Українська держава за часів гетьманування Івана Мазепи

Україна за часів гетьманування Івана Мазепи (1687-1708). Постать легендарного гетьмана в історіїПідготував: вчитель історії Української школи в евакуації (Братислава)Василь Михальчук

План уроку. Походження гетьмана. Коломацькі статті. Внутрішня політика І. Мазепи. Зовнішня політика гетьмана5. Північна війна.6. Благодійність.

Повторення Чим характерна доба Руїни для України ?

Що ви знаєте про гетьмана Івана Мазепу ?

«Названі й неназвані особи, котрі бігали за владою, не тільки самі на собі и на помічниках своїх пізнали нещастя й занепад, але за той їхній учинок немало потерпіла й Вітчизна — Україна». Іван Мазепа

Герб Курч, який використовував Іван Мазепа герб волинських князів Курцевичів, нащадків Гедиміновичів. Герб використовували дворянські роди Польщі, Литви, Білорусі та України. Герб «Курч» використовувався гетьманом Іваном Мазепою.

Іван Степанович Мазепа – визначний державний і політичний діяч, гетьман України в 1687-1709 рр.ю Народився 20 березня 1639 р. в селі Каменці, нині Мазепинці на Київщині в родині заможного шляхтича. Його батько Степан-Адам Мазепа-Калединський, активний прихильник політики Івана Виговського, і мати, Марина (Марія)-Магдалина, дали синові ґрунтовну освіту. Навчався він у Києво-Могилянському колегіумі та єзуїтській школі у польській столиці, а згодом доповнював свою освіту в Голландії, Італії, Німеччині та Франції. Службу розпочинав при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. 

Ще змолоду Іван Мазепа вирізнявся непересічним талантом та харизмою. Легенду з його молодого життя описав у поемі «Мазепа» геніальний Джордж Байрон

Опис сюжету Головний герой поеми — гетьман Іван Мазепа, що розповідає після поразки під Полтавою свою історію Карлу XII. Ця розповідь у центрі всієї поеми. Центральна подія поеми — покарання юного Мазепи, пажа польського короля Яна II Казимира, за гаданий зв'язок з юною дружиною графа Фальбовського Терезою. У покарання Мазепу оголеним прив'язують до спини коня, якого відпускають у дикий степ. Після нападу зграї вовків, у лісі, Мазепа заледве залишився в живих. Згодом, кінь приносить напівмертвого Мазепу в степи України, де його кінь помирає, а його самого знаходять місцеві селяни-українці. Завдяки своїм непересічним здібностям та таланту, Мазепа врешті-решт стає гетьманом.

Орас Верне. Мазепа серед вовків (1826)

Ілюстрації до поеми

 Як стверджує історик О. Бойко, від початку царювання Петра І (1689 р.) «І. Мазепа, добившись аудієнції в царя, щедрими дарами, демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели), охаянням його попередніх патронів («лютий ворог князь Голіцин» – він, до речі, допоміг І. Мазепі стати гетьманом), досягає своєї мети і завойовує прихильність російського царя. Пізніше Петро І скаже в розмові з Мазепою: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною на землі».

Коломацькі статті – 25.07. 1687 року Договір між Військом Запорозьким і московською державою, який було укладено козацькою радою у таборі поблизу річки Коломак при обранні гетьманом Івана Мазепи. Більшість пунктів мали за основу Глухівські статті, і лише п’ять були новими (вводилося обмеження у справі обрання й усунення гетьмана – тепер тільки з відома московських царів, всупереч традиціям Війська Запорозького, пропонувалося насильне міжетнічне (між росіянами і українцями) укладання шлюбів, асиміляція і т. ін).

Основні умови Коломацьких статтей. Підтверджувалися надані раніше козацькі та гетьмансько-старшинські привілеї. Зберігалося 30-тисячне реєстрове козацьке військо і компанійські полки. Козацька старшина зобов’язувалася наглядати за гетьманом і доносити на нього царському уряду. Гетьман позбавлявся права заміняти на «урядах» вищу старшину без царського дозволу, а старшина — скидати гетьмана. Суттєво обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Перебування у гетьманській столиці — Батурині — полку московських стрільців для контролю над гетьманом. Українським купцям «під жорстким наказаниям» заборонялося торгувати у Московській державі й підтримувати торговельні зв’язки з Кримом. Українці під загрозою смертної кари зобов’язувалися приймати від царських вояків знецінені московські гроші.

Гетьману заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами, він був зобов’язаний дотримуватися «вічного миру і союзу» з Річчю Посполитою, тобто фактично зректися Правобережжя. Гетьман зобов’язувався направляти козацьке військо для участі в походах Московії проти Кримського ханства й Османської імперії. Листи і документи, отримані із сусідніх держав, наказувалося, не відкриваючи, надсилати до Москви. В окремій статті вимагалося, щоб «никто не голосов таких не испущал, что Малороссийский край — Гетманского регименту, а отзывались бы везде единогласно — их царского Пресветлого Величества самодержавной державы». Уперше було законодавчо визначено необхідність злиття українського і російського народів усілякими засобами «в неразорванное и крепкое согласие». Для цього рекомендувалося заохочувати україно-московські шлюби.

Батурин – гетьманська столиця

Внутрішня політика. Визначальна риса внутрішньої політики І, Мазепи - прагнення об'єднати землі Правобережжя, Лівобережжя, Запорожжя та Слобожанщини в єдиній гетьманській державі зі збереженням козацького устрою. На початку гетьманування І. Мазепа вважав, що може втілити свої задуми у союзі з Московською державою, тому брав участь у зовнішньополітичній діяльності царя Петра I (1682 - 1725 рр.).

1699 р., листопада 8. – Універсал гетьмана Івана Мазепи на звільнення міщан м. Києва від підводної повинності(повинності податного населення перевозити власними засобами урядовців і державні вантажі). ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 231.

1698 р., березня 18. – Лист гетьмана Івана Мазепи прилуцькому полковнику Дмитру Горленку з наказом почати ремонт старих суден і будувати нові. На звороті – посада, ім’я та прізвище адресата:“Его Царского Пресвітлого Величества Войска Запорожского полковникови прилуцкому пану Димитрію Горленку моєму ласкавому приятелеві”. ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 228, арк. 1 і зв.

Становище соціальних станів. Дарував землі козацькій старшині,щоб вона його підтримала(близько 1 тисячі маєтків)На Лівобережжі унормував дводенну панщину1691 видав універсал,яким забороняв перехід козаків у селянський стан. Селянам дозволялося подавати до суду скарги на панів. Велику увагу приділяв розвитку культури. Придушення повстання під проводом Семена Палія

Повстання під проводом Семена Палія 1702-1704 рр. - повстання під проводом Семена Палія. Козаки оволоділи Правобережжям і укріплювали свої позиції. Польща не могла сама впоратися і попросила допомоги у Москви. У 1704 р. Мазепа ввів свої війська на Правобережжя, придушив повстання і приєднав ці землі до своїх володінь.

Зовнішня політика Івана Мазепи. Попри заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. Відновив торговельні зв’язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни.1705 р. Установив таємні зв’язки з польським королем С. Ліщинським, а пізніше — зі шведським королем Карлом XII.1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб’єкта.1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією.

Північна війна 1700-1721 рр. - Північна війна між Швецією і Росією. Українців посилали на примусові роботи. Московський цар не надав допомоги, коли Правобережжю почав загрожувати напад Польщі, яка була союзницею Швеції. Населення також було забов'язане утримувати розквартировані війська. Це спричинило обурення і непорозуміння серед козаків.

1. Петро І. 2. Шведський король Карл XII

Україно-шведський союз. У 1708 році швецький король Карл XII з військом почав рух на Гетьманщину. Мазепа вирішив перейти на його сторону і уклав україно-шведський союз: утворювалося Українське князівство;Мазепа очолював його довічно;після його смерті наступника обирали козаки;Швеція зобов'язалася оберігати князівство;на час війни шведам передавали кілька міст. З точки зору Мазепи, цар порушив умови підписаної ним союзної угоди. Тому гетьман просто вирішив укласти нову, цього разу – зі шведським королем.

Коли Петро І дізнався про союз, він направив свої війська зруйнувати Батурин. На Мазепу наклали анафему. Усіх його прихильників страчували. Повністю підтримали гетьмана лише запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. За це у травні 1709 року каральні загони зруйнували їхню Чортомлицьку Січ, а усіх козаків засудили до страти.

Батуринська різня Під час Північної війни (Московське царство та Шведська імперія,1700–1721 рр.) гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії. Відбулись домовленості із шведським королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Петра І. Дізнавшись про це, російський цар віддав наказ командувачу російськими військами Олександру Меншикову захопити Батурин і покарати усіх, хто підтримав Мазепу.2 листопада 1708 року російські війська під командуванням Олександра Меншикова зруйнували гетьманську столицю Батурин. Люди ховались у церквах, але озлоблені стрільці розбивали двері та кидали у вікна факели. Разом з мешканцями вигоріло п’ять батуринських церков. Французькі часописи, отримавши інформацію з України, вийшли із заголовками: «Страшна різня», «Жінки й діти на вістрях шабель». «Газет де франс» писала: «Усі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів…Ціла Україна купається у крові». За підрахунками історика Сергія Павленка загальна кількість винищених 2 листопада 1708-го у Батурині складає 11-14 тис. батуринців та козаків, які боронили фортецю.

Після поразки у Полтавській битві…Карл XII та гетьман Мазепа змушені були шукати притулку на землях Молдови, підлеглих Туреччині. 22 серпня 1709 р. в Бендерах гетьман Іван Степанович Мазепа помер

Благодійність Значну увагу у внутрішній політиці І. Мазепа приділяв культурно-просвітницькій діяльності. Гетьман вкладав величезні кошти з державної скарбниці та власні у розвиток вітчизняної науки, освіти, мистецтва, книгодрукування, справедливо вважаючи, що завдяки культурі Україна зможе зрівнятися з європейськими державами. Щедрі пожертви гетьмана змінили архітектурні обриси багатьох міст, зокрема, Києва, Батурина, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен та ін. На кошти І. Мазепи, за підрахунками істориків, збудовано 12 та відремонтовано 20 храмів. Лише в Києві споруджені Богоявленська церква Братського монастиря на Подолі, Миколаївський військовий собор і Феодосіївська церква на Печерську, церква Всіх Святих над брамою Печерського монастиря, відреставровано Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву в лаврі тощо. Завдяки підтримці І. Мазепи 1701 р. російський уряд підтвердив Києво-Могилянській колегії високий статус академії. Вона щорічно почала отримувати від держави субсидію 1000 золотих. У цьому навчальному закладі в роки гетьманування І. Мазепи одночасно навчалася найбільша за всю історію академії кількість студентів – майже 2 тисячі. Опікуючись справами освіти, гетьман спонукав проявляти турботу про освіту і козацьку старшину, внаслідок чого на Лівобережжі була розгорнута широка мережа освітніх закладів.

Гравюра Івана Мигури на честь діянь Івана Мазепи

Микільський військовий собор у Києві Військовий Микільський собор у Києві. Збудований коштом гетьмана Івана Мазепи у XVII ст. і зруйнований більшовиками у 1934 р. У цьому соборі Василь Липківський 22 травня 1919 р. у супроводі хору під орудою Миколи Леонтовича відслужив першу літургію українською мовою

Києво-Печерська лавра своїм виглядом завдячує Івану Мазепі

Всіхсвятська церква Києво-Печерської Лаври з гербом Івана Мазепи

Гетьман Мазепа на грошах незалежної України

Дякую за увагу !