« Творчість – найважливіша складова успіху вчителя й учня»

                       « Творчість – найважливіша складова  успіху  вчителя й учня»

     Творчість – самовираження людини, її світобачення як засіб пізнання через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності.

     Учитель – творча особистість, який проявляє під час уроків професіоналізм і талант у спілкуванні з учнями, артистизм, красу і поетичність мови, толерантність, нестандартність роботи. Педагог завжди  впошуці обдарованих та здібних дітей. Роботу таку треба спланувати і, на мій погляд ,щоб досягнути успіху - пам'ятати і поєднати лідерство, творчість,бажання працювати. Для розвитку життєвої компетентності учня важлива  діяльність. Саме під час уроків української мови та літератури можна помітити співпрацю й співтворчість вчителя й учня, така діяльність ґрунтується на діалозі, відкритості, бажанні працювати і здобувати знання, демонструючи творчість.

      Я вважаю, що для розвитку особистості, її життєвої компетентності є діяльність.

Суть роботи  з розвитку творчої особистості полягає в організаціі дитячого життя. На мій погляд, однією з головних функцій є стимулююча, яка дає позитивну мотивацію в процесі  розвитку здібностей і обдарувань.

        На формування  світогляду учня, безперечно, впливає художня література, але необхідно враховувати вікові особливості, залучаючи всіх дітей до роботи на уроці, пропонувати творчі завдання, проблемні питання до вивчення творів, спонукати до оригінальних ідей, моделювання образів та життєвих ситуацій.

       Треба пам'ятати про те, що вчитель – творець, який повинен стимулювати розвиток дитячих здібностей, дотримуючись етапної послідовності :

 I - проблемна ситуація;

 II – процес вирішення її;

III – творча активність дітей;

IV – доведення думки, позиції.

На уроках української літератури співпраця  з учнями особливо цінна, бо вони розкривають особисте «Я», демонструють світогляд , позицію,творчі прагнення, захищають власні думки, твердження. Кожен урок – це вчення жити в соціумі…Учні повинні орієнтуватися на власні міркування, аргументувати, переконувати , операючись на факти,використовуючи діалог і монолог.  Діти зможуть «розкритися» - досягнути успіху лише тоді, коли панує взаємоповага ,увага,вміння слухати, дотримуючись культури спілкування. Школярів треба налаштувати на міркування без страху помилитися, спонукати до ініціативності самовираження . Для розвитку потенціалу, створення умов творчості, треба зацікавити дітей, викликати довіру, підібрати матеріал, залучити дітей до конструктивного діалогу, використовуючи демократичність . Переконана,що ефективним прийомом творчості є розвиток власної активності, самостійне вдосконалення себе, а відкритість учня проявляється на основі імпровізації, бо вона є основою для творчих знахідок.

     Такі вчені, як А.Давиденко, О.Савенков  вважають, що дитина за своєю сутністю – творець і дослідник. А життя, як відомо,пропонує нам задачі творчого, відкритого типу, нерідко з багатьма невідомими…Тому хто , як не вчитель повинен спонукати дитину  до нових вражень, спостережень, експериментувань, досліджень. Саме  в груповій роботі демонструється розв'язування творчих завдань,здібностей, таланту, вміння, проявляється розкріпачення інтелектуальних можливостей.

       Переконана, що ефективність групового впливу підвищується, якщо врахувати стиль мислення учасників роботи в процесі вирішення творчих завдань. Пропоную використати методи ,форми , типи уроків , які обов'язково вплинуть на формування творчої особистості .

Методи:I - словесні (бесіда,проблемні методи,літературні ігри,коментування художніх творів, виразне художнє читання);

II – наочні (ілюстрування,програвання,демонстрування);

III – практичні (творчі роботи).

Ефективною є система методів для розвитку творчого потенціалу дитини:

1.загальні(монологічні, діалогічні,евристичні,дослідницькі);

2.навчальні(репродуктивні,творчі, пошукові,практичні);

3.методи учіння(інформаційний, пояснюючий,стимулюючий).

Форми роботи: індивідуальна, групова, парна.

Вважаю,що успіх учня і вчителя – в творчості, яку треба розвивати на нетрадиційних уроках. Вони своєрідні за структурою, цінні розвиваючим, творчим,виховним ефектами, бо є оригінальними, стимулюють  творчість учителя й учня.  До них  треба готуватися ретельно, бо вони проводяться не так й часто.

     У своїй роботі використовую різнотипні уроки: диспут, вікторину,конкурс авторських поезій, творче дослідження,рольова гра,інтегровані уроки,подорож,казка,змагання,естафета, урок - інтерв'ю, урок із елементами театралізації, урок – презентація, « Брейн - ринг», « Літературний турнір»,

«Творче перо», «Поетична світлиця», «Творча лабораторія», «Дискусійний клуб», «Творча студія», «Літературне кафе». Готуючись  і працюючи під час  таких уроків,у дітей формуються уміння і навички, розвиваються пізнавальні здібності, творчі «смаки»,розширюють і поглиблюють знання, які учні сміливо застосовують  на практиці.

        У педагогіці відомо, що учень – особистість, тому потрібно нам,педагогам,підхід до кожного, навчати на високому науково – творчому рівні, тоді буде успіх, як в учнів, так і в учителя. Саме ми , « сіячі знань», повинні виявляти в дитині творчі «зернини»,захоплення,талант, але це не так просто, бо у кожного школяра індивідуальний характер. Тому  потрібно підібрати відповідні завдання, де б кожен міг демонструвати творчий потенціал. Різні форми роботи впливають на формування розвитку творчої думки, стимулюють мовний процес, приваблюють новизною та свіжістю, розширюють взаємозв'язки між навчальними дисциплінами, розвивають мислення, уяву, культуру спілкування, творче бачення. Також ефективними принципам в роботі з обдарованими учнями є базові.

До них  треба віднести принцип мотивації саморозвитку як рушійну силу розвитку розумових здібностей . Вона наголошує  на необхідності саме мотивації саморозвитку як обов'язковій умові високого рівня розвитку здібностей, прояву таланту. Переконана,що дитині  необхідний стан задоволення від розумової діяльності,яка від самого початку запускається мотивацією саморозвитку. Творча робота на уроці між учителем та учнем повинна будуватися на засадах партнерства.

Тому,розвиток творчості для обдарованих дітей повинна спиратись на власні інтереси , нахили,пізнавальні пріоритети. Думаю, що педагогам відомо,що талановиті школярі мають яскраво виражену пізнавальну потребу. Такі особистості люблять і бажають навчатись не всьому підряд. А саме тому, що їм подобається. Тож нам, учителям, потрібно пам'ятати,що такі діти потребують високого рівня змістового наповнення,різноманітності методів і форм навчання .

       Під час уроків української літератури творчий  учень формує свій характер, готується до самостійного життя, сміливо почувати себе успішним  в соціумі. А головною фігурою творчого освітнього середовища для здібних і обдарованих дітей є вчитель, який повинен передбачити прийняття учня як особистості з індивідуальними творчими особливостями і побудувати дружні  стосунки .

 Отже, переконана, що в нестандартній роботі  педагога творчість є найважливішою складовою успіху вчителя і учня.