тому використання елементів театралізації на уроках вважаю необхідним засобам для особистісно-орієнтованого навчання.

Я впевнена, що тільки невимушена обстановка в класі, коли між учителем і учнем встановлюється особистісний психологічний контакт, коли працюється легко й охоче, то це і буде запорукою у навчанні і вихованні. Адже кожен учень має природне право бути неповторним, оригінальним, неординарним. Тому моє завдання – зберегти, примножити, оволодіти більшими й глибшими знаннями засобами театральної педагогіки.

Звичайно, всім зрозуміло, коли цікаво, то тебе слухають, вчать. А якщо це діти маленькі, то вони будуть слухати і вчити навчальний матеріал, коли все оживе, а класна кімната перетвориться на сцену де вчитель і учень – актори. І щоб викликати інтерес, побачити вогник у дитячих очах, захоплення – на що тільки не йду. На уроці перетворююсь у казкових героїв, і в літературних персонажів, і, навіть, у речі і різні явища. Сухий математичний чи мовний матеріал стає цікавим і захоплюючим. Звичайно беруть в цьому і діти.

Використання елементів театральної педагогіки сприяє створенню на уроці ситуації успіху. Дидактична гра, подача нового матеріалу театралізовано урізноманітнить урок, зробить його цікавим, запам’ятовуючим.

Театралізацію можна використовувати як елемент на уроці, або ж інколи готувати повністю театралізований урок. Це більше підходить для підсумкових уроків по темі. Такі уроки мають широкі можливості, вони залучають до роботи весь клас, дають змогу кожному учневі випробувати себе в різних ситуаціях і можуть охопити найрізноманітніші види робіт на уроці.

Зміст кожного матеріалу має бути легким, динамічним, веселим – що імпонує дитячому сприйняттю. Враховуючи, що такі ігри психологічно впливають на формування духовного стану дитини – дуже розумно ставитись до добору матеріалу. Не потрібно нехтувати сталими традиціями народу: порядності, гідності, інтелігентності.

Я вірю в це!

Любов, добро все переможуть!

Від них іде нове життя у світ,

Тому я ставлю ніжність на сторожі –

Вона розтопить зачерствілий лід.

Тому дитячі душі я готую

Для завтрашніх нових діянь.

Ми разом з ними вже тепер будуєм

Палац із добрих справ і знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблем гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності учнів, накопиченню досвіду їхньої творчої діяльності. У реалізації цього складного процесу, важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

Великий внесок у розвиток науки про творчі здібності вніс педагог І.Лернер, який довів, що практично всіх дітей можна навчити творчого мислення, особливо, якщо починати цю роботу в молодшому шкільному віці. Якщо до творчого мислення додати й висів рівень творчої уяви, розумові здібності, розвинуту пам’ять, то цей перелік і складатиме структуру загальних здібностей, які сприяють розвиткові спеціальних творчих здібностей. Отже, у всіх дітей із нормальним розумовим розвитком можна сформувати риси творчої особистості.

Творчість – це норма дитячого розвитку, притаманна дитині з різного віку, це сфера її свободи і розкутості як індивідуальності. Тому привабливість вільного творення кожна дитина має неодмінно відчути і пережити у своєму житті якомога раніше. Саме початкова ланка загальноосвітньої школи розв’язує завдання виховувати дітей засобами мистецтва, всебічно сприяє розвитку природних задатків та творчих здібностей школярів. Досягти цього можна за допомогою використання театралізованих постанов під час організації свят різної тематики.

 

 

 

 

 

 

 

III ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

                                                  ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ПРИКМЕТНИК.                                                                                                                                                                                                                      

                                                ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ

 

                                 Мета. Поглиблювати знання учнів про прикметник,    ознайомити з істотними ознаками прикметника

                                       ( питання, значення) і його роллю в реченні. Розвивати                                                                                                                                                                                                                                           уміння аналізувати, узагальнювати закономірності

 мовних явищ.  Виховувати любов до рідного краю.

 Тип уроку. Вивчення нової теми.

 

Хід уроку

 

  1. Хвилинка каліграфії.

и

в

р

і

с

к

о

а

о

б

т

л

ч

л

ф

у

і

г

 

 

 

 

 

  • Складіть слова з букв.

 

 

 

  • За допомогою яких з’єднань з’єднуються букви у словах?
  • Запишіть ці слова.
  • А які овочі ростуть у вас на городі?
  • А які фрукти ростуть у вас у саду?

 

  1. Актуалізація знань.

 

  • Сьогодні ми продовжимо вивчати тему. А яку? Відгадайте загадку.

Яка? Який? – на ці питання я відповідаю.

Колір, смак і розмір я вам називаю.

З іменником-братиком дружу завжди.

Хто я? Швиденько мене назви. (Прикметник)

З’являється табличка

 

 

 

  • На які питання відповідає прикметник?

 

 

  • Що означає прикметник?

 

 

 

  1.  

 

 

 

  • З якою частиною мови завжди вживається прикметник? (З іменником).
  • Наведіть приклади прикметників, які вказують на ознаку предмета за кольором? (Жовтий, зелений). За смаком? (Солодкий, гіркий). За розміром (Великий, низький).
  • Що ж таке прикметник?

 

III.    Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

  • А сьогодні, діти, ми будемо поглиблювати знання про лексичне значення прикметника і його роль у мові.

 

  1. Вивчення нової теми.
  1. Інсценізація пісні «Ходить гарбуз по городу».

- Знайдіть слова-прикметники з іменниками.

  1. Робота над піснею «Ходить гарбуз по городу».
  • Знайдіть в казці прикметники і слова, з якими вони зв’язані.

(Вибирають, записують в зошиті з питаннями).

Диня (яка?) жовта.

Гарбуз (який?) перістий.

Біб (який?) старий.

Родичі (які?) гарбузові.

  • А може краще «чиї?»?

 

З’являється табличка

 

  • Яку ознаку визначають слова «жовта», «перістий»? (Колір).
  • Яку ознаку визначає слово «старий»? (Вік)

 

З’являється табличка

 

  • Яку ознаку визначає слово «гарбузові»? (Відношення)

 

 

 

 

  • Діти, коли зібралась вся гарбузова родина, який настрій був у членів родини? (Веселий)
  • Запишіть словосполучення.

Родина (яка?) весела.

  • Яку ознаку визначає слово «веселий»? (Настрій)

 

 

 

Висновок.

  • Що виражають прикметники?
  • На які питання відповідають?
  • Ознаку за чим виражає прикметник
  1. Робота за таблицею.
  • Діти, прикметники можуть визначати ще інші ознаки.

 

 

 

 

 

 

  1. Осмислення знань.
  • Зараз ми потренуємось у точному визначенні ознак предмета і доборі прикметників для їх вираження.

а) Індивідуальна робота.

1- й учень – огірок.

2- й учень – кавун.

3- й учень – слива.

4- й учень – руки.

- Описати предмет.

б) Розгадати ребус (колективно)

 

 

                                                     (Помідори)

 

  • Доберіть прикметники.

(Помідори – червоні, круглі, великі, солодкі, свіжі).

в) Перевірка індивідуальної роботи.

Висновок.

  • Якими словами ми описували? (Прикметниками)
  • На які питання відповідають ці слова? (Який? Яка? Яке? Які?)

V.  Закріплення вивченого.

  1. Зіставлення тексту.
  • Я прочитаю вам два тексти. А ви скажіть, який вам більше сподобався?
  1. У вересні наш клас їздив на екскурсію. Недалеко від станції ми побачили сад. Яблука приваблювали погляд; груші наповнювали повітря ароматом; сливи рясніли на вітах.

За садом простягалися лани, на яких пишалися помідори, кавуни, гарбузи. У полі було багато людей. Вони збирали урожай.

  1.  У вересні наш клас їздив на екскурсію. Недалеко від станції ми побачили сад. Це був справжній диво-сад! Рум’яні, червоні, жовті яблука приваблювали погляд; духмяні груші наповнювали повітря солодким ароматом; соковиті сливи рясніли на гнучких вітах.

За садом простяглися широкі лани, на яких пишалися червонобокі помідори, смугасті кавуни, пузаті гарбузи. У полі було багато людей. Вони збирали щедрий урожай.

  • Який вам більше сподобався? Чому?
  •      Для чого ж нам потрібні прикметники? (Для опису предмета, збагачення словникового запасу)
  1. Текс для поширення.
  • Діти, прочитайте вірш.

Це частина мови,

Без неї нам не обійтись.

Ти вслухайсь в слово пречудове,

Йому, як другові, всміхнись.

Земля

ласкава, люба, рідна;

а сонце

щире, золоте;

а небо

лагідне, погідне;

життя

прекрасне, золоте.

А очі в мами

добрі, ніжні,

а голос

чистий і дзвінкий,

а руки

теплі і надійні,

а погляд

сонячний, ясний.

Квітки у полі

білі, сині, червоні, жовті, голубі.

Хмарки у небі

бистрокрилі, весняні, літні,  зимові.

 

  • Красивий вірш? 
  •    А що треба зробити, щоб цей вірш був ще красивіший?(Відкриваю прикметники)
  •    Давайте знайдемо відповідно до змісту прикметники.
  •    Прочитайте вірш з прикметниками.
  •    Як змінюється текст, коли ми вживаємо прикметники?

