У світі казки чарівної

Тема:  Урок-проєкт 

«У світі казки чарівної»

Урок позакласного читання

Літературне читання  2 клас

Тема: « У світі казки чарівної»

Мета: допомогти дітям глибше зрозуміти зміст казок, звернути їх увагу на слово, значення фраз, музикальність;активізувати пам`ять, увагу, закріпити вміння працювати з текстом; прищеплювати любов до казок і їх героїв, вміння відрізняти добро і зло.

Обладнання: Виставка малюнків « Картинна галерея», виставка книг « Мої улюблені казки», мультимедійна презентація, наочний матеріал, костюми героїв казки « Ріпка»,книга, корзинка.

ЗМІСТ ПРОЄКТУ

І . Організаційний момент .

Доброго дня, дорогі діти і гості!

– Діти, сьогодні у нас чудовий день. Ви такі гарні, усміхнені.
До нас на урок завітало багато гостей. Ми дуже їм раді.             

Привітаємось з гостями.

Посідайте всі рівненько,                                                             

Посміхнемося гарненько.

Будемо гарно працювати,

Всі старанно відповідати

Я сподіваюся, що наші посмішки, доброта та гарний настрій сприятимуть роботі на уроці..   

ІІ. Повідомлення теми , мети уроку.

Тема нашого уроку : « У світі казки чарівної»                                  

  ІІІ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ГРУП

Учень
За голубими вітряками,                          

де скачуть коники баскі,
десь у дворі під лопухами,
живуть бабусині казки.

Учень
Вони стрічають ранки з птаством,
дощем напоюють садки,
а вечорами ходять пасти
по небу синьому зірки.

Вчитель
Любі діти! Перегортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки – то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а потім вже розважають.

                                                                                                       
- Чим же відрізняється казка від інших творів?                   

(В казках можуть говорити і звірі, і рослини,

 з ними відбуваються незвичайні пригоди.)

Казки навчають

  Традиційний початок і кінець ( Жили – були…)

Хто пише казки?  (Казки пишуть автори, складає народ.)

1.« Довідкове бюро»                                                              
На які види поділяються?

Учень
Народні казки діляться на декілька видів. Насамперед це казки про тварин, які вважаються найдавнішими зразками усної народної творчості. Ці казки вам читали мами, бабусі, коли ви були зовсім маленькими: це «Колобок», «Рукавичка», «Коза-дереза», «Колосок».

Учень
Є казки побутові. Їх дії розгортаються у селі, серед буденних речей. Але казка є казка. І в звичайну сільську ніч звичайним рогачем садовлять звичайний глиняний горщик, щоб зварити кашу… із сокири.

Учень
Чарівні казки – це переважно довгі історії, в них дуже багато дивовижного: літаючі килими, скатерті-самобранки, чоботи-скороходи, молодильні яблука, жива та мертва вода, чарівні царства.
2. Робота в групах                                           
А тепер прочитаємо декілька уривків із казок і спробуємо визначити їхні назви та чого вони навчають  (діти об’єднуються в 3 групи, читаючи уривки із казок «Лисиця та їжак », «Котик і Півник», «Кіт і пес»)
(див. додаток)

Учень                                 
Зустріч з казкою – це свято,                                
Не було б її у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Учень
У казці звірі мову мають,
Дерева розмовляють, мов живі,
Добро і правда завжди зло долають,
Тому і люблять казку діти всі.
Учень
В кожнім домі, в кожній хаті,
І у місті, і в селі,
Хто навчився вже читати,
Має казку на столі.
Учень
Існує книг багато на землі,
Вони цікаві, мудрі та повчальні,
Тож кожен з нас, дорослий чи малий,
Казки читає – дуже вони гарні.
Учень
Нумо, діти, разом
в казку завітаємо,
Дідуся-казкаря
В Казці пошукаємо.
                                                             
