Розробка уроку з історії України за методикою CLIL
ТЕМА: «Ukraine and the World in the Twentieth Century» (Україна і світ у ХХ столітті).
Мета: охарактеризувати політичне та соціально-економічне становище Українських земель на початку ХХ століття, розкрити основні поняття, представити історичних діячів цього періоду; навчити учнів старшої школі розрізняти політичні партії, що утворились в Україні в перші десятиліття ХХ століття та вміти розповідати про їх засновників та лідерів; поглибити навички володіння іншомовною компетенцією через читання, письмо та обговорення ключових подій іноземною мовою,прияти розвитку аналітичних здібностей та критичного мислення в учнів старшої школи.
Хід уроку
І. Активізація лексичних одиниць (5-8 хвилин).
Вчитель вітається та оголошує тему уроку. Коротко пояснює учням, що цей урок буде проводитись двома мовами (державною та іноземною), ділиться запланованими активностями та переходить до ознайомлення з лексичними одиницями уроку.
На дошці записані слова з перекладом або словник представлений за допомогою мультимедійної презентації на інтерактивній дошці.
Добрий цар Революція Політична партія Реформа Виборче право Реакція Політичні причини Економічні причини Соціальні причини |
The good king Revolution Political party Reform The right to vote Reaction Political reasons Economic reasons Social reasons |
Вчитель коротко розповідає про початок Першої російської революції в Петербурзі. Нагадує, що більшість українських земель на початку ХХ століття були в скдаді Російської імперії.
ІІ. Читання (10 хвилин).
Запропонувати учням розділитись на три групи, прочитати текст та виписати окремо Political reasons, Economic reasons, Social reasons. Для учнів з більш низьким рівнем необхідно дати покликання на першоджерело та попросити перекласти основні моменти, які, на їх думку, були економічними, політичними та соціальними причинами Першої російської революції (покликання на електронний підручник: https://uahistory.co/pidruchniki/history-ukraine-and-world-10-class-2018-gisem/15.php)
By the end of 1916, the internal situation of the Russian Empire had deteriorated significantly, despite some positive developments at the front and improvements in the supply of the army. However, the harsh winter of 1916-1917 drove people in some regions of the country to despair, especially in the capital, Petrograd. There were rumors that famine was coming and that a card-based system of food distribution would be introduced. In February (according to the Julian calendar used in Russia), lines for bread lined up in the city, and later women demonstrated to demand bread and an end to the war. they were supported by workers at the city's largest factories who went on strike with political demands. Police attempts to suppress the unrest only increased the number of protesters.
The protests were supported by military units stationed in the city (Volyn, Pavlovsk, Preobrazhensky, and Lithuanian regiments). Street fighting broke out, killing 160 people. Ministers of the tsarist government were arrested. The events in the capital also intensified the activity of representatives of the upper strata of society, who were dissatisfied with the absolute power of the tsar and considered him the main culprit in Russia's defeats. Their representatives arrived at the tsar, whose train was stopped by revolutionary soldiers, and convinced him to abdicate "in the interests of Russia". This happened on March 2 (March 15, according to the Gregorian calendar), 1917. The news of the Tsar's abdication instantly spread throughout the Russian Empire. The country plunged into a whirlwind of revolutionary events.
ІІІ. Обговорення (до 10 хвилин).
Кожна група представляє результат своєї роботи та відповідає на питання однокласників (якщо такі виникнуть).
ІV. Пояснення вчителя (5-8 хвилин).
Вчитель розповідає про початок політичного життя в Україні та пропонує поглянути на дошку, де з’являються портрети політичних діячів певного періоду.
V. Робота в парах (10 хвилин).
Вчитель за допомогою рандому ділить учнів на пари. Кожна пара отримує прізвище політичного діяча і завдання: створити інфографіку, де будуть представлені ключові події з політичного життя особистості. Головне правило – використати не менше двох джерел про життя та політичні рішення історичних постатей.
Особистості: Yevhen Chikalenko, Symon Petliura, Volodymyr Vynnychenko, Mykola Mikhnovsky, Serhiy Yefremov, Borys Hrynchenko, Mykhailo Hrushevsky.
VІ. Обговорення (5хвилин).
Учні презентують отримані результати.
VІІ. Домашнє завдання.
Учні отримують завдання для двох (з ким виконували попереднє завдання) – написати 5-8 аргументованих вимог власної партії.