VI. Підсумок уроку.

  • Що таке прикметник?
  • На які питання відповідає?
  • Ознаку з чим виражає прикметник?
  • Знайдіть в кожному стовпчику прикметник?\

вода

водний

водянистий

водичка

літо

літечко

літній

по-літньому

вечоріє

вечір

вечірній

земляний

підземний

приземляється

земля

 

  1.                  Домашнє завдання.
  • Я прочитаю загадки, а відгадки ви повинні намалювати вдома.

Для  дівчат.

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким,

На городі мене рвуть

І до столу подають (Редиска)

Стою стрункий, високий,

В зелених шатах я.

І золотом убрана голівонька моя. (Сонях)

 

Для хлопців.

На городі молода

Пишні коси розпліта.

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

Сам маленький, шуба дерев’яна.(Горіх)

 

 

 

 

                                         ПОВТОРЕННЯ                                    

                                           ВИВЧЕНОГО

                         ПРО ПРИКМЕТНИК

                      УРОК – ВІНОЧОК.

                                         3 КЛАС

 

 

 

 

 Мета. Узагальнити знання учнів про прикметник, розвивати фонетичний слух, орфографічну грамотність, увагу до виражальних засобів у мові, виховувати любов та повагу до символів української землі, самостійність учнів під час виконання завдань.

Обладнання. Загадки, деформовані речення, віночок, квіти до віночка, вправа 312.

Хід уроку

  1. Організація класу до уроку.
  2. Повідомлення теми і мети уроку.
  1. Сьогодні на уроці ми узагальнимо і підсумуємо все, що вивчили про прикметник. Та урок наш буде не зовсім звичайним. У нас були уроки-подорожі, уроки – диспути, а сьогодні у нас урок – віночок.

Український віночок - не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже, душу зцілює. Цей звичай плести віночки прийшов до на із давнини. Наші прабабусі знали різні секрети: як плести і коли, як зберігати квіти у вінках.

Дівчаткам, яким минуло 6 років, плели віночки із 7 квіток. І ми будемо вплітати у вінок по одній квіточці, але квітку можемо вплести у вінок, коли виконаємо певне завдання. Наша мета - правильно виконати всі завдання, а, отже, сплести віночок.

  1. Повторення і узагальнення матеріалу.
  • Приступаємо до роботи.

Число, класна робота, тема уроку.

Для того, щоб вплести першу квітку – яблуневий цвіт, ми повинні провести орфографічну розминку.

Хвилинка каліграфії.

  •      Слова з дошки записуємо в зошит, вставляємо пропущені букви, пояснюємо правопис (по одному учню до дошки).

В…сняний, біжить, в…сна, з…лений, сім…я, б…р…зовий, українс…ка, б…реза, с…кунда, солов…їна, абрикос, світить, козац…кий, оч…рет.

  •      А тепер подивіться на ці слова і скажіть, на які б групи ви їх поділили? (Групуємо слова).
  1. Вплітаємо яблуневий цвіт (розповідь учня).

Квіти яблуневі – символ материнської любові. То був цілий ритуал, коли батько торкався віночком голівки і промовляв: «Мати, яблуня моя. Дай моїй донечці здоров’я і долі щасливої».

Робота зі словником.

Символ

(Діти шукають слово у тлумачному словнику, читають пояснення).

  • У грецькій мові слово «символ» означає знак, прикмета, ознака.
  1. Для того, щоб успішно впоратись з наступним завданням, давайте пригадаємо:
  1. Яку частину мови ми називаємо прикметником?
  2. Яку роль в мовленні відіграє?
  3. З якою частиною мови прикметник пов’язаний в реченні?
  4. Як визначити рід, число, відмінок прикметника?
  5. Що ми повинні знати про вимову і правопис прикметників з суфіксами –цьк-, -ськ-, -зьк-?
  6. Які закінчення мають прикметники у називному відмінку?
  7. Ч.р. - -ий; ж.р. - -а, я; с.р. - -е.
  1. Вибірковий диктант.

Запишіть прикметники чоловічого роду.

Березневий, українська, абрикосовий, молода, розмальований, сонячне, вічний, паперова, іскристий, дерев’яна, новий, синє, осінній, шкільна, казковий.

(Підкреслити першу літеру в кожному прикметнику, що записали. Прочитати слово, яке вийшло – «барвінок»).

  • Вплетемо наступну квітку – барвінок. (Розповідь учня).

Барвінок – до людської оселі, городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні віночки,букетики. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя.

  1. Приступаємо до наступного завдання.

Працюємо з ігровим словником, стор.37.

  •      Виписати на вибір три іменники і утворити від них прикметники з суфіксами –ськ-, -зьк-, -цьк-, записати,суфікси виділити.

(Обмінятись зошитами, перевірити).

  • Із завданням впорались.
  • Вплітаємо у вінок наступну квітку – любисток. (Розповідь учня).

Люди люблять його не тільки за пахощі, а й за лікувальні властивості. Ним миють волосся, освіжають хатнє приміщення, купають маленьких дітей. Тому у віночку це символ людської відданості, уміння бути корисним.

  1. Текст на дошці.

З … вуст молодої дівчини зринає задушевна пісня.

… чай допомагає від застуди.

У багатьох селах України зустрічаються ще … гаї.

  •      Від іменника «калина» утворіть прикметники і введіть у печення. Речення запишіть у зошит, утворені прикметники підкресліть. В якому реченні утворений прикметник вжито в переносному значенні? Доведіть своє твердження.
  1. Вплітаємо калину. (Розповідь учня)

В центрі віночка було суцвіття калини – символ краси і дівочої вроди, символ України.

Гра «Хто швидше?» (фізкультхвилинка).

На дошці записано 5 іменників. Утворити від них прикметники чоловічого, жіночого та середнього роду. (Учні виходять по одному до дошки, записують).

Холод, сніг,весна, сонце, діти.

  1. Для виконання наступного завдання поділитися на групи. Кожна група отримує картку із записом деформованого речення.
  • Скласти і записати речення, підкреслити прикметники, визначити рід, число, відмінок. Захист відповідей.
  1. Сонце, в густий, ліс, зазирнуло, яскраве.

(Яскраве сонце зазирнуло в густий ліс).

  1. До, починається, дитинства, любов, раннього, мови, рідної, з.

     (З раннього дитинства починається любов до рідної мови).

  1. Берізки, до, проміння, білокорої, сонячне, всміхнулося.

(Сонячне проміння всміхнулося до білокорої берізки)

Один учень з групи зачитує речення, розбирає прикметник

  • Вплітаємо у вінок волошку(Розповідь учня)

Це символ людського прозріння, краса і велич неба. Волошка – лікарська рослина. Відвари з неї п’ють при сильному кашлі.

  1. Працюємо в парах.

(На кожну парту роздаються загадки).

  •      За ознаками відгадки, про яку квітку йдеться, в тексті загадки підкреслити прикметники, визначити число (усно).

(По одному учню дають відповіді)

  • Вплітаємо квітку маку. (Розповідь учня)

Мак у віночку – то символ боротьби українського народу за волю. Кожна людина втрачала когось рідного у цій борні, і процвітала пролита кров маковою квіткою в українському вінку.

  1. Робота з підручником, стор.139, вправа 312.
  • Прочитати текст напівголосно разом.
  • Яка головна думка тексту?
  • З другого абзацу виписати всі прикметники з іменниками.

Чудові квіти, барвистих букетів, загадкові чорнобривці, трепетні гілочки, червоної калини, української землі, українські душі, українські серця.

  • Вплітаємо квітку безсмертника.

Дарує здоров’я роду людському. Чи виразки, чи ранки – дуже гоїть, тому співають цьому квітові життя.

У гаю, на лузі, в полі –

Скільки там квіток!

Ми нарвали їх доволі,

Потім посідали в класі,

Щоб сплести вінок.

Плакат на дошці: «Квіти – душа народу».

  1. Підсумок уроку.
  • Про яку частину мови ми говорили на уроці?
  • Вам сподобався урок? Дізналися про квіти-символи багато цікавого.
  1. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи: повторити теоретичний матеріал про прикметник, стор.102 – 104.

  1. Скласти загадку про квітку, яка вам подобається, виконати малюнок (у заголовку використати прикметники).
  2. «Читанка», сор.113, виписати з тексту «Пурпурова квітка» прикметники.

 

Додаток

Загадки

  1. Стоять у полі сестрички:

Жовте очко, білі вічка.

                                      (Ромашка)

  1. На городі тичка, а на тичці –

Півень у червонім ковпаку.

                                           (Мак)

  1. Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

                                      (Пролісок)

  1. Чудова квіточка така

Чорними брівками морга.

                                     (Чорнобривці)

  1. Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив,

Його не займає.

                                          (Барвінок)

  1. Біленька корзинка, а дно золотисте.

В корзинці – росинка та сонечко чисте.

                                             (Ромашка)

 

  1. Яскраво-жовта велика квітка

Повертає свою голівоньку до сонечка.

                                                (Сонях)

 

                                                   ПАН ЧИСЛІВНИК – МАНДРІВНИК,                                                                                                                         

                                                         РАХУВАТИ ВПРАВО ЗВИК                                                              

 

                                             Мета. Актуалізувати знання учнів про числівник,                                                              засвоєні на уроках української мови. Формувати в учнів поняття про цю частину мови на основі істотних ознак (питання, значення, роль у реченні). Вчити розпізнавати числівники, які відповідають на питання скільки? котрий? який? забезпечити засвоєння термінів.

