В тридевятом царстве, в тридевятом государстве…
А точніше в місті Святогірськ, санаторній школі-інтернат № 12 розпочався навчальний рік. Наступили трудові будні та прийшов час обирати Президента школи на 2018-2019 навчальний рік. І як завжди за результатами народного голосування обрали хлопця гарного, розумного та кмітливого. Та не думав не гадав Валєрка, що такий складний шлях його чекає. Думав він повисить його фото на стенді «Алея Президентів» рік і все…
А тут виявилось працювати треба: ходити на різні збори, проводити лінійки, дискотеки, зустрічатись з молодшими школярами, рахувати ліснушки, вести документацію, проводити різні заходи та взагалі слідкувати за порядком у школі. Тягне, тягне Валерка цей тягар, а витягти не може. Ну вирішив на допомогу покликати собі у помічники Віце-президента – Дашку, активну та спортивну дівчину. Тягнуть вже вдвох свої обов`язки. Все одно важко. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть… Що ж робити, стали кликати Міністра освіти – Соньку, розумну та досвідчену. Думали вони, що втрьох впораються. Наївні… Тягнуть, тягнуть, а витягти всеодно не можуть. Дуже великий «мішок» роботи. Одна голова добре, а чотири ще краще, тому стали кликати 4-го помічника – Міністра внутрішніх справ, ще одну Дашу, дисципліновану та відповідальну. Вже вчотирьох тягнуть, а все одно важко. Вісім рук добре, а 10 рук краще. Біжить, поспішає на допомогу вже Міністр праці Полінка – молода та завзята. Ну думали з нею точно все вийде. Тягнуть, тягнуть, а все одно нічого не виходить. Сіли, поміркували, здається когось не вистачає. Точно, Міністра спорту, зі спортом завжди легше. Ось іде. Ні, не іде, крокує спортивною ходьбою тендітна та доброзичлива ще одна Даша. (ще не знала історія школи, щоб серед 7 Міністрів, три з них були з ім`ям Дар`я). Але зараз не про це. Ось тягнуть вже вшестьох. Стало краще виходити, але все одно щось не виходить. Все, вже втратили надію, опустили руки, думали не оправдали вибору народного. Але тут прибігає Міністр здоров`я, маленька, але спритна дівчинка. Роздала всім пігулки для сили та бадьорості «». Та стали тягти вже всією командою. Тягнуть, тягнуть, тягнуть, вже ось-ось, майже-майже… Але знову мішок залишився нерушимий. Біда-біда, що робити, як бути. Вже і всією командою працювали і силу прикладали і логічне мислення подключали, не розуміють, що вони роблять не так.
А тут несподівано із мішка з`являється двоє із лорца однакові на обличчя… Ні, це не з цієї казки. Із мішку з`являється «ВОНА» - педагог-організатор – Людмила Михайлівна, хоч не молода, але гарна, досвідчена, мудра, розумна, креативна, спортивна, працьовита… ой, щось я відволіклась. Та і каже: «Молодці, діти! В команді працювати ви навчились, але не засвоїли один урок. Тільки тоді у вас все вийде, коли всіх вас буде об`єднувати одна мета та кожен з вас буде гарно знати свої обов`язки. Буде нелегко, але ви впораєтесь, я буду з вами весь рік, у всьому буду вам допомагати та направляти вас, тому що разом ми сила, разом ми команда, разом ми ШКІЛЬНИЙ ПАРЛАМЕНТ. А коли ми разом, ми не переможні.»
Роздала Людмила Михайлівна всім перелік їх обов`язків та план роботи на рік. Міністри видохнули з облегшенням і пішли братись за роботу, а роботи багато і зробити її требо добре, щоб не соромно було шкільному народу в очі дивитись.
Так пройшов тиждень, потім місяць, за місяцем семестр ну і нарешті навчальний рік. Прийшов час звітувати нашим Міністрам про свою виконану роботу. Багато що зроблено, є чим похвалитись. Були і ситуації, коли хотілось все покинути, але вони впорались та дійшли до фінишу (до фінішу навчального року звичайно).
Президент.
Був Президентом школи я весь рік,
Та був нелегкий шлях мій чесно я кажу вам,
Але я впорався із труднощами за мить,
Не дав себе я у образу.
Всі обов`язки виконував я старанно,
І все це завдяки моїй команді.
На останок хочу дати вам пораду,
Щоб ніколи не слухати тираду.
Якщо ти хочеш більше мати,
Тоді працюй, працюй, мій брате,
І не жалій ні сил, ні рук,
Доколи в грудях серця стук.