Учні йдуть по колу, зупиняються.
Учень
Ой, та ми ж заблукали! Ось Білочка стрибає, треба запитати.
Білко, Білко, розкажи,
Білко, Білко, покажи.
Як знайти стежину
В дідову хатину?
Наперед вибігає білка.
Білка
Дуже просто. Стрибайте з ялинки на ялинку, з берізки на берізку. Потім на великий-великий дуб. З верхівки дуба помітно дах. Це і є хатинка.
                                                                            
Учень
Дякуємо, Білко. Тільки ми не вміємо по деревах стрибати. Краще ми в когось запитаємо. А ось і Зайчик!
Зайчику, Зайчику, розкажи,               
Зайчику, Зайчику, покажи,
Як знайти стежину
В Дідову хатину?

Наперед виходить Зайчик.
Зайчик
Хатину? Та це ж просто. Спочатку пахнутиме грибами. Потім капустою. Далі запахне лисячою норою. А як запахне димом – це дідусь самовар ставить.

                                                         
Учень
Спасибі, Зайчику! Шкода, що носи у нас не такі чутливі, як у тебе. Доведеться ще в когось спитати.
Горобчику, Горобчику, розкажи,
Горобчику, Горобчику, покажи,
Як знайти стежину
В дідову хатину?

Наперед виходить Горобчик.                                                                                     
Горобчик
Чик-чирик, чик чирик! Дивіться, куди я лечу, ідіть слідом.

Учні підходять до хатинки. З неї виходить Дідусь – Казкар з книжечкою.

Учень
Добрий день, Дідусю!

Дідусь
Добрий день, школярики. Я – Дідусь-Казкарик. З чим до мене завітали?
Учень
Та ось хочемо казочок Ваших послухати.
Дідусь
Я розповідаю казки тільки тим, хто їх любить і з ними дружить.

Звертається до глядачів.

А ви любите казки?
Ось ми зараз перевіримо,
Які казки ви знаєте,
Чи багато книжечок
З казками читаєте.
Маю книжечку гарненьку
А в ній загадок повненько,
Хто все може відгадати,
Того буду вихваляти.

А зараз відгадайте.
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, тремтить.
Де не взявсь – кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Кожен в хатці хоче жить.
Так вже тісно їм усім,
Що ось-ось порветься дім.
(«Рукавичка»)                                   

Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі,
Тут Лисичка прибігає,
Швидко півника хватає,
Біжить котик рятувати,
В лиски півника забрати.
(«Котик і півник»)                                
Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі.
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Жоден з них не помагав.
(«Колосок»)                                      

Я бичок-третячок,
Смоляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив,
Хто за бік мене хапав,
До смоли поприлипав.
(«Солом’яний бичок»)                          

Хто втік від баби з дідом, -
Не сиділось на вікні.
А зустрівся з зайченятком -
Й ну співать йому пісні.
Та лисичка обманула -
Гам! – і всенького ковтнула.
(«Колобок»)                                            

Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало -
На крилечка свої взяло.
Принесло до тата й мами
Частувати пирогами.
(«Івасик-Телесик»)                               

Дідусь
Молодці! Бачу, глядачі у нас начитані.
Є у мене одна книжечка з казками, де все переплутано. Злий чарівник дуже не хотів, щоб діти слухали казки. Підкажіть-но, що в казці не так.

Читає вчитель, учні відгадують

Читає уривки казок, а глядачі виправляють.            