Формувати вміння вживати числівники в усному і писемному мовленні. Виховувати бажання краще знати рідну мову.

Обладнання. Опорні схеми, таблиця-поміч, перфокарти, ширма-декорація, костюми героїв.

1 ДІЯ

(На ширмі декорація «Країни Частин Мови». Вбігає Іменник).

Іменник. Пане Президенте! Пане Президенте! Безлад! Ніякого порядку!

(Виходить Президент Частин Мови).

Президент. Що трапилось, Іменнику?

Іменник. В місті Іменників справжнісінький розгардіяш! Я вже не в силі управляти своїми словами!

Президент. Чому?

Іменник. Іменників розвелось так багато, що я  не можу дати їм раду. Не знаю їм ліку, то нема й порядку. Ось погляньте: вода, електроенергія, хліб, стіл, парти, зошити, підручники…

(Вбігає Дієслово).

Дієслово. Допоможіть! Рятуйте! Виручайте!

Президент. Що ; що ще сталося?

Дієслово. Витікає, марнується, викидаються, ламаються, рвуться, псуються…

Президент. Нічого не розумію!

Дієслово. Марно пропадає!

(Президент злякано береться за голову)

Президент. Поясніть детальніше!

(Вбігає Займенник).

Займенник. Вони хочуть сказати, що Країна частин Мови – на межі знищення.

Дієслово. Справді, справді! Все зникає.

Іменник. Скрізь страшенний безлад!

(Вбігає Прикметник)

Прикметник. Величезна катастрофа! В бухті Прикметників тоне морський лайнер, що перевозить пасажирів! Потрібна допомога!

Президент. Там що, шторм?

Прикметник. Немає ніякого шторму! Просто на корабель навантажили безліч товарів, та ще ж й пасажири…

Іменник. Звичайне собі перевантаження!

Прикметник. Але ж вони можуть загинути! Як їх врятувати? І скільки часу на це потрібно?

Дієслово. А що таке час? Що з ним роблять?

Президент. Зрозумів! Біда трапилася тому, що серед нас немає того, хто міг би все це порахувати, встановити кількість і порядок предметів. Адже

Ми відтоді предмети лічим,

Як муж з камінням і паліччям

За звіром видався вдогін,

А жінка берегла вогонь.

Іменник. Ви маєте на увазі того, хто вміє проводити підрахунки?!

Прикметник. І справді, він би нам допоміг, але…

Дієслово. Але ж він мандрівник, кажуть, зараз подорожує десь дорогами величезної країни Математики.

Іменник. А, можливо, вже завернув до Економіки, чи Інформатики… У нього стільки роботи!

Займенник. Я – наймолодший серед вас, тому ніяк  не можу зрозуміти, про кого мова?

Президент. Це – Числівник-мандрівник.

Рахувати все він звик:

Скільки двійок у студента,

Скільки справ у президента.

Все потрібно рахувати

І усьому вартість знати.

Прикметник. Але ж тонуть пасажири… Чекати не можна!

Президент. Чекати і справді не можна. Числівника потрібно й справді негайно відшукати і допоможуть нам в цьому…

Знайко (з-за парти). Звичайно ми, шановний Президенте, ваші найкращі помічники.

Прикметник. Тоді до роботи! Щоб швидше велись пошуки, ділимось на три групи.

Завдання. Виписати числівники, поставити до них питання.

Група 1.

Вмить розбіглась дітвора,

Йти шукать мені пора.

Більш не буду я чекать:

Один, два, три – іду шукать.

Один – за Петра,

Два – за Дмитра,

Три – за Тетянку,

Чотири – за Оксанку.

Я усіх уже знайшов,

Сам ховатися пішов.

Група 2.

Цілу ніч усім не спалось,

І не снідалось усім.

Одягались, роздягались

Раз по п’ять або по сім.

Сім хлоп’ят і сім дівчаток –

Років їм усім по сім

Ранком вийшли на Хрещатик,

Бо до школи треба всім.

Група 3.

Один – два. Ну й дива!

Один – два – три. Ти диви!

Три – чотири. Говорили.

Один, два, три, чотири, п’ять.

Зранку вчуся рахувать.

Все зраховано навкруг:

Дерева, ріка і крук,

Що на дереві сидить

І кричить мені: «Ур-ра!

Рраз – два – три – чотири –

Кр – ра!»

(Учні відповідають. Лунає музика. З’являється Числівник. Це хлопчик в плащі-накидці, що розмальовано цифрами. В руках Числівник тримає калькулятор, за плечима – рахівниця)

2 ДІЯ

Числівник.

Один, два, три, чотири, п’ять,

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє,

Як уроки діти вчать,

Ставлю їм «чотири», «п’ять».

А хто вчить їх трохи гірше,

Ставлю «трієчку», не більше.

За невивчені слова

Я поставлю тільки «два».

А лінивим і недбалим

«Одиночку» я поставлю.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать!

Точна я частина мови.

Вчіть мене лише на «п’ять»!

Іменник. О, Числівнику, ти знайшовся!

Дієслово. Без тебе тут все зникає!

Прикметник. Але найбільше ти потрібен мені – там гинуть пасажири!

Числівник. Я всім допоможу. Слова, які означають кількість предметів бо їх порядок при лічбі, називаються числівниками. Числівники відповідають на питання скільки? (один, десять, триста) і який? котрий? (перший, шостий, сотий). Там, де ми, числівники, там точний облік і повний порядок! Де твій корабель?

Прикметник. Він в бухті Прикметників… Тоне…

Числівник. Негайно зв’язуємося з ним по відеотелефону.

(На ширмі-декарації – малюнок корабля, що пливе в морі)

Числівник. Увага! Увага! Капітанові корабля негайно віддати наказ перерахувати вігу вантажу, що міститься в трюмах! Боцманові з’ясувати кількість пасажирів, що знаходяться на борту!

(Чути голос у відповідь: «На борту знаходиться тисяча пасажирів, в трюмах – дві тони вантажу»).

Числівник. Яка безпечність! Це судно може взяти на борт лише 700 пасажирів і півтори тони вантажу. Негайно висилаємо пошуково-рятувальний гелікоптер. Але для цього необхідно відправити телеграму-факс. Хто візьметься за цю справу?

Прикметник. Звичайно, учні! Вони нам завжди допомагають!

(Числівник прикріплює на дошці текст телеграми.

SOS! В квадраті 17 тоне корабель. Негайно відвантажити… кг вантажу. Пасажирів в кількості … чоловік прийняти на борт гелікоптера.

Учні повинні переписати текст в зошити, записавши числівники словами. В телеграму на дошці вставити картки з потрібними числівниками: 300 пасажирів, 500 кг вантажу.

Відповідаючи, діти ставлять до числівників питання).

Числівник. Пане капітане! Як справи?

Голос капітана. Дякуємо! Ситуація під контролем. Продовжуємо подорож.

Прикметник. Яка чудова частина мова! Справжній рятувальник!

Числівник. А допомогти мені в цьому мої друзі – числівники, які відповідають на питання скільки? і називаються кількісними.

Іменник. Скільки? О! це якраз те, що нам потрібно! Любий Числівнику, допоможи навести лад в місті Іменників! Адже ми с тобою завжди товаришуємо.

Числівник. Справді! Ми, числівники, означаємо кількість і порядок предметів при лічбі, отже, без вас, іменників, майже не використовуємося.

Іменник. Тож поєднаймося навіки. Ви, друзі, будьте свідками. А для цього допоможіть поєднати числівники з іменниками.

Завдання. Утворити словосполучення числівників з іменниками. Записати. З двома словосполученнями скласти речення.

П’ять, олівець; один, книга; одинадцять, футболіст; два, окунь; три, вікно; двадцять курча; чотири стіл.

(Учні виконують завдання, ставлять питання. Пояснюють).

3 ДІЯ

Дієслово. Числівнику! Але ж ми з тобою теж друзі! В реченні, де я виступаю присудком, ти можеш бути як підметом, так і другорядним членом реченням. Ми з тобою близенько стоїмо. Ось, нехай учні доведуть, що я правду кажу.

Завдання. Записати загадку. Відгадати її. Знайти в реченнях підмет, присудок і другорядні члени. Довести, що числівники можуть виступати в реченні як підметом так і другорядним членом речення.

Група 1.

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці.

Третій їм допомагав –

Перекладину поклав. (Буква П)

 

Група 2.

Горбатий мішок на чотирьох стоїть. (Верблюд)

Група 3

Чотири котяться, двоє біжать, а один сидить. (Віз, коні, візник)

(Відповіді учнів)

Дієслово. Бачиш, Числівнику! Учні нам довели, що ким би ти не виступав в реченні – головним, чи другорядним членом, поруч з тобою стоїть присудок. А присудок – це ж я, Дієслово!

Числівник. Не хвилюйся, Дієслово! Я ні на хвилину не забув про це і з радістю допоможу вам з Іменником навести лад у ваших містах.

Дієслово. Допоможи, допоможи… бо ж витікає, марнується, викидаються, ламають…

Числівник. Що ж там марнується?

