Учнівський проект "В моєму серці Україна"

.

 

  В МОЄМУ СЕРЦІ УКРАЇНА

 

Девіз проекту: «Люблю я всім серцем свою Україну, для мене найкраща вона».

 

Актуальність полягає у вихованні в учнів любові до рідної неньки – України, інтересу до культурної спадщини нашого народу, у формуванні прагнення глибше вивчати та пізнавати історію країни, традиції українського народу, що передаються крізь століття; виробленню в учнів умінь і навичок пошукової роботи; розширенню кругозору та формуванні світогляду школярів; у вихованні любові і поваги до минулого нашого народу, його історії, звичаїв і традицій, якими пишається народ.

 

Мета проекту :

• виховувати любов до Батьківщини, викликати у дітей почуття гордості за неї;
• виховувати повагу до народних символів  і сумісної праці;
• залучити дітей до читання художніх творів про Україну;
• вчити самостійно знаходити інформацію та вміло представити її аудиторії;
• познайомити учнів з державними символами країни, традиціями та звичаями українського народу;    
• удосконалювати навички виразного читання, переказу прочитаних творів;
• розвивати увагу, збагачувати словниковий запас, діалогічне мовлення;
• розвивати пізнавальні здібності учнів, критичне мислення, навички спілкування в соціумі;
• виховувати естетичні смаки, творчі та художні навички;
• розвивати в учнів уміння й навички пошукової роботи.

 

Завдання проекту:

• з’ясувати сутність поняття Батьківщина;
• довести думку про те, що наша країна найкраща у світі;
• ознайомитися з творами поетів, письменників, музикантів, художників про Україну;
• спробувати свої можливості у написанні віршів,  у виготовленні поробок з паперу, пластиліну, у малюванні малюнків про Україну;
• провести опитування "Чи знаєте ви, що належить до народних символів України?".

 

Проблема.  Що таке Батьківщина? Чи згодні ви з думкою про те, що наша країна найкраща у світі?

 

 Обладнання і матеріали: ілюстрації за темою уроку, дитячі малюнки, поробки, презентація «В моєму серці Україна» (електронний носій), прислів'я, виставка книг, пазл «Моя країна – Україна», карта України, колаж «Ми віримо в твоє майбутнє, УкраЇно!»

Паспорт проекту

• за предметною галуззю – міжпредметний;
• за тривалістю – короткотривалий ;
• за характером контактів – учитель, учні 2 класу та їхні батьки;
• за основною діяльністю – творчий;
• за характером координації – з беспосередньою координацію;
• за формою проведення – урок-презентація проекту;
• за кількістю учасників – груповий;
• об’єкт пізнання – країна-Україна.

 

Етапи реалізації проекту:

• визначення мети та завдань;
• створення груп та розподіл доручень щодо створення проекту;
• збір матеріалів;
• упорядкування матеріалів та оформлення колективної роботи;
• презентація матеріалів проекту;
• аналіз та оцінювання роботи учасників проекту.

 

Розподіл доручень:

1 група «Чомусики» - пошук та опрацювання оповідань та легенд про УкраЇну;

2 група «Пізнайки» - пошук та вивчення віршів про Україну.

 

Очікувані результати:

• поповнити скарбницю знань про нашу країну, її народ, його перлини, що збагачують наш внутрішній світ, розвивають мову, розширюють світогляд та відкривають широку дорогу у світ знань;
• розвитути пізнавальні інтереси учнів та їх пошукову діяльность;
• зацікавити учнів культурною спадщиною українського народу, сприяти прагненню вивчати історію;
•  розвинути уміння і навички співпраці в групі.

 

 

Хід проекту

 

 І . Організаційний момент

Учитель.  Добрий день вам, люди добрі 

                   Ми вітаєм щиро вас,

                   Та запрошуєм ласкаво  

                   На захист проекту у другий клас.                                                                                                                           

    Учні.       Ласкаво просимо!

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Перегляд відео «Перлина Україна»)

    Хвилина поезії.

Людина народжується і отримує в спадок  найдорожче, що в неї є – Батьківщину. Її не обирають, вона як і мати – твоя доля.

Учень 1.   У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай

Рідніша  їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини.

А нас, людей, без батьківщини.

 

Учень 2 .  Моя Батьківщина -  велика країна.

Весь Всесвіт для мене вона.

Найкраща у світі моя Україна.

У цілому світі одна,

 

Учень 3.  Я тут народилась  у добру годину,

Тут світ пізнавати учусь.