1. «Сіла дівчина та й пряде. Коли це летить каченят табун. Побачили її і співають:
   - Онде наша діва, онде наша іва,
   Скиньмо по листочку (пір’ячку),
   Нехай летить з нами».
2. «Були собі дід та баба. І було у них дві дочки. Бабина дочка цілий день працює, а дідова дочка знай собі спить та їсть».(Дідова, бабина)
3. «Жили дід та баба. І такі вони бідні – не мають нічого. От баба і каже дідові: «Зроби, діду, мені гречаного бичка».(Солом’яного)
4.  «В одному лісі жила Коза. І було у неї четверо козенят».(Семеро)
5. «Були собі дід та баба, та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить: «Бабусю! Спечи нам коровай!».(Колобок)
6.  «Вовк опустив хвоста в ополонку і сидить. А лисичка бігає по березі та примовляє: «Мерзни-мерзни, вовчий ніс».(Хвіст)

Чути стукіт
Учень
Дідусю, чуєте, там хтось стукає?

Дідусь
І хто б це міг бути? (Знову чути стукіт) Та заходьте вже! 

Заходить Коза-Дереза

Коза
Здоровенькі були! (Вклоняється)

Дідусь
І тобі не хворіти. Ну, як поживаєш? Чи всіх звірів у лісі вже розігнала?

Коза
(чухає бік) Та знаєте, дідусю, якось розхотілось. Оце йшла по лісі, бачу – у вас світиться. Дай, думаю, зайду, дідуся провідаю.

Учень
Ага, знаємо ми твої відвідини!

Коза
О, та у вас гостей повна хата! Можна з вами залишитись, а в свою чергу я вам заспіваю, а ви разом зі мною потанцюєте?                
(фізкультхвилинка)

Дідусь
Залишайся, Кізонько, з нами!

Учитель
Сьогодні ми казку запросили,
щоб бачити її і слухати гуртом,
а казка у залі десь там заблудилась -
Давайте її пошукаєм разом.

Учитель ходить по класі, , шукаючи Казку.

Діти! Погукаємо її разом: «Казко, казко!»

казка
Добрий день, дорогі мої діти! Я рада, що ви мене знаєте. Зараз перевірю, чи багато ви прочитали казок і які вам запам’яталися?

(казка пропонує глядачам  «Відгадайте SMS від казкових героїв»

Дуже засмучена,мишка випадково розбила яєчко, прийти не зможу.»

«З’їв семеро козенят,болить живіт.»

«Приїхати не зможу,бо тато не зробив мені човник і весельце.»

«Ніяк не витягнемо ріпку,тому прибути не зможемо.»

Які ж ви молодці! А ще я маю чарівний кошик, у ньому зібралось багато предметів, які загубили казкові герої.

Відгадайте, з якої казки ці речі?
Витягає предмети по черзі, показує, а глядачі відгадують.

Бинт – «Айболить»
Яйце – «Курочка Ряба»
Ключ – «Золотий ключик»
Рукавиця – «Рукавичка»
Цибулина – «Цибуліно»
Пір’я – «Кривенька качечка»
Колосок – «Півник та двоє мишенят»
Солома – «Солом’яний бичок»
Яблуко – «Білосніжка і семеро гномів» (на яблуці приколота голочка)

-А які з цих казок не є українськими народними?

Казка
Ой, що це за голочка в яблучці? Звідки вона тут взялася?

Наперед виходить Їжачок                                

їжачок
Та це, казко, я згубив, коли яблучка в саду збирав. Ой, та у вас гості!

казка
Так, в мене гості. Прийшли моїх казок послухати. Такі хороші та розумні! Може, й ти їм якусь казку розкажеш?