Іменник. Електроенергія…

Дієслово. Марнується.

Іменник. Вода.

Дієслово. Витікає.

Іменник. Хліб і хлібопродукти…

Дієслово. Викидаються.

Іменник. Стіл і парти…

Дієслово. Ламаються.

Іменник. Зошити і підручники…

Дієслово. Брудняться, псуються.

Числівник. Ого! А винні хто?

(Всі однаково опускають очі, знизують плечима). 

Числівник. Я зрозумів, що винних немає! Так? Ну що ж! треба рахувати.

(Сідає, рахує. Йому допомагає Знайко, потім підходять ще двоє дітей).

Числівник. Ми підрахували: якщо в одній кімнаті вдень горить лише одна електролампа 100 вт протягом 10 годин, то витратимо марно 1кВТ/год електроенергії.

Дієслово. То це ж коли одна лампочка в одній кімнаті!

Іменник. А що коли їх, скажімо, чотири?

Дієслово. А коли в школі 20 класних кімнат?

Іменник. А якщо заняття проводяться у дві зміни?

Числівник. Ми порахували, що…

Знайко. Такої кількості електроенергії вистачило б на випічку 1000 кг хліба, 1,5 тисяч тортів.

1-й учень. На виготовлення 1600 зошитів.

2-й учень. Трьох легкових автомобілів.

Іменник (хапається за голову). Ой-ой-ой!

Числівник. Ми підрахували…

Знайко. За хвилину з одного нещільно закритого крана виливається 100 крапель води.

1-й учень. Виходить, що протягом години марно витікає 500 г води, за добу – 14,5 літри.

Іменник. А якщо в школі 20 кранів?

2-й учень. То за одну лише добу виллється 290 літрів.

Дієслово.  Ой-ой-ой! Дайте склянку води!

Числівник. А ще ми порахували…

Знайко. Якщо після обіду кожний залишить на столі шматочок хліба, то ми втратимо 2 кг хліба за день.

Іменник. А протягом місяця?

1-й учень. 60 кг.

Дієслово. А за чверть?

2-й учень. 180 кг.

Іменник. А за рік?

Знайко. 720 кг хліба!

Дієслово.

Що робити, де знайти

Засіб для порядку?

Щоб могли ми зберегти

Землю для нащадків?

Знайко.      

Знає наша дітвора

Закон бережливих.

(учні піднімають плакати)

1-й учень.  

Воду марно не пролий,

Дорожити нею вмій.

2-й учень.

Збережете крихту хліба –

Нива скаже вам «Спасибі!

1-й учень.

Щоб збереглися навколо дерева,

Не псуй книжок даремно.

2-й учень.

Електроенергія – добро народне.

Марно витрачати – діло не благородне.

(Підчас ведення підрахунків учні, що сидять за партами,записують до зошитів числівники. Ставлять питання. Потім складають з них речення. Роблять висновки).

Числівник. Всі ці підрахунки допомогли нам зробити кількісні числівники.

Іменник. Вони ж навели лад і в місті Іменників. Тепер кожне слово знає свій номер і місце в Словнику, тому безладу більше не буде.

Дієслово. І вже ніде нічого не марнується, бо учні всьому знають вартість.

4 ДІЯ

Числівник. І все це завдяки кількісним числівникам. Ось вони.

(Вибігають діти-цифри від одного до десяти)

Один.

Я один, чи одиниця, -

І тонка, й пряма, як спиця.

Два.

А я – два,

В мене кругла голова,

Довгий хвіст, зігнута шийка,

Отака, як бачиш, двійка.

Три.

А мене, веселу трійку,

Складену із двох гачків.

Чотири.

Я – чотири! Жартівливо

Вигинаю лікоть вліво.

П’ять.

А я – п’ять.

Руку вправо простягнула,

Ніжку бубликом зігнула.

Шість.

Перед вами – шість.

Немов замок:

Знизу  - круг,

Вгорі – гачок.

Сім.

А я – сім, як кочерга,

У мене одна нога.

Вісім.

Вісім має два кільця

Без початку, без кінця.

Дев’ять.

А я – дев’ять, чи дев’ятка,

Сторчака як повернусь,

Зразу в шістку обернусь.

Нуль.

Я – нуль. Як стою я сам-самісінький,

То не значу нічогісінько.

Десять.

Біля одиниці його постав –

То із двох значків у нас

Стане десять в то же час.

Знайко. Так-так! Вони справді чарівні. Користуючись ними, можна лічити навіть мільйоні предметів.

(Учні записують до зошитів всі числівники, що зустрічалися, в стовпчик. Замість заголовка ставлять питання скільки?).

Президент. Ну, рахувати ви вже ніби навчились. А по порядку розрахуватись можете?

Знайко. Немає нічого простішого. Постав питання який? котрий? і розраховувався!

Числівник. А це вже ви заговорили про числівники порядкові. Це вони відповідають на питання який? котрий? іІ вказують на порядок предметів при лічбі.

Іменник. А де вони? Ми їх покличемо? В місті Іменників такий порядок теж не завадив би.

Числівник. Навіщо їх кликати, відривати від роботи? Ми їх зараз утворемо самі. А ну, учні, до роботи!

Завдання. Від поданих кількісних числівників, що записані в першому стовпчику і відповідають на питання скільки?, утворити числівники порядкові, що відповідають на питання який?, котрий?

Зразок.

Скільки?                                        Котрий?

Один                                              перший

(Учні відповідають, пояснюють)

Іменник. А можна мені свої кількісні числівники дати, щоб із них утворились порядкові?

Група 1

Чотирнадцять -                      Тридцять один -               Сорок –

Група 2

П’ятдесят -                              Сто -                                  Одинадцять –

Група 3 

Сімдесят -                                П'ятнадцять -                    Сорок п’ять –

(Відповіді дітей)  

Дієслово. Все ви знаєте, але мою загадку навряд чи відгадаєте. 

Іде років двісті,

Стоїть на місці,

Лічить людський вік,

А не чоловік. (Годинник).

(Відповіді дітей. Лунає музика. З’являється Годинничок. В руках він тримає годинника зі стрілками, які можна переводити, встановлюючи потрібний час.).

Годинничок.

Кожна година –

Неначе людина.

Вона циферблатом крокує невпинно.

Тому ти годині іти помагай,

Тому ти ніколи її не вбивай!

А коли щодня і щогодини

Не втрачаєш ти ані хвилини –

Стане другом диво-циферблат,

І в ділах у тебе буде лад.

                                          (Г.Малик)

Так, я справді веселий Годинничок. Ви всі мене знаєте, але чи вмієте правильно висловлюватись, визначивши мій час? Давайте перевіримо. А допоможуть нам в цьому порядкові та кількісні числівники.

(Годинничок роздає перфокарти-годинники, на яких зображений час).

Завдання. Дати письмову відповідь на питання: Котра година?

На дошці прикріплюється таблиця-поміч.

  1. Тринадцята година двадцять хвилин, або двадцять хвилин на чотирнадцяту.
  2. Дев’ята година ранку.
  3. Пів на третю, або половина третьої.
  4. П’ята година сорок п’ять хвилин, або за чверть шоста.

По закінченні учнями роботи Годинничок збирає перфокарти. Пізніше за це завдання будуть виставлені оцінки.

5 ДІЯ.

Президент. Які молодці! Ви заслужили запрошення на веселу перерву.

Завдання. Записати числівники. Поставити до них питання. Пояснити, кількісні вони чи порядкові.

(Розігруються смішні історії)

Група 1.

  • Скільки буде два і два? – питає вчитель.
  • Три, пане вчителю.
  • Як-то три?
  • Ну, три з половиною.
  • Як я бачу, то ти цілком дурень.
  • Ну, чотири.
  • То чому ти відразу не сказав?
  • А хіба можна відразу дати чотири, не поторгувавшись?

Група 2.

  • Хто там, синку в двері стука?
  • Та якийсь дідок!

Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок .

Він говорить, що приїхав із села до нас,

Що колись ходив з тобою у четвертий клас.

  • Іди скажи: нема тата. То якесь брехло.
  • У четвертім нашім класі лисих не було.

Група 3.

Наш Панас свині пас,

Не вмів полічити…

Перша свиня…

І ще одна…

Скільки свиней, діти? (Три)

(Відповіді учнів)

Числівник. Ну й насмішили! А я вас за це на своїй машині часу покатаю!

Знайко. На тій, що ви подорожуєте?

Числівник. Авжеж на ній. Хочете?

Знайко. Таке питаєте! Звісно хочемо!

Числівник. Але спершу запам’ятайте правила польоту: ми повинні зробити не більше 50 обертів; не політ витратити не менше 60 секунд; машина вміщує не більше 70 пасажирів. Запишіть ці числа на дошці словами.

(З кожної групи виходить по одному учню. Виконують завдання, щоб вийшла рукописна таблиця:

50 – п’ятдесят; 60 – шістдесят;   70 – сімдесят)

Числівник. А тепер вмощуйтесь зручніше. І… Ой, забув сказати, що заправляється моя машина скоромовками. Чим швидше промовляється скоромовка, тим швидше летить і машина. Ну що, готові?

Знайко. Готові!

(На дошці кріпляться слова)

Завдання. Прочитати скоромовку. Вимовити її якомога швидше. Знайти числівники, поставити до них питання, визначити порядкові вони, чи кількісні. Довести.