Школа — це твій рідний дім.
Будь господарем у нім.
Парти бережи і стіни
Скрізь поводь себе відмінно.
В нашій школі — учень ти.
Скрізь дотримуйсь чистоти.
Слідкувати завжди треба,
Щоб порядок був у тебе.
Наполегливо учися.
У житті це знадобиться.
Вчитись ти прийшов до школи —
Не забудь про це ніколи!
Віце-президент
Віце-президентом школи я була,
Весела, розумна і надійна дівчина я,
Порядок в кімнатах я перевіряла,
Оцінки в «Чістюлькі» вам виставляла.
Іноді президента я заміняла,
Парламент, якщо він не може , проведила я,
Лінійку з легкістю візьму на себе я.
Бо допомога – це моє друге ім᾽я.
Роботу старост теж перевіряла.
Міністрам допомагала,
Чим повагу завоювала.
В нашій школі президентом став Валера
А я була його правою рукою
Ставши віце-президентом
Я перевіряла чистоту і порядок по школі
А коли Валера був відсутнім проводила
Парламент, лінійки і старостати серед 2-9 класів
Та слідкувала за роботою міністрів
Допомагала їм у вирішенні складних питань
З приводу правопорушень
Та бувало так що отримувала виговори від президента
За невчасно зроблені деякі завдання
Як з’ясувалось школою керувати не тяжко
Головне все робити вчасно
І все буде гаразд!
Міністр здоров*я
З понеділка по суботу
ходила я в школу, як на роботу.
Берегти здоров'я
Закликала вас я,
І за кожним слідкувала,
Чіпси їсти вам не дозволяла.
Казала їсти борщ і кашу,
Щоб здоров'я була ціла чаша!
Міністр праці
Міністром праці була я,
Чесно перевіряти класи-така
Була робота моя.
Справедливо оцінювала роботу чергових,
Але і покарати могла їх.
За відмінне чергування я сміло ставила п’ять.
І нічого там навіть рахувать.
За погане чергування ставила - двійку,
А якщо сміття не прибрали,
Поставлю я менше четвірки.
Чи є на підвіконнях там пилюка,
Чи у квіткових горщиках багнюка.
Все це перевірити був обов*язок мій.
І дуже любила я посаду свою,
Тому що приносила користь,
Як бджілка у рідну школу свою.
МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Мене звуть Невмирич Дарина,
Я активна дуже людина,
Завжди кожному допомагаю,
Нікому я не відмовляю.
Міністр внутрішніх справ я,
Даю пораду дітлахам,
Стежу за їх поведінкою
І за своєю самооцінкою.
Я вчу дітей виправлятися
І своєю поведінкою займатися.
Суворо за всіма у школі слідкую,
Девіз мій «Порядок і гідність».
Новими ідеями часто дивую,
Люблю у роботі я вірність.
В своїй справі старанна, натхненна…
Ніколи зовсім мені сумувати,
Я вся у турботі: раз – і ідея,
Я хочу весь світ здивувати.
Мені сподобалась моя робота,
Я відносилась до неї з турботою.
Міністр освіти.
Перед вами Маслова Софія ,
Міністром освіти є я ,
Знають мене і дорослі, і діти,
А праця задоволення мені дає.
Я дуже старанна людина,
Така, якою повинна бути дитина.
Над журналом весь рік чаклувала,
І оцінки все рахувала ..
Порахувала - рахунку немає,
Якщо «дванадцять» я знаходжу,
То за це я щиро нагороджу,
А за «два» я покараю!
Колег своїх я дуже поважаю,
Ніколи їх не ображаю.
Допомагаю їм в тяжку я мить.
Бо ми команда, ну що тут говорить.
Ось такий веселий рік
Був зі мною в школі.
Всім бажаю успіхів
У наступному навчальному році.
Міністр культури та спорту.
Я - міністр хороший,
Розумна, добра і надійна.
За культурою увесь рік слідкувала,
У спорт всіх швидко заманила.
На майданчику зарядку проводила -
Щоб здорові були всі.
І хвороби відійшли не тільки у дорослих,
Але і у дітей рослих.
Діти, спортом займайтесь,
З фізкультурою не розлучайтесь.
Педагог-організатор.
Зрозуміло все у них тільки попереду, а цей досвід, який вони заробили їм знадобиться та допоможе у подальшому житті, головне знати для чого ти це робиш, головне мати мету і робити все, щоб її досягти. А наш шкільний Парламент зі своєю метою на цей навчальний рік впорався!! План виконано!!!