їжачок
Залюбки! Здрастуйте, любі! (Вклоняється)
Я зовусь їжачок,
Повна спина колючок,
А животик мій гладенький.
Я люблю своїх дітей маленьких,
Тих, хто слуха маму й тата,
Серед вас таких багато?
Хто уроки добре учить,
Хто малих звірят не мучить,
Хто дорослим помагає, —
Тих дітей я поважаю.
Ну, а хто з вас на уроках
Скрекотить, немов сорока?
Хто учитись не бажає?
Хто про себе тільки дбає?
Хто жорстокий до звірят?
Не люблю таких малят!
Серед вас таких немає?
Ну, то й добре. Починаєм.
Виросла собі та й годі,
Прямо в казці на городі.
Дід тягав її за чуба,
Баба, киця, внучка люба.
Не бур’ян, не суріпка,
А смачненьке диво - …(Учні відгадують: «Ріпка»)
Правда ваша, «Ріпка» зветься.                                
Але, як в казках ведеться,
Почнемо все по порядку.
Якось Дід, скопавши грядку,
Йде у поле тільки світ.
Щось задумує наш Дід, (Виходить Дід. Несе з собою лійку-поливальницю.)
дід
Я не дерево, не квітку —
Посадить надумав Ріпку.
А щоб краще підростала,
Щоб велика вона стала
Та щоб виросла красива, —
Я поллю її дбайливо.
(Поливає грядку і повертається до хати.)

їжачок
День за днем іде, минає,
Ріпка наша підростає 
А коли прийшла пора —
Стала Ріпка як гора! (Виходить Дід, здивовано оглядає ріпку)
дід
От так Ріпка! От так чудо!
На всю зиму їсти буде!
їжачок
Гуп-гуп! Узяв Дід Ріпку за чуб,
Тягне руками, упирається ногами!
Промучився цілий день,
А Ріпка сидить у землі, як пень.
дід
Ні, не витягнуть самому.
Мабуть, я сходжу додому.
(Йде до хатки.)
Гей, стара! Одкрий ворота
Та сюди біжи!
баба
А що там?
дід
Ріпку витягнуть поможеш!
баба
А без мене, що, не можеш?
дід (сердито)
Знать, не можу, раз кажу!
баба
Ну, ходім. Допоможу.

 
їжачок
Гуп-гуп! Узяв Дід Ріпку за чуб,
За зеленії листочки,
Баба Діда за сорочку,
Тягнуть руками, упираються ногами!
Промучились цілий день,
А Ріпка сидить у землі, як пень!
(Дід і Баба важко дихають, відпочивають.)
баба
Ріпку вдвох нам не здолати,
Треба Внучку погукати.
(Баба і Дід гукають разом.)
Внучко! Внучко! Не лежи!
Ріпку вирвать поможи!
(Жваво вбігає Внучка.)
внучка
Що там? Ріпку? Це ми враз!
Я ходжу вже в перший клас!
Але перш ніж починати —
Треба все підрахувати,
Так, як учать нас у школі:
Чи наявних сил доволі,
Під яким кутом коріння,
Врахувать земне тяжіння...
баба
Внучко, годі рахувать,
Треба Ріпку витягать.
внучка
Де ставать?
дід
Іди до мене.
Я вхоплюсь за лист зелений,
Ти, стара, ставай сюди.
(Баба беріться за Діда і випадково смикає його за бороду. Дід відмахується.)
Та не смикай бороди!
баба
Внучко, ти ось тут берися.