Група 1.

Хитру сороку спіймали морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

Група 2.

Сім дочок-сіроочок

Вишивають сім сорочок.

Група 3.

На дворі трава, на траві дрова.

Раз дрова, два дрова, три дрова.

Не рубай дрова на траві двора.

Знайко. Ух ти! Оце швидкість! Аж дух перехватило! Нарешті приземлились.

6 ДІЯ

Числівник. Бачу, що ви дуже добре потоваришували з кількісними і порядковими числівниками, тож повинні запам’ятати, що кількісні відмінюються тільки за відмінками, а порядкові – за відмінками, родами і числами.

(На дошці опорна схема)

Відмінки                                   Число                                  Рід

 

Кількісні (скільки?)                                Порядкові

 

Один                                                 (який? котрий?)

 

                                                                 Перший, перша, перше, перші.

Прикметник. Числівнику, а чи правильно я зрозумів, що порядкові числівники дуже схожі на нас, прикметників? У нас навіть є схоже питання: який?

Числівник. Так-так! Дуже схожі. І змінюються вони за відмінками, родами і числами, як і прикметники. Поглянь, нам це зараз і учні доведуть.

Завдання. Прочитайте, знайдіть числівники. Доведіть порядкові вони чи кількісні. За аналогією з прикметниками, визначте рід, число і відмінок порядкових числівників.

Група 1.

Розлилися води на три броди.

Що в першому броді зозулька кує,

А в другому броді щука-риба грає,

А в третьому броді соловей щебече.

Група 2.

Одна гора висока, а друга низька.

Група 3.

На третє літо сокіл прилітає.

Перші приморозки – ще не зима.

(Учні відповідають, шукають правильну відповідь, спілкуючись в групах. Числівник при необхідності допомагає).

Числівник. Молодці! Зрозуміли! Тож на закріплення вам завдання дещо складніше.

Завдання. Спишіть прислів’я та приказки. Поясніть, як ви їх розумієте. Цифри замініть словами, ставлячи їх у відповідному відмінку. Назвіть кількісні та порядкові числівники. Поставте до них питання. Доведіть.

Група 1.

Краще з розумним (2) рази загубити,ніж зх. Дурнем (1) раз знайти.

(2) господині в хаті не дадуть ради кошеняті.

Група 2.

Багато я маю, аж (3) клуні хліба: в (1) вітер, в (2) мак, а (3) стоїть так.

Група 3.

Чоловік має (2) вуха, щоб багато слухав, а язик (1), щоб менше говорив.

За вченого (2) невчених дають, і то не беруть.

(Учні виконують. Але оскільки це завдання дещо виходить за рамки програмного матеріалу, до нього потрібно підходити диференційовано. Методика випереджаючого навчання виправдовує допомогу дитині у випадку, коли вона сама це завдання виконати не може. Отже, якщо, відповідаючи, учні роблять помилки, Числівник допомагає, виправляє, пояснює. Це породжує бажання учнів «докопатись» до істини, знайти правильну відповідь).

Числівник. Любі друзі! Я дуже радий, що зустрівся з вами. Але Годинничок вже показує, що час вирушати мені в путь-дорогу. Але ми, числівники, скрізь потрібні. Тож на прощання дозвольте дати вам пораду. В ній є мої друзі-числівники. Знайдете їх, то запам’ятаєте і пораду.

(Числівник прикріплює плакати і виходить)

Щоб чимало в житті добра вчинити,

Треба безліч книг перегорнути,

Розуму багато літ учитись.

(Діти пояснюють, що слова «чимало», «безліч», «багато» також відповідають на питання скільки? і хоча означають загальну, не визначену кількість предметів, все ж є числівниками).

Президент.

Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос, більш нічого…

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…

                                          (Т.Г.Шевченко)

Любіть свою рідну мову, діти,

Вивчайте і шануйте її.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – навіки –

Українську рідну мову

В дар дали тобі батьки.

Берегти її, плекати

Треба всюди й повсякчас,

Бо ж єдина – так, як мати, -

Мова кожного із нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕННИХ ЧАСТИН МОВИ

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК-МАНДРІВКА

4 КЛАС

Чи ти задумувавсь, звідкіль оті

У нашій мові злитки золоті,

Як намистинки, диво калинове –

Частини мови

                           (Д.Білоус)

Мета. Актуалізувати знання про граматичне значення вивчених частин мови, формувати вміння розрізняти їх у мовленні, правильно вживати, закріплювати, опрацьовані орфоепічні правила, розширювати та збагачувати словник. Розвивати кмітливість, увагу, інтерес до предмета, аналітичне та образне мислення.

Виховувати любов і повагу до рідної мови, бажання наполегливо оволодіти її багатствами; підвищувати загальну мовленнєву культуру учнів; сприяти вихованню екологічної культури.

Обладнання. Карта подорожі, ребуси, опорні схеми, таблиці, вислови про рідну мову.

Хід уроку

 

  1.          Організація класу.

Вчитель.

Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Учень.

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок у 4 клас.

II. Оголошення теми уроку.

1. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя:

Діти! Сьогодні у вашому класі незвичайний урок. Ми будемо проводити огляд знань з української мови. Узагальнимо граматичне значення вивчених частин мови.

Частини мови! Назви наче звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

Я запрошую вас, діти, вирушити у цікаве далеке плавання по казковому океану у «Країну граматики».

Для того, щоб плавання було успішним, потрібен досвідчений капітан.

Кого ви пропонуєте обрати?

(Діти пропонують вчителя).

Отже, на правах капітана я ознайомлю вас із мапою, за якою проходитиме наш курс.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наш корабель зупинятиметься у шести великих портах. Відгадавши запропоновані ребуси, ви дізнаєтесь про їх назву.

2. Відгадування ребусів. (Іменник, прийменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово).

- А ще в гості до вас сьогодні неодноразово приходитимуть перлини народної творчості: загадки, лічилки, крилаті вислови про мову. Крім того на шляху будуть острови, підводні рифи, льодові гори – айсберги. І кінцева мета плавання – «Бухта досягнень».

Для того, щоб не сісти на мілину, ми повинні добре працювати, каліграфічно писати. Адже шлях у країну знань полягає через Гори наполегливої праці, а знання лише тоді ціняться, коли здобуваються працею. Отже, щасливої дороги!

 

III. Застосування набутих знань. Узагальнення вивченого. 

  1. –Увага! Приготувались! Наш корабель піднімає вітрила. Курс на порт «Іменник». Але на шляху до нього є острів «Каліграфії».
  2.         каліграфічний центр острова пропонує вам отримати пропуск у порт «Іменник». Для цього ви повинні каліграфічно написати з’єднання букв.

 

ІМ  ЕН  НИК

Так все слово: іменник.

(Діти виконують вправу).

  • Отже, ми прибули в порт «Іменник».

(Учитель іде в порт за завданням).

Бере конверт з написом:

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі.

 

Завдання 1.

У конверті – предметні малюнки.

- Подумайте, як можна згрупувати ці предмети?

(Істоти, неістоти)

  •       Чим відрізняються ці дві групи предметів?

 (Істоти – питання хто?, неістоти – питання що?)

- Що ще можете сказати  про іменники? (Є власні і загальні)

- Чим відрізняються власні від загальних?

 

Завдання 1.

Прочитайте слова в таблиці.

УКРАЇНЕЦЬ, МОВА, СЛОВО.

  •       До якої частини мови належать ці слова?
  •       Подумайте: яка різниця між цими іменниками.

(Різниця в роді).

  •       А що спільного? (Число)
  •       А ще що? (Всі стоять у називному відмінку)
  •       А скільки всіх відмінків у мові?
  •       Назвіть їх.
  •       Усно провідміняйте слова в таблиці.
  •       Складіть і запишіть речення зі словом «мова».

О мово українська!.. Хто любить її, той любить мою Україну.

Завдання 3.

Відгадайте загадку.

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

  • Розберіть слово-відгадку, як частину мови. Запишіть.

Узагальнення за таблицею-опорою.

2. Далі наш курс на порт «Прийменник». Але на нашому шляху зашифрована перешкода – М І Л И Н А.

Щоб не сісти на мілину і дійти до маленького порту «Прийменник», потрібно виконати такі завдання.

Завдання 1.

Прочитайте речення в таблиці..

Без калини нема України.

У саду в нас на калині,

Як стемніє навесні, -

Мов дзвіночки солов’їні

Розливаються пісні.

                                     (М.Познанська)

Ой, у лузі калина стояла,

Всіх дітей біля себе збирала.

  • Назвіть прийменники.
  • Як вони вимовляються з наступним словом? Злито чи роздільно?
  • А як пишуться? Разом чи окремо?
  • Чому називаємо прийменником? Задайте питання прийменнику. При кому він? Звичайно, при іменнику.

 

Завдання 2.

На місці крапок вставити прийменники, записати.

Стоїть дід … водою

… червоною бородою.

Хто йде, не мине,

… бороду ущипне.

Тече вода … явора

Яром … долину.

Пишається … водою

Червона калина.

Бесіда

Калина – символ України. Її сажають біля хати, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала. Великий український поет Т.Г.Шевченко теж любив калину і оспівував її у віршах. Зокрема, «Тече водо з-під явора», над яким ми працюємо.

