«У лісі, ой, у темному...» сценарій екологічного свята

У лісі, ой, у темному…

                            (екологічна казка)

Дійові Особи: 16 учасників

1 Ведучий

2 Ведучий

1 Боровик

2 Боровик

Мухомор

Їжак

Заєць

Зайчиха

Білка

Лис

Вовк

3 Дерева (3 учні тримають макети дерев)

Чоловік з мішком

Чоловік із сокирою

(На сцені 3 дерева і свіжий пеньок.)

1 Ведучий: у лісі, ой у темному, де ходить хитрий лис…а якщо чесно, то ліс не такий уже і темний, а лис… Лис скоріш мудрий…

(виходить Лис, обходить свіжозрубаний пеньок, нюхає, обдивляється довкола…)

Лис: Ой-ой, знову берізку зрубали…і так уже не ліс, а парк якийсь, залишилось лише квітів насадити та лавки поставити. Ох, вже ці браконьєри! Немає на них ніякої управи, окрім…

(піднімає вгору вказівний палець, посміхається і виходить).

2 ведучий: Так-так, останнім часом браконьєри дуже заважають лісам, вирубують-нищать наші зелені насадження, проганяють з насиджених місць тварин… І зникають рослини і комахи. І, здавалося б, ніхто не може врятувати лісових мешканців… Коли ж одного разу в одному лісі сталося таке…

(Звучить мелодія, виходить гриб-боровик, потягується, оглядається, обтрушується, показуючи, ніби щойно виріс)

1 Боровик: Ох, як гарно! Свіже повітря, сонечко… Ліс який довкола!(потягується)

(Виходить другий боровик)

2 боровик: Ох, братику, завжди ти першим намагаєшся бути. І тут першим проліз… Зате я у кращому місці, біля пенька…

(Розгинається прихований Мухомор)

Мухомор: Гей, молодняк, чому радієте?От, молоді-зелені! Та зараз вас або браконьєри затопчуть, або грибники зріжуть, і оком зморгнути не встигнете… А якщо не затопчуть і не зріжуть, то ви через день на пекучому сонці сухариками печеними станете!

1 Боровик: Якими сухариками?

2 Боровик: У лісі? Сухариками?

Мухомор: а де ви тут ліс бачите? Три берізки в чотири рядочки – це ліс? Ех, не повезло вам, хлопці, треба було в іншому лісі зростати!

1 Боровик: В якому це іншому? Це ж наш рідний ліс, тут нам і жити!

2 Боровик: А й справді, брате, глянь, ще тільки ранок, а сонце вже добряче припікає…

Мухомор: А я що казав? Не той уже ліс! І все через отих клятих браконьєрів!

( виходить Їжак, намагається скинути зі своїх колючок целофановий пакет)

Їжак: Ух, сходив, називається, по яблучка! Доброго ранку, шановні! Допоможіть відчепити оцей непотріб! Так смердить, що скоро памороки заб’є.

1 Боровик: Фу, дядько Їжаче, де це ви таке взяли? (намагається відірвати пакет)

Їжак: та кажу ж, по яблучка до нашої дикої яблуньки ходив. А там хтось мішок непотребу витрусив! Смердить на півлісу!

2 Боровик: А де той непотріб узявся? Наші лісові мешканці наче не смітять, про свій дім дбають!

Мухомор: ет, салаги, кажу ж , зовсім життя не знають! Та це ж люди з села сюди усе сміття зносять!

(З’являється Білка)

Білка: Правда твоя, дядьку мухоморе, спочатку сміття виносять, а потім сюди ж по гриби-ягоди ходять. Ще й сердяться, коли у власне сміття вступають. Скільки вони вже склянок-бляшанок сюди принесли – не злічити!

1 Боровик: І що, нічого не можна зробити?

(На сцену з криком вискакує Заєць)

Заєць: Ой-ой-ой, як болить! (тримається за лапу, на якій висить якась бляшанка).Ой-ой-ой, допоможіть, хто може!

(Їжак, звільнившись від пакета, намагається акуратно стягти бляшанку ): Тихо-тихо, не поспішай, бо поранишся ще більше. Це і ти біля яблуньки був?

Заєць: та ні, це я біля старої годівниці. Хто ж знав, що там уже теж небезпечно? А там від сьогодні стільки склянок та бляшанок! Жах! Ні, більше там моєї лапи не буде!(звільнившись від бляшанки, трясе лапою, хукає на неї) Спасибі вам, дядьку Їжаче, а то щоб я і робив!

Їжак: Нема за що! Скачи здоровий! А до яблуньки більше не ходи, там теж тепер небезпечно!

(Виходить Зайчиха)

Зайчиха: Доброго дня всім, панове-добродії! Отож, туди не ходи, сюди не ходи! Та я вже боюся зайчат із нори випускати, щоб нічого лихого не з’їли та не потруїлися. І це наш ліс!!!

(Зашумів ліс, захиталися дерева і виходить Вовк. Звірі лякаються)

Вовк: Здорові будьте! Та не лякайтесь, не до їжі мені зараз! (тримається за живіт)вчора з’їв щось не те. А воно ж так смачно пахло! І ось тепер так болить живіт, навіть зайчатини не хочеться(скоса поглядає на зайців).