Люблю я всім серцем свою Україну!

І нею пишаюсь, горжусь

 

Учень 4.  Що краще у світі за рідну місцину?

Вкраїна, як ненька – одна.

Люблю я всім серцем свою Батьківщину,

Для мене найкраща вона.

 

Учитель: А зараз ми подаруємо Україні наші сердечка, щоб показати, як ми її любимо (учні прикріплюють на карту сердечка).

                Мій любий край – це Україна!

                Це доля, це земля моя,

                Моя ріднесенька країна,

                В моєму серці ти одна.

         Саме слова «В моєму серці Україна»  є  темою нашого уроку-проекту з позакласного читання.

         Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе.

         А ми живемо де? (в Україні). Україна для нас – найрідніша, найдорожча, найкраща у світі, бо це наша рідна земля, рідне село чи місто, рідна вулиця, рідний дім, мама і батько, наші рідні і друзі. Саме з цього починається  Батьківщина.

          Кожна   людина передає свою любов до Батьківщини як уміє, але чесно , гаряче, віддано, бо це дуже сильне почуття – любов до рідного краю. Людина з ним живе, носить у своєму серці та завжди хоче поділитись любов’ю  з іншими, вилити свої почуття у віршах чи прозі, у картинах чи в музиці. Тому так багато прислів’їв, приказок, легенд, загадок, віршів, пісень та оповідань написано на честь рідної всім українцям землі – України.

-А які прислів’я і приказки знаєте ви про рідну країну?

Учні:           Рідна земля і в жмені мила.

                    Наша слава – українська держава.

                    За рідним краєм і в небі сумно.

                    Всюди добре, а вдома найкраще.

                    Нема в світі кращої, як своя країна!

                    Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.

                    За морем тепліше, та вдома миліше.

                    Кожному  мила своя сторона.

 

  ІІI.  Оголошення, представлення теми  проекту та очікуваних навчальних результатів.

Учитель.  На протязі тижня ви працювали над збором матеріалів до уроку презентації і сьогодні  ми поділимося нашими спільними напрацюваннями із  теми: "В моєму серці Україна", підведемо підсумки зробленого та зробимо ще деякі відкриття, адже кожна  група  дізналась багато цікавого, нового про нашу Батьківщину.

        Готуючись до уроку ви прочитали багато творів і підготували виставку книг. На уроках трудового навчання виготовили колаж «Ми віримо в твоє майбутнє, Україно!». А ще зібрали пазл  «Моя країна – Україна».

 

 IV. Захист проекту  «В моєму серці  Україна».

 У  нас процювали дві групи – «Чомусики» та «Пізнайки»

  Тож про свою роботу розкаже 1 група.

 

1. Звіт про роботу 1 групи – «Чомусики»

Керівник групи: Чомусики – цікаві дітки,

                 Часу марно не втрачали,

                 Оповідання та легенди

                 Про рідний край підготували.      

Учитель: Давайте уважно послухаємо оповідання та легенди, які підготували чомусики.

                                             НАШ РІД  (розповідь в особах)

    Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-вутінку вишила.
— Що це буде, нене? — питає Дмитрик.
— Українська святкова сорочечка для тебе.
— Чому українська? — допитується хлопчик.
— Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти — маленький українець.
— А ти, мамо?
— І я, і твоя бабуся — українки, твій татко і дідусь — українці. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна —як наша рідна хата.

Андрій М’ястківський

Учитель:

 -  Що найбільше запам’ятали з цього оповідання?

 - А  ще що сподобалося? (як  мама вишивала різними квітами  синові                            сорочку. бо і  моїй сестричці , і  мені  мама  теж  вишила  ось таку  святкову  вишиванку. Я  її  дуже люблю і хочу заспівати пісню.)

Пісня  «Мамина  сорочка»

 

                                           Мені захотілось додому (стислий переказ оповідання)

   Коли я була маленька, мама возила мене до бабусі, що живе над великою річкою. Який там ліс, які озера чисті, тихі, які луги зелені!..  Вийдеш на високий берег ріки і видно далеко – далеко. А скільки тут квітів у лузі…

     Мама каже:  відпочивай тут ціле літо. А мені вже через тиждень додому хочеться. Спочатку не дуже, а згодом так тягне, що якби крила – полетіла б через луги, ліси, озера.