  • Назвіть, які прикметники ви вставили.

(Відповіді дітей)

3. Отже, наш корабель вирушає у порт «Прикметник». На шляху до порту – айсберг. На льодовій горі міститься Граматичний центр, який пропонує такі завдання:

Завдання 1.

Прочитати речення в таблицях, знайти прикметники. Поставити до них питання. Довести, що це прикметники.

 

Ти – наше диво калинове,

Кохана материнська мово.

                                         (Д.Білоус)

Її незміряно багату,

Дзвінку, і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній чудовий, -

Люблю, люблю вкраїнську мову.

                                           (Р.Братунь)

Любіть Україну у сні і наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

                                          (В.Сосюра)

 

(Діти виконують завдання).

  • А з якою метою ми вчимо прикметник? (Щоб мова була красива, образна, гнучка, барвиста).

Завдання 2.

  •       Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні.

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива,

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

                                     (О.Олесь)

- Отож до слова «пісня» доберіть якнайбільше прикметників і запишіть.

(Пісня (яка?) – колискова, материнська, чарівна…)

- З одним із словосполучень складіть речення.

(Хто забуде материнську пісню, той сліпим блукатиме по світу).

Завдання 3.

Робота з картками.

(Картки на кожній парті в конверті)

 

 

 

- Про що говорять ці схеми?

(Вказують на родові закінчення прикметників і закінчення прикметників у множині)

  • Від чого залежить рід, число прикметників?
  • Яким членом речення виступає?
  • А тепер зробіть висновок за таблицею.

4. Музична пауза. Фізкультхвилинка.

5. – Наш корабель вирушає до наступного порту. Курс на порт «Займенник».

Учень. Капітане! Бачу непередбачену перешкоду. По курсу чудо-юдо – риба кіт. Вона не пропустить нас у порт, доки не відгадаємо загадку.

Біле поле, чорне насіння.

Хто не вміє, той е посіє. (Письмо)

- Отже, вибіркове письмо. Виписуємо з тексту займенники.

(Текст ілюструю відповідним малюнком)

Напевно, всі ми любимо природу,

Та чи завжди шануєм її вроду?

Природа рідна наша втіха,

Тож хай вона не знає лиха!

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти –

Конвалія й фіалки ніжні

І вісник березня підсніжник?

Ми всі – господарі природи,

Тож збережемо її вроду.

Над тобою - небо синє,

Ти в думках до нього линеш.

Ми нарвали квітів і сплели з них вінки.

Бесіда

Людина, яка бачить у квітах красу землі, дивовижне багатство її барв, не рватиме їх оберемками, не наступить на квітку.

Завдання 1.

Зробити морфологічний  розбір займенника «вона».

  • Чому називається займенником?
  • Чим відрізняється від іменника?

(А запитай звичайного займенника.

За кого він у мові? За іменника.)

Завдання 2.

Узагальнення за таблицею – опорою.

6. Наступна зупинка у порту «Числівник». А пропустять наш корабель у порт лише після того, як скажемо пароль. Ним послужить лічилочка Наталі Забіли, яку розкажуть наші діти.

Одна маленька дівчинка

Пішла гуляти в сад,

Там дві зелені яблуньки

Край тину стали вряд.

Під вітами три квітоньки,

Чотири будяки,

Над ними п’ять метеликів

Ведуть свої танки.

Шість коників змагається –

Хто вище всіх плигне?

А сім пташок цвірінькають,

Вітаючи мене.

До тину між деревами

Драбину я пригну,

Угору по драбиночці

Аж вісім раз ступну.

У мене дев’ять друзів є,

Покличу їх мерщій,

І десять стиглих яблучок

Складу у кошик свій.

Смачних рум’яних яблучок

Нам вистачить усім,

Я друзям дам по одному,

Сама десяте з’їм.

  • Діти! Яку ще частину мови, крім узагальнених сьогодні, ви зустрічали в лічилці? (Числівник)
  • Що ви знаєте про числівник?

(Числівник може визначати тобі число речей, порядок при лічбі)

 

Гра «Впіймай числівник».

  • Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом.
  • Два хитрих мудрого не переважать.
  • Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива?

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

                                    (О.Олесь)

-  Стоїть дуб, на ньому дванадцять гілок, на кожній гільці по чотири гнізда, а в кожному гнізді сидить сім пташок.

- Четверо котяться, двоє біжать, а один сидить.

Морфологічний розбір числівника «12».

Узагальнення за таблицею-опорою.

7. Отже, узагальнивши числівник, ми наближаємось до порту «Дієслово».

Курс на порт «Дієслово».

  • Подивіться, що пливе на плоту. (Підручник, словник)
  • Значить, працюємо з підручником.

(Учні виконують вправу в підручнику).

Словникова робота: арфи, литаври.

- Давайте пригадаємо, що ми знаємо про дієслово?

(Узагальнення за таблицею-опорою).

- Діти! Ми на шляху до порту прибуття «Бухти знань».

Останнім завданням є розбір речення за частинами мови.

А для нього посадила мати

2 кущі червоної калини біля хати.

(Під коментоване управління розбирають речення).

- Отже, наш корабель заходить в бухту і опускає вітрила.

 (Виставлення і мотивація оцінок)

 

IV. Підсумок.

- Дорогі діти! Ви сьогодні гарно працювали, знаєте вивчені частини мови. На наступних уроках поповните свої скарбнички новими знаннями про мелодійну солов’їну мову, той неоціненний скарб нашого народу, який потрібно не лише любити, а й берегти та вивчати. Хочеться сказати словами В.Сосюри:

Учись, мій хлопче.

Відмінником будь,

Люби і поля, і діброви!

І де б ти не жив, де б не був,

Не забудь своєї вкраїнської мови.

- Моя порада вам: ніколи не розлучайтесь з рідним словом.

Вивчай мову українську,

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Урок-аукціон    3клас                 

 

Тема:  Узагальнення   вивченого   про   частини   мови.

 

Мета.  Узагальни­ти знання учнів про іменник,   прикмет­ник,   дієслово,   при­слівник,  числівник і займенник. Розвивати навички відрізняти ча­стини мови за їх лек­сичним     значенням. Збагачувати словнико­вий запас учнів. Виховувати інтерес до навчання.

Обладнання. Гонг,картки з назвами частин мови, програвач, платівки із записами веселої музики для музичних пауз.

 

                                                   Хід уроку

1. Оголошення теми та мети уроку.

(Діти заздалегідь дізнались значення слова «аукціон». Аукціон це продаж товарів, майна з публічного торгу по­купцеві, який запропонував найвищу ціну).

— Сьогодні на аукціоні — незвичайний товар! На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Цей «товар» ви можете «купити», показавши свої знання. Отже, аукціон починається!

II. Узагальнення знань про іменник.

1. Першим на аукціоні виставленний іменник.

(Учні працюють групами. «Довірена особа» від кожної групи розповідає про частину мови — іменник). 

      Наприклад:

— Іменник — це частина мови, яка означає назву пред­мета.

— Хто більше?

— Іменники відповідають на питання хто? що?

— Хто більше?

 Іменники є власні і загальні, назви істот і неістот.

— Хто більше?

— Іменники змінюються за числами і відмінками.

— Іменники мають рід:

— У реченні іменники найчастіше бувають підметом або другорядним членом речення.     

(Коли більше немає бажаючих розповідати про іменник, тому що пригадали все вивчене, лунає звук гонга).

— «Токар» проданий!

(Власником  товару» — картки з написаною назвою час­тини мови стає група учнів, представник якої виступав останнім).

2. Завдання для груп.

а) Розташувати іменники в ал фавітному порядку. Які слова зайві? Чому?

Вставити пропущені букви:

Абр..кос, пш..ниця, ч..ремха, ап.льсин, п'ятн..ця, ч..решня, в..рблюд, ч..рвоний, чудо­вий.

б) Гра «Вгадай слово». Яке слово серед записаних має 7

буки, 8 звуків, 3 голосні, 5 приголосних.

в) Із поданих пар слів склади словосполучення, доби­раючи для зв язку слів прийменники. Визнач відмінок іменників.

Сидів парта; пасуться луг; розповідає Вітчизна; позна­йомились поет; заплатити телефон; злетів гілка.

 3. Музична пауза.

III. Узагальнення вивченого про прикметник.

— Аукціон триває. Наступний «товар» — прикметник.

  1. Діти розповідають про частину мови — прикметник.

 Коли настає тиша, лунає звук гонга:

— «Товар» проданий!

2. Завдання:

а) Придумати якнайбільше прикметників із суфікса­ми -ськ, -цьк, -зьк і пояснити їх написання (київський, селянський, сільський, український).

б) Гра «Хто швидше?»

З кожної групи слів утворити речення. Пояснити місце і роль прикметника в ньому. Поставити прикметник з іменником в потрібному відмінку.

— Густий, дерева, на, зелень.

— Земля, до, колос, повний, гнеться.

— Скотилось, хмари, сонце, золоте, з.

в) Музична пауза

IV. Узагальнення про дієслово.

— Аукціон продовжується. Хто більше знає про дієсло­во?

1. Діти розповідають про дієслово, дають відповіді: на

додаткові питання.

2. Вправи:

а) Відгадати загадки:

— Ріжуть мене ножакою, б'ють мене ломакою, за те ме­не отак гублять, що всі мене дуже люблять.

