Україна за часів Тараса Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С.Васильченка «У бур’янах» 5 клас

ТЕМА: Україна за часів Тараса Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С.Васильченка «У бур’янах»

Клас: 5

Мета:  познайомити учнів із новими фактами про дитинство Т. Шевченка,

спираючись на повість С.Васильченка; розвивати навички виразного читання, вміння комунікативно доцільно висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення до постаті Кобзаря, до людей.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь.

Обладнання: портрети Т. Шевченка, С. Васильченка,  відеоролик «Дитинство Т.Г.Шевченка», ілюстрації до твору С. Васильченка «В бур’янах» ,

Епіграф:                      «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!»

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми та мети

Слово вчителя

Сьогодні ми вирушимо у цікаву подорож,  у часи.  Коли  великий кобзар почав формуватися як особистість. Приготувалися , зайняли найкраще положення.

А тепер Відправляємося в подорож разом зі мною:

Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.(М.Рильський)

Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу.

Метод «Словесний  портрет автора»

Перед вами портрет мужньої людини, захисника прав знедоленого народу. Подивіться уважно. Погляд спрямований вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток.

Учитель коментує зображення. Мабуть, немає українця, який не чув би ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Воно відоме не лише в Україні, а й в усьому світі. Чернеча гора під Каневом , де похований видатний письменник, стала національною святинею. А його книга «Кобзар» заявила світові, що є такий народ – українці, що вони хоч і поневолені, Але горді, волелюбні, мають свої звичаї, традиції та багатовікову історію. Його твори сіють у наші душі зерна добра і світла, любові до рідної землі. Він віддав усі свої сили , щоб врятувати український народ і відкрив перед ним шлях у майбутнє.  Шевченко – це Україна, а Україна – це Шевченко.

Випереджувальне завдання(учениця розповідає попередньо вивчену поезію)

Євген Маланюк «ШЕВЧЕНКО»

Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – «Кобзар  Тарас»

Він, ким зайнялось і запалало.

Скорше – бунт буйних майбутніх рас,

Полум'я, на котрім тьма розтала,

Вибух крові, що зарокотала

Карою за довгу ніч образ.

Лютий зір прозрілого раба,

Гонта, що синів свяченим ріже,

У досвітніх загравах – степа

З дужим хрустом випростали крижі.

А ось поруч — усміх, ласка, мати

І садок вишневий коло хати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Метод «Мікрофон».

 Діти, а хто для вас Шевченко?

(Діти по – черзі називають, хто для них Шевченко)

2. Складання асоціативного куща «Шевченко»

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Інсценізація  уривку із твору

Слово вчителя :Ось такою нелегкою була доля великого генія України. Життя людей починається із дитинства

2. Метод сугестії

Діти, а давайте, ви згадаєте усі своє дитинство?

У «кадр» вводиться релаксуюча музика. Звучання помірне. Тривалість 1,5 – 2 хвилини. Учитель візуально визначає готовність учнів до «подорожі в минуле». Заплющіть оченята та подумайте, згадайте своє дитинство, коли ви були малесенькими, а потім кожен скаже 2 слова, які характеризують ваше дитинство

(Звучитиь релаксююча музика)Кожен по черзі відповідає.

Вчитель: Добре, ви молодці.

3. Фронтальна бесіда

А яке ж воно було у Шевченка?

Це ми дізнаємося із повісті «У бур’янах» Але перед тим, давайте передивимося яким постає перед нами Шевченко із екрану кінофільму.

4. Перегляд відеоролику

5. Бесіда по ролику:

1. Про які це стовпи йдеться?
2. Про що свідчить розмови цього юного хлопчика? Яким він був на вашу думку?
3. Чи справдилися слова батька Тараса?
4. Ким став Тарас Шевченка?
5. Чи любив Шевченко історію України? Що про це свідчить?( він писав про героїв Гайдамаччини,Коліївщини)

Слово вчителя :Непростою і незвичайною була доля поета. Тому і незвичайно розпочинається твір С. Васильченка. Любі діти, відкрийте свої підручники на ст. 196. Ви вже познайомилися зі змістом повісті Степана Васильченка     «У бур`янах».

6. Робота з текстом (учні зачитують початок оповідання).

Бесіда:

– Як ви вважаєте, чому з казкового зачину розпочинається твір?

– Хто такі кріпаки? Як їм жилося?

7. Вибіркове читання

– Зачитати фрагмент,коли народився Шевченко. Про що це каже?

– Що повитуха розказала про майбутню долю дитини? (Зачитати)

8. Творчий переказ

Розказати від імені Катрі, як вона доглядала Тараса. (початок ІІ розділу)

– Чи можна сказати, що Катря не дуже любила Тараса?

– Чому вона не завжди була уважна з малим Тарасом?

9. Робота з ілюстрацією

Вчитель. Діти, подивіться на хату, у якій народився та виріс Тарасик.

– З чого видно, що у цій хаті живуть дуже бідні люди?

Вчитель Васильченко писав: «Невесела у Шевченка зимою та восени хата».

– А чи весело жилося людям у тій хаті?

– Як ви вважаєте, чи тільки Шевченкам жилося так важко у той час?

– Тож яким було життя українців за часів Шевченка?

10. Читання уривків учнями (додатковий матеріал). Зачитує хтось із учнів

Було це в 1817 році. Тоді трирічний Тарас, батько, мати, сестра Катерина та Ярина , брат Микита жили в тісній дідовій хаті. Хата маленька, а пожильців – як у маківці зерняток… курці ніде клюнути. На цьому ж таки кутку жив селянин Тетерюк. Якось пішли чутки, що він продає хату. Звичайно, кому, як не Шевченкам, її купити. Юрмитися в одній халупці було просто несила. Але де взяти грошей? Та на поміч Григорію прийшла вся родина Шевченків і хату було куплено. Хата хоч і старенька, кособока, з підсліпуватими двома віконцями, здавалася Шевченкам просто світлицею. У хаті була піч, лежанка, піл, попід стінами стояли лави, ослін. Оце й усі меблі. Але, що й казати, і така господа здавалась діткам розкошами.

Вчитель: Немало зазнав горя Тарас у батьковій хаті. Смерть матері, знущання мачухи. Особливо натерпівся після смерті батька. Почалися тяжкі сирітські роки. Але ця хатина була йому найдорожча. Малюнок, який ви бачите, Т. Шевченко намалював у 1843 році.(ілюстрація)

V. Підсумки уроку

Робота з епіграфом

Діти, запишіть у зошити, як ви розумієте епіграф нашого уроку і чому?

А тепер дітки, ми підведемо підсумки нашого уроку. Пограючи у гру. (роздаю завдання). Сугестія: Ви всі молодці, ви все знаєте та гарно справитися з усіма завданнями!

1. Гра «Правда чи неправда» ( взаємоперевірка)

	Правда +	Неправда -
Шевченко народився 10 березня 1814 року?
Батька Шевченка звали Іваном?
Тарас народися у селі Моринці?
Його доглядала сестра Катерина?
Вона не любила брата?
Кріпаки – це вільні люди?
Прізвище пана, чиїми кріпаками була родина Шевченків, було Енгельгардт?

 

 2. Робота з ілюстративним матеріалом.

-  Розгляньте автопортрети Тараса Шевченка. Як ви думаєте, якими рисами

характеру була наділена ця людина?

4. Виставлення та обгрунтування оцінок

VІ. Домашнє завдання

1. Дочитати твір «В бур’янах» 2. Скласти складний план. 3. Намалювати ілюстрації (Для учнів, які бажають отримати вищий бал)