     І чого воно так додому хочеться?  Адже немає в нас ні річки великої, ні лісу тінистого, ні озер чистих, ні лугів широких. Степ, горби, садки  вишневі, ставок маленький – а хочеться швидше додому. Мабуть, тому, що тут я народилась, тут почалося моє дитинство, тут я вперше побачила ясне сонце й синє небо, почула спів пташок і вимовила перше слово…

      Бо найдорожче для людини те – що рідне.

                            В. Сухомлинський 

Учитель:

 - Зачитай  уривок оповідання, який тобі найбільше сподобався.

 - Подумайте, чому дівчинці так хотілося додому?

 

Легенда про державні символи

( учениця розповідає і супроводжує серією малюнків)

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

 Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір.                        Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.                              

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими героїчними вчинками. Люди запам’ятали його і прозвали Прапором.                                                                               

 А     найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну. Вони стали державними символами України.

 

Бесіда за змістом прослуханих оповідань і легенд.

Учитель. Україна, як і кожна держава світу, має свої державні символи, які прийшли до нас з далекого минулого. Давайте ще раз їх пригадаємо (Державний Герб, Прапор, Гімн).

Учень 1.Знак країни головний -  

               Це тризубець золотий.

               Він – як сонце в небі синім,

               В ньому слава, в ньому сила.

               В нім священне слово «воля».

               Що рятує від недолі.

               Будь же, рідна Україно,

               Під гербом цим вільна й сильна,

               Хай про тебе в цілім світі

              Знають всі: дорослі й діти.

 

Учень 2. Синьо-жовтий прапор України –

                Це безхмарне небо, синє-синє,

                А під небом золотіє нива,

                І народ – і вільний, і щасливий.

                Прапор, як святиню, любі діти,

                Треба шанувати й боронити.

 

Учень 3. Лине пісня незабутня,

                Горда, величава.

                В ній – надія на майбутнє,

                України слава.

                Нею сонце зустрічає

                Нашу Батьківщину,

               День новий розпочинає –

               Сильна, неподільна.

               До нових здобутків кличе

               Пісня Україну,

               А зовуть її велично

               Всі Державним Гімном.

 

Учитель:

        Отже, саме за цими трьома символами впізнають нашу державу. Під час урочистих подій, свят урочисто піднімається прапор і звучить Гімн.

 - Щоб висловити свою любов до України,  ми  знаємо багато  віршів про рідний край. Саме над пошуком віршів про Україну працювали учні другої групи.

 

Руханка

 (Учні стають в коло і виконують рухи під вірш А. Камінчука «Україна»)

Україна (розводять руки в сторони)

Рідний край (піднімають руки догори)

Поле, річка, (нахили вправо-вліво)

Синій гай. (присідають)

Любо стежкою іти (ходьба на місці)

Тут живемо я і ти. (беруться за руки)

(Руханку можна повторити кілька разів.)

 

2. Звіт про роботу 2 групи – «Пізнайки»

 

     Керівник групи: Пізнайки теж сумлінно працювали,

                                  Вірші та пісні українських поетів вивчали 

                                  Ілюстрації до віршів малювали.  

 

Учитель: Уважно послухайте, подумайте про кого говорить автор ?

Українські діти

- Хто ти, хлопчику маленький?
- Син я України-неньки!
Українцем я зовуся -
Й тою назвою горджуся!
- А по чім тебе пізнаю?
- По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
- Хто ти, дівчинко маленька?
- Доня України-неньки!
Українкою зовуся -
Й тою назвою горджуся!
Ми всі діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

                                         Найдорожче і святе,

                                       Рідна віра, рідна мова,
                                     Рідний край наш над усе!
                                                                                     Юрій Шкрумеляк

Учитель:

- Якщо ви проживаєте в Україні, то чиї ви діти?

- Що для нас має бути найдорожче ?

- Що маємо любити більше за все? 

-Хто автор цього малюнка? До якого вірша ти його намалювала?
                                                   

Я - УКРАЇНКА                      Я - українка!  Горджуся й радію,  Що рідною мовою  Я володію,  Шевченковим словом  Умію писати  Слова мелодійні  У вірші складати.  Я - українка!  Живу в Україні,  На вільній, єдиній  Моїй Батьківщині,  Де все мені в радість:  Ліси і садки.  Озера й річки,  І глибокі ставки,  Лани неосяжні,  І гори, й долини,  Цвіт білосніжний  У лузі калини.  В душі моїй солодко  Грає сопілка,  Бо я з України,  Бо я - українка!                                                                                       Олеся Василенко   Україна Країна  чудова - степи і Карпати, зелені сади біля кожної  хати. Як символ верба і червона калина Вкраїну люблю – це моя Батьківщина Тут  чистеє небо і сонце в зеніті, зерно золотаве і грона налиті. Тут  слово  правдиве і мова єдина, Тебе я люблю,  ти моя,  Україна!  Ольга Тесленкова  Учитель: -Щоб ви намалювали, ще слухаючи цей вірш? - Посухайте вірш і продовжіть рядки (слова вірша демонструють на екрані).