1 Боровик: Ой-ой-ой, біда коїться у рідному лісі!

2 Боровик: Брате, треба щось негайно робити, доки не пізно!

Мухомор: От же, молодь! Та що ви можете зробити? Людей налякаєте чи браконьєрів до лісу не пустите?

Їжак: Не кажи, Мухоморе, молодь таки має рацію! Вже давно час провчити людей, бо ведуть себе гірше вовків.(Повертається до Вовка)Вибач, Вовчику, я не тебе маю на увазі!

Вовк: та, пусте, я ж розумію. (звертається до звірів)Але я повністю підтримую Їжакову думку. Час звірям об’єднатися і дати достойну відсіч людям-хижакам!( Держачись за живіт, тікає зі сцени)

Білка: І дерева попросимо, вони точно допоможуть. Тож я піду з деревами поспілкуюся, а ви сходіть до дядька Лиса. Він мудрий, точно щось порадить.

(звірі їдуть зі сцени, залишається Мухомор)

Мухомор: Ідіть-ідіть, хіба ми щось зможемо проти людей?(ховається)

(Грає музика)

(На сцені житло Лиса. Стіл, стілець, фотографії Лисів. За столом сидить Лис, пише ЛИСОВИЙ ЛІСОВИЙ ЛІТОПИС.)

1 Ведучий: У тихій хатинці у лісовій гущавині жив Лисенко Лис Лисович.  Був він уже в літах, багато де побував, багато чого побачив.

2 Ведучий: І кілька років тому спало йому на думку створити літопис лісу, щоб усе цікаве пригадати і нащадкам передати.

Лис: Так, дуже змінився наш ліс. І дуже змінилося життя у ньому. Уже і дерева шумлять не так, як колись. А де ж їм шуміти, коли добра половина їх зрубана. Уже не стільки пташиного співу, бо пташкам теж треба десь гнізда вити та дитинчат висиджувати… О, (піднімає голову) знову ліс неспокійно шумить. Значить, щось сталося..

(З’являються звірі: Вовк, Їжак, Заєць, обидва Боровики. Їжак виступає наперед)

Їжак: Доброго дня, шановний Лисе! Ми до Вас за допомогою!

Вовк: Ви так багато знаєте, тож точно щось придумаєте.

Заєць: Порадьте нам як  наш ліс врятувати!

Лис: Так, ситуація і справді складна. Шкідників у нашому лісі розвелося – жах! А боротися з ними ми зможемо, лишень коли усі наші зусилля об’єднаємо. Тож будемо разом наш ліс захищати?

Звірі: Будемо! Будемо!

Лис: Тодінаше перше завдання  - організувати охорону, щоб знати, коли до лісу браконьєри чи люди зі сміттям ідуть.

Заєць: Це я можу зробити. Піднімемо усіх наших родичів і будемо ліс цілодобово вартувати. А я про всі порушення буду Вам доповідати.

Лис: це добре, домовились. Нехай у мене буде штаб, де будемо усі рішення приймати. Тепер нам треба створити групу швидкого реагування. Бо ж зайці нас попередять, але вони не зможуть браконьєрів налякати.

(Виходить Вовк)

Вовк: Це я зі своїми друзями зможу!.

Лис: Добре, Вовче! Ти зі своїми побратимами будете нашими охоронцями.

(З’являється Білка)

Білка: Доброго дня усім ще раз! І вам, дядьку Лисе! Все, з деревами домовилась. Вони пообіцяли усім, хто з мішком чи з сокирою, ноги корінням обплутуватимуть чи підчіплюватимуть та гілками по спинах шмагатимуть.

(Боровики шепочуться)

1 Боровик:А ми зможемо розтяжки із трави ставити та старі гриби-порхавки  відривати.

2 Боровик: А ще домовимось зі слимаками, вони стежки слизом змастять, щоб слизько було!

Лис: Домовились! Тож, усі по місцям! Операція «Врятуймо Ліс!» оголошується відкритою!

(Всі виходять.)

(Танець берізок)

(Звучить лякаюча музика. На сцену виходить чоловік з мішком, ковзається біля дерева падає, наче перечепився за щось, отримує гілкою по спині і тікає .

З іншого боку виходить чоловік із сокирою, але із-за дерева виступає Вовк, і чоловік ,лякаючись, біжить зі сцени.

Музика змінюється на приємну. )

1 Ведучий: Незабаром у лісі нікого з людей не стало. Звірі позбирали принесене раніше сміття, і зазеленіла травичка. Підростали молоді деревця, нарешті вилізли з нір зайчата, заспівали весело пташки. Ліс потроху відновлювався.

2 Ведучий: Та чи зрозуміли люди, що для когось  ліс – це такий же дім . як і їхні домівки? Чи перестануть  вони виносити туди сміття і ламати-зрізувати там дерева? Хтозна! Але, ми впевнені, що ви, наші любі глядачі, точно будете іти до лісу з добром, з кошиками для грибів чи відерцями для ягід і аж ніяк не з мішками зі сміттям! Домовились? Не чую! Домовились?(бажано дочекатися відповіді глядачів).