— Мене просять, мене чекають, а як іду — всі тікають.

б) Виписати із даних загадок дієслова 3-ї особи множи­ни, визначити дієвідміну.

V. Узагальнення знань про числівник, займенник, прислівник.

1. Відповіді учнів.

2. Завдання для груп.

а) На місці крапок постав, де треба, м'який знак:  Сімдесят.., міл.йон, міл..ярд, вісімдесят..,: с.мий,

тр..ома, чотирнадцят...

б) Займенники я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони заміни запитаннями, узгодивши їх з дієсловами:

Допоможіть (кому?)....

Бачили (кого?)...

Пишаються (ким?)...       

в). Утвори прислівники від поданих слів:

Радісний  -

Холодний    -

Повільний -

Привітний -

VI. Підбиття підсумків аукціону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЩЕДРІВКИ І КОЛЯДКИ. РІЗДВЯНІ СВЯТА

Інтегрований урок читання і музики з елементами народознавства в 3 класі

Мета: сприяти цілісності навчання; розширювати знання дітей про колядки і щедрівки; удосконалювати навички виразного читання; формувати свідомість молодого покоління суверенної Української держави; розвивати інтерес до народних свят і звичаїв, зв’язне мовлення учнів, художні здібності, творчу активність; виховувати у дітей доброту, щедрість, милосердя, що закладені в колядках і щедрівках.

Обладнання: виставка дитячих книжок, добірки з дитячих журналів, ілюстрації за темою уроку, українські костюми.  

Хід уроку

I ВСТУПНА ЧАСТИНА

Повідомлення теми і мети уроку

  •      Сьогодні ми проводимо незвичайний урок – урок, на якому зінтегровані теми з предметів: читання, музичне мистецтво. Наша мета – розширити знання про колядки і щедрівки, різдвяні свята. Це дуже цікава тема, тому всі ви до неї готувалися з великим задоволенням.

Наш народ повертається до золотих традицій українського Різдва. Колядки, щедрівки і засівалки повертаються до нас. Учіться колядувати – це допоможе вам увійти у світ краси і духовного щастя.

II ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.  Дитячий вертеп (обробка твору Юрія Шкрумеляка)

Дійові особи: Ангел, четверо пастушків.

Атрибути: Звізда для Ангела, чотири високі палиці, костюмчики пастушкам.

Пастушки входять слідом за Ангелом до класу і колядують «Нова радість стала» (1-2 куплети), а всі учні підспівують.

 

Нова радість стала, яка не бувала:

Над вертепом звіздар ясна світлом засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами, убого повився.

Ангел. Мир і спокій цьому дому. Тут немає місця злому.

1-й пастушок. Слава Богу, добрі люди! Нехай радість з вами буде.

2-й пастушок. Добрі маємо новини для старого і дитини.

3-й пастушок. Світ наш нині звеселився. Син Господній народився.

4-й пастушок. У яселечка ягнятка ми знайшли святе малятко.

Ангел. Посланці благої вісті, у якім це сталось місті?

1-й пастушок. Вифлеємом зветься місто, славне Божим благовістом!

Ангел. Хто ж ви, діти? Як вас звати?

Пастушки (хором). Українці. Пастушата.

Ангел. Українців, їх державу на весь світ Господь прославить.

Скажіть, хто чого бажає. Хай Христос про те знає.

1-й пастушок (вклоняється)

Найпрекраснішому роду, українському народу,

Рідному своєму краю миру, злагоди бажаю!

2-й пастушок (вклоняється)

Я прошу: Господній Сину!

Воскреси нам Україну.

3-й пастушок (вклоняється)

Хай у нас розквітне знову

Лавра духу – рідна мова!

4-й пастушок (вклоняється)

Хай живе під кожним дахом

Вісник щастя – синя птаха.

 

2.  Слово вчителя

- Ось так, діти, маленькі колядники з осяйною звіз дою чи вертепом у руках вирушали від хати до хати, сповіщаючи всім радісну вістку – Діва Марія породила сина!

Звучить пісня «По всьому світу»

По всьому світу стала новина:

Діва Марія сина родила.

Сіном притрусила,

В яслах положила

Господнього Сина.

Діва Марія Бога просила:

«В що ж би я сина повила?»

Три свічі воскові

Ще й ризи шовкові

Месії Христові.

Зійшли янголи з неба до землі,

Принесли дари Діві Марії:

  •           Ти небесний Царю,

Прийшли свої дари

Цьому Володарю!

 

3. Інформація про Різдво Христове

- Що ви знаєте про свято 7 січня?

 

Учні розповідають (по черзі)

 

  1. 7 січня – Різдво Христове, народження Ісуса Христа. Цей день один із найкоротших у році й дає початок відродження сили Сонця. Різдво є святом милосердя, виявом пошани до родичів, близьких. За традицією на це свято збирається вся рідня і вшановує померлих.

 

  1. Перед Різдвом є Свята вечеря, на яку потрібно приготувати 12 пісних страв на честь 12 апостолів. Обов’язково має бути кутя.

 

На свято готували кутю з маком,

Солону рибу з червоним раком,

З олією вареники,

Картопляні печеники.

Тертяники, книдлі,

Чорнослив в повидлі,

Капусті, грибочки,

А також огірочки.

Підливу з часником,

Хрін з червоним буряком,

Голубці із перцем –

Та все з щирим серцем!

Та все салатів і приправ –

Ось і всі дванадцять страв.

 

  1. За народним звичаєм, залишають на ніч перед Різдвом запалену свічку. Різдво – це співання колядок. Колядники ходять із звіз дою або вертепом. «Коза» серед колядників – це символ урожаю та добробуту.

 

4. Колядки та щедрівки

- Колядки та щедрівки – зимові величально-вітальні пісні українців. Вони мають дуже давню традицію, радісні, тому промовляти їх потрібно весело. Ми повчимось читати, співати колядки і щедрівки.

 

5.  Робота за підручником (с.129-130)

а) Читання учнями колядок.

- А хто з вас, дітки, уже колядував у минулому році або вивчив колядку і хоче нам проспівати або розповісти?

Учні розповідають колядки ( по черзі).

  1. Колядин, колядин, а я в батька один,

По колінця кожушок, дайте дядьку п’ятачок!

А п’ятак недорогий, дайте, тітко, ще другий!

Зі святим вечором!

  1. Коляд-колядниця,

На покуті кутиця.

Прийшли колядники,

Застали господаря

З челядою коло стола.

Поздоровляємо усіх до ста літ!

 

  1. Колядин, колядин, а я в батька один,

У новенькому кожушку, винесіть пампушку,

Будьте здорові!

  1. Коляда, коляда у віконце загляда.

Коляда, коляда, дядьку, дайте пирога.

Як не дасте пирога, візьму вола за рога!

Та виведу за поріг, та викручу правий ріг.

Буду рогом трубити, а воликом робити.

Зі святим вечором!

 

б) Читання учнями щедрівок із підручника (с.128 – 129).

 - А хто з вас приготував свою цікаву щедрівку?

Учні розповідають щедрівки (по черзі)

 

  1. А в печі пироги печуться,

А дітям не даються.

Один доти заглядав,

Поки таки не достав, та й з’їв.

А в печі пирогів не стало,

Від поліз за сало.

Того сала не достав,

Послизнувся та й упав, ой упав!

 

  1. Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на весь вечір!

А я знаю, що пан дома,

Сидить собі кінець стола.

А на ньому шуба люба,

А на ньому шуба люба,

А в тій шубі калиточка,

А в тій калиточці сім червінців,

Усім дітям по червінцю.

 

  1. Тече річка невеличка,

Щедрий вечір, добрий вечір!

На тій річці плине листочок,

Плине листочок яблуньовий,

На тім листочку написано,

Написано сонце й місяць,

А що місяць – то господар,

Ясне сонце – господиня,

Ясні зірки – його дітки.

 

в) Робота над щедрівками

- Дітки, щедрівочку «Ой сивая та і зозулечка» на с.129 пропоную прочитати-заспівати: 1 рядок співає перший ряд, а весь клас – приспів тощо.

- «На щастя, на здоров’я, на Новий рік» (с.130)

Уважно прочитайте ці слова. Хто і коли промовляє їх?

  • Так, правильно! Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя і, за народним віруванням, це має бути хлопець.
  • А хто з вас, хлопці, ходив посівати? Що ви бажали?
  • А які добрі слова говорять діти своїм батькам, своїм рідним?

Хлопчики розповідають (по черзі)

  1. Рідна мамо, рідний тато!

Я вітаю вас зі святом,

Я люблю вас щиро - щиро!

Вам бажаю щастя й миру.

Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви, такий же гожий…

Хай моє хороше слово

Розквітає веселково!

  1. Ой, бабусенько, рідненька, чарівниченько любенька,

Твої руки золоті

В невсипущому труді.

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую,

І тебе, я побажаю,сонечко хай зустрічає!

  1. Рідна моя тітонька,

Ти наче квітонька!

Я тебе тут привітаю,

Я добра тобі бажаю!

Хай всього буде багато:

І на будень, і на свято!

Сію, сію, посіваю…

Тебе ніжно обіймаю.

  1. Я вітаю свого дядю,

Біля тебе зараз сяду

І таке тобі скажу –

Із тобою я дружу!

