Учитель-предметник – класний керівник

Учитель-предметник – класний керівник

Класний керівник – центральна ланка в системі виховної роботи з учнями, яку здійснює педколектив навчального закладу. Його роль визначається двома головними факторами:

• • для організації виховної роботи з учнями середніх і старших класів у державі поки що немає інституту класних наставників (як це було в Росії до 1917 р.);
• • низка напрямів позаурочної роботи з ними (створення й виховання учнівського колективу, організація окремих видів діяльності класу, наприклад суспільно корисної, природоохоронної діяльності, різноманітні форми морального, художньо-естетичного виховання та ін.) безпосередньо в обов'язки вчителів-предметників не входять.

Тому для організації й проведення цієї та іншої роботи, координації виховної роботи з іншими педагогами школи призначаються класні керівники з числа найбільш досвідчених та авторитетних педагогів, які працюють у класі. У початкових класах обов'язки класного керівника виконує вчитель.

Які права й обов'язки класного керівника [23, с. 25-27]?

Класний керівник має право:

• • відвідувати уроки вчителів та позакласні заняття у своєму класі; бути присутнім на заняттях з учнями, які проводять навчально- культурні й інші працівники підприємств, закладів та установ;
• • входити в педагогічну раду з пропозиціями про моральне й матеріальне заохочення школярів, застосування стягнень тощо;
• • входити з пропозиціями на батьківських зборах щодо матеріального забезпечення, організації та проведення позакласних заходів;
• • проводити батьківські збори й відвідувати учнів за місцем проживання;
• • представляти та захищати інтереси дитини в державних органах, організаціях (за погодження з батьками учня або особами, котрі їх замінюють);
• • вибирати форму підвищення своєї педагогічної кваліфікації з проблем виховного процесу.

Класний керівник зобов'язаний:

• • створювати умови для засвоєння учнями навчальних програм із дисциплін; сприяти розвиткові здібностей учнів;
• • формувати високі моральні якості вихованців;
• • дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі.

Класний керівник повинен уміти:

• • визначати ступінь підготовки дітей та підлітків до навчання й виховання, рівень сформованості учнівського колективу;
• • визначати проблемні питання, мету та завдання навчання, виховання й розвитку;
• • відповідно до мети підбирати зміст, засоби, методи (прийоми) та форми організації навчально-виховного процесу;
• • розробляти перспективні й робочі плани педагогічної діяльності;
• • реалізувати в навчально-виховному процесі різноманітні види діяльності: пізнавальну, трудову та ін.

Докладніше вміння класного керівника можна сформулювати таким чином.

До важливих вмінь вихователя належать "уміння правильно сприймати ті процеси; які відбуваються в середовищі дітей; аналізувати співвідношення "мета-засоби-результат" стосовно вибору ситуації; уміння організувати життя дітей; уміння вимагати й довіряти; швидко переключати увагу; грати з дітьми; оцінювати ситуацію з усіх боків; уміння з різноманітності педагогічних фактів обирати найбільш суттєві; уміння у випадковому факті бачити найбільш типове; в одній і тій самій ситуації користуватися різними прийомами впливу; чітко передавати свій настрій, почуття, думки словом, мімікою та рухами" [1, с. 230].

Не менш важливими вміннями є й такі, як уміння здійснювати індивідуальний підхід до дітей, розвивати ініціативу учнів, допомагати їм у тяжку хвилину, довіряти позиції учнівського колективу, постійно радитись із ним, вивчати думку учнів про заходи, які проводяться в класі, не підміняти школярів, зважати на їхнє самолюбство, оберігати сором'язливих і фізично слабких від глузувань товаришів, використовувати різноманітні форми самоуправління в класі, не зловживати довір'ям учня, шукати й використовувати в роботі з дітьми їхні позитивні якості, не поділяти школярів на любимих і нелюбимих, непримиримо ставитися до зла, несправедливості, нечесності, аморальності, формувати в школярів моральні орієнтири, а також уміння захищати свої переконання, які грунтуються на чіткому уявленні про добро й зло [20, с. 138].

Класний керівник складає план діяльності з класним колективом у формі, яка визначена методичним об'єднанням класних керівників або адміністрацією навчального закладу. У діяльності він підзвітний директорові закладу. Оперативне керівництво здійснює заступник директора з виховної роботи.

• 1. Основні обов'язки класного керівника такі:
  • а) усебічне вивчення учнів класу;
  • б) організаційна робота: ведення класного журналу та іншої документації, розподіл доручень у класі, організація чергування в класі, у школі, контроль за зовнішнім виглядом учнів, організація їх харчування, ведення особових справ, проведення зборів й ін.;
  • в) проведення годин класного керівника;
  • г) робота з батьками учнів;
  • г) навчальна діяльність: контроль за відвідуванням занять дітьми, організація допомоги в навчанні окремим учням, створення оптимальних умов для пізнавальної діяльності школярів класу, взаємозв'язок з учителями-предметниками, які працюють у класі, створення необхідних умов для обдарованих дітей та ін.
• 2. Головні завдання класного керівника:
  • а) організація навчально-виховної діяльності учнів класу;
  • б) організація й розвиток колективу;
  • в) допомога в становленні особистості учня.
• 3. Основні функції класного керівника: когнітивно-діагностична, організаційно-стимуляційна, об'єднувально-згуртувальна, координу-

вальна, особистісно-розвивальна, комунікативна, виховна, проектувальна, методична, охоронно-захисна, оцінна, корегувальна.

Розглянемо докладніше найголовніші функції класного керівника.

Когнітивно-діагностична функція пов'язана з потребою всебічного вивчення особистості учня (особливостей його розвитку, поведінки, інтересів, здібностей, рівня вихованості та ін.) і врахування наслідків цього вивчення у виховній роботі з ним на основі індивідуального підходу.

Класний керівник повинен знати фізичний розвиток дитини, у т. ч. наявність чи відсутність протипоказань до майбутньої професії, якою школяр хоче оволодіти в майбутньому, домашні умови, міжособистісні контакти, ставлення до навчання, динаміку успішності тощо. Ця інформація через класного керівника повинна бути відома й учителям-предметникам.

Органааційно-стимуляційна функція передбачає добровільну, участь учнів у системі позакласної роботи. їх не можна змушувати до неї, жорстко регламентувати їхню участь. Тому головне завдання класного керівника при цьому – зацікавити школярів такою роботою, викликати в них інтерес до неї. Це досягається високою змістовністю, різноманітністю, новими підходами в організації окремих позаурочних заходів.

Об'єднувально-згуртувальна функція ґрунтується на здоровому морально-психологічному кліматі в класі, товариських доброзичливих стосунках, взаємній турботі. Водночас потрібно попереджувати появу в класі груп із негативною спрямованістю, лідерів із числа порушників дисципліни.

Координувальна функція – це постійна узгодженість дій учителів-предметників, які працюють у класі, для погодження їхніх педагогічних зусиль, дотримання єдиного підходу до учнів. Залучення батьків до спільного виховного процесу з дітьми.

Особистісно-розвивальна функція спрямована на розвиток головних, особистісних якостей учнів: стимулювання їхньої мотиваційної сфери та навчально-пізнавальної активності, формування морально- естетичної спрямованості, творчих здібностей, культури міжособистісних стосунків й ін.