Наш край

Ми дуже любим весь наш край,

І любим _______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні)

Змагається він з нами!

                                                                                                        М. Познанська           

Учитель:

- Чи сподобався вам вірш?  Що привабило?  

 

Гра «Знайди зайве слово»

1. Село, сад, річечка, книга, стежина.
2. Батько, дідусь, мати, син, дерева, донька.
3. Рідний край, отча сторона, стіл, Вітчизна, Батьківщина.

 

Розгадування кросворду та знаходження ключового слова.

 

				1.
2.
				3.
			4.
		5.
6.
7.

 

1.  Народ, що проживає на нашій землі (українці)

2.  Край, де ти народився. (Батьківщина)

3.  Вишите полотнище, яким прикрашають оселі. (рушник)

4.  Гори на заході України. (Карпати)  

5.  Столиця нашої держави.  (Київ)

6.  Кущова лікарська рослина, що є символом України. (калина)

7   Плакуче дерево, рослинний символ. (верба)

 

Учитель:    Здавна всіх зачаровує мелодійна українська пісня.

Тому дуже багато віршів поставлено на музику і вони стали гарними

українським піснями. Ось послухайте одну з таких дитячих українських пісень  «Добрий день, матусю Україно» (сл. Н. Рубальської, муз. М.Ведмедері)

Пісня «Добрий день, матусю Україно»

Учитель: - Молодці, ви гарно попрацювали, кожна група  підготувала цікавий та змістовний матеріал.

        З давніх-давен  оберегами  українського  народу є хліб та сіль, вишитий рушник,  батьківська хата, мамина пісня, бабусина  вишиванка, мелодійна українська мова – все те, за чим впізнають українців, що найбільше любить і цінує народ. Їх іще називають народними cимволами.

- Які  рослини символи ви знаєте?  (верба, калина, мак, барвінок, соняшник)

 

Учень:  Обереги  мої українські

             Ви прийшли з давнини в майбуття.

             Рушники й сорочки материнські

             Поряд з нами ідуть у життя.

             Нам любов’ ю серця зігрівають

             Доброта і тепло в них завжди.

             Вони святість і відданість мають.

             Захищають від лиха й біди.

Учитель: -Тож  давайте візьмемо ці обереги і прикрасимо ними кордони нашої України на карті. Нехай вони охороняють нас від лиха і біди (учні виходять до дошки і прикріплюють на карту обереги України).

                   -  Діти!  Любіть нашу прекрасну Україну,

                     Цінуйте рідну мову солов’їну,

                     Шануйте обряди наші, звичаї і свята,

                     Шануйте маму завжди й тата!

 

           Ви всі сьогодні говорили, як  любите нашу дорогу Україну, бо це земля, де ви  з’ явилися на світ, де вперше побачили оце довкілля і зрозуміли, що ви у ньому – люди. І не тільки люди, а громадяни України, які все зроблять для того, щоб Україна була квітучою і багатою, щоб всі тут жили в любові, в мирі і злагоді. І життя свого не пошкодуєте, як треба буде стати на її захист, так як зараз це роблять наші воїни на Сході. Віддають життя за те, щоб над нашою Україною було мирне небо. Ми – єдина країна. І, незважаючи на всі негаразди, ми всі прагнемо миру, спокою, міцної держави і чистого  неба над головою.                                                                                                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури

 

1. Дитяча енциклопедія. Велика ілюстрована енциклопедія України. – К.: Махаон, 2012
2. Золоті  перлини: Хрестоматія для домашнього і позакласного читання 2 клас/укл.: Галас А.В. Фінько П.М., Кондратенко Л.П. – Кам’янець-Подільський 6 ФОП Сисин О.В., 2012 – 272 с.
3. Позакласне читання 2 клас/укл.: Н. Кордуба, М. Стрихар – Тернопіль: Підручники і посібники, 2015.- 128 с.
4. Ткачук Г.П. Віконце у великий світ. – Абетка-Нова, 2004.- 168 с.
5. Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1,2 класах серії «Шкільна бібліотека» /укл.: Стус Т.В. – Львів: Видавництво старого Лева, 2016. – 160 с.