Ти хороший, ти ласкавий,

Ти привітний, гарний, славний…

Будь здоровий, не хворій,

Дядечку, ти рідний мій!

 

  • До чого закликають, чого навчають колядки і щедрівки?

(Бути добрими, щирими, щедрими, милосердними, бажати людям лише добра, щастя, миру, злагоди, благополуччя.)

 

III  ПІДСУМОК УРОКУ

 

  •      Сьогодні ми пригадували, учили колядки і щедрівки. Як мені було приємно дивитись на вас, дорогі діти! Сподіваюсь, що вам цей урок приніс задоволення. Незабаром настануть різдвяні свята. Ідіть колядувати, щедрувати, адже ви тепер знаєте так багато колядок і щедрівок! Приносьте людям добру вістку, бажайте щастя і радості.

 

ДОБРИЙ ВЕЧІР

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

Ой перший же празник – та Різдво Христове, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

А другий же празник – Василя Святого, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

А третій же празник – Святе Водохреща, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

А що перший празник зішле тобі втіху, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

А що другий празник зішле тобі щастя, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

А що третій празник зішле нам всім долю, радуйся!

Ой радуйся, земле! Син Божий народився!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК – ПРОЕКТ ПО МАТЕМАТИКЕ В 1 КЛАССЕ

Тема. Урок – проект «Четные и нечетные числа».

Цели. 1) закрепить знания состава чисел  2 – 10; использовать модель числового ряда в качестве опоры при вычислениях; моделировать условия задачи;

2) формирование умения делать обобщения, выводы, иллюстрировать  выводы схемой; развивать умение видеть закономерности; развивать умение слушать партнера, сотрудничать при работе в парах и группах;

3) воспитывать самостоятельность и саморегуляцию как способность к мобилизации сил и энергии, к волевому усилию.

Ход урока

  1.        Организация детей на уроках.
  2.     Устный счет и актуализация знаний.
  1.       Набор фигур

- На какие группы можно разделить фигуры?

- По каким признакам? ( по цвету, форме, размеру)

2)  Продолжи высказывание:

- Увеличить число на 1 значит …

- Уменьшить число на 1 значит …

3)  Работа в тетрадях

- Запиши числа и продолжи каждый ряд на два числа

1  3  5

2  4  6

- Что можно сказать о числах первой строки?

- Второй строки?

4) Работа в парах.

Один ученик называет любое число от 1 до 10. Второй определяет четное оно или нечетное.

  1. Физкультминутка.
  2. Работа над проектом.

(На доске – озадаченный Крош с листиком в руках. На листке примеры, рядом смешарики и надпись SOS!!!)

  1.       Постановка проблемы.

- Смешарик Крош в затруднении – запутался с четными и нечетными числами. Он не может понять почему при сложении и вычитании получаются то четные, то нечетные числа. Его друзья пытались ему помочь, но запутались сами. Они просят помощи у нас. Поможем?

- Да!

- Давайте подумаем как мы можем помочь Крошу?

(-дети высказывают предположения, гипотезы, учитель подводит их к мысли, что можно использовать проектную технологию).
Проект – дело, в результате которого получается продукт.

- А что такое проект?
(Проект – дело, в результате которого получается продукт).

- Тогда давайте вспомним этапы работы над проектом (На доске вывешивается таблица)
 

 

 

 

 

 

 

 

- Итак, какая же у нас проблема?

- То есть цель нашего исследования разобраться самим и помочь разобраться Крошу почему при сложении и вычитании получаются то четные, то нечетные числа.

2.  Планирование и поиск информации.

- Крош не может понять почему при сложении и вычитании получаются то четные, то нечетные числа.

Проблема поставлена. Теперь мы можем спланировать как помочь крошу. Примеров много, а времени мало. Но в то же время на каждого ученика примеров не хватит – они напечатаны на шести листочках. Что делать?

( так как дети уже знакомы с групповыми методами работы, то они тут же приходят в выводу о необходимости работы группами).
- Давайте разделимся на группы и распределим примеры Кроша по этим группам. Группа должна будет решить примеры и сделать выводы о том, какие числа получились у них в результате (четные или нечетные) и почему.

 

Дети делятся на 6 групп по 4 человека.
 

- По какому плану будем строить нашу работу? С чего начнём?

Решим примеры.
(Вывешивается первый пункт плана).

  1. Решите все примеры

(Решение примеров группами).
- Примеры были трудными?  (Нет)
- Значит, проблема Кроша заключалась не в решении примеров. А в чём же? 
(Он не может разобраться, почему при сложении и вычитании получаются то чётные, то нечётные числа).

- А это действительно так? Давайте понаблюдаем за результатами ваших вычислений.
(Вывешивается второй пункт плана).

  1. Понаблюдайте за результатами- какие числа получились: четные или нечетные.

Дети наблюдают, называют свои результаты. Учитель их обобщает с помощью условных значков на доске (учащиеся уже знакомы с условным обозначением чётных и нечётных чисел - □, ∆).
- В чём же дело? Как вы думаете – на что необходимо обратить внимание?

( На числа, которые мы складывали и вичитали).

- Понаблюдайте, что общего было в вашитх примкрах?


(Вывешивается третий пункт плана).

  1. Обобщение.

- Давайте попробуем сделать вывод.

(Вывешивается четвертый пункт плана).

  1. Вывод.

- Подумайте как вы расскажите об этом одноклассникам.

Учитель раздает детям листки с заголовком для вывода, дети вписывают пропущенные слова. Учитель координирует деятельность групп.

 

  1. Физкультминутка.

3. Продукт.

- Итак вы провели планирование и поиск информации. Какой же продукт вы получили? Получили выводы. Сделанные в результате исследования.

4. Презентация.

- Каждая группа сделала выводы. Но ведь нам надо обменяться своими умозаключениями, чтобы мы могли помочь Крошу. Значит какой следующий шаг?  Мы должны озвучить выводы, то есть презентовать их. Как это сделать?

Я предлагаю воспользоваться планом презентации.

(Вывешивается план презентации)

  1. План презентации.
  1.   Какой была цель  исследования? 
    2.  Как вы проводили исследование? Что делали сначала? Что делали потом?
    3. К какому выводу  пришли?
    Вывод: При (сложении, вычитании) ___________чисел всегда получается (чётное, нечётное) число.
    Каждая группа презентует свою работу. Учитель оформляет выводы детей на доске в виде схем (приложение 3)

- Итак, какой была цель нашего исследования?

Дети: Целью нашего исследования было разобраться самим и помочь Крошу разобраться почему при сложении и вычитании получаются то четные, то нечетные числа.

- Давайте вспомним ход нашей работы:

  •     У нас появилась проблема;
  • Мы стали думать как её решить и составили план работы и действовать по плану, чтобы добыть информацию;
  • После этого мы сделали вывод, то есть получили продукт своей работы.

- Ребята, а что мы сделали в результате всего? Выполнили проект.

- Какой продукт мы получили? (новые знания, которые мы оформили в виде схемы)

- А где эти выводы и схемы могут пригодиться? (для самопроверки результатов решения примеров.)

  1. Рефлексия.

- Кому было легко работать в команде? Почему?
- Кому сложно? Почему?
Нарисуйте смайлик с вашим настроением в ваших тетрадях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИЛОЖЕНИЕ 1.
Задания для групп:
1 группа:
1+1=
2+2=
3+3=
4+4
5+5=
                                          (одинаковых)

Вывод: При сложении ___________________ чисел всегда получается

(четное)

__________ число
 

Для учителя               +           =                                  +             =    

2 группа 
1+2=
2+3=
3+4=
4+5=
5+6=                                      (соседних)
Вывод: При сложении ___________________чисел всегда получается

  (нечетное)

________________число.

Для учителя                +             =                           +         =
 

3 группа
1+2=
3+2=
5+2=
2+2=
4+2=
6+2=
                                     (нечетному)
Вывод: Если к _________________числу прибавить 2, то получится

(следующее нечетное)

_______________________число.
 

              (четному)                                                         (следующее четное)

Если к _______________прибавить 2, то получится __________________ число.

Для учителя                 + 2 =                             + 2 =


4 группа:
1+1=
3+1=
5+1=
2+1=
4+1=
6+1=
                            (нечетному)
Вывод: Если к ______________числу прибавить 1, то получится

  (четное)

_______________число.
                (четному)                                                                (нечетное)

Если к _____________числу прибавить 1, то получится ___________число.
 

Для учителя:            + 1 =                   + 1 =
 

5 группа:
3 – 2        4 – 2
5 – 2        6 – 2
7 – 2        8 – 2
                             (нечетного)                                                        (нечетное)
Вывод: Если из ____________числа вычесть 2, то получится __________число.
               (четного)                                                              (четное)

Если из ____________ числа вычесть 2, то получится ______________число.
 

Для учителя:             - 2 =                                 - 2  =

6 группа:

3-1              2-1
5-1              4-1
7-1              6-1
                           (нечетного)                                                     (четное)
Вывод: Если из ________ числа вычесть 1, то получится ____________ число.
               (четного)                                                               (нечетное)                                                       Если из ___________ числа вычесть 1, то получится _______________ число.

Для учителя:            - 1 =                                       - 1 = 

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
31 грудня 2017
Переглядів
698
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку