«Українська – це мова єднання»
«Українська – це мова єднання»
Мета: розширити знання здобувачів освіти про рідну мову, показати її красу і велич; розвивати усне мовлення вихованців, пам'ять, увагу; формувати ціннісне ставлення до рідної української мови; прищеплювати чинники народної моралі (ідеали добра, справедливості, патріотизму).
Обладнання: вислови про мову на плакатах, карта України, портрети письменників, музичний супровід, виставка книг (збірки українських народних пісень, прислів'їв, приказок, легенд, казок, загадок).
Місце проведення: святково прикрашений клас.
Хід заходу
Надія Дерев'яна «Батьківська мова»
https://www.youtube.com/watch?v=JoLPL2uzON8
Учень. Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут живуть наші батьки, тут жили наші прадіди – тут корінь роду українського, що сягає історією не на сотні, а на тисячі років. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось до сліз, зачувши рідне слово.
Учень. Шановні вчителі, діти! Ми запросили вас на хліб-сіль, на щире слово, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова. Хай це свято відкриє перед вами розум, гумор і мудрість нашого талановитого народу.
Учень. Ми – українці. Живемо в незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
Учень. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки скарб – мову. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Учень. Говорячи сьогодні про рідну українську мову, не можна не згадати про безмежно відданих синів українського народу, які зберегли її і донесли до нас.
(Виходять учні з портретами поетів, письменників і говорять їхні вислови про мову).
Учень. Рідна мово! У нашій літературі, мабуть, немає жодного письменника, який би від усього серця не висловив любові до тебе і своєї тривоги за твою долю, який би не поклав на тебе найбільших надій.
Учень. Українська мова, одна з найбагатших, наймилозвучніших в індоєвропейській мовній сім’ї, пройшла нелегкий, тернистий шлях, поки стала державною в незалежній Україні. ЇЇ державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України.
Учень. Пам’ятаєте, як Бог покарав будівельників Вавилонської вежі? Люди почали говорити різними мовами і не могли зрозуміти один одного. За легендою, саме так і виникли мови світу. Сучасні жителі Землі володіють тисячами мовв, та все-таки розуміють один одного. А самі мови відкривають нам багато цікавого. Отож, перегляньмо деякі цікаві факти саме про нашу – українська мову.
https://www.youtube.com/watch?v=tFgnu_v7FnM
Учень. Мово рідна! Світлоносна! Ти – як море. Безкрайнє і бездонне. І не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є вічність, ти – часточка народу, ти єднаєш родину, ти – рушник вишиваний, який стелиться від батьківської хати і показує нам дорогу у світ.
(Учень і учениця читають вірш)
*Коли не мовиш ти ще слова —
Та словом ти уже живеш:
Від мами чуєш колискову
І уві сні, коли заснеш!
*Від маминого поцілунку
Промовиш слово, потім два,
І, як на ниточку, на думку
Нанижуться твої слова.
*А потім вересень святковий
У айстрах прийде — ти школяр!
І вперше! сам! напишеш слово,
І прочитаєш сам буквар!
*А в юності, у час ранковий,
Як сріблом міниться роса,
Знайти єдине схочеш слово,
Коханій слово це сказать.
*Затим слова своєму сину
І доні мусиш ти знайти:
Щоб вірність мали лебедину,
Щоб від марнот уберегти.
*Коли ж літа впадуть в покоси,
Життя — донизу, до кінця,
Прощення в Бога ти попросиш,
У Сина, Духа і Отця…
*Цінуймо Рідне Слово, друзі,
З яким прийшли ми у життя:
Воно лиш творить з нас Людину,
Об’єднує сердець биття!
Учень. Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. А щире материнське слово, повчання буде для всіх нас оберегом та духовним джерелом життя.
(Діалог мами і доньки під музичний супровід)
https://www.youtube.com/watch?v=5oZa5AYziZE
- Ой чого ж це, мамо, у Вас коси білі?
А були ж ті коси чорними колись…
- Вибілила коси тяжка доля , доню.
Не на коси - в серце ти моє дивись.
- Та у Вашім серці стільки віри, мамо!
А любові скільки! Вистачить на всіх.
- Що ж, бери, дитино, і живи так само,
Щоби в твоє серце не вселився гріх.
- Та чи зможу жити так, як Ви, матусю?
Чи зумію щиро я усіх любить?
- Знаю я , що зможеш, якщо будеш в Бога
Кожен день в молитві помочі просить.
- Дякую Вам, мамо, за усе, що маю,
За благословення, за любов без меж.
- Кожен день твій, доню, я благословляю,
І тому щаслива в світі ти живеш…
Учень. Пісня і українська мова! Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, його краса і доброта. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі.
Учень. На одній з міжнародних конференцій було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська. 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.
Учень. Пісня – це трепетне серце народу, його крила (учні виконують пісню).
"Українська мова"
Українська мова,
Мова барвінкова,
В лузі запашнім квітка польова.
Поруч ти зі мною,
Чаруєш красою,
У серцях гарячих ти жива.
Мово пустотлива,
Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка, сонячна й проста.
Веселково-ніжна,
І морозно-сніжна –
Ти лікуєш серце і вуста.
Приспів:
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти як соловейка пісня у гаю.
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову я люблю.
Українська мова
Лагідна, святкова,
Й будеш ти з народом завжди навіки!
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки нам батьки!
Учень. Серед нас є ті, хто пробує свої сили в поезії. Якщо вони й не будуть поетами, то прагнення прилучитися до світу художнього слова заслуговує на повагу. Запрошуємо ......з поезією......
Учень. А згадаймо дотепний український жарт! Загальновідомо, що українці – творці найтоншого гумору.
Учень. Я з тобою згодна. Українці сміються відтоді, відколи себе пам’ятають, бо гумор, дотепність – це одні з найкращих рис.
Учень. А ти,........., любиш жартувати?
Учень. Звичайно, але зараз надамо слово нашим гумористам.
(Сценка)
Павло Глазовий «Кухлик»
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він:
– Покажіть кухлик той, що з краю. –
Продавщиця:
– Что? Чево? Я нє понімаю.
– Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
– Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. –
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
– На Вкраїні живете й не знаєте мови. –
Продавщиця теж була гостра та бідова.
– У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. –
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Дивний школяр
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки,
Слухають онуки.
Раптом менший запитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися,
— Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.
Гумореска про братів молодших
— Зараз, дітки, — каже вчитель,
— будем твір писати про братів молодших наших
— птахів та звіряток,
про пернатих наших друзів і чотириногих.
От Володя і нашкрябав, сам, без допомоги:
«Ми із татом у суботу йшли по лісосмузі
і підстрелили з берданки
трьох пернатих друзів.
Біг ще друг чотириногий,
тільки дуже спритний,
як шурнув у кукурудзу
— не вдалося вбити.
Все одно у нас в коморі м'яса є багато:
брата меншого в неділю вполював мій тато.
А наступної неділі підем на лисичку.
Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».
Школярі в гуморесках
Петя Коржик той, що ходить до третього класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу.
—Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи,
Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості мама, я і тато,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
На пероні між людьми я вас перший побачу,
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу.
Контракт
«Заключив контракт мільйонний
Футболіст Дмитрина»,
Чита батько у газеті й погляда на сина.
Той уроки вчить старанно
Давно й без спочину.
Розлютився раптом батько
Й кричить на хлопчину:
— Все гризеш оту науку,
Хочеш вченим стати?
Краще йшов би на подвір'я
М'яча поганяти!
ПЕРШИЙ ЛИСТ
Петя Коржик,
той, що ходить
До другого класу,
Листа в село накарлякав
Дядькові Панасу:
«Добрий день вам,
Дядьку й тітко!
Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні
Свиню закололи.
Ми вас просимо у гості —
Татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі
Будем зустрічати.
Я вас перший на пероні
Між людьми побачу:
Держіть в руках
банку смальцю
І ногу свинячу».
ГЕНІАЛЬНЕ ДИТЯ
В мами є синок маленький,
Ростом — мамі до колін.
Мама певна, що талантів
Більш нема таких, як він.
Син наївся мухоморів,
Промивали живота,
А матуся всім говорить:
— Грибоєдов вироста!
Учень. Так! У нас чудові гумористи! А наскільки наші учні кмітливі?
Учень. А зараз ми перевіримо! Я буду називати тлумачення понять, а ви – називати їх одним словом.
- Мати батька або матері (бабуся)
- Народообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай (веснянка).
- Старовинна обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня за старим стилем (щедрівка).
- Квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким зазвичай прикрашають голови дівчата (вінок).
- Спосіб числення днів у році, а також таблиця з переліком усіх днів року (календар).
- Страва з варених крупів (каша).
- Наука про минуле (історія).
- Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було (байка).
- Чоловік стосовно своїх дітей (батько).
- Дерево або кущ з гнучким гіллям, продовгуватими вузькими листками і зібраними в сережки квітками (верба).
- Особа, що керує оркестром чи хором (диригент).
- Крупа з проса (пшоно).
- Мати дружини (теща).
- Мати чоловіка (свекруха).
- Одна дванадцята частина року (місяць).
Учень. Дуже добре! Ви справжні розумники й розумниці!
Учень. Так! І сьгодні стало зрозуміло, що ми справжня шкільна родина, яку єднає наша мова.
Учень. Мова – це той інструмент, який єднає народ в єдине ціле.
Учень. Отже, українська мова – це краща мова єднання!
Танець «Краща мова єднання»
https://www.youtube.com/watch?v=Z769hzuviGc
На карту України (на кожну область) учні наклеюють сердечка і називають область.
Звучить пісня «Перлина Україна»
(Краща мова єднання – це українська (всі хором))
про публікацію авторської розробки
Додати розробку