внучка
Все готово. Ну, взялися!
їжачок
Гуп-гуп! Узяв Дід Ріпку за чуб,
Баба Діда за сорочку,
Внучка  Бабу — за торочку,
Тягнуть руками, упираються ногами!
Промучились цілий день,
А Ріпка сидить у землі, як пень!
дід (сідає)
Ох, втомився я, чекайте.
внучка
Може, Жучку погукайте?
баба
Що ж, гукнем!
дід (безнадійно махає рукою)
Та це відомо,
Що її немає вдома.
баба і внучка
Жучко! Йди скоріш на грядку!
(Вбігає Жучка. Гавкає.)
дід
Ну, ставайте по порядку!
їжачок
Гуп-гуп! Узяв Дід Ріпку за чуб,
Баба Діда за сорочку,
Внучка Бабу за торочку,
Жучка Внучку за спідничку —
Тягнуть руками, упираються ногами!
усі: (хором)
Нумо! Дружно! Гей! Давай!
Нумо ще раз!
жучка
Не здавай! Гав-гав!
їжачок
Промучились цілий день,
А Ріпка сидить у землі, як пень!
(Усі важко дихають, витирають піт.)
дід
Годі вже. Ходім до хати.
жучка
Гав! Треба Кішку погукати.
Кішка, Кішко! Годі спать!
Йди на грядку помагать!
(Виходить Кішка, потягується.)
кішка
Мя-у, Мя-у... Що за люди?
Я цього їм не забуду!
Тільки спати примостилась,
Лише хвостиком укрилась,
Як гукають. Не заснути!
жучка 
Ріпку поможи тягнути!
кішка
Як я буду помагати?
Лапки можу замарати.
жучка
Ти мене за хвіст бери.
кішка
Піднімай же догори.
дід
Ще раз спробуєм, давай...
(Жучка жартома кусає Кішку.)
кішка
Не кусайся! Ай-яй-яй!
баба: (до Жучки і Кішки)
Годі вже. Тягнути треба.
Ріпка ж виросла до неба!
їжачок
Гуп-гуп! Узяв Дід Ріпку за чуб,
Баба Діда за сорочку,
Внучка Бабу за торочку,
Жучка Внучку за спідничку,
Кішка Жучку за хвоста —
Тут робота не проста!
Тягнуть руками, упираються ногами!

кішка
Ну, давай, давай, давай! 
Жучка: (до Кішки). Іди ще когось гукай!
кішка
Погукаю я вам Мишку.
Десь вона читає книжку.
дід
Що та Мишка? Не поможе.
баба
Та й мала вона.
кішка
А може?
дід
Та гукай кого вже знаєш...
кішка
Зараз я.
(Біжить до хати і далі говорить до Мишки, що виглянула)
Книжки читаєш?
Ми там тягнем цілий день —
Ріпка ж та сидить, як пень!
мишка
Пі-пі-пі! Я готова, поможу,
Зараз миттю прибіжу!
(Мишка і Кішка прямують до гурту. Тим часом Дід говорить до Баби.)
дід
То, стара, усе дарма.
В тої Мишки сил нема.
баба
Що ж робити? Що ж робити?
Хто ж нам зможе підсобити?
мишка
Хоч у мене й мало сили,
Але я візьмуся сміло,
Прямо Кішку за хвоста!
дід
Але ж Ріпка не проста.
Міцно тут сидить вона.
От якби сюди слона!
внучка
Говорити так негоже,
Мишка теж нам допоможе.
Хоч і сили небагато —
Та яка вона завзята!
дід
Що ж, по вашому хай буде.
Ось дихну на повні груди...
їжачок
Гуп-гуп! Узяв Дід Ріпку за чуб,
Баба Діда за сорочку,
Внучка Бабу за торочку,
Жучка Внучку за спідничку,
Кішка Жучку — за хвостик,
Мишка Кішку за лапку.
дід
Всі взялися? Всі в строю?
Тож команду подаю:
Раз! Дружно! Ще раз! І ще ра-а-аз!!
(Ріпка поволі піддається і нарешті падає.)
Усі:(разом): Ура-а-а!
їжачок
Ось і кінчилась робота.
Де й поділася турбота!
Ріпку витягли. За тим
Потягли її у дім.
Казку нам пора кінчати.
Що ж лишається сказати?
(З'являються всі дійові особи.)
Усі: (разом) Мабуть, всім вам зрозуміло:
Дружно всяке зробиш діло!

Ось і казочці кінець.
А хто слухав-молодець!
казка
В казці - щирість, в казці ласка
Ви читайте їх,будь ласка.

IV. Рефлексія

Який висновок ми можемо зробити?

1 Складіть прислів`я  :Казка вчить , як на свіія жить

Поясніть.

                  Казки маленькі, а розуму в них багато
Вправа « Мікрофон»
 

Що найбільше сподобалося?

Яку пораду собі дам після уроку?

А тепер нам всім від казки бубликів смачненьких в’язка!