"Українська мова - наша зброя"

Тема: «Українська мова – наша зброя»

Мета: 

•                   розширити й поглибити поняття «Я — українець, спілкуюся рідною мовою»;
•                   в практиці показати значення рідної мови, впроваджуючи її в сучасне життя, побут та соціальні мережі;
•                   активізувати громадянські якості: патріо­тизм, вихованість, культуру спілкування, ввічливість та порядність;
•                   розвивати любов до своєї Батьківщини разом з вивченням української мови;
•                   розвивати ерудованість, поповнювати багаж знань про українську мову, збагачуючи лексичний запас слів та цікавими фактами;
•                   виховувати патріотичну та громадянську свідомість, любов до рідного краю , своєї Батьківщини та рідної мови.

 Обладнання: телевізор, прикрашена дошка до свята, святковий надпис та тематичний декор, презентація

Хід уроку:

1. Вступне слово вчителя

Вчитель. Добрий день. Сьогодні незвичний день, на календарі 9 листопада, яке сьогодні свято, спробуйте дізнатись з QR коду.

(діти сканують QR код і читають інформацію про день української писемності та мови )

Вчитель: Отже сьогодні ми святкуємо День української писемності та мови. На сьогоднішньому уроці нас чекає багато цікавих завдань, я вірю, що ви з ними впораєтеся, адже наші учні розумні, кмітливі, винахідливі, а головне – вони розмовляють українською мовою і знають  вірші про рідну мову?

Діти:
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —                  Дагір
Така багата й вічно молода.

Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,                      Влада
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.         Уляна

Багата, як земля, джерельно чиста

І тепла, наче мамина рука.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,                         Даня

Бо рідну мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати,               Єлисей

Мова в кожного із нас!

      Учитель: Щоб нам легко працювалося на уроці, все вдавалося, були під силу найскладніші завдання, я пропоную згадати чарівні слова, яких дуже багато у нашій мові і створити хмарку ввічливих слів. (робота в групах) .

Вчитель: Молодці, у вас все вийшло. Дуже гарні хмарки, їх ми залишимо у класі, щоб ви могли, коли потрібно, пригадати їх і використовувати у своєму мовленні.

Вчитель: свято день української писемності і мови було встановлено в нашій країні з 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-Літописця.     Найвизначнішою його працею  є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це найвидатніша пам’ятка слов’янської культури. А чи знаєте ви як виглядав перший алфавіт? Увага на екран.(діти порівнюють алфавіт Кирила і Мефодія з сучасним алфавітом, у цей час випадково розсипаються букви, які стояли на столі )

Вчитель: Ой, з нами напевно на уроці присутні уже знайомі нам марсіани,  вони роблять нам збитки. А щоб зібрати алфавіт нам потрібно виконати завдання. Перед вами на партах слова, їх треба поставити в алфавітному порядку, і тоді всі букви повернуться на свої місця.

Діти виконують завдання.

Вчитель: У ранньому середньовіччі єгиптяни навчилися виробляти аркуші для письма з болотяної тростини папірусу, що сягала заввишки 5 метрів. Це була надзвичайно складна робота. Отриманий аркуш також називали папірусом. Він мав ніжний світло-бежевий колір і красиву сітчасту поверхню. Написану на папірусі книгу не складали, а згортали у сувій. Сьогодні, я пропоную вам попрацювати з папірусом, ось перед вами сувій у якому записані вислови про мову, але та як папірусу дуже багато років, то і деякі букви стерлися, ваше завдання прочитати ці вислови відновивши слова.

Робота в групах

Стук у двері, заходить Суржик (іграшка-рукавичка у руках вчителя)

Суржик: Драстє. Я к вам в гості.

Вчитель: Добрий день. Ви хто?

Суржик: Я вовк з казки. Случайно нашол ролік в інтернете, де человек на може прочитать пару слов. Чему ви іх учіте?

Вчитель: Не розумію, вовчику, якою мовою ти розмовляєш?

Суржик: Не нужна мне ваша мова, у меня єсть свой язык.

Вчитель: Ми у школі всі розмовляємо українською мовою, вона є нашою рідною, державною, яка охороняється законом. А від твоєї бесіди просто «вуха в’януть»

Суржик: Да ладно, ви і так мене понимаєте. Для чого напрегатся? Ну шо смотрим ролик?

Вчитель: Ну давай, спробуємо.(дивляться ролик). Обговорення.

• Як ви думаєте, чому герою відео було важко прочитати вивіску?
• Які поради ви можете дати людям, які ще до цих пір розмовляють російською мовою?

Мову треба муштрувати,

Мову мами, мову тата.

Мову міст, містечок, сіл,    Савелій

Мову мужності і сил.

Суржик: всьо, поняв, я помилявся. Треба починати вчити українську мову. Ви мені допоможете?

Вчитель: Ну звичайно, ми тут усіх дітей навчаємо української мови. І у наших учнів все виходить, приєднуйся до нас.

Підсумок уроку.

Вчитель: На цьому наш урок підходить до закінчення.  Скажіть, що вам найбільше запам’яталося? Що було найважче? Які завдання ви хотіли б виконати ще раз?  Про що ви розповісте вдома? Як отримані знання ви використаєте у дорослому житті?

Ми дякуємо вам за роботу на уроці. Ви були молодці, з усіма завданнями справилися. Я пишаюся вами, ажде бачу, що навіть у такі важкі воєнні часи, ви не опускаєте рук не здаєтеся, а продовжуєте вчитися і вивчати рідну мову.  І це зараз дуже важливо             9 листопада – це день української писемності та мови, але цінувати та пишатися власною мовою потрібно щодня. Закінчити урок хотілося б такими словами.

Не цурайтесь мови

Не цурайтесь мови, люди,
Рідного джерельця.
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято.
Соловейком хай співає
В українській хаті.

Бо ж вона така багата,
Українська мова.
Неповторна і крилата,
І така чудова!

І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками.
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.

Не цурайтесь, люди, мови,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово,
Не буде народу. (Вірш з просторів інтернету)

зір

ліс

марка рамка

зірка

сир

мир

пара

перо

мама

пенал

заєць

собака

зима

звір

шишка зошит

рука

сади

фабрика

записка

бамбук

молодий